Справа сексуального насильства на Закарпатті: що вирішив Верховний Суд і що це означає

6 квітня 2026 року Верховний Суд розглянув скарги захисників трьох хлопців, засуджених за групове сексуальне насильство щодо неповнолітньої. На момент злочину їй було 14 років.

Верховний Суд частково погодився з цими скаргами: скасував рішення Закарпатського апеляційного суду та відправив справу на новий розгляд в апеляцію.

Це рішення викликало багато питань. Пояснюємо по черзі.

Це не виправдання й не звільнення. Верховний Суд не скасовував вирок і не переглядав питання вини.

Чому? У нашій судовій системі є розподіл ролей. Перша інстанція й апеляція — це суди, які безпосередньо працюють з доказами: дивляться відео, слухають свідків, читають експертизи. Верховний Суд цього не робить. Його роль — це перевірити, чи правильно працювали попередні суди з точки зору закону: чи дотрималися процедури, чи правильно застосували норми.

Простіше кажучи, Верховний Суд перевіряє не «хто винен», а «чи правильно суди нижче дійшли свого висновку».

Вирок першої інстанції (6 років реального позбавлення волі для кожного з трьох обвинувачених) Верховний Суд не скасував.

Скасували лише рішення апеляційного суду, і то через процесуальні недоліки, про які нижче.

Ні. Обвинувачені залишаються під вартою.

Приймаючи рішення, Верховний Суд одразу обрав їм запобіжний захід — тримання під вартою до 4 червня 2026 року включно.

Причина суто процесуальна. Коли апеляційний суд розглядає справу, він повинен написати рішення, в якому відповість на кожен ключовий довід скарг: чому погоджується, чому не погоджується, на яких аргументах базується.

Захисники хлопців у своїх апеляційних скаргах підняли кілька тем. Ми разом із прокуратурою підготували детальні письмові заперечення на кожен їхній довід. Ці матеріали були в апеляційного суду.

Але в рішенні колегії Закарпатського апеляційного суду (судді Бисага Т.Ю. (головуючий), Фазикош Г.В. та Кожух О.А.), за оцінкою Верховного Суду, на деякі з цих тем не було повної мотивованої відповіді. Саме це, недостатня мотивація рішення, стало формальною підставою для скасування.

Це одне з найчастіших питань. Чому Верховний Суд не залишив вирок у силі, а сам не дописав те, чого бракувало?

Відповідь у самій логіці системи. Касаційний суд за законом не має права підміняти собою апеляцію. Коли Верховний Суд визнає рішення апеляції, то Верховний Суд не може «за неї» написати юридично правильне рішення. Справа повертається туди, де її мають розглянути правильно.

Важливий нюанс: у цій справі один із суддів касаційної колегії (Ковтунович М.І.) написав окрему думку. Він не погодився зі своїми колегами по ключовому питанню.

Суддя детально пояснив, що перший вирок (на 5 років з випробуванням) скасовували саме за скаргами прокурора та представників постраждалої дівчини, які вимагали суворішого покарання. І це ще й в умовах, коли постраждалій дівчині суд не роз’яснив право підтримувати тяжче обвинувачення, й розгляду по суті фактично не було.

Тобто формальних підстав для того, щоб вважати 6 років реально «незаконним посиленням покарання», — немає.

Для нас окрема думка судді — це важливий сигнал. Вона фактично підтверджує позицію, яку ми захищали з самого початку: що нинішнє покарання законне й обґрунтоване.

Але суд вирішив повернути справу в апеляцію для суто додаткового мотивування, тобто щоб саме апеляція відповіла на цей та інші доводи. Формально це процесуально коректне рішення. Але ціна його — ретравматизація та додатковий час очікування для дівчини, яка вже 4,5 роки живе в режимі судових процесів, де це вже буде третя апеляція та п’яте коло розгляду загалом.

Часовий. Верховний Суд продовжив тримання під вартою лише на 60 днів — до 4 червня 2026 року. За цей час справу треба передати, сформувати новий склад в апеляції, призначити засідання. Ми уважно стежимо за всіма строками, щоб вчасно реагувати.

Організаційний. Справу не може розглядати та сама колегія, яка вже ухвалювала рішення, яке скасував Верховний Суд. Якщо у Закарпатському апеляційному суді не вдасться сформувати новий склад колегії через брак суддів, Верховний Суд передасть справу до апеляційного суду іншої області. Ми готові до будь-якого сценарію.

Готуємо нові заперечення на скарги захисників хлопців, як і раніше, детально, з усіма аргументами.

Координуємо позицію з прокуратурою. У касаційному провадженні прокурори Офіс Генерального прокурора відпрацювали на високому рівні, і важливо, щоб ця якість зберігалася й на новому апеляційному розгляді.

Готуємо клопотання про застосування міжнародних стандартів захисту постраждалих від сексуального насильства, щоб не допустити повторного травмування потерпілої через зайві процесуальні дії.

Контролюємо строки на кожному етапі та прорахували всі можливі сценарії розвитку подій.

Ця справа про те, чи може українське правосуддя доводити до кінця справи про сексуальне насильство. Увага суспільства до таких справ — це не тиск на суд. Це звичайне нагадування, що правосуддя працює не у вакуумі, й результат має значення, особливо там, де йдеться про дитину.

Ми просимо медіа продовжувати стежити за справою. Розгляд закритий, багато деталей публікувати не можна, бо ці обмеження захищають усіх учасників. Але сам факт руху справи, її етапи та наслідки — це публічно важлива інформація.

Ця справа про кожну та кожного, хто може опинитися в подібній ситуації. Увага суспільства до таких справ — це нормальний запит до системи: робити свою роботу так, щоб не доводилося ходити по колах п’ять разів.

Над справою продовжують працювати: адвокати Miller Наталія Баранова, Ілля Воробйов, молодший юрист Андрій Балицький та партнер Artem-Abraham Krykun-Trush.