IT Архіви — Miller Law Firm

Законодавці легалізували співпрацю з фрілансерами

Верховна Рада ухвалила законопроєкт щодо трудових відносин з фрілансерами. Ключові положення документу — врегулювання робочого часу та закріплення соціальних гарантій для співробітників, які працюють по найму.

Що це означає?

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом — це особливий вид трудового договору, за яким не встановлено чіткого графіку роботи, працівник (фрілансер) виконує таку роботу виключно за запитом (завданням) роботодавця.

Це забезпечить гнучкість у виборі форми трудових відносин, збільшення мобільності працівника при реалізації його права на працю.

Нині безліч спеціалістів (наприклад, IT-сфера, дизайнери, маркетологи та навіть юристи/адвокати, перелік невичерпний) співпрацюють на регулярній основі з різними компаніями, але на підставі цивільно-правових договорів, тобто, поза трудовими відносинами.

Такі договірні відносини можуть бути визнані Держпрацею як «приховані трудові відносини», а це є порушенням законодавства та передбачає штраф — 65 000 грн.

Тому була потреба у створені альтернативної форми трудових відносин, враховуючи особливості робочих процесів фрілансерів.

Що передбачають зміни?

Надають можливість таким працівникам поєднувати легальну роботу у кількох роботодавців і при цьому мати базові соціальні гарантії (відпустка, лікарняний тощо) та захищають працівника від потенційних зловживань з боку роботодавця (наприклад щодо часу). Роботодавці натомість мають можливість легально використовувати потенціал таких спеціалістів в окремих проєктах, сплачуючи заробітну плату за фактично відпрацьований час (виконану роботу).
Роботодавець самостійно визначатиме необхідність та час залучення працівника до роботи і її обсяг.
Мінімальна тривалість робочого часу протягом календарного місяця — 32 години. Мінімальна тривалість робочого дня не встановлена, що також надає можливість визначати зручний графік як для фрілансера, так і для роботодавця.
Кількість базових годин, у які від працівника можуть вимагати виконувати роботу не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень.
Можуть бути прописані додаткові підстави припинення таких трудових відносин, що фіксуються у договорі.

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити, зокрема, інформацію про:

спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи
спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або відмовитися від її виконання
інтервали, в які від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні)

Також згодом буде затверджена типова форма такого трудового договору. Але у будь-якому випадку рекомендуємо не нехтувати детальними умовами такого трудового договору.

Важливо для роботодавців:

кількість таких трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10% загальної кількості трудових договорів
якщо у вашому штаті працевлаштовано не більше 10 працівників — маєте право на заключення лише одного трудового договору з нефіксованим робочим часом
при нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам — ставка ЄСВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру

«Через застарілі трудові норми юридичне оформлення стандартних трудових відносин (наприклад, «сидимо в офісі з 9 до 18») для таких спеціалістів-фрілансерів грає обмежувальну роль, відповідно такі зміни мають сприяти зменшенню «тіньових трудових відносин». Трудовий договір із нефіксованим робочим часом за своєю юридичною природою є аналогом іноземного «zero hours contract», який на сьогодні широко застосовується у Великій Британії, Бельгії, Нідерландах та інших країнах»,
коментує старша юристка практики судових спорів Юлія Рябець.

Якщо вам потрібна допомога, звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:

офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
соцмережі Facebook та Instagram
за телефоном +380 (67) 538 45 38

Що має знати кожен IT-працівник?

Юридичні питання стосовно мобілізації, з якими ви можете зіткнутися:

Які ваші права та обов’язки під час дії воєнного стану?
У яких випадках можлива відстрочка від мобілізації?
Як забронювати працівників на період мобілізації?
Що потрібно знати, щоб мобілізація відбулася відповідно до закону?

На ці та інші актуальні запитання наші юристи відповідають на вебінарах, розроблених спеціально для ІТ-компаній.

Вже сьогодні замовляйте юридичний вебінар від Miller для всієї команди! 10 років нашого досвіду працюють на вас!

Звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:

офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua

сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)

соцмережі Facebook та Instagram

за телефоном +380 (67) 538 45 38

Юридичний супровід IT-бізнесу

В умовах воєнного стану важко знайти бізнес, який би не постраждав або не змінився. Найбільших збитків зазнало виробництво, проте навіть підприємства, що не мають прив’язки до потужностей, потребують захисту, а держава — продовження їхньої діяльності.

