Верховна Рада розширила коло повноважень органів слідства та прокуратури під час досудового розслідування в умовах війни. Йдеться про можливість керівником органу прокуратури давати дозвіл на проведення окремих слідчих та процесуальних дій, якщо ці повноваження у визначені строки не може виконати слідчий суддя. 

Які права українців порушуються? 

Законодавство дозволяє обмежувати під час воєнного стану окремі конституційні права громадян. Визначальним є те, що у цей перелік не потрапляють: 

  • право на судове оскарження (ст. 55 Конституції України)
  • право знати свої права та обов’язки (ст. 57 Конституції України)
  • право на професійну правничу допомогу (ст. 59 Конституції України)
  • право особи на захист (ст. 63 Конституції України)

Нині можливості забезпечення таких прав частково проігноровано. Пояснюємо, про що йдеться. 

Як змінилася процедура? 

У ст. 615 КПК України (особливий режим досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції) визначено процедуру, за якої у виняткових випадках запобіжний захід підозрюваному у тяжких чи особливо тяжких злочинів може обирати не суд, а керівник органу прокуратури. Наприклад, людина скоює крадіжку в умовах воєнного стану, під час затримання чинить опір. У слідства є підстави вважати, що підозрюваний може ухилятися від слідства, а інтенсивність бойових дій, обмеження воєнного стану та віддаленість суду не дозволять у відведений строк забезпечити розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу). 

При цьому участь підозрюваного або його адвоката під час вирішення цього питання не передбачена. Тобто людина позбавлена можливості скористатися послугами захисника, отримати доступ до матеріалів кримінального провадження, надати пояснення та докази підтвердження своєї позиції у справі.

Рішення керівника прокуратури можна оскаржити в суді у межах територіальної юрисдикції якого скоєно злочин (після забезпечення його функціонування в іншій місцевості або найбільш територіально наближеним до нього судом).

Як змінилася підсудність справ?

Навіть під час війни правосуддя в Україні здійснюють лише суди. А визначена процедура та принципи судового розгляду кожної з справ не можуть змінюватися. 

Через воєнні дії в України робота судів в багатьох містах обмежена. У такому випадку, якщо суди не можуть здійснювати судочинство, законодавство дозволяє змінити територіальну підсудність справ, що розглядаються в цих судах, або змінити їхнє розташування.

На сайті Верховного Суду визначено території, де не здійснюється правосуддя судами загальної юрисдикції та підсудність яких змінена (тобто перенесена до судів у безпечних регіонах). 

Як це працює на практиці?

Іноді виникають ситуації, коли офіційного рішення про припинення роботи суду не було, однак по факту він не працює (наприклад, окремі суди в Києві та області). 

Це означає, що рішення ухвалив керівник прокуратури на основі ст. 615 КПК України, але формально воно не відповідає вимогам закону, бо клопотання має розглянути суд.  Однак і оскаржити рішення керівника прокуратури не можна доти, доки не буде ухвалено рішення про зміну підсудності або фактичне відновлення роботи суду.

Через бойові дії на певних територіях неможливо забезпечити судовий контроль та оскарження рішень слідчого чи прокурора. Це порушує права сторін у кримінальному провадженні і може призвести до зловживань правами з боку сторони обвинувачення.

Окремим ускладненням у забезпеченні прав є обмеження на особисті побачення з особою, що перебуває під вартою, зокрема, її адвокатом. Це обмежує комунікацію та позбавляє можливості реалізовувати не тільки її процесуальні права як сторони кримінального провадження. У випадку, наприклад, бійки у СІЗО чи порушень з боку адміністрації, людина втрачає можливість оперативно отримати допомогу від медиків чи захисника. 

У таких умовах отримати оперативну інформацію про стан підзахисного та умови утримання його під вартою майже неможливо. Відповідно й ускладнюється можливість надати правову допомогу. Бо офіційні звернення розглядають довго та подекуди безрезультатно. 

Чому це важливо? 

У таких обставинах виникає ситуація, коли людина може залишитись під вартою на невизначений час без можливості оскаржити таке рішення. Без дієвого судового контролю шанси оскаржити рішення органу слідства та самостійний збір доказів адвокатом значно зменшуються.

Нині нардепи продовжують адаптувати кримінальне процесуальне законодавство до вимог воєнного часу. Зокрема, опрацьовують законопроєкти щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах війни та щодо дотримання строків кримінального провадження (про це ми напишемо у наших наступних матеріалах). 

Попри все, більшість пропонованих норм не вирішують протиріч у потребі забезпечити права всіх учасників провадження. А навпаки розширюють повноваження прокурорів та та суттєво обмежують права кожного на професійну правничу допомогу, вільний вибір адвоката та обмежують роль адвоката як учасника кримінального провадження. 

«Функціонування судової та правоохоронної системи є важливими складовими в умовах воєнного часу. Законодавчі зміни мають комплексно адаптувати процедури для збереження балансу між потребами сьогодення та забезпеченням конституційних прав кожної людини. Своєчасне забезпечення цього принципу убезпечить від можливих майбутніх порушень та сприятиме виконанню завдань кримінального судочинства», —

зазначив адвокат кримінальної практики Артем Облетов. 

Про посилення відповідальності за мародерство, диверсії і держзраду читайте тут .

Про адаптації кримінального законодавства до вимог війни читайте тут .  

Записатися на консультацію можна через:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • Facebook
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38