Справа Катерини Гандзюк: допитали експерта-психолога щодо показань свідків на поліграфі

Продовжуємо досліджувати докази у справі про напад на Катерину Гандзюк. 

Сьогодні відбулось засідання, де сторона захисту вчергове не забезпечила явку заявлених ними свідків. Хоч і обіцяла це зробити.  

Але з’явився один з судових експертів. До цього він брав участь в експертизі свідків з використанням поліграфа, щоб перевірити достовірність показань. 

Експерт детально пояснив, як проходить дослідження на поліграфі, що саме фахівці оцінюють і чи можна обманути поліграф. Ця інформація дає можливість робити висновки щодо достовірності свідчень.

Що говорить експерт? 

  • Інформація поліграфа об’єктивна, тому що він вимірює фізіологічні показники. Обманути його — це те ж саме, що намагатись обманути тонометр або кардіограф. Але водночас на ці показники впливають речі на зразок навмисного напруження м’язів, прикушування губи та ін. 

Тому: 

а) немає сенсу проводити поліграф не добровільно, тому що піддослідний зможе зіпсувати результати. Ті свідки, які брали участь у дослідженні, погодились на це добровільно; 

б) піддослідних знімають на відео з кількох сторін, а в процесі дослідження беруть участь декілька експертів. Це дозволяє помітити спроби зшахраювати та припинити дослідження. 

Тобто здебільшого спірним може бути інтерпретація показників, а не показники поліграфа.Отже, пояснення експерта дають підстави вважати, що показання свідків — достовірні. 

Обвинувачений Мангер також мав би проходити поліграф. Але відмовився це робити, використовуючи надуману, на нашу думку, підставу. Пізніше він пройшов поліграф у приватній установі.

Що ще відбулось? 

  • Суд задовольнив клопотання адвоката обвинуваченого Олексія Левіна про примусовий привід двох важливих свідків — Семена і Наливайка
  • Буде з`ясовуватись місце реєстрації виконавця злочину — Микити Грабчука. Аби його теж викликати в якості свідка. Представник потерпілих та прокурор не заперечували проти задоволення цих клопотань. 
  • Клопотання прокурора про обмеження стороні захисту часу на подачу доказів суд задовольнив. Деталі цього рішення будуть згодом, після виготовлення повного тексту ухвали. 

Наступне судове засідання відбудеться 28 лютого. Наша адвокатка Ольга Веретільник продовжує брати участь в дослідженні доказів в якості представника потерпілих. Сьогодні долучили письмові пояснення з додатковою аргументацією на користь обмеження строку для забезпечення адвокатами обвинувачених явки свідків захисту до суду.

Read More

Справа «Трейд Коммодіті»: після кількох місяців паузи суд почав досліджувати матеріали об’єднаного провадження

Як ми повідомляли раніше, Вищий антикорупційний суд вирішив об’єднати дві справи стосовно закупівлі палива Міністерством оборони у 2016 році. Йдеться про нашу справу — основне велике провадження щодо шести обвинувачених, і справу стосовно директора ТОВ «Трейд Коммодіті», постачальника палива.

Суд визначився з порядком розгляду справи надалі. Так, за згоди більшості учасників, спочатку дослідять томи матеріалів справи щодо директора ТОВ «Трейд Коммодіті», а потім — продовжать слухати справу щодо інших обвинувачених у заздалегідь визначеному порядку.

Сьогодні суд дослідив 8 з 14 томів приєднаного кримінального провадження.

Наступне судове засідання призначене на 16 лютого. На ньому продовжиться дослідження доказів.

Read More

Справа Андрія Коболєва: суд відклав розгляд апеляційної скарги прокурора на рішення про відмову в обранні запобіжного заходу Андрію Коболєву

Суд відклав розгляд апеляційної скарги прокурора на рішення про відмову в обранні запобіжного заходу Андрію Коболєву.

Вчора, 7 лютого, сторона обвинувачення надіслала до апеляційного суду доповнення до своєї скарги. Готували дані доповнення протягом 8 днів. І відправили за день до засідання, яке мало бути сьогодні.

Крім цього, САП порушила норми права: прокуратура долучила нові докази щодо справи, які зібрали уже після рішення суду першої інстанції.

Нагадаємо: на минулому засіданні суд визнав підозру Андрію Коболєву необгрунтованою.

Водночас сторона захисту попросила надати більше часу, щоб вивчити надані матеріали та підготувати детальні заперечення на доводи прокурорів.

