Альона Боднар, юристка Miller Law Firm для The Page
Рейдерське захоплення — це справжнє випробування для власників бізнесу. Правильна реакція може врятувати вашу компанію та захистити ваші інтереси
Ви старанно розвивали свій бізнес, інвестували час, гроші та зусилля, а одного дня виявляєте, що хтось зазіхає на ваші активи. Незаконне захоплення чи встановлення контролю над майном компанії або корпоративними правами має серйозні наслідки для власників та стейкхолдерів. Що ж робити, якщо ви стали жертвою рейдерської атаки? Які перші кроки необхідно зробити, щоб захистити свій бізнес та інтереси?
Що робити, якщо ви стали жертвою рейдерського захоплення:
Зверніться до адвоката:
Повідомте про факт вчинення рейдерства вашому адвокату. Він оцінить ситуацію з правової точки зору та допоможе розробити стратегію захисту.
Повідомте правоохоронні органи:
Негайно повідомте поліцію про факт рейдерства. Надайте всю необхідну інформацію та докази, що підтверджують рейдерство щодо належного вам майна. Підготуйте та направте заяву до правоохоронних органів про вчинення злочину. Переконайтесь, що поліція внесла відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань, якщо ні – то необхідно внести такі відомості в судовому порядку.
Розгляньте альтернативні способи захисту:
Крім звернення до суду, є інші ефективні інструменти – Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України, антирейдерські штаби, Офіс бізнес-омбудсмена.
Запобігайте подальшому захопленню:
Встановіть приватну охорону для інших ваших активів. Уникайте підписання документів, які можуть використовуватись проти вас. Зверніться до державного реєстратора із заявою власника про заборону вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна (діє 10 днів).
Комунікуйте зі стейкхолдерами та контрагентами:
Обов’язково інформуйте партнерів та клієнтів про рейдерське захоплення. Офіційне повідомлення допоможе зменшити напругу серед тих, кого може стосуватися ця рейдерська атака.
Готуйтеся до перемовин:
Нерідко рейдерські дії вчиняються бізнес-партнерами один проти одного після виникнення непорозумінь у спільному бізнесі, які не вдається вирішити. У таких ситуаціях партнери можуть застосовувати методи, які з юридичної точки зору виглядають законними, але фактично спрямовані на захоплення повного контролю над бізнесом та відсторонення іншого учасника. Це робить подальше ведення спільного бізнесу неможливим. Один з варіантів виходу з такої ситуації – це спочатку підсилити свою позицію, а потім запропонувати бізнес-партнеру перемовини щодо поділу бізнесу. Важливо прийняти зважене та прагматичне рішення, враховуючи всі обставини та можливі наслідки.
Виходьте в публічну комунікацію:
Розгляньте можливість звернення до громадськості. Публічна увага може допомогти підвищити тиск на рейдера та залучити додаткову увагу до ситуації.
Всі ці заходи повинні бути вжиті негайно і комплексно. Швидка реакція, професійна підтримка та залучення громадськості є ключовими інструментами у стратегії захисту від рейдерської атаки та допоможуть зберегти ваш бізнес.
Ірина Відловська, радниця практики вирішення спорів Miller Law Firm для AgroPortal
Агрорейдерство стало однією з найсерйозніших проблем, з якими стикається аграрний сектор України. Це явище включає незаконне захоплення майна, земель, врожаїв та інших активів сільськогосподарських підприємств. Такі дії не лише завдають значних збитків фермерам та підприємствам, але й підривають економічну стабільність регіонів та країни в цілому.
Чому агробізнес у топі ризикових індустрій для рейдерів?
Агробізнес займає одну з провідних позицій серед ризикових індустрій для рейдерів з кількох причин.
Земля є одним з найцінніших ресурсів, особливо в Україні, де родючі ґрунти є основою аграрного виробництва. Контроль над великими земельними ділянками дає можливість отримувати високі прибутки, що робить агропідприємства привабливими для рейдерів.
Агробізнес часто володіє великими земельними площами, що можуть бути цінними для розширення інших бізнесів чи розвитку житлово-комерційних проектів. Землі можуть мати велику ринкову вартість, особливо в добродійних місцях або розвинених аграрних регіонах.
Сільське господарство та агробізнес часто привертають інтерес через високу доходність. Успішні агробізнес-підприємства можуть мати стабільні доходи, що робить їх привабливими для захоплення та контролю.
Недосконале законодавство та відсутність чітких правил щодо власності та користування земельними ділянками створюють правові лакуни, які використовують рейдери. Це дозволяє їм маніпулювати документами та здійснювати незаконні дії.
Захист прав власності та ефективне управління ризиками є критичними для збереження стабільності та розвитку аграрного сектора в Україні.
Високий рівень корупції в правоохоронних та судових органах дозволяє рейдерам діяти безкарно. Вони можуть отримати підтримку корумпованих чиновників, що значно полегшує захоплення агропідприємств.
В умовах політичної нестабільності чи корупції агробізнес може стати мішенню для впливових осіб чи організацій, які можуть використовувати рейдерство як інструмент для збагачення або впливу.
Багато фермерів не мають достатнього правового захисту та знань, що робить їх вразливими до рейдерських атак. Відсутність ресурсів для боротьби з рейдерами також ускладнює ситуацію.
Сільські райони часто стикаються з економічними проблемами, що створює соціальну напругу і сприяє випадкам агрорейдерства. Наприклад, низький рівень зайнятості та відсутність альтернативних джерел доходу можуть змушувати деяких людей шукати шляхи до швидкого збагачення, включаючи інвазію на чужі власності.
Агробізнес, з його великими земельними активами та високою доходністю, представляє собою значний економічний інтерес для рейдерів. Легкість доступу до цих активів через недосконалість правової системи або політичну нестабільність підвищує ризики незаконного захоплення. Однак з належними заходами захисту та розумним управлінням ризиками можна зменшити вплив рейдерства на агробізнес та забезпечити стабільність виробництва та розвитку галузі.
На які саме активи агробізнесу найчастіше посягають рейдери?
Найчастіше рейдери намагаються захопити земельні ділянки, оскільки це основний актив агропідприємств.
Також під загрозою є врожаї. Готовий до збору врожай є швидким і легким джерелом доходу для рейдерів.
Сільськогосподарська техніка є цінним активом, який можна швидко реалізувати або використовувати на інших захоплених підприємствах.
Нерухомість та інфраструктура: складські приміщення, ангари, офіси та інша нерухомість також часто стають об’єктами рейдерських атак.
Як можна захистити активи та запобігти рейдерству?
У першу чергу потрібно забезпечити своєчасну та правильну реєстрацію прав власності на земельні ділянки та інші активи. Це ускладнить можливості для рейдерських атак. Також варто регулярно проводити аудит юридичних документів, щоб виявити потенційні ризики та виправити недоліки.
Укладайте договори оренди або власності з чіткими умовами, щоб уникнути можливих правових спорів. Співпрацюйте з кваліфікованими юристами для отримання консультацій та супроводу в правових питаннях.
Фермери повинні бути поінформовані про свої права та механізми захисту від рейдерських атак. Це включає участь у навчальних програмах та консультації з юристами.
Важливим елементом уникнення ризиків агрорейдерства є прозорість земельних операцій. Впровадження електронних реєстрів та інших технологій для забезпечення прозорості земельних операцій.
Співпраця з аграрними асоціаціями та громадськими організаціями, які займаються захистом прав фермерів, може надати додаткові ресурси та підтримку у боротьбі з рейдерами. Наявність фахівців з аграрного права, до яких можна звернутися у разі необхідності.
Використання систем відеоспостереження, датчиків та інших засобів для моніторингу та захисту своїх активів. Впровадження цифрових технологій для управління земельними ресурсами та контролю за операціями. Використовуйте датчики та системи сигналізації для запобігання незаконним діям на території підприємства.
Створення системи раннього попередження. Потрібно мати мережу інформаторів. Створення мережі інформаторів серед місцевих жителів та працівників підприємства, які можуть попереджати про можливі рейдерські атаки. Регулярний аналіз ризиків та вразливих місць підприємства з метою виявлення та усунення потенційних загроз.
Активна робота з медіа є необхідною. Поширення інформації про діяльність підприємства через медіа для підвищення його прозорості та відкритості. Використання медіа для привернення уваги громадськості до проблеми агрорейдерства та отримання підтримки.
Захист активів агробізнесу в Україні вимагає комплексного підходу, що включає юридичні, освітні, технологічні та соціальні заходи. Прозорість операцій, підвищення рівня правової грамотності, активна співпраця з громадськими організаціями та боротьба з корупцією є ключовими елементами успішної стратегії захисту від агрорейдерства. Лише спільними зусиллями держави, бізнесу та громадськості можна забезпечити стабільний розвиток аграрного сектору та захистити його від загроз.
Як діяти, якщо ви дізналися про спробу або активний початок рейдерських дій?
Негайно зверніться до правоохоронних органів. Подавайте заяву про спробу незаконного захоплення та вимагайте розслідування. У заяві детально опишіть ситуацію, зазначте осіб, які брали участь, і надайте всі наявні докази.
Надайте поліції всі докази, включаючи фото, відео, документи та свідчення очевидців. Це допоможе швидше розпочати розслідування.
Залучіть юристів. Зверніться до адвокатів, спеціалізованих на агрорейдерстві, для захисту ваших прав у суді та підготовки необхідних документів.
Інформуйте громадськість. Поширюйте інформацію про спробу рейдерства через ЗМІ та соціальні мережі, щоб привернути увагу громадськості та отримати підтримку. Швидко поширте інформацію про спробу рейдерства через засоби масової інформації та соціальні мережі. Зробіть публічні заяви через прес-релізи або прес-конференції, щоб повідомити про ситуацію та закликати до дій. Це допоможе привернути увагу громадськості та отримати підтримку.
Мобілізація підтримки. Зв’яжіться з аграрними асоціаціями, правозахисними організаціями та іншими групами, які можуть надати підтримку та допомогу. Залучіть місцевих жителів та співробітників підприємства до захисту активів. Їхня підтримка може бути вирішальною у критичний момент.
Захист активів: фізична охорона, моніторинг та спостереження. Якщо ситуація загострюється, найміть приватну охорону для захисту території підприємства та запобігання незаконним діям. Встановіть системи відеоспостереження та сигналізації, щоб мати докази незаконних дій та швидко реагувати на загрози.
У випадку спроби або активного початку рейдерських дій важливо діяти швидко та рішуче. Негайне звернення до правоохоронних органів, залучення юристів, інформування громадськості та мобілізація підтримки можуть допомогти захистити ваші активи та права. Впровадження запобіжних заходів та розробка плану дій також сприятимуть зниженню ризиків у майбутньому. Спільні зусилля підприємців, громадськості та державних інституцій є ключем до ефективного захисту агробізнесу від рейдерських атак.
Постійно аналізуйте ситуацію та вразливі місця вашого підприємства, щоб уникнути подібних атак у майбутньому. Розробіть детальний план дій на випадок повторної спроби рейдерства, включаючи контакти з адвокатами, правоохоронними органами та громадськими організаціями.
Як діяти в разі фактичного вилучення активів рейдерами, фізичному захопленні нерухомості, погрози застосування зброї?
Ситуація з фактичним вилученням активів рейдерами, фізичним захопленням нерухомості та погрозами застосування зброї є вкрай небезпечною. Дії в такій ситуації повинні бути оперативними та добре координованими.
Перше, що необхідно зробити – це негайно звернутися до правоохоронних органів. Зателефонуйте до поліції та повідомте про захоплення, надаючи максимально детальну інформацію про ситуацію, включаючи кількість нападників, наявність зброї та стан постраждалих.
Докази: Фіксуйте докази (фото, відео) за можливості. Це допоможе у розслідуванні та судових процесах.
Якщо є загроза життю та здоров’ю працівників, негайно евакуюйте їх з території підприємства. Не вступайте в конфлікти з рейдерами, особливо якщо вони озброєні. Ваша безпека та безпека ваших працівників важливіші.
Залучення юристів. Негайно зв’яжіться з адвокатом, який спеціалізується на захисті прав власності та агрорейдерстві.
Інформування громадськості. Поширте інформацію про інцидент через засоби масової інформації та соціальні мережі. Це допоможе привернути увагу громадськості та отримати підтримку.
Найміть приватні охоронні служби для захисту території підприємства та запобігання подальшим незаконним діям. Встановіть системи відеоспостереження, датчики руху та сигналізації для моніторингу та захисту ваших активів.
Співпраця з державними органами. Звертайтесь до вищих органів влади та правоохоронних структур, якщо місцева поліція не вживає належних заходів. Залучайте до справи прокуратуру, СБУ та інші правоохоронні органи для комплексного розслідування.
Психологічна підтримка постраждалих. Забезпечте психологічну підтримку для працівників та членів родини, які постраждали від інциденту. Залучайте професійних психологів для надання допомоги тим, хто зазнав стресу або травми.
Дії у випадку фактичного вилучення активів рейдерами, фізичного захоплення нерухомості та погроз застосування зброї повинні бути швидкими, рішучими та добре координованими. Негайне звернення до правоохоронних органів, забезпечення безпеки людей, залучення юристів, інформування громадськості та мобілізація підтримки є ключовими елементами успішної стратегії захисту. Також важливо забезпечити фізичний захист активів та співпрацю з державними органами для повного розслідування та захисту ваших прав.
Як повернути вилучені рейдерами активи агробізнесу?
Незаконне вилучення активів, фізичне захоплення нерухомості та погрози застосування зброї створюють вкрай небезпечні ситуації для підприємців. У таких умовах важливо знати, як діяти для повернення своїх активів. Ця стаття надасть покрокову інструкцію, як захистити свої права та повернути вилучене майно.
Якщо ваші активи були незаконно вилучені, перший крок – негайно звернутися до місцевого відділення поліції та прокуратури. Подача заяви про злочин є необхідною для офіційного розслідування. У заяві потрібно детально описати обставини захоплення, зазначити всіх причетних осіб та надати наявні докази: фотографії, відео, свідчення очевидців.
Наполягайте на залученні слідчих для розслідування випадку рейдерства. Підтримуйте регулярний контакт з правоохоронцями для відстеження прогресу розслідування. Важливо не допустити затягування справи та вимагати оперативних дій.
Зв’яжіться з адвокатом, який спеціалізується на аграрному праві та питаннях рейдерства. Професійний юрист допоможе вам розробити правову стратегію та подати необхідні позови до суду про захист прав власності та повернення незаконно вилучених активів. Вимагайте накладання арешту на ці активи до завершення розслідування. Це допоможе зупинити подальше використання чи перепродаж вашого майна рейдерами.
У разі позитивного рішення суду вимагайте його виконання через державну виконавчу службу.
Іноді медіація та переговори з рейдерами можуть бути ефективними для повернення активів без тривалих судових процесів.
Збирайте всі можливі докази рейдерства: фото, відео, свідчення очевидців, копії документів. Кожен доказ може стати вирішальним у судовому процесі та допомогти довести вашу правоту.
Проведіть детальний аналіз усіх юридичних документів, щоб виявити можливі підстави для рейдерства та недоліки в захисті активів. Залучіть до цього процесу юристів, які зможуть виявити слабкі місця та запропонувати шляхи їх усунення.
Перевірте дані в державних реєстрах на предмет змін у праві власності.
