Posts tagged "pro bono"

  1. Home
  2. Posts tagged pro bono

Справа Катерини Гандзюк: обвинувачених залишили під вартою ще на два місяці

Ще на дві місяці продовжили термін тримання під вартою для обвинувачених у справі про вбивство Катерини Гандзюк. Таке рішення ухвалив Дніпровський районний суд у Києва, задовольнивши клопотання прокурора. Вони перебуватимуть у СІЗО до 21 липня. 

Питання про запобіжний захід розглядали протягом чотирьох судових засідань. Також суд відмовив обвинуваченим Олексію Левіну у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу на заставу з подальшою сплатою цієї суми на потреби військових, а Владиславу Мангеру — у скасуванні запобіжного заходу для вступу до ЗСУ.

Що відбувалося? 

Адвокати обвинувачених намагалися всіляко затягнути процес, тому декілька разів не виходили на відеозв’язок із судом, засідання переривали для виклику державного адвоката з системи безоплатної правової допомоги та для розгляду питань про відвід судді та прокурору. 

Проблемою залишається необхідність долучати учасників дистанційно. Половина з них були присутні в суді через відеозв’язок — це значно сповільнювало процес.

Багато дискусій протягом чотирьох засідань викликали питання застосування нових норм КПК, які діють в умовах воєнного стану. Наприклад, про автоматичне продовження тримання під вартою до двох місяців, бо суд не має технічної можливості провести засідання. Наприкінці березня Мангер та Левін перебували під вартою саме на підставі цієї норми. Захисники стверджували — норма КПК неконституційна, а Мангера та Левіна потрібно випустити з-під варти вже. Крім цього, прокурор подав нове клопотання про продовження строку, а старе (яке подавав у березні) попросив залишити без розгляду. 

За версією захисту, далі справа просто розвалиться, тому що всі свідки у справі перебувають на тимчасово окупованих територіях. Хоча насправді частина з них все ж перебуває на підконтрольній Україні території і може прибути на слухання. 

У будь-якому разі, нам усім нині доводиться працювати в умовах, в яких ми ніколи не перебували з нормами, які до того ніколи не застосовували. Тож вчимося та пристосовуємося. І ми раді що система правосуддя також швидко адаптується до викликів.

Що буде далі? 

Наступне судове засідання у справі про напад на Катерину Гандзюк заплановане на 14.00 7 червня. Планують розглянути питання про долю застави, що ще кілька років тому внесли за Владислава Мангера. Гроші досі перебувають на депозитному рахунку держави. 

Після цього ми всі сподіваємось, що продовжать допит свідків, які можуть взяти участь у засіданні.

Нагадаємо 

На херсонську активістку Катерину Гандзюк напали біля її будинку 31 липня 2018 року, виливши літр сірчаної кислоти. Вже за три місяці від отриманих травм вона померла. 

За напад було засуджено п’ятьох виконавців злочину. Вони пішли на угоду зі слідством і визнали, що облили керівника справами виконавчого комітету Херсонської міськради Катерину Гандзюк кислотою. За це отримали по 500 доларів. 

Справу проти ймовірних організаторів — Владислава Мангера та Олексія Левіна розглядає Дніпровський районний суд Києва з серпня 2020 року. Якби заяву про відвід задовольнили, адвокати Мангера могли б вимагати почати розгляд справи заново.

Read More

Справа Катерини Гандзюк: адвокатам Мангера відмовили у задоволенні клопотання про відвід головуючої судді 

Адвокатам обвинуваченого у справі про напад на Катерину Ганзюк Владислава Мангера відмовили у клопотанні про відвід судді. Таке рішення ухвалив Дніпровський районний суд.

Яке обгрунтування для відводу? 

Суддя підписала лист-відповідь представнику урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ. Там описала причини перенесення судових засідань у березні цього року. Цю інформацію уповноважений використовував для підтримання позиції України у ЄСПЛ у справі за скаргою Мангера.

На думку захисників обвинуваченого підписання листа-відповіді свідчить про упередженість головуючої судді у справі. 