«Головуюча звернула увагу, що доповнення прокуратури, надані суду за пів дня до розгляду справи, не дають можливості якісно дослідити їх. Тому ми заявили відповідне клопотання про відкладення, яке суд задовольнив», — коментують адвокати Андрія Коболєва.

Колегія суддів, врахувавши прохання захисників, завантаженість суду та обсяг інформації для дослідження, прийняла рішення про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Наступне засідання призначили на 20 лютого 2023 року.

Read More

Справа Катерини Гандзюк: обвинуваченим Мангеру та Левіну продовжили запобіжний захід

Наша адвокатка Ольга Веретільник продовжує представляти потерпілих у справі про напад на херсонську активістку Катерину Гандзюк. 

Вчора відбулось чергове засідання по справі. Воно було досить насичене, на відміну від попередніх.

Що відбулось?

  1. Допитали двох свідків

Лікаря-анестезіолога, яка лікувала Катерину в опіковому центрі, та поліцейського, який охороняв палату. Обидва не змогли повідомити важливої для справи інформації. Але є і цікава деталь:про необхідність явки в суд свідків повідомили працівники поліції за ухвалою суду. Адвокати обвинувачених з ними не зв’язувались, хоча неодноразово просили суд допитати цих свідків.

  1. Прокурор просив суд встановити стороні захисту строк на подачу доказів

Проблема в тому, що адвокати обвинувачених попросили викликати більше сотні свідків. Але жодних кроків щодо забезпечення явки цих людей в суд не вживали. Звісно, суд має допомагати сторонам знайти свідків: розсилати повістки, публікувати оголошення, запитувати інформацію про актуальне місце реєстрації людини. Це все суд зробив, але свідки так і не з`явились. 

Цей факт може свідчити про зловживання стороною захисту своїми правами: вони заявили свідків, які їм не потрібні, і яких неможливо знайти. Щоб потім сказати про порушення прав обвинувачених через відсутність цих свідків. 

  1. Суд відклав вирішення клопотання прокурора

Розгляд встановлення строку на подачу доказів відбудеться на наступному засіданні 13 лютого.

  1. Обвинуваченим продовжили запобіжний захід 

Владислав Мангер та Олексій Левін залишаться під вартою до 3 квітня 2023 року.

Та найцікавіша деталь засідання — журналіст. Сторона захисту запросила його для зйомки замовного сюжету. І почала поширювати недостовірну інформацію, орієнтовану частково на суд, частково на можливих глядачів.

Так, Владислав Мангер для цього відео почав говорити, що справа вже вирішена із суддею. Ніби-то за відсутності судді прокурор повідомив йому цей факт. 

Олексій Левін поширював свої конспірологічні теорії про зв’язки Катерини Гандзюк з майбутніми херсонськими колаборантами. 

Тож чекаємо захоплюючого сюжету від сторони захисту.

Що буде далі?

На наступному засіданні запланований допит експертів-поліграфологів та продовження допиту свідків.

Будемо інформувати про перебіг справи. 

Read More

Справа про самозахист Сергія Стерненка: надали суду нові підтвердження необґрунтованості версії обвинувачення 

Ми продовжуємо захищати Сергія Стерненка у кримінальному провадженні. Так, сьогодні у суді допитали лікаря стосовно висновку судово-медичної експертизи. Він ґрунтовно пояснив суду, що не так з доводами обвинувачення. 

Нагадаємо, у травні 2018 року на громадського активіста Сергія Стерненка скоїли напад. Захищаючись, він поранив нападників. Один із яких помер внаслідок поранення. 

Стерненка обвинувачують в умисному вбивстві. 

Які нові деталі ми з`ясували під час допиту фахівця? 

  • При обрахунку обсягу та часу втрати крові одного з нападників — Івана Кузнецова, експерти використали некоректний спосіб моделювання роботи серця. Вони описали роботу серця за законами гідродинаміки. Фактично, змоделювали насос, але при цьому не врахували особливості роботи м’язу та інших компенсаторних особливостей організму. 
  • У сучасній науці відсутні суто математичні способи обрахування швидкості крововтрати при пораненнях. Але експертиза використала саме такий. Він не міг дати об`єктивний результат.
  • Після отримання поранень Іван Кузнецов певний час ще міг здійснювати активні дії, в тому числі — пробігти 100 метрів. Це підтверджує, що смертельні поранення Кузнецов отримав від Сергія саме в результаті його захисту. А не додатковими ножовими пораненнями після цього.

Чому це важливо?

Ми у черговий раз довели, що Сергій не перевищував меж необхідної оборони, а спричинив всі тілесні ушкодження нападникам у місці скоєння нападу на нього.

