Компенсація за зруйноване майно та знищений товар бізнесу під час війни

28-й день війни в Україні. Російські літаки бомблять наші міста та селища. Ракети потрапляють не лише у будинки, об’єкти військової інфраструктури, але і склади, де зберігаються харчові продукти, чи ТРЦ із одягом та іншими товарами.

Ми розібралися, що потрібно робити та які документи мати, щоб претендувати на компенсацію втраченого нерухомого майна, товарів та упущеної вигоди. 

20 березня Кабмін ухвалив перший нормативно-правовий документ стосовно визначення шкоди від дій рф (Постанова від 20 березня 2022 р. № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації». Проте нині ще немає жодних методик, які саме документи мають бути у постраждалих підприємців.

Які превентивні дії (що варто зробити вже про всяк випадок)?

Усі документи на нерухомість мають бути у доступі в уповноважених осіб (витяг про право власності на нерухоме майно, технічний паспорт на приміщення, договір оренди приміщення).

Доказами, що підтверджують наявність у вас певного майна на балансі може бути: балансова довідка підприємства, електронні відомості з бухгалтерських програм (у більшості випадків — «1С: Підприємство»), інвентаризаційна відомість.

  • Якщо ви орендар, який робив ремонт у орендованому приміщенні, необхідно мати документальні докази таких витрат (наприклад, договори оренди, підряду з виконавцями, докази сплати за будівельні матеріали).
  • Якщо пошкоджено також товар, який мали продати, то про його наявність можуть підтвердити: договори поставки з контрагентами, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, електронні відомості з бухгалтерських програм (у більшості випадків — «1С: Підприємство»).
  • Документами, які підтверджують наявність збитків та/чи неможливість вести господарську діяльність із причин, зокрема, військових дій є документи, що підтверджують форс-мажорні обставини, видані Торгово-промисловою палатою України. 
  • У подальшому для встановлення розміру завданої шкоди та неотриманого прибутку можна провести судову експертизу, зокрема, у межах кримінального провадження.

Що робити за фактичних обставин?

Якщо у приміщенні пожежа або ж він перебуває в аварійному стані — зверніться до Державної служби з надзвичайних ситуацій. Її представники мають зафіксувати наслідки пожежі/аварійного стану приміщення, скласти акт, копію залишити уповноваженій особі.  

Якщо це неможливо, про що свідчить досвід — уповноважена особа може самостійно обстежити та зафіксувати, обов’язково долучивши свідків (щонайменше 2-х, також необхідно записати їхні паспортні дані, аби уникнути неприємностей у майбутньому). Фіналізуйте обстеження актом, додатково долучіть письмові пояснення свідків.

  • Самостійно зробіть фото/відео стану вашого майна, пошкодженого товару та техніки. Зазначте дату, час, місце та автора зйомки, а також мету.
  • Зверніться до правоохоронців, надайте всі зібрані вами докази та подайте заяву про злочин за ст. 438 Кримінального кодексу України. Обов’язково візьміть витяг з ЄРДР про підтвердження прийнятої заяви.
  • Залиште відповідну заявку на офіційному веб-порталі https://damaged.in.ua/.

«Наразі важливо сконцентрувати увагу не лише на нерухомому майні, зокрема, бізнесу, але і порушенні його прав на провадження нормальної господарської діяльності. Йдеться про неможливість реалізації товару через його псування, що призводить не лише до необхідності покриття збитків на закупівлю сировини чи товару, але і упущену вигоду тобто недоотриманий дохід від продажу такої продукції. Бо її, у кращому разі, просто утилізують, або ж вона буде знищена російськими снарядами»,

зазначила керівниця практики захисту бізнесу Ангеліна Климчук.

Записатися на консультацію можна через:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • на сайті https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • месенджер Facebook
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Компенсація за зруйноване майно під час війни 

«У мене більше немає дому», «У мій будинок влучила ракета» — ці слова стали нашою страшною буденністю. Щодня російські ракети руйнують сотні українських домівок майже по всій країні. 

Що робити та куди звертатися, якщо ви втратили дім, у нашому матеріалі. 

