Кримінальна практика Архіви | Сторінка 14 з 28

Справа Сергія Стерненка. Ірина Венедиктова вводить суспільство в оману публічними заявами.

Офіс Генерального прокурора та Головне слідче управління (ГСУ) Національна поліція України створюють штучні перепони для адвокатів Сергій Стерненко, позбавляючи можливості ознайомитися з матеріалами вже закритого кримінального провадження щодо нападу (другого з трьох) на нашого Клієнта.

Хоча ще навесні Генеральний прокурор Ірина Венедіктова заявляла про взяття під особистий контроль та важливість прискорення пошуку організаторів і замовників замахів на Сергія Стерненка.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

На одеського активіста було скоєно три напади. Під час другого нападу (1 травня 2018 року) він затримав зловмисника і передав поліції. За весь час досудового розслідування не було досягнуто жодного результату, а усі особи, які можуть бути причетні до організації нападу, досі на волі.

«Відмовчуватися я не дозволю»
казала Ірина Венедиктова в інтерв’ю у квітні 2021 року (детальніше про це тут: )

І вже через тиждень після його публікації Сергій Стерненко дізнається, що одне кримінальних проваджень щодо нападу на нього, про які говорила Генеральний прокурор, вже закрито.

Закрито ще 1 листопада 2020 року. Причина — слідчий вчасно не звернувся до суду із клопотанням про продовження строків досудового розслідування, а на засіданні не зміг пояснити причину, яка заважала проводити слідчі дій у відведені строки.

Про закриття справи стало відомо через реєстр судових рішень. Хоча потерпілий намагався тримати справу на контролі, але поліція не відповідала на жоден запит щодо стану досудового розслідування.

ЩО ДАЛІ?

Далі почалися спроби адвокатів Міллер, юридична компанія ознайомитись з матеріалами закритого кримінального провадження і перепони у вигляді переховування документів слідчими і прокурорами:

Ми подали клопотання про ознайомлення до Офісу Генерального прокурора (ОГП). Там повідомили, що матеріали у Головному слідчому управлінні (ГСУ);

– В ГСУ відмахнулися, надавши підтвердження, що матеріалів у них немає, і відправили назад до ОГП;
– Ми звернулися до ОГП. Там повідомили, що матеріали вже у ГСУ (і знову з письмовими підтвердженнями);
– Ще одне клопотання в ГСУ та дзвінок слідчому. Усно він запевнив, що клопотання задовольнив. І зник у довготривале відрядження.

У суді ми оскаржуємо нерозгляд клопотання та ненадання матеріалів для ознайомлення. Але слідчий суддя розводить руками, посилаючись на те, що законодавством не встановлено строк розгляду клопотань про ознайомлення, і формально закон не було порушено, а тому скаргу не задовольняє.

НАША ПОЗИЦІЯ

«Такі дії Офісу генерального прокурора та Головного слідчого управління Нацполіції ми розцінюємо як небажання давати на ознайомлення матеріали, вивчення яких може показати, що у провадженні не було здійснено жодної слідчої дії, спрямованої на розкриття злочину.»
коментує Коля Скуба, юрист Міллер, юридична компанія.

НАШІ ПОДАЛЬШІ ДІЇ

Будемо ініціювати особистий прийом представників потерпілого керівництвом Офісу Генерального прокурора з метою звернути увагу Офісу на невідповідність слів Генерального прокурора Ірини Венедиктової та, що важливіше, про важливість пошуку винних у нападах на Сергія Стерненка.

Якщо не буде невідворотності покарання — напади на активістів будуть продовжуватись із метою залякати суспільство.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО

Цей випадок вкотре демонструє, що органи досудового розслідування та Офіс Генерального прокурора досі не готові брати на себе відповідальність за непопулярні рішення та визнавати помилки і ставати ефективнішими.

Важлива роль покладається на громадянське суспільство — контролювати дотримання прокуратурою чинного законодавства через наявні засоби впливу на органи державної влади.

Ми маємо змусити поважати ст. 3 Конституції України і реалізувати її, аби життя та здоров’я людини дійсно стали найвищою соціальною цінністю.

