
Зустрінемося у п’ятницю, 29.05, на головній сцені Книжкового арсеналу о 20:00.

Зустрінемося у п’ятницю, 29.05, на головній сцені Книжкового арсеналу о 20:00.


Для того, щоб уникнути ризиків і отримати результат, клієнт звернувся до нас за супроводом процесу включення проєкту індустріального парку до реєстру з підготовкою всіх необхідних документів.
Це складна юридична, організаційна та інвестиційна процедура, яка напряму впливає на можливість отримання державної підтримки, податкових стимулів та залучення інвесторів.
Саме тому сьогодні Уряд активно виключає з Реєстру “неживі” індустріальні парки, які роками існували лише на папері.
Що зробили ми:
Наша команда забезпечила повний юридичний супровід створення та включення індустріального парку до Реєстру.
За 6 місяців ми:
Зокрема, але не виключно, висловлюємо вдячність за можливість швидкої взаємодії під час реалізації проєкту:
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, Vitaly Kindrativ, Артуру Мележику, Антон Андрієнко за включеність у процес, конструктивну взаємодію та допомогу у проходженні такого важливого етапу для індустріального парку «Біоіндастпарк».
Результат:
Індустріальний парк “Біоіндастпарк”, плановий бюджет якого становить 2 167 млн. грн., а кількість робочих місць — близько 300 осіб, офіційно включили до Реєстру індустріальних парків України.
Тож поки ви будуєте бізнес, а ми працюємо над юридичною частиною.
Над проєктом працювали: Karina Panchenko, Attorney at law “Igor Stadnik”, Тетяна Піхновська

