Загальне Архіви — Сторінка 14 з 21

Справа Катерини Гандзюк: суд допитав свідка сторони обвинувачення

Чергового свідка сторони обвинувачення допитав Дніпровський райсуд Києва. Марина Войтенко тісно спілкувалася з Катериною у період членства останньої в партії «Батьківщина» та виборів на посаду Херсонського міського голови.

Марина детально розповіла про один зі спірних моментів справи. З її слів Катерина Гандзюк у серпні 2015 року вийшла з партії «Батьківщина», тому що фактично її місцевий осередок «продався» Владиславу Мангеру.

Під час засідання бюро обласного осередку партії Катерина зрозуміла, що організація збирається висунути Владислава Мангера на виборах на посаду Херсонського міського голови. Для цього партійці всіляко намагалися дискредитувати діючого міського голову Володимира Миколаєнка. На знак протесту Миколаєнко, ряд його прибічників, зокрема,і Катерина Гандзюк призупинили членство в партії.

Катерина оприлюднила свою заяву про це у Facebook, де чітко зазначила, що це реакція на включення до рядів партії Владислава Мангера.

«Жоден мандат і жодна посада не варті того, або допомагати під правопором демократичних сил прийти до влади відвертим ворогам України, чиї патрони з Москви нам розповідають нісенітниці і сіють війну. Краще не брати участі у політичних перегонах взагалі, ніж пояснювати навіть не виборцям, самим собі, чому Алєксєй Журавко і його люди повинні знову отримати в розпорядження Херсонщину, ще й знищити своєю присутністю нашу партію», — зазначила Катерина.

Раніше адвокати Владислава Мангера категорично заперечували цей факт і заявляли, Херсонський міський осередок партії «Батьківщина» виключив Катерину зі своїх рядів у зв’язку з тим, що вона підтримала Володимира Миколаєнка на виборах на посаду Херсонського міського голови. Протокол з рішенням про це буцімто підписав нинішній адвокат Владислава Мангера Дмитро Ільченко.

Чому це важливо?

Тому що демонструє ще одну лінію конфлікту між обвинуваченим Владиславом Мангером та Катериною Гандзюк. Сторона захисту наполягає, що конфлікту не було, чи в будь-якому разі Владислав Мангер про нього не знав.

Що далі?

Сьогодні суд мав би перейти до допиту свідків захисту. Втім поки що Владислав Мангер та Олексій Левін не змогли забезпечити явку свого свідка, тому засідання зірвалося.

Наступне призначено на 12:00 9 серпня.

Нагадаємо

Катерина Гандзюк — херсонська активістка та керуюча справами виконавчого комітету Херсонської міськради. 31 липня 2018 року на неї жорстоко напали, виливши літр сірчаної кислоти. Через 3 місяці від отриманих травм Катерина померла у лікарні. Напад на херсонську правозахисницю скоїли через її активну громадську діяльність.

Дніпровський районний суд наразі судить організаторів нападу на неї.

Чотири роки з дня нападу на Катерину Гандзюк

Навіть після смерті Катерина зробила для України надважливу річ — об’єднала сотні небайдужих та активних людей у боротьбі за справедливе покарання замовників та виконавців нападу на неї. По спливу чотирьох років ми бачимо, що ці ж люди так само об’єднано та цілеспрямовано допомагають Україні у межах інших ініціатив, а зараз — ще й як волонтери і бійці на фронті.

Наша компанія пишається тим, що є дотичною до цієї спільноти, ми робимо все для того, щоб винних було покарано.

На якому етапі справа організаторів нападу на Катерину Гандзюк?

Наразі на лаві підсудних перебувають Олексій Левін та Владислав Мангер.

Усіх ключових свідків у справі вже допитано, а письмові докази досліджено.

Нещодавно свідок Сергій Торбін підтвердив у суді, що саме обвинувачений Олексій Левін замовив йому напад на Катерину, але діяв не в своїх інтересах, а як посередник від Владислава Мангера. Сам Сергій Торбін відбув покарання за цей злочин та був звільнений у лютому для участі у війні проти росії.

Надалі очікується допит свідків сторони захисту та окремих експертів. Тож справа через чотири роки вийшла на фінішну пряму та йде до завершення.

Наступні засідання призначено на 12:00 1 та 2 серпня — відбудеться допит останнього (на цей час) свідка сторони обвинувачення.

Вирок у цій справі має довести, що в нашій державі існує правосуддя навіть за очевидної диспропорції фінансових ресурсів та зв’язків між жертвою та нападниками.

