Цього тижня наша Кримінальна практика підготувала для вас новий пост #міллерпро про гласні та негласні слідчі (розшукові) дії.
В цілому всі слідчі дії, передбачені кримінальним процесом можна поділити на дві основні категорії. Гласні та негласні. Основними критеріями їх розмежування є складність проведення та ступінь порушення конституційних прав людини та громадянина. А тепер докладніше.
Що ж таке гласні слідчі дії?
Це всі ті слідчі дії, про які ми з вами постійно чуємо зі ЗМІ, зокрема це:
– допит;
– обшук;
– слідчий експеримент;
– експертизи;
– пред’явлення для впізнання.
Вимогою до проведення гласних слідчих дій є обов’язкова фіксація ходу їх проведення за допомогою протоколу, до якого вноситься інформація про всіх учасників, місце, дату та час проведення конкретної слідчої дії. А у випадку обшуку, то необхідна і його повна відеофіксація (писали ось тут ).
Також проведення деяких гласних слідчих дій (обшук, експеримент, пред’явлення для впізнання) потребує присутності двох незаінтересованих понятих (ними не можуть бути співробітники поліції, родичі, студенти, що проходять практику в правоохоронних органах і т.д.).
Так а що ж таке негласні слідчі дії?
Негласні слідчі (розшукові) дії, це слідчі дії відомості про факт і методи проведення яких заборонено розголошувати.
До найбільш поширених видів негласних слідчих дій відносять:
– аудіо-, відеоконтроль особи (прослуховування або встановлення скритих відеокамер щодо конкретної особи);
– накладення арешту на кореспонденцію (поштові відділення не мають права передавати пошту отримувачу без дозволу слідчого);
– зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (доступ до інформації, що передається телефонним зв’язком);
– зняття інформації з електронних інформаційних систем (доступ до інформації, що зберігається в комп’ютері чи мережі інтернет);
– встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (наприклад, телефону);
– оперативна закупка (імітація придбання товару, що заборонений в цивільному обороті).
Особливістю цього різновиду слідчих дій є те, що вони можуть проводитися виключно за ухвалою слідчого судді апеляційного суду, а в окремих випадках за постановою прокурора.
Хто має право на проведення негласних слідчих (розшукових) дій?
Це виключно слідчі та за відповідним дорученням оперативні підрозділи. З практики, найчастіше це оперативні підрозділи СБУ.
Хід проведення негласних слідчих дій також фіксується за допомогою протоколів та рапортів, які в подальшому, для можливості їх використання в якості доказів, підлягають обов’язковому розсекречуванню.
Звертаємо вашу увагу, що про факт проведення будь-якої з негласних слідчих дій особу, права якої було обмежено повинно бути повідомлено протягом 12 місяців з дня її припинення, але не пізніше звернення з обвинувальним актом до суду.
Дякуємо за увагу, в наступному дописі поговоримо про обвинувальний акт та етап направлення справи до суду.
До зустрічі наступної середи!)