«І прокурор, і представник потерпілого заперечували проти такого трактування ситуції. Тому що урядовий уповноважений має право звернутися до державних органів за інформацією для формування позиції у справі. І це не може трактуватися як перебування на боці якоїсь зі сторін спору — ні в українському суді, ні в ЄСПЛ»,  

повідомила наша адвокатка Ольга Веретільник. 

Урядовий уповноважений сам формує позицію у справі, а надані державними органами чи посадовими особами відомості є довідковою інформацією і він сам визначає, як нею розпорядитися.

Що буде далі? 

Наступне судове засідання у справі про напад на Катерину Гандзюк заплановане на 14.00 5 травня. Тоді планують розглянути питання про продовження/зміну запобіжного заходу Владиславу Мангеру. 

Нагадаємо 

На херсонську активістку Катерину Гандзюк напали біля її будинку 31 липня 2018 року, виливши літр сірчаної кислоти. Вже за три місяці від отриманих травм вона померла. 

За напад було засуджено п’ятьох виконавців злочину. Вони пішли на угоду зі слідством і визнали, що облили керівника справами виконавчого комітету Херсонської міськради Катерину Гандзюк кислотою. За це отримали по 500 доларів. 

Справу проти ймовірних організаторів — Владислава Мангера та Олексія Левіна розглядає Дніпровський районний суд Києва з серпня 2020 року. Якби заяву про відвід задовольнили, адвокати Мангера могли б вимагати почати розгляд справи заново.

Read More

Консультуємо pro bono

«Міллер» — це завжди про більше. Більше, ніж просто бізнес, юридичний супровід чи захист. 

З першого дня війни наша команда ні на хвилину не припинила роботу і донині працює як єдиний злагоджений механізм. Ми поділили фронти за власним вибором: частина команди одразу змінила костюм на військову форму та берці, долучившись до лав тероборони та ЗСУ, частина волонтерить та дбає про знайдених після обстрілів тварин, а частина і надалі допомагає українцям захищати свої права. 

Тим, хто знайомий з нами давно, відомо — вже багато років частину справ наша команда бере на умовах pro bono, тобто безкоштовно. 

Це те, що вшите в наші цінності за замовчуванням — робити фаховий юридичний захист доступним для тих, хто не може собі його дозволити. Це соціальний внесок нашої команди у зміцнення верховенства права в Україні.

Тому ми готові надавати безкоштовні юридичні консультації щодо:

  • бездіяльності правоохоронних органів: ви стали жертвою злочину і на ваші звернення не реагують
  • відшкодування вартості зруйнованого під час війни майна  
  • ввезення гуманітарної допомоги з-за кордону: що потрібно знати
  • відновлення втрачених водійських документів (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспорту): куди звертатися

Якщо вам потрібно розв’язати одне з таких питань, звертайтеся до наших юристів через:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • Facebook
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38

Крім цього, наша команда вважає своїм обов’язком пояснювати як законодавчі нововведення вплинуть на життя людей, аналізувати юридичні кейси, досліджувати українське та міжнародне право, тому щодня готує фахові матеріали.  

За бажанням ви можете підтримати нас на Patreon. 

Ваші донати дозволять розширити коло людей, яким ми зможемо надати фахову юридичну допомогу безоплатно.

Все змінюється, крім головного: ніхто не може бути вище закону. 

Щодня ми пересвідчуємося, як нові сторінки історії нашої країни пишуть мільйони українців. Своїм прикладом, своїм вибором і своїми вчинками. 

Дякуємо кожному! 

Read More

Справа про вбивство Катерини Гандзюк: суд допитав двох нових свідків

На судовому засіданні свідчення дали ще двоє свідків — підприємець Віталій Юрасов та активістка Марина Хромих. Обоє були друзями Катерини та знали її давно. 

Віталій розповів про роль Катерини Гандзюк у виборчій кампанії мера Херсона у 2015 році. З його слів, Катерина керувала виборчим штабом та привела кандидата Володимира Миколаєнка до перемоги. Нині обвинувачений Владислав Мангер також тоді брав участь у виборах, але програв. 