Виявлені деталі вкотре підтверджують некомпетентність доводів обвинувачення про те, що Іван Кузнецов не міг пробігти відстань від місця нападу на Сергія до місця виявлення трупу. Також це спростовує, що смерть Івана Кузнецова настала упродовж 20 секунд з моменту спричинення йому поранення. 

Що далі? 

На наступному судовому засіданні ми продовжуватимемо допитувати свідків та спеціалістів, залучених стороною захисту.

Read More

Допомагаємо державі звільнити культурну спадщину Києво-Печерської Лаври від УПЦ МП

УПЦ МП не хоче повертати державі Києво-Печерську лавру: переходимо до захисту спадщини в суді.

На початку січня ми допомогли державі повернути Успенський Собор та Трапезну Церкву з Трапезною Палатою з користування УПЦ. А після вони позвались до суду, щоб скасувати перешкоди у користуванні спорудами. Справу почнуть розглядати 7 лютого. 

З 2016 року частина Успенського собору та Трапезна церква з Трапезною палатою перебували у почасовому безоплатному користуванні Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічого монастиря/Української православної церкви, на підставі укладених із заповідником договорів.

Споруди, про які йдеться, перебувають на балансі заповідника. Він і уповноважений укладати відповідні договори на користування культовими будівлями.

Наприкінці грудня заповідник повідомив, що термін дії договорів сплив і продовжувати їх на 2023 рік не будуть. Тобто на сьогодні у Києво-Печерської Лаври УПЦ немає юридичних  підстав користуватися Успенським собором та Трапезною церквою з Трапезною палатою та доступу до них.

Та вона ігнорує цей факт.  Посилаючись на постанову Кабміну, яка нібито передбачає можливість користування культовими спорудами до кінця воєнного стану. Це не так, бо термін дії укладених договорів визначали на основі цивільного законодавства. Закінчився він 31 грудня 2022 року. І зараз не має жодних законних підстав бути продовженим. 

Успенський Собор та Трапезна церква з Трапезною палатою розташовані на території Національного заповідника «Києво-Печерської лаври» і є культурною спадщиною України. Десятки років вона була в користуванні московського патріархату. Коли, якщо не зараз, в умовах повномасштабного вторгнення, поставити на цьому крапку? 

Чекаємо на початок слухань.

Read More

Одеську активістку Крістіну Король взяли під варту на два місяці з заставою у 2 млн грн

Два місяці під вартою з можливістю застави у 2 млн гривень — такий запобіжний захід для очільниці ГО «Українське об‘єднання моряків» Крістіни Король. Рішення ухвалив Приморський районний суд Одеси, задовольнивши вимогу прокурорів. 

Яка наша позиція? 

Під час розгляду справи наші адвокати наголосили на багатьох критичних порушеннях. По порядку: 

  1. Справу розслідує управління СБУ в Одеській області, хоча за КПК не може розслідувати такі злочини. Провадження було направлене для розслідування СБУ нібито через неефективне розслідування поліції. Але річ у тім, що на момент прийняття прокурором такого рішення, розслідування ще навіть не почали. За практикою Верховного суду це може тягнути за собою визнання всіх доказів недопустимими, тобто такими, що зібрані з істотними порушеннями.
  2. Прокурорка так і не надала в судовому засіданні документів, які б свідчили про роль нашої клієнтки. Подані докази стосувались інших осіб. Інформація про роль Крістіни Король грунтується на голослівних заявах.
  3. Сторона обвинувачення навіть не намагалася обгрунтувати розмір застави конкретними аргументами. Хоча він має бути розумним — таким, який особа реально може сплатити.
  4. Жодних реальних доказів наміру переховуватись від слідства чи знищувати докази сторона обвинувачення також не надала.
  5. Прокурорка, попри кваліфікацію злочину, не надала доказів незаконного перетину державного кордону хочаб однією особою.
  6. Суд відмовився заслухати депутатів, які пропонували взяти Крістіну Король на поруки. 
  7. Також суд дослідив протокол допиту без тексту. У ньому було вказано, що допит зафіксовано на відео. Проте сам запис ніхто не долучив, а лише ніким не підписану стенограму.

Таке рішення суду свідчить про упередженість на користь сторони обвинувачення. Готуємо апеляційну скаргу. 

Нагадаємо:

Крістіна Король — голова ГО «Українське об’єднання моряків», яку затримало обласне управління Служби безпеки України два дні тому. Активістку звинувачують у незаконному переправленні громадян через кордон. 

Очолювана Крістіною Король громадська організація бореться з корупцією в галузі підготовки та дипломування українських моряків. А останнім часом і з корупцією у сфері оформлення права моряків на виїзд за кордон під час війни. 