Будемо інформувати про перебіг подій і дякуємо, що продовжуєте стежити за цією справою!

Втрата громадянства: законно чи ні?

Наразі гостро стоїть питання “позбавлення громадянства”, особливо після чуток про те, що деякі бізнесмени та нардепи ризикують залишитися без українського громадянства, не дивлячись на те, що ст. 2 ч. 3 ЗУ “Про громадянство” передбачено неможливість позбавити громадянина України свого громадянства.

Чи справді це так та чи можна бути позбавленим громадянства України?

Питання громадянства – компетенція Президента?

Так, згідно зі ст 22 ЗУ “Про громадянство” саме Президент приймає рішення і видає укази відповідно про прийняття і припинення громадянства. Згідно з Законом існує 3 підстави втрати громадянства:

добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави;
набуття особою громадянства України внаслідок обману, у тому числі використання фальшивих документів для отримання статусу громадянина України;
добровільний вступ на військову службу іншої держави.

Ст. 25 вказує, що громадянин України не може бути позбавлений громадянства та вигнаний за межі країни. Проте стаття 106 Конституції каже, що Президент ухвалює рішення про прийняття до громадянства України або його припинення. Тобто, позбавити не можна, а от припинити – цілком можливо.

Положення пункту 1 частини першої статті 19 Закону України «Про громадянство України» не застосовуються, якщо внаслідок виходу з громадянства України громадянин України стане особою без громадянства. Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України. Громадянин України, щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання указу Президента України про припинення громадянства України користується всіма правами і несе всі обов’язки громадянина України.

Тож, терміни «позбавлення громадянства» і «втрата громадянства» мають суттєву різницю: перше розглядається як покарання за злочин, і внаслідок позбавлення людина стає взагалі апатридом (особою без громадянства). А втрата громадянства розглядається як наслідок саме за порушення законодавства про громадянство і може бути застосована до особи за умови, що втрата громадянства не спричинить випадок безгромадянства особи.

В Україні позбавлення громадянства – заборонено.

Що буде з Корбаном та Коломойським?

Пан Коломойський заявляє, що окрім українського в нього є паспорти Кіпру та Ізраїля. Стосовно подвійного громадянства Корбана інформації немає. 22 липня він намагався повернутися в Україну, проте як він повідомляє, співробітники Держприкордонслужби відмовили йому у в’їзді до країни й відібрали український паспорт. У акті вилучення йшлося про те, що документ недійсний, згідно з дорученням міграційної служби від 20 липня.

Чи законно це?

Практика свідчить, що Президент може на свій розсуд приймати рішення про втрату громадянства України. Навіть попри те, що Конституція і законодавство має суперечки, як то ст. 4 Конституції чітко каже, що в Україні існує єдине громадянство. А підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Чи є приклади втрати громадянства?

Так, є, досить відомі. Найвідоміший приклад – з Міхеїлом Саакашвілі. У його випадку президент Порошенко спочатку дав український паспорт, а потім у 2017 році відібрав. Також приклад з Андрієм Артеменком. Він за місцем народження мав український паспорт, проте Петро Порошенко припинив його громадянство через те, що той мав ще й канадський паспорт. Врешті Саакашвілі отримав свій паспорт назад указом Володимира Зеленського, а Артеменко програв судовий розгляд в Україні й живе у Канаді.

Перевірка кінцевих бенефіціарів: як ВРУ планує боротися з «номінальними» власниками?

Нещодавно ми розповідали про ухвалення нової антикорупційної стратегії. Одним із завдань цього документа була поява ефективного механізму перевірки інформації про кінцевих бенефіціарних власників бізнесу (людей, які фактично керують ним).

Довго не чекаючи депутати активізували роботу в цьому напрямі та ухвалили за основу законопроєкт № 6003 — про вдосконалення механізмів перевірки інформації про кінцевих бенефіціарних власників.

Що вже існує?

Наразі бізнес під час реєстрації має подавати інформацію про своїх кінцевих бенефіціарів — осіб, що мають вирішальний вплив на роботу компанії. А ті, що вже існують, мали б до 11 липня повідомити державних реєстраторів про них. Але в умовах воєнного стану останній день подання такої інформації відтягнули на місяць після закінчення війни.

Як такого процесу перевірки наразі немає. Державні реєстратори під час реєстрації бізнесу лише перевіряють правильність та повноту поданих документів, порівнюючи з реєстрами. Також інформацію про бенефіціарів, як побічний результат, можна перевірити в рамках фінансового моніторингу або у межах кримінального провадження. Але результати роботи фінмоніторингу чи слідчих не відображаються в реєстрі — там може знаходитись недостовірна інформація, хоча це вже виявлено в ході розслідувань.

