Апеляція підтримала рішення відмовити у стягненні 8 млн дол. з нашого клієнта. Позов російського Альфа-Банку знову не задовольнили. Також даним рішенням суд розірвав угоду, за якою сума переказу виросла б через підвищення валютного курсу.

Нагадаємо:

Акордбанк, наш клієнт, уклав 22 лютого минулого року угоду із Альфа-Банком про продаж 8 млн дол. за 227 876 800 грн.

24 лютого сторони мали здійснити обмін валютами. Тобто: Альфа-Банк мав викупити зазначену суму. У цей день уповноважений представник Альфа-Банку повідомив, що установа не зможе виконати домовленості.

Пізніше, у травні, Альфа-Банк через спеціальну банківську систему SWIFT визнав цю угоду скасованою. Сам, без залучення Акордбанку. У загальнодоступних відомостях за травень 2022 року, які подаються до НБУ, Альфа-Банк підтвердив: на його балансах відсутня заборгованість за своп-угодами (угода, укладена між банками).

Та попри це, вже у липні, представники Альфа-Банку раптом подали позовну заяву до суду про зобов’язання переказати їм 8 млн дол. Тобто спочатку вони визнали угоду скасованою, а потім подали позов ніби вона дійсна.

До речі, володіють банком громадяни країни-агресора — росії: Андрєй Ніколаєвіч Косогов, Михаїл Фрідман та Пьотр Авен.

Чому ця перемога важлива?

Дана справа — це спір між українським банком, який працює для України та продовжує матеріально підтримувати нашу армію. Та російським – з істотною участю частки громадян країни-агресора, фінансувати який ми точно не повинні.

Тому дякуємо суду за справедливе рішення.

Над справою працювали наші адвокати: Ангеліна Климчук, Каріна Панченко. 

Ми захистили права ексголови НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва. Сьогодні партнер компанії Alexey Nosov взяв участь у засіданні, де суд відмовив прокурору у взятті нашого клієнта під варту із заставою у 365 млн грн.

Суд погодився із захистом, що підозра є безпідставною, а ризики не доведеними.

Чому?

• Андрій Коболєв не ухвалював рішень щодо виплати собі та іншим 40 працівникам премій. У його поданні навіть немає можливого розміру даних сум. Це рішення було за Наглядовою радою НАК «Нафтогаз України».

• Премії виписали та виплатили у 2017-2018 роках. Норма про обмеження умов оплати праці, яка поширює свою дію на наглядові ради підприємств з державною часткою, з’явилася лише у 2020 році.

• На кожному засіданні був присутній незалежний юридичний радник. Він консультував раду щодо наслідків ухвалених рішень. Тому вона розуміла всю відповідальність перед тим, як призначати премію.

• Андрій Коболєв сам повернувся до України, коли дізнався, що йому готують підозру. Тому заявлений прокурором ризик переховування від органів слідства — абсолютно безпідставний. Як і ризик впливу на свідків або знищення документів. Пан Коболєв вже давно не працює у Нафтогазі, тому фізично не може цього зробити.

• Сторона обвинувачення за 5 років розслідування не допитала ключових свідків, не отримала документів та не вчинила всіх необхідних процесуальних дій. Це свідчить про їх незацікавленість у дослідженні реальних обставин справи.

Додатково під час засідання ми долучили лист на захист Андрія Коболєва. Його авторка — Клер Споттісвуд, яка була головою Наглядової ради НАК «Нафтогаз України» з грудня 2017 по вересень 2021 року та ухвалювала рішення щодо виплати премії Андрію Коболєву. У ньому вона вказує, що Наглядова рада повністю усвідомлює ухвалене рішення та бере за нього повну відповідальність на себе.

Під час засідання також надійшли клопотання від народних депутатів України Ярослава Железняка, Максима Хлапука, Володимира Цабаля, військовослужбовця Юрія Гудименко та голови ГО «Ради економічної безпеки» Андрія Супруна про можливість взяти Андрія Коболєва на поруки.

Та навіть на підставі усіх вище наведених фактів прокурор просила найтяжчий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Суд відмовився задовольнити це клопотання.

Дякуємо за справедливе рішення. Сподіваємося прокуратура та детективи зроблять висновки.