Тут свідок зауважив, що проросійський кандидат Володимир Сальдо відмовився брати участь у другому турі, фактично на користь Мангера, який займав третє місце. Вибори безумовно були одним із аспектів конфлікту померлої та обвинуваченого. 

Також свідок згадував, як вони обговорювали особу Владислава Мангера з померлою та з теперішнім захисником Мангера у справі — Дмитром Ільченком ще у 2014 році. Тоді Ільченко був на стороні Катерини та погоджувався, що з Мангером не можна мати справ.

Марина Хромих надала роз’яснення дій активістів та пояснила — чому вони провели десятки акцій, палили фаєри, розгортали плакати та всіляко привертали увагу до цієї справи.

Сторона захисту неодноразово заявляла про те, що це нібито тиск на суд, правоохоронні органи, загалом всіх і політизація справи. 

Марина описала ту хвилю нападів на активістів, яка тривала в 2017-2018 роках. За її словами, фактично справа Катерини Гандзюк єдина, де судять ймовірних замовників. У більшості випадків про пошук замовників навіть не йшлось, а свідки, родичі потерпілих були наскільки залякані, що боялись взаємодії з правоохоронними органами. 

Публічний розголос справи про напад на Катерину Гандзюк вплинув на зниження ескалації насильства щодо інших громадських активістів.

У чому суть справи?

Нагадаємо, з серпня 2020 року Дніпровський районний суд розглядає справу за обвинуваченням екс-голови Херсонської облради Владислава Мангера та Олексія Левіна в організації нападу на Катерину Гандзюк.

Виконавці цього злочину засуджені ще у 2019-му. Вони пішли на угоду зі слідством і визнали, що облили керівницю справами виконавчого комітету Херсонської міськради Катерину Гандзюк сірчаною кислотою. За це отримали по 500 доларів. Катерина Гандзюк у результаті померла.

Що буде далі? 

У вівторок, 1 березня о 12:30 відбудеться допит наступних свідків сторони обвинувачення.

«‎Дуже вдячні свідкам за настільки докладні та емоційні розповіді. Обоє розповіли багато чого, про що всі думали, але не могли сказати настільки прямолінійно та зрозуміло. Наприклад, свідок Марина Хромих дуже зрозуміло пояснила, чому ніде немає публічних негативних висловлювань Владислава Мангера про Катерину Гандзюк — тому що він для такого користувався прес-секретарем, ботами та підконтрольними ЗМІ»

повідомила адвокатка кримінальної практики Ольга Веретільник.

Інтереси потерпілих у кримінальному провадженні, окрім адвокатки нашої компанії Оля Веретільник, представляє також адвокатка Евгения Закревская. 

Read More

Верховний Суд поставив остаточну крапку у справі Ігоря Гладковського проти журналістів Bihus.Info

Колегія суддів Верховного Суду не задовольнила касаційну скаргу Ігоря Гладковського і залишила в силі рішення апеляційного суду. Той раніше відмовив Гладковському-молодшому у позові до команди проєкту журналістських розслідувань Bihus.Info. 

У цій справі ми захищали права журналістки Лесі Іванової.

Про що йдеться?

Справа стосувалась захисту честі та гідності Гладковського, які нібито були порушені внаслідок опублікування журналістського розслідування. Позивач хотів визнати неправдивою не якусь конкретну частину інформації, а повністю весь сюжет журналістського розслідування.

Про що був сюжет журналістів? 

У лютому 2019 року вийшов матеріал команди Bihus.Info про схеми розкрадання коштів в оборонній сфері . Одному із «головних героїв сюжету» — Ігорю Гладковському, сину колишнього першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, не сподобалось, що у сюжеті згадується його ім’я. Тому він вимагав у суді, щоб сюжет визнали недостовірною інформацією. А також спростували повідомлення про те, що «Ігор Гладковський є організатором корупційних схем», хоча така фраза навіть не звучала у сюжеті.

Що цьому передувало?

Наша сторона довела в апеляційному суді, що вимоги позивача щодо визнання недостовірною всієї інформації, поширеної у сюжеті, не можуть бути задоволені, адже різні вислови у сюжеті:

1) правдиві;

2) не стосуються позивача;

3) є оціночними судженнями.

«Ця справа вкотре доводить, що право журналістів на вільне поширення суспільно-важливої інформації є необхідним аспектом демократичного суспільства та підлягає безперечному судовому захисту»

коментує  адвокат практики захисту ділової репутації Юрій Мельник.

Над цією справою працювали разом з Анатолієм Поповим, Олександром Бурмагіним, Євгенієм Воробйовим, Марією Музичкою.

Read More

Справа про вбивство Катерини Гандзюк: суд допитав активіста Романа Сініцина

Першого свідка допитали у справі про вбивство херсонської активісти Катерини Гандзюк. Два тижні тому суд закінчив дослідження доказів у цій справі. 

Свідчення дав Роман Сініцин — активіст, волонтер та друг Катерини Гандзюк. Роман повідомив, що він знав про можливих замовників нападу на Катерину, її діяльність та конфлікти у Херсоні. 

Крім цього, Роман зазначив — впродовж останнього місяця перед нападом Катерина Гандзюк остерігалася за своє життя та повідомляла про стеження. Навіть ходила в тир і думала про покупку зброї.

Адвокати Владислава Мангера, обвинуваченого у замовленні нападу, намагалися маніпулювати свідком. Зокрема, наштовхнути та довести суду ідею, що Сініцин нібито під час допиту вказував  слідчому лише на Євгена Рищука, як головного замовника нападу. А тепер змінив версію. 

Проте Роман і під час попередніх допитів неодноразово згадував Владислава Мангера. Наполягав — Катерина Гандзюк вважала, що фактично Херсонською областю керує злочинне угрупування на чолі з Мангером та Рищуком. Роман вважав їх тісно між собою пов’язаними і саме вони, на його думку, основні замовники нападу. Так вважала Катерина Гандзюк. Саме цю думку Роман пояснював раніше слідчому.

Свідок підтвердив, що діяльність Катерини в Херсоні та її публічні висловлювання могли бути мотивом для нападу. Публікації активістики у Facebook впливали на суспільну думку в Херсоні. Хоч адвокати Мангера і намагаються применшити їхню значимість. 

Наприклад, на Катерину Гандзюк подавав у суд за публікацію у Facebook Артем Антощук (начальник Департаменту захисту економіки поліції Херсонської області). Пізніше Владислав Мангер судився за стрічку «Хто ви, містер Мангер?» з журналістом Сергієм Нікітенком. Цей фільм також допомагала знімати Катерина. Тобто діяльність Катерини Гандзюк в Херсоні була вагомою і на її позицію звертали увагу.

У чому суть справи?

Нагадаємо, з серпня 2020 року Дніпровський районний суд розглядає справу за обвинуваченням екс-голови Херсонської облради Владислава Мангера та Олексія Левіна в організації нападу на Катерину Гандзюк.

Виконавці цього злочину засуджені у 2019-му. Вони пішли на угоду зі слідством і визнали, що облили керівника справами виконавчого комітету Херсонської міськради Катерину Гандзюк сірчаною кислотою. За це отримали по 500 доларів. Катерина Гандзюк у результаті померла.

Що буде далі? 

У вівторок, 22 лютого о 14.00 відбудеться допит наступного свідка сторони обвинувачення. 

«‎Допит був тривалим та емоційно напруженим. Планувалось вислухати двох свідків, проте фактично часу вистачило лише на одного. Такий темп допитів вказує на те, що судовий розгляд справи може тривати ще дуже довго. Враховуючи кількість заявлених сторонами свідків»,

повідомила адвокатка кримінальної практики Ольга Веретільник.

Інтереси потерпілих у кримінальному провадженні, окрім адвокатки нашої компанії Оля Веретільник, представляє також адвокатка Евгения Закревская.

Read More

Справа про самозахист Сергія Стерненка: адвокати спростували обвинувачення щодо деталей смерті нападника

Судово-медичні експертизи обвинувачення у справі щодо самозахисту Сергія Стерненка є необґрунтованими та недопустими доказами. Це довели адвокати активіста під час чергового судового засідання. Йдеться про висновок експертів сторони обвинувачення щодо отримання ушкоджень, місця та часу, протягом якого помер один із нападників на Сергія Стерненка — Іван Кузнєцов. Заключення не відповідають дійсності. 

Які саме докази надали?

  1. Висновок спеціаліста Львівського геріатричного пансіонату, який  обґрунтовано довів — смерть Івана Кузнецова після того, як він зазнав поранення серця, настала через значно більший проміжок часу, ніж 20 секунд, як це намагається довести обвинувачення.
  2. Висновок спеціаліста Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України», що підтвердив безпідставність та наукову необґрунтованість висновку експертів обвинувачення (зазначено, що Іван Кузнецов не міг пробігти 99,1 метр після отримання ним поранення лівого шлуночка серця). Фахівець зазначив, що висновки київських експертів базувалися на суто математичних розрахунках, без врахування безлічі компенсаторних властивостей організму людини, а людина з таким пораненням може пробігти 100 і навіть більше метрів.
  3. Висновок експерта Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи, який доводить — поранення правого плеча Іван Кузнецов отримав не на місці настання його смерті, а саме на місці нападу на Сергія Стерненка.
  4. Наукові праці та приклади судових рішень, у яких описано обставини, коли за наявності аналогічних поранень люди могли тривалий час рухатися та навіть більше — виживали, за умови надання їм своєчасної та належної медичної допомоги.

Також захист попросив суд дослідити документи та трафіки з’єднань за номерами мобільних телефонів нападників на Сергія Стерненка — Олександра Ісайкула та Івана Кузнецова. Інформація в них свідчить про те, що вони ретельно готувалися. Перед нападом вимкнули мобільні телефони, щоб у подальшому уникнути відповідальності за скоєне.

Чому це важливо?

Наведені адвокатами факти спростовують бездоказове обвинувачення Сергія Стерненка в умисному вбивстві. Крім цього, підтверджують позицію захисту щодо перебування підзахисного в умовах, викликаних необхідною обороною.

Що далі?

На наступному судовому засіданні 18 лютого продовжать досліджувати докази захисту, зокрема ті, що вказують на організацію та підготовку нападу на Сергія Стерненка.

«Зараз триває боротьба не тільки за громадського активіста Сергія Стерненка, а й за фундаментальне право на самозахист. На цей момент в Україні існує тенденція притягати до кримінальної відповідальності за реалізацію цього права, наш обов’язок — змінити цю сталу практику»

коментує адвокат кримінальної практики і захисник Сергія Стерненка Ілля Воробйов.

Нагадаємо

Напад на українського активіста Сергія Стерненка стався 24 травня 2018 року. Захищаючись, Сергій поранив своїх нападників. Один з них внаслідок отриманого поранення помер. Прокуратура обвинувачує Сергія Стерненка в умисному вбивстві.

У цій справі Сергія Стерненка, крім адвокатів нашої компанії, захищають також Vitaliy Kolomiets, Mykola Orekhovsky, Вадим Оксюта та Andrii Pysarenko.

Read More

Справа Стерненка про один патрон: Верховний Суд розгляне касаційні скарги наших адвокатів

У четвер, 10 лютого о 14:00 Верховний Суд розгляне касаційні скарги на рішення судів попередніх інстанцій у справі про обвинувачення Сергія Стерненка та Руслана Демчука. Йдеться про викрадення та незаконне позбавлення волі одеського екс-депутата Сергія Щербича навесні 2015 року. 

У чому суть справи? 

Рішення першої інстанції 

Приморський районний суд Одеси визнав Стерненка та Демчука винними у незаконному позбавленні волі та викраденні людини (ч. 2 ст. 146 ККУ), розбої (ч. 2 ст. 187 ККУ), а також незаконному поводженні зі зброєю та боєприпасами (ст. 263 ККУ, лише стосовно Сергія Стерненка).

Рішення другої інстанції 

Торік у травні Одеський апеляційний суд виправдав Стерненка та Демчука за нібито вчинення розбою та викрадення у потерпілого 300 гривень, однак визнав винними щодо незаконного позбавлення волі та викрадення Сергія Щербича. Суд звільнив наших клієнтів від покарання за викрадення потерпілого, оскільки минули строки притягнення до кримінальної відповідальності. В частині обвинувачення за ст. 263 суд притягнув Стерненка до відповідальності за зберігання одного патрону. Адвокати подали касаційні скарги. Більше про це тут: .

Про нашу позицію, резонансність та важливість цієї справи для суспільства читайте тут: . 

Захисниками Сергія Стерненка, окрім адвоката нашої компанії Masi Nayyem, також є Vitaliy Kolomiets, Mykola Orekhovsky, Вадим Оксюта та Andrii Pysarenko.Руслана Демчука захищає адвокат нашої компанії Ілля Воробйов.

Read More

Практика захисту честі й гідності виграла справу ветерана АТО Штефана проти блогерки Маламан

Солом’янський суд Києва відмовив у позові про захист честі й гідності популярної блогерки Таїсії Маламан, яка позивалася до ветерана війни на Донбасі Анаталія Штефана з позивним «Штірліц» та Міністерства оборони. 

Суд взяв до уваги, що блогерка є публічною особою (зважаючи на мільйонну аудиторію її підписників та особисті заяви про це) та прийшов до висновку, що висловлювання Штефана хоч і зачепили її почуття, однак були висловлені у пристойній формі та у виразах, прийнятних у спілкуванні людей. Крім того, слова є оціночними судженнями про певні події, які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Про що справа?

Йдеться про фрагмент з відео за участю популярної користувачки мережі TikTok Таїсії Маламан, більш відомої під нікнеймом Di.Rubens. Дівчина у відповідь на запитання: «Росія чи Україна?» обрала першу. Сам ролик має назву «Яка твоя улюблена країна?». При цьому знімали на Майдані Незалежності, найбільш знаковому та символічному для українців місці — де майже 8 років тому український народ довів своє право на незалежність ціною сотні життів.

Якими були вимоги блогерки?

8-секундний уривок цього відео Штефан поширив на своїй сторінці у Facebook, разом із власним коментарем щодо побаченого. Маламан хотіла визнати ролик  недостовірним та сфальсифікованим. І на додачу 150 тисяч гривень компенсації за завдані «моральні страждання».

Що ще?

Також суд відмовив у задоволенні зустрічного позову, про який під час розгляду справи заявляв Штефан вже до Маламан. Йдеться про відеозапис, на якому блогерка коментувала ситуацію та охарактеризувала Штефана: «ганьбою української армії», «людиною, яка воює з мирним населенням», «провокатором і шахраєм» та «фальсифікатором». Ми просили визнати таку інформацію недостовірною та спростувати її. 

Також була заявлена вимога в 300 тисяч гривень про відшкодування моральної шкоди, в разі задоволення якої Анатолій обіцяв спрямувати ці гроші на благодійність. 

Наша позиція

«Свого часу ця справа неабияк сколихнула суспільство своїм цинізмом. Нашому клієнту, офіцеру ЗСУ, який втратив не одного друга та знайомого під час війни, було нестерпно чути слова блогерки, яка з-поміж України та сусідньої країни-агресорки зі сміхом вибирає останню. А знімають ролик на місці подій, під час яких загинули сотні людей. Ми пишаємося тим, що надаємо правову допомогу Анатолію Штефану, оскільки підтримка ветеранів та всіх захисників незалежності нашої країни для нас надважлива»

коментує адвокат практики захисту ділової репутації Юрій Мельник. 