Що пропонують нового?

Запровадити систему перевірки бенефіціарних власників. Для цього пропонують зобов’язати державні органи, правоохоронців та суб’єктів первинного фінансового моніторингу (банки, адвокати, нотаріуси та інші) повідомляти Мін’юст впродовж 10 днів про розбіжності між відомостями щодо бенефіціарів та структури компанії у ЄДР та в реальності. Зокрема, при виявлені неповноти, неточності чи помилки в інформації у реєстрі.

Таке повідомлення буде підставою для внесення змін про юридичну особу в реєстрі — їй поставлять відмітку про «можливу недостовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру». Паралельно державний реєстратор має звернутися до такої юридичної особи з вимогою надати пояснення та документи, що спростовують чи підтверджують розбіжності. Якщо впродовж 30 днів юридична особа не виконає вимоги державного реєстратора, з ЄДР буде виключено всю інформацію про кінцевого бенефіціара або про склад учасників компанії.

Важливий момент: законопроєкт передбачає — якщо адвокати повідомлять Мін’юст про виявлені розбіжності між даними, це не буде вважатися порушенням адвокатської таємниці. Подібні положення пропонуються для нотаріусів, аудиторів та інших спеціалістів.

Що це означає для компаній?

Фактично це призведе до того, що при виявленні будь-яких неточностей в інформації, що є у ЄДР, почнеться процес верифікації таких відомостей.

Якщо компанія подасть недостовірну інформацію у процесі перевірки, або взагалі не надасть, то на неї може бути накладено штраф від 17000 до 51000 грн. Також це значно знижує рівень довіри до такої компанії й підсилює інтерес до неї з боку фінансових та правоохоронних органів, які почнуть більш детально досліджувати її діяльність.

Якщо вам потрібна допомога, звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:

офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
соцмережі Facebook та Instagram
за телефоном +380 (67) 538 45 38

Законодавці легалізували співпрацю з фрілансерами

Верховна Рада ухвалила законопроєкт щодо трудових відносин з фрілансерами. Ключові положення документу — врегулювання робочого часу та закріплення соціальних гарантій для співробітників, які працюють по найму.

Що це означає?

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом — це особливий вид трудового договору, за яким не встановлено чіткого графіку роботи, працівник (фрілансер) виконує таку роботу виключно за запитом (завданням) роботодавця.

Це забезпечить гнучкість у виборі форми трудових відносин, збільшення мобільності працівника при реалізації його права на працю.

Нині безліч спеціалістів (наприклад, IT-сфера, дизайнери, маркетологи та навіть юристи/адвокати, перелік невичерпний) співпрацюють на регулярній основі з різними компаніями, але на підставі цивільно-правових договорів, тобто, поза трудовими відносинами.

Такі договірні відносини можуть бути визнані Держпрацею як «приховані трудові відносини», а це є порушенням законодавства та передбачає штраф — 65 000 грн.

Тому була потреба у створені альтернативної форми трудових відносин, враховуючи особливості робочих процесів фрілансерів.

Що передбачають зміни?

Надають можливість таким працівникам поєднувати легальну роботу у кількох роботодавців і при цьому мати базові соціальні гарантії (відпустка, лікарняний тощо) та захищають працівника від потенційних зловживань з боку роботодавця (наприклад щодо часу). Роботодавці натомість мають можливість легально використовувати потенціал таких спеціалістів в окремих проєктах, сплачуючи заробітну плату за фактично відпрацьований час (виконану роботу).
Роботодавець самостійно визначатиме необхідність та час залучення працівника до роботи і її обсяг.
Мінімальна тривалість робочого часу протягом календарного місяця — 32 години. Мінімальна тривалість робочого дня не встановлена, що також надає можливість визначати зручний графік як для фрілансера, так і для роботодавця.
Кількість базових годин, у які від працівника можуть вимагати виконувати роботу не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень.
Можуть бути прописані додаткові підстави припинення таких трудових відносин, що фіксуються у договорі.

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити, зокрема, інформацію про:

спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи
спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або відмовитися від її виконання
інтервали, в які від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні)

Також згодом буде затверджена типова форма такого трудового договору. Але у будь-якому випадку рекомендуємо не нехтувати детальними умовами такого трудового договору.

Важливо для роботодавців:

кількість таких трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10% загальної кількості трудових договорів
якщо у вашому штаті працевлаштовано не більше 10 працівників — маєте право на заключення лише одного трудового договору з нефіