Posts tagged "військові"

  1. Home
  2. Posts tagged військові

Європейський суд з прав людини: гідність, свобода та справедливість для всіх

Гідність, свобода та справедливість. Такі категорії обрала ООН темою до цьогорічного Міжнародного дня прав людини. Його святкують вже 72 роки.

Тисячі людей в Україні зіштовхнулися з порушенням їхніх прав: убивство, полон, катування, нелюдське поводження, знищення майна тощо. Хоч цей день в першу чергу присвячений Загальній декларації з прав людини ООН, українці за захистом своїх прав найчастіше звертаються до ключового органу нашого регіону — Європейського суду з прав людини.

У нашій компанії зараз два кейси у яких юристи відстоюватимуть права клієнтів у ЄСПЛ. У першому допомагаємо мамі двох військовослужбовців полку «Азов», які навесні цього року потрапили у полон. Старшого звільнили, а де молодший — не відомо. Суд  прийняв нашу скаргу та відкрив провадження.

Другий кейс стосується відшкодування за зруйноване майно клієнта, який втратив свій дім у Гостомелі. Нині ми готуємо звернення до ЄСПЛ.

Чому саме ЄСПЛ?

Після Другої світової війни міжнародна спільнота вирішила розробити механізм захисту фундаментальних прав людини, таких як життя, рівність, свобода тощо. І у 1948 році ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини. 

Європа побоювалася, що ООН та її органи не будуть ефективні, бо охоплюють весь світ і тоді народилася ідея створити регіональний механізм. 

У 1950 році ухвалили Європейську конвенцію прав людини, а через кілька років створили Європейський суд з прав людини. У 1997 році Україна ратифікувала для себе Європейську конвенцію і з того часу в українців з’явилася можливість звертатися до ЄСПЛ. Завдяки суду тисячі українців змогли поновити свої порушені права або отримати справедливу компенсацію. 

Ще ЄСПЛ не просто судить — він створює судові прецеденти, які визнані в Україні джерелом права та мають обов’язкову силу, і дуже часто в них є відповіді на питання, яких не має наше законодавство та судова практика.

Гідність

Гідність — це моральне та етичне ставлення до людини, як окремої цілісної особистості. Кожна людина — неповторна, окрема особистість, яка заслуговує на повагу до себе та свого життя. Найважливішими статтями Конвенції, що її захищають є:

Стаття 3. Заборона катування, яка закріплює, що за жодних обставин до людини не можна застосовувати тортури та нелюдське поводження, не намагатися зруйнувати її морально, психічно чи фізично.

Стаття 4. Заборона рабства і примусової праці, яка встановлює важливе правило: людина не річ, предмет чи інструмент. Вона у праві вільно обирати чим займатися в цьому житті, де працювати, її не можна продати, купити чи обміняти.

Стаття 14. Заборона дискримінації, що гарантує кожному всі права та гарантії,  закріплені конвенцією попри  стать, расу, колір шкіри, мову, релігію, політичні чи інші переконання, національне чи соціальне походження, майновий стан, тощо.

Свобода

Свобода не абстрактне поняття. Це право кожного вільно переміщатися країною, обирати місце життя, сповідувати будь-яку релігію, боротися за своє майбутнє, а також виражати свої думки та переконання. 

Стаття 5 Конвенції гарантує право на свободу та особисту недоторканність. Вона чітко говорить, що нікого не можна ув’язнити або обмежити у пересуванні, окрім як на законних підставах, наприклад, за судовим рішенням.

Статті 9 та 10 закріплюють право на обрання своєї релігії та вільне вираження поглядів, що означає можливість вільно думати, говорити, збирати та поширювати інформацію.

І дуже близька українцям стаття 11, що надає всім право на мирні зібрання, щоб боронити власні ідеї і робити життя краще та свободу об’єднуватися з людьми для захисту власних інтересів. 

Справедливість

Цей основоположний принцип гарантує кожному, що його вислухають, а у разі порушення його прав їх захистять та відновлять.

Своє найбільше вираження він знаходить у 6 статті Конвенції — право на справедливий суд. Воно гарантує кожному можливість звернутися до суду за захистом його порушених прав, відкритість і публічність судових засідань, а також чесний та демократичний відбір суддів тощо.

Це право забезпечує і ЄСПЛ, який дозволяє будь-якому громадянину країни-учасниці звернутися за безкоштовним захистом його порушених прав. 