Нині в Україні немає нормативно-правового документа, що визначає механізм компенсації постраждалим за нерухоме майно, зруйноване саме повномасштабною війною. 

Проте ми вже маємо досвід таких компенсацій через війну на Донбасі (порядок компенсацій затверджений постановою Кабінету Міністрів України №947 від 18. 12. 2013 року). 

Які превентивні дії (те, що варто зробити вже про всяк випадок)?

  • Всі документи (ваші особисті, дітей, право власності на майно, технічний паспорт, документи на авто) мають бути завжди з вами або ж у близькому доступі. Додатково зробіть скан-копії, наразі завдяки техніці це можливо навіть за допомогою телефону (наприклад, в продукції Apple в нотатках є функція «відсканувати документи»). Також для більшої впевненості надішліть їх комусь із близьких на e-mail.
  • Знайдіть документи на придбану техніку (телевізори, холодильник або інше рухоме майно). Також відскануйте їх, фарби на квитанціях з часом тьмяніють та витираються.
  • Зробіть фото/відео стану майна, зазначте дату, час, місце та автора, також вкажіть мету такої зйомки.

Що робити за фактичних обставин?

  • Якщо в будинку пожежа або ж він перебуває в аварійному стані — терміново викличте Державну службу з надзвичайних ситуацій. Її представники мають зафіксувати наслідки пожежі/аварійного стану будинку, скласти акт, копію залишити вам. 
  • У разі якщо пожежа/аварійний стан будинку відсутній — зверніться до райдержадміністрації, вони також уповноважені скласти акт обстеження вашого житла.
  • Якщо попередні варіанти неможливі — проведіть самостійно обстеження з відеофіксацією, обов’язково долучивши свідків. Фіналізуйте обстеження також актом, додатковими доказами можуть бути письмові пояснення свідків руйнування.
  • Впевніться, що у вас є всі документи на майно.
  • Самостійно зробіть фото/відео стану вашого майна. Зазначте дату, час, місце та автора зйомки, а також мету.
  • Зберігайте також згадування таких подій (що стосуються конкретно вашого будинку) у ЗМІ.
  • Зверніться до правоохоронців, надайте всі зібрані вами докази та подайте заяву про злочин за ст. 438 Кримінального кодексу України. Обов’язково  візьміть витяг з ЄРДР про підтвердження прийнятої заяви.

«Наразі працює сайт для прийняття заявок про компенсацію матеріальної шкоди https://damaged.in.ua/. Ми також очікуємо, що вже скоро у застосунку Дія також можливо буде реєструвати інформацію про пошкоджене та зруйноване майно українців»,

зазначила юрист практики судових спорів Юлія Рябець.
Read More

Примусове виселення з житла: що ви маєте знати про свої права?

Кожен українець має право на захист власності та захист права на житло. Це передбачає Конституція України. 

Якщо ваші права порушують, ви можете звернутися до суду для: 

  • усунення перешкод у користуванні житлом
  • виселення людини, яка не є власником
  • позбавлення людини права користування житлом
  • визнання права користування житлом
  • виселення

Далі розберемо найбільш розповсюджені варіанти, що стосуються саме питання примусового виселення без надання альтернативного варіанту. 

Втрата права користування

Часто люди беруть кредит під заставу житла. У разі несвоєчасної сплати зобов’язань, боржник втрачає право на свою квартиру чи дім і банк їх забирає.  Житло можна придбати з торгів і дуже часто за зниженими цінами. Проте, нових господарів може очікувати сюрприз у вигляді попередніх власників, які так і не звільнили оселю. Той випадок, коли юридично все врегульовано, але фактично ні. Виселяти їх можна лише через суд. 

З рішенням суду ви зможете зняти колишніх господарів з місця реєстрації та примусово виселити з приміщення. Проте іноді цього недостатньо, потрібно зібрати більше доказів на свою користь. Насамперед письмово укладати та юридично оформлювати всі договори, зокрема, щодо комунальних послуг. Тоді господар має право відключити світло, воду чи газ, звернувшись до комунальних служб.

