Трудовий спір: звільнення за прогул. Суд першої та апеляційної інстанції на користь нашого клієнта – роботодавця.

Позивач, старший науковий співробітник, вимагав:

— скасувати наказ про звільнення;

— поновити його на посаді;

— стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позиція звільненого працівника ґрунтувалась на тому, що:

— причини відсутності були поважними (стан здоров’я, догляд за матір’ю, переконання про перебування у відпустці);

— роботодавець нібито порушив процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності;

— звільнення є незаконним..

Фактично йшлося про довготривалий трудовий конфлікт із постійною зміною обставин зі сторони позивача, на які оперативно реагувала команда наших адвокатів.

1. Ми провели повний аудит процедури звільнення: строки, акти про відсутність, листування, створення комісії, погодження з профкомом, наказів.

2. Сформували правову позицію щодо кваліфікації дій як прогулу за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

3. Обґрунтували, що:

— медичні довідки не є підтвердженням тимчасової непрацездатності (відсутній листок непрацездатності / е-лікарняний);

— самовільне використання відпустки без наказу роботодавця прирівнюється до прогулу;

— роботодавець дотримався процедури, передбаченої ст. 147–149 КЗпП України;

— строк застосування дисциплінарного стягнення не порушений.

Перемога наших адвокатів для клієнта, Тернопільський апеляційний суд підтвердив законність дій Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України під час звільнення.

Над справою працював адвокат, юрист практики вирішення спорів, Ігор Стаднік.