Posts tagged "гроші"

  1. Home
  2. Posts tagged гроші

Податкову амністію в Україні продовжили до березня: чому варто скористатися цією можливістю?

Що таке податкова амністія?

Це добровільне декларування свого майна, отриманого до 1 січня минулого року та з якого не було сплачено податки. Таким чином держава надає право легалізувати свої «тіньові» доходи. 

Хто може скористатись процедурою податкової амністії?

Легалізувати свої активи можуть як громадяни України, так і іноземці та особи без громадянства (які на момент отримання незадекларованих активів постійно чи тимчасово проживали на території України).

Кого це стосується? 

  • українців, іноземців та осіб без громадянства, які працювали та отримували зарплату у «конвертах» в Україні
  • українців, які працювали за кордоном та не сплачували податки в країні, якій працювали
  • бізнес (самозайняті особи та ФОП), що не показували повністю свій прибуток, а отже не сплачували з нього податок
  • бізнес, який працював через закордонні компанії та робив виплати через іноземні рахунки

Податкова амністія не розповсюджується на:

  • дітей до 18 років, недієздатних або обмежено дієздатних людей
  • людей, які перебувають під економічними санкціями
  • національних публічних діячів, які виконують або виконували в Україні публічні функції.

Які  ставки застосовують у кампанії податкової амністії?

Замість ставки традиційного декларування – 18,5%  ПДФО та 1,5% військового збору, на час податкової амністії застосовують вкрай низький відсоток:

  • 5% ставка збору для грошових коштів, платіжних документів, цінний паперів, банківських металів, рухомого та нерухомого майна, що перебуває на території України 
  • 9% ставка збору для грошових коштів, платіжних документів, цінний паперів, банківських металів, рухомого та нерухомого майна розміщених за кордоном
  • 2,5% ставка збору у разі придбання державних облігацій України з терміном обігу понад рік

Декларант може сплатити податки трьома рівними частинами:

  • Перша частина — протягом 30 днів з дати подання декларації.
  • Друга частина — до 1 травня 2024 року.
  • Третя частина— до 1 травня 2025 року.

При обранні такого варіанту, ставки збору будуть дещо збільшені: замість ставок 5%, 9% та 2,5% застосовуватимуться 6%, 11,5% та 3% відповідно.

Яка відповідальність  за незадеклароване майно?

Якщо після закінчення кампанії добровільного декларування держава виявить у платника податку незадеклароване майно, його може бути притягнуто до фінансової, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Тут все залежить від  використаних прийомів ухилення від сплати податків та розміру незадекларованого майна. 

Цього місяця парламент підтримав законопроєкт щодо Загального стандарту звітності CRS. Це означає, що в майбутньому Державна податкова служба буде мати інформацію про статки українців, розміщені в іноземних банках.

Нині держава дозволяє вивести з тіні свої статки та виконати законні зобов’язання. Податкова амністія не лише виховує податкову культуру в українцях, але й є реальною підтримкою Збройним силам України. Оскільки одноразовий збір йде до державного бюджету, з якого фінансують обороноздатність України. 

Зараз потенційні декларанти мають трохи більше трьох місяців, щоб скористатись кампанією податкової амністії. Попри те, що час на декларування ще є – зволікати не варто, тому кожен окремий випадок потребує аналізу на ризики та час на підготовку документів. 

Якщо вам потрібна допомога щодо аналізу ризиків та підготовки декларування вашого майна, звертайтесь до юристів нашої компанії:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Найчастіші «корупційні» правопорушення під час заповнення декларацій 

Після введення воєнного стану в Україні законодавці поставили на паузу декларування посадовців. Ми рекомендуємо не відкладати процедуру звітування до закінчення воєнного стану. Тому зібрали найбільш поширені помилки, яких припускаються під час заповнення декларацій. 

Найбільш розповсюдженою є практика складання протоколів за ст. 172-6 КУпАП. За статистикою НАЗК, за 2021 рік кількість справ за ст. 172-6 КУпАП, що надійшли до суду становить трохи більше 8 000, з яких розглянуто майже 7 500(!).

Несвоєчасне подання без поважних причин декларації посадовцями

Одне із найчастіших порушень за ст. 172-6 КУпАП, які виявляли працівники НАЗК — порушення строків подання е-декларацій без поважних причин, і як наслідок складання протоколу «про корупцію».

До поважних причин також відносять:

  • неможливість подати вчасно декларацію через стан здоров’я
  • перебування на лікуванні
  • внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу)
  • технічні збої офіційного веб-сайту НАЗК
  • перебування (тримання) під вартою тощо

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку за кордоном або про суттєві зміни у майновому стані

Часто декларанти невчасно або взагалі не повідомляють про суттєві зміни в майновому стані. 

Наприклад, якщо декларант придбав квартиру або автівку, то необхідно подати до реєстру повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. 

Однак рішення про притягнення до відповідальності ухвалює не НАЗК, а суд.

Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації 

Відповідальність може настати виключно за внесення «завідомо неправдивих» відомостей, тобто що декларант свідомо вносив недостовірні дані. І для притягнення до відповідальності цей умисел треба довести. 

«Будь-який держслужбовець через неуважність під час заповнення декларації може отримати статус «корупціонера», який надовго заплямує репутацію. Тому потрібно вести не тільки добросовісний спосіб життя, а й приділяти максимальну увагу до всіх антикорупційних обмежень»,

коментує адвокатка Марина Носова.