На жаль, Україна має значні проблеми із дотриманням цього права. Торік ми посіли перше місце серед всієї Європи, за кількістю рішень, в яких суд встановив порушення статті 6 українськими судами. 

Щоб розв‘язати цю проблему потрібен запуск Вищої ради правосуддя, оновлення суддівського корпусу та владнання фінансових та організаційних проблем роботи судів.

Неможливо уявити свободу без справедливості, а справедливість без гідності. Але національні органи не завжди забезпечують їх дотримання, а подекуди взагалі не можуть цього зробити. 

Тоді на допомогу приходить ЄСПЛ, як неупереджений орган у системі координат світової судової системи. 

Read More

Представляємо інтереси двох родин загиблих військовослужбовців у справі про незаконні поховання у Харкові

Наша компанія надає юридичну допомогу родинам двох військовослужбовців, які загинули під час боїв на Харківщині. Обох поховали з порушеннями і не повідомили рідних. Прізвища не зазначаємо з етичних міркувань. 

Про що справа? 

З 24 лютого до середини вересня на 18-му кладовищі у Харкові на 124 секторі (сектор для так званих «незатребуваних тіл») поховано близько 1220 людей. За яких обставин вони загинули, чи знають про це їхні рідні і кого саме поховано — з’ясовують правоохоронці.

Під час поховань було допущено багато порушень з боку різних структур: людей ховали без трун, у пакетах, у багатьох випадках — без зазначення імен та прізвищ (лише вік або стать), дуже близько один до одного. Про це свідчать надмогильні таблички, розміщені на відстані 10-15 см одна від одної, а має бути не менше 1 м (правила визначені в Гігієнічних вимогах щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України). Серед похованих — військові та цивільні (зокрема, й діти).

Зафіксовано випадки, коли протоколи впізнання тіл не складали, багато з них не ідентифіковано. Дехто з родичів не має довідки про смерть та висновків судово-медичних експертиз, обставини загибелі невідомі. 

Морги не повідомляли родичів, що тіла перебувають у них, попри те, що у багатьох загиблих були при собі документи (хоча згідно з правилами це мав зробити завідуючий моргом). Поліція зі свого боку теж не розшукувала рідних.

Зокрема, родини, чиї інтереси ми представляємо, хотіли самостійно  поховати загиблих. Втім їм повідомили, що тіла вже поховані.

Цього місяця два тіла ексгумували, відібрали біологічні зразки для судово-генетичної експертизи. Юридичний супровід процесу ексгумації відбувся за участі адвоката нашої компанії Іллі Воробйова. Також, за його участі було допитано та залучено до кримінального провадження у якості потерпілої матір одного з загиблих бійців. 

До моменту самого поховання — за фактом виявлення тіл правоохоронці мали б порушити кримінальні провадження за ст. 115 КК України (умисне вбивство) або ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни),  залежно від причин смерті. 

У межах кримінальних проваджень слідчі мали б здійснити огляд місця події, встановити родичів загиблих, пред’явити їм тіла для впізнання та провести судово-медичні експертизи для встановлення причин смерті. Навіть якщо людина при собі не мала документів, мобільного телефону тощо — правоохоронці мали б допитати свідків, очевидців події, встановлювати обставини справи та знайти рідних. Якщо є ознаки насильницької смерті, для поховання потрібен дозвіл прокурора. 

Для цього є бази МВС, куди вносять інформацію про невпізнані тіла (зазначають місце, де їх було знайдено, описують зовнішній вигляд, одяг, індивідуальні ознаки, прикмети, який орієнтовний вік, зріст та інші параметри). Крім цього, база МВС містить розділ пошуку зниклих громадян та дітей. Чому не шукали рідних та не видали їм тіла, має з’ясувати слідство. 

Чому це важливо? 

Рідні тих, хто похований на кладовищі №18 не знають, чи це дійсно тіла їхніх близьких. Тому важливо зараз ідентифікувати тіла загиблих, допомогти слідству процесуально правильно оформити процедуру ексгумації та відібрання біологічних зразків, а також допомогти ефективному розслідуванню, ініціювавши проведення слідчих (розшукових) дій. Від цього залежить моральний стан рідних та можливість перепоховати загиблих. Багато хто вважає своїх дітей, жінок, чоловіків, батьків зниклими безвісти. Головне зараз акумулювати зусилля та допомогти з’ясувати всі обставини. 