IT-сектор став потужною опорою, як для української економіки, за рахунок валютних надходжень в бюджет, так і в питаннях безпеки — українські кібервійська стали окремим могутнім фронтом в боротьбі з окупантами.

Ще до початку повномасштабного вторгнення росії наша компанія розширила практики захисту бізнесу та кримінальну, добре себе зарекомендувавши в ефективній допомозі підприємствам IT-сфери. Повномасштабна війна в Україні не стала перепоною нашій співпраці, а навпаки дозволила масштабувати її та розширити горизонти. Адже у нас зараз спільна мета — перемога над ворогом. За допомогою юридичного супроводу нашої компанії бізнес може спокійно та впевнено працювати у будь-якому куточку України.

Ми пропонуємо свої послуги IT-бізнесу з таких напрямків:

аудит діяльності вже існуючих компаній, побудова схем комфортної та безпечної роботи бізнесу
договірна робота: від аналізу до врегулювання конфлікту з контрагентами у досудовому порядку
юридичний супровід примусового вилучення майна бізнесу під час війни та його компенсація
GR, тобто взаємодія та комунікація з органами державної влади для захисту та представництва інтересів компанії
супровід фіксації втраченого та пошкодженого майна внаслідок дій російських військових
скасування арешту та повернення компаніям майна, вилученого правоохоронцями
консультації та супровід щодо бронювання співробітників компанії
релокація бізнесу
консультації з питань оподаткування
захист інтелектуальної власності: від реєстрації ТМ до захисту у кримінальному провадженні при порушенні комерційної таємниці, а також незаконного використання фірмового найменування, знака для товарів чи послуг
комплексний та ефективний захист від кримінального переслідування
завчасна підготовка команди до слідчих дій (інструктаж працівників підприємств щодо алгоритму дій та моделі поведінки при кризовій комунікації з представниками правоохоронних органів, забезпечення інформаційної безпеки на підприємстві)
адвокатський захист інтересів компанії під час проведення слідчих дій (обшук, тимчасовий доступ до речей і документів, вилучення майна тощо)
підготовка та захист працівників компанії під час допиту компетентними органами
супровід притягнення правоохоронців до відповідальності, у разі перевищення своїх повноважень
представництво інтересів компанії як потерпілих від незаконних дій третіх осіб та подальше відшкодування завданої шкоди

Нам вже довіряють понад 17 міжнародних та національних IT-компаній. Серед них, такі гіганти, як Frag lab, упевнено зростаючі бізнеси, такі як Atwix, та менші підприємства, але які дуже стрімко розвиваються.

Співпрацюючи з нашою компанією можете бути впевненими — ваш бізнес буде захищено від незаконних посягань.

Ви можете звернутися до наших юристів за індивідуальною консультацією через:

офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
сайт millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
соцмережі Facebook та Instagram
за телефоном +380 (67) 538 45 38

ІТ-фахівці від «Міллера» готові допомагати державі

Клієнти юридичної компанії «Міллер» готові допомагати державі, насамперед, ІТ фахівці — розробники програмного забезпечення та веб-продуктів.

Наша компанія давно взяла за правило налагоджувати взаємини лише з проукраїнськи налаштованим бізнесом. І в ці складні часи вони готові всі вільні від комерційної діяльності ресурси направити на волонтерську допомогу державі.

Наші клієнти ІТ-спеціалісти можуть організовано допомагати державі, зокрема:

створювати веб-сайти, системи обліку інформації
автоматизувати процеси обробки та пошуку інформації
захищати інфраструктуру від атак ворожих хакерів та брати участь у хакерських атаках на інфраструктуру/сайти ворога
проводити аудит інформаційної безпеки

Перевага у тому, що йдеться про працюючі компанії з уже налагоджениим процесами.

Тому звертаємо увагу військових адміністрацій, СБУ, Держспецзв’язку, Кіберполіцію, Мінцифру на можливість співпраці.

Мобілізація IT-фахівців під час війни: чому ці спеціалісти важливіші на кіберфронті?

Указ Президента Володимира Зеленського «Про загальну мобілізацію» передбачає залучення до бойових дій військовозобов’язаних та резервістів. Сюди підпадають чоловіки всіх спеціальностей, зокрема, й фахівці IT-індустрії.

Від початку війни суттєво побільшала кількість запитів від айтішників до адвокатів нашої компанії за консультаціями та правовою допомогою щодо призову до лав ЗСУ.

Чому?

Бажання захищати свою Батьківщину є природним для кожного свідомого громадянина. Проте, безрозбірна мобілізація всіх підряд може призвести до серйозних економічних та оборонних проблем.