Якщо вам потрібна допомога, звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Ризики, з якими можуть стикатися власники віртуальних активів 

Україна цьогоріч посіла третю сходинку у рейтингу глобального індексу використання криптоактивів, складеному аналітичною компанією Chainalysis. Це означає, що галузь активно розвивається і стає новим сектором економіки. Пояснюємо, з якими проблемами можуть зіткнутися власники віртуальних активів.  

Стати жертвою злочину

Найбільш поширеними злочинами у такому випадку є шахрайські scam-проєкти, тобто  фіктивні схеми для отримання грошей обманним шляхом. Це може бути поширення посилань на фішингові сайти чи вірусних програм під виглядом звичайного програмного забезпечення або мобільних застосунків, кібератаки на криптобіржі та злам криптогаманців з викраденням їх вмісту.

Кримінальне переслідування з боку правоохоронців

Йдеться насамперед про незаконний тиск на представників бізнесу з IT-сектору. Найпоширенішим способом є ініціювання розслідувань Нацполіцією, СБУ та Бюро економічної безпеки.

Серед так званих «типових» злочинів, які реєструють правоохоронці:

  • колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК України) 
  • викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання (ст. 188-1 КК України)
  • шахрайство (ст. 190 КК України)
  • легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 КК України )
  • ухилення від сплати податків (ст. 212 КК України)
  • фінансування тероризму (ст. 258-5 КК України)
  • несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж (ст. 361 КК України)

Правоохоронці проводять обшуки, вилучають техніку  та інше майно, арештовують корпоративні права, чим фактично блокують роботу бізнесу та чинять тиск на працівників і топ-менеджмент компанії.

Блокування рахунків та транзакцій з боку криптобірж

Причини блокувань є в угоді користувача на саті криптобіржі. Усе для того, щоб убезпечити компанію та користувачів сервісів від репутаційних ризиків та дотримуватися стандартів протидії відмиванню коштів (AML-перевірка). Найбільш поширені причини блокування активів:

  • підозрілість транзакцій з криптовалютою, отриманою незаконно або з високоризикованих  гаманців (криптоміксерів, скам-проєктів, шахраїв та даркнет-маркетплейсів)
  • нетиповість транзакцій для конкретного облікового запису користувача та вимоги правоохоронців про блокування

Спробувати розв’язати цю проблему можна сконтактувавши зі службою підтримки та надати відповідні документи.   

Фінансовий моніторинг операцій з віртуальними активами

У новому законі про фінмоніторинг є поняття «віртуальний актив» — тобто  цифрове вираження вартості, з яким можна проводити операції у цифровому форматі. Тому операції з використанням криптовалют підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу. Постачальник послуг, пов’язаний з обігом віртуальних активів (будь-яка людина або компанія, що обмінює, переказує, зберігає, адмініструє віртуальні активи тощо), є суб’єктом первинного «фінмону». Закон встановив поріг у 30 тис. грн, який розділяє перевірки за обсягом даних, що вимагаються: 

  • якщо операція вища за вказану суму, то клієнт має пояснити походження та призначення активів, а також дані про платника та одержувача
  • транзакція на меншу суму дозволяє вказувати лише номер віртуального гаманця 
  • перекази за кордон навіть менше 30 тис. грн потрібно підтвердити максимально детальною інформацією про учасників транзакцій

Не потрапити на «податковий гачок»

Спеціального порядку оподаткування віртуальних активів немає, тому доходи потрібно фіксувати за загальними правилами. 

  • Для фізичних осіб — 18% податку на доходи та 1,5% військового збору. 
  • Для юридичних осіб на загальній системі оподаткування — 18% з продажу, а підприємства-платники ПДВ — додатково 20% у зв’язку з виникненням податкових зобов’язань. 
  • Підприємці та підприємства ІІІ-ої групи спрощеної системи оподаткування сплачуватимуть 5% (а під час воєнного стану — 2%, але необхідно подати відповідну заяву у податкову), проте існують питання щодо обрання виду діяльності. Ведення бізнесу не за  «своїм» КВЕДом може бути підставою для анулювання податковою статусу «спрощенця».

«Обіг віртуальних активів створив велике коло можливостей для їхніх власників. Разом з тим, специфіка цього ринку та відсутність на даний час його чіткого правового регулювання породжує багато ризиків та невизначеностей. Щоб уникнути негативних наслідків варто подбати про попередній аудит об’єктів інвестування та комплексну підготовку до запуску нових проєктів»,

зазначив адвокат кримінальної практики Артем Облетов.

«Ринок віртуальних активів жваво працює не перший рік, проте його перебування у тіні позитивно не позначається на економіці держави. Та й правова незахищеність його учасників не забезпечує їм належний захист активів. Тому законодавчі зміни та повна легалізація ринку — це вимога часу. Останнє слово за державою»,

наголошує юрист практики захисту бізнесу Артур Лозіцький.

Збережіть собі цей матеріал, а в разі потреби звертайтеся до наших юристів:

Read More

Що варто знати державним службовцям, щоб не мати проблем із законом (у кримінальному і адміністративному аспекті)?

Зібрали ключову інформацію щодо ризиків на посаді, поведінки під час допиту та обшуку, а також прав учасників слідчих дій.

Зберігайте собі цей матеріал, а в разі потреби звертайтеся до наших юристів: 

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

«Кредитні канікули»: як банки підтримують позичальників під час війни? 

Що таке кредитні канікули? 

Для позичальників кредитні канікули — це час, коли можна забути про платежі за кредитом. Щоправда, тимчасово.

У законодавстві немає чітко визначеного поняття кредитні канікули, проте під цим поняттям прийнято розуміти реструктуризацію боргу. Простими словами це зміна графіку платежів по кредиту для комфортних умов оплати. 

