Справа катування дівчинки у Білій Церкві вже у суді.

Засідання у справі катування дівчинки у Білій Церкві відбудеться 21 травня 2025 року у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області. Справу буде розглядати голова суду — Шовкопляс О. П. Номер справи 357/6410/25

Злочин стався у січні 2025 року в місті Біла Церква.
Група підлітків вчинила насильницькі дії над потерпілою та вимагали у неї гроші – 15000 грн.

 

До злочину причетні 12 осіб:

2 підлітків — обвинувачені, справу передали до суду;

3 — не досягли віку кримінальної відповідальності, щодо них прокуратура направила в суд клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру;

7 — мають статус свідків, бо не брали активної участі в насильстві.

 

Справу кваліфікують за:
– ч. 1 ст. 127 КК України — катування
– ч. 4 ст. 189 КК України — вимагання

 

 

То що ж загрожує кривдникам в реальності?

Двоє основних фігурантів справи звинувачуються у:

  • катуванні (ст. 127 КК) — до 10 років,
  • вимаганні грошей під час воєнного стану (ст. 189 КК) — до 12 років.

При цьому важливо розуміти, що Кримінальний кодекс України зобов’язує пом’якшити покарання неповнолітнім. Щодо тих, хто не досяг віку кримінальної відповідальності — застосувати покарання неможливо.

У стосунку до дітей, що не досягли віку кримінальної відповідальності можуть бути застосовані заходи примусового виховного характеру, такі як:

  • попередження,
  • обмеження дозвілля,
  • передача під нагляд батьків або педагогів,
  • направлення до спецзакладів для неповнолітніх.

Правоохоронці також намагалися з’ясувати, хто саме розповсюдив відео із місця подій, що пропагує культ насильства та жорстокості, проте безрезультатно.

 

Наразі у справі триває етап визначення складу суду, який розглядатиме обвинувальні акти та відповідні клопотання, про які йшлося вище — у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області.

Також нам відомо про результати притягнення до адміністративної відповідальності батьків усіх підлітків за неналежне виховання (стаття 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

В Україні діє саме адміністративна відповідальність батьків, оскільки вважається, що саме батьки не забезпечили того рівня виховання та догляду, які б могли стримати дітей від вчинення правопорушень, у тому числі й злочинів.

До кримінальної відповідальності за правопорушення, які скоїли діти, батьків притягнути неможливо, це заборонено законом, оскільки діє принцип індивідуальності. 

 

Ми проаналізували рішення суддів:

До батьків підозрюваних/обвинувачених суд застосував в одному випадку попередження, а в іншому штраф — у розмірі 1700 грн, яке є найм’якішим адміністративним стягненням.

До батьків підлітків, щодо яких скерували клопотання про застосування заходів виховного характеру: штрафи у розмірі від 850 грн до 1700 грн.

  • Щодо батьків, чиї діти залишилися свідками у справі:
    у двох випадках справи закрили за відсутності в діях складу адміністративної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП; 
  • в одному випадку — справу повернули поліції на доопрацювання і її доля невідома наразі;
  • щодо інших чотирьох — застосували штрафи: тричі у розмірі 850 грн, в іншому випадку – 1700 грн.

Так, до батьків підозрюваних та осіб, до яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, судді застосували найм’якіші стягнення, які передбачені відповідною частиною ст. 184 КУпАП. Водночас до батьків підлітків, які були присутніми під час подій, судді – жодного разу не застосували попередження.

Це вказує на повну відсутність єдності судової практики, судді, не надають обґрунтованої мотивації щодо диференціації відповідальності батьків.