Posts tagged "Miller_справи"

Визнати протиправним та скасувати припис НАЗК проти Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Таке рішення ухвалив Окружний адміністративний суд Києва. Наша компанія представляла інтереси співробітників НАЗЯВО, щодо яких і було винесено оскаржуваний припис НАЗК (тобто письмову вимогу усунути порушення законодавства у сфері запобігання корупції).

У чому суть справи? 

НАЗК вимагало у НАЗЯВО усунути порушення статті 27 Закону України «Про запобігання корупції». Вимога ґрунтувалась на тому, що НАЗК вважало НАЗЯВО органом державної влади, оскільки ст. 27 Закону України «Про запобігання корупції» застосовуються лише до посадовців державних органів.

Проте, НАЗЯВО не належить до державних органів, є незалежною установою, що не має прямого підпорядкування. Це орган, що формує вимоги до системи забезпечення якості вищої освіти, розробляє положення про акредитацію освітніх програм, аналізує якість освітньої діяльності вишів, проводить акредитацію освітніх програм, формує критерії оцінки якості освітньої діяльності тощо.

Чому це важливо? 

Незалежність органу контролю за якістю вищої освіти (від решти державних органів) передбачена статтею 431 Угоди про асоціацію України з ЄС, а також чинними в Україні рекомендаціями Європарламенту від 2006 року — про співробітництво у сфері якості вищої освіти.

НАЗЯВО є асоційованим членом ENQA (Європейської асоціації з забезпечення якості вищої освіти) та інших міждержавних об’єднань у цій галузі. Будь-яке узалежнення НАЗЯВО від уряду припинить його членство в міжнародних установах та поставить під сумнів приведення української освіти до європейських стандартів, що є одним із ключових елементів євроінтеграції.

«Законодавець відмежовує НАЗЯВО від державних органів. Законом України «Про вищу освіту» чітко передбачено, що до складу НАЗЯВО не можуть входити державні службовці. Але НАЗК розтлумачило закони України щодо статусу НАЗЯВО на власний розсуд. У своїй позиції вони посилаються на статті закону у нечинній на момент внесення припису редакції. Таке трактування закону є недопустимим у правовій державі»,

коментує адвокатка та керівниця практики судових спорів Яна Копитіна. 

Якщо вам потрібна допомога, звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:

• офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
• сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
• соцмережі Facebook та Instagram
• за телефоном +380 (67) 538 45 38

Скасувати арешт на майно та повернути його власнику. Таке рішення ухвалив Подільський суд на користь нашого клієнта. Йдеться про авто, вилучене правоохоронцями. 

У чому суть?

Влітку наш клієнт звернувся до Сервісного центру МВС, щоб зареєструвати авто і, як наслідок, його вилучили правоохоронці. Підстава: у автівці, нібито, знищено номер двигуна.    

Правоохоронці порушили кримінальне провадження за ст. 290 КК України (знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу), а прокурор звернувся до суду з клопотанням про арешт. Судовий розгляд відбувся без власника майна, про рішення він дізнався згодом. 

А це є порушенням вимог статей 64-2, 172 КПК України, адже такі клопотання мають розглядати за участі власника майна та/або його представника. 

Крім цього в кримінальному провадженні було призначено транспортно-трасологічну експертизу, яку проведено ще в липні. 

Наприкінці жовтня клієнт звернувся до наших адвокатів з проханням допомогти повернути автомобіль, адже з того часу не проводились жодні слідчі дії. І менш ніж за місяць нам вдалось отримати рішення про скасування арешту та повернення авто власнику. 

У КПК України визначено, що власник має право заявити клопотання про скасування арешту майна, якщо справу розглядали без нього. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя.