Такий графік змінюється наступним чином:

  • зменшується відсоткова ставка та сума платежу
  • зменшується сума платежу по тілу кредиту і певний час сплачуються тільки відсотки за користування, а платежі переносять у кінець графіку
  • «розтягується» строк повернення кредиту, тим самим зменшується платіж

Це допомагає водночас і зберегти резерви банків за рахунок «живих» грошей, і не погіршувати кредитну історію позичальників.

Під час реструктуризації кредитів банк часто просить додаткове забезпечення кредиту. Це посилює позиції банку. Проте процедура реструктуризації має зворотній бік — це призводить до подорожчання кредиту, бо клієнт довше користується грошима банку і за договором все одно доведеться оплачувати кредит.

В умовах економічної кризи, карантину та повномасштабної війни кредитори часто пропонують кредитні канікули, які передбачають не тільки зменшення суми платежів, а й часткове списання  кредиту, тобто його часткове прощення.

Прощення кредиту — з точки зору податкового законодавства вважається додатковим благом. Тому клієнтові банка потрібно буде подавати декларацію про доходи і сплатити суму ПДФО (18%) та ВЗ (1,5%), тобто 19,5% від суми.

Але і тут є нюанси, бо є ситуації коли такі списання не є додатковим благом. Слід виокремити, що до додатково блага не відносяться заробітна плата та оплата будь-яких послуг за цивільно-правовими договорами.

Податковий кодекс наголошує, що додаткові блага виплачуються платнику податку податковим агентом. Тобто за наслідками, повинно відбутись фактичне отримання грошей або товару. Наприклад, за кредитним договором позичальник має отримати від кредитора повернення  сплачених коштів. 

Законодавством не передбачено скасування нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Списання для погашення кредитів є правомірним з боку кредитора.

Які спрощення пропонує Нацбанк?

Дуже важливо звернути увагу на те, Національний банк України дозволив:

  • у період дії воєнного стану та ще 30 днів після дня його припинення або скасування, споживач за договором про споживчий кредит не нестиме відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов’язань за договором
  • навіть у разі допущення такого прострочення споживач може бути звільнений від сплати неустойки (штрафу, пені) та за ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних та інфляційних витрат

Тобто реструктуризація тимчасово знімає фінансове навантаження з боржника без порушення зобов’язань перед кредитором. «Кредитні канікули» — це не скасування, а лише відтермінування сплати боргу. Кредитна історія боржника не псується, а це означає, що несплата за кредитом під час реструктуризації не стане перешкодою в отриманні кредитів у майбутньому.

«Сподіватися, що банк забуде про ваш кредит, штраф чи пеню — це доволі наївно. Тому будь-яку заборгованість можливо реструктуризувати на прийнятних умовах для сторін. Адже банк завжди зацікавлений у «живих» грошах. А позичальник має нагоду домовитися про вигідні для себе умови погашення боргу»,

стверджує юрист практики захисту бізнесу Артур Лозіцький.

Якщо вам потрібна юридична допомога, звертайтеся до нас:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Бюро економічної безпеки України: чи ефективно працює нове правоохоронне відомство? 

Торік наприкінці листопада у структурі українських правоохоронних органів з’явилося нове відомство — Бюро економічної безпеки України. А вже за місяць детективи БЕБ оголосили про першу першу підозру за несплату 66 млн грн податків.

Що це за орган та навіщо він Україні?

Історія створення відомства, яке замінить податкову міліцію та інші фінансові органи з розслідування та протидії економічним злочинам почалася у 2013 році. Головна причина — необхідність реформувати податкову та СБУ. На той час вони були фактично каральними органами, які тиснули на бізнес, мали корупційні ризики, а їхні функції дещо дублювалися. Хоча мали займатися протидією економічній та корупційній злочинності. 

Тоді Кабмін вперше представив концепцію Служби фінансових розслідувань України. Але вона не знайшла достатньої підтримки серед депутатів та Євросоюзу. У видозміненому вигляді цей та інші проєкт кочували з Мінфіну, КМУ до ВРУ і назад, поки у 2020 році, депутати не представили новий концепт — Бюро економічної безпеки. 

Наразі БЕБ займається протидією правопорушень в економічній сфері. Головна відмінність від колишніх органів — впровадження аналітичного підходу (збір та аналіз великих об’ємів даних, використання сучасних технологій OSINT — розвідки за відкритими джерелами тощо) до виявлення та розслідування фінансово-економічних злочинів. 

Першочергові завдання:

  • виявлення ризиків у сфері економіки
  • оцінка ризиків і загроз економічній безпеці держави, їх мінімізація
  • участь в удосконаленні законодавства у сфері протидії корупції 

А потім вже — кримінальні правопорушення у сфері економіки.

Яка підслідність БЕБ?

  • Підробка грошей, цінних паперів, марок акцизного податку (ст. 199 ККУ)
  • Незаконні азартні ігри (ст. 203-2 ККУ)
  • Незаконне виготовлення і збут підакцизних товарів (ст. 204 ККУ)
  • Протидія законній господарській діяльності (ст. 206 ККУ)
  • Ухилення від сплати податків та ЄСВ (ст. 212, 212-1 ККУ)
  • Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 ККУ
  • нНезаконна приватизація (ст. 233 ККУ) тощо

Не обійшлося і без перетину з іншими органами. Так детективи БЕБ можуть розслідувати злочини щодо:

  •  розтрати, якщо предметом є бюджетне відшкодування (ст. 191 ККУ)
  •  протиправного заволодіння майном підприємства (ст. 206-2  ККУ)
  •  нецільового використання бюджетних коштів (ст. 210  ККУ)
  •  видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону (ст. 211 ККУ)

якщо досудове розслідування не віднесено до підслідності ДБР чи НАБУ. 

