Готові битися об заклад: останнім часом тільки ледачий не чув про NFT і ті шалені гроші, які крутяться на ринку віртуальних активів. Давайте розбиратися, що це таке.
NTF — звідки це пішло?
Торік Майк Вінкельманн (американський художник, відомий під псевдонімом «Beeple») продав на аукціоні Christie’s власне творіння під назвою «Everydays: The First 5000 Days» за 69 мільйонів доларів.
Цей твір не підпадає під стереотипне уявлення картини: зображення не підписане та не має рамки. Та й фарб на ньому нема, адже малюнок цифровий (за 69 мільйонів, ви ж пам’ятаєте?).
«Everydays: The First 5000 Days» — це колаж у форматі JPEG розмірами 21 069 на 21 069 пікселів. Частиною цього твору є пов’язаний з ним NFT-токен. Наявність токену, який закріплює за власником його права на об’єкт, і зумовила таку колосальну вартість цього зображення.
Що це таке?
Якщо зовсім коротко, то NFT — це актив у цифровому форматі, свого роду криптовалюта з власними особливостями. Процес його створення нерозривно пов’язаний з технологією блокчейну.
NFT засвідчує право власності на об’єкт, який існує винятково в інтернеті. Тобто це унікальний, водночас віртуальний, цифровий сертифікат, який підтверджує факт володіння. Найбільш поширеними об’єктами є графічні зображення та відео. Купуючи токен, покупець отримує сертифікат на такий предмет мистецтва.
Відмінність NFT від інших криптовалют власне й зашифрована в абревіатурі цього терміну (NF — non-fungible, тобто незмінний) та полягає у його невзаємозамінності й унікальності.
Наприклад, дві банкноти хоч і мають різні серії та номери, все ж мають один номінал. З NFT такий трюк не пройде: у кожен токен «вшиті» унікальні ідентифікатори. Це означає: один NFT-токен завжди має розбіжності з іншим NFT-токеном та не може бути ідентичним.
А що по правах на NFT?
Одразу варто зазначити, що NFT — це новий етап в інтелектуальній власності. Безумовно, деякі явища та процеси виникають до моменту їх правового врегулювання, а отже жодних процедур та правил «поводження» безпосередньо з NFT не існує.
Водночас, це об’єкт інтелектуальної власності, тобто результат творчої діяльності. Автор такого об’єкту має виняткове право розпорядження ним, а тому може передати право користування об’єктом або ж заборонити його використання будь-ким. Звичайно, за автором закріплюються немайнові права на твір, зокрема, й право на його захист.
Як це врегульовано законом?
Врегулювати процеси, пов’язані з NFT-токеном, можна за допомогою відповідного договору. Угода дозволяє встановити порядок передання прав від творця NFT до його покупця, а також передбачити інший спектр повноважень щодо об’єкта (твору), що передається.
Купівля-продаж «Everydays:The First 5000 Days» проходив на аукціоні. У випадку з картиною Beeple покупець отримав ті права, які були зазначені в договорі з аукціонним будинком «Christie’s». Свої правила «поводження» з токеном може встановлювати й платформа, на якій було створено токен.
«Попри те, що в Україні це явище не набуло широкої популярності, у Верховній Раді України перебуває законопроект № 3637 «Про віртуальні активи», який очікує на розгляд після ветування Президентом. Його норми цілком можуть зсунути з «мертвої точки» правове регулювання таких активів в Україні»
наголошує юрист практики захисту бізнесу Артур Лозіцький.
Як з цим працювати?
Оскільки вже існують та функціонують цілі інвестиційні фонди, мета яких — виключно вкладення в NFT, можемо резюмувати, що світ динамічно змінюється. Виникають ідеї випускати у такому форматі дипломи і сертифікати, які будуть абсолютно захищеними. А ще це класний майданчик для творчості та інвестицій, що зосереджує митців, бізнесменів, колекціонерів тощо.
Закони прогресивних країн світу не встигають за темпами розвитку та розповсюдження віртуальних активів, криптовалют та NFT. Проте варто пам’ятати, що всі права інтелектуальної власності на об’єкт, пов’язаний із NFT, не переходять до покупця, а свої правила можуть диктувати платформа, на яких токен був створений, та аукціон, на якому актив продається.
