Про вас поширюють брехню в інтернеті: чи маєте ви право на компенсацію?

Якщо хтось у мережі поширює про вас фейки або розповідає історії, яких ніколи не було (або були, але зовсім за інших обставин), у вас є два способи захисту порушених прав. 

1. Спростування

  • застосовується, коли про вас розповсюдили брехню і це можна довести
  • інформація визнається неправдивою
  • людина, яка її поширила, має спростувати її таким способом, яким і поширила

2. Відповідь

  • застосовується, коли про вас поширили оціночні судження (детальніше про це читайте тут: ).
  • інформація не визнається недостовірною
  • людина, яка є героєм/героїнею публікації, доповнює її своїми коментарями та власною версією подій

Так що там із компенсацією?

Якщо поширена недостовірна інформація завдала шкоди (наприклад, погіршилося здоров’я, ви втратили роботу чи клієнтів, стали жертвою переслідувань) ви маєте право на відшкодування. Моральну компенсацію має сплатити особа, яка поширила про вас брехню. Для цього вам потрібно буде надати докази (наприклад, висновок лікаря, показання свідків, банківські виписки, довідки з лікарні про проходження стаціонарного лікування).

Відшкодування також можна вимагати у випадку, якщо про вас поширили оціночні судження, виражені у грубій формі (з використанням ненормативної лексики, наприклад).

Які розміри відшкодування?

Встановлених обмежень по компенсації немає. Але тут варто звернути увагу на аналіз судової практики. Торік винесено 711 рішень щодо спорів із захисту честі, гідності та ділової репутації. З них лише 215 — виграшні. Середній розмір компенсації не перевищує 50 000 гривень, хоча іноді суми позовних вимог досягають навіть мільйона гривень. 

Чому так? 

Відсоток виграшних справ у таких спорах в Україні незначний через: 

  • неправильний вибір відповідача (детальніше тут: )
  • недоведення поширення інформації
  • неточну оцінку характеру поширеної інформації

Вимога ж про відшкодування моральної шкоди є похідною та може бути задоволена судом лише після задоволення основної вимоги.

«В Україні, у разі поширення про людину брехні, достатнім рівнем сатисфакції вважається саме визнання інформації недостовірною. Щоб отримати компенсацію важливо надати докази, які можуть підтвердити моральну шкоду, її розмір, тяжкість чи зміну звичного способу життя потерпілого. Попри те, що моральну шкоду довести складно, відстоювати свої права варто»

коментує  адвокат практики захисту ділової репутації Юрій Мельник.
[:en]

Якщо хтось у мережі поширює про вас фейки або розповідає історії, яких ніколи не було (або були, але зовсім за інших обставин), у вас є два способи захисту порушених прав. 

1. Спростування

  • застосовується, коли про вас розповсюдили брехню і це можна довести
  • інформація визнається неправдивою
  • людина, яка її поширила, має спростувати її таким способом, яким і поширила

2. Відповідь

  • застосовується, коли про вас поширили оціночні судження (детальніше про це читайте тут: ).
  • інформація не визнається недостовірною
  • людина, яка є героєм/героїнею публікації, доповнює її своїми коментарями та власною версією подій

Так що там із компенсацією?

Якщо поширена недостовірна інформація завдала шкоди (наприклад, погіршилося здоров’я, ви втратили роботу чи клієнтів, стали жертвою переслідувань) ви маєте право на відшкодування. Моральну компенсацію має сплатити особа, яка поширила про вас брехню. Для цього вам потрібно буде надати докази (наприклад, висновок лікаря, показання свідків, банківські виписки, довідки з лікарні про проходження стаціонарного лікування).

Відшкодування також можна вимагати у випадку, якщо про вас поширили оціночні судження, виражені у грубій формі (з використанням ненормативної лексики, наприклад).

Які розміри відшкодування?

Встановлених обмежень по компенсації немає. Але тут варто звернути увагу на аналіз судової практики. Торік винесено 711 рішень щодо спорів із захисту честі, гідності та ділової репутації. З них лише 215 — виграшні. Середній розмір компенсації не перевищує 50 000 гривень, хоча іноді суми позовних вимог досягають навіть мільйона гривень. 

Чому так? 

Відсоток виграшних справ у таких спорах в Україні незначний через: 

  • неправильний вибір відповідача (детальніше тут: )
  • недоведення поширення інформації
  • неточну оцінку характеру поширеної інформації

Вимога ж про відшкодування моральної шкоди є похідною та може бути задоволена судом лише після задоволення основної вимоги.

«В Україні, у разі поширення про людину брехні, достатнім рівнем сатисфакції вважається саме визнання інформації недостовірною. Щоб отримати компенсацію важливо надати докази, які можуть підтвердити моральну шкоду, її розмір, тяжкість чи зміну звичного способу життя потерпілого. Попри те, що моральну шкоду довести складно, відстоювати свої права варто»

коментує  адвокат практики захисту ділової репутації Юрій Мельник.
Read More

Про вас поширюють брехню в інтернеті. Як дізнатися до кого позиватися?

Інтернет — це стихійний ярмарок інформації, куди кожен приносить щось своє. І в цьому неосяжному просторі легко потрапити у ситуацію, коли хтось скаже чи напише про вас брехню. Пояснюємо, кого закон вважає відповідальним за неправдивий вислів та як його знайти. 

Хто співучасники? 

Автор недостовірної інформації та власник вебсайту, де її розмістили.

Як визначити хто автор?

Все залежить від того, у якій формі розміщена інформація. Наприклад, якщо це:  

  • стаття в інтернет-журналі —  то відповідати має автор статті;
  • запис етеру телепрограми — спікер чи гість студії, який розповів неправдиву інформацію;
  • змонтований відеоролик, тут авторів може бути кілька — від автора сценарію чи музики, до постановників твору (режисер, оператор, художник).

А як визначити, хто власник вебсайту?

Власник — той, хто має безпосередній доступ до керування ним. Якщо немає інших доказів, власником вебсайту є особа (людина чи компанія), на яку зареєстровано доменне ім’я. Наприклад, у вебсайту «www.ukrposhta.ua» доменне ім’я — «ukrposhta.ua».

Знайти власника вебсайту допоможуть сервіси:

  • WHOIS — сервіс безкоштовний, проте дані може бути приховано; 
  • WEB-FIX — платний сервіс, надасть інформацію про власника на основі аналізу даних з інших джерел, якщо в WHOIS дані приховано.

Якщо неправдиву інформацію про вас поширюють у соцмережах, відповідальність лежить тільки на тому, хто її розповсюдив.

Що робити, якщо про вас пишуть брехню?

Ви можете написати скаргу тому, хто оббрехав вас, вимагаючи спростувати інформацію або опублікувати вашу версію подій. Або ж йти до суду. Для цього зберіть докази, які підтверджують, що інформація:

  • розповсюджена в мережі;
  • дійсно неправдива;
  • стосується саме вас;
  • шкодить вам.

Далі ви можете звернутися до суду самостійно або через адвоката. 

«Встановлення осіб, які відповідальні за поширення неправдивої інформації, є одним з перших етапів підготовки до захисту своїх прав у майбутньому спорі. Це завдання може бути не з легких та забрати багато часу. Наші юристи завжди готові підтримати вас та надати правову допомогу»,

зазначив адвокат практики судових спорів Юрій Мельник.
Read More