«З моменту проведення експертизи минуло понад три місяці. Втім з того часу жодних слідчих (розшукових) дій правоохоронці не провели, клієнту повідомлення про підозру не вручали. При цьому правоохоронці мали достатньо часу, щоб провести необхідні слідчі дії та експертні дослідження, або ж закрити провадження у зв’язку з відсутність складу кримінального правопорушення. У такому випадку має бути дотримано розумність та співмірність обмеження права власності з завданнями кримінального провадження. А враховуючи, що арешт автомобіля не виправдовує подальше втручання у правомірне володіння власника своїм майном, його має бути скасовано»,

коментує старша юристка кримінальної практики Наталія Баранова.    

Якщо у вас є питання щодо незаконного вилучення правоохоронцями вашого майна, звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:

• офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
• сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
• соцмережі Facebook та Instagram
• за телефоном +380 (67) 538 45 38

Печерський районний суд на фінальних етапах дослідження письмових доказів у справі про серію хуліганських дій та терористичних актів групи людей на День Незалежності у 2017 році. Наша компанія представляє трьох постраждалих в одному з епізодів — замаху на вбивство, коли один з членів групи кинув гранату у перехожих на вулиці Грушевського у Києві. 

Постраждалими є дружина та теща померлого Героя України Валерія Чибінєєва, та його друг. Вони у той день разом гуляли поблизу Майдану Незалежності, очікуючи Валерія з урочистостей (він загинув у березні цього року під Гостомелем).

Справа потрапила в суд лише за рік, втім її розгляд активізувався лише нещодавно. Загалом суд дослідив 24 томи справи. 

Про що йдеться? 

Сьогодні предметом розгляду був висновок судово-психологічної експертизи висловлювань Бориса Мущенка — одного з обвинувачених. Експерти аналізували висловлювання Мущенка під час допиту та прийшли до висновку, що його розповідь була умовно вільною, тобто він говорив не під примусом. 

Найцікавішим документом був додаток у вигляді стенограми розповіді Мущенка, яку проаналізували експерти. Борис Мущенко здебільшого виконував роль водія. Розповів про роль інших учасників групи, вартість «роботи» (200-500 доларів за епізод) та всі інші епізоди, до яких він був залучений: 

• осквернення синагоги в Чернівцях у листопаді 2016
• осквернення «Могили рабі Нахмана» у грудні 2016
• осквернення «Биківнянських могил» у січні 2017
• осквернення пам’ятника Олені Телізі у березні 2017
• вибух біля посольства Литви у квітні 2017
• вибух гранати в офісі «Національного корпусу» у травні 2017
• вибух на території посольства США у червні 2017
• спроба підпалу синагоги у Львові у червні 2017
• вибух у черкаському відділку Нацполіції у липні 2017
• вибух на території фармпідприємства в Луцьку у липні 2017
• вибух під час святкування Дня Незалежності в Києві у серпні 2017
• вибух на святкуванні іудейського Нового року у вересні 2017
• замах на підрив монументу на Верецькому перевалі у жовтні 2017

Чому це важливо? 

Головних організаторів цих подій правоохоронці досі не знайшли. Але цілком очевидно, що обвинувачені діяли не за власною ініціативою. Мущенко в своїх поясненнях неодноразово говорив, що їм вказівки давав обвинувачений Дмитро Чорнодубравський. Але сам отримував їх від когось вище, Мущенко припускав, що ідеться про екс-депутата «Партії регіонів» і припускав, що ідеться про розкачування ситуації в суспільстві на користь росії. 

Для нашої держави важливо, щоб всі подібні факти, якими б давніми вони не були, були розслідувані. А особи, які це вчиняли — були покарані. Принциповість держави в таких питаннях — одна з гарантій нашого виживання як незалежної держави. 

Наступне засідання призначене на 12:00 16 серпня.

Будемо інформувати про хід справи. 

Київський апеляційний суд відкрив провадження за заявою блогерки Таїсії Маламан, яка позивалася до ветерана війни Анатолія Штефана («Штірліц») та Міністерства оборони. 

Вона оскаржує рішення Солом’янського суду столиці, який відмовив у позові про захист честі й гідності та спростування недостовірної інформації.

Які ключові аргументи позивачки?

Маламан зазначає, що суд першої інстанції:

• не повинен був розглядати позовну заяву та мав повернути її, оскільки блогерка не сплатила частину судового збору
• допустив грубі процесуальні порушення (Маламан навіть окремо звернулася із дисциплінарною скаргою на суддю)
• не дослідив подані докази та не врахував усі аргументи
• помилково визнав Таїсію, блогерку майже з 4-ох мільйонною аудиторією — публічною особою 
• неправильно визначив характер поширеної інформації, вказавши, що вона нібито є оціночною

Про що була справа?

Свого часу ця справа неабияк сколихнула суспільство своїм цинізмом. У ній йшлося про фрагмент з відео за участі популярної користувачки мережі TikTok Таїсії Маламан, більш відомої під нікнеймом Di.Rubens. Дівчина у відповідь на запитання: «Росія чи Україна?» обрала першу. Сам ролик має назву «Яка твоя улюблена країна?». При цьому, його знімали на Майдані Незалежності, найбільш знаковому та символічному для українців місці.

Полковник Анатолій Штефан публічно поширив цей 8-секундний уривок та висловив свою оцінку побаченому. Користувачі мережі підтримали військового. 

За це Маламан подала до суду позов, яким хотіла визнати ролик  недостовірним та сфальсифікованим. І на додачу вимагала 150 тисяч гривень компенсації за завдані «моральні страждання».

Наша позиція«Свого часу ми взялися за цю справу на умовах pro bono, оскільки наша позиція щодо російської агресії та підігрівання її пропаганді завжди була непохитною. Тепер, у час повномасштабної війни, захист нашого клієнта, офіцера Збройних Сил України, безумовна справа честі для нас»,

коментує адвокат практики захисту ділової репутації Юрій Мельник.

Київський апеляційний суд відкрив провадження за заявою блогерки Таїсії Маламан, яка позивалася до ветерана війни Анатолія Штефана («Штірліц») та Міністерства оборони. 

Вона оскаржує рішення Солом’янського суду столиці, який відмовив у позові про захист честі й гідності та спростування недостовірної інформації.

Які ключові аргументи позивачки?

Маламан зазначає, що суд першої інстанції:

• не повинен був розглядати позовну заяву та мав повернути її, оскільки блогерка не сплатила частину судового збору
• допустив грубі процесуальні порушення (Маламан навіть окремо звернулася із дисциплінарною скаргою на суддю)
• не дослідив подані докази та не врахував усі аргументи
• помилково визнав Таїсію, блогерку майже з 4-ох мільйонною аудиторією — публічною особою 
• неправильно визначив характер поширеної інформації, вказавши, що вона нібито є оціночною

Про що була справа?

Свого часу ця справа неабияк сколихнула суспільство своїм цинізмом. У ній йшлося про фрагмент з відео за участі популярної користувачки мережі TikTok Таїсії Маламан, більш відомої під нікнеймом Di.Rubens. Дівчина у відповідь на запитання: «Росія чи Україна?» обрала першу. Сам ролик має назву «Яка твоя улюблена країна?». При цьому, його знімали на Майдані Незалежності, найбільш знаковому та символічному для українців місці.

Полковник Анатолій Штефан публічно поширив цей 8-секундний уривок та висловив свою оцінку побаченому. Користувачі мережі підтримали військового. 

За це Маламан подала до суду позов, яким хотіла визнати ролик  недостовірним та сфальсифікованим. І на додачу вимагала 150 тисяч гривень компенсації за завдані «моральні страждання».

Наша позиція«Свого часу ми взялися за цю справу на умовах pro bono, оскільки наша позиція щодо російської агресії та підігрівання її пропаганді завжди була непохитною. Тепер, у час повномасштабної війни, захист нашого клієнта, офіцера Збройних Сил України, безумовна справа честі для нас»,

коментує адвокат практики захисту ділової репутації Юрій Мельник.