Які наші подальші дії? 

Наші адвокати будуть надавати юридичні консультації родинам загиблих (зокрема, стосовно пільг та отримання статусу УБД), допомагати  з’ясувати, чи дійсно це тіла їхніх близьких, встановити причетних до порушення процедури поховань і притягнути винних до відповідальності, та встановити, чому не було повідомлено рідних, чому їх ніхто не шукав.   
Питання незаконних поховань вперше порушила харківська волонтерка та журналістка Іванна Скиба-Якубова (один із матеріалів за посиланням https://bit.ly/3u3L1JJ) та комунікаційна менеджерка Тетяна Ландесман. У цій справі ми співпрацюємо з колегами з Харківської правозахисної групи. Фінансову підтримку адвокатської допомоги родинам загиблих забезпечуватиме фонд «Харків з тобою», який допомагає військовим та цивільним з 2014 року.  

Read More

Як міжнародне право захищає військовополонених?

На початку XXI світове товариство ще визнавало війну (передбачено статутом Ліги націй), як одну із можливостей вирішення конфліктів. З 1945 року світ не визнає війну, як спосіб вирішення суперечок, проте військові конфлікти стаються, і щоб якось прогнозувати їхній перебіг у 1949 році було прийнято 4 Женевські конвенції — так звані «правила війни». 

Женевські конвенції є дійсними і нині. Але те, що вони існують, не означає, що сторони  дотримуються їхніх норм. У цьому контексті спробуємо розібратися з порушеннями щодо українських військових, які вчиняють росіяни на конкретних прикладах.

Важливо, що право Женеви не вимагає від учасників визнання конфлікту — війною. Тобто будь-яка військова агресія та захист вже підпадають під дію правил і збройні сторони мають їх дотримуватися. На жаль, росія часто нехтує цими правилами та порушує взяті на себе зобов’язання. 

Повідомлення інформації про військовополонених

За правилами Женевської конвенції на початку конфлікту кожна сторона має заснувати Національне інформаційне бюро. Його головна задача — це збір усіма можливими способами та узагальнення даних про військовополонених, загиблих, зниклих безвісті, незаконно затриманих окупантами, зокрема, і з-поміж мирного населення з обох сторін воєнних дій.

В Україні цю роль виконує Український національний центр розбудови миру. Додатково на нейтральній території має бути створено Центральне агентство у справах військовополонених — зараз його роль виконує Міжнародний комітет Червоного Хреста. 

Між цими інститутами має відбуватися постійний обмін інформацією Йдеться про: 

  1. Особисті дані кожного військовополоненого: 
  • прізвище, ім’я, звання, армійський, полковий, особовий чи серійний номер
  • місце та повну дату народження
  • зазначення держави, від якої він залежить
  • ім’я батька, дівоче прізвище матері
  • ім’я та адресу особи, яку слід поінформувати
  • адресу, на яку можна для військовополоненого надіслати кореспонденцію
  1. Всі випадки переміщення, звільнення, репатріації, втечі, госпіталізації, смерті військовополоненого.
  1. Якщо можливо щотижня — інформацію про стан здоров’я тяжко поранених або хворих військовополонених.

Всупереч усім цим правилам, росія не створила в своїй країні інформаційне бюро та всіляко заважає роботі українського бюро та МКЧХ. російська сторона  не контактує з міжнародними організаціями, не передає інформацію та не допускає представників нейтральних організацій до зустрічі з військовополоненими, через що багато родин досі не знають де саме перебувають їх захисники, що з ними та чи живі вони взагалі.

Захист життя та здоров’я військовополонених, надання медичної допомоги, забезпечення побуту

Під час пресконференції оборонців Азовсталі вони розповідали, про жорстоке поводження в Оленівській колонії з в’язнями, особливо з бійцями полку Азов” та відсутність медичної допомоги. Вони були свідками або чули, як застосовували тортури щодо військових. Медичної допомоги їм не надавали. Після прибуття до колонії у них забирали особисті речі та всі медикаменти. Годували військових погано, через що вони були постійно голодні.

Стаття 13 Конвенції встановлює, що з військовополоненими необхідно  завжди  поводитися  гуманно. Зі свого боку гуманність забороняє:

  • вбивство
  • серйозні загрози здоров’ю (фізичне каліцтво, жорстоке поводження, тортури, биття електрикою, тощо)
  • медичні та наукові експерименти
  • залякування
  • цькування тощо

Статтями 15, 30 Конвенції закріплено, що всі військовополонені мають право на належнe медичну допомогу та умови тримання. Сторона, яка взяла в полон, має піклуватися про фізичний стан військовополонених, забезпечувати їх всіма необхідними ліками. 

