Від початку повномасштабної війни в Україні ситуація на ринку праці кардинально змінилася. Багато українців втратили роботу через бойові дії, закриття бізнесу чи стан здоров’я. Інші ж пішли воювати чи змушені були виїхати до іншого міста, а часто й країни. 

Війна — це не підстава не працювати. Для тих, хто хоче, може і готовий виконувати роботу, пояснюємо, як змінилися трудові відносини в умовах дії воєнного стану. 

Які є форми трудових взаємин для тих, хто не пішов на війну, але й повноцінно з офісу працювати не може?

Законодавство передбачає можливість дистанційної та надомної роботи, а також  гнучкого режиму робочого часу.

Дистанційна робота

Дистанційна робота — це форма організації праці, коли співробітник сам визначає своє робоче місце і може працювати поза офісом, використовуючи  інформаційно-комунікаційні технології. Тобто він може виконувати задачі будь-де, де йому зручно, використовуючи комп’ютер, соцмережі для комунікації та інші засоби зв’язку. 

Письмова форма для трудового договору при дистанційній роботі — обов’язкова. Під час збройної агресії/війни, дистанційну роботу можна запроваджувати наказом без обов’язкового письмового договору. З таким наказом працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи.

Рекомендуємо затвердити письмово всі деталі роботи, способи комунікації тощо. 

У чому різниця між надомною та дистанційною роботою? 

  • Надомна робота виконується саме за місцем проживання або в інших, визначених працівником місцях, де закріплена робоча зона. При дистанційній роботі працівник вибирає місце роботи сам.
  • При дистанційній роботі правила внутрішнього трудового розпорядку не поширюються, розподіляється робочий час на власний розсуд. При надомній роботі — працівник дотримується режиму роботи.

Гнучкий режим робочого часу — це графік та умови, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови відпрацювання домовленої кількості робочих годин.

Мобілізовані

Працівники, які пішли воювати, отримують гарантії та пільги відповідно до законодавства. У період воєнного стану (також відновлення після поранень/травм та перебування у полоні) до його закінчення або до дня фактичного звільнення за працівником зберігаються місце роботи, посада і середня зарплата (закони України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). 

Таким працівникам здійснюється виплата за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Підставою для збереження роботи є прийняття працівника на військову службу за контрактом, зокрема, й укладення нового.

Територіальна оборона

На бійців тероборони також поширюються гарантії соціального і правового захисту. Звісно на час безпосередньої участі у лавах ТРО.

Оскільки, служба в територіальній обороні може передбачати не постійне, а періодичне залучення працівника — роботодавцю не обов’язково потрібно видавати наказ про звільнення працівника від виконання роботи за трудовим договором.

Бізнес, який не може працювати

Якщо працювати неможливо (повністю або частково) — оголошується простій. 

Простій — це зупинення роботи через  відсутність організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи.

Щоб правильно оформити простій потрібно скласти акт та наказ, де вказати підстави, що до нього призвели, за можливості дедлайн. Важливо також зазначити необхідність виходу працівників на роботу.

Час простою не з вини працівника, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин його ставки (тобто, вже не 100%). Наприклад: ваша заробітна плата 12000 грн, відповідно за вами збережеться 8000 грн  (⅔).

У табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5) слід проставити буквений код «П», або цифровий «23».

Якщо роботодавець не може забезпечити працівнику гідні умови праці, наприклад, через  руйнування підприємства — працівник не зобов’язаний виконувати роботу. 

До прийняття Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (наразі очікуємо повний текст) для розірвання трудового договору — потрібно було позиватися до суду (але за спрощеною процедурою).

Нині роботодавець може розірвати трудовий договір з працівником у зв’язку з ліквідацією підприємства, викликаною знищенням в результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства (про що працівника попереджають не пізніше ніж за 10 днів).

Працівники, які тимчасово не мають можливості виконувати роботу навіть дистанційно

Пропонуємо розглянути варіанти щорічних відпусток із збереженням заробітної плати. У разі відпустки без збереження заробітної плати — лише за двосторонньою згодою.

Але враховуйте, після вступу в силу Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки з догляду за дитиною, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури.

У свою чергу відпустку без збереження заробітної плати роботодавець може надавати працівнику без обмежень.

Працівники, які припинили виходити на зв’язок

Механізм «відправити заднім числом у відпустку» — не працює. Їх також не  можна звільнити за прогул. У такому випадку за працівниками зберігаються робоче місце та посада.

Важливо також пам’ятати, що під час воєнного стану працівник може переривати будь-який зв’язок з роботодавцем і це не буде порушенням умов договору і трудової дисципліни. 

Проте, відповідно до проєкту Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» буде передбачено тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою й тимчасове припинення працівником виконання роботи за підписаним трудовим договором, що не означає припинення трудових відносин.

Також важливо зазначити наступне щодо проєкту Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»:

  • роботодавець може перевести на період дії воєнного стану працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди
  • встановлення нормальної тривалості робочого часу працівників у період воєнного стану — не більше 60 годин на тиждень (було 40)
  • роботодавець на власний розсуд проводить організацію кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів на час воєнного стану.

Ми консультуємо та надаємо фаховий юридичний захист з усіх суперечливих питань щодо трудових відносин.

«Нагадуємо, що в умовах воєнного стану положення законодавства щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання має застосовуватися і до зобов’язань за трудовими відносинами. Проте, це не звільняє вас від такого зобов’язання назавжди, а лише до закінчення відповідних форс-мажорних обставин»,

зазначила юрист практики судових спорів Юлія Рябець.