У Офісу Генерального прокурора відсутні претензії до професійних якостей Гюндуза Мамедова

02 серпня Кадровою комісією Офіс Генерального прокурора встановлено підстави для звільнення Гюндуза Мамедова з посади заступника Генпрокурора.

У ЧОМУ СУТЬ?

Кадрова комісія Офісу Генерального прокурора вважає, що через відсутність допуску до державної таємниці Гюндуз Мамедов не може належним чином виконувати покладені на нього посадові обов’язки. Це і є достатньою та єдиною підставою для його звільнення з адміністративної посади заступника Генпрокурора.

Будь-яких претензій щодо професійних якостей Гюндуза Мамедова, кадровою комісією не висловлено.

З органів прокуратури Гюндуза Мамедова мають звільнити на підставі поданої ним 27.07.2021 заяви про звільнення за власними бажанням.

Нагадаємо, що раніше в Офісі Генерального прокурора відмовили у звільненні Гюндуза Мамедова за власним бажанням, посилаючись на наявність відкритого дисциплінарного провадження ().

Відтепер дисциплінарне провадження завершене та відповідно відсутні обставини, які перешкоджали прийняти у встановлений Кодексом законів про працю України двотижневий строк рішення про звільнення Гюндуза Мамедова за власним бажанням. Два тижні з моменту подання нашим Клієнтом заяви про звільнення спливають 11 серпня 2021 року.

ЩО ЦЬОМУ ПЕРЕДУВАЛО?

Як ми писали раніше, приводом для відкриття дисциплінарного провадження щодо нашого Клієнта стало рішення СБУ про відмову у наданні допуску до державної таємниці, яке достроково було припинене та у подальшому не подовжене через повідомлення недостовірних відомостей.

А саме не було зазначено факт викладацької роботи за сумісництвом в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова.

Нагадаємо, що ця інформація міститься у відкритих джерелах, зокрема, у щорічній декларації, а відповідно приховати ці дані Гюндуз Мамедов не ставив за ціль, тому, вірогідно, відмова в доступі через цю причину є формальністю. Мета — адмінтиск для подальшого звільнення.

Крім того, згодом наш Клієнт подав оновлений пакет документів для доступу до держтаємниці, однак відповіді так і не отримав.

Справа про напад на Мустафу Найєма в процесуальному глухому куті

2 серпня 2021 в Київському апеляційному суді відбулося чергове судове засідання по справі про напад на Mustafa Nayyem, що стався у 2018 році.

Проте до розгляду суті справи суд вкотре не дійшов, тому що один з трьох обвинувачених у нападі, Саітов Магомед-Саліх, не з’явився на засідання. За твердженням його адвоката, Магомед-Саліх досі в Російській Федерації та не виходить на зв’язок.

Через неявку обвинуваченого засідання відклали на наступні дві дати: 15 і 29 листопада о 15:30.

У ЧОМУ СУТЬ?

Такий довгий строк відкладення засідання зумовлений тим, що суд направляє Москві запит на надання міжнародної правової допомоги Російській Федерації з метою вручення Магомеду-Саліху повістки за кордоном. Виконання запиту потребує значного часу. Попередні два запити РФ не виконала, тобто на її території не вручали повістки нападнику на нашого Клієнта.

НАША ПОЗИЦІЯ

В цій ситуації криється досить гостра правова проблема:

— неможливо розглядати справу за відсутності обвинуваченого;

— для того, щоб розглянути справу без обвинуваченого, який не з’являється на судові засідання — потрібно розділити судові провадження, щодо Саітова Магомеда-Саліха зупинити, а щодо інших двох обвинувачених — розглядати по суті;

— для того, щоб розділити судові провадження, необхідно оголосити відсутнього обвинуваченого в розшук;

— для того, щоб оголосити відсутнього обвинуваченого в розшук, необхідно як мінімум встановити, що він ухиляється від участі в судовому засіданні;

— для того, щоб можна було стверджувати, що він ухиляється від участі в судовому засіданні, потрібно повідомити відсутнього обвинуваченого про це засідання у встановленому законом порядку. При цьому Російська Федерація просто ігнорує запити на міжнародну правову допомогу.

