Трудовий спір: звільнення за систематичне невиконання працівником трудових обов’язків

Суд першої інстанції — на користь нашого клієнта (роботодавця).
До нас звернувся провідний український розробник та виробник гідравлічного інструменту та промислового обладнання, щодо спору з колишнім працівником, який оскаржував звільнення.
Роботодавець зазначив, що звільнення відбулося за систематичне порушення дисципліни (відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП), адже менеджер подавав від імені компанії свідомо невигідні пропозиції, паралельно пропонував замовникам послуги іншої фірми, з якою був таємно пов’язаний, та здійснював розголошення бази клієнтів і комерційної таємниці.

Суть спору

Позивач (менеджер) вимагав:
  • скасувати наказ про звільнення;
  • поновити його на посаді;
  • стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Аргументи позивача зводилися до того, що звільнення є незаконним, а процедура — порушена.

Ми довели, що:

  • працівник систематично порушував трудову дисципліну, зібравши докази того, що позивач став 100% власником та керівником тієї самої фірми-конкурента, на користь якої діяв під час роботи в нашого Клієнта;
  • працівник допустив розголошення комерційної інформації, представивши суду звіти CRM-системи та внутрішнього аудиту, які зафіксували неправомірну передачу даних про клієнтів;
  • до працівника вже застосовувались дисциплінарні стягнення, підтвердивши законність попередньої догани та надавши акти про відмову працівника надавати пояснення, що спростовує аргументи про порушення роботодавцем процедури, передбаченої КЗпП;

Що встановив суд

  • звільнення відповідає вимогам ч. 3 ст. 40 КЗпП України;
  • факт порушень з боку працівника доведений належними доказами;
  • процедура притягнення до дисциплінарної відповідальності дотримана;
  • підстав для поновлення на роботі немає.

Результат

Перемога нашого клієнта — роботодавця у повному обсязі.
Read More

Розслідування в ЄС та Україні: повернули MilTech-компанії 99% викраденої електроніки й домоглися підозри

Уявіть: критично важлива електроніка для виробництва дронів приїхала з ЄС. Ви відкриваєте коробки, а там випадковий непотріб “для ваги”. Виробництво стає на паузу. Час іде. А сліди зникають.
Саме з таким кейсом до Miller звернулась українська MilTech-компанія. Деталі не розкриваємо з міркувань безпеки. Але суть проста: треба було швидко зрозуміти, де зник товар, повернути викрадене, запустити відповідальність для винних і закрити діри в безпеці, щоб це не повторилося.
У таких історіях вирішує швидкість. Камери на складах у ЄС часто зберігають записи близько двох тижнів. Якщо втратити час — “кіно” стирається, а електроніка роз’їжджається по руках.

Як діяли ми:

1) Підключили іноземних партнерів в ЄС та запустили офіційне розслідування на місці, поки записи з камер ще існували.
2) Синхронізували та координували дві країни: поки в ЄС перевіряли склад і логістику, ми паралельно працювали з українськими слідчими. Зводили факти в одну картину. Перекладали “мову бізнесу” на “мову слідства” — і навпаки. Тримали процес зібраним, а не хаотичним.
3) Зібрали повну картину і довели до конкретного результату. Вийшли на людину, причетну до викрадення. Знайшли місце зберігання. І домоглися офіційних дій, а не просто “внутрішніх підозр”.

Результат за 3 місяці:

  • Встановили конкретну особу, попри складний ланцюжок постачання і дві юрисдикції.
  • Повернули клієнту 99% викраденої електроніки.
  • Добилися повідомлення про підозру, щоб почався реальний процес відповідальності та з’явився шлях до компенсації.
  • Показали клієнту слабкі місця в безпеці, які раніше були “невидимими”.
У таких кейсах проблема не лише у крадіжці. Проблема в тому, що докази швидко “вмирають”. А без доказів не буде ні підозри, ні суду, ні відшкодування.
Наша робота була в тому, щоб зробити розслідування керованим: одна логіка, один план, одна координація між країнами. Як у кризовому менеджменті. З фокусом на бізнес-результат: повернути майно, зберегти докази, запустити відповідальність.
Дякуємо клієнту за довіру. І нагадування для кожного бізнесу: сліпі зони є у всіх. Питання лише в тому, хто і як швидко допоможе їх побачити до того, як це стане кризою.
Над справою працювали: Ілля Воробйов, Sofia Chechel, Дмитро Митчик.
Read More
Справа Odrex:

Справа Odrex: прокуратура відмовилась від арешту корпоративних прав лікарні.

Справа Odrex:

Справа Odrex: прокуратура відмовилась від арешту корпоративних прав лікарні. Інформацію перевіряємо.

Прокуратура відмовилась від арешту корпоративних прав лікарні у справі Odrex:. Інформацію перевіряємо.

Сьогодні Київський апеляційний суд почав розгляд апеляцій адвокатів лікарні на рішення Печерського суду про арешт її корпоративних прав.
Суд одразу транслював засідання в прямому ефірі на YouTube-каналі суду (посилання на запис у коментарі).
Ще до початку виступів сторін прокурор заявив, що прокуратура сама звернулася до Печерського суду з клопотанням про зняття арешту з корпоративних прав лікарні, і що Печерський суд цей арешт уже скасував.
Посилання на хронологію подій шукайте в коментарях.
Водночас лікарню та її адвокатів не запрошували на це судове засідання і не повідомляли про таке рішення. Про скасування арешту ми дізналися вперше сьогодні — безпосередньо під час апеляційного розгляду.
Також прокуратура не повідомила про це нас та апеляційний суд завчасно. Через це суд і сторони витратили час на розгляд справи, хоча, за словами прокурора, вона вже нібито втратила предмет.
Апеляційний суд запропонував адвокатам лікарні подумати над відмовою від апеляцій у зв’язку з інформацією від прокурора.

Ми наголосили, що нам потрібно:

1) отримати повний текст нового судового рішення,
2) зрозуміти, що саме і в якому обсязі скасував суд,
3) та перевірити на практиці, чи арешт дійсно зняли повністю.

За нашим клопотанням апеляційний суд оголосив перерву та відклав розгляд справи до 12 січня, щоб ми могли перевірити інформацію, яку озвучив прокурор.