Однак це може викликати конфлікт між правоохоронними органами, коли на перших етапах ще не буде встановлено суб’єкт чи предмет злочину та боротьбу між органами за провадження. Що у підсумку призведе до недопустимості доказів та неефективності роботи детективів, слідчих та прокурорів.

Що зі статистикою? 

За останні кілька місяців БЕБ відзвітувалася про кілька гучних справ, серед яких:

  • Викриття так званого конвертаційного центру. Використовуючи фіктивні фірми, злочинна група допомагала підприємствам приховувати та переводити в готівку свої прибутки. Внаслідок незаконних оборудок вони привласнили понад 3,5 млрд грн. 
  • Працівники БЕБ за допомогою румунських прикордонників виявили чоловіка, який намагався перевезти незадекларовані 1,6 млн дол. США та 50 тис. євро (понад 66 млн грн). Гроші у нього вилучили. 
  • БЕБ арештував активи 420 млн грн та понад 700 тис. товарів компаній відомої російської бізнесвумен, яка володіє мережею магазинів «Brocard». 
  • Співробітники БЕБ запобігли розкраданню з бюджету 837 милн грн. Йдеться про  превентивні заходи, завдяки яким службовці 30 компаній подали уточнюючі декларації і  зменшили суму відшкодування від держави.
  • БЕБ оголосила підозри керівнику та заступнику начальника державного підприємства, яких звинувачуюють у привласнені та розтраті майна на понад 4 млн грн.

Проте діяльність БЕП не зовсім прозора у частині звітування. На офіційному сайті у розділі «Плани та звіти» відсутні статистичні відомості. На головній сторінці розміщені три пункти, що характеризують роботу відомства:

  1. Арештовано активів рф/рб — 40 млрд грн. 
  2. Упереджено розкрадання — 4 млрд грн. 
  3. Відшкодовано збитків у КП — 3,1 млрд грн.

У той же час Офіс Генерального прокурора у своїй звітності за перші 8 місяців цього року наводить такі дані:

  • всього у провадженні БЕБ перебуває 258 кримінальних правопорушень
  • вручено повідомлення про підозру 9 особам
  • до суду направлено 3 провадження
  • закрито 4 провадження
  • встановлена сума матеріальних збитків 39 307 тис. грн.
  • накладено арешт на 4200 тис. грн.
  • відшкодовано збитків — 0 грн.

З цього випливає, що статистичні дані ОГП та БЕБ не збігаються. Коли БЕБ говорить про неймовірні успіхи, Генпрокуратура їх спростовує та наводить свої цифри, такі як повна відсутність відшкодування збитків та різниця в сумі арештованих актів майже у 1000 разів. 

Навіть якщо статистика ОГП не охоплює арешти активів рф/рб, все одно цифра, яку дає прокуратура є меншою тої, яку наводить БЕБ у своїх новинах (наприклад, про арешт автомобілів вартістю 220 млн грн). 

Які проблеми та конфлікти?

По-перше, відтік кадрів. Штат БЕП складає 700 людей. Однак за інформацією з сайту, з серпня минулого року, на роботу було прийнято 370 людей і вже звільнили 79 — тобто майже 21,5 % від найманих працівників. Наразі у штаті 291 людина — тобто 41,5% від загальної чисельності (дані станом на 20 вересня). І логічно, що такі ротації впливають на якість роботи цього органу. 

Також стосуючись першого, не зрозуміло чому при першому конкурсі торік набирали людей без досвіду, а вже в новому вимагають загальний стаж роботи для аналітиків та стаж слідчої чи оперативно-розшукової діяльності для детективів. 

Робили це ймовірно, щоб швидко наповнити відомство та запустити його діяльність, нехтуючи ризиками якості та професійності співробітників, або щоб на роботу могли прийти старі кадри з податкових органів.

Інформації щодо територіальних управлінь взагалі немає. Нині з 23 необхідних створено лише 4 у Львівській, Київській, Одеській та Волинській областях, куди триває конкурс з добору кадрів.

По-друге, склад нового БЕБ. Більшість персоналу цього органу складають колишні працівники податкових органів та податкової міліції. Фактично кадри поповнилися старими міліціонерами, і на відміну від ДБР, для БЕБ не передбачалося пільг при  прийнятті колишніх співробітників податкових органів. Це певною мірою підриває довіру до оновлення системи захисту та протидії економічним правопорушенням в Україні.

По-третє, конфлікт із Радою громадського контролю. 18 липня рада призупинила свою роботу у конкурсних комісіях та звинуватило керівництво БЕБ у неналежній організації  та призначені на керівні посади у територіальних управліннях осіб із сумнівною репутацією. Це призводить до недійсності всіх результатів конкурсу після 19 липня до призначення нових членів Ради у комісії. Чи відбулося це насправді встановити важко, оскільки Рада не публікувала жодних протоколів після 18 липня.

По-четверте, хоча КПК визначив за БЕБ виключну підслідність щодо справ з організації незаконного азартного бізнесу (ст. 203-2 ККУ), досудове розслідування та процесуальне керівництво чомусь продовжують виконувати органи національної поліції та місцеві прокуратури. Якщо такі випадки траплятимуться і далі та щодо інших злочинів теж, це зрештою нівелює створення БЕБ.

Що далі?