А стаття 18 гарантує військовополоненим право на залишення особистих речей, в тому числі медикаментів, особистих документів та навіть відмітних знаків й знаки  державної  належності,  нагороди  та предмети, які мають насамперед особисту або суб’єктивну цінність.

Вимоги щодо харчування, яке має бути якісним, достатнім та різноманітним висуває ст. 26 Конвенції. Воно має бути таким, щоб запобігати втраті  ваги або  розвитку  недостатності  харчування. Також військовополонених забезпечують питною водою у   достатній кількості.

Додатково хочемо зазначити, що заборону вбивств, каліцтв та катувань та вимогу забезпечення комфортних умов утримання ще закріплено в Європейський конвенції з прав людини, а саме у ст. 2 «Право на життя», ст. 3 «Заборона катувань», ст. 8 «Право на повагу до приватного і сімейного життя». Для цього ЄСПЛ 23 серпня ще додатково наказав росії утриматися від протиправних дій щодо військовополонених та захисти всі їх права. 

Спілкування військовополонених із рідними

Багато рідних не спілкувалися із захисниками понад 2 місяці, а подекуди з моменту, як ті потрапили у полон. У військових відбирають мобільну техніку, забороняють телефонувати та відправляти листи рідним в Україну.

Військовополоненим дозволено листуватися. Листи й поштові картки мають пересилати найшвидшим способом,  який є у держави,  що тримає  в  полоні. Це право закріплено ст. 71 Конвенції. 

На жаль, Конвенція давно не оновлювалася, тому не містить жодних положень щодо мобільного зв’язку, але виходячи із самої сутності права мати зв’язок із рідними, право дзвонити у військовополонених теж є. 

Також ст. 72 встановлює, що військовополонені мають право одержувати поштою чи будь-якими іншими   способами   пакунки,  індивідуальні  та  колективні,  з їжею,  одягом,   медикаментами, книгами, музичними інструментами чи спортивним інвентарем тощо. 

Ці ж вимоги закріплені Європейським судом з прав людини. У своїх позиціях суд неодноразово вказував, що ст. 8 Європейської конвенції захищає право на переписку, яке може бути обмежене тільки у надзвичайних ситуаціях. 

Суд над військовополоненими

На початку стало відомо про рішення суду самопроголошеної ДНР «засудити» громадян Великої Британії та Марокко, які воювали за Україну, а також можливий суд над військовими з Азовсталі у Маріуполі.

Женевська конвенція забороняє  судові процеси над військовополоненими за саму участь у збройному конфлікті за захист своєї чи іншої держави. Їх можуть засуджувати лише за вчинення індивідуальних та умисних злочинів, які переслідуються законом держави, що їх утримує та за порушення правил та заборон Женевської конвенції.

Військовополонені, що постають перед судом, продовжують користуватися захистом Конвенції, зокрема, ст. 13, про яку розповідали вище. Військовополонені користуються правом на ефективний захист, мають право на  допомогу вибраного ними адвоката та не зобов’язані  визнавати будь-яку вину. 

Важливо, що ст. 87 та 102 встановлює правило, за яким військовополонених можна судити лише за ті діяння та присуджувати покарання тільке таке, як і військовим держави-утримувача. 

Водночас росія визнала спеціальний полк «Азов» — терористичною організацію, намагаючись вивести їх за межі міжнародного гуманітарного права, що явно не підпадає під вимоги конвенції. І додатково перекладаючи обов’язки утримуючої сторони на квазіутворення “ДНР”, вона намагається зняти з себе обов’язок відсутності смертної кари, яка існує за «законами» «ДНР». Таким чином нашим захисникам загрожує умисне вбивство. 

Також право Женеви говорить, що полонені можуть постати лише перед судами, які забезпечать «основні загальновизнані гарантії незалежності та неупередженості». Водночас, військовополонених планують судити в ДНР та ЛНР. Квазіутворення, що не визнані у світі, які не є підписантами міжнародних угод про захист прав та свобод людей. Тобто їхні суди не можуть розглядатися в світі принципів правової держави, і будь-які їхні рішення будуть порушеннями Конвенції. 

