Сподіваємось ви не забуваєте читати наші пости так само, як і ми не забуваємо писати їх для вас.
Цієї середи ми підготували для вас пост #міллерпро від нашої Кримінальної практики з метою роз’яснити вам, що таке допит та для чого його проводять.
Допит є слідчою дією, яка проводиться з метою встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.
Під час досудового розслідування можуть бути допитані такі особи:
– свідок;
– потерпілий;
– експерт;
– підозрюваний;
– обвинувачений.
Допит здійснюється за місцем проведення досудового розслідування, або в іншому місці за погодженням із особою, яку планують допитати.
Свідки допитуються окремо один від одного, крім випадків проведення одночасного допиту двох і більше осіб. Одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб може проводитися лише для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях.
Тривалість проведення допиту:
– допит осіб (крім малолітніх та неповнолітніх) не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому – понад вісім годин на день;
– допит малолітньої або неповнолітньої особи не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом – понад дві години на день.
Допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності – лікаря.
При цьому варто знати, що проведення слідчих (розшукових) дій, зокрема, допиту, не допускається у нічний час, тобто з 22 до 6 години, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.
Важливо знати, що особа має право не відповідати на запитання:
– з приводу тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо)
– щодо обставин, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею, близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення;
– щодо службових осіб, які виконують негласні слідчі (розшукові) дії;
– щодо осіб, які конфіденційно співпрацюють із органами досудового розслідування.
Одночасно, статтею 63 Конституції України закріплено, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
У разі відмови підозрюваного відповідати на запитання, давати показання, слідчий, дізнавач зобов’язаний зупинити допит одразу після отримання такої заяви.
Якщо допитується свідок, він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань, а потерпілий – за давання завідомо неправдивих показань.
Під час проведення допиту особа, яка допитується може використовувати нотатки та власні документи, якщо її показання пов’язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам’яті.
Окрім того, допитувана особа має право викласти свої показання власноручно.
Важливо знати, що під час допиту може застосовуватися фотозйомка, аудіо- та/або відеозапис. Застосування аудіо-, відеозапису є важливим для фіксації наявних процесуальних порушень та незаконних дій правоохоронців, під час проведення допиту.
Після закінчення допиту обов’язково складається відповідний протокол, з яким ви ознайомлюєтесь і лише після того, як переконаєтесь, що все із ваших слів записано вірно, підписуєте.
Від себе рекомендуємо вам не брати участі в допитах і будь-яких процесуально неоформлених «бесідах» з представниками правоохоронних органів за відсутності адвоката. Відповідно, якщо ви потрапили в ситуацію, коли на вас тиснуть, вимагають надати пояснення за відсутності адвоката – напишіть в протоколі допиту «Відповідно до ст. 63 Конституції України відмовляюсь від дачі показань. Вимагаю викликати мого адвоката».
Бережіть себе, будьте юридично обізнаними та знайте, що ніхто не може порушувати наші права.
До зустрічі наступної середи.