Сектор IT-індустрії приносить чи не найбільше податків до державного бюджету, що дозволяє фінансувати українську армію та забезпечувати обов’язкові соціальні виплати (зокрема, пенсії та допомоги тим, хто втратив зараз роботу).

З моменту російського вторгнення українські IT-фахівці об’єдналися у потужні кібервійська, які ефективно допомагають долати ворога та його пропаганду.

Розуміючи важливість ІТ-фахівців для економіки та оборони України, Міністерство цифрової трансформації, як центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері інновацій та розвитку ІТ-індустрії, зі свого боку пропонує не мобілізовувати фахівців ІТ-сектору. Оскільки їхні знання та досвід допоможуть захищати інтереси України у кіберпросторі.

Як це можливо?

Призов резервістів та військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації відбувається у порядку, визначеному, зокрема, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Він передбачає можливість відстрочки та бронювання від призову за мобілізацією за тими спеціальностями, які нині надважливі.

Бронювання

Законодавство передбачає можливість бронювання представників окремих спеціальностей на період мобілізації та на воєнний час. Айтішники сюди теж входять. Йдеться про забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств/установ/організацій в особливий період.

Про загальну процедуру бронювання ми писали нашому попередньому .

Відстрочка

Перелік категорій осіб, призов яких за мобілізацією може бути відстрочено, визначено у ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Сюди підпадають люди, визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я.

На жаль, останнім часом трапляються випадки неякісного медичного огляду призовників. Відтак, на службу відправляють тих, хто до неї непридатний.

Рішення медичної комісії можна оскаржити у Центральній військово-лікарській комісії (ЦВЛК) або в суді. Рішення ЦВЛК може бути оскаржено лише у судовому порядку.

Оскарження дій

Також почастішали випадки хаотичного вручення повісток військкомату усіма підряд, хто вважає себе залученим до цієї важливої місії. При цьому повістки заповнюються одразу на місці, без врахування необхідності та доцільності для українського війська фаховості та навичок конкретної особи.

У такому випадку варто зауважити, що все має відбуватися згідно з законом. Тобто, будь-яка процедура може бути виконана лише уповноваженими на те особами та відповідно до визначеного порядку. У випадку порушень, такі дії може бути оскаржено в суді.

Якщо ви працюєте в сфері ІТ-індустрії, враховуйте таку можливість.

Наша компанія готова надавати фаховий юридичний захист з питань оскарження рішень військово-лікарських комісій, рішень військкоматів та бронювання співробітників приватному бізнесу. Звертайтеся у будь-який час.

Наші адвокати повернули майно, незаконно вилучене в IT компанії

Головне слідче управління Нацполіції провело обшук в офісі ІТ компанії. Слідчі вилучили майно, яке не було передбачене ухвалою суду. Це комп’ютерна техніка, мобільні телефони та планшети приблизно на 500 000 гривень.

У чому суть справи?

Кримінальне провадження, у межах якого відбувся обшук, порушено через незаконну діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей. При цьому у слідства не було доказів причетності до злочину представників ІТ компанії, жодному працівнику не вручили підозру.

Слідство безпідставно тримало у себе вилучене майно та відмовлялося його повернути без рішення суду. До органу досудового розслідування та прокуратури подавались клопотання з вимогою повернути техніку. Проте слідчі та прокурори ігнорували запити.

Правоохоронці навіть не звернулись до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно. За законом на це є 2 доби, інакше його необхідно повернути власнику. Ми подали до Печерського райсуду столиці скарги на бездіяльність слідчого ГСУ НП України та прокурора Офісу Генпрокурора. Суддя задовольнив подані скарги і зобов`язав слідчого повернути майно. Втім, навіть попри ухвалу, цього не сталося.

Чому не повернули майно?

Номери майна, вписані в протоколі обшуку та зазначені в ухвалах не співпадали з тими, що були на техніці. Уповноважені особи ГСУ, які проводили обшук, неправильно їх вписали. Через це довелося звернутися до суду з новою скаргою, вже з вказівкою правильних номерів — суд зобов’язав слідчого повернути майно.

Чому це важливо?

Це не поодинокий випадок. До нас часто звертаються клієнти з потребою повернути безпідставно вилучене майно. Прогалиною кримінального процесуального кодексу є невизначеність його статусу. Правоохоронці самі повинні повертати вилучене впродовж 48 годин або звертатися до суду з клопотанням про арешт. Проте, здебільшого зловживають втручанням у право власності.

