Європейський суд з прав людини: гідність, свобода та справедливість для всіх

Гідність, свобода та справедливість. Такі категорії обрала ООН темою до цьогорічного Міжнародного дня прав людини. Його святкують вже 72 роки.

Тисячі людей в Україні зіштовхнулися з порушенням їхніх прав: убивство, полон, катування, нелюдське поводження, знищення майна тощо. Хоч цей день в першу чергу присвячений Загальній декларації з прав людини ООН, українці за захистом своїх прав найчастіше звертаються до ключового органу нашого регіону — Європейського суду з прав людини.

У нашій компанії зараз два кейси у яких юристи відстоюватимуть права клієнтів у ЄСПЛ. У першому допомагаємо мамі двох військовослужбовців полку «Азов», які навесні цього року потрапили у полон. Старшого звільнили, а де молодший — не відомо. Суд  прийняв нашу скаргу та відкрив провадження.

Другий кейс стосується відшкодування за зруйноване майно клієнта, який втратив свій дім у Гостомелі. Нині ми готуємо звернення до ЄСПЛ.

Чому саме ЄСПЛ?

Після Другої світової війни міжнародна спільнота вирішила розробити механізм захисту фундаментальних прав людини, таких як життя, рівність, свобода тощо. І у 1948 році ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини. 

Європа побоювалася, що ООН та її органи не будуть ефективні, бо охоплюють весь світ і тоді народилася ідея створити регіональний механізм. 

У 1950 році ухвалили Європейську конвенцію прав людини, а через кілька років створили Європейський суд з прав людини. У 1997 році Україна ратифікувала для себе Європейську конвенцію і з того часу в українців з’явилася можливість звертатися до ЄСПЛ. Завдяки суду тисячі українців змогли поновити свої порушені права або отримати справедливу компенсацію. 

Ще ЄСПЛ не просто судить — він створює судові прецеденти, які визнані в Україні джерелом права та мають обов’язкову силу, і дуже часто в них є відповіді на питання, яких не має наше законодавство та судова практика.

Гідність

Гідність — це моральне та етичне ставлення до людини, як окремої цілісної особистості. Кожна людина — неповторна, окрема особистість, яка заслуговує на повагу до себе та свого життя. Найважливішими статтями Конвенції, що її захищають є:

Стаття 3. Заборона катування, яка закріплює, що за жодних обставин до людини не можна застосовувати тортури та нелюдське поводження, не намагатися зруйнувати її морально, психічно чи фізично.

Стаття 4. Заборона рабства і примусової праці, яка встановлює важливе правило: людина не річ, предмет чи інструмент. Вона у праві вільно обирати чим займатися в цьому житті, де працювати, її не можна продати, купити чи обміняти.

Стаття 14. Заборона дискримінації, що гарантує кожному всі права та гарантії,  закріплені конвенцією попри  стать, расу, колір шкіри, мову, релігію, політичні чи інші переконання, національне чи соціальне походження, майновий стан, тощо.

Свобода

Свобода не абстрактне поняття. Це право кожного вільно переміщатися країною, обирати місце життя, сповідувати будь-яку релігію, боротися за своє майбутнє, а також виражати свої думки та переконання. 

Стаття 5 Конвенції гарантує право на свободу та особисту недоторканність. Вона чітко говорить, що нікого не можна ув’язнити або обмежити у пересуванні, окрім як на законних підставах, наприклад, за судовим рішенням.

Статті 9 та 10 закріплюють право на обрання своєї релігії та вільне вираження поглядів, що означає можливість вільно думати, говорити, збирати та поширювати інформацію.

І дуже близька українцям стаття 11, що надає всім право на мирні зібрання, щоб боронити власні ідеї і робити життя краще та свободу об’єднуватися з людьми для захисту власних інтересів. 

Справедливість

Цей основоположний принцип гарантує кожному, що його вислухають, а у разі порушення його прав їх захистять та відновлять.

Своє найбільше вираження він знаходить у 6 статті Конвенції — право на справедливий суд. Воно гарантує кожному можливість звернутися до суду за захистом його порушених прав, відкритість і публічність судових засідань, а також чесний та демократичний відбір суддів тощо.

Це право забезпечує і ЄСПЛ, який дозволяє будь-якому громадянину країни-учасниці звернутися за безкоштовним захистом його порушених прав. 

