1,6 млн грн компенсації: як держава відмовила — і програла в суді

До нас звернулася клієнтка — вдова учасника бойових дій, яка намагалася отримати грошову компенсацію на житло, передбачену законодавством.
Ще у 2018 році їй разом із чоловіком офіційно призначили компенсацію на суму понад 1,6 млн грн. У 2021 році клієнтка звернулась за виплатою, але отримала відмову, а орган влади навіть скасував усі попередні рішення про призначення компенсації.

Проблема:

  • держава вже визнала право на компенсацію, але пізніше змінила позицію;
  • орган застосував нову редакцію Порядку заднім числом;
  • клієнтці повідомили про відчуження майна, яке не могло вплинути на право або було відоме органу ще у 2018 році.

Наша стратегія:

  • ми сформували правову позицію щодо незворотності дії нормативно-правових актів у часі;
  • чітко розмежували підстави для відмови у призначенні та виплаті компенсації;
  • спростували доводи про обставини, щодо наявності у клієнта майна;
  • виявили порушення з боку суб’єкта владних повноважень, зокрема щодо неправильного застосування підзаконних актів.

Результат судового розгляду:

  • рішення про відмову у виплаті компенсації суди визнав протиправним і скасовав;
  • орган зобов’язали повторно розглянути заяву з урахуванням правової оцінки суду;
  • прийняли нове рішення про нарахування та виплату компенсації, підтверджене законом та судовим рішенням.
Право на отримання компенсації, встановлене органом влади у 2018 році, має характер законного очікування. Застосування змін у нормативно-правовому регулюванні не може обмежувати або скасовувати раніше надане право.
Органи державної влади незаконно скасовують раніше прийняті рішення, порушуючи право громадян на отримання наданих їм пільг і компенсацій.

Над справою працювали:

Дмитро Деркач адвокат, старший юрист практики вирішення спорів Miller Law Firm.
Вадим Шкляр, молодший юрист практики вирішення спорів Miller Law Firm
Read More

Трудовий спір: звільнення за систематичне невиконання працівником трудових обов’язків

Суд першої інстанції — на користь нашого клієнта (роботодавця).
До нас звернувся провідний український розробник та виробник гідравлічного інструменту та промислового обладнання, щодо спору з колишнім працівником, який оскаржував звільнення.
Роботодавець зазначив, що звільнення відбулося за систематичне порушення дисципліни (відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП), адже менеджер подавав від імені компанії свідомо невигідні пропозиції, паралельно пропонував замовникам послуги іншої фірми, з якою був таємно пов’язаний, та здійснював розголошення бази клієнтів і комерційної таємниці.

Суть спору

Позивач (менеджер) вимагав:
  • скасувати наказ про звільнення;
  • поновити його на посаді;
  • стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Аргументи позивача зводилися до того, що звільнення є незаконним, а процедура — порушена.

Ми довели, що:

  • працівник систематично порушував трудову дисципліну, зібравши докази того, що позивач став 100% власником та керівником тієї самої фірми-конкурента, на користь якої діяв під час роботи в нашого Клієнта;
  • працівник допустив розголошення комерційної інформації, представивши суду звіти CRM-системи та внутрішнього аудиту, які зафіксували неправомірну передачу даних про клієнтів;
  • до працівника вже застосовувались дисциплінарні стягнення, підтвердивши законність попередньої догани та надавши акти про відмову працівника надавати пояснення, що спростовує аргументи про порушення роботодавцем процедури, передбаченої КЗпП;

Що встановив суд

  • звільнення відповідає вимогам ч. 3 ст. 40 КЗпП України;
  • факт порушень з боку працівника доведений належними доказами;
  • процедура притягнення до дисциплінарної відповідальності дотримана;
  • підстав для поновлення на роботі немає.

Результат

Перемога нашого клієнта — роботодавця у повному обсязі.
Read More

Оновлення у справі про сексуальне насильство на Закарпатті

Верховний Суд передав справу на розгляд до Львівського апеляційного суду у зв’язку з неможливістю сформувати склад суду в Закарпатському апеляційному суді.
Очікуємо, що це рішення сприятиме неупередженому розгляду апеляції та допоможе уникнути затягування процесу.
Слідкуйте за подальшими оновленнями.
Read More

Справа сексуального насильства на Закарпатті: що вирішив Верховний Суд і що це означає

  • Що сталося?

