Велика Британія, ЄС та Канада скасували торговельні обмеження на імпорт українських товарів. Безбар’єрна торгівля між Україною та партнерами діятиме протягом року.

Йдеться про мито на ввіз товарів та тарифні квоти. Насамперед така лібералізація міжнародної торгівлі вплине на експорт української промислової, сільськогосподарської та переробленої продукції, харчових продуктів, фруктів та овочів. Донині імпорт відбувався з урахуванням тарифних квот і значними ставками ввізних мит. 

Торговельні відносини України з ЄС значно спростилися у межах угоди Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, що діє з 2016 року. Однак основні групи імпортованих з України до країн Євросоюзу товарів обмежувалися тарифними квотами, ввізним та антидемпінговим митом.

Що таке ввізне мито та тарифна квота? 

Ввізне мито — це грошовий збір, що стягують з товарів, цінностей та майна, ввезених через кордон на митну територію іншої країни.

Тобто при ввезенні українських товарів до інших країн, імпортер сплачує додаткові платежі, що в Україні не нараховують при реалізації. Це здорожчує вартість та ускладнює його конкуренцію з товарами національного виробництва.

Тарифна квота — це обмеження, пов’язані з кількістю товару, який можна  імпортувати без мита. За імпорт товарів понад визначений обсяг (квоту), імпортер сплачуватиме ввізне мито.

Цьогоріч ЄС встановив тарифні квоти на понад 40 категорій товарів. Наприклад, імпорт цукрового буряка з України обмежувалося квотою у 20 млн кг, українського меду — 6 млн кг, а ввіз тушок вівці до 2,25 млн кг. Наприклад, якщо товаровиробники України «переходили» межу імпорту цукру, то додатково  сплачували 18 % ввізного мита.  

Однак, з огляду на ймовірну продовольчу кризу в Європі через війну в Україні, ЄС робить кроки  щоб мати доступ до українських товарів. Так, ЄС тимчасово скасовує всі тарифні квоти для 36-ти груп сільськогосподарських товарів з України.

Крім того, Євросоюз відмінив і антидемпінгові мита (накладається на імпортні товари, ціна яких суттєво дешевша за товари вітчизняного виробництва) на вироби зі сталі та заліза українського походження (труби безшовні, гарячекатаний прокат). Наприклад, антидемпінгове мито на українські труби складає 8%, а на гарячекатаний прокат 60 євро за тонну.  Це важливо для України, оскільки раніше такі товари країни ЄС закуповували  в росії, а сьогодні це заборонено санкціями. Таким чином в українських товаровиробників є можливість зайняти вільний від російських товарів ринок.

Скасування ввізних мит та тарифних квот у торгівлі має забезпечити підтримку української економіки та бізнесу. Йдеться про збільшення долі українських товарів на ринках партнерів та притоку іноземної валюти в країну.

З чим доведеться мати справу імпортерам?

Неторговельне регулювання українських товарів залишається. Наприклад, товари, що імпортують до ЄС обов’язково повинні відповідати всім вимогам щодо захисту споживачів.

Вимоги до товарів, які імпортуються до ЄС,  різняться залежно від конкретного товару. Найпоширеніші з них — санітарні, фітосанітарні, технічні та екологічні вимоги, вимоги безпеки та пакування.

Канада та Велика Британія також мають ряд вимог до безпечності товарів, що поставляють в їхні країни, обов’язкові до виконання імпортерами.

Наявність вимог до товарів значно стримуватиме можливості виходу на ринки країн-партнерів для нових українських імпортерів, адже отримання всіх необхідних сертифікатів відповідності та якості продуктів займатиме багато часу та зусиль. З іншого боку, українські товаровиробники, що знайомі з особливостями імпортних операцій  зможуть скористатися пільговим режимом найближчим часом.

Міністерство економіки України розраховує на нульові митні ставки на експорт українських товарів до Великої Британії вже в червні. Очікується значне збільшення експорту українських товарів, зокрема борошна, зерна, молочної продукції, м’яса птиці та напівфабрикатів, меду, кукурудзи та цукру.

«З одного боку, говорити про ймовірні результати від безбар’єрної торгівлі України з країнами-партнерами трохи зарано, адже війна в Україні триває. І це накладає відбиток на всю економічну діяльність країни. Багато українських підприємств зупинили свою роботу, частина з них зруйновані. А ті, хто відновлює роботу зіткнувся з проблемами у логістиці та втратою надійних постачальників. З іншого — ми бачимо реальну підтримку від ряду Західних країн, що наближає нас до перемоги»

зазначає юристка практики захисту бізнесу Христина Унгурян.