Read More

Анатомія медіакілерства 2: хто стоїть за інформаційною атакою на Odrex, роль УСІ online, УНН та скільки це коштує

У першій частині нашого дослідження ми зафіксували ознаки координованої інформаційної кампанії проти одеської лікарні Odrex: синхронні хвилі публікацій, масове (у тому числі автоматизоване) тиражування однакових за змістом повідомлень і використання анонімних Telegram-каналів як стартового майданчика для поширення негативних наративів.

У цій частині ми покажемо, як саме ці “вкиди” перетворюють на “новини” через медійні майданчики, окреслимо, які ресурси відіграють ключову роль у масштабуванні теми, та дамо оцінку можливого бюджету цієї медіакампанії (на основі відкритих даних і ринкових ставок).

1. Від Telegram до “новин”: поява “УСІ online”

Ми зафіксували, що інформаційна атака на Odrex стартувала 24 жовтня 2025 року з публікацій в анонімних Telegram-каналах про вручення підозр фахівцям Odrex у справі щодо обставин смерті одеського забудовника Аднана Ківана.

Далі, за результатами аналізу хронології, після сплесків Telegram-активності матеріали з тими самими наративами почали з’являтися на сайті “УСІ online”. Йдеться не про поодинокі згадки, а про регулярне відтворення теми у форматі “новин” зі стабільним акцентом на криміналізацію діяльності лікарні та персоналізацію звинувачень.

Висновок: у цій медіакампанії “УСІ online” виглядає як майданчик, що ретранслює ключові повідомлення з Telegram, роблячи такі “вкиди” схожими на “офіційні новини”.

Анатомія медіакілерства 2: хто стоїть за інформаційною атакою на Odrex, роль УСІ online, УНН та скільки це коштує

Анатомія медіакілерства 2: хто стоїть за інформаційною атакою на Odrex, роль УСІ online, УНН та скільки це коштує

2. “УСІ online” не зареєстроване як медіа: що це означає для прозорості

За нашою перевіркою відкритих даних, “УСІ online” не зареєстроване як медіа. На практиці це означає просту річ: читачу складніше перевірити, хто саме є офіційно відповідальним за цей майданчик, хто ухвалює редакційні рішення, хто відповідає за контент і хто є замовником рекламного просування. Натомість у державних реєстрах існує благодійний фонд з назвою “Українська служба інформації” (код ЄДРПОУ 45119741), який очолює Тетяна Милимко.

Команда цього “видання” складається з журналістів і телеведучих, які раніше працювали в медіа, пов’язаних із 7 каналом — ресурсом, що був частиною медійного холдингу Аднана Ківана, бізнесмена та власника KADORR Group.

Не будучи засобом масової інформації, благодійний фонд “УСІ Онлайн” активно займається розміщенням реклами на платформах Meta (Facebook/Instagram), що відображено в публічній бібліотеці реклами. З аналізу рекламних повідомлень видно, що більшість рекламних матеріалів складають повідомлення політичного характеру.

Анатомія медіакілерства 2: хто стоїть за інформаційною атакою на Odrex, роль УСІ online, УНН та скільки це коштує

Реклама: хто стоїть за інформаційною атакою на Odrex, роль УСІ online, УНН та скільки це коштує

Варто зазначити, що частина з рекламних оголошень в бібліотеці оплачувалась у 2021-2022 роках в російських рублях.

Анатомія медіакілерства 2: хто стоїть за інформаційною атакою на Odrex, роль УСІ online, УНН та скільки це коштує

РОплата в рублях: хто стоїть за інформаційною атакою на Odrex, роль УСІ online, УНН та скільки це коштує

 

Висновок: “УСІ online” працює як медійний ресурс і впливає на суспільну думку, але при цьому має нижчий рівень публічної прозорості щодо того, хто саме несе юридичну відповідальність за контент і рекламу.

3. “УСІ online” виглядає як майданчик, заангажований на користь бізнесів родини Ківанів

Після смерті одеського забудовника Аднана Ківана у жовтні 2024 року у відкритих джерелах з’являлась інформація про те, що управління його бізнес-активами перейшло до родини, зокрема, до сина Руслана Ківана (intent.press).

Далі ми подивились не на чутки, а на контент і поведінку самого ресурсу “УСІ online”. І тут видно системну закономірність.

3.1. Стабільний “плюс” для Kadorr

Протягом тривалого часу “УСІ online” регулярно публікує матеріали про Kadorr Group у позитивному тоні, особливо в заголовках про будівельні проєкти та “досягнення”.

Анатомія медіакілерства 2: хто стоїть за інформаційною атакою на Odrex, роль УСІ online, УНН та скільки це коштує

Kadorr Group: хто стоїть за інформаційною атакою на Odrex, роль УСІ online, УНН та скільки це коштує

Ось кілька прикладів:

Анатомія медіакілерства 2: хто стоїть за інформаційною атакою на Odrex, роль УСІ online, УНН та скільки це коштує

Приклад 1: хто стоїть за інформаційною атакою на Odrex, роль УСІ online, УНН та скільки це коштує

 

Анатомія медіакілерства 2: хто стоїть за інформаційною атакою на Odrex, роль УСІ online, УНН та скільки це коштує

Приклад 2: хто стоїть за інформаційною атакою на Odrex, роль УСІ online, УНН та скільки це коштує

 

Анатомія медіакілерства 2: хто стоїть за інформаційною атакою на Odrex, роль УСІ online, УНН та скільки це коштує

Приклад 3: хто стоїть за інформаційною атакою на Odrex, роль УСІ online, УНН та скільки це коштує

 

Крім того, за нашими спостереженнями, на головній сторінці ресурсу системно присутні рекламні елементи, пов’язані з Kadorr:

Анатомія медіакілерства 2: хто стоїть за інформаційною атакою на Odrex, роль УСІ online, УНН та скільки це коштує

Додатково: хто стоїть за інформаційною атакою на Odrex, роль УСІ online, УНН та скільки це коштує

3.2. Стабільний “мінус” для Odrex

У матеріалах “УСІ online” про Odrex ми бачимо протилежну картину: повторюваний негативний наратив, акцент на криміналізації та персоналізації звинувачень (що ми показали в частині 1 і в розділі 1 цієї частини).

Висновок: сукупність цих ознак дає підстави говорити, що “УСІ online” виглядає як майданчик, заангажований на користь бізнес-інтересів Kadorr та родини Ківанів у ситуації конфлікту навколо Odrex. Це не про “таємні змови”, а про просту річ: коли один і той самий ресурс стабільно “підсвічує” одну сторону позитивом і паралельно системно атакує іншу, виникає очевидний конфлікт інтересів і питання — чи має аудиторія достатньо прозорості, щоб це розуміти.