«Таким чином виникає замкнуте коло. І це далеко не унікальна ситуація, яка, між тим, не вирішена законодавцями»
коментує Оля Веретільник, адвокат Міллер, юридична компанія

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Ця справа є ілюстративною в контексті забезпечення прав потерпілих у нашій країні. Вона демонструє, наскільки мало реальних можливостей у людини, яка стала учасником кримінального провадження, забезпечити дотримання свого права на захист і покарання винних.

Детальніше про справу щодо нападу на Мустафу Найєма і усіх чотирьох зловмисників можна прочитати тут:.

А ми продовжуємо вимагати правосуддя, незважаючи на пробіли в законодавстві та ігнорування прокуратурою своїх обов’язків.

Прокурор не зміг знайти на своєму єдиному відеодоказі Дмитра Нікітюка — обвинуваченого

Адвокати Міллер, юридична компанія захищають у суді активіста Дмитра Нікітюка. Він був у числі людей, яких затримали в 2019 році під стінами Подільського управління поліції в Києві після акції «Хто замовив Катю Гандзюк?».

2 серпня 2021 року під час засідання Подільського районного суду м. Києва прокурор не зміг знайти обвинуваченого на єдиному відеодоказі. Більше того, жоден поліцейський у цій справі не визнаний потерпілим.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

9 лютого 2019 року Дмитра Нікітюка затримали під стінами Подільського управління поліції, куди він прийшов підтримати затриманих того ж дня учасників мирної акції протесту «Хто замовив Катю Гандзюк?», яка відбувалася на Контрактовій площі.

Нагадаємо, що писали про це ЗМІ ().

У цей же день прокурор місцевої прокуратури прийняв рішення про необґрунтованість такого затримання та звільнив Дмитра Нікітюка.

Однак вже 13 лютого 2019 року нашому Клієнту повідомили про підозру у скоєнні злочину — опір працівнику правоохоронного органу під час виконання ним своїх службових обов’язків (ч. 2 ст. 342 КК України).

Прокуратура стала наполягати, що активіст буцімто у приміщенні Подільського управління поліції штовхав правоохоронців і намагався висмикнути зі строю, шарпаючи за форму.

НАША ПОЗИЦІЯ

Адвокати Міллер, юридична компанія доводять, що Дмитро Нікітюк не причетний до інкримінованого йому злочину. Це підтверджується і тим, що жоден із працівників поліції не визнаний потерпілим.

Слухання тривають з березня 2020 року і єдиний аргумент, на який посилається сторона обвинувачення, — відеозапис з камер спостереження у холі Подільського управління поліції.

Під час вчорашнього суду прокурор не зміг вказати, де ж конкретно на записі він побачив Дмитра Нікітюка, і попросив відкласти судовий розгляд, щоб «пошукати» на відео нашого Клієнта. Незважаючи на заперечення адвоката, суд задовольнив клопотання прокурора і відклав розгляд до 8 грудня 2021 року.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

«Саме такі ситуації демонструють небажання сторони обвинувачення (у даному випадку прокуратури) визнавати свої помилки, оскільки страх перед виправдувальними вироками змушує прокурорів до останнього на «біле» казати «чорне». Такі дії прокурорів є лише наслідком позиції Генерального прокурора Ірини Венедіктової, яка вважає, що «виправдувальні вироки — це сором для прокурорів».
Цим нівелюються всі європейські та загалом цивілізаційні цінності, які намагалися принести у діяльність прокурорів реформатори, відходячи від пострадянської практики суто обвинувального нахилу правоохоронної системи»
коментує Ілля Воробйов, адвокат Міллер, юридична компанія.

Будемо тримати вас у курсі подій і вкотре нагадуємо, що в Україні діє презумпція невинуватості — людина не має доводити, що вона не винна, це сторона обвинувачення має доводити зворотне.

Прокуратура у справі ТОВ «Трейд Коммодіті» маніпулює доказами

30 липня відбулося чергове (після тривалої перерви) засідання у справі за обвинуваченням п’яти осіб у розтраті коштів Міноборони України на закупівлі палива в 2016 році.

Міллер, юридична компанія представляє в цій справі інтереси інвестора ТОВ «Трейд Коммодіті» Володимира Трофименка, якого намагаються покарати за зміну ціни у договорі публічної закупівлі.

