«Кредитні канікули»: як банки підтримують позичальників під час війни? 

Що таке кредитні канікули? 

Для позичальників кредитні канікули — це час, коли можна забути про платежі за кредитом. Щоправда, тимчасово.

У законодавстві немає чітко визначеного поняття кредитні канікули, проте під цим поняттям прийнято розуміти реструктуризацію боргу. Простими словами це зміна графіку платежів по кредиту для комфортних умов оплати. 

Такий графік змінюється наступним чином:

  • зменшується відсоткова ставка та сума платежу
  • зменшується сума платежу по тілу кредиту і певний час сплачуються тільки відсотки за користування, а платежі переносять у кінець графіку
  • «розтягується» строк повернення кредиту, тим самим зменшується платіж

Це допомагає водночас і зберегти резерви банків за рахунок «живих» грошей, і не погіршувати кредитну історію позичальників.

Під час реструктуризації кредитів банк часто просить додаткове забезпечення кредиту. Це посилює позиції банку. Проте процедура реструктуризації має зворотній бік — це призводить до подорожчання кредиту, бо клієнт довше користується грошима банку і за договором все одно доведеться оплачувати кредит.

В умовах економічної кризи, карантину та повномасштабної війни кредитори часто пропонують кредитні канікули, які передбачають не тільки зменшення суми платежів, а й часткове списання  кредиту, тобто його часткове прощення.

Прощення кредиту — з точки зору податкового законодавства вважається додатковим благом. Тому клієнтові банка потрібно буде подавати декларацію про доходи і сплатити суму ПДФО (18%) та ВЗ (1,5%), тобто 19,5% від суми.

Але і тут є нюанси, бо є ситуації коли такі списання не є додатковим благом. Слід виокремити, що до додатково блага не відносяться заробітна плата та оплата будь-яких послуг за цивільно-правовими договорами.

Податковий кодекс наголошує, що додаткові блага виплачуються платнику податку податковим агентом. Тобто за наслідками, повинно відбутись фактичне отримання грошей або товару. Наприклад, за кредитним договором позичальник має отримати від кредитора повернення  сплачених коштів. 

Законодавством не передбачено скасування нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Списання для погашення кредитів є правомірним з боку кредитора.

Які спрощення пропонує Нацбанк?

Дуже важливо звернути увагу на те, Національний банк України дозволив:

  • у період дії воєнного стану та ще 30 днів після дня його припинення або скасування, споживач за договором про споживчий кредит не нестиме відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов’язань за договором
  • навіть у разі допущення такого прострочення споживач може бути звільнений від сплати неустойки (штрафу, пені) та за ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних та інфляційних витрат

Тобто реструктуризація тимчасово знімає фінансове навантаження з боржника без порушення зобов’язань перед кредитором. «Кредитні канікули» — це не скасування, а лише відтермінування сплати боргу. Кредитна історія боржника не псується, а це означає, що несплата за кредитом під час реструктуризації не стане перешкодою в отриманні кредитів у майбутньому.

«Сподіватися, що банк забуде про ваш кредит, штраф чи пеню — це доволі наївно. Тому будь-яку заборгованість можливо реструктуризувати на прийнятних умовах для сторін. Адже банк завжди зацікавлений у «живих» грошах. А позичальник має нагоду домовитися про вигідні для себе умови погашення боргу»,

стверджує юрист практики захисту бізнесу Артур Лозіцький.

Якщо вам потрібна юридична допомога, звертайтеся до нас:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Справа проти Альфа-Банку: проросійський банк вимагає слухати справу у закритому режимі

Адвокати Альфа-Банку заявили про вимогу слухати справу у закритому судовому засіданні. Обгрунтовують це наявністю банківської таємниці.

Господарський суд Києва на цьому засіданні нічого не вирішив та взяв паузу до 27 вересня. 

Чому це важливо? 

Закритий розгляд справи означає, що громадськість не зможе стежити за процесом, а судове рішення — не буде опубліковане у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Не можна допустити, щоб в умовах війни проти росії виконувалися забаганки банку з резидентами країни-агресора про нерозголошення інформації стосовно ходу розгляду справи. 

Про що йдеться? 

Справа стосується угоди про купівлю-продаж Альфа-Банком іноземної валюти у Акордбанку, чиї інтереси представляє наша компанія. 

Йдеться про 8 млн доларів, які Альфа-Банк мав придбати в Акордбанку до початку війни за 227 990 424 грн. 

Втім у перший день повномасштабного вторгнення Альфа-банк повідомив, що не зможе виконати свої зобов’язання за договором, тобто купити валюту за встановлену суму. Угоду скасували. Однак незабаром банк подав позов до суду про вимогу сплатити на його користь 8 млн доларів за курсом 28,5 за долар. А нині він майже вдвічі вищий. Тобто, на рівному місці Альфа-Банк хоче збагатитися на 101 552 736 грн.