Read More

Справа «Трейд Коммодіті»: суд об’єднав кримінальні провадження про закупівлю палива у Міноборони

Кримінальні провадження про закупівлю палива у Міноборони об’єднали в одне. Таке рішення ухвалила колегія суддів, приєднавши до справи щодо шістьох людей, зокрема, нашого клієнта Володимира Трофименка, ще одну — стосовно директора ТОВ «Трейд Коммодіті» Вадима Майка. 

Про що йдеться? 

У Вищому антикорупційному суді на розгляді дві справи щодо однакових обставин: 

  • щодо шести людей — представників Міністерства оборони, компанії-постачальника палива ТОВ «Трейд Коммодіті» і нашого клієнта 
  • заочна судова справа стосовно директора ТОВ «Трейд Коммодіті», що надійшла до суду пізніше  

Суд вирішив об’єднати ці дві справи в одну і розглядати надалі разом. 

Повного тексту ухвали суду з мотивуванням рішення поки що немає. Втім, ймовірне обгрунтування — розгляд справи за відсутності одного з учасників призведе до неповноти судового розгляду і як наслідок буде підставою для оскарження будь-якого судового рішення. 

Те ж саме стосується і повноти судового розгляду у справі щодо Вадима Майка. У цій справі інакше не було б можливості допитати всіх обвинувачених і врахувати їхні пояснення, а також дослідити оригінали документів, раніше вже долучених як докази до більшої справи. 

У чому проблема? 

Попри те, що матеріали справ і досліджувані обставини абсолютно однакові — є ризик, що будь-хто з учасників попросить почати розгляд провадження спочатку через зміну складу суду.

Це призведе до істотного затягування строків розгляду справи і порушення прав усіх обвинувачених невиправданою тривалістю судового розгляду. Нагадаємо, судова справа розглядається з 2019 року і до кінця ще дуже далеко. 

Консолідована позиція сторони захисту Володимира Трофименка — ми не будемо просити про початок розгляду справи з початку, і сподіваємось на такий же підхід колег — це в інтересах всіх учасників процесу. 

У чому суть справи?

Нагадаємо, справа стосується нібито завищених цін під час закупівлі палива Міноборони у ТОВ «Трейд Коммодіті» у 2016 році. Вартість було підвищено після укладення договорів закупівлі у зв’язку зі здорожчанням палива на ринку. На лаві підсудних співробітники міністерства, компанії-постачальника та інвестор.

Наша компанія разом з адвокатами Андрієм Слюсарем та Ігорем Степановим  представляє інтереси інвестора ТОВ  «Трейд Коммодіті» Володимира Трофименка.

Read More

Справа Катерини Гандзюк: Мангер та Левін залишаться під вартою ще на 2 місяці 

Обвинувачені у справі про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк Владислав Мангер та Олексій Левін продовжать перебувати під вартою до 9 лютого. Таке рішення ухвалив Дніпропетровський районний суд. 

Під час судового засідання адвокат Мангера неодноразово заявляв відводи: секретарю судового засідання, прокурору, головуючій судді. Прокурор та представник потерпілих заперечували проти цих заяв як відверто надуманих. Суд усі ці заяви відхилив. 

Що відбуватиметься далі? 

20 грудня суд продовжить допит свідків. Адвокати обвинувачених від початку вимагали заслухати 100 людей, але на минулому засіданні скоротили список на 26 людей. 13-тьох допитали раніше, залишилася 61 людина. Втім половина з них нині перебуває на окупованих територіях. 

У чому суть справи? 

На херсонську активістку Катерину Гандзюк напали біля її будинку 31 липня 2018 року, виливши літр сірчаної кислоти. Вже за три місяці від отриманих травм вона померла. 

2 роки триває судовий розгляд справи. На лаві підсудних двоє організаторів  — Владислав Мангер та Олексій Левін. 

П’ять виконавців злочину було засуджено в іншому процесі. Вони пішли на угоду зі слідством і визнали, що облили керівника справами виконавчого комітету Херсонської міськради Катерину Гандзюк кислотою. За це отримали по 500 доларів.

Read More

Європейський суд з прав людини: гідність, свобода та справедливість для всіх

Гідність, свобода та справедливість. Такі категорії обрала ООН темою до цьогорічного Міжнародного дня прав людини. Його святкують вже 72 роки.

Тисячі людей в Україні зіштовхнулися з порушенням їхніх прав: убивство, полон, катування, нелюдське поводження, знищення майна тощо. Хоч цей день в першу чергу присвячений Загальній декларації з прав людини ООН, українці за захистом своїх прав найчастіше звертаються до ключового органу нашого регіону — Європейського суду з прав людини.

