Мобілізованим працівникам відтепер не виплачуватимуть середню заробітну плату. Такі зміни передбачає Закон про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин, який підписав президент Володимир Зеленський. 

Що це означає? 

Якщо ви роботодавець, у якого є мобілізовані працівники, потрібно підготувати накази про припинення виплати їм середнього заробітку (як тільки закон набере чинності після публікації).  

Якщо ви мобілізований працівник — за вами зберігаються виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Розміри встановлюються Кабміном, враховуючи характер та умови служби. Йдеться, зокрема, про 30 тис. грн та 100 тис. грн військовим, які перебувають на фронті. 

Чому ухвалили таке рішення? 

Позиція авторів — несправедливо примушувати роботодавців під час війни сплачувати середній заробіток працівникам, які фактично не виконують свою роботу. Адже бізнес зараз переживає не найлегші часи: масову евакуацію співробітників, логістичні труднощі, зменшення збуту, відповідно, зменшення доходу.  

Кількість мобілізованих із початку війни на Донбасі у 2014 році та початку повномасштабного вторгнення росії — це абсолютно різні показники, різні строки відсутності таких працівників на місцях. Зі свого боку фінансування таких військових державою під час повномасштабної війни було збільшено та його  не скасовують. Ці оплати формують зі сплати податків, зокрема, цими ж роботодавцями.


«В Україні війна і наші бійці (серед іншого, мобілізовані працівники) ризикують своїм життям на фронті щодня. Їм потрібні гарантії на отримання хоч частини доходу з минулого мирного життя. Вже з’явилася петиція щодо перегляду саме питання збереження середнього заробітку. Адже з цієї суми відраховували, наприклад, аліменти на дітей. Відповідно постає запитання: як захистити інтереси цих дітей, якщо таку гарантію скасовано? Наголошую, що за роботодавцем залишається право все ж таки зберігати середній заробіток і це не буде порушенням законодавства»,

коментує старша юристка практики судових спорів Юлія Рябець.