У ЧОМУ СУТЬ?

П’ятничне засідання тривало близько трьох годин і суд встиг дослідити лише один том матеріалів — документи, отримані детективами НАБУ в державного підприємства «Держзовнішінформ».

Це довідки про рівень цін на паливо і документи, які стосуються процесу формування цих довідок. Їх «Трейд Коммодіті» замовляли для обгрунтування підвищення цін за договорами з Міноборони щодо закупівель палива.

Чому документи, на підставі яких сформовано довідки є неналежними доказами і їх дослідження просто не має сенсу?

— Довідки не містять недостовірної інформації

В обвинувальному акті по справі — основному документі, який визначає, що саме прокурор має доводити — не йдеться про те, що довідки містять недостовірну інформацію. Більш того, обвинувальний акт на ці довідки посилається як на підтвердження версії сторони обвинувачення.

Тобто, якщо читати обвинувальний акт, презюмується, що в довідках наведена достовірна інформація. А отже від читання чи обговорення значного обсягу документів, на основі яких ці довідки сформовані, не може нічого змінитись.

— НАБУ не знайшло фактів підробки довідок

Опосередковано про достовірність довідок свідчить і те, що НАБУ намагалось розслідувати кримінальне провадження про буцімто підробку цих довідок працівниками ДП «Держзовнішінформ», проте за 4 роки відомство так і не досягло результату, оскільки довідки містять достовірну інформацію.

Під час судового засідання все ж з’ясувались очевидні речі:

ПИТАННЯ 1: Чи може ТОВ «Трейд Коммодіті» як замовник відповідати за добросовісність збору інформації спеціалістами «Держзовнішінформ» чи перевіряти результати їхньої роботи за відсутності доказів злочинної змови між ними?

ВІДПОВІДЬ: Ні, не може і не має;

ПИТАННЯ 2: Чи доводить в рамках справи прокуратура, що в довідках «Держзовнішінформ» наведена недостовірна інформація?

ВІДПОВІДЬ: Не доводить, але намагається натякати на це, долучаючи подібні документи до матеріалів справи і пропонуючи придивитись «якої якості це документи»;

ПИТАННЯ 3: Чи мала сторона обвинувачення перевірити, який все таки рівень цін на паливо був на момент підписання договору, він зріс чи ні?

ВІДПОВІДЬ: Так, мала.

НАША ПОЗИЦІЯ

Усе сказане вище доводить, що за два роки досудового розслідування у сторони обвинувачення були всі можливості перевірити, чи дійсно в довідках ДП «Держзовнішінформ» наведені достовірні дані. Якщо недостовірні — написати про це в обвинувальному акті, чого сторона обвинувачення не зробила, оскільки надана інформація була достовірною.

«Під час судового засідання фактично досліджувались документи для того, щоб дати суду можливість додумати те, чого прокурор не зміг довести»
коментує Оля Веретільник, адвокат Міллер, юридична компаніяер.

ЩО ДАЛІ?

Наступне засідання призначене на 20.08.2021 року на 15:00. Продовжиться дослідження тих же документів — ще чотирьох томів довідок ДП «Держзовнішінформ» та Торгово-промислової палати з додатками.

НАГАДАЄМО

За версією сторони обвинувачення, внаслідок зміни ціни у договорі публічної закупівлі між Міноборони та ТОВ «Трейд Коммодіті» дій, ціну палива було необґрунтовано та незаконного збільшено, а Міністерству — завдано збитків. Деталі по справі тут: .

Також ви можете прочитати, як різні підходи до трактування закону про публічні закупівлі можуть стати приводом для відкриття кримінального провадження у колонці адвоката Міллер Оля Веретільник на сайті БізнесЦензор ().

Гюндуз Мамедов звільняється з посади заступника Генерального прокурора та з органів прокуратури.

Керівництво Офіс Генерального прокурора свідомо створило складні умови роботи та всіляко блокує виконання Мамедовим, інтереси якого представляє Міллер, юридична компанія, своїх посадових обов’язків, систематично здійснюючи тиск на нього, що повністю нівелює основоположні принципи незалежності прокурора.