До 16 вересня росія продовжує нести обов’язки визначені Європейською конвенцією, вона здійснює ефективний контроль (спеціальний термін, який визначає, хто насправді має владу на певній території) за ДНР, ЛНР та іншими окупованими територіями, тому для неї досі діє заборона на «смертну кару» та обов’язок забезпечити всім особам під її юрисдикцією «Право на життя», в тому числі нашим військовим. 

Проте росія і підконтрольні їй території та утворення порушили майже всі можливі правила і заборони права Женеви та продовжують нехтувати міжнародним порядком, а гуманітарні міжнародні організації не завжди є ефективними у цій війни. 

Для розв’язання цієї проблеми треба продовжувати тиснути на росію та її предстаників, змушуючи виконувати взяті на себе зобов’язання. Важливо постійно фіксувати ці порушення, всіма можливими засобами та висвітлювати їх як у засобах масової інформації, так і в усіх можливих міжнародних органах, зустрічах, конференціях. І звісно збирати докази цих порушень, для майбутніх трибуналів над рф. 

Read More

Що не влізе у тривожний наплічник, але допоможе зберігати спокій

На війні свої правила.

А ми, як юридична компанія, вважаємо своїм обов’язком розповісти про них. Тож сідайте зручно і для початку збережіть цей матеріал. Він заспокоїть вас у тривожний час.

По-перше, давайте нагадаємо, що війна у нас триває 8-й рік. Ми багато до чого звикли. По-друге — ніхто не знає, коли почнеться повномасштабний російський наступ. Це не прем’єра бойовика, а військова таємниця.По-третє — ви не одні, нас багато і в критичній ситуації серед нас будуть свої янголи. Тож давайте поговоримо про правила і зрозуміємо, на що точно ми можемо вплинути, а що змінити — не в наших силах.

І наостанок — визначте, будь ласка, які джерела інформації для вас є надійними і довіряйте лише їм. Відфільтровані новини дозволять вам чіткіше аналізувати ситуацію та не реагувати на фейки.

Цей матеріал допоможе цивільному населенню, бізнесу, військовослужбовцям, студентам розширити знання про свої права та оперативно зорієнтуватися, якщо війна таки буде.  

Цивільні

Права 

Женевські конвенції (насамперед Конвенція про захист цивільного населення під час війни і додатковими протоколами до неї) надають гарантії місцевому населенню, щоб мінімізувати завдану шкоду у випадку військового конфлікту. Росія також приєдналась до цих конвенцій. Ми не можемо розраховувати на дотримання принципів з боку Москви, але впевнені, що це зробить українська сторона. Пояснюємо, що гарантують пункти договорів: 

  • Об’єкти цивільної інфраструктури, лікарні, медзаклади, школи не можуть бути об’єктом нападу. Їх має бути позначено розпізнавальними емблемами, чітко помітними військовим. 
  • Сторони конфлікту повинні забезпечити розпізнавальні знаки для медиків, духовенства, медичних формувань і санітарних автівок.
  • Заборонено використовувати не за призначенням емблему Червоного Хреста, зловживати іншими знаками та сигналами (йдеться, зокрема, про прапор перемир’я та захисну емблему культурних цінностей).
  • Персонал лікарень також під захистом Конвенції і повинен мати гарантії від нападу чи перешкоджання роботі.
  • Цивільні не повинні ставати об’єктом нападів. Насильство та його загрози, колективні покарання, репресії — заборонені. 
  • Заборонено бомбардування цивільних осіб чи об’єктів.
  • Цивільне населення не можна використовувати як засіб для захисту військових.
  • Сторони конфлікту повинні дбати про сиріт чи тих, яких розлучили зі своїми сім’ями, а також допомагати у пошуках членів сімей.
  • Громадяни, що перебувають під захистом Конвенції, повинні мати змогу звертатися до Міжнародного комітету Червоного Хреста країни, у якій перебувають чи будь-якої іншої організації, яка зможе надати їм допомогу. 
  • Правила стосуються і країни-агресора.

Якщо в Україні введуть воєнний або надзвичайний стан, можуть обмежуватися права і свободи, але на визначений час (наприклад, право власності — майно можуть примусово викупати).

Право на життя і повагу до людської гідності обмежити неможливо (ст. 64 Конституції). Як і права невиконання злочинних розпоряджень чи наказів, на презумпцію невинуватості та можливість не свідчити проти себе. Навіть в умовах війни. 