На жаль, Україна має значні проблеми із дотриманням цього права. Торік ми посіли перше місце серед всієї Європи, за кількістю рішень, в яких суд встановив порушення статті 6 українськими судами. 

Щоб розв‘язати цю проблему потрібен запуск Вищої ради правосуддя, оновлення суддівського корпусу та владнання фінансових та організаційних проблем роботи судів.

Неможливо уявити свободу без справедливості, а справедливість без гідності. Але національні органи не завжди забезпечують їх дотримання, а подекуди взагалі не можуть цього зробити. 

Тоді на допомогу приходить ЄСПЛ, як неупереджений орган у системі координат світової судової системи. 

Read More

Стартував конкурс на посади членів ВККС: чи дочекаємося ми доброчесності?

21 січня нарешті відбулося перше засідання конкурсної комісії, яка має обрати 32 кандидати у члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів (далі — ВККС). Це юристи з бездоганною діловою репутацією та досвідом роботи щонайменше 15 років. 

Потім із переліку запропонованих осіб Вища рада правосуддя має визначити 16 майбутніх членів ВККС. Прийом заяв на участь у конкурсі розпочнеться 4 лютого і триватиме до 4 березня. 

Комісія для цього конкурсу затвердила регламент своєї роботи та методологію оцінювання кандидатів. Документ пояснює, що комісія розуміє під поняттям «доброчесність» і з яких показників вона формується. Також визначили критерії професійної компетентності. Крім знання законодавства та судової системи, належать:

  • аналітичні навички (наприклад, здатність оцінити професійну компетентність та доброчесність кандидата в судді, порівняти кандидатів, визначити їх слабкі і сильні сторони)
  • навички письмових комунікацій (вміння писати та структурувати тексти); 
  • навички усних комунікацій (встановлення емоційного контакту з аудиторією, здатність структурувати усний виступ тощо)
  • уміння взаємодіяти з колегами (вміння розпізнавати позитивні і негативні практики взаємодії з колегами, мотивувати інших, формувати дієві стратегії подолання труднощів в груповій роботі)

Повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено вже майже три роки. З короткого звіту про роботу органу на сайті, можна зробити висновок, що він працює —  складає досьє, веде статистику та приймає звернення. Проте, звісно, за відсутності повноважних членів ВККС не може ухвалювати жодних рішень.

Чому відновити роботу ВККС важливо?

Вища кваліфікаційна комісія суддів — це орган, що:

  • добирає кандидатів для на посаду судді
  • проводить кваліфікаційне оцінювання суддів (визначає, наскільки кандидат відповідає вимогам до посади судді)
  • вносить рекомендацію про переведення судді до іншого суду

Станом на кінець минулого року, в українських судах недобір 2 068 суддів (28 %, а це майже третина штату). У восьми судах України не працює жодного судді.

Як наслідок такої ситуації — хронічне недотримання строків та формальний підхід суддів під час розгляду справ. Ми, адвокати, як ніхто знаємо, чим це може обернутися для наших клієнтів. 

Чому так сталося? 

З 2014 року були спроби реформувати ВККС, оновивши її склад. Причина — неприпустимо що особи з сумнівним рівнем доброчесності пізніше будуть відбирати суддів, яким довірятиме суспільство.

Після кількох спроб перезавантажити ВККС за часів п’ятого президента Петра Порошенка, у 2019-му ухвалили закон, що визначав новий порядок відбору членів ВККС та припиняв повноваження старого складу. 

Очікувалось, що Вища рада правосуддя сформує нову ВККС за 90 днів. Проте через помилки в порядку призначення членів ВККС процес було заблоковано. Оновлений порядок відбору та призначення членів комісії Верховна Рада ухвалила лише торік у липні. 

«Статистика свідчить, що наразі судовій системі бракує більше 2 тисяч суддів. Це впливає на швидкість розгляду справ. Особливо на це звертають увагу люди, які стикаються з кримінальним судочинством та розраховують, що їхні скарги та клопотання розглядатимуть протягом 3-5 днів, а на практиці строки розтягуються на місяці. Безумовно, розумні строки розгляду справ порушуються з різних причин. Але надмірне навантаження на суддів — одна з них. Тому з нетерпінням чекаємо результатів конкурсу»

зазначила адвокатка практики white-collar crime Ольга Веретільник.
Read More