 

4. Сімʼя Ківанів може використовувати медіа як інструмент впливу: приклад Kyiv Post

У 2018 році Аднан Ківан придбав англомовне видання Kyiv Post і публічно говорив про збереження редакційної автономії. Для України це було важливо: Kyiv Post мав міжнародну репутацію і впливав на те, як країну бачать ззовні.

Але у 2021 році сталася подія, яка багато що пояснює: весь журналістський колектив Kyiv Post звільнили після конфлікту з власником щодо редакційної політики. Журналісти публічно заявляли про тиск і втручання у контент — і згодом ті ж люди запустили нове незалежне видання The Kyiv Independent.

Це нетипова історія для медіаринку: коли за короткий час зникає ціла редакція і вона ж запускає альтернативний проєкт, це майже завжди означає, що конфлікт був не про зарплати чи менеджмент, а про незалежність і контроль над змістом. Схожу стратегію ми спостерігаємо щодо одеського “7 каналу” та “видання” УСІ-online.

Висновок: цей кейс показує модель, коли сім’я Ківанів може розглядати медіа не як незалежну редакцію, а як ресурс впливу — репутаційного й комунікаційного. Саме через цю призму варто оцінювати й нинішню роль афілійованих майданчиків в атаці на Odrex: це виглядає не випадковою “емоційною реакцією”, а частиною більш послідовної практики роботи з інформаційним простором.

 

5.  Роль УНН у масштабуванні кампанії проти Odrex

Після старту хвилі в Telegram і її підхоплення “УСІ online”, ми бачимо, що одним із майданчиків, який масштабує тему на ширшу аудиторію, стало інформаційне агентство “Українські національні новини” (УНН).

Починаючи приблизно з листопада 2025 року, УНН із майже щоденною (!) періодичністю публікує негативні матеріали про Odrex. Важлива деталь: значна частина цих публікацій підписана одним і тим самим авторським профілем — “Лілія Подоляк”.

За нашим спостереженням, цей профіль використовується для матеріалів на дуже різні теми, від “легких” форматів (на кшталт гороскопів) до політичних чуток і резонансних новин. При цьому профіль не має публічної біографії чи чіткої ідентифікації автора. Додатково, фото профілю виглядає як стокове/ілюстративне і саме по собі не допомагає ідентифікувати конкретну людину, відповідальну за тексти.

 

Ми також зафіксували зміну редакційної поведінки УНН до старту хвилі публікацій про Odrex це медіа публікувало проєкції на тему медицини та самої клініки без системної негативної тональності, тоді як із листопада 2025 року вийшла серія матеріалів із майже щоденною частотою та стабільно однаковим негативним фреймом. Для інформаційних кампаній це типовий маркер: різке “перемикання” тональності й ритму публікацій на користь одного наративу без балансу і права на відповідь.

Висновок: сукупність ознак, а саме майже щоденна серійність публікацій, використання одного “універсального” авторського профілю без належної ідентифікації та різке “перемикання” тональності на стабільно негативний фрейм свідчить, що УНН у цій історії виглядає не як нейтральний новинний майданчик, а як інструмент масштабування одного наративу. Така модель характерна для потокового, у тому числі репутаційно-орієнтованого контенту, а не для відповідальної журналістики чи розслідувань.

 

6. Порушення базових стандартів журналістики: що ми бачимо в матеріалах про Odrex

Ми окремо звернули увагу не лише на кількість і синхронність публікацій, а й на якість того, як “УСІ online” та УНН подають тему Odrex. Бо саме спосіб подачі часто показує, чи це журналістика, чи інструмент тиску.

У матеріалах системно присутні звинувачення, емоційні оцінки й натяки на “вину”, але практично відсутня позиція Odrex, лікарів або їхніх представників. Не йдеться про “дискусію заради дискусії” — у професійній журналістиці це базовий принцип: якщо ти публічно критикуєш або звинувачуєш, ти маєш дати слово іншій стороні або принаймні показати, що ти намагався отримати коментар.

У текстах часто подаються припущення або емоційні судження так, ніби це встановлені факти. Для неюриста це читається як: “все ясно, вони винні”. Але в реальному світі між “є підозра/йде слідство” і “є доведений факт” — прірва. Саме на цій підміні зазвичай і працюють кампанії дискредитації.

Ми бачимо формулювання та заголовки, які психологічно “закривають” питання для читача: не розслідування, не перевірка, не процес, а вже готовий ярлик. Це особливо небезпечно у темах медицини, де суспільна емоція сильна, а помилка в подачі може зруйнувати репутацію людей, які щодня рятують життя.

Ще один маркер це те, як подається матеріал: заголовки, акценти, добір цитат, повторювані кліше, одні й ті самі “точки болю”. Навіть коли в тексті є формально нейтральні слова, загальний монтаж часто робиться так, щоб читач виніс один висновок і без альтернатив.

Ми окремо фіксували активне використання платного просування, “підсилення” матеріалів рекламою, та загалом модель, коли інформація розганяється як кампанія. Коли контент просувається як “продукт”, а не як новина, то для читача критично важливо розуміти, чи не підміняється журналістика рекламним або замовним інтересом.

Висновок: у сумі ці ознаки дають підстави говорити, що в публікаціях “УСІ online” та УНН про Odrex порушуються базові стандарти: баланс, право на відповідь, відокремлення фактів від оцінок і обережність у формулюваннях до рішення суду.

І саме тому ми розглядаємо ці матеріали не як “гостру журналістику”, а як елемент кампанії, мета якої сформувати в суспільстві наперед заданий образ і тиснути репутаційно ще до будь-яких юридичних рішень.

 

7. Скільки могла коштувати ця медіакампанія

Ця медіакампанія не схожа на “стихійний резонанс” ще й тому, що вона потребувала системних витрат. Тут оплачували не один пост і не одну публікацію, а серію матеріалів, їх підхоплення різними майданчиками, повторення в часі та підсилення охоплення.

Щоб не маніпулювати цифрами, ми даємо мінімальну оцінку “за нижньою межею”, тобто рахуємо обережно і враховуємо лише те, що в таких кампаніях майже завжди коштує грошей:

  • виробництво контенту (тексти, заголовки, адаптації під різні платформи);
  • розміщення/посіви (Telegram-канали, онлайн-майданчики, “новинні” публікації з потрібним наративом);
  • платне підсилення (реклама/просування, щоб тема трималася в стрічці й набирала охоплення).