Ці права захищені і Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. Держава зобов’язана дбати про їхнє дотримання. У випадку окупації відповідальність за права людей лежить на стороні, яка здійснює так званий «‎ефективний контроль». Саме вона є відповідачем в Європейському суді з прав людини у випадку порушення Конвенції.

Гроші 

У воєнний період банки продовжать свою роботу, але:

  • Можна буде робити перекази (гривневі), як і раніше. Але виконувати їх зможе обмежена кількість банків (за визначенням НБУ).
  • На територіях, де оголосять мобілізацію або воєнний стан, НБУ може обмежити або заборонити безготівковий розрахунок (заплатити в «Сільпо» карткою може не вийти). Тому краще завжди мати готівку про запас.
  • Зняття готівки також може бути обмежено або заборонено на визначених територіях чи по всій Україні.
  • Відділення банків на території особливого режиму можуть закрити чи евакуювати. Тоді організують мобільні підрозділи, що допомагатимуть людям розв’язувати банківські питання. 
  • Введення воєнного стану не звільняє людей від кредитних зобов’язань, як і не звільняє банки від депозитних. 
  • Система фонду гарантування вкладів продовжує роботу (це означає, що Фонд гарантування вкладів має забезпечити повернення всіх або частини вкладів у випадку банкрутства банку). 
  • У випадку ліквідації чи банкрутства банку, вкладники мають право на отримання своїх депозитів (це право може бути обмежено до закінчення особливого періоду).  

Радимо розподіляти ризики та зберігати вклади в різних банках і валюті. 

Майно

  • В умовах воєнного і надзвичайного стану можливе примусове відчуження майна (з відшкодуванням вартості). Рішення може ухвалювати військове командування за погодженням з місцевою радою чи виконавчим органом місцевої ради, якщо ведуться бойові дії — без погодження. 
  • У будь-якому випадку має бути складено акт про примусове відчуження або вилучення майна (акт повинен містити повну інформації щодо ідентифікації майна).
  • Відшкодувати вартість майна після вилучення, в умовах воєнного стану мають протягом 5 бюджетних періодів (фактично, 5 років), в умовах надзвичайного стану — 1 бюджетний період (1 рік).

Зберігайте всі документи про право власності на майно, за можливості також — в електронному вигляді на віддалених серверах.

Працівники

1. Якщо ви отримали повістку, за вами зберігається місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві/установі незалежно від підпорядкування та форми власності і у ФОПів (у яких працювали на час призову). Ці гарантії поширюються на всіх без винятку працівників незалежно від того, працюють вони за строковим або безстроковим трудовим договором.

2. На час військової служби роботодавець зобов’язаний зберігати місце роботи, посаду і зарплату як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

3. Якщо вас направили на альтернативну (невійськову) службу, то за вами зберігаються:

  • право на житло, яке ви займали до направлення на службу 
  • черговість на одержання житла за місцем проживання і за місцем роботи 
  • посада, яку ви займали до направлення на службу
  • у разі її відсутності — інша рівноцінна посада на тому ж самому місці або іншому, за вашою згодою

4. При рівних умовах продуктивності праці/кваліфікації перевагу залишити на роботі нададуть працівникам з-поміж колишніх військовослужбовців — протягом двох років з дня звільнення зі служби.

4. Військовослужбовці при звільненні зі служби зберігають право на роботу протягом 3 місяців на посаду, рівнозначну тій, що вони займали до призову. 

5. Перебування на військовій службі зараховується до стажів: страхового,роботи за спеціальністю, державної служби.  

6. Держава забезпечує соціальну та професійну адаптацію (тобто має дати роботу, дбати про реабілітацію та соціальний захист) військовослужбовців, які звільняються через скорочення штату чи організаційні заходи, за станом здоров’я. Сюди підпадають і строковики, які до призову не працювали, але потребуватимуть допомоги. 

6. Якщо під час служби вас звільняють — позивайтеся до суду для поновлення на роботі (на це дається місяць з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки). Якщо прострочили термін з поважних причин — суд може поновити ці строки.

7. За порушення гарантій та пільг згідно з положеннями КУпАП (ст. 41) та КЗпП (ст. 265) України роботодавця штрафуватимуть. 

Отримати відстрочку від призову через професійну діяльність можуть: 

  • педагоги закладів загальної середньої освіти (школи, гімназії, ліцеї), якщо мають повне навантаження — на весь період роботи за спеціальністю
  • медики, за умови повного навантаження — на весь період їх роботи за фахом у сільській місцевості
  • священники у релігійних організаціях, що діють на основі статуту (положення) — на час виконання обов’язків священнослужителя
  • сільські, селищні, міські голови — на час виконання ними своїх повноважень
  • науковці, що мають ступінь доктора філософії (кандидата наук/доктора мистецтв або доктора наук) та працюють за спеціальністю — на весь період роботи за цією спеціальністю
  • резервісти — на весь період служби у військовому резерві
  • поліцейські, особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та працівники Державного бюро розслідувань — на весь період служби;
  • співробітники Служби судової охорони — на весь період служби

Оперативний резерв першої черги 

Це громадяни, яких першими призвуть у випадку загострення військової агресії та активізації бойових дій, зокрема ті: 

  • хто має бойовий досвід (учасники АТО й ООС на Донбасі)
  • хто підписали добровільний контракт на службу у резерві
  • хто відслужив у армії в особливий період (діє в Україні з березня 2014 року)

У разі призову таких осіб на службу для них: 

  • зберігається їх місце роботи та посада
  • виплачується середній заробіток за місцем роботи
  • зупиняється нарахування відсотків та штрафів по кредитах
  • не накладаються штрафи за несплату податків

Що варто взяти з собою на цей випадок:

  • документи
  • мінімум два комплекти змінного одягу
  • аптечку (перев’язувальні та дезінфікуючі матеріали, джгут-турнікет, ліки,
    засоби гігієни)
  • ліхтарик
  • «кнопковий»‎ мобільний телефон із сім-картами різних операторів

Бізнес

Підприємцям у випадку російської агресії варто подумати про:

Ризики

Оцініть, що ви будете робити у випадку захоплення території, де розташовані ваші заводи, захоплення чи призову на службу директора, керівника департаменту та власника бізнесу. Мародерство, нестабільна соціально-політична ситуація, кібератаки — фактори, на які потрібно особливо зважати.

Резерв коштів

Підготуйте так звану фінансову подушку (можливо) на іноземних рахунках та/або розгляньте можливість переведення коштів у дорогоцінні метали, криптовалюту тощо. Врахуйте, що під час військових дій можуть виникнути проблеми з роботою банків, переведенням грошей через клієнт-банкінг та отриманням готівки у банкоматах.

Активи

Подумайте про основну власність компанії, чи надійно вона захищена. Можливо техніку, сервери чи певні документи потрібно вивести з України.

Майно

Оцініть та опишіть ваше майно, будьте готові до можливого примусового вилучення для потреб військових. Насамперед, це стосується транспортної, хімічної, продуктової, медичної, сільськогосподарської галузей та охорони здоров’я. Пам’ятайте, що у разі примусового вилучення майна (реквізиція), його вартість має бути відшкодовано власнику. Фіксуйте будь-які дії сторонніх осіб стосовно вашого майна.

Документи

Збережіть важливі документи на захищеному носії (хмарні сервіси). Йдеться про установчі, цінні папери, кадрову документацію, паспорти на обладнання тощо). Організуйте сервер подалі від можливих воєнних дій. Окрему увагу надайте паперовим документам, під час хаосу чи мародерства вони можуть загубитись. Зберігайте паперові документи у максимально безпечному місці. Наприклад, у сейфі про який знатиме обмежене коло осіб. Банківська скринька у цей час може виявитися ненадійним місцем схову. 

Робота

Розробіть порядок роботи бізнесу під час війни. Документ повинен надавати інформацію про основні організаційні зміни (наприклад, щодо дистанційної роботи офісу, робочого часу, комунікації, режиму роботи заводів/відділень).

Гайди

Розробіть політики, чек-листи, покрокові інструкції на різні гіпотетичні випадки в роботі бізнесу при військових діях. Гайди варто розробляти, виходячи з основних ризиків для бізнесу у період військових дій. 

Співробітники

Організуйте збори трудового колективу та вирішить порядок роботи в нових умовах. Розв’яжіть питання чи готовий колектив працювати віддалено. Організуйте таку можливість. Зрозумійте, як перерозподілити обов’язки та компетенції працівників. Зокрема, якщо когось призвуть або на випадок смерті одного з працівників. Також подумайте про зміни в оплаті праці (чи буде компанія її зменшувати та наскільки). Радимо роботодавцям дотримуватися трудового законодавства в інтересах бізнесу, а в разі зловживань працівників — діяти законно (наприклад, обов’язково документально, якщо працівник не вийшов роботу). 