За 10 місяців роботи і 7 в умовах війни БЕБ розпочав свою роботу, встиг пристосуватися до нових умов, проте зіштовхнувся із багатьма труднощами. 

Нині потрібен перезапуск роботи Ради громадського контролю та відновлення її довіри до керівництва органу, щоб забезпечити повноцінний та незалежний конкурс. Далі обрати голів та нарешті запустити роботу інших територіальних управлінь. 

Важливо вирішити проблему статистики. Це можливо завдяки впровадженню повністю уніфікованих форм звітності між ОГП та БЕБ, щоб їхні дані були однаковими, а бюро відкритими та прозорим. 

Як і будь-який інший орган він зіштовхнувся із конфліктами з іншими органами розслідувань, що не хочуть чи не можуть визнавати його виключну підсудність. Проте ця проблема притаманна всім новоствореним та старим відомствам, як НАБУ, ДБР, СБУ, і потребує комплексного вирішення у Кримінальному процесуальному кодексі. 
Наразі БЕБ не викликає ентузіазму у сторонніх спостерігачів. Його планували створити як ефективне оновлення української системи попередження та протидії економічній злочинності. Орган закладає дійсно нові та важливі першочергові принципи попередження економічних правопорушень та збитків, виявлення зон ризиків та протидії ним, і вже на другому плані постає його розслідувальна та карна функція. Зрозуміло, що в умовах воєнного стану, коли він перекваліфікувався у напіввійськове відомство, що займається арештом активів рф/рб, він не зміг показати у повній мірі, через що важко зробити висновки. Проте через деякий час з притоком нових кадрів, запуском територіальних управлінь, довірою від громадського контролю на нас має чекати новий рівень економічної захищеності в Україні.

Read More

Справа проти Альфа-Банку: проросійський банк вимагає слухати справу у закритому режимі

Адвокати Альфа-Банку заявили про вимогу слухати справу у закритому судовому засіданні. Обгрунтовують це наявністю банківської таємниці.

Господарський суд Києва на цьому засіданні нічого не вирішив та взяв паузу до 27 вересня. 

Чому це важливо? 

Закритий розгляд справи означає, що громадськість не зможе стежити за процесом, а судове рішення — не буде опубліковане у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Не можна допустити, щоб в умовах війни проти росії виконувалися забаганки банку з резидентами країни-агресора про нерозголошення інформації стосовно ходу розгляду справи. 

Про що йдеться? 

Справа стосується угоди про купівлю-продаж Альфа-Банком іноземної валюти у Акордбанку, чиї інтереси представляє наша компанія. 

Йдеться про 8 млн доларів, які Альфа-Банк мав придбати в Акордбанку до початку війни за 227 990 424 грн. 

Втім у перший день повномасштабного вторгнення Альфа-банк повідомив, що не зможе виконати свої зобов’язання за договором, тобто купити валюту за встановлену суму. Угоду скасували. Однак незабаром банк подав позов до суду про вимогу сплатити на його користь 8 млн доларів за курсом 28,5 за долар. А нині він майже вдвічі вищий. Тобто, на рівному місці Альфа-Банк хоче збагатитися на 101 552 736 грн.

Що далі? 

Наші адвокати готують вмотивоване заперечення аби не допустити закритого розгляду справи, оскільки для такого процесу відсутні підстави. Ця позиція буде донесена до суду 27 вересня.

У цій справі адвокати компанії «‎Міллер» захищають Акордбанк зі 100% часткою українського капіталу у справі проти Альфа-Банку, у якому понад 85% належать резидентам росії. 

Read More

Постанова VS протокол про адміністративне правопорушення

1. Яка різниця між постановою і протоколом про адміністративне правопорушення?

Є два види документів, які працівник патрульної поліції має право оформити щодо водія — це постанова або протокол у справі про адміністративне правопорушення. 

Постановою водія одразу притягують до відповідальності. Протокол лише фіксує порушення, а питання про винуватість чи невинуватість вирішує суд. 

Буде це постанова чи протокол — залежить від правопорушення.  

2. Коли складають протокол про адміністративне правопорушення, а коли виносять постанову?

Наприклад, за ДТП без потерпілих або відмову пройти огляд на стан сп’яніння на водія складають саме протокол.

Якщо порушено правила проїзду перехрестя, проігноровано сигнали світлофору, наприклад, або немає «автоцивілки» — складають саме постанову, де вказують розмір штрафу, який потрібно сплатити протягом 15-ти днів.

3. Чи треба підписувати протокол про адміністративне правопорушення або постанову?

У постанові чи протоколі водію пропонують підписатися у відповідній графі, до якої водій, як особа, яку притягують до відповідальності, може внести свої пояснення чи заперечення.

Важливо розуміти, що відмова підписувати протокол чи постанову та незгода зі змістом таких документів — це різні речі. 

4. Що буде, якщо відмовитися від підпису?

Якщо водій відмовляється проставити підпис, то інспектор патрульної поліції не дає копію протоколу чи постанови. 

Після відмови поставити підпис у протоколі, оригінал з копією, який мав отримати водій, надійде до суду. З ним можна буде ознайомитися. Але не факт, що після складення матеріалів до протоколу не будуть внесені додаткові дані.

Після відмови в отриманні постанови, інспектор повинен надіслати її за місцем проживання водія. Проте, невідомо коли така постанова надійде до водія поштою, якщо взагалі надійде. Без наявної постанови водій не зможе ні сплатити суму штрафу, ні оскаржити його.

5. Як оскаржити?

Протокол про адміністративне правопорушення разом з доказами буде розглядатися в суді. Винесену ж постанову інспектора поліції можна буде оскаржити в суді протягом 10 днів.