Навіть якщо припустити “пакетні” умови для сіток і знижки, кампанія з десятками й сотнями публікацій і підсиленням не може коштувати символічно. Ми рахували “по нижній межі” як суму трьох складових: (1) продакшн, (2) розміщення/посіви, (3) звичайний коефіцієнт за розміщення матеріалів скандального характеру та (4) платне підсилення із поправкою на можливі “оптові” умови для сіток.

Висновок: на основі відкритих ринкових орієнтирів та типових комерційних пропозицій щодо розміщення нативних/репутаційних матеріалів, ми оцінюємо мінімальний порядок бюджету інформаційної кампанії проти Odrex щонайменше $200 000. Це не “точна бухгалтерія” (її можна встановити лише за платежами), а чесна мінімальна оцінка, яка показує головне: йдеться про дорогу, керовану та тривалу медіаоперацію.

 

Загальний висновок

Ми не будуємо гучних теорій і не говоримо про “таємні змови”.

Ми фіксуємо інше: інформаційна атака на Odrex не залишилася в межах Telegram. вона була послідовно підхоплена, оформлена й масштабована через низку майданчиків — зокрема тих, що за контентними ознаками та зв’язками виглядають афілійованими з бізнес-оточенням родини Ківанів, — із залученням регіональних і національних ресурсів та відчутних бюджетів..

У підсумку це виглядає не як природний суспільний резонанс, а як керований процес публічного тиску: формування наперед заданого образу і вироку “в очах аудиторії” задовго до будь-яких судових рішень.

Read More

Анатомія медіакілерства: як і навіщо атакують лікарню Odrex

Команда Miller розпочала власне розслідування інформаційної кампанії проти нашого клієнта — одеської лікарні Odrex. Ми проаналізували кожну згадку, кожен пост і кожну статтю за період з жовтня по грудень 2025 року.

Команда Odrex та юридична компанія Miller глибоко розділяє біль родин, які зіткнулися з трагічною втратою близьких людей. Ми з повагою ставимося до почуттів близьких та підтримуємо їхнє право на пошук справедливості у правовому полі. Водночас ми змушені констатувати: на жаль, протилежна сторона обрала шлях перетворення особистої трагедії на інструмент публічної атаки. Замість встановлення істини слідством, ми бачимо системну медіакампанію з дискредитації лікарні та її лікарів. Це свідомі дії, спрямовані на знищення Odrex, а не на пошук правди.

Цифри говорять самі за себе – це не стихійне обурення, а зрежисована медійна атака з “піками” та “хвилями”:

  • 2283 публікації за два місяці.
  • 1613 (70%) з них — це повні дублікати (“копіпаст”).
  • 267 739 — сукупне охоплення аудиторії, яку намагалися ввести в оману.
Анатомія медіакілерства: як і навіщо атакують лікарню Odrex

Публікації: як і навіщо атакують лікарню Odrex

Нижче ми публікуємо докази того, що ця медійна кампанія координується з єдиного центру і має ознаки конкретних порушень: розголошення даних досудового розслідування, поширення недостовірної інформації та втручання в господарську діяльність.

 

Доказ № 1. “Зливи” від правоохоронців

Це — один з головних доказів замовного характеру переслідування Odrex.

  • 24 жовтня 2025 року — одеські анонімні Telegram-канали “Ирочка расскажет”, “Еврейские мансы”, “Одесский маяк”, “Намба Ту”, “Odessa city news”, “Пульс Одессы”, “Южный фронт” синхронно публікують “інсайди” про вручення лікарям підозри. Далі цю інформацію поширюють медіамайданчики ua.news, АНТИКОР та афілійоване з сім’єю Ківанів видання “УСІ Online”, яке входило до медіахолдингу одеського “7-го каналу”.
  • 25 жовтня 2025 року — лише наступного дня інформацію про вручення підозр підтвердили Нацполіція та Офіс Генерального прокурора у своїх публікаціях.
  • 29 жовтня 2025 року — одеський анонімний Telegram-канал “Ху**ая Одесса” публікує висновок судово-медичної експертизи. На документі чітко видно кольорову печатку. Це вказує на те, що фото зробили з оригіналів матеріалів справи, доступ до яких мають правоохоронці.
  • Починаючи з 19 листопада 2025 року — інтернет-видання “УНН” з частотою в середньому один текст в день починає публікувати закриту інформацію про те, що МОЗ планує позапланову перевірку Odrex і що таку перевірку вимагає саме Офіс Генерального прокурора.

Висновок: автори Telegram-каналів та інтернет-видань отримують закриту інформацію від силовиків, в окремих випадках ще до початку дій. Це означає, що медіаатака координується в режимі реального часу з правоохоронцями та має ознаки розголошення даних досудового розслідування. Це також яскраво показує, що розслідування навколо трагічної смерті пацієнта публічним шоу зробила не лікарня.

 

Доказ № 2. Фабрика клонів: як працює “сітка”

В мережі Телеграм, за допомогою спеціального програмного забезпечення з моніторингу інформаційного простору, ми зафіксували 1613 повідомлень-дублікатів. Технологія примітивна, але масова: створюється один емоційно заряджений текст, який містить пряму брехню та дезінформацію через клікбейтні заголовки («Клініка смерті», «Осине гніздо», «Холоне кров» тощо), що недостовірно та маніпулятивно узагальнюють окремі випадки як нібито всю діяльність Odrex.

Хто в “сітці”: у кампанії задіяні канали холдингу «Труха», а також «Реальна війна», «INSIDER UA», «Украина Новости», «Ху**ая Одеса», «Одесса INFO». Більшість цих ресурсів системно розміщують замовні матеріали (“джинсу”). Особливий цинізм — це “перехресне запилення”, коли канали посилаються один на одного, створюючи ілюзію масовості.

Анатомія медіакілерства: як і навіщо атакують лікарню Odrex

Сітка: як і навіщо атакують лікарню Odrex

Висновок: масованість та синхронність тиражування ідентичного контенту виключає можливість органічної реакції медіа та формує в аудиторії упереджене сприйняття ситуації. Це класична технологія інформаційного спаму та вкидів (“темників”), що доводить наявність єдиного центру координації, який фінансує та роботу “сітки” чорного PR.