Організуйте прес-конференції для інформування суспільства про ситуацію та заходи, що вживаються для повернення активів. Публічний резонанс може змусити правоохоронні органи діяти швидше та ефективніше.
Зв’яжіться з аграрними асоціаціями, правозахисними організаціями та іншими групами, які можуть надати підтримку. Колективні зусилля мають більшу вагу та можуть допомогти у вирішенні конфлікту.
Повернення активів, вилучених рейдерами, вимагає швидких та рішучих дій. Звернення до правоохоронних органів, юридичні заходи, збір доказів, інформування громадськості та мобілізація підтримки є ключовими кроками для захисту ваших прав. Співпраця з державними органами та громадськими організаціями також відіграє важливу роль у вирішенні конфлікту. Лише спільними зусиллями можна захистити агробізнес від загроз рейдерства та забезпечити стабільний розвиток галузі.
Агробізнес — одна з пріоритетних галузей української промисловості. Але певні люди, схеми постійно блокують її розвиток. Переважно одні і ті ж: люди і схеми.
Наша нова справа якраз про це.
16 лютого Господарський суд Одеської області розгляне позов проти агропідприємства «Мрія», яке має скандальну славу далеко за межами Одещини. У 2010 році компанія уклала договір на поставку 5200 тон зерна і отримала передплату в майже півмільйона доларів, однак зерно так і не поставила і фактично привласнила собі кошти. «Мрія» належить родині колишнього депутата Одеської обласної ради, яка з легкістю відмовилася від зобов’язань перед контрагентом, розуміючи свою безкарність.
У 2010 році підприємство «ВДС Інвест» — наші клієнти, заключили угоду з компанією Братінова про поставку зерна. І сплатили 3 млн грн передплати, але своє зерно замовник так і не отримав за невідомих причин. Очікування продовжувалось 7 років, компанія несла збитки і вирішила звернутись до суду, щоб стягнути з компанії Братінова відсотки за користування коштами, які були внесені як аванс.
У «Мрії» пішли на хитрість, і, для того, щоб не поставляти товар і не повертати гроші, звернулися до суду, щоб визнати договір з «ВДС Інвест» недійсним. У ході справи вони наводили різні причини не виконувати свої зобов’язання і змінювали власну позицію. Спочатку вони заявили, що директор «Мрії» не підписував договір, потім, що підписував, але в іншій редакції, потім взагалі, за їх словами, підписантом виявилась не уповноважена на це особа. Про всяк випадок закидали також про підробку та монтаж. При цьому, їх екземпляр договору кудись «магічно» зник.
За законом, якщо договір недійсний, контрагенти мають повернути один одному все, що отримали в рамках своєї угоди, але «Мрія» досі уникає зобов’язань перед партнером.
Зараз компанія «ВДС Інвест» хоче повернути безпідставно набуті кошти та компенсувати збитки за останні три роки. Ми допомагаємо їм у цьому.
Ця справа для нас — питання принципу. Дії компанії «Мрія» — це, на жаль, класична схема, за якою в Україні досі працюють бізнеси «старої школи». З цим треба боротись, якщо ми хочемо розвивати економіку, промисловість. І державу загалом. Коли одна сторона угоди відмовляється виконувати свої зобов’язання і робить усе можливе для того, аби зробити вигляд, ніби цієї угоди взагалі не було, ми мусимо застосовувати механізми правової держави і усувати саму можливість такого правопорушення.
Завтра беремо участь в першому засіданні по справі. А найближчим часом наш старший юрист Артур Лозіцький у своїй колонці розкаже про те, як захистити бізнес від подібних схем ще на етапі угоди.
Плануєте придбати бізнес чи активи (наприклад, бізнес-центр, будинок чи компанію)? Розповідаємо про процедуру «дью ділідженс», дотримання умов якої мінімізує ризики потрапити на гачок до рейдерів.
Що таке «дью ділідженс»?
«Дью ділідженс» або належна добросовісність — збір і аналіз інформації для оцінки юридичних, фінансових і податкових ризиків, пов’язаних із купівлею бізнесу чи інвестуванням. Це дозволяє завчасно розробити план заходів, щоб запобігти нечесній чи невигідній угоді.
Процедура проведення «дью ділл» з’явилася у нас із появою європейських інвесторів. Зараз ініціативу перевірок інвестицій перехопили і українські бізнесмени. Через роки затяжної економічної кризи в Україні майже не існує бізнесу, який би ніколи не кредитувався, не закладав під іпотеку своє майно чи обладнання. Потрібно пам’ятати: колись такі фінансові рішення можуть мати негативні наслідки для новоспечених інвесторів.
Що потрібно перевірити?
Об’єкт купівлі
детальну історію, а не лише на момент проведення угоди
дослідити усі угоди та його попередніх власників
Треба звернути увагу на:
Хто був власником нерухомості до вас: якщо актив перебував за короткий проміжок часу у різних власників (кілька днів чи тижнів) — швидше за все ви маєте справу зі спробами штучного створення статусу так званого добросовісного власника. Тобто того, що придбав об’єкт та розрахувався за нього у повністю безготівковій формі (про це свідчитимуть відповідні банківські платіжки та виписки). Проте повірте, прогонки об’єкту між кількома такими власниками аж ніяк не відбілюють його від колись «чорних» операцій з майном чи бізнесом.