На початку 2025 року держава суттєво посилила регулювання цін на ліки: обмежила націнки аптек, заборонила маркетингові платежі та зобов’язала виробників знизити ціни на частину препаратів.
Паралельно запровадили обов’язкове декларування цін і створили Національний каталог. Виробники та імпортери мають фіксувати оптові ціни, а МОЗ визначає граничну роздрібну вартість.
Очікувалося, що це зробить ціни прозорішими. На практиці ж прямого впливу на вартість ліків це не дало, натомість додало ринку нових бюрократичних процедур і невизначеності.
Регулювання фармринку є. Але чи зрозуміло, як воно працює?
Унаслідок цього на ринку ліків склалася неоднозначна ситуація. Формально регуляторні правила є. Існує чіткий Порядок, є вичерпний перелік документів, є процедура. Але на практиці компанії подають заяви та отримують у відповідь: “Додайте ще обґрунтування. Перегляньте. Подайте заново.”
І тут виникає логічне питання: якщо перелік документів вичерпний — звідки беруться додаткові вимоги? На перший погляд — це виглядає як суперечність, але не все так просто.
Ми дали коментар виданню «Бізнес Цензор», щоб розібратися у тому, що відбувається. Як пояснює адвокат та юрист практики WCC, комплаенсу та розслідувань , формально конфлікту немає, адже після подання заяви починається інший етап — експертиза.
І тут уже працює не лише постанова Кабміну, а й Закон «Про ціни і ціноутворення», який вимагає простого: ціна має бути економічно обґрунтованою.
Тому Державний експертний центр МОЗ не “відмовляє через документи”. Він фактично говорить про те, що без обґрунтування не буде позитивного висновку. А без нього МОЗ просто не внесе зміни до реєстру.
І це вже інша логіка процесу. Тобто йдеться не про формальну відмову, а про контроль через експертизу. Саме на цьому стику між процедурою і практикою зараз і виникає найбільше питань.
У статті — детально про те, як це працює і які ризики це створює для виробників
Вчора відбулося чергове засідання у справі побиття підлітки у Білій Церкві.
Трохи нагадаємо контекст.
Подія сталася у січні 2025 року. Група підлітків напала на школярку та завдала їй побоїв. Спочатку правоохоронці кваліфікували подію як легкі тілесні ушкодження. Однак після того, як у мережі з’явилося відео побиття, справу перекваліфікували за статтею 127 ККУ — катування та вимагання грошей.
Національна поліція України встановила причетність 5 осіб. Але через те, що троє з них не досягли 14 років, реальна відповідальність можлива лише щодо двох. Решта — поза межами закону, буквально.
Що відбувається зараз?
Ця справа досі в суді — розглядається вже рік. Процес іде повільно, але ми маємо надію — дуже детально. Вчора суд розглядав продовження запобіжного заходу двом обвинуваченим. Хоча за планом, окрім цього, суд мав також досліджувати докази.
Власне, для того, щоб справа рухалася до фіналу, необхідно дослідити всі докази. І чим швидше це відбудеться, тим швидше суд скаже своє слово.
Одна з адвокаток у справі, Анна Калинчук, зазначає: «Якось уже більш ніж на часі переглянути підхід до превенції підліткової злочинності. Ні, не через жорсткість покарань. Садити дітей у тюрму — не рішення.
Ефективно попереджати булінг, знущання, насильство. Щоб дитина розуміла наслідки своїх дій, а не просто все це закінчувалося довгим затяжним «нічим».
Потерпіла сторона чекає. Суспільство чекає, переконана.
І поки це правосуддя, як виснаження, десь інша дитина вже думає, що «нічого не буде». А саме це найгірше».
Ми сподіваємося, що розгляд справи не затягнеться надовго, адже кожне судове засідання є складним випробуванням для батьків дівчинки та власне потерпілої.
Над справою працюють:
Анна Калинчук, старша юристка, адвокатка практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань.
Євгеній Скуратівський, юрист, адвокат практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань.
Андрій Балицький, молодший юрист практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань.
Artem-Abraham Krykun-Trush, партнер Miller Law Firm, став заступником голови Комітету з комплаєнсу АПУ.
Команда Міллер супроводжує справу про захист честі, гідності та ділової репутації в інтересах Мартини Богуславець — антикорупційної активістки, журналістки та голови Громадського антикорцентру «МЕЖА».
Позов до Мартина Богуславець подав Олексій Шевчук, який просить суд визнати, що у своєму відео вона надала йому критичні оцінки та висловила оціночні судження, які, на думку позивача, принизили його честь і гідність та завдали моральних страждань. Також Олексій Шевчук вимагає відшкодування моральної шкоди.
У цій справі ми відстоюємо право Мартини Богуславець на свободу слова, вільне висловлення власної думки та незалежну журналістську діяльність.
Для нас ця справа — не черговий дифамаційний позов, а кейс, який зачіпає чутливу тему про межі свободи слова, про право говорити відкрито і про захист тих, хто це робить. І ми готові їх захищати.
Перше судове засідання, на яке прибула пані Мартина зі своєю адвокаткою Альоною Боднар, відбулося 28.04.2026 у Тернополі, однак його відклали, бо позивач не з’явився і подав клопотання про перенесення.
Наступний розгляд справи суд призначив на 19.05.2026.
Правовий супровід здійснюють:
Позов стосується публічних заяв про роль Тимура Міндіча у резонансній антикорупційній справі, яку вже давно обговорюють у суспільстві, медіа та державних органах.
Йдеться про коментарі у відео, які Ярослав Железняк опублікував на власному YouTube-каналі. Саме вони і стали предметом цього спору. Зокрема, позивач оскаржує твердження про те, що він був частиною «злочинної організації» та причетний до її діяльності, хоча на момент публікації подібні формулювання вже були присутні в публічних і офіційних джерелах.
Окремо звертаємо увагу на те, що частина висловлювань у цій справі є оціночними. Вони передають суб’єктивне бачення подій, масштабу та суспільного значення справи для суспільства, а не є юридичними обвинуваченнями чи встановленням нових фактів.
Зараз наша команда робить детальний аналіз позовної заяви, її аргументацію, долучені докази.
Команду у цій справі очолює керуючий партнер та адвокат Miller Law Firm Масі Найєм Masi Nayyem. Разом із ним працюють старша юристка, адвокатка практики вирішення спорів Альона Боднар та молодша юристка практики вирішення спорів Катерина Кужель.
Про подальший перебіг справи та процесуальні кроки повідомлятимемо додатково