 

Доказ № 3. Цинічна маніпуляція статистикою та наративами

Ми розібрали, які саме тези вкидаються в голови читачів, і зафіксували чіткий перекіс у бік криміналізації замість обговорення медичних питань по суті. Наративи, які розповсюджуються цією мережею, ранжуються наступним чином:

  • Смерть Аднана Ківана в Odrex — домінантний наратив. Трагедію цинічно використовують як таран, об’єднуючи тему смерті бізнесмена з негативною діяльністю клініки.
  • Жертви Odrex (98 повідомлень) – тиражують меседж про наявність людей, які вважають себе постраждалими від діяльності клініки, створюючи видимість масового лиха.
  • Підозра лікарям Odrex (95 повідомлень) – наголос ставиться саме на кримінальному переслідуванні медиків, що є прямим тиском на лікарів.
  • Лікарська недбалість (74 повідомлення) – розповсюджують наратив про професійну некомпетентність лікарів, але без вказівки на обгрунтування.
  • Перевірка Odrex з боку МОЗ (29 повідомлень) – інформують про намір проведення перевірки та її результати.

Висновок: в інформпросторі навмисно просувають інформацію, яка дискредитує лікарів Odrex та саму лікарню. Це підтверджує мету замовників — публічне знищення лікарні та лікарів через силове кримінальне переслідування та медіаатаку, а не пошук справедливості в юридичній площині.

 

Доказ № 4. Демонізація та “клініка смерті”: мова ненависті

У масиві даних домінує емоційно забарвлений контент з негативною конотацією. Це не критика, а навмисне формування образу Odrex як “небезпечного місця” через демонізацію та нагнітання страху.

У публікаціях фігурують гучні сенсаційні заголовки, розраховані на емоційну реакцію читачів, наприклад:

  • «Клініка смерті»;
  • «Осине гніздо»;
  • «Холоне кров»;
  • Клікбейти на кшталт «ШОК!».
Анатомія медіакілерства: як і навіщо атакують лікарню Odrex

Мова ненависті: як і навіщо атакують лікарню Odrex

Висновок: ця називається “хайпування”, себто залучення якомога більшої аудиторії до постів з негативною інформацією. Це тактика, спрямована на залякування потенційних пацієнтів і підрив базової довіри до лікарні та лікарів, що є неприпустимим в умовах війни. Вона дозволяє повідомленням з негативною конотацією домінувати в загальному інформаційному просторі.

 

Доказ № 5. Відмивання фейків через “сміттєві” сайти

Для легалізації чуток та надання брехні вигляду “новини” замовники використовують багатоступеневу схему “відмивання” інформації. Цей процес дозволяє перетворити найбрудніші вкиди на нібито “офіційні” повідомлення, що є прямим порушенням професійних медіастандартів.

  • Спочатку найбільш агресивні та брудні меседжі, що містять демонізацію та пряму дискредитацію Odrex (наприклад, заголовки «клініка смерті»), з’являються на сайтах, що входять до так званої “скам-мережі”: RuMafia, AntiMafia, Vlasti, Sledovatell. Це “дно” інтернету, ці ресурси відомі поширенням компромату та “чорного PR”.
  • Далі створені ними тези підхоплює низка “жовтих” національних сайтів-агрегаторів та регіональні медіа — «Телеграф», OBOZ.ua, Znaj.ua. Вони виступають проміжним ланцюгом, який бере “вкид” зі скам-мережі та оформлює його у формат новинного сюжету, створюючи ілюзію поширення.
  • Найбільшу активність виявляє інформаційне агентство УНН (Українські Національні Новини). На його рахунку 45 маніпулятивних публікацій, що складає 22% всього негативного контенту серед сайтів. Систематичне розміщення негативу на таких майданчиках підтримує тему в трендах і створює видимість події великого суспільного значення.
Анатомія медіакілерства: як і навіщо атакують лікарню Odrex

Фейки: як і навіщо атакують лікарню Odrex

Висновок: ця багатоступенева схема доводить, що метою атаки є не інформування суспільства, а системна дезінформація.

 

Доказ № 6. Гроші не пахнуть: фінансування істерії

Ця війна є не лише інформаційною, але й коштовною. Замовники медіакампанії щедро фінансують поширення виключно негативу, що є прямим доказом її комерційного та цілеспрямованого характеру.

  • 69% повідомлень про лікарню та лікарів у Telegram-каналах містять так звані “рекламні посилання” (кнопки переходу на інші комерційні канали або ресурси). Це свідчить про те, що розміщення негативної інформації є не просто послугою з “джинси”, а частиною бізнес-моделі Telegram-каналів, які отримують оплату за кожну публікацію та за трафік.
  • Аналіз даних підтверджує, що для штучного збільшення охоплення негативних постів про Odrex використовувалася пряма оплата реклами в Facebook та Instagram. Замовники використовують офіційні рекламні інструменти Meta для масового поширення дезінформації.
  • Завдяки оплаченому просуванню, пости з негативною інформацією отримують у 7 рази більше переглядів, ніж органічні. Це показує, що замовники свідомо витрачають кошти, аби гарантувати, що їхня брехня охопить максимально широку аудиторію.
    Анатомія медіакілерства: як і навіщо атакують лікарню Odrex

    Фінансування: як і навіщо атакують лікарню Odrex

Висновок: використання платних рекламних інструментів та інтеграція рекламних постів в сітку комерційних Telegram-каналів доводить, що медіакампанія є ретельно спланованою, має фінансове забезпечення і є бізнес-проєктом, а не стихійною реакцією. Це не боротьба за справедливість. Це оплачена війна за знищення лікарні та лікарів.

Це лише частина нашого дослідження. У подальших публікаціях ми надамо інформацію про осіб, які, за нашими даними, можуть бути причетні до медіакампанії з дискредитації Odrex, та надамо оцінку масштабам фінансування цієї активності.

 

Команда Miller продовжить відстежувати розвиток ситуації та вживати необхідних правових заходів для захисту Медичного дому Odrex.

Read More

Обшуки — як бізнесу це пережити: підстави та наслідки 

В'ячеслав Коломійчук, старший адвокат Miller Law Firm. Обшуки — як бізнесу це пережити: підстави та наслідки.

У 2024 році правоохоронці зареєстрували 5139 кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності. Лише 1754 справи (34%) передали до суду з обвинувальним актом. За січень-квітень 2025 року ситуація не змінилася: показник тримається на рівні 33%.

Інакше кажучи, дві третини проваджень проти бізнесу відкривають, але не доводять до суду.