Плату за актив попереднім власником: лише банківські виписки та платіжні доручення підтверджують, що угода купівлі-продажу реальна.
Банківську історію об’єкту. Так, як і будь-яка особа, активи теж можуть бути ідентифіковані у відносинах із банками, проте у якості заставного майна. Важливо вивчити попередні арешти (зокрема, судові) та іпотеки стосовно будівлі. Наявність арешту чи іпотеки свідчать про тимчасову заборону розпоряджатися, а подекуди й користуватися нерухомим майном з метою вчинення господарської діяльності (наприклад, здавати об’єкт в оренду тощо).
Якщо це обтяження робив банк у межах кредитних зобов’язань, то варто знати:
статус банку на момент проведення угоди: чи ухвалив Нацбанк рішення стосовно виведення банку з ринку (введення ліквідації чи тимчасової адміністрації банку)
чи перебував банк у статусі проблемного на момент зняття обтяжень
Чому це важливо?
Якщо банк має статус проблемного чи визнаний неплатоспроможним — Фонд гарантування вкладів фізичних осіб може вимагати поновлення заборгованостей та відповідно — іпотеки на балансах банку.
Тому на етапі «дью ділідженс», у разі наявності в історії об’єкту будь-яких іпотечних зобов’язань, треба дослідити перебіг їх припинення:
витяги з державного реєстру нерухомого майна стосовно припинення обтяжень та іпотеки
листи банку стосовно відсутності претензій
виписки та платіжні доручення, що підтверджують повне припинення зобов’язань
Варто знайти ці документи та перевірити приватного нотаріуса на доброчесність: чи не видасть він дублікати договорів стороннім особам.
Окремо треба перевірити реєстр судових рішень, зокрема, чи фігурує ваш потенційний об’єкт інвестиції у будь-яких судових спорах, якщо так — то якими є фінальні рішення у справах. Це допоможе з’ясувати чи було накладено будь-які обтяження (наприклад, арешт) на актив у межах кримінального провадження. Краще поцікавитись його долею, оскільки якось правоохоронці можуть постукатися до вашого офісу.
Продавця
Варто дослідити минуле того, хто вам продає активи. Оскільки непоодинокі випадки, коли попередній власник будівлі у найнесподіваніший момент передумав та бажає повернути об’єкт. Можливо, навіть покращений. Кошти, перераховані за вашою угодою, у цьому разі повернути неможливо.
З’ясувати, чи є у продавця борги. Судова практика легалізовує дії банку визнавати злив активів боржниками як дії, спрямовані на уникнення боргових зобов’язань. Це може мати негативні наслідки і для тих, хто таке майно придбав.
«Проведення так званої дью ділідженсперед інвестицією в об’єкт — це справжній переворот свідомості у реаліях пострадянського сьогодення. Ми не звикли прогнозувати чи передбачати, а боремося з вітряками в майбутньому, чого могли уникнути. Перевірка об’єкту не має вас лякати: вона дає вам можливість керувати вашими коштами в майбутньому»,
Придбання будь-якого активу — це кропітка робота, і якщо продавець відмовляється надати вам витяг стосовно будівлі чи його технічний паспорт, можете одразу йти. Це збереже ваші кошти та час у майбутньому, захистить від потенційних рейдерських атак чи судових спорів, якою б вигідною вам не видавалася ціна. Пам’ятайте — безкоштовний сир буває лише в мишоловці.
Сьогодні ми довели, що інвестиції в Україні можуть бути захищеними — виграли справу у Верховному суді проти ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».
Відтак нам вдалось захистити нерухомість у столиці вартістю більше 3 млн євро, у яку в 2019 році вклали гроші словацькі бізнесмени.
«Це рішення матиме безпосередній вплив на інвестиційну привабливість України. Як для іноземних інвесторів, так і для українців, які прагнуть, щоб їх гроші працювали і були захищеними від незаконних дій.
Це реальна демонстрація курсу нашої держави: ніхто не має розплачуватися за припиненими зобов’язаннями ані перед приватним бізнесом, ані перед державними органами»
коментує виграш Anhelina Klymchuk, адвокат Міллер, юридична компанія, яка представляє в суді інтереси українського товариства «Фрунзе 69» з іноземними інвестиціями бізнесменів зі Словацької Республіки Юрая Душки і Річарда Душки.
Продовжується розгляд касаційної скарги ТОВ «Фрунзе 69» (українське товариство зі словацькими інвестиціями, інтереси якого представляють адвокати Міллер, юридична компанія) стосовно визнання незаконними дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який раніше продав ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» неіснуючі в реальності кредитні зобов’язання попереднього власника офісного центру. Власником цієї будівлі у 2019 році став наш клієнт (словацькі інвестори), який вклав у працюючий бізнес в Україні понад 3 млн євро.
Дії Фонду фактично стали поштовхом до того, що:
— «Словацький дім» декілька разів незаконно реєстрували на іншу компанію. Однак, кожного разу Антирейдерська колегія ставала на захист іноземних інвестицій та скасовувала дії приватних нотаріусів; — відбувалися спроби рейдерського захоплення людьми, які стверджували, що будівля належить компанії «Інвестохіллс Веста» (писали тут:і тут:); — «Інвестохіллс Веста» в свою чергу намагалася легалізувати повторні стягнення за вже припиненими кредитами через українські суди ().
НАГАДАЄМО
24 березня Господарський суд Києва визнав ініційований Фондом гарантування вкладів аукціон недійсним (). Оскільки нерухомість (за адресою: за адресою: вул. Кирилівська, 69 у м. Києві) у 2010 році була в іпотеці за кредитним договором. В 2015 році цей кредит був погашений, іпотека була знята — тобто боргів не було.
Вже 22 липня Північний апеляційний господарський задовольнив скаргу фінансової компанії і поновив результати торгів Фонду, чим фактично легалізував повторні стягнення за вже припиненими зобов’язаннями за кредитом та припиненою іпотекою ().
Одним з ключових аргументів для скасування рішення першої інстанції стала відсутність порушеного права інвесторів-власників офісного центру, інтереси якого представляємо ми — адвокати Міллер, юридична компанія, оскільки інвестор (о, диво) не були стороною за договором іпотеки.
НАША ПОЗИЦІЯ
Сьогодні завдяки «чорним нотаріусам» в Україні процвітає «реєстраційне» рейдерство.
Ми подали касаційну скаргу до Верховного суду з метою поновлення рішення Господарського суду Києва, який раніше визнав незаконним продаж Фондом гарантування вкладів неіснуючих боргів та відповідно скасування дій стосовно переоформлення Будівлі.
У скарзі вказали позицію Верховного суду стосовно подібних правовідносин. І розраховуємо на те, що на відміну від Північного апеляційного суду, найвищий суд у судоустрої України застосує висновки, зроблені в аналогічних спорах.
Більше того, Північний апеляційний господарський суд також неодноразово приймав рішення, в яких відображав порушення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при продажі неналежного «майна банку»: бо продати можна те, чим володієш.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?
«Від рейдерства потрібно не захищатися, а попереджати його, в першу чергу через системну роботу органів державної та судової влади. Допоки на порушення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та окремих представників приватного бізнесу будуть закриватися очі — Україна не зможе залучити належних іноземних інвестицій.
Сподіваємося, що Верховний суд України продемонструє волю нашої держави до зрушень у цій сфері законними методами — захистить права іноземного інвестора»
коментує Anhelina Klymchuk, адвокат нашої компанії, яка представляє в суді інтереси українського товариства «Фрунзе 69» з інвестиціями словацьких бізнесменів Юрая Душки і Річарда Душки.
Вчора Верховний суд мав розглянути касацію у справі «Словацького дому», поставивши крапку у ньому. Однак засідання відклали через клопотання ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».
Фінансова компанія аргументувала це зайнятістю своїх адвокатів у слідчих діях, про які вони вирішили повідомити суд лише за декілька годин до початку засідання. Разом з тим, у цій справі беруть участь ще щонайменше чотири представники «Інвестохіллс Веста».
У ЧОМУ СУТЬ?
Таке відбувається не вперше. Під час розгляду справи у суді першої інстанції фінансова компанія також намагалась затягнути процес та уникнути питань, які має суд та сторони стосовно торгів та угоди, укладеної з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Періодичні зриви засідань в першій інстанції не стали їм в нагоді — 24 березня Господарський суд м. Києва захистив права іноземного інвестора — визнав незаконним продаж Фондом гарантування вкладів вже погашених боргів попереднього власника будівлі офісного центру «Словацький дім».
Ці неіснуючі в реальності борги, нагадаємо, придбала раніше ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» і як наслідок через «чорних нотаріусів» і рейдерські атаки неодноразово намагалась привласнити об’єкт іноземних інвестицій. І навіть спробувала легалізувати повторні стягнення за вже погашеними боргами в апеляції.
НАША ПОЗИЦІЯ
У Верховному суді ми вимагаємо відновлення рішення суду першої інстанції: визнати дії Фонду гарантування вкладів з продажу припинених кредитів — незаконними. Зазначене рішення поставить крапку у питанні переоформлення будівлі на користь фінансової компанії.
Мова про офісний центр за адресою: м. Київ, вулиця Кирилівська, 69. У 2019 році його власником стало українське товариство «Фрунзе 69», в яке словацькі бізнесмени інвестували понад 3 млн євро (понад 180 млн гривень).
«Вже другий рік іноземні інвестори витрачають кошти на захист своїх законних прав в українських судах, а об’єкт їх інвестицій фактично позбавлений можливості використовуватися за призначенням. Сподіваємось, що Верховний суд все ж встановить справедливість у цьому питанні і продемонструє курс України на захист інвестицій — як іноземних, так і українських. Бо це рішення буде показовим»
Це вирішить 29 вересня о 16:30 Верховний суд України. Який розгляне касацію нашого клієнта ТОВ «Фрунзе 69» і винесе ключове рішення у справі щодо офісного центру «Словацький дім» (належить іноземним інвесторам, інтереси яких ми представляємо).
Результат цього суду вплине на інвестиційну привабливість України.
На засіданні будуть представники Ukraine Invest — урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій.
У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ
Ми подали касаційну скаргу до Верховного суду з метою поновлення рішення Господарського суду Києва, що 24 березня визнав незаконним продаж Фондом гарантування вкладів неіснуючих боргів попереднього власника столичної будівлі за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 69 (). Та відповідно вимагаємо скасування дій стосовно переоформлення будівлі — об’єкту інвестицій.