Клієнти та зобов’язання

Війна — це форс-мажорні обставини, які потрібно засвідчити. Проаналізуйте виконання яких зобов’язань прострочено та зверніться для отримання сертифікату у Торгово-промислову палату або її регіональні підрозділи. Проінформуйте клієнтів про зміни в роботі і особливості співпраці. Можливо будуть затримки з поставкою/доставкою товарів, неможливо буде надати послуги на певній території України тощо. Спробуйте домовитися про відстрочення зобов’язань. Вирішіть, які з них критичні і потребують першочергової уваги.

Офіс

Вирішіть, як він буде працювати і чи він взагалі потрібен бізнесу. Також, що робити, якщо відключать інтернет/електропостачання/воду. Подумайте чи можливо перенести бізнес, виробництво подалі від можливих бойових дій чи можна працювати дистанційно.

Пріоритети

Бізнесу доведеться ухвалювати багато швидких рішень, у такій ситуації потрібно бачити орієнтири.

Військові

У разі воєнного стану військовослужбовці мають знати:

  • У разі закінчення контракту під час воєнного стану військових не звільнятимуть, крім трьох винятків: досягнення граничного віку перебування на військовій службі, за станом здоров’я, обвинувального вироку суду.
  • Якщо військовий служить за контрактом у військовій частині на території області, де воєнний стан не введено, то на неї (частину) умови не розповсюджуються.
  • Фіксувати переміщення військ, військових позицій та передавати військові відомості іншим (у соцмережах чи будь-де) — заборонено.
  • У разі введення воєнного стану, військовослужбовці можуть вільно пересуватися у межах країни, а також їздити за кордон. 
  • Під час воєнного стану військовослужбовців можуть відкликати з відпусток, щорічні відпустки скасовувати. Виключення — сімейні обставини та тяжке поранення.
  • Під час виконання бойових завдань військовослужбовці мають право не виконувати явно злочинні накази від вищого керівництва.

Здобувачі освіти 

  • Не підлягають призову студенти коледжів та вищих навчальних закладів, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти денної або дуальної форми навчання (тобто вчаться у ВНЗ і паралельно опановують практичні знання на підприємстві протягом року).
  • Громадяни, які не проходили військову службу, мають право на відстрочку. Їх можуть залучити до участі у бойових діях лише після проходження військової підготовки.
  • Право на освіту можуть обмежити у період воєнного стану. Тобто вступ після закінчення навчального закладу (школи, коледжу, бакалаврату, магістратури) на вищий рівень буде неможливим. 

В умовах кризи наш мозок буде шукати бодай якісь чіткі інструкції, оскільки вірить — у хаосі саме вони допоможуть вижити.

Мусимо визнати чесно: ніхто напевно не знає, що насправді станеться. Тому радимо усвідомити на що саме ви маєте вплив і саме цим займатись.

На нашу думку, тільки від вас залежить, зробите ви наступне чи ні.

1. Зберіть рюкзак, де мають бути тепла нижня білизна, кілька пар шкарпеток, теплий змінний одяг та взуття, кілька заряджених павербанків, аптечку з найнеобхіднішим, зокрема, джгути, препарати для зупинки крові тощо.

2. Зберіть найважливіші документи вже зараз, або чітко поставте дату, коли вони у вас мають бути готові.

3. Усвідомте, що вам дійсно важливо з власності, опишіть його на листочок і подумайте, де його зберігати.

4. Поставте собі чіткий критерій, коли ви будете вважати, що «почалось». На нашу думку це момент, коли почнеться наступ на кордонах із неокупованими територіями.

5. Головне: зробіть чіткий план що ви будете робити, коли «почнеться». І розкажіть про ці плани своїм близьким — вони наша найбільша цінність.

6. Визначте, будь ласка, які джерела інформації для вас є надійними і довіряйте лише їм. Відфільтровані новини дозволять вам чіткіше аналізувати ситуацію та не реагувати на фейки. 

Пам’ятайте, що у сучасному світі всі війни не оголошені. Тому, якщо побачите людину зі зброєю – дбайте насамперед про власну безпеку.

Над матеріалом працювали:

Read More