Наприкінці червня — початку липня його позбавили керування Департаментом щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту та Департаментом захисту інтересів дітей та протидії насильству, достроково припинили доступ до держтаємниці (був чинний до серпня), скоротили посаду заступника Генпрокурора та порушили ряд дисциплінарних і кримінальних проваджень, де розслідування не лише координується, а й фактично здійснюється підпорядкованими безпосередньо Генпрокурорці підрозділами.

Законних підстав для звільнення нашого Клієнта немає, тому активно використовується дискредитаційна інформаційна кампанія. До кампанії по тиску на незалежного прокурора приєдналася й СБУ, яке використовує інструмент припинення допуску до держтаємниці з метою обмеження виконання їм своїх повноважень.

Гюндуз Мамедов – один із прокурорів, який не має за свою професійну кар’єру корупційного шлейфу, а його ефективність, принциповість та незалежність, що закріплена законодавством, є реальними підставами тиску для подальшого звільнення.

В 2016 році він з нуля побудував напрям розслідування воєнних злочинів, вчинених на території окупованого Криму, активізував співробітництво з Міжнародним кримінальним судом, правозахисниками та громадськими організаціями. Наприкінці 2019 року вперше з початку збройної агресії Мамедов почав розвивати цю роботу на центральному рівні, охопивши ще і Донбас.

Вперше за часи незалежності в органах прокуратури запрацював підрозділ, що захищає права дітей жертв та свідків злочинів. За його наполегливої позиції в Україні вже на фінальному етапі знаходиться запуск центру підтримки жертв, де дитині спочатку буде надана психологічна та медична допомога, після чого – процесуальні дії. Зауважимо, це чи не єдині Департаменти Офісу Генерального прокурора, які повним складом пройшли переатестацію.

Отже, залишатись на посаді без можливостей виконання своїх повноважень є неприйнятним для нашого Клієнта. Саме тому Гюндуз Мамедов після 25 років роботи в органах прокуратури прийняв рішення про відставку.

Деталіньше про справу Гюндуза Мамедова можна прочитати тут: .

Суд розглядатиме скасування виправдувального вироку трьом нападникам на Мустафу Найєма і повторне відкриття справи проти четвертого

В Київському апеляційному суді відбудуться два судові засідання у справі про напад на Mustafa Nayyem, що стався у 2018 році.

26 липня о 10:30 Київський апеляційний суд розглядатиме апеляційну скаргу представників потерпілого Мустафи Найєма та прокурора на ухвалу суду, якою було закрите кримінальне провадження проти одного з нападників, Саітова Магомеда-Аміна. Справу розглядатиме колегія суддів Сілкова І.М., Горб І. М., Балацька Г.О.

В той же день о 14:00 у тому ж суді відбудеться засідання за апеляційною скаргою на виправдувальний вирок Шевченківського районного суду ще трьом учасникам нападу — Саітову Магомеду-Саліху, Саітову Ахмеду та Темербулатову Умолту. Справу розглядатиме колегія суддів Васильєва М.А., Кепкал Л.І., Кияшко О.А.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

Згадані четверо чоловіків весною 2018 року поблизу Бесарабського ринку у Києві напали на тоді ще народного депутата Мустафу Найєма та завдали йому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

1) Справа трьох нападників:

Розглядалась в Шевченківському районному суді з жовтня 2018 року. 30 червня 2020 року суддя Оксана Голуб виправдала всіх трьох обвинувачених. Детальний розбір вироку тут:.

Розгляд апеляційної скарги на виправдувальний вирок затримується через затягування справи обвинуваченими — один із них просто не з’являється на засідання, а його захисник стверджує, що не має з ним зв’язку.

В наступному засіданні, в понеділок о 14:00 суд буде з’ясовувати поважність причин неявки в судове засідання Саітова Магомеда-Саліха та визначати подальші кроки для з’ясування: де він знаходиться і що необхідно зробити для того, щоб забезпечити його явку, чи все ж розглянути його справу за його відсутності.

Якщо всі учасники будуть на місці, суд розгляне апеляційні скарги по суті.

2) Справа Магомеда-Аміна:

Потрапила в суд пізніше, тому що він близько двох років переховувався від поліції. Суддя Шевченківського районного суду вирішила, що прокуратура невчасно направила обвинувальний акт щодо Магомеда-Аміна в суд, чим порушила строки розслідування. Тому суддя закрила цю справу. Детальніший розбір ситуації тут .