Вже припинені кредитні зобов’язання придбала фінансова компанія ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» і неодноразово намагалась переоформити право власності на бізнес-центр «Словацький дім», власниками якої у 2019 році стали словацькі інвестори, що вклали у працюючий бізнес в Україні понад 3 млн євро.
Однак, власниками вони були не довго — «Словацький дім» через дії Фонду декілька разів незаконно реєстрували на іншу компанію і як наслідок відбувалися спроби рейдерського захоплення людьми, які стверджували, що будівля належить компанії «Інвестохіллс Веста» (писали тут:і тут: ), яка своєю чергою намагалася легалізувати повторні стягнення за вже припиненими кредитами через українські суди ().
У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ
Підстава для визнання недійсними результатів електронних торгів, на яких Фонд продав припинені борги, була проста: оскільки кредит був погашений, то й іпотека була знята у порядку, передбаченому законодавством. Про факт погашення боргів свідчать не лише банківські документи, але і рішення судів.
«Інвестохіллс Веста» оскаржила рішення місцевого суду і 22 липня Північний апеляційний господарський задовольнив її скаргу: поновив результати торгів Фонду та фактично легалізував повторні стягнення за вже припиненими зобов’язаннями за кредитом за рахунок іпотеки — тобто будівлі, що стала предметом іноземних інвестицій ().
Як ми писали раніше, одним з ключових аргументів для скасування рішення першої інстанції стала буцімто відсутність порушеного права інвесторів-власників офісного центру, інтереси якого представляємо ми — адвокати Міллер, юридична компанія.
НАША ПОЗИЦІЯ
У разі, якщо Фонд гарантування вкладів вважає, що борги перед банками, що є неплатоспроможними, — не були погашені, то має встановлювати це в судовому порядку, а не здійснювати продаж активів на «відкритих торгах», про які реальні власники майна дізнаються з «листами щастя від нових кредиторів».
«Через подібний підхід до задоволення вимог вкладників, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб порушує права інших осіб на таке ж їх майно. Ані іноземні, ані українські інвестори не зацікавлені вкладати свої кошти в проекти з нестабільними та непослідовними діями представників державних органів.
Замість того, аби розбудовувати державу і збільшувати інвестиційну привабливість України, Фонд гарантування вкладів не вирішує причину пожежі, а гасить її локально»
Результати у цій справі покажуть реальний курс держави у розбудові осередку для розвитку вітчизняного та іноземного бізнесу. Оскільки правила гри мають бути рівними. І для органів державної влади також.
Нагадаємо, адвокати Міллер, юридична компанія, представляють в суді інтереси українського товариства «Фрунзе 69» з іноземними інвестиціями словацьких бізнесменів Юрая Душки і Річарда Душки, майно яких було двічі перереєстровано на користь фінансової компанії, внаслідок дій «чорних нотаріусів», що були визнані незаконними Антирейдерською колегією при МінЮсті.
01 вересня о 16:00 Верховний суд України прийматиме доленосне рішення у справі щодо офісного центру «Словацький дім», яке вплине на інвестиційну привабливість України.
На засіданні буде присутній Надзвичайний і Повноважний Посол Словацької Республіки в Україні Марек Шафін.
Відбуватиметься розгляд касаційної скарги ТОВ «Фрунзе 69» (належить словацьким інвесторам) стосовно визнання незаконними дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який продав фінансовій компанії ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» неіснуючі в реальності кредитні зобов’язання попереднього власника столичної будівлі, власниками якої у 2019 році стали словацькі інвестори, що вклали в працюючий бізнес в Україні понад 3 млн євро.
Однак, власниками вони були не довго — «Словацький дім» через дії Фонду декілька разів незаконно реєстрували на іншу компанію, відбувалися спроби рейдерського захоплення людьми, які стверджували, що будівля належить компанії «Інвестохіллс Веста» (писали тут: і тут: ), яка в свою чергу намагалася легалізувати повторні стягнення за вже припиненими кредитами через українські суди ().
У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?
Саме цей аукціон, на якому Фонд продав неіснуючі в реальності борги, 24 березня Господарський суд Києва визнав недійсним (). Оскільки нерухомість (за адресою: за адресою: вул. Кирилівська, 69 у м. Києві) у 2010 році була в іпотеці за кредитним договором. В 2015 році цей кредит був погашений, іпотека була знята — тобто боргів не було.
«Інвестохіллс Веста» оскаржила це рішення. Вже 22 липня Північний апеляційний господарський задовольнив скаргу компанії і поновив результати торгів Фонду, чим фактично легалізував повторні стягнення за вже припиненими зобов’язаннями за кредитом та припиненою іпотекою ().
За іронією долі, одним з ключових аргументів для скасування рішення першої інстанції стала нібито відсутність порушеного права інвесторів-власників офісного центру, інтереси якого представляємо ми — адвокати Міллер, юридична компанія.
НАША ПОЗИЦІЯ
Завдяки «чорним нотаріусам» в Україні процвітає реєстраційне рейдерство: щодо «Словацького дому» двічі було внесено записи до реєстру нерухомого майна про переоформлення цієї будівлі на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».