6 квітня 2026 року Верховний Суд розглянув скарги захисників трьох хлопців, засуджених за групове сексуальне насильство щодо неповнолітньої. На момент злочину їй було 14 років.
Верховний Суд частково погодився з цими скаргами: скасував рішення Закарпатського апеляційного суду та відправив справу на новий розгляд в апеляцію.
Це рішення викликало багато питань. Пояснюємо по черзі.
  • Що це означає насправді?

Це не виправдання й не звільнення. Верховний Суд не скасовував вирок і не переглядав питання вини.
Чому? У нашій судовій системі є розподіл ролей. Перша інстанція й апеляція — це суди, які безпосередньо працюють з доказами: дивляться відео, слухають свідків, читають експертизи. Верховний Суд цього не робить. Його роль — це перевірити, чи правильно працювали попередні суди з точки зору закону: чи дотрималися процедури, чи правильно застосували норми.
Простіше кажучи, Верховний Суд перевіряє не «хто винен», а «чи правильно суди нижче дійшли свого висновку».
Вирок першої інстанції (6 років реального позбавлення волі для кожного з трьох обвинувачених) Верховний Суд не скасував.
Скасували лише рішення апеляційного суду, і то через процесуальні недоліки, про які нижче.
  • Чи випустили обвинувачених?

Ні. Обвинувачені залишаються під вартою.
Приймаючи рішення, Верховний Суд одразу обрав їм запобіжний захід — тримання під вартою до 4 червня 2026 року включно.
  • Чому Верховний Суд скасував рішення апеляції?

Причина суто процесуальна. Коли апеляційний суд розглядає справу, він повинен написати рішення, в якому відповість на кожен ключовий довід скарг: чому погоджується, чому не погоджується, на яких аргументах базується.
Захисники хлопців у своїх апеляційних скаргах підняли кілька тем. Ми разом із прокуратурою підготували детальні письмові заперечення на кожен їхній довід. Ці матеріали були в апеляційного суду.
Але в рішенні колегії Закарпатського апеляційного суду (судді Бисага Т.Ю. (головуючий), Фазикош Г.В. та Кожух О.А.), за оцінкою Верховного Суду, на деякі з цих тем не було повної мотивованої відповіді. Саме це, недостатня мотивація рішення, стало формальною підставою для скасування.
  • Чи міг Верховний Суд вирішити інакше?

Це одне з найчастіших питань. Чому Верховний Суд не залишив вирок у силі, а сам не дописав те, чого бракувало?
Відповідь у самій логіці системи. Касаційний суд за законом не має права підміняти собою апеляцію. Коли Верховний Суд визнає рішення апеляції, то Верховний Суд не може «за неї» написати юридично правильне рішення. Справа повертається туди, де її мають розглянути правильно.
Важливий нюанс: у цій справі один із суддів касаційної колегії (Ковтунович М.І.) написав окрему думку. Він не погодився зі своїми колегами по ключовому питанню.
Суддя детально пояснив, що перший вирок (на 5 років з випробуванням) скасовували саме за скаргами прокурора та представників постраждалої дівчини, які вимагали суворішого покарання. І це ще й в умовах, коли постраждалій дівчині суд не роз’яснив право підтримувати тяжче обвинувачення, й розгляду по суті фактично не було.
Тобто формальних підстав для того, щоб вважати 6 років реально «незаконним посиленням покарання», — немає.
Для нас окрема думка судді — це важливий сигнал. Вона фактично підтверджує позицію, яку ми захищали з самого початку: що нинішнє покарання законне й обґрунтоване.
Але суд вирішив повернути справу в апеляцію для суто додаткового мотивування, тобто щоб саме апеляція відповіла на цей та інші доводи. Формально це процесуально коректне рішення. Але ціна його — ретравматизація та додатковий час очікування для дівчини, яка вже 4,5 роки живе в режимі судових процесів, де це вже буде третя апеляція та п’яте коло розгляду загалом.
  • Які ризики?

Часовий. Верховний Суд продовжив тримання під вартою лише на 60 днів — до 4 червня 2026 року. За цей час справу треба передати, сформувати новий склад в апеляції, призначити засідання. Ми уважно стежимо за всіма строками, щоб вчасно реагувати.
Організаційний. Справу не може розглядати та сама колегія, яка вже ухвалювала рішення, яке скасував Верховний Суд. Якщо у Закарпатському апеляційному суді не вдасться сформувати новий склад колегії через брак суддів, Верховний Суд передасть справу до апеляційного суду іншої області. Ми готові до будь-якого сценарію.
  • Що робимо ми?