Захистили права підприємця, видавця та співзасновника iForum Артура Оруджалієва. До нього позивалася відома піарниця, яка вимагала спростування, публічних вибачень та виплати компенсації за нібито завдану їй та її матері моральну шкоду —  100 000 гривень.

Про що справа?

Справа стосується скандалу з організацією заходу Business-forum 2017. Тоді виявилося, що ідею сайту запозичили в iForum, а більшість заявлених спікерів нічого не знали про запланований івент. Оруджалієв одним із перших побачив, що сайти Business-forum та iForum надто схожі. Організаторка заходу заперечувала всі обвинувачення й наполягала — це проплачена кампанія, щоб компрометувати захід. У результаті конференція не відбулася, проте запам’яталася гучним скандалом.

За два роки спалахнув новий скандал, пов’язаний з викладанням нею маркетингу у Національному авіаційному університеті. Зі слів студентів, їх змушували писати статті на сайт, що належав викладачці, вести її групи у соцмережах та створювати Telegram-канали. Скандал став публічним і в результаті її усунули від викладацької діяльності в НАУ.

Яка позиція опонента?

У позові піарниця заявляла, що: 

• через дії Оруджалієва вона з 2017 року не могла знайти роботу (хоча у 2019 році вона викладала в НАУ)
• через Артура та його дії, її мати стала інвалідом другої групи (за хворобою нижніх кінцівок, що спричинило обмеженість руху)
• Оруджалієв постійно стежить за нею, публікує на різних інтернет-ресурсах негативну інформацію про неї та взагалі може спричинити фізичну розправу над нею

Все це не підтвердилося під час судового розгляду.

Яка позиція суду?

Суд відмовив у позові про захист честі, гідності та ділової репутації. До уваги взяли те, що інформація, спростування якої вимагала піарниця, є лише оцінкою певних подій та критикою її діяльності, тому її правдивість не можливо довести. Також суд поставив під сумнів докази, якими вона підтверджувала факт поширення інформації.

«Свобода слова та можливість висловлення своєї думки, якщо це не порушує права інших людей — це те що робить наше суспільство демократичним», — коментує адвокат практики захисту ділової репутації Юрій Мельник. 

Такі справи як ця, вкрай важливі для публічних людей та бізнесу, адже вони насамперед про репутацію. Якщо її заплямувати, найближчі партнери можуть втратити довіру, існуючі контракти зриватися, а нові клієнти не захочуть почати співпрацю.

Саме тому необхідно емоції, які вирують навколо образ чи наклепів, перевести в правильну публічну комунікацію та підтримати її діями, передбаченими законодавством.

Справами цієї категорії ми займаємося понад п’ять років, тому маємо кваліфіковану експертизу, яку доводили не в одному судовому процесі. 

Господарський суд Києва ухвалив рішення на користь нашого клієнта та відмовив задовольнити позов проросійського банку.  (більше…)

Кримінальне провадження стосовно Олексія «Аристарха» Цимбалюка закрито через недотримання строків розслідування прокуратурою. Таке рішення ухвалив Шевченківський районний суд Києва. Олексія Цимбалюка звинувачували у нанесенні легких тілесних ушкоджень журналісту.

ПРО ЩО СПРАВА?

Олексій Цимбалюк — волонтер, колишній учасник бойових дій на Донбасі, нині служить у лавах ЗСУ. Його звинувачували у перепалці з журналістом проросійського видання  Страна.UA Владиславом Бовтруком. Нібито сутичка сталася під час акції проти реєстрації кандидатів у народні депутати Андрія Клюєва та Анатолія Шарія на Майдані Незалежності у Києві 2 липня 2019 року.

У чому суть?

Обвинувальний акт прокурор направив до суду через 3 місяці після закінчення  строків на розслідування провадження (ч. 3 ст. 219 КПК України). У такому разі провадження підлягає закриттю (згідно з положеннями п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України та практики Верховного Суду).

Клопотання адвокати нашої компанії подавали ще на початку судового розгляду справи. Однак тоді суд відклав його розгляд як передчасно поданого, посилаючись на неможливість дослідити письмові матеріали на стадії підготовчого засідання.

Усі документи, що підтверджують порушення строків розслідування суд дослідив, захист повторно звернувся з клопотанням про закриття провадження. Прокурори також це підтримали.

Що це означає?

Нашого клієнта не визнали винним у пред’явленому обвинуваченні, а справу закрили.

Що далі?