У нашій компанії зараз два кейси у яких юристи відстоюватимуть права клієнтів у ЄСПЛ. У першому допомагаємо мамі двох військовослужбовців полку «Азов», які навесні цього року потрапили у полон. Старшого звільнили, а де молодший — не відомо. Суд  прийняв нашу скаргу та відкрив провадження.

Другий кейс стосується відшкодування за зруйноване майно клієнта, який втратив свій дім у Гостомелі. Нині ми готуємо звернення до ЄСПЛ.

Чому саме ЄСПЛ?

Після Другої світової війни міжнародна спільнота вирішила розробити механізм захисту фундаментальних прав людини, таких як життя, рівність, свобода тощо. І у 1948 році ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини. 

Європа побоювалася, що ООН та її органи не будуть ефективні, бо охоплюють весь світ і тоді народилася ідея створити регіональний механізм. 

У 1950 році ухвалили Європейську конвенцію прав людини, а через кілька років створили Європейський суд з прав людини. У 1997 році Україна ратифікувала для себе Європейську конвенцію і з того часу в українців з’явилася можливість звертатися до ЄСПЛ. Завдяки суду тисячі українців змогли поновити свої порушені права або отримати справедливу компенсацію. 

Ще ЄСПЛ не просто судить — він створює судові прецеденти, які визнані в Україні джерелом права та мають обов’язкову силу, і дуже часто в них є відповіді на питання, яких не має наше законодавство та судова практика.

Гідність

Гідність — це моральне та етичне ставлення до людини, як окремої цілісної особистості. Кожна людина — неповторна, окрема особистість, яка заслуговує на повагу до себе та свого життя. Найважливішими статтями Конвенції, що її захищають є:

Стаття 3. Заборона катування, яка закріплює, що за жодних обставин до людини не можна застосовувати тортури та нелюдське поводження, не намагатися зруйнувати її морально, психічно чи фізично.

Стаття 4. Заборона рабства і примусової праці, яка встановлює важливе правило: людина не річ, предмет чи інструмент. Вона у праві вільно обирати чим займатися в цьому житті, де працювати, її не можна продати, купити чи обміняти.

Стаття 14. Заборона дискримінації, що гарантує кожному всі права та гарантії,  закріплені конвенцією попри  стать, расу, колір шкіри, мову, релігію, політичні чи інші переконання, національне чи соціальне походження, майновий стан, тощо.

Свобода

Свобода не абстрактне поняття. Це право кожного вільно переміщатися країною, обирати місце життя, сповідувати будь-яку релігію, боротися за своє майбутнє, а також виражати свої думки та переконання. 

Стаття 5 Конвенції гарантує право на свободу та особисту недоторканність. Вона чітко говорить, що нікого не можна ув’язнити або обмежити у пересуванні, окрім як на законних підставах, наприклад, за судовим рішенням.

Статті 9 та 10 закріплюють право на обрання своєї релігії та вільне вираження поглядів, що означає можливість вільно думати, говорити, збирати та поширювати інформацію.

І дуже близька українцям стаття 11, що надає всім право на мирні зібрання, щоб боронити власні ідеї і робити життя краще та свободу об’єднуватися з людьми для захисту власних інтересів. 

Справедливість

Цей основоположний принцип гарантує кожному, що його вислухають, а у разі порушення його прав їх захистять та відновлять.

Своє найбільше вираження він знаходить у 6 статті Конвенції — право на справедливий суд. Воно гарантує кожному можливість звернутися до суду за захистом його порушених прав, відкритість і публічність судових засідань, а також чесний та демократичний відбір суддів тощо.

Це право забезпечує і ЄСПЛ, який дозволяє будь-якому громадянину країни-учасниці звернутися за безкоштовним захистом його порушених прав. 

На жаль, Україна має значні проблеми із дотриманням цього права. Торік ми посіли перше місце серед всієї Європи, за кількістю рішень, в яких суд встановив порушення статті 6 українськими судами. 

Щоб розв‘язати цю проблему потрібен запуск Вищої ради правосуддя, оновлення суддівського корпусу та владнання фінансових та організаційних проблем роботи судів.

Неможливо уявити свободу без справедливості, а справедливість без гідності. Але національні органи не завжди забезпечують їх дотримання, а подекуди взагалі не можуть цього зробити. 

Тоді на допомогу приходить ЄСПЛ, як неупереджений орган у системі координат світової судової системи. 

Read More