Готуємо нові заперечення на скарги захисників хлопців, як і раніше, детально, з усіма аргументами.
Координуємо позицію з прокуратурою. У касаційному провадженні прокурори Офіс Генерального прокурора відпрацювали на високому рівні, і важливо, щоб ця якість зберігалася й на новому апеляційному розгляді.
Готуємо клопотання про застосування міжнародних стандартів захисту постраждалих від сексуального насильства, щоб не допустити повторного травмування потерпілої через зайві процесуальні дії.
Контролюємо строки на кожному етапі та прорахували всі можливі сценарії розвитку подій.
  • Що робити громадськості та медіа?

Ця справа про те, чи може українське правосуддя доводити до кінця справи про сексуальне насильство. Увага суспільства до таких справ — це не тиск на суд. Це звичайне нагадування, що правосуддя працює не у вакуумі, й результат має значення, особливо там, де йдеться про дитину.
Ми просимо медіа продовжувати стежити за справою. Розгляд закритий, багато деталей публікувати не можна, бо ці обмеження захищають усіх учасників. Але сам факт руху справи, її етапи та наслідки — це публічно важлива інформація.
Ця справа про кожну та кожного, хто може опинитися в подібній ситуації. Увага суспільства до таких справ — це нормальний запит до системи: робити свою роботу так, щоб не доводилося ходити по колах п’ять разів.
Над справою продовжують працювати: адвокати Miller Наталія Баранова, Ілля Воробйов, молодший юрист Андрій Балицький та партнер Artem-Abraham Krykun-Trush.
Read More

Статус критично важливого підприємства — це не “галочка”, а зона постійного ризику

Тренінг для бізнесу

В умовах воєнного стану питання визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення потреб держави набуло особливого значення та актуальності.

Отримання такого статусу дозволяє продовжувати здійснювати господарську діяльність навіть попри обмеження воєнного часу, а також зберегти ключових працівників шляхом бронювання.

Загалом варто зазначити, що критично важливе для національної економікипідприємство – це підприємство/установа/організація, яка забезпечує функціонування економіки, підтримку держави або життєдіяльність населення, продовжуючи стабільну діяльність навіть в умовах підвищених ризиків.

Багато компаній уже отримали відповідний статус, проте значна кількість підприємств проходить цю процедуру вперше. Саме на етапі підготовки пакету документів у бізнесу виникає найбільше запитань – як щодо критеріїв відповідності, так і щодо правильності оформлення звернення.

Хто може отримати статус критично важливого підприємства?

Досить часто, ми чуємо, що для отримання статусу критичності обов’язково потрібно мати державний контракт у сфері оборони. Однак це не завжди так. Не лише оборонні підприємства можуть бути визнані критично важливими.
Значна кількість сфер господарської діяльності підпадає під встановлені критерії.

Серед них:

  • сільськогосподарські підприємства;
  • підприємства оборонно-промислового комплексу;
  • транспортні компанії;
  • медична сфера;
  • ІТ-компанії;
  • підприємства, що забезпечують енергетику, логістику, інфраструктуру та інші ключові напрями економіки.

Важливе значення має не тільки галузь сама по собі, а фактична роль підприємства у підтримці економічної стабільності, забезпеченні потреб держави або населення.
Основним нормативним актом, який визначає Критерії та порядок надання статусу, є Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76 (далі – Постанова).

В даній Постанові визначено Критерії та порядок набуття статусу. Для суб’єктів господарювання застосовуються два обов’язкові критерії:

  1. Відсутність заборгованості зі сплати податків та єдиного внеску.
  2. Рівень середньої заробітної плати не нижче встановленого показника (станом на 2026 – 21 650 грн за останній звітний місяць).

Третій критерій залежить від сфери діяльності підприємства. У цьому випадку необхідно звертатися до окремих Наказів та Розпоряджень профільних міністерств або обласних військових адміністрацій (ОВА). Кожен уповноважений орган встановлює власні додаткові вимоги, яким має відповідати підприємство залежно від галузі.

Оскільки зміни у сфері визначення підприємств критично важливими відбуваються доволі часто, бізнесу необхідно постійно моніторити нормативну базу та оперативно реагувати на нові вимоги. Дійсно, у багатьох випадках оновлення спрямовані на посилення критеріїв, деталізацію процедур та підвищення контролю.

Проте варто наголосити: не всі зміни мають виключно обмежувальний характер. Нещодавно Міністерство оборони України внесло зміни до Критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій у сфері оборонно-промислового комплексу, в авіабудівній галузі та у сфері космічної діяльності такими, що мають важливе значення для національної економіки.

Відповідні критерії затверджені наказом Міноборони від 28.10.2025 №722. Зміни передбачають доповнення переліку новими підставами для визнання підприємства таким, що має важливе значення.

Зокрема, додано два нові критерії:

– наявність у підприємства, установи, організації статусу резидента Дефенс Сіті відповідно до Порядку подання та розгляду заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2025 №1745 «Деякі питання правового режиму Дефенс Сіті»;

– укладення підприємством, установою, організацією, яке, відповідно до Порядку виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів, затвердженого постановою КМУ від 16.07.2025 №902 «Деякі питання виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів» має статус виробника та право на виробництво, постачання вибухових речовин і боєприпасів для сил безпеки та сил оборони України, спільного рішення з Міноборони про розробку та / або виробництво ними вибухових речовин.

Фактично запроваджені критерії розширюють можливості для підприємств оборонного сектору, особливо для тих, що працюють у межах нових спеціальних правових режимів або мають прямі виробничі зв’язки з сектором безпеки і оборони.

Також серед останніх змін варто звернути увагу на оновлення, внесені Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Саме Наказом від 22.12.2025 №3650 було додано досить важливі критерії, зокрема щодо розміру заробітної плати залежно від кількості співробітників.

Раніше цей критерій часто використовувався підприємствами, проте після розформування окремих міністерств – Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України на певний час виключило таку можливість. Наразі ж його знову повернули до загального переліку.

Однак не всі зміни у цьому напрямку були позитивними. Досить відчутними стали нові вимоги для галузі лісового та мисливського господарства, сільського господарства, а також сфери охорони навколишнього природного середовища. Зокрема, було збільшено площу оброблення угідь, додано в окремих критеріях вимогу щодо кількості співробітників та підвищено розмір доходу від реалізації та інші.

Тому важливо не просто вважати, що підприємство підпадає під встановлені критерії, а бути готовими до можливих та інколи раптових змін, які можуть вплинути на можливість отримання або збереження статусу.

Тож, які можуть бути ризики для підприємств, що вже набули статусу критично важливого підприємства?

Насамперед важливим фактором є дотримання саме тих критеріїв, за якими ви отримували цей статус. Якщо підприємство відповідало певним показникам на момент подання документів, воно має й надалі їх підтримувати. Особливо це стосується постійного контролю за відповідністю зарплатному критерію та дотриманням встановленої квоти.
Варто зазначити, що наразі контроль за дотриманням квоти покладено безпосередньо на керівника підприємства. Крім того, вже передбачена можливість анулювання бронювання у будь-який момент, якщо підприємство вважає це за необхідне.

Окремо потрібно звернути увагу на вимогу щодо структури власності. Важливою умовою для отримання статусу критичності є відсутність серед засновників, акціонерів або кінцевих бенефіціарних власників російської федерації, республіки білорусь, держав із чорного списку FATF, а також їх громадян (за винятком осіб, які постійно проживають на території України на законних підставах). Якщо підприємство в будь-якій мірі підпадає під ці критерії, існує ризик відмови у наданні статусу. У такому випадку необхідно бути готовими належним чином обґрунтовувати свою позицію та доводити право на отримання критичності.

Також багато хто говорить, що після отримання статусу критично важливого підприємства необхідно правильно вести військовий облік і що це складно. Проте військовий облік є обов’язком для всіх підприємств, незалежно від того, чи мають вони статус критичності.

Загалом, на нашу думку, статус критично важливого підприємства надає роботодавцям більше можливостей. Зокрема, підприємство отримує право здійснювати бронювання своїх ключових співробітників та забезпечувати часткову стабільність і підтримку свого персоналу в умовах воєнного стану, що дозволяє повноцінно здійснювати свою діяльність.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, варто зазначити, що статус критично важливого підприємства – це не просто формальність, а постійна відповідальність за дотримання встановлених критеріїв. Водночас, попри певні ризики та посилення критеріїв, статус критичності надає підприємству дуже багато переваг.

 

Read More

Клієнту фактично заблокували можливість оформлення пенсії за вислугу років.

 

До нас звернувся колишній військовослужбовець, який після звільнення зі служби отримав поранення та був визнаний особою з інвалідністю. Він подав заяву до ТЦК для оформлення пенсії за вислугу років. Проте його заяву повернули без розгляду.

Причина: ТЦК не врахував пільгові періоди служби — зокрема, час участі у бойових діях та інші періоди, які підлягають пільговому зарахуван

ню до вислуги, що збільшує термін служби для призначення пенсії.

Порушення з боку ТЦК включало:

  • самовільне прийняття рішення про відсутність права на пенсію;
  • відмова прийняти документи;
  • ігнорування пільгової вислуги;
  • недотримання встановленого законом порядку оформлення та передачі документів до Пенсійного фонду.

Ми змінили правову стратегію: спір будувався не навколо права на пенсію, а навколо незаконного блокування процедури державним органом.

Ми довели, що:

  • ТЦК перевищив повноваження, самостійно вирішивши питання щодо права на пенсію;
  • пільгова вислуга підлягає врахуванню при оформленні пенсії;
  • рішення про право на пенсію приймає виключно Пенсійний фонд.

Результат:

  •  суд визнав дії ТЦК протиправними;
  •  суд зобов’язав прийняти заяву та направити документи до Пенсійного фонду;
  •  ми відновили право клієнта на призначення пенсії за вислугу років із урахуванням пільгових періодів служби.

    Цей кейс демонструє, що у спорах із державними органами важливо не лише “визнати право на пенсію”, а й забезпечити дотримання законної процедури, включно з правильним врахуванням пільгової вислуги.

    Над справою працювали:
    Дмитро Деркач, адвокат, старший юрист практики вирішення спорів Miller Law Firm.
    @Вадим Шкляр, молодший юрист практики вирішення спорів Miller Law Firm
Бачити менше
Read More

Перемога в суді: нострифікація французького диплома магістра

До команди Miller звернулася клієнтка — випускниця Університету Кот-д’Азюр (Ніцца, Франція). Після завершення навчання у французькому університеті їй присвоїли диплом магістра психології французького зразка.
Проблема виникла, коли вона подала документи на визнання (нострифікацію) диплома в Україні, щоб продовжити навчання в українському закладі вищої освіти.
Державне підприємство «Інформаційно-іміджевий центр» МОН відмовило у визнанні диплома. Підстава відмови: неправильне застосування норм матеріального права, а саме помилкове трактування понять «освітня установа» та «освітній провайдер».
Диплом видавав французький Університет Кот-д’Азюр. Саме він розробив і реалізував програму, а навчання забезпечували його професори. Водночас МОН оцінювало не цей університет, а український приватний заклад, який виконував лише адміністративну функцію і не видавав диплом. Саме ця помилка у кваліфікації суб’єкта освітньої діяльності і стала ключовою підставою для відмови.
Команда Міллер провела аналіз ключового законодавства України та сформувала правову позицію, враховуючи майже повну відсутність судової практики в таких справах.
Результат: Суд першої інстанції повністю задовольнив позов. Апеляційна інстанція залишила рішення без змін: скасувала рішення МОН та зобов’язала визнати французький диплом.
Ця справа є важливою, оскільки допомагає формувати нову судову практику в сфері нострифікації іноземних дипломів, якої раніше майже не існувало.
Команда Міллер змогла захистити права клієнтки і довести: диплом, виданий офіційно визнаним європейським університетом, має визнаватися відповідно до закону.
Над справою працювали:
Karina Panchenko, партнерка, адвокатка, керівниця практики вирішення спорів.
Катерина Кужель, молодша юристка практики вирішення спорів.
Read More

Ми добились скасування обвинувального вироку і закриття провадження проти нашого клієнта.