Зокрема, по-своєму інтерпретують норми КПК та не вважають прямо не вказане в ухвалі майно тимчасово вилученим. Тому і не звертаються до суду із клопотанням про арешт.

Усе через ст. 236 КПК (виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи). Частина 7 передбачає: майно, що не входить до переліку, на яке прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі, вважається тимчасово вилученим майном. Правоохоронці виходять із протилежного — майно, яке входить до переліку не вважається тимчасово вилученим. Відповідно не потребує додаткового накладення арешту.

Наприклад, якщо в ухвалі надано дозвіл на відшукання мобільних телефонів, ноутбуків, що мають значення для кримінального провадження, то слідчі вважають — це ті речі, на вилучення яких прямо надано дозвіл суду. Тому і не звертаються до суду з клопотанням про арешт.

Під час надання дозволу на обшук слідчий суддя повинен вказувати в ухвалі ознаки майна, за якими його потім можна ідентифікувати. Інакше це порушення прав осіб у кримінальному провадженні. Оскільки може мати наслідком непропорційність дій осіб, яким надано дозвіл на проведення обшуку.

І навіть судді не завжди стають на сторону тих, чиє майно вилучили. Тому його повернення інколи перетворюється на цілий квест судовими інстанціями.

Незаконне втручання у право власності має негативні наслідки, та інколи має корупційні чинники — коли слідчий/прокурор готовий швидко повернути майно, але за гроші.

«У статті 41 Конституції України закріплено, що нікого не можна протиправно позбавити права власності. І це право є непорушним. Проте, подібні порушення щодо неповернення тимчасово вилученого майна — досить розповсюджена практика трактування правоохоронцями норм КПК на власний розсуд. У 2020 році Верховна Рада зареєструвала проєкт закону щодо посилення захисту права власності після проведення обшуку, проте його було знято з розгляду. І наразі питання захисту права власності залишається неврегульованим »
коментує юристка кримінальної практики Наталія Баранова.

Гіг-контракти: для чого це ІТ-бізнесу?

Незабаром запрацює Дія City — спеціальний правовий режим для ІТ-індустрії, що включає особливі умови для компаній-резидентів. Йдеться, зокрема, про спеціальну систему оподаткування та організацію роботи бізнесу. Втім, одне з найвагоміших нововведень — гіг-контракти.

Що це?

Гіг-контракт — форма найму фахівців, що поєднує умови класичних для ІТ-галузі трудових та цивільних договорів. При цьому, Кодекс законів про працю не застосовується, діють Цивільний кодекс та закон «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Зараз найпоширеніша форма співпраці в ІТ-сфері — цивільно-правові договори з ФОПами. З одного боку — це сприятливий податковий режим і вільний графік роботи, з іншого — спеціалісти позбавлені деяких соціальних гарантій, наприклад, оплачуваного лікарняного, вихідних чи відпустки.

Між ким і ким укладається договір?

Між резидентом Дія City (українська ІТ-компанія, що відповідає критеріям закону і внесена до реєстру) та фізичною особою (наприклад, програміст чи спеціаліст із кібербезпеки). Договір регулює основні умови взаємодії щодо надання послуг і виконання робіт та винагороди.

Умови співпраці

Сторони гіг-контракту можуть домовлятися про умови роботи, але є певні гарантії. Наприклад:

мінімальна середня зарплата гіг-спеціалістів по компанії має становити не менше 1200 євро;
мінімальна кількість днів щорічної оплачуваної перерви у роботі — 17;
є можливість взяти перерву через вагітність та народження дитини.

Що отримає бізнес від гіг-контрактів?

Для ІТ-компаній це можливість працювати за знайомими схемами у новому форматі, поєднуючи трудові та цивільні правовідносини. Наприклад, укладаючи гіг-контракт, бізнес зможе використовувати ставки оподаткування, як для ФОПів:

ПДФО — 5% (тоді як загальна ставка в Україні — 18%),
ЄСВ — 22% від мінімальної зарплати,
військовий збір — 1,5%.

«Ідеї, закладені в законі щодо регулювання трудових відносин, зовсім не нові, але нарешті втілені та адаптовані під сучасні особливості взаємодії працівника з роботодавцем в ІТ-індустрії. Очікуємо новини про перших резидентів Дія City вже найближчим часом. Наша компанія вже сьогодні готова допомогти ІТ-бізнесу опанувати нові можливості»
зазначила юристка практики захисту бізнесу Христина Унгурян.

Posts tagged "IT"