О 10:30 26 липня 2021 Київський апеляційний суд прийме рішення по суті — підтримає або скасує рішення суду першої інстанції щодо закриття кримінального провадження через сплив строків.

НАША ПОЗИЦІЯ

В обох випадках наші адвокати вимагатимуть скасування рішень Шевченківського районного суду.

«Сподіваємось на швидкий розгляд цієї справи в апеляції. Подія відбулась в 2018 році, але логічного результату у вигляді притягнення винних до відповідальності ми так і не дочекались”
зазначила Оля Веретільник, адвокат Міллер, юридична компанія.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Справа Гюндуза Мамедова: Засідання дисциплінарної комісії перенесено

Заплановане на сьогодні в Офіс Генерального прокурора засідання кадрової комісії перенесено у зв’язку із клопотанням, яке подали представники незаконно відстороненого заступника генпрокурора Гюндуза Мамедова.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

Адвокати Міллер, юридична компанія подали ряд клопотань, серед яких прохання надати документи, на підставі яких була проведена перевірка стосовно нашого Клієнта. Як передбачено п.8 розділу III Порядку (), яким встановлені етапи розгляду скарг щодо прокурорів, ми мали отримати результати перевірки ще до засідання комісії.

Ці документи потрібні для того, щоб процес, який відбувається у дисциплінарній комісії, будувався на засадах змагальності — кожна сторона повинна пред’явити усі наявні в неї документи для забезпечення рівності процесуальних можливостей сторін. Оскільки у адвокатів Гюндуза Мамедова цих документів не було, відповідно і побудувати стратегію захисту ми не мали можливості.

В результаті комісія одноголосно прийняла рішення перенести засідання. Про нову дату повідомимо додатково.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Нашого Клієнта протиправно позбавили доступу до державної таємниці через формальні підстави. Саме це стало причиною його усунення від керівництва діяльністю:

— Департаменту з нагляду за розслідуваннями злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту,
— Департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству Офісу Генерального прокурора України;
— Тренінгового центра прокурорів.

Деталіньше про справу Гюндуза Мамедова можна прочитати тут: .

Також сьогодні вийшла публікація «Звільнення Гюндуза Мамедова – в інтересах держави-агресора», яку написав партнер нашої Компанії Masi Nayyem. Він представляє інтереси Гюндуза Мамедова і дає більш розгорнуту аналітику ситуації.

Прочитати можна на сайті «Української правди» за посиланням: .

Потрібен публічний контроль Вже завтра – кадрова комісія прокурорів по справі Гюндуза Мамедова

На комісії може бути прийнято незаконне рішення, яке буде підставою для подальшого наказу Генеральної прокурорки Ірини Венедиктової про звільнення Гюндуза Мамедова. Деталі чому саме воно може бути незаконним повідомимо завтра представникам ЗМІ.

КОЛИ БУДЕ КАДРОВА КОМІСІЯ?

22 липня 2021 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька 13/15) відбудеться засідання кадрової комісії з розгляду дисциплінарної скарги та наявності підстав для звільнення Гюндуза Мамедова з займаної адміністративної посади заступника генерального прокурора України.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

– Департаменту з нагляду за розслідуваннями злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту;
– Департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству Офісу Генерального прокурора України;
– Тренінгового центра прокурорів.

Детально про цю справу ми розповідали тут: .

Захищатимемо інтереси заступника генерального прокурора України Гюндуза Мамедова

Ірина Венедиктова усунула від виконання обов’язків заступника генпрокурора Гюндуза Мамедова. Міллер, юридична компанія вважає, що ця справа має великий суспільний інтерес, адже стосується національної безпеки нашої держави та координації розслідувань злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту. Саме тому ми погодились представляти інтереси Гюндуза Мамедова в цій справі.

У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?

Нашого Клієнта протиправно достроково позбавили доступу до державної таємниці та не подовжили допуск на новий строк. Йому вказують на те, що він не вказав у документах роботу за сумісництвом в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова.