Для нас ця справа особлива: наш клієнт — ветеран, який продовжує брати активну участь у бойових діях. Обвинувачення проти нього ґрунтувалися на нібито перевищенні заходів самооборони під час зупинки незаконної вирубки лісу.
Скасування обвинувального вироку — результат майже трьох років наполегливої та системної роботи в умовах, коли сама можливість апеляційного перегляду була під загрозою. Через активні бойові дії на території Херсонської області частина матеріалів справи знищилася внаслідок обстрілів, і в суді апеляції ми зіткнулися навіть з відсутністю оригіналу вироку.
Щоб захистити клієнта, ми ініціювали відновлення матеріалів справи. Збирали документи, копії, відтворювали процесуальні рішення, залучали всі доступні джерела. Ми буквально відтворили справу заново — крок за кроком, документ за документом.
Лише після цього справа потрапила в апеляцію і була розглянута по суті. Результат — апеляційний суд скасував вирок і закрив провадження.
Над кейсом працювали:
▪️ Анна Калинчук, адвокатка, старша юристка практики white-collar crime, комплаєнсу та розслідувань Miller Law Firm.
▪️ Андрій Балицький, молодший юрист практики White-collar crime, комплаєнсу та розслідувань Miller Law Firm.
Якщо справа знищена обставинами, матеріали втрачено, а вирок загрожує життю та репутації — ми знаємо, як діяти.
Команда Miller робить нетипові рішення, які приносять результат там, де стандартні підходи не працюють.
Якщо ви стикнулися із схожою ситуацією, ми маємо відповідну експертизу, щоб надати консультацію та оцінити перспективи справи.
Read More

Визнання та виконання арбітражного рішення в Грузії: Верховний Суд Грузії задовольнив наше клопотання

Ми продовжуємо успішно супроводжувати справу одного з найбільших імпортерів харчових товарів та алкогольних напоїв в Україні.
Початково до нас звернулися із судовим спором з грузинським контрагентом. Клієнт здійснив авансовий платіж, придбав акцизні марки та замовив логістику на території України для доставки партії алкоголю. Але постачальник не відвантажив частину продукції, створив фінансові та податкові ризики, включно з можливими санкціями за порушення валютного законодавства.
Після перемоги в МКАС при ТПП України ми звернулися до Верховного суду Грузії з клопотанням про визнання та виконання арбітражного рішення на території Грузії.
Команда Miller Law Firm провела підготовку до розгляду справи в грузинській юрисдикції:
— провели аналіз грузинського законодавства у сфері визнання та виконання іноземних арбітражних рішень;
— підготували повний пакет документів;
— легалізували та підтвердили наші повноваження для представництва в грузинському суді;
— підготували обґрунтоване клопотання про визнання та виконання рішення МКАС на території Грузії.
Верховний суд Грузії прийняв наше клопотання до розгляду та задовольнив його в повному обсязі.
Результат для клієнта:
Суд постановив визнати рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України таким, що підлягає виконанню на території Грузії.
Суд видав виконавчий лист, який направлять до Бюро виконавчих органів Грузії для примусового виконання рішення.
Це чіткий і наочний результат: навіть коли контрагент знаходиться за кордоном, у правовому полі він все одно несе повну відповідальність за порушення зобов’язань і зобов’язаний компенсувати завдані збитки.
Чекаємо нових результатів і обов’язково поділимося ними!
Над справою працювали: старша юристка та адвокатка практики вирішення спорів Альона Боднар і молодша юристка практики вирішення спорів Катерина Кужель.
Read More

Сквер Дениса Тарасова в Запоріжжі без захисту: що вирішив суд?

Вознесенський районний суд Запоріжжя відмовився накладати арешт на земельні ділянки скверу Дениса Тарасова та забороняти будь-які дії із землею до завершення судового розгляду.
Формально суд пояснив це так: навіть без арешту розгляд основної справи може тривати. Йдеться про ключове питання – чи була законною передача майже 4 гектарів землі на території скверу компанії ТОВ «Ленд Дівелопмент» та чи можна повернути ці ділянки громаді.
Але на практиці ситуація виглядає інакше.
Поки триває суд, забудовник може продовжувати працювати з землею: оформлювати документи, готувати проєкти та фактично просувати підготовку до будівництва. Якщо це станеться, повернути територію громаді буде значно складніше.
“Ми бачимо ситуацію, коли судові процеси тривають, але земля поступово рухається в бік забудови. У таких спорах час часто працює проти громади”, – пояснює адвокат у справі, старший юрист практики вирішення спорів Дмитро Деркач.
Йдеться не просто про одну земельну ділянку. Сквер Дениса Тарасова – одна з найбільших зелених зон у цій частині Запоріжжя. Місто знаходиться у прифронтовому регіоні, і такі простори мають важливі для відпочинку мешканців, безпеки та збереження міського середовища.
Ми переконані, що питання збереження цієї території потребує максимально обережного підходу, адже будь-які нові дії з землею можуть вплинути на можливість її повернення громаді.
Miller Law Firm продовжує працювати над цією справою і домагатися розгляду її по суті.
Read More