Щоб змінити цю практику, рік тому на виконання рішення РНБО Офіс Генерального прокурора провів аудит кримінальних проваджень проти бізнесу. Після аудиту затвердили стандарти роботи прокурорів у сфері захисту інвестицій. 

Один із ключових принципів стандартів — обшук має бути винятковою слідчою дією.

Попри це, за останній рік кількість обшуків зросла — особливо у секторах агробізнесу, нафтотрейдингу, IT і miltech.

У цьому матеріалі ми зібрали практичні рекомендації:

  • на яких підставах правоохоронці приходять з обшуком;
  • до чого це може призвести;
  • як підготувати компанію і мінімізувати ризики.

В’ячеслав Коломійчук, доктор філософії у галузі права, адвокат, старший юрист Miller Law Firm підготував корисний матеріал на цю тему.

 

1. Підстави для обшуку 

Обшук — це раптова слідча дія, яка проводиться для збору доказів. Що потрібно слідчому для проведення обшуку на підприємстві: 

  • наявність кримінального провадження; 
  • обґрунтування чому докази неможливо отримати у добровільному порядку шляхом витребування або за допомогою інших слідчих дій (тимчасовий доступ); 
  • опис речей, документів, іншого майна, що планується відшукати, а також їхній зв’язок із вчиненим кримінальним правопорушенням; 
  • ухвала слідчого судді; 

Як виняток з правила слідчі можуть провести обшук без ухвали, але лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 233 КПК України).  

Проте, деякі правоохоронні органи, зокрема ДБР, трактують цю норму не як виняток, а як можливість.

Важливо! Якщо слідчі вдерлись з обшуком без ухвали суду та без невідкладних підстав, такий обшук порушує права людини та основоположних свобод. Відповідно, фактичні дані протоколу обшуку та інші похідні докази є недопустимими. 

Також закон вимагає від слідчого пояснити чому треба дозвіл на втручання у право власності у формі обшуку.  

Тобто, обшук можна не проводити, якщо докази можна зібрати шляхом направлення запитів або проведенням виїмки (тимчасового доступу).  

Підстави для обшуку мають переконливими та обґрунтованими. Якщо вони відсутні або суперечать закону — дії правоохоронців тягнутимуть негативні наслідки.  

2. Юридичні та фактичні наслідки обшуку 

Після проведення обшуку на підприємстві можливі декілька сценаріїв, найгіршими наслідками яких можуть бути:  

Фактичні: 

  • вилучення техніки, документів, грошових коштів, серверів; 
  • переривання операційної діяльності; 
  • порушення зобов’язань перед контрагентами; 
  • витік конфіденційної або комерційної інформації; 
  • погіршення іміджу компанії, зниження довіри з боку банків, інвесторів, партнерів. 

Юридичні: 

  • ризик подальшого обвинувачення посадових осіб та працівників компанії; 
  • виклики на допити; 
  • накладення арешту на рахунки або майно компанії; 
  • ініціювання нових кримінальних проваджень на підставі знайденої інформації. 

Окремий ризик — після обшуку керівнику можуть запропонувати “вирішення питання” через посередників, що створює додаткові репутаційні та юридичні загрози. 

Тобто, наслідки обшуку можуть вийти далеко за межі кримінального провадження і вплинути на стабільність бізнесу. Тому до цієї слідчої дії потрібно ставитися серйозно та належно готуватися.  

3. Як підготуватись до можливого обшуку 

Найгірше — бути неготовим. Бізнес має мати чіткий антикризовий план та алгоритм дій. 

Що варто зробити заздалегідь: 

  • Провести безпековий аудит та інструктаж персоналу; 
  • Скласти та перевірити алгоритм дій (“тривожна інструкція”) для працівників при отриманні інформації про обшук; 
  • Призначити відповідальну особу (та її заступника), яка діє під час обшуку; 
  • Укласти договір з адвокатом та знати до кого можна звернутись для оперативної підтримки; 
  • Організувати відеонагляд та резервне копіювання даних; 
  • Імплементувати політику збереження комерційної таємниці (в тому числі з урахуванням GDPR або інших вимог з персональних даних); 
  • Перевірити всі договори з IT-провайдерами, хмарними сервісами та бухгалтерами: де саме фізично зберігаються ваші дані, хто має до них доступ, і як діяти у разі вилучення; 
  • Змоделювати проведення обшуку разом з адвокатом: це допоможе виявити слабкі місця в підготовці та зняти стрес у команди 
  • Окремо погодити PR-стратегію на випадок обшуку: хто і що комунікує партнерам, ЗМІ, банкам та працівникам. 

Обшуки — це реалія українського бізнесу, яка відповідає не на питання “якщо?”, а на питання – “коли?”. Вони не завжди правомірні, але завжди ризиковані. Головне — бути підготовленими: юридично, процедурно та емоційно. Чіткий алгоритм дій, підтримка адвоката, фіксація порушень та стратегічний підхід до захисту інтересів компанії — це інструменти, які можуть змінити хід подій. 

Read More

Був обшук? Ми повернемо майно

Працюємо швидко. Законно. Аргументовано. Результативно.

12 березня слідчі провели чотири обшуки у нашого клієнта з Miltech-сфери. Вилучили комп’ютерну техніку, телефони, документи, готівку.

Клієнт звернувся до нас у квітні. Ми одразу:

  • отримали доступ до матеріалів провадження в суді;
  • подали клопотання до Головного слідчого управління та Офісу Генпрокурора про повернення майна;
  • подали до суду скарги на бездіяльність щодо неповернення майна;
  • подали інші скарги щодо незаконності самого вилучення.

Кожен крок — юридично вивірений. Кожен документ — з фактами, а не припущеннями.

Ми довели:

  • вилучення було безпідставним;
  • майно не має доказового значення;
  • повернення має відбутись негайно.

Менш ніж за 30 днів — вилучене майно повернули Клієнту. Це не виняток. Це — метод.

У вас вилучили майно?

Miller знає, що робити. І має досвід, щоб діяти.

Read More

Адвокати Міллер добилися скасування арешту мільйонних рахунків бізнесу

Адвокати Міллер добилися скасування арешту мільйонних рахунків бізнесу

Трохи передісторії: державний банк виставив на продаж нерухомість через СЕТАМ, і наш клієнт, сплативши гарантійний внесок у 35 млн грн, став переможцем торгів. Здавалося б, залишилося отримати необхідні погодження та укласти договір купівлі-продажу. Але в справу втрутився Офіс Генерального прокурора, а Печерський районний суд м. Києва ухвалив незаконне  рішення — накласти арешт на всі кошти на всіх банківських рахунках нашого клієнта, включно з тими, які ще могли надійти “у майбутньому”.