Наразі у сторін час подати апеляцію на рішення суду. Після цього ухвала суду набере законної сили.

«Ми суворо засуджуємо будь-які необґрунтовані прояви насильства. Окрема відповідальність передбачена за насильство щодо журналістів. Однак для кваліфікації діяння саме за такою статтею мало вважати себе журналістом. Обвинувачення повинно бути підтверджено належними та допустимими доказами, зібраними у межах визначених строків розслідування», – коментує адвокат Ілля Воробйов.

Верховний Суд скасував обвинувачення щодо Сергія Стерненка за зберігання одного патрона у зв’язку з малозначністю діяння. Крім цього, суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій щодо викрадення та позбавлення волі ексдепутата Сергія Щербича (щодо Сергія Стерненка та Руслана Демчука).

Адвокати Стерненка довели — зберігання одного патрона не несе такої суспільної небезпеки, передбаченої ст. 263 КК України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами).

Спершу судді відмовили у трансляції засідання нібито через перезавантаження суду та небажання витрачати гроші на онлайн-трансляцію. Тоді адвокат Микола Ореховський заявив про відвід суддів, колеги його підтримали. Після цього судді передумали і дали дозвіл на стрім.

«Ця справа є маркером для України. У держави та у суспільства є запит на справедливість. Українці прагнуть змін у правоохоронній системі, щоб почуватися безпечно. Тому рішення у цій справі дуже голосно відіб’ється в судовій практиці», зазначив адвокат Сергія Стерненка Масі Найєм.

Захист акцентував увагу Верховно Суду на порушення попередніх інстанцій щодо викрадення (суд в цій частині рішення лишив без змін), а саме:

• Судді посилалася на свідчення потерпілого. Однак у процесі судового розгляду з’ясувалося, що Сергій Щербич неодноразово змінював свої показання. Адвокати підтвердили суперечності та непослідовності у його словах, але попри це, судді продовжували використовувати свідчення.
• Суди посилаються на протокол слідчого експерименту з потерпілим, який за своїм змістом нагадує протокол допиту. У ньому відображені ті самі показання Сергія Щербича. Такий документ спрямований на перевірку та уточнення фактів справи, однак цього разу слідчі просто продублювали свідчення потерпілого. Такий доказ є недопустимим.
• Суди взяли до уваги таблицю, де слідчі розподілили невідомі номери телефонів між Сергієм та Русланом та нібито встановили місце перебування наших клієнтів за цими телефонами, що підпадає під обставини справи. Однак слідчі не підтвердили, що номери належали обвинуваченим, а також пояснено джерело походження такого доказу.
• Впізнання Щербичем нападників. Потерпілий неодноразово казав, що знає Стерненка і Демчука і як вони виглядають. Однак, впізнання має сенс лише тоді, коли потерпілий з незнайомих людей обирає тих, хто ймовірно був нападником. Крім того, слідчими не конкретизовано в протоколі впізнання за якими саме ознаками встановлено обвинувачених, що свідчить про формальне порушення норм КПК України. Тому процедура впізнання була недоцільною, а її результати не можуть бути доказом.
• Попередні інстанції ставлять судово-медичні експертизи у логічному взаємозв’язку з нападом на Сергія Щербича нашими клієнтами, однак ці експертизи підтверджують тільки факт того, що потерпілий отримав тілесні ушкодження. Механізм виникнення таких ушкоджень відповідно до обставин не досліджували.

Чому один патрон?

Апеляційний суд визнав Стерненка винним у незаконному зберіганні одного патрона калібру 5,45 мм (ч. 1 ст. 263 КК України). Але суд не дослідив, чи належав цей патрон саме Стерненку (його знайшли під час обшуку в квартирі, де проживав не тільки наш клієнт). Саме за один патрон Сергія Стерненка засудили до 3 років позбавлення волі з іспитовим терміном — 1 рік.

Чому це важливо?

На відміну від рішень попередніх інстанцій, в яких політичний тиск переважає над законністю та об’єктивністю, Верховний Суд частково встановив істину в цій справі і визнав — обвинувачення за один патрон за ст. 263 КК України є неправомірним та необґрунтованим.

«Всі ми усвідомлюємо, яке значення має ця справа для українського суспільства. Під час розгляду ми побачили усі проблемні питання, з якими стикається пересічна людина під час роботи з правоохоронцями. Сьогодні Верховний Суд, на рішення якого посилаються найкращі юристи, частково надав належну правову оцінку всім тим процесуальним порушеннями, які були допущені судами попередніх інстанцій», зазначив адвокат Руслана Демчука Ілля Воробйов.