Наша компанія стала на захист Анатолія Штефана на умовах pro bono. Ми непохитні у своїй позиції щодо російської агресії і війни на Донбасі. Як громадяни своєї країни, ми не толеруємо підігравання пропаганді в будь-яких проявах.

Більше інформацію про цю справу ви можете прочитати тут: .

Read More

Судове засідання у справі ветерана АТО Петра Олексюка вкотре відклали через неявку прокурорів

Засідання у справі ветерана АТО Петра Олексюка вчергове зірвали. Прокурори не з’явилися у Печерський суд Києва. Йдеться про справу щодо вимагання хабара медичною комісією за присвоєння Петру Олексюку інвалідності за поранення, отримане на Донбасі. Причини своєї неявки в суд прокурори не повідомили. 

Ще у грудні 2020 року сторона обвинувачення виправила свої помилки в обвинувальному акті та повторно направила його до суду. Однак, за два роки не відбулося ні підготовче засідання, ні, відповідно, не розпочато розгляд справи по суті. 

Все через системну неявку учасників процесу та призначення судових засідань з перервами на кілька місяців. Цього разу не з’явилися прокурори, які були на попередньому засіданні та точно знали про дату та час призначення наступного. Сторона обвинувачення вже не вперше нехтує судовими засіданнями у цій справі. Торік у жовтні прокурори його теж проігнорували.  

На що це впливає?

Затягування розгляду справи може призвести до звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності через сплив строків їх притягнення. Тобто, якщо суд визнає їх винними та призначить покарання, то муситиме звільнити від його відбування.

Наша позиція 

Нехтування прокурорами своїх прямих обов’язків у сукупності з тривалими розривами між засіданнями — неприпустимі. Винуватці порушення розумних строків повинні нести передбачену законом відповідальність. 

Ми наполягаємо на особливій увазі суспільства та суду до цієї ситуації.  Оскільки Петро Олексюк був серед військових, які брали участь у бойових діях на Донбасі. І саме завдяки ветеранам у нас взагалі є той час, який зараз даремно витрачає сторона обвинувачення.

Наші подальші дії 

Ми звернемося з офіційними листом до столичної Оболонської окружної прокуратури. Будемо вимагати пояснити причини неявки прокурорів до суду та проконтролювати їх участь у наступному засіданні, яке відбудеться 23 березня об 11:00.  

«Дії прокурорів носять не лише характер процесуальних порушень. Це ще банальний прояв неповаги до інших учасників процесу, які змогли з’явитися у судове засідання заради досягнення справедливості у змагальному процесі. Враховуючи, що це вже стає системним порушенням з боку сторони обвинувачення, ми звернемося до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та будемо просити притягнути обвинувачів до дисциплінарної відповідальності» 

зазначив адвокат кримінальної практики Ілля Воробйов.

Чому це важливо?

Справа Петра Олексюка характерна у кількох аспектах. Для початку, це наочний приклад так званої «ефективності» реформи прокуратури, яка насправді не працює. Це свідчить про необхідність якісних змін у судовій системі. 

По-друге, поведінка прокурорів у цій справі справи відображає ставлення держави до учасників збройного конфлікту на Донбасі та громадян України загалом. Оскільки, боротьба за справедливість у кримінальному процесі може тривати роками. Наш клієнт, Петро Олексюк, зазнав травм, захищаючи територіальну цілісність України. І мав би отримати належний соціальний захист, натомість роками бореться у судах.

Нагадаємо

Йдеться про кримінальне провадження, щодо лікаря відділу соціальної експертизи Центральної військово-лікарської комісії Міноборони України Валерія Наумова та голови Центральної медико-соціальної експертної комісії № 1 Київського міського центру медико-соціальної експертизи Віктора Чернявського. Медики обвинувачуються у тому, що вимагали у Петра Олексюка . За ці гроші вони готові були розглянути документи та присвоїти йому інвалідність за поранення, отримане у зоні бойових дій.

Read More