Небажані орендарі

Якщо ваші орендарі (ті, хто винаймає строково ваше житло):

  • систематично руйнують/псують приміщення
  • використовують приміщення не за призначенням (наприклад, замість проживання в приміщенні сім’єю — організували там фотостудію, яку відвідує безліч людей)
  • або ж вони просто не звільняють житло після закінчення договору оренди 

У таких випадках ви можете позиватися до суду з вимогою виселити непорядних орендарів з квартири без надання іншого житла. Щоб зменшити свої ризики, зверніть увагу на договір оренди (сподіваємось, що він у вас є, якщо ні — потрібно терміново це виправляти, ми можемо допомогти і в цьому). 

Важливо, щоб було підписано не лише сам договір, а й акт приймання-передачі приміщення. Це буде прямим доказом для суду — людина дійсно користується приміщенням. Зафіксуйте в акті все майно, яке передається разом в житлом та його стан. Адже у разі пошкодження вам потрібно буде довести, що це зробили не ви. У договорі також має бути зазначено, що ви будете робити у разі примусового виселення (наприклад, порядок звільнення приміщення від речей орендаря).

Кривдники (домашнє насильство)

Розповсюдженою проблемою є спільне проживання з кривдником, який застосовує фізичне, психологічне, економічне чи будь-яку іншу форму насильства. Втім, щоб мати підстави виселити таку людини з квартири, його дії мають бути зафіксовані. У такому випадку можна вимагати обмежувального припису, тобто заборони контактувати з вами. Проте часто, у разі спільного проживання чи володіння майном це просто неможливо. 

Раніше судова практика дотримувалася позиції, що право власності (навіть кривдника) — непорушне. Тобто, що попри вчинену шкоду, виселити його було неможливо. 

Проте, торік Верховний Суд змінив позицію і тепер систематичне домашнє насильство є підставою для примусового виселення колишнього члена сім’ї без надання іншого житла (ВС/КЦС у справі № 128/2294/17 від 27.10.2021). 

Якщо людина більше року не з’являється за місцем реєстрації без поважних причин, її також можна виселити

 
Важлива умова — у людини відсутні поважні причини, чому вона не проживає за відповідною адресою. Які можуть бути поважні причини непроживання? Наприклад, перешкоди у користуванні (зміна замків у квартирі) чи вимушене стаціонарне лікування. У такій справі важливі: показання свідків, акти обстеження умов проживання, підтвердження створення нової сім’ї, переїзд людини в інше місто тощо.

«‎Здавалось би право власності є майже безумовним, але проаналізувавши матеріал ви можете переконатися — існує безліч ситуацій, коли ваше юридичне право на житло порушується фактичними обставинами чи діями інших людей. Тому володіючи інформацією щодо ризиків — у вас є більше шансів зберегти своє право на житло»

зазначила юрист практики судових спорів Юлія Рябець.
Read More

Міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях: хто кому допомагає?

Міжнародна правова допомога — це проведення правоохоронними/судовими органами однієї держави дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або для виконання вироку, ухваленого судом іншої держави.

Найпоширеніші випадки, коли вона може знадобитись: 

  • для розшуку та затримання людини, яка переховується за кордоном; 
  • для отримання інформації про майно, банківські рахунки, корпоративні права людини; 
  • для накладення арешту на майно, яке перебуває за кордоном; 
  • для проведення окремих слідчих дій — допиту, обшуку, огляду місця події тощо. 

Тобто цей інструмент використовують, коли людина переховується від слідства чи суду. Або коли докази перебувають за кордоном. Це особливо актуально, коли:

  • слідство досліджує договори і банківські розрахунки між українськими та іноземними компаніями, та подальший рух грошей/цінностей за кордоном
  • корпоративну структуру компанії, для того, щоб встановити, хто її контролює
  • коли злочин повністю або частково вчинений в іншій країні

Приклад — катастрофа українського літака Boeing 737. Борт летів маршрутом «Тегеран-Київ» та був збитий іранськими військовими. Попри те, що подія сталася в Ірані, в Україні теж розслідують цю справу. Чи не єдиний спосіб зібрати докази в такому випадку — запитати в іншої сторони. 