Що далі? 

Наші адвокати готують вмотивоване заперечення аби не допустити закритого розгляду справи, оскільки для такого процесу відсутні підстави. Ця позиція буде донесена до суду 27 вересня.

У цій справі адвокати компанії «‎Міллер» захищають Акордбанк зі 100% часткою українського капіталу у справі проти Альфа-Банку, у якому понад 85% належать резидентам росії. 

Read More

Бізнес у безпеці: зареєстрована торговельна марка як основа успіху

Христина Унгурян, юристка практики захисту бізнесу юридичної компанії «Міллер»

Питання захисту інтелектуальної власності в Україні нині як ніколи популярне. Запуск стартапу, розробка високотехнологічного продукту завжди поєднані з створенням об’єктів інтелектуальної власності, зокрема, торговельними марками. Саме торговельна марка захистить бізнес від недобросовісної конкуренції та допоможе просувати продукт. На прикладі резонансної справи проілюструємо, як від реєстрації торговельної марки може залежати не тільки впізнаваність бренду, а і його безпека.

Нещодавно проти Кім Кардашьян було подано позов щодо незаконного використання торговельної марки. Це не перша судова тяжба за участі світового бренду. Але ця справа особлива тим, що ілюструє складність боротьби маленького бізнесу з великою компанією, власницею якої є публічна особа з багатомільйонною аудиторією. Крім того, справа матиме значення для подальшої реєстрації торговельних марок з використанням позначення «skkn», яке і призвело до судової тяганини. 

Розбираємося у ситуації з позовом проти зірки, розглянувши основні аргументи сторін.

Передісторія судової тяжби

Близько року тому Кім Кардашьян запустила новий бренд догляду за шкірою «SKKN by Kim», який відразу зіткнувся з юридичними проблемами. Виявилося, що словосполучення «SKKN» уже використовує інша компанія для розпізнавання в бізнесі краси. Компанія Beauty Concepts володіє торговельною маркою (далі — ТМ) «SKKN+».

У своєму позові, поданому до федерального суду Нью-Йорка 28 червня, компанія Beauty Concepts стверджує — рік тому їй стало відомо, що Кім Кардашьян (а саме її юридична особа — компанія Kimsaprincess Inc.) планує запустити нову лінію догляду за шкірою під брендом «SKKN та/або SKKN BY KIM». На думку Beauty Concepts логотип нової лінійки Кім Кардашьян дуже схожий на їхній власний логотип «SKKN+», який вона використовує ще з 2018 року для власного салону краси, надання spa-послуг та догляду за шкірою. 

Компанія Beauty Concepts також зазначає, що вона попередньо зверталася до компанії  Кім Кардашьян із проханням відмовитися від своїх планів щодо використання позначення з найважливішими елементами логотипу Beauty Concepts, а саме літер «SKKN». Однак відповідач не припинила використання бренду SKKN та SKKN BY KIM, ігноруючи права Beauty Concepts на вказану ТМ.

Тому торік у грудні компанія Beauty Concepts подала два заперечення до Апеляційної комісії Бюро патентів та торговельних марок США на реєстрацію чотирьох торговельних марок Кім Кардашьян. Компанія Beauty Concepts, посилаючись на свою раніше подану заявку на реєстрацію вказувала, що реєстрація ТМ Кім Кардашьян може їй суперечити. Однак, суперечку не вдалося вирішити на рівні органу реєстрації торговельних марок.

Для довідки: в Україні також існує процедура подання заперечень проти заявок на реєстрацію торговельної марки. Такий механізм дає можливість попередити порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку, права на яку виникли раніше та запобігти можливому судовому процесу

Судова тяжба

У поданому позові компанія Beauty Concepts відстоює своє право на торговельну марку «SKKN+» на основі постійного використання з 2018 року у комерційній діяльності. Компанія, яка першою використовує ТМ, має право на неї за загальним правом без її офіційної реєстрації. Особливістю такого захисту торговельної марки є те, що її можна використовувати тільки в географічній зоні, де власник надає послуги чи продає товари.

Наприклад, компанія Beauty Concepts надає професійні послуги салону краси у Брукліні, Нью-Йорк. Тому її права на використання торговельної марки «SKKN+» за загальним правом буде поширюватися тільки на штат Нью-Йорк.

Посилаючись на загальне право на ТМ компанії Beauty Concepts  доведеться надати суду багато доказів, які б підтвердили — торговельна марка «SKKN+» успішно використовувалася вже чотири роки, про неї відомо споживачу і вона вирізняється з-поміж інших.

Компанія Beauty Concepts наголошує — вони маленький локальний бізнес, який знищить світовий бренд, якщо вони не захистять свої права на торговельну марку. І хоча, вони згодні, що ТМ Кім Кардашьян не ідентична їхній, але достатньо схожа, щоб споживач міг їх сплутати. Більше того, шукаючи в пошукових системах словосполучення «SKKN+» споживач насамперед натраплятиме на «SKKN by Kim», не знаходячи сайту компанії Beauty Concepts. 

Компанія Beauty Concepts висуває претензії щодо порушення Кім Кардашьян прав на ТМ, недобросовісну конкуренцію, порушення принципів ділової практики. Крім цього, вимагає: 

  • заборонити використання ТМ «SKKN by Kim»
  • відкликати вже подані заявки на реєстрацію, що містять слова «SKKN»
  • відшкодувати збитки, включно з компенсаційними збитками 
  • вилучити отриманий прибуток
  • штрафні санкції

Представники ж компанії Кім Кардашьян ж заявляють — це просто спосіб виманити гроші маленької компанії у великої під приводом порушення її прав. Звісно ж, великій компанії простіше заплатити кілька мільйонів доларів і укласти мирову угоду, ніж вступати в судову тяжбу. Але цього разу  так не спрацює. Вимоги Beauty Concepts, за словами адвоката відповідача абсурдні, адже компанія хибно вважає, що володіє ексклюзивними правами на товарний знак зі словами «SKKN» для всього, що стосується ринку краси, косметики, волосся чи нігтів. Хоча Beauty Concepts користується торговельною маркою, вузько обмеженою послугами догляду за шкірою обличчя, які пропонуються в одному місці — Бруклін, Нью-Йорк.

Підсумовуємо юридичні аргументи сторін. 

Компанія Beauty Concepts:

  • заявляє про захист права на основі загального права, оскільки використовує ТМ «SKKN+» для свого бізнесу з 2018 року
  • за нею першість у поданні заявки на реєстрацію ТМ, так як заявка компанії Beauty Concepts була подана на два дні швидше, ніж заявка відповідача

Компанія Kimsaprincess Inc:

  • використовує ТМ «SKKN» для зовсім інших класів товарів та послуг, ніж компанії Beauty Concepts ТМ «SKKN+»
  • заявляє, що словосполучення «SKKN» є грою букв слова «skin» (укр. «шкіра») має описовий характер і не може ексклюзивно належати одному власнику щодо всього, що стосується краси і догляду за шкірою

Спираючись на основні умови надання правової охорони торговельним маркам, спробуємо визначити наскільки переконливі аргументи сторін спору — компанія Beauty Concepts vs компанія Kimsaprincess Inc.

Як в українському, так і в американському законодавстві при реєстрації торговельних марок важливо те, що:

1.  Торговельна марка охороняється у тому вигляді, в якому її подано на реєстрацію.

2. Торговельна марка охороняється тільки у тих класах товарів чи послуг, щодо яких її було зареєстровано (за Міжнародною класифікацією товарів і послуг — Ніццька класифікація).

3. Дата подання заявки на реєстрацію торговельної марки визначає, хто звернувся першим за правовим захистом свого позначення. Тому у реєстрації торговельної марки за заявкою, поданою навіть на один день швидше за заявку, що йшла після, і чимось схожу на першу, може бути відмовлено.

4. Не можуть одержати правову охорону торговельні марки, які складаються лише з описових позначень. Тобто, які не дають конкретного розуміння про виробника чи товар, а описують його чи його властивість.

Оцінюємо аргументи сторін спору компанія Beauty Concepts vs компанія Kimsaprincess Inc.

1.      Визначаємо чи схожі візуально торговельні марки компанії Beauty Concepts та компанії Kimsaprincess Inc.  

Загалом, вони не дуже схожі, якщо брати до уваги чорний фон першого позначення та відмінність у шрифтах. Але не все так просто: по-перше компанія Beauty Concepts у заявці на реєстрацію торговельної марки вказала, що позначення складається з напису «SKKN+», а чорний колір представляє фон і призначений лише для затінення та не заявляється, як ознака знака. Шрифти кожної з торговельних марок хоча і відрізняються, але обидва досить прості, читабельні і сприймаються як такі, що містять спільні елементи — букви «SKKN».

Отже, побоювання компанії Beauty Concepts щодо плутанини брендів досить обгрунтоване, особливо при пошуку назв бізнесу в інтернеті чи присвоєння хештегів.

2.  Дати подання заявок на реєстрацію торговельних марок та обрані класи

30 березня 2021 року компанія Kimsaprincess Inc через представника подала чотири заявки на реєстрацію торговельної марки «SKKN by Kim» у різних класах, пов’язаних з виробництвом та продажем товарів для догляду за шкірою. Зокрема, класи 3/5/10 стосуються виробництва товарів — парфумів та засобів по догляду за шкірою, косметики, лікувальних лосьйонів та кремів для лікування дерматологічних захворювань, масажерів для обличчя тощо.

Компанія Beauty Concepts подала заявку на реєстрацію ТМ «SKKN+» торік 28 березня у класі 44 — послуги салонів по догляду за шкірою, spa-послуги, послуги салону краси.
 

Послуги чи товари, для яких реєструють торговельну марку, наведені у Ніццькій класифікації (міжнародна класифікація товарів та послуг). Система групує діяльність бізнесу у 45 класів (класи 1-34 включають товари, а класи 35-45 —  послуги) і дає можливість вибирати сферу діяльності бізнесу.

Під датою подання заявки на реєстрацію торговельної марки розуміють фіксацію відповідним органом, що реєструє торговельні марки, дату подання заявки на реєстрацію ТМ.

Якщо просто — компанія Beauty Concepts в основному надає послуги у сфері догляду за шкірою, а компанія Kimsaprincess Inc виготовляє товари у сфері догляду за шкірою, для реєстрації торговельних марок це абсолютно різні класи і абсолютно різна діяльність.

Аргумент компанії Kimsaprincess Inc. щодо використання ТМ зі словосполученням «SKKN» для зовсім інших класів товарів та послуг, ніж компанії Beauty Concepts — один із найсильніших у спорі, попри те, що компанія Beauty Concepts подала свою заявку на реєстрацію торговельної марки першою.

3.  Чи є словосполучення «SKKN» описовим, яке без використання додаткових позначень не дає торговельній марці розрізняльності?

Основне призначення торговельної марки — відрізняти товар чи послугу одного бізнесу від іншого. Тому ця здатність має бути достатньою, щоб споживач розумів про який бізнес товар чи послугу йдеться. Чи має слово «шкіра» (анг. анг. «skin» та похідне «skkn») достатню розрізняльну здатність, щоб споживач розумів про який бренд говориться? Так не здається. Втім логотип Кім Кардашян і компанії Beauty Concepts мають у своєму складі не тільки словосполучення «SKKN», але і додаткові розрізняльні позначення: компанія Beauty Concepts додала до торговельної марки знак «+», а компанія Kimsaprincess Inc. заявляє позначення з «BY KIM», яке прямо вказує на власника бренду.

Втім, основа обох торговельних марок саме словосполучення «SKKN» за яке і йде боротьба. Очевидно, що слово «skin» чи похідні SKKN чи SKN широко використовують бренди для просування косметичних продуктів чи послуг.

Тобто, основним твердженням, яке позивачу доведеться довести, а відповідачу спростувати — чи словосполучення «SKKN» просто описує продукти та послуги по догляду за шкірою, чи дане словосполучення у такому вигляді є достатньо відмінною, щоб стверджувати, що одна компанія має бути її виключним власником. Але оскільки, словосполучення «SKKN» дуже схоже на слово «skin», яке є описовим, торговельні марки з таким позначенням не можуть належити виключно одному власнику.

Цікавий спір, який матиме правозастосовне значення у схожих справах, і участь у ньому зірки світового масштабу робить його ще більш захопливим. Тепер не лише юристи та патентні повірені стежать, чим все закінчиться, а і прості фанати обох брендів.

Read More

Наша компанія захищає інтереси Акордбанку у справі проти Альфа-Банку щодо купівлі-продажу іноземної валюти

Господарський суд Києва розгляне справу за позовом АТ «Альфа-Банк» до ПуАТ «Акордбанк» про спонукання вчинити дії. Йдеться про перерахунок 8 млн дол. на його користь замість 228 047 264 грн. Тобто за курсом 28,5 грн за 1 долар США. 

Справа стосується виконання зобов’язань за угодою від 22 лютого цього року, тобто укладеною до початку повномасштабної війни в Україні. 

Суддя Господарського суду Києва Л. М. Шкурдова вирішила погодитися з позицією Альфа-Банку, що цей спір є немайновим (не підлягає майновій оцінці), і відкрила справу за сплаченим судовим збором — 2 481 грн замість належних 868 350 грн. 

Справу почнуть слухати 20 вересня. І питання сплати судового збору ми порушимо першим у судовому засіданні. Розгляд справи має відбуватися тільки після того, як АТ «Альфа-Банк» сплатить судовий збір у повному розмірі. Правила мають бути єдиними для всіх. 

У чому суть справи? 

22 лютого між клієнтами нашої компанії та Альфа-Банком було укладено угоду про продаж 8 млн дол. США за 227 876 800 грн. 24 лютого сторони мали здійснити обмін валютами, тобто: Альфа-банк мав викупити свої 8 млн дол. США, проте уже за 227 990 424 грн (на 113 624 грн дорожче).  

24 лютого року після початку повномасштабного російського наступу, уповноважений представник Альфа-Банку повідомив, бо установа не зможе виконати свого обов’язку по купівлі у Акордбанку 8 млн дол. іноземної валюти за 227 990 424 грн.

Угодою між банками встановлено, що перемовини сторін є офіційним, оскільки вести їх можуть уповноважені особи за довіреностями, обмін якими відбувся сторонами. Тобто у ПуАТ «Акордбанк» не було підстав перераховувати на рахунок АТ «Альфа-Банк» коштів, оскільки свою частину угоди останній би не виконав. Цивільний кодекс України у цьому випадку також на боці нашого клієнта. 

У зв’язку з тим, що АТ «Альфа-Банк» 5 травня  через спеціальну банківську систему SWIFT сам визнав цю угоду скасованою, а у оборотно-сальдовій відомості за травень 2022 року, що подається до НБУ, та є загальнодоступною — підтвердив, що на його балансах відсутня заборгованість за своп угодами (угода, укладена між банками). 

Цікаво, що позов до суду було подано 29 липня цього року. 

Окремо варто звернути увагу на походження АТ «Альфа-Банк». Відповідно до відомостей, розміщених на офіційному веб-порталі НБУ , учасниками банку є Андрій Миколайович (40,9614%), Михайло Фрідман (32,8632%) та Пьотр Авен (12,4018%). Усі є громадянами країни-агресора, яка 8 років веде війну проти України. 

Також не варто забувати і про обмеження, які були введенні Нацбанком власною постановою від 24 лютого 2022 року стосовно транскордонних операцій. Ці обмеження було запроваджено для запобігання непродуктивному відтоку капіталу з країни в умовах воєнного стану. 

Угода, укладена між нашим клієнтом та Альфа-Банком стосувалася саме до транскордонної, адже кошти фінустанова мала отримати на рахунки американського банку. Нашому клієнту не було надано інших реквізитів (наприклад, відкритих у АТ «Альфа-Банк» на території України). 

Чому це важливо?

Ця справа стосується не тільки спору двох банків, що мають суперечку за виконання договору. Вона стосується справи, у якій стороною є банк із російськими власниками (більше 86% АТ «Альфа-Банку» належать резидентам країни-резидента), який не мав наміру залишати кошти в Україні, зважаючи на платіжні реквізити за угодою, та банку із виключним українським капіталом, який виконав свою частину угоди до повномасштабного вторгнення рф на території України. 

«Ця справа має значення з точки зору ведення гри за правилами. Не можна одного дня стверджувати про те, що ти не можеш виконати умови угоди, як це було зроблено АТ «Альфа-Банк», а потім забирати свої слова назад через подання позову до суду та намагатися збагатитися за рахунок валютного коливання. Ми не дозволимо маніпулювати фактами та розповідати напівправду в умовах війни»,

коментує адвокатка, керівниця практики захисту бізнесу Ангеліна Климчук
Read More

Як новий закон про держстатистику вплине на бізнес?

Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 5886 про офіційну статистику. Документ розроблено на базі рамкового регламенту Євросоюзу, що дозволяє максимально наблизити українську сферу статистики до європейського законодавства. 

Що це означає? 

Законопроєкт передбачає створення ІТ-платформи, де можна швидко завантажити, отримати і розповсюдити дані. Тобто в Україні запрацює єдина система офіційної статистики онлайн. Законопроєкт вступає у дію з 1 січня 2023 року.

На кого поширюється?

  • Органи державної статистики  та їхні працівники
  • Інші державні органи, які проводять статистичні спостереження (підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади з питань статистики )
  • Респонденти (ФОП, юридичні особи та їх підрозділи, фізичні особи)
  • Користувачі офіційної державної статистичної інформації

Закон передбачає створення спеціальної ради з питань статистики. Її обов’язок — консультувати з усіх статистичних питань.

Як це стосується бізнесу?

При проведенні статистичних спостережень бізнес зобов’язаний: 

  1. Безкоштовно, у визначені строки подавати органам держстатистики достовірну інформацію, зокрема, з обмеженим доступом, і дані бухобліку. Юридичним особам заборонено подавати паперові звіти для збору статистичних даних.
  1. Забезпечувати вільний доступ працівників органів державної статистики та інших виробників офіційної статистики до первинних документів.

Респонденти мають право знати, які первинні дані про них будуть збирати у процесі статистичних спостережень, з якою метою, як, ким і де будуть використані. Ці дані будуть охоронятися згідно статті 30 Закону, ЗУ «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних систем» та ЗУ «Про захист персональних даних». 

Отримати доступ до статистичних даних можна буде через: 

1) офіційні сайти держустанов 

2) ЗМІ 

3) на особистий запит людини чи компанії 

Ця платформа значно полегшить життя бізнес-спільноти, адже отримати та надіслати дані можна буде у рази швидше. Вся інформація буде у онлайн-доступі, що значно економить час.

Read More

«Обслуговування» кредитів під час війни: чи йдуть банки назустріч? 

Навесні Верховна Рада внесла зміни до законодавства, що регулює відносини між банками, іншими фінустановами та їхніми клієнтами. Це допомогло пристосувати ринок фінпослуг до умов воєнного часу, надавши відповідні гарантії. В умовах війни, безробіття й рецесії економіки питання штрафів, відсотків річних та пені не втратили своєї актуальності. Правила стосуються як кредиту, так і споживчого кредиту, а також застосовуються до позики.

Як це працює? 

На період дії воєнного чи надзвичайного стану та ще 30 днів після їхнього скасування:

  • Позичальників звільнено від сплати нарахованих інфляційних втрат та 3% річних (або інших відсотків річних, встановлених договором). Курс валют за останніх пів року зріс майже на 50%, а отже кредит міг би збільшитися в рази. Тому така «заморозка» значно спрощує життя боржникові. Проте це не передбачає можливість не сплачувати основну суму боргу —– «тіло кредиту».
  • Відсотки за користування кредитом нараховувати будуть. Такі проценти не є штрафними санкціями, а тому повертати їх потрібно.
  • Кредитору заборонено вимагати з боржника сплачувати неустойку за кредитом — штраф або пеню за невчасну сплату внеску. Вже нараховану суму кредитор зобов’язаний списати.
  • Сплачувати інші платежі, передбачені кредитним договором, теж не потрібно. Зазвичай, це додаткові та часто замасковані платежі, які повинен компенсувати  позичальник на користь банку. 
  • Банк не може збільшувати змінювану («плаваючу») процентну ставку за користування кредитом, якщо користувач прострочив споживчий кредит (єдина можливість згідно з законом — це ч. 4 ст. 1056-1 ЦКУ, тобто прописаний у кредитному договорі порядок розрахунку змінюваної ставки).
  • Заборонено виселяти людей з осель, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти.
  • Зупиняється реалізація права на предмет іпотеки. Тобто банк не може у позасудовому порядку забрати в боржника майно на підставі іпотечного застереження або договору про задоволення вимог іпотекодержателя. 
  • Припиняється продаж предмета іпотеки та реалізація предмета іпотеки на електронних торгах.

Ці зміни не стосуються договорів, укладених після дня набрання чинності закону (17 березня), або за договорами, до яких вносили зміни щодо: 

1) продовження строків виконання зобов’язань 

2) зменшення розміру відсотків 

3) зменшення розміру штрафних санкцій

Нацбанк також запровадив пом’якшення щодо учасників фінринку та рекомендує фінустановам проводити реструктуризацію боргів та надавати кредитні канікули. 

«Законодавчі спрощення полегшують економічні наслідки  повномасштабної війни Зменшення заробітку та подекуди втрата роботи вимагає адекватної реакції з боку центрального банку та інших банківських установ. Дозвіл повертути людям кредит тоді, коли у них з’явиться  можливість — найкраща тому запорука»,

стверджує юрист практики захисту бізнесу Артур Лозіцький.
Read More

Допомагаємо бізнесу з впровадженням міжнародного стандарту із протидії корупції 

Наш досвід захисту бізнесу та окремих посадовців у кримінальних та господарських справах демонструє, як важливо мати налагоджені процедури, які попередять корупцію, необгрунтовані, шкідливі для організації дії ще на етапі ухвалення рішень.

Йдеться про стандарт ISO 37001:2016 «Системи менеджменту протидії корупції», розробленого Міжнародною організацією зі стандартизації (спеціалізується на розробці стандартів у різноманітних сферах людської діяльності). 

Що включає імплементація стандарту? 

  • Оцінку корупційних ризиків у конкретній організації (аналіз інформації про її діяльність та інтерв’ю зі співробітниками організації).
  • Визначення меж імплементації стандарту (підготовка документу, який визначає, в яких межах, і до якого процесу буде застосовано стратегію).
  • Розробку плану заходів з впровадження системи менеджменту протидії корупції.
  • Розробку процедур та політик, існування яких вимагає стандарт, або ж оцінка на предмет відповідності вже існуючих.
  • Розробку навчальної програми для співробітників з питань роботи системи протидії корупції та проведення відповідних тренінгів.
  • Аналіз системи документообігу на відповідність вимогам стандарту.
  • Супровід проведення оцінки ефективності програми протидії корупції та впровадження змін за результатами оцінки (самостійно, або підтримку роботи спеціалізованого підрозділу всередині організації).

Навіщо це вам потрібно?

  • Сприяє розвитку бізнесу. Дотримання вимог з протидії корупції оцінюється компаніями з розвиненою внутрішньою системою оцінки ризиків при встановленні договірних відносин. Передусім йдеться про великі міжнародні корпорації. 
  • Наявність сертифікату на відповідність стандарту може бути вимогою замовника публічної закупівлі до учасників. 
  • Для запобігання корупції та втратам підприємством коштів через корупцію.
  • Попередження ризиків кримінального переслідування внаслідок порушення співробітниками закону. 
  • Формування позитивної репутації підприємства.
  • Набір документів, створений на виконання стандарту може паралельно задовольняти вимоги Закону України «Про запобігання корупції», який в окремих випадках вимагає від підприємств затверджувати антикорупційну програму.

Як в Україні впроваджують міжнародні стандарти у сфері протидії корупції читайте у матеріалі нашої радниці практики економічних та службових злочинів Ольги Веретільник . 

Наші юристи готові допомогти з розвитком внутрішніх процедур з протидії корупції у компанії. Звертайтеся до нас будь-яким із цих способів:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Міжнародний інвестиційний арбітраж як дієвий спосіб відшкодування збитків 

Російські ракети та артилерія зруйнували тисячі людських осель та підприємств в Україні. І нині постає запитання: як відшкодувати збитки, спричинені рф та притягнути її до відповідальності? Пояснюємо на досить нетиповому, але ефективному прикладі — міжнародному інвестиційному арбітражі. 

Чому слід обрати саме арбітраж?

Міжнародний інвестиційний арбітраж — це процедура вирішення суперечок між іноземними інвесторами та державою. У розумінні цього процесу інвесторами є не лише фізичні, а й юридичні особи, які також можуть звернутися до арбітражу. Можливість інвестора подати позов до держави є гарантією того, що у випадку виникнення суперечки, інвестор має змогу звернутися до незалежних арбітрів. На них покладено функцію розв’язання спору та ухвалення рішення. Спори вирішують як в інституційному арбітражі, так і в ad hoc. Різниця полягає у тому, що останній створюють для конкретного спору, тоді як інституційний діє постійно.

Це вагома перевага для інвестора — обійти національні суди, яким ті не завжди довіряють. Практика засвідчує, що інвестори швидше оберуть арбітраж. Особливо знижується рівень довіри, коли сторона у спорі в національному суді — держава. 

Перевагою арбітражу є і той факт, що на відміну від процедури звернення до ЄСПЛ та національних судів, сума відшкодувань може бути більшою у 10 разів та покрити всі витрати. Якщо це справа ad hoc, витрати будуть залежати від кожної справи окремо. У випадку інституційного арбітражу, то це вартість позову, арбітрів (залежно від їхньої кількості), вартість юридичних та адміністративних послуг.

Як відбувається арбітраж? 

Арбітражний розгляд інвестиційного спору — процедура дорога і за часом тривала. Склад арбітражного трибуналу спершу повинен встановити: чи є спір інвестиційним, яка компетенція сторін, чи є згода на арбітраж. 

І лише після цього перейти до розгляду справи по суті. Кожен із цих етапів передбачає докладний аналіз: визначення інвестиції, громадянства інвестора, тлумачення положень угоди. Остаточним етапом є винесення рішення, що забирає третину часу всього розгляду. У середньому, з моменту подання позову до винесення остаточного рішення, може пройти до 3,5 років.

Короткий дайджест справ

Україна серед держав-лідерів, проти яких ініціюють арбітражні спори. З відомих справ — арбітражний спір, ініційований ПАТ «Мотор Січ», який розглядається судом ad hoc. 

Також справа Філіп Морріс проти України. Суть спору полягає у тому, що національний антимонопольний орган призначив штраф у 44 млн євро через порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ «Тедіс Україна». Товариство виконало не у повному обсязі рішення Комітету від 2016 року, тому компанія звернулася до інвестиційного арбітражу. 

У межах інвестиційного арбітражу розглядають також справу Ощадбанку проти рф. Йдеться про втрату майна фінустанови в Криму, яку спричинила анексія півострова. Аналогічною є справа «Укренерго» проти рф, яка стосується  втрати компанією майна в Криму.

Яка вартість?

Усе буде залежати від того, до якого арбітражу буде заявлений позов. Якщо це інституційний арбітраж, то згідно з Arbitration Rules — вартість позову буде коштувати 5000 доларів, якщо це арбітраж ad hoc — то все індивідуально та залежить від кожного окремого випадку.

Міжнародний інвестиційний арбітраж має багато переваг у наш час. 

Арбітраж — це не тільки про великі стягнення збитків, це також і про конфіденційність, можливість вибрати арбітра/ів та остаточність рішення. Саме це дає сторонам певну свободу і можливість наперед встановити результат спору між ними. 

Read More

Мобінг у законі: як працівників планують захищати від цькувань на роботі?

Не завжди вдається побудувати екологічні взаємини у колективі. Іноді працівники почуваються дискомфортно через необгрунтовано невдоволене та дратівливе ставлення керівництва або колег до себе, що принижує його честь та гідність. І бажання з’являтися на роботі вщент зникає.

Також частими є випадки нерівномірного навантаження працівників, які мають виконувати однакову роботу або нерівна оплата за рівнозначні завдання обох працівників. 

Ці всі випадки психологічного тиску, з якими подекуди стикаються люди на робочому місці, мають назву — мобінг. 

Нині законодавці пропонують створити законодавчі норми, які убезпечать працівників від цькування на роботі. Для цього розробили проєкт закону проти мобінгу у трудових відносинах. Залишилося дочекатися його фінального погодження. А ще одним законопроєктом планують внести до КУпАП окрему статтю про відповідальність і покарання у вигляді штрафів за мобінг. 

Нововведення законодавчо закріплюють право працівників на гідне ставлення до них на роботі. Водночас фіксують і обов’язок роботодавця протидіяти мобінгу працівників.

Що ж таке мобінг? 

Мобінг (іншими словами, цькування) — це дії роботодавця/працівників колективу, які принижують честь та гідність, його професійну (ділову) репутацію. Простими словами це психологічне чи економічне насильство, яке викликає  напружену, ворожу, образливу атмосферу, на роботі і як наслідок працівник сумнівається у собі як у професіоналі. 

Для мобінгу характерні: 

  • тривалі дії/бездіяльність кривдника, наслідком яких, зокрема, є моральна шкода, приниження, страх, тривога, соціальна ізоляція потерпілого, примушування до зміни місця роботи
  • економічний тиск — нерівна оплата за рівноцінну працю, безпідставне позбавлення премій, бонусів тощо
  • психологічний тиск (погрози, висміювання, наклепи, нерівність можливостей для кар’єрного росту, безпідставний недопуск працівника на робоче місце, зневажливі зауваження, словесна чи невербальна поведінка загрозливого, залякуючого або принизливого характеру
  • створення напруженої, ворожої, образливої атмосфери (наприклад, ізоляція працівника від колективу, включно зі зміною робочого місця, незапрошення на зустрічі/наради тощо. 

Якщо ви зазнали мобінгу, ви повинні знати наступне. 

Якщо людина стикається з цькуванням з боку роботодавця чи членів колективу, вона має право на:

  • розірвання трудового договору за власним бажанням
  • виплату вихідної допомоги —  не менше тримісячного середнього заробітку
  • відшкодування за витрати на лікування
  • відшкодування роботодавцем моральної шкоди — у разі, якщо внаслідок дискримінації, мобінгу людина зазнала моральних страждань або це призвело до втрати нормальних життєвих зв’язків, що вимагає від працівника додаткових зусиль для організації свого життя

Роботодавець водночас зобов’язаний: 

  • дбати про захист фізичного та психічного здоров’я працівників
  • комунікувати зі співробітниками та виявляти проблеми в колективі завчасно 
  • розробити процедуру надання психологічної допомоги і підтримки від мобінгу

Важливо, що роботодавець має право розірвати з працівником трудовий договір раніше, якщо його поведінка шкодить команді. 

Якщо ви зазнали мобінгу на роботі, якщо ваші трудові права порушено — ми завжди готові допомогти та забезпечити належний захист ваших законних інтересів. 

«Закріплення покарання за мобінг на законодавчому рівні дозволить захистити трудові права працівників. Неекологічна атмосфера у  колективі призводить до зниження ефективності та продуктивності роботи, зростає недовіра та критика до колег та керівництва, а як наслідок —- звільнення та часті зміни у команді. Більше того, мобінг впливає на психологічне та фізичне здоров’я людей. Тому протидія цькуванню на законодавчому рівні сприятиме тому, щоб ефективних та задоволених працівників та колективів ставало дедалі більше»,

 коментує помічниця старшого юриста практики судових спорів Дар’я Палієнко. 
Якщо вам потрібна правова допомога, звертайтеся до наших юристів:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Справа Протасового Яру: господарський суд Києва зобов’язав забудовників звільнити земельну ділянку 

Прибрати паркан і будівельне сміття з території Протасового Яру зобов’язав орендаря та забудовника. Йдеться про компанії «Бора» та «Дайтона груп». Таке рішення ухвалив Господарський суд Києва. 

У січні Верховний суд поставив крапку у справі Протасового Яру та ухвалив рішення на користь громади — підтвердив, що договір оренди спірної земельної ділянки порушує публічний порядок і не може мати юридичних наслідків. Відтак договір суборенди з забудовником ділянки визнали недійсним. 

Пізніше Київрада вирішила створити на цій території ландшафтного заказника «Протасів Яр».

Чому це важливо? 

Тому що йдеться про усунення останньої перешкоди в користуванні київською громадою цією ділянкою.

У цій справі наша адвокатка Ольга Веретільник представляла Київську міську раду. Вона повідомила, що це ймовірно не останній судовий спір навколо Протасового Яру. Проте наразі громада отримала впевнену юридичну перемогу.  

Read More