Підставою для арешту прокурор назвав “збереження речових доказів”. Щоб зрозуміти абсурдність, згадайте, що таке речовий доказ — це предмет матеріального світу, що містить інформацію (сліди) про важливі для справи факти. Його ще називають “реальним” або “безпосереднім” доказом.

Простіше кажучи, якщо хтось розбив вікно цеглиною, то речовим доказом може бути саме та цеглина. Якщо викрали годинник — речовим доказом буде той самий годинник, який свідчить про факт злочину. Тобто це конкретна річ, що допомагає довести подію або причетність особи до неї. А тепер уявіть: як можуть виступати “речовим доказом” безготівкові кошти, ще й ті, що на рахунок можуть колись надійти в майбутньому?

Саме тому, коли справа дійшла до Київського апеляційного суду, судді погодилися з нашою позицією: арешт безготівкових грошей як речових доказів, особливо тих, які ще навіть не надійшли, – від початку незаконний та нелогічний. В апеляції наші адвокати детально розібрали документи справи, зруйнували твердження прокуратури та довели, що клієнт непричетний до правопорушення.   

Це чергова перемога, проте ми готуємося до подальших розглядів у цій справі. Над напрямком скасування арештів працюють адвокати В’ячеслав Коломійчук та Павло Гончаренко. 

Так, Україна ще далека від ідеальної правової держави, а дії суду в інтересах правоохоронців можуть критично ускладнювати життя бізнесу. Але наша практика доводить: якщо діяти наполегливо, нестандартно мислити й не пасувати перед перешкодами, рано чи пізно ми, Міллер, все одно досягаємо потрібних результатів для клієнтів. За останній рік ми скасували 42 арешти з активів наших довірителів на загальну суму понад 500 мільйонів гривень — і робимо це цілком законно, прозоро та з урахуванням усіх вимог комплаєнсу.

Якщо вас цікавить, як зняти арешт із коштів, читайте матеріал В’ячеслава Коломійчука для LIGA ZAKON. Слідкуйте за нашими оновленнями — ми готові захищати ваші права бізнесу навіть тоді, коли все здається неможливим.

 

Read More

Як захиститись від рейдерства – поради адвокатки

Підприємці часто уявляють рейдерів як невідомих озброєних людей у чорних масках, які вдираються до офісу й забирають документи та техніку.

Насправді ж рейдером може виявитися… людина, яка працює поруч із вами! Доволі часто бізнес-партнери, в яких є доступ до документів, фінансів і комерційних даних, можуть безперешкодно виключити співзасновників із бізнесу, переписують усе на себе й привласнюють компанію.

Як правильно діяти, щоб захистити себе від подібних ризиків — дивіться у відео від Альони Боднар.





Потрібна консультація чи аудит бізнесу для захисту від рейдерства? Звертайтеся до Miller Law Firm!



Read More

Україна запроваджує свій «FCPA» – Як бізнесу підготуватися до боротьби з «іноземною корупцією»?

Поки Трамп призупиняє боротьбу з хабарництвом в США, Україна запроваджує свій «FCPA». 

Розповідає експерт з комплаєнсу Артем Крикун-Труш для Forbes Ukraine

 

 

Поки Трамп призупиняє боротьбу з хабарництвом в США, Україна запроваджує свій «FCPA».  Дональд Трамп тимчасово «заморозив» легендарний американський Foreign Corrupt Practices Act (FCPA), назвавши його «жахливим законом, що заважає американським компаніям конкурувати» та пообіцяв пом’якшити правила. Тим часом в Україні з 26 грудня запрацював новий закон №4111-IX, який передбачає посилену відповідальність бізнесу за підкуп іноземних чиновників. Якщо в США паски послаблюють, то в Києві їх затягують. Як така «розбіжність курсів» вплине на український бізнес? Розповідає Артем Крикун-Труш, партнер і керівник практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань Miller Law Firm

Foreign Corrupt Practices Act (FCPA) діє в США з 1977 року й вважається «золотим стандартом» протидії міжнародній корупції. Компаніям, що працюють у США, FCPA забороняє давати хабарі іноземним чиновникам, і за це їм загрожують штрафи. Кілька прикладів з історії: Airbus – $3,9 млрд штрафу у 2020-му, Goldman Sachs – $2,9 млрд у 2020 році, Ericsson – $1 млрд у 2020-му.

Президент США Дональд Трамп з 10 лютого 2025 року тимчасово призупинив дію FCPA, наказавши перевірити, чи не надто суворі покарання цей акт передбачає для американських компаній.

У Білому домі уточнили, що американські компанії зазнають шкоди від надмірного тиску FCPA, тож нові, «м’якші» правила мають зрівняти їхні шанси з іноземними конкурентами.

Чи це кінець боротьби з хабарництвом по-американськи? Ні, бо Конгрес або суди можуть обмежити президентські ініціативи або запропонувати компроміс: змінений FCPA може повернутися за кілька місяців. Але тим часом з’являється «вікно можливостей» для тих, хто воліє «купувати» прихильність чиновників за кордоном, не боячись американських прокурорів.

Український FCPA

Поки у США міжнародна антикорупційна політика проходить перевірку на міцність, в Україні з 26 грудня почав діяти закон №4111-IX, який передбачає посилену відповідальність за підкуп іноземних чиновників. Якщо раніше вітчизняне кримінальне право карало насамперед конкретних «хабарників», то тепер у фокусі – компанії. 

Новий закон робить революцію у свідомості адвокатів та юридичних радників бізнесу в Україні. Наші університети десятиліттями вчили студентів-юристів, що за злочини відповідати може лише конкретна людина. Тоді як компанія – лише «юридична фікція» без свідомості, вигадка, що не може бути винною. 

Відтепер у кримінальному праві України компанія може відповідати за корупцію навіть тоді, коли слідчі не змогли встановити, хто з працівників винен. 

Стратегія «у всьому винен менеджмент» тепер не працює. Якщо у компанії не було ефективної системи комплаєнсу (внутрішнього контролю), то вона нестиме відповідальність як «вільний гравець», незалежно від того, чи вдалося знайти конкретного винного.

Це глобальна зміна правил гри, яка змушує український бізнес і юридичних радників змінити парадигму мислення. Тепер важливі не лише суди чи слідчі, а й те, чи компанія готова взяти на себе реальну відповідальність за те, що відбувається в її стінах.