Безперечно (як у випадку з Іраном), інша країна може не відповідати на запити. Тоді Україна має право застосувати принцип взаємності та ігнорувати аналогічні запити з Ірану. Звісно не кожне районне управління поліції може направити запит умовним німецьким колегам з проханням повідомити, які статки ховає в Берліні (підставте будь-яке інше місто) їхній підозрюваний. 

Права направляти запити на міжнародну правову допомогу від імені України мають: 

  • Офіс генерального прокурора (коли це стосується досудового розслідування)
  • Міністерство юстиції (коли справа стосується судового розгляду)
  • Національне антикорупційне бюро (в корупційних справах, що їм підслідні)

Коли виникла така потреба, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, суд мають надіслати свій запит до одного з цих уповноважених органів. Якщо запит відповідає встановленим законом вимогам — уповноважений орган направляє його адресату. Якщо ні — на доопрацювання ініціатору.

У яких випадках у наданні міжнародної правової допомоги може бути відмовлено (згідно з Європейською конвенцією про взаємну допомогу у кримінальних справах):

  • якщо  прохання   про    надання    допомоги   стосується правопорушення,  яке,  на думку запитуваної сторони, є політичним, чи пов’язаним з політичним, або податковим правопорушенням;
  • якщо запитувана сторона вважає, що задоволення  прохання може  зашкодити  суверенітету,  безпеці, громадському порядку або іншим суттєвим інтересам її країни.

Перелік підстав для відмови може бути ширшим, але в будь-якому разі причини відмови у наданні взаємної допомоги повинні бути обгрунтованими.

Держави діють на засадах взаємності — тож до України також може надійти запит на надання правової допомоги з іншої країни. І вона відповість, якщо розраховує в майбутньому теж отримати аналогічну допомогу.

Іноді інформація іноземних правоохоронців підставою для відкриття кримінального провадження в Україні, якщо прийдуть до висновку, що інформація в запиті на міжнародну правову допомогу свідчить і про те, що якась частина злочину вчинена на території України.

У Кримінальному процесуальному кодексі України перелічені такі випадки, коли Україна може відмовити іншій країні в наданні допомоги (за відсутності між країнами договору — тоді там можуть бути передбачені інші умови): 

1) виконання запиту суперечитиме конституційним засадам чи може завдати шкоди суверенітету, безпеці, громадському порядку або іншим інтересам України;

2) запит стосується правопорушення, за яке в Україні ухвалено рішення, що набрало законної сили;

3) запитуюча сторона не забезпечує взаємності у цій сфері (тобто не виконує запити України);

4) запит стосується діяння, яке не є кримінальним правопорушенням в Україні (наприклад в Україні товарна контрабанда не злочин, а в інших країнах — цілком може бути. Це працює і в інший бік — інша держава не надасть допомогу, якщо за її законодавством дії не є злочином, наприклад, це може стосуватися організації азартних ігор або створення порнографії);

5) є підстави вважати, що запит спрямований на переслідування, засудження або покарання особи за ознаками її раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, та ні (наприклад, переслідування в РФ Свідків Єгови, або уйгурів у Китаї);

6) запит стосується злочину, який є предметом досудового розслідування або судового розгляду в Україні.

«З часом кордони стають все прозорішими. Для нас уже не є чимось недосяжним думати про нерухомість чи реєстрацію компанії за кордоном, а регулярно подорожувати й поготів. Тому розуміння механізмів міжнародної співпраці правоохоронців вже можна вважати частиною загального рівня правової обізнаності. Так само як і розуміння, в яких випадках нас може зупинити поліція, чи як звернутись до суду. Тема досить широка, тому цим матеріалом анонсуємо більшу кількість цікавих текстів про міжнародну правову співпрацю у майбутньому»

зазначила адвокатка практики white-collar crime Ольга Веретільник.
Read More

Наші адвокати повернули майно, незаконно вилучене в IT компанії

Головне слідче управління Нацполіції провело обшук в офісі ІТ компанії. Слідчі вилучили майно, яке не було передбачене ухвалою суду. Це комп’ютерна техніка, мобільні телефони та планшети приблизно на 500 000 гривень. 