Усі деталі цієї справи читайте за посиланням .

Солом’янський суд Києва відмовив у позові про захист честі й гідності популярної блогерки Таїсії Маламан, яка позивалася до ветерана війни на Донбасі Анаталія Штефана з позивним «Штірліц» та Міністерства оборони.

Суд взяв до уваги, що блогерка є публічною особою (зважаючи на мільйонну аудиторію її підписників та особисті заяви про це) та прийшов до висновку, що висловлювання Штефана хоч і зачепили її почуття, однак були висловлені у пристойній формі та у виразах, прийнятних у спілкуванні людей. Крім того, слова є оціночними судженнями про певні події, які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Про що справа?

Йдеться про фрагмент з відео за участю популярної користувачки мережі TikTok Таїсії Маламан, більш відомої під нікнеймом Di.Rubens. Дівчина у відповідь на запитання: «Росія чи Україна?» обрала першу. Сам ролик має назву «Яка твоя улюблена країна?». При цьому знімали на Майдані Незалежності, найбільш знаковому та символічному для українців місці — де майже 8 років тому український народ довів своє право на незалежність ціною сотні життів.

Якими були вимоги блогерки?

8-секундний уривок цього відео Штефан поширив на своїй сторінці у Facebook, разом із власним коментарем щодо побаченого. Маламан хотіла визнати ролик  недостовірним та сфальсифікованим. І на додачу 150 тисяч гривень компенсації за завдані «моральні страждання».

Що ще?

Також суд відмовив у задоволенні зустрічного позову, про який під час розгляду справи заявляв Штефан вже до Маламан. Йдеться про відеозапис, на якому блогерка коментувала ситуацію та охарактеризувала Штефана: «ганьбою української армії», «людиною, яка воює з мирним населенням», «провокатором і шахраєм» та «фальсифікатором». Ми просили визнати таку інформацію недостовірною та спростувати її.

Також була заявлена вимога в 300 тисяч гривень про відшкодування моральної шкоди, в разі задоволення якої Анатолій обіцяв спрямувати ці гроші на благодійність.

Наша позиція

«Свого часу ця справа неабияк сколихнула суспільство своїм цинізмом. Нашому клієнту, офіцеру ЗСУ, який втратив не одного друга та знайомого під час війни, було нестерпно чути слова блогерки, яка з-поміж України та сусідньої країни-агресорки зі сміхом вибирає останню. А знімають ролик на місці подій, під час яких загинули сотні людей. Ми пишаємося тим, що надаємо правову допомогу Анатолію Штефану, оскільки підтримка ветеранів та всіх захисників незалежності нашої країни для нас надважлива» коментує адвокат практики захисту ділової репутації Юрій Мельник. 

Наша компанія стала на захист Анатолія Штефана на умовах pro bono. Ми непохитні у своїй позиції щодо російської агресії і війни на Донбасі. Як громадяни своєї країни, ми не толеруємо підігравання пропаганді в будь-яких проявах.

Більше інформацію про цю справу ви можете прочитати тут: .

Справедливість існує.

Ми це довели, бо виграли сьогодні справу побитої у Харкові 14-річної дівчини.
Суд оголосив вирок нападнику.

16-річний хлопець визнаний винним у нанесенні легких тілесних ушкоджень 14-річній харків’янці.

Суд призначив обвинуваченому покарання у вигляді 120 годин громадських робіт та задовольнив цивільний позов нашого адвоката частково — 35 000 (тридцять п’ять тисяч) гривень засуджений зобов’язаний сплатити нашій клієнтці у якості моральної компенсації.

Адвокати Міллер, юридична компанія взялися Pro bono (безоплатно) представляти інтереси потерпілої внаслідок побиття ().

Що передувало:

11 червня у Харкові сталася подія, яку ми не змогли залишити без уваги. Під час посиденьок компанії друзів на вулиці 16-річний хлопець почав бити свою 14-річну подругу.

На поширеному в ЗМІ відео () зафільмовано, як юнак наносить постраждалій удари кулаками та ногами по обличчю, голові, тілу. Окрім цього, їй нанесена психологічна травма.