Однак, кожного разу Антирейдерська колегія ставала на захист іноземних інвестицій та скасовувала дії приватних нотаріусів.
Ми подали касаційну скаргу до Верховного суду з метою поновлення рішення Господарського суду Києва, який раніше визнав незаконним продаж Фондом гарантування вкладів неіснуючих боргів та відповідно скасування дій стосовно переоформлення Будівлі.
У скарзі ми вказали позицію Верховного суду стосовно подібних правовідносин. І розраховуємо на те, що на відміну від Північного апеляційного суду, найвищий суд у судоустрої України застосує висновки, зроблені в аналогічних спорах.
Більше того, Північний апеляційний господарський суд також неодноразово приймав рішення, в яких відображав порушення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при продажі неналежного «майна банку»: бо продати можна те, чим володієш.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?
«В провладних кулуарах закордонних країн давно кажуть про те, що з Україною можна вести лише торговельні відносини і аж ніяк не інвестиційні. Зважаючи на декларативність антирейдерського та заохочуючого інвестиції законодавства напрошується висновок: Україна не є інвестиційно привабливою ні для іноземних інвесторів, ні для її ж громадян та їх законного бізнесу.
Тільки суд наразі може відновити справедливість і фактично вплинути на інвестиційний клімат країни: ніхто не має наздоганяти своє законне майно, рішення у цій справі вкаже на реальний курс Держави»
коментує Anhelina Klymchuk, адвокат Міллер, юридична компанія, яка представляє в суді інтереси українського товариства «Фрунзе 69» з іноземними інвестиціями словацьких бізнесменів Юрая Душки і Річарда Душки.
22 липня Північний апеляційний господарський суд поновив результати незаконних торгів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які раніше визнав протиправними Господарський суд Києва.
Апеляційну скаргу подавала ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», яка придбала на аукціоні неіснуючі в реальності «проблемні кредити» попереднього власника офісного центру «Словацький дім» за адресою: вул. Кирилівська, 69 у м. Києві. Законними власниками будівлі є іноземні інвестори, яких захищають адвокати Міллер, юридична компанія.
Такі дії Фонду фактично розв’язали руки фінансовій компанії, яка намагалась, у тому числі силовими методами, заволодіти майном словацьких інвесторів (ми писали про це тут:і тут:).
У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?
Апеляційний суд 22 липня узаконив торги, на яких Фонд гарантування вкладів фізичних осіб:
— продав вже припинені кредитні та іпотечні зобов’язання попереднього власника «Словацького дому», на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (детальніше ми писали про це тут: );
— саме цей аукціон 24 березня Господарський суд Києва визнав недійсним (подробиці тут: ).
Своїм рішенням суддя першої інстанції, зокрема, встановив факти повного погашення грошових зобов’язань і припинення будь-яких обтяжень та іпотеки стосовно будівлі, що є власністю словацьких інвесторів;
— продаж цих неіснуючих «проблемних кредитів» дав можливість ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» за підтримки «чорних» нотаріусів переоформити право власності на «Словацький дім», та в подальшому — протягом декількох тижнів чинити її облогу особами, що називали себе активістами.
Що прикметно.
Під час розгляду апеляційної скарги 22 липня представники фінансової компанії та Фонду не могли надати жодної ствердної відповіді на запитання колегії суддів стосовно того, у чому ж полягає законність їх дій.
Також представники «Інвестохіллс Веста» фактично не скористалися своїм правом заключного слова на судовому засіданні, посилаючись на те, що їх позиція викладена у процесуальних документах.
НАША ПОЗИЦІЯ
Ми вважаємо, що дане рішення прийнято без дослідження усіх доказів по справі. Скоріше навпаки — були почуті доводи опонентів про історії стосовно ошуканих вкладників, яким нібито повертаються кошти за рахунок реалізованого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна.
«На превеликий жаль, колегія судів хоч неодноразово і наголошувала на дослідженні актуальної судової практики з даних питань, вирішила піти у розріз із сталою позицією як своїх колег у апеляційній інстанції, так і з вищестоящими судами. Під час суду так і не стало зрозумілим, які ж докази були прийняті судом до уваги, оскільки на жодні питання колегії — апелянти чи представники Фонду гарантування вкладів не знайшли відповіді»
Наша Компанія вже готує матеріали для подання касаційної скарги до Верховного суду з метою поновлення рішення Господарського суду Києва, який встановив незаконність дій Фонду та дослідив у сукупності всі докази припинення кредитних зобов’язань попередніх власників будівлі.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?
Висновки та сталість судової практики по даній категорії справ важливі для кожного: жертвами дій Фонду гарантування вкладів може бути як великий бізнес, так і громадяни, які колись брали кредитні кошти під певні забезпечення.
ЩО ЦЬОМУ ПЕРЕДУВАЛО?
Нагадаємо, адвокати нашої компанії захищають інтереси словацького інвестора, який придбав працюючий бізнес на території України — будівлю для здачі офісних приміщень в оренду. Разом з тим, власниками бізнес-центру «Словацький дім» компанія ТОВ «Фрунзе 69» побула не довго: не пройшло і року, як завдяки діям Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та за підтримки «чорних» нотаріусів компанію нашого Клієнта було викреслено з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 69.
Про події, що передували рішенню апеляційної інстанції ми писали тут:.