У чому суть справи? 

Кримінальне провадження, у межах якого відбувся обшук, порушено через незаконну діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей. При цьому у слідства не було доказів причетності до злочину представників ІТ компанії, жодному працівнику не вручили підозру. 

Слідство безпідставно тримало у себе вилучене майно та відмовлялося його повернути без рішення суду. До органу досудового розслідування та прокуратури подавались клопотання з вимогою повернути техніку. Проте слідчі та прокурори ігнорували запити.

Правоохоронці навіть не звернулись до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно. За законом на це є 2 доби, інакше його необхідно повернути власнику. Ми подали до Печерського райсуду столиці скарги на бездіяльність слідчого ГСУ НП України та прокурора Офісу Генпрокурора. Суддя задовольнив подані скарги і зобов`язав слідчого повернути майно. Втім, навіть попри ухвалу, цього не сталося. 

Чому не повернули майно?

Номери майна, вписані в протоколі обшуку та зазначені в ухвалах не співпадали з тими, що були на техніці. Уповноважені особи ГСУ, які проводили обшук, неправильно їх вписали. Через це довелося звернутися до суду з новою скаргою, вже з вказівкою правильних номерів — суд зобов’язав слідчого повернути майно.  

Чому це важливо?  

Це не поодинокий випадок. До нас часто звертаються клієнти з потребою повернути безпідставно вилучене майно. Прогалиною кримінального процесуального кодексу є невизначеність його статусу. Правоохоронці самі повинні повертати вилучене впродовж 48 годин або звертатися до суду з клопотанням про арешт. Проте, здебільшого зловживають втручанням у право власності.   

Зокрема, по-своєму інтерпретують норми КПК та не вважають прямо не вказане в ухвалі майно тимчасово вилученим. Тому і не звертаються до суду із клопотанням про арешт. 

Усе через ст. 236 КПК (виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи). Частина 7 передбачає: майно, що не входить до переліку, на яке  прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі, вважається тимчасово вилученим майном. Правоохоронці виходять із протилежного — майно, яке входить до переліку не вважається тимчасово вилученим. Відповідно не потребує додаткового накладення арешту. 

Наприклад, якщо в ухвалі надано дозвіл на відшукання мобільних телефонів, ноутбуків, що мають значення для кримінального провадження, то слідчі вважають — це ті речі, на вилучення яких прямо надано дозвіл суду. Тому і не звертаються до суду з клопотанням про арешт. 

Під час надання дозволу на обшук слідчий суддя повинен вказувати в ухвалі ознаки майна, за якими його потім можна ідентифікувати. Інакше це порушення прав осіб у кримінальному провадженні. Оскільки може мати наслідком непропорційність дій осіб, яким надано дозвіл на проведення обшуку.

І навіть судді не завжди стають на сторону тих, чиє майно вилучили. Тому його повернення інколи перетворюється на цілий квест судовими інстанціями.

Незаконне втручання у право власності має негативні наслідки, та інколи має корупційні чинники — коли слідчий/прокурор готовий швидко повернути майно, але за гроші.

«У статті 41 Конституції України закріплено, що нікого не можна протиправно позбавити права власності. І це право є непорушним. Проте, подібні порушення щодо неповернення тимчасово вилученого майна — досить розповсюджена практика трактування правоохоронцями норм КПК на власний розсуд. У 2020 році Верховна Рада зареєструвала проєкт закону щодо посилення захисту права власності після проведення обшуку, проте його було знято з розгляду. І наразі питання захисту права власності залишається неврегульованим »

коментує юристка кримінальної практики Наталія Баранова.
Read More

Чи мають право власники приватних майданчиків вимагати гроші за зберігання транспорту після аварії?

Ви ж чули історії, коли хтось потрапляє в аварію, а його автівку чи двоколісний тим часом забирає поліція для «з’ясування всіх деталей». І як вона закінчувалася? 

Ймовірно, що людина приїхала, заплатила гроші та забрала свій транспорт. 

Але чи може бути інакше?