«Вирок у кримінальній справі та призначене покарання повинні стати гідним уроком для засудженого. Справедливість перемогла, а ми щиро раді, що мали можливість надати свою допомогу там, де вона була найбільш потрібна»  — коментує адвокат кримінальної практики Ілля Воробйов.

У Верховному суді довели, що Податкова незаконно нарахувала земельний податок з фізичної особи

Відповідною постановою ВС від 30.09.2021 було скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/23566/19. Справу направили на новий розгляд.

Постанова ВС: .

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

Податкова подала позовну заяву до клієнта щодо стягнення податкового боргу (земельного податку). Проте, текст позову не містив навіть інформації щодо підстав нарахування такого боргу.

Згодом було виявлено, що земельний податок нарахували на земельну ділянку (адресу), якою клієнт ніколи у володінні не мав.

Адвокатів Практики судових спорів нашої компанії залучили на стадії оскарження постанови апеляційного суду. Наша позиція допомогла відстояти інтереси клієнта.

НАША ПОЗИЦІЯ

Перші дві інстанції не дослідили всі обставини. У тому числі щодо:

– встановлення (не) правомірності нарахування Податковою земельного податку клієнту;
– не узгодженість грошового зобов’язання, що призвело до неправильного вирішення справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Також були й інші помилки Податкової:

Нарахування проводиться Податковою на підставі даних державного земельного кадастру та з використанням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку. В порушення цих вимог Податкова здійснила розрахунок суми земельного податку з фізичних осіб за відсутності відомостей, обов’язкова наявність яких обумовлена нормами Податкового кодексу.

До позовної заяви Податковою не було долучено витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, за якою нараховується заборгованість із земельного податку.

Один з ключових моментів у визначенні податкового боргу — узгодження грошового зобов’язання.

Підстави для узгодження можуть бути такими:

а) подана декларація або уточнюючий розрахунок (п. 54.1 ПКУ);
б) закінчення процедури адміністративного оскарження рішення податківців про донарахування (п. 56.17 ПКУ);
в) набрання чинності рішенням суду щодо спірного податкового повідомлення-рішення (п. 56.18 ПКУ).

Проте, клієнтом не було оскаржено податкове повідомлення-рішення (ППР), адже встановлено спеціальний строк (1095 днів) у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Оскільки клієнту стало відомо щодо наявності незаконних (помилкових) нарахувань земельного податку (боргу) лише 31.03.2020 року – строки звернення (оскарження податкового повідомлення-рішення) до суду не пропущені, а відповідно грошове зобов’язання НЕ Є УЗГОДЖЕНИМ.

Порушенням Податкової є те, що до позовної заяви було долучено податкову вимогу з датою, що була пізніше, ніж безпосередньо податкове повідомлення-рішення, яке заявлено у позовних вимогах, що своєю чергою порушує порядок, згідно з нормами Податкового кодексу. Адже податкове повідомлення-рішення не може передувати податковій вимозі.

Та загалом належного підтвердження направлення податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги позивачем надано не було.

«Касаційна скарга на рішення, які на сьогодні нами скасовані, — це боротьба проти незаконних дій Податкової та реалізація права клієнта на справедливий суд» , — коментує Julia Ryabets, юрист практики судових спорів Міллер, юридична компанія.

ПОДАЛЬШІ ДІЇ

1. Справу передано на перегляд у першій інстанції. Там будемо фокусувати суд на головний доказ — відсутність підстав для нарахування земельного податку (відсутність нерухомого майна за відповідною адресою).

2. Оскільки справу ми отримали лише на етапі касаційного оскарження та коментувати стратегію попереднього адвоката не можемо, ми також подали оскарження податкових повідомлень-рішень — справа №640/1605/21 (не лише ППР, за яким було подано позов на стягнення 140 614,70 грн, а і інших, загальна сума ППР клієнта за незаконне нарахування податку — 705 275, 27 грн.) у судовому порядку паралельно з поданням касаційної скарги.

Адже при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу, грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО

Одна помилка (умисна або ні — можемо лише припускати) представника Податкової служби могла вартувати клієнту 705 275, 27 грн. А отримання справи на етапі двох програних інстанцій ускладнює доведення навіть, здавалось би, очевидних обставин. Проте, скасування цих двох незаконних рішень надає нам можливість реалізувати право клієнта на справедливий суд та підтвердити факти.