Ми представляли клієнта у справі про захист прав споживачів. Лише в суді першої інстанції справа розглядалася 2 роки.
Що сталося:
  • Ще до повномасштабного вторгнення клієнт уклав договір на виготовлення модульного будинку. Підрядник отримав 100 000 євро авансу, після початку повномасштабної війни виїхав з України та кошти не повернув.
  • Ситуація не унікальна в наших реаліях, але мало хто вирішує розпочинати судовий процес. Але наш клієнт вирішив звернутись за допомогою і ми точно знали, що робити.
  • Суд став на сторону нашого клієнта та зобов’язав відповідача повернути 100 000 євро, а також стягнув частину штрафних санкцій.
  • Після того як рішення апеляційного суду набуло законної сили, суд першої інстанції розглянув нашу заяву про стягнення витрат на правову допомогу.
  • Сума заявлених витрат за надання правової допомоги у суді першої інстанції — 335 945,69 грн.
Ми обґрунтували, що такі витрати виникли у зв’язку з тривалістю розгляду справи, необхідністю вчинення значної кількості процесуальних дій, а також звернули увагу суду на поведінку відповідача, який свідомо вчиняв дії, спрямовані на затягування розгляду справи.
Суд повністю погодився з заявою і визнав, що витрати на правову допомогу були обґрунтованими, а розмір компенсації справедливим.
На сьогодні клієнт уже виконує судові рішення, тобто стягує кошти — як у частині основної суми, так і в частині компенсації витрат на правову допомогу.
Судові витрати — це частина реального захисту прав, а не формальність.
Над справою працювала старша юристка, адвокатка практики вирішення спорів юридиної компанії Міллер Альона Боднар