Може. Аналогічна ситуація сталася у нашого клієнта. Він потрапив у ДТП, а поліцейські, які приїхали на виклик, вилучили його мотоцикл. Ми звернулися до районного управління поліції, щоб дізнатися, де зберігається транспорт і отримали дозвіл забрати його. Проте, коли клієнт приїхав на майданчик тимчасового зберігання, його власник вимагав за повернення мотоцикла гроші. 

Чи законні такі вимоги?

Ні. У ДТП, коли хтось зазнає травм чи поранень, транспорт учасників аварії може бути речовим доказом та вилучатися слідчими. Однак, відповідно до законодавства, витрати, пов`язані зі зберіганням речових доказів, цінностей та іншого вилученого майна, несе орган, який зберігає вилучене майно. Коли майно передається на зберігання іншим підприємствам, витрати покриває держава.

Що далі?

Щоб якомога швидше забрати мотоцикл, наш клієнт заплатив власнику майданчика. Проте після цього ми звернулися до суду з вимогою повернути гроші та відшкодувати моральну шкоду. Суд наші вимоги задовольнив і повернув кошти клієнту.

«Свої права потрібно відстоювати завжди. Навіть, якщо це видається вам не вартим витраченого часу чи грошей. І ця справа є показовим прикладом. Наші адвокати завжди готові допомогти вам у цьому»

зазначив адвокат практики судових спорів Юрій Мельник.
Read More

Плануєте продаж майна? Пояснюємо, про що потрібно пам’ятати у спілкуванні з нотаріусом та податковою

Як формується ціна вашого майна, щоб у податкової не виникло жодних запитань? 

Податок від доходу, отриманого під час продажу майна, має бути сплачено залежно від ціни, передбаченої договором. Про це говорить податкове законодавство.

Проте сторони не мають права за безцінь «зливати» активи, щоб ухилятися від сплати податків завдяки новим процедурам при продажі майна. Вартість угоди не може бути нижчою оціночної вартості об’єкта. Сьогодні її розразовує спеціальний сервіс — Єдина база даних звітів про оцінку

Ви можете безкоштовно отримати інформацію стосовно вартості вашого майна: варто лише вказати адресу та дату забудови. 

Якщо ви не погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості, то можете звернутися до професійних оцінщиків і отримати альтернативну вартість активу. 

Щоб звіт про альтернативну оцінку використовувати при укладенні угоди, потрібно спершу обов’язково зареєструвати в Єдиній базі. 

Під час укладення договорів з продажу нерухомості нотаріус:

  • звіряє зміст електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості з даними про нього 
  • перевіряє реєстраційний номер і дату формування цієї довідки або реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та присвоєний йому номер

Під час продажу нерухомості потрібно сплатити:

  • держмито — 1% (сплачують спільно покупець і продавець)
  • військовий збір — 1,5% (сплачує продавець)
  • податок на доходи фізичних осіб (сплачує продавець)
  • пенсійний збір — 1% (сплачує покупець)

Особливості ставки ПДФО:

  • 0% якщо ви власник активу понад 3 роки та продаж є першим за рік 
  • 5% якщо ви податковий резидент і продаєте більше одного разу на рік будинок, квартиру, дачу, земельну ділянку у межах норм, та продаж об’єктів, що перебувають у власності менше 3 років

Чи обов’язково потрібно подавати декларацію про доходи фізичним особам, якщо вони продали майно?

Ні, не обов’язково. Фізична особа має подати декларацію про доходи у випадку, якщо угода була нотаріально посвідчена (будь-яка угода з нерухомим майном може бути посвідчена лише нотаріусом) та сплати ПДФО.

Тож у день посвідчення угоди можете спати спокійно: податкова не може вимагати від вас додатково звітувати про дохід, отриманий від укладеного договору. 

«Зазначу, що попри створення державою додаткового фінансового контролю для поповнення бюджету, процедура продажу активів достатньо прозора. Нарешті в Україні запрацювали злагоджені, а головне — автоматизовані процеси взаємодії нотаріусів, оцінювачів та податкової»

зазначила адвокатка практики захисту бізнесу  Ангеліна Климчук.
Read More