Якщо вам потрібна юридична допомога, звертайтеся до нас:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Бізнес у безпеці: зареєстрована торговельна марка як основа успіху

Христина Унгурян, юристка практики захисту бізнесу юридичної компанії «Міллер»

Питання захисту інтелектуальної власності в Україні нині як ніколи популярне. Запуск стартапу, розробка високотехнологічного продукту завжди поєднані з створенням об’єктів інтелектуальної власності, зокрема, торговельними марками. Саме торговельна марка захистить бізнес від недобросовісної конкуренції та допоможе просувати продукт. На прикладі резонансної справи проілюструємо, як від реєстрації торговельної марки може залежати не тільки впізнаваність бренду, а і його безпека.

Нещодавно проти Кім Кардашьян було подано позов щодо незаконного використання торговельної марки. Це не перша судова тяжба за участі світового бренду. Але ця справа особлива тим, що ілюструє складність боротьби маленького бізнесу з великою компанією, власницею якої є публічна особа з багатомільйонною аудиторією. Крім того, справа матиме значення для подальшої реєстрації торговельних марок з використанням позначення «skkn», яке і призвело до судової тяганини. 

Розбираємося у ситуації з позовом проти зірки, розглянувши основні аргументи сторін.

Передісторія судової тяжби

Близько року тому Кім Кардашьян запустила новий бренд догляду за шкірою «SKKN by Kim», який відразу зіткнувся з юридичними проблемами. Виявилося, що словосполучення «SKKN» уже використовує інша компанія для розпізнавання в бізнесі краси. Компанія Beauty Concepts володіє торговельною маркою (далі — ТМ) «SKKN+».

У своєму позові, поданому до федерального суду Нью-Йорка 28 червня, компанія Beauty Concepts стверджує — рік тому їй стало відомо, що Кім Кардашьян (а саме її юридична особа — компанія Kimsaprincess Inc.) планує запустити нову лінію догляду за шкірою під брендом «SKKN та/або SKKN BY KIM». На думку Beauty Concepts логотип нової лінійки Кім Кардашьян дуже схожий на їхній власний логотип «SKKN+», який вона використовує ще з 2018 року для власного салону краси, надання spa-послуг та догляду за шкірою. 

Компанія Beauty Concepts також зазначає, що вона попередньо зверталася до компанії  Кім Кардашьян із проханням відмовитися від своїх планів щодо використання позначення з найважливішими елементами логотипу Beauty Concepts, а саме літер «SKKN». Однак відповідач не припинила використання бренду SKKN та SKKN BY KIM, ігноруючи права Beauty Concepts на вказану ТМ.

Тому торік у грудні компанія Beauty Concepts подала два заперечення до Апеляційної комісії Бюро патентів та торговельних марок США на реєстрацію чотирьох торговельних марок Кім Кардашьян. Компанія Beauty Concepts, посилаючись на свою раніше подану заявку на реєстрацію вказувала, що реєстрація ТМ Кім Кардашьян може їй суперечити. Однак, суперечку не вдалося вирішити на рівні органу реєстрації торговельних марок.

Для довідки: в Україні також існує процедура подання заперечень проти заявок на реєстрацію торговельної марки. Такий механізм дає можливість попередити порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку, права на яку виникли раніше та запобігти можливому судовому процесу

Судова тяжба

У поданому позові компанія Beauty Concepts відстоює своє право на торговельну марку «SKKN+» на основі постійного використання з 2018 року у комерційній діяльності. Компанія, яка першою використовує ТМ, має право на неї за загальним правом без її офіційної реєстрації. Особливістю такого захисту торговельної марки є те, що її можна використовувати тільки в географічній зоні, де власник надає послуги чи продає товари.

Наприклад, компанія Beauty Concepts надає професійні послуги салону краси у Брукліні, Нью-Йорк. Тому її права на використання торговельної марки «SKKN+» за загальним правом буде поширюватися тільки на штат Нью-Йорк.

Посилаючись на загальне право на ТМ компанії Beauty Concepts  доведеться надати суду багато доказів, які б підтвердили — торговельна марка «SKKN+» успішно використовувалася вже чотири роки, про неї відомо споживачу і вона вирізняється з-поміж інших.

Компанія Beauty Concepts наголошує — вони маленький локальний бізнес, який знищить світовий бренд, якщо вони не захистять свої права на торговельну марку. І хоча, вони згодні, що ТМ Кім Кардашьян не ідентична їхній, але достатньо схожа, щоб споживач міг їх сплутати. Більше того, шукаючи в пошукових системах словосполучення «SKKN+» споживач насамперед натраплятиме на «SKKN by Kim», не знаходячи сайту компанії Beauty Concepts. 

Компанія Beauty Concepts висуває претензії щодо порушення Кім Кардашьян прав на ТМ, недобросовісну конкуренцію, порушення принципів ділової практики. Крім цього, вимагає: 

  • заборонити використання ТМ «SKKN by Kim»
  • відкликати вже подані заявки на реєстрацію, що містять слова «SKKN»
  • відшкодувати збитки, включно з компенсаційними збитками 
  • вилучити отриманий прибуток
  • штрафні санкції

Представники ж компанії Кім Кардашьян ж заявляють — це просто спосіб виманити гроші маленької компанії у великої під приводом порушення її прав. Звісно ж, великій компанії простіше заплатити кілька мільйонів доларів і укласти мирову угоду, ніж вступати в судову тяжбу. Але цього разу  так не спрацює. Вимоги Beauty Concepts, за словами адвоката відповідача абсурдні, адже компанія хибно вважає, що володіє ексклюзивними правами на товарний знак зі словами «SKKN» для всього, що стосується ринку краси, косметики, волосся чи нігтів. Хоча Beauty Concepts користується торговельною маркою, вузько обмеженою послугами догляду за шкірою обличчя, які пропонуються в одному місці — Бруклін, Нью-Йорк.

Підсумовуємо юридичні аргументи сторін. 

Компанія Beauty Concepts:

  • заявляє про захист права на основі загального права, оскільки використовує ТМ «SKKN+» для свого бізнесу з 2018 року
  • за нею першість у поданні заявки на реєстрацію ТМ, так як заявка компанії Beauty Concepts була подана на два дні швидше, ніж заявка відповідача

Компанія Kimsaprincess Inc:

  • використовує ТМ «SKKN» для зовсім інших класів товарів та послуг, ніж компанії Beauty Concepts ТМ «SKKN+»
  • заявляє, що словосполучення «SKKN» є грою букв слова «skin» (укр. «шкіра») має описовий характер і не може ексклюзивно належати одному власнику щодо всього, що стосується краси і догляду за шкірою

Спираючись на основні умови надання правової охорони торговельним маркам, спробуємо визначити наскільки переконливі аргументи сторін спору — компанія Beauty Concepts vs компанія Kimsaprincess Inc.

Як в українському, так і в американському законодавстві при реєстрації торговельних марок важливо те, що:

1.  Торговельна марка охороняється у тому вигляді, в якому її подано на реєстрацію.

2. Торговельна марка охороняється тільки у тих класах товарів чи послуг, щодо яких її було зареєстровано (за Міжнародною класифікацією товарів і послуг — Ніццька класифікація).

3. Дата подання заявки на реєстрацію торговельної марки визначає, хто звернувся першим за правовим захистом свого позначення. Тому у реєстрації торговельної марки за заявкою, поданою навіть на один день швидше за заявку, що йшла після, і чимось схожу на першу, може бути відмовлено.

4. Не можуть одержати правову охорону торговельні марки, які складаються лише з описових позначень. Тобто, які не дають конкретного розуміння про виробника чи товар, а описують його чи його властивість.

Оцінюємо аргументи сторін спору компанія Beauty Concepts vs компанія Kimsaprincess Inc.

1.      Визначаємо чи схожі візуально торговельні марки компанії Beauty Concepts та компанії Kimsaprincess Inc.  

Загалом, вони не дуже схожі, якщо брати до уваги чорний фон першого позначення та відмінність у шрифтах. Але не все так просто: по-перше компанія Beauty Concepts у заявці на реєстрацію торговельної марки вказала, що позначення складається з напису «SKKN+», а чорний колір представляє фон і призначений лише для затінення та не заявляється, як ознака знака. Шрифти кожної з торговельних марок хоча і відрізняються, але обидва досить прості, читабельні і сприймаються як такі, що містять спільні елементи — букви «SKKN».

Отже, побоювання компанії Beauty Concepts щодо плутанини брендів досить обгрунтоване, особливо при пошуку назв бізнесу в інтернеті чи присвоєння хештегів.

2.  Дати подання заявок на реєстрацію торговельних марок та обрані класи

30 березня 2021 року компанія Kimsaprincess Inc через представника подала чотири заявки на реєстрацію торговельної марки «SKKN by Kim» у різних класах, пов’язаних з виробництвом та продажем товарів для догляду за шкірою. Зокрема, класи 3/5/10 стосуються виробництва товарів — парфумів та засобів по догляду за шкірою, косметики, лікувальних лосьйонів та кремів для лікування дерматологічних захворювань, масажерів для обличчя тощо.

Компанія Beauty Concepts подала заявку на реєстрацію ТМ «SKKN+» торік 28 березня у класі 44 — послуги салонів по догляду за шкірою, spa-послуги, послуги салону краси.
 

Послуги чи товари, для яких реєструють торговельну марку, наведені у Ніццькій класифікації (міжнародна класифікація товарів та послуг). Система групує діяльність бізнесу у 45 класів (класи 1-34 включають товари, а класи 35-45 —  послуги) і дає можливість вибирати сферу діяльності бізнесу.

Під датою подання заявки на реєстрацію торговельної марки розуміють фіксацію відповідним органом, що реєструє торговельні марки, дату подання заявки на реєстрацію ТМ.

Якщо просто — компанія Beauty Concepts в основному надає послуги у сфері догляду за шкірою, а компанія Kimsaprincess Inc виготовляє товари у сфері догляду за шкірою, для реєстрації торговельних марок це абсолютно різні класи і абсолютно різна діяльність.

Аргумент компанії Kimsaprincess Inc. щодо використання ТМ зі словосполученням «SKKN» для зовсім інших класів товарів та послуг, ніж компанії Beauty Concepts — один із найсильніших у спорі, попри те, що компанія Beauty Concepts подала свою заявку на реєстрацію торговельної марки першою.

3.  Чи є словосполучення «SKKN» описовим, яке без використання додаткових позначень не дає торговельній марці розрізняльності?

Основне призначення торговельної марки — відрізняти товар чи послугу одного бізнесу від іншого. Тому ця здатність має бути достатньою, щоб споживач розумів про який бізнес товар чи послугу йдеться. Чи має слово «шкіра» (анг. анг. «skin» та похідне «skkn») достатню розрізняльну здатність, щоб споживач розумів про який бренд говориться? Так не здається. Втім логотип Кім Кардашян і компанії Beauty Concepts мають у своєму складі не тільки словосполучення «SKKN», але і додаткові розрізняльні позначення: компанія Beauty Concepts додала до торговельної марки знак «+», а компанія Kimsaprincess Inc. заявляє позначення з «BY KIM», яке прямо вказує на власника бренду.

Втім, основа обох торговельних марок саме словосполучення «SKKN» за яке і йде боротьба. Очевидно, що слово «skin» чи похідні SKKN чи SKN широко використовують бренди для просування косметичних продуктів чи послуг.

Тобто, основним твердженням, яке позивачу доведеться довести, а відповідачу спростувати — чи словосполучення «SKKN» просто описує продукти та послуги по догляду за шкірою, чи дане словосполучення у такому вигляді є достатньо відмінною, щоб стверджувати, що одна компанія має бути її виключним власником. Але оскільки, словосполучення «SKKN» дуже схоже на слово «skin», яке є описовим, торговельні марки з таким позначенням не можуть належити виключно одному власнику.

Цікавий спір, який матиме правозастосовне значення у схожих справах, і участь у ньому зірки світового масштабу робить його ще більш захопливим. Тепер не лише юристи та патентні повірені стежать, чим все закінчиться, а і прості фанати обох брендів.

Read More

Наша компанія захищає інтереси Акордбанку у справі проти Альфа-Банку щодо купівлі-продажу іноземної валюти

Господарський суд Києва розгляне справу за позовом АТ «Альфа-Банк» до ПуАТ «Акордбанк» про спонукання вчинити дії. Йдеться про перерахунок 8 млн дол. на його користь замість 228 047 264 грн. Тобто за курсом 28,5 грн за 1 долар США. 

Справа стосується виконання зобов’язань за угодою від 22 лютого цього року, тобто укладеною до початку повномасштабної війни в Україні. 

Суддя Господарського суду Києва Л. М. Шкурдова вирішила погодитися з позицією Альфа-Банку, що цей спір є немайновим (не підлягає майновій оцінці), і відкрила справу за сплаченим судовим збором — 2 481 грн замість належних 868 350 грн. 

Справу почнуть слухати 20 вересня. І питання сплати судового збору ми порушимо першим у судовому засіданні. Розгляд справи має відбуватися тільки після того, як АТ «Альфа-Банк» сплатить судовий збір у повному розмірі. Правила мають бути єдиними для всіх. 

У чому суть справи? 

22 лютого між клієнтами нашої компанії та Альфа-Банком було укладено угоду про продаж 8 млн дол. США за 227 876 800 грн. 24 лютого сторони мали здійснити обмін валютами, тобто: Альфа-банк мав викупити свої 8 млн дол. США, проте уже за 227 990 424 грн (на 113 624 грн дорожче).  

24 лютого року після початку повномасштабного російського наступу, уповноважений представник Альфа-Банку повідомив, бо установа не зможе виконати свого обов’язку по купівлі у Акордбанку 8 млн дол. іноземної валюти за 227 990 424 грн.

Угодою між банками встановлено, що перемовини сторін є офіційним, оскільки вести їх можуть уповноважені особи за довіреностями, обмін якими відбувся сторонами. Тобто у ПуАТ «Акордбанк» не було підстав перераховувати на рахунок АТ «Альфа-Банк» коштів, оскільки свою частину угоди останній би не виконав. Цивільний кодекс України у цьому випадку також на боці нашого клієнта. 

У зв’язку з тим, що АТ «Альфа-Банк» 5 травня  через спеціальну банківську систему SWIFT сам визнав цю угоду скасованою, а у оборотно-сальдовій відомості за травень 2022 року, що подається до НБУ, та є загальнодоступною — підтвердив, що на його балансах відсутня заборгованість за своп угодами (угода, укладена між банками). 

Цікаво, що позов до суду було подано 29 липня цього року. 

Окремо варто звернути увагу на походження АТ «Альфа-Банк». Відповідно до відомостей, розміщених на офіційному веб-порталі НБУ , учасниками банку є Андрій Миколайович (40,9614%), Михайло Фрідман (32,8632%) та Пьотр Авен (12,4018%). Усі є громадянами країни-агресора, яка 8 років веде війну проти України. 

Також не варто забувати і про обмеження, які були введенні Нацбанком власною постановою від 24 лютого 2022 року стосовно транскордонних операцій. Ці обмеження було запроваджено для запобігання непродуктивному відтоку капіталу з країни в умовах воєнного стану. 

Угода, укладена між нашим клієнтом та Альфа-Банком стосувалася саме до транскордонної, адже кошти фінустанова мала отримати на рахунки американського банку. Нашому клієнту не було надано інших реквізитів (наприклад, відкритих у АТ «Альфа-Банк» на території України). 

Чому це важливо?

Ця справа стосується не тільки спору двох банків, що мають суперечку за виконання договору. Вона стосується справи, у якій стороною є банк із російськими власниками (більше 86% АТ «Альфа-Банку» належать резидентам країни-резидента), який не мав наміру залишати кошти в Україні, зважаючи на платіжні реквізити за угодою, та банку із виключним українським капіталом, який виконав свою частину угоди до повномасштабного вторгнення рф на території України. 

«Ця справа має значення з точки зору ведення гри за правилами. Не можна одного дня стверджувати про те, що ти не можеш виконати умови угоди, як це було зроблено АТ «Альфа-Банк», а потім забирати свої слова назад через подання позову до суду та намагатися збагатитися за рахунок валютного коливання. Ми не дозволимо маніпулювати фактами та розповідати напівправду в умовах війни»,

коментує адвокатка, керівниця практики захисту бізнесу Ангеліна Климчук. 
Read More