Суть нових правил

Перше й ключове – це самостійна відповідальність компанії. Навіть якщо слідчі не встановили, хто саме з працівників передавав хабар іноземному чиновнику, на компанію можуть накласти санкції, якщо бізнес «виграв» від корупції й така корупція цілком була в його інтересах.

Друге – штрафи до $3,4 млн, а також окремо конфіскація грошей або активів, пов’язаних із підкупом іноземних чиновників. 

Третє – обмеження для бізнесу за рішенням суду. Українські суди можуть заборонити компанії на строк до трьох років брати участь у державних тендерах, використовувати ліцензії, орендувати державне майно, рекламувати бізнес, брати участь у приватизації, оренді державного або комунального майна, отримувати дозволи на користування надрами, бути учасником професійних асоціацій, виступати спонсором, брати участь у державно-приватному партнерстві, отримувати державну допомогу, пільги, майно або активи від держави чи місцевої громади, бути резидентом «Дія.City»

Суд може «вирізати» компанію з її галузі, обмеживши можливість працювати на ринку. 

Четверте – ще до рішення суду по суті справи компанію можуть «заморозити» в найбільш критичних аспектах, щоб не дати їй вивести активи, оперативно перепродати частки. Це називають «забезпеченням кримінального провадження», аби при потенційному покаранні не виявилося, що всі активи давно «випарувалися». 

Закон №4111-IX дозволяє на етапі розслідування через суд заборонити компанії вносити зміни до установчих документів, обмежити укладення «великих угод», заборонити розпоряджатися конкретним переліком активів або заборонити ліквідацію бізнесу. 

Український закон багато в чому наслідує логіку FCPA, де «розплачуватися» за корупційний злочин мусить насамперед компанія, адже саме вона виграє від хабарів.

Довести міжнародний хабар

Але як же перевірити, хто й кому платив, якщо все це відбувалося за кордоном? У таких справах українські слідчі кооперуються з іноземними колегами: створюють спільні слідчі групи, отримують показання свідків та документи з інших країн через інструменти міжнародної допомоги. 

У цей час слідчі можуть проводити обшуки в компанії й вилучати документи та електронні носії. Негласно моніторити і вилучати корпоративне листування працівників з закордонними партнерами, таємно прослуховувати переговорні кімнати та кабінети топменеджменту, а також заводити агентуру серед працівників компанії.

Це складний процес, але тепер у правоохоронців є більше приводів (та інструментів) прийти до вашої компанії з розслідуванням, якщо «просочиться» інформація про те, що хтось зі штату компанії десь за кордоном міг дати хабар. 

«Тиснути» можна  без вироку

На бізнес могли тиснути й без закону №4111-IX – у так званих фактових справах, де роками немає підозрюваних, але є обшуки, допити, арешти активів й постійні репутаційні ризики. Але закон №4111-IX збільшує ризик зловживань правоохоронними органами. 

Однією рукою зміни ніби посилюють культуру антикорупційного комплаєнсу, а іншою відкривають двері можливим зловживанням у справах, які можливо почати відразу проти компанії. Це дозволяє паралізувати роботу бізнесу тимчасовими заходами, допитами, вилученням серверів, а потім, можливо, справу й закрити. 

Уявімо, що власника бізнесу залякують мільйонним штрафом і повною забороною брати участь у тендерах. Це може спонукати його «домовлятися». Як офіційно – через угоду зі слідством, так і неофіційно – через хабар правоохоронцям. Цей ризик зловживань реальний, адже міжнародні антикорупційні стандарти віддали в руки українських правоохоронців, які поки що не мають експертизи в комплаєнсі, без належних запобіжників і реального судового контролю на етапі розслідування.

Наслідки для бізнесу

Тепер іноземна корупція в Україні під суворішим наглядом, ніж в США, з яких ми брали приклад у цих змінах. Навіть якщо в інших юрисдикціях (приміром, у США) «зелене світло» на іноземні корупційні схеми стало яскравішим, на батьківщині за це загрожує реальне покарання.

Тепер українські компанії мають нерівні умови з американськими конкурентами. Тимчасове «розмороження» FCPA Дональдом Трампом дає транснаціональним корпораціям зі США перевагу: їм буде простіше робити «неофіційні» проплати іноземним чиновникам, не боячись гігантських штрафів удома.

Український бізнес має по новому подивитися на комплаєнс та перестати сприймати його як примху міжнародного бізнесу. Якщо ваша компанія хоче уникнути розслідувань та тиску слідчими діями, доведеться посилювати антикорупційні процедури, робити їх дієвими, а не «для галочки»: антикорупційне навчання команди, чіткі політики щодо подарунків та оплат, контроль витрат топменеджменту, фіксація всіх платежів, система повідомлень для викривачів.

Тому першочергово – укріпіть комплаєнс у компанії від і до. Проведіть внутрішній комплаєнс-аудит, щоб виявити слабкі місця. Кожна підозріла транзакція чи розписка про «подарункові» гроші може стати приводом для слідчих дій. 

Регулярно навчайте своїх працівників. Ви здивуєтеся, як багато з них досі вважають «невеликий презент іноземним колегам» нормою. На прикладах реальних кейсів поясніть співробітникам, що йдеться про ризик величезних санкцій для всієї компанії.

Найбільший ворог компанії – хаос у паперах. Фіксуйте та перевіряйте все: чіткі документи, прозорі контракти, детальний облік витрат. 

Залучайте зовнішніх радників, які, на відміну від штатних юристів і комплаєнс-офіцерів, частіше стикаються з корупційними інцидентами в компаніях, знають, як провести ефективне внутрішнє розслідування та підсвічувати ризики для бізнесу. 

Зараз ми спостерігаємо парадокс: США тимчасово послаблюють контроль за корупцією своїх компаній за кордоном, а Україна, навпаки, запроваджує жорстку відповідальність для бізнесу. Хто виграє від цієї «зміни вектора» – покаже час. Але вже тепер українським компаніям, які мають проєкти в інших країнах, варто готуватися до підвищеної уваги органів правопорядку.

Правило на сьогодні: якщо ви цінуєте репутацію та не хочете жити в режимі постійних обшуків та штрафів, інвестуйте в прозорий комплаєнс, навчайте команду й уникайте «дешевих хабарних рішень». Адже підкуп, зрештою, не вирішує, а руйнує.

Read More