Вважаємо це формальною причиною. Гюндуз Мамедов подав до Служба безпеки України стандартний пакет документів, який надавався під час попередніх процедур отримання доступу до державної таємниці. Крім того, СБУ та Генпрокурор проігнорували той факт, що інформація, про яку йде мова, вже зазначалася нашим Клієнтом в щорічних деклараціях, а, отже, є відкритою. Тому вважаємо позбавлення пана Мамедова доступу до держтаємниці безпідставним, а рішення — суб’єктивним.

Керуючись саме некоректною інформацією, наданою СБУ, генеральний прокурор Ірина Венедиктова в подальшому позбавила Гюндуза Мамедова керівництва:

— Департаментом щодо нагляду за розслідуваннями злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту;
— Департаментом захисту інтересів дітей та протидії насильству та Тренінговим центром прокурорів.

Крім того, генеральний прокурор скоротила посаду заступника Генпрокурора. Фактично це «приціл» на Гюндуза Мамедов, адже наразі він вже є прокурором без відповідних повноважень, хоча, наприклад, координація діяльності Тренінгового центру не потребує доступу до держтаємниці. Кінцева мета всіх цих маніпуляцій — звільнення.

НАША ПОЗИЦІЯ

Вважаємо це рішення не тільки юридично нікчемним, а також і політично мотивованим. Після усунення Гюндуза Мамедова з посади заступника Ірина Венедіктова перевела під свій контроль ряд резонансних кримінальних проваджень. Наприклад, щодо соратників Віктора Медведчука з «Українського вибору», які сприяли захопленню Криму та брали активну участь в організації та проведенні так званого «референдуму».

Нагадаємо, що наприкінці червня обвинувальні акти по двом керівникам цієї громадської організації вже були скеровані до суду. Про перспективу гальмування, можливо, й повного згортання розслідування злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту РФ та підконтрольними їй окупаційними адміністраціями і незаконними збройними формуваннями, неодноразово говорили правозахисники, представники громадських організацій та адвокати жертв. Те ж саме стосується перспектив об’єктивного розслідування Іловайської та Дебальцевської трагедій, захоплення моряків у Керченській протоці.

Міллер, юридична компанія має намір відновити права та інтереси нашого Клієнта, застосувавши весь арсенал сили закону.

НАШІ ДІЇ:

— Подані оновлені документи на отримання доступу до державної таємниці;
— Подано заяву про злочин.

Щодо документів на отримання доступу до державної таємниці.

Новий пакет документів подано із даними про роботу за сумісництвом в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова. Відсутні підстави не надавати такий доступ. Вичерпний перелік таких підстав зазначено у ст. 23 Закону України «Про державну таємницю».

ЩОДО ЗАЯВИ ПРО ЗЛОЧИН

Ми подали заяву в ДБР про злочин за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення Гюндузом Мамедовим.

Це стосується кримінального провадження №42021000000001418 від 07.07.2021 за ст. 366 ч.1 КК України (службове підроблення), яке розпочато ДБР за нібито заявою журналіста газети «Всеукраїнська правозахисна газета «Міжнародний центр прав людини» та має компрометуючий пана Мамедова характер. За нашими даними, основні слідчі дії проводяться прокурорами Генеральної інспекції — підрозділу Офіс Генерального прокурора, що напряму підпорядкований Ірині Венедиктовій, а слідчі Державне бюро розслідувань фактично відсторонені від будь-яких процесуальних дій.

Однак, в публікації журналіста на особистій сторінці в мережі Фейсбук зазначено, що він інформує Офіс Генерального прокурора про те, що такого ЗМІ не існує, адреса офісу вигадана, а власне «фейкова» заява, на його думку, написана особою на прізвище Швець, який раніше працював в інтернет-виданні «Багнет». Далі у публікації зазначено, що «… цей Швець разом зі своїм братом по розуму займається розсилкою подібних фальшивок вже кілька років….».

Отже, в діях невстановлених осіб, які спрямували сфальшоване звернення за фактами, які повною мірою не відповідають дійсності, та від імені особи, яка її не писала, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.383 КК України, а саме завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

За коментарями по справі Гюндуза Мамедова звертайтесь за ел.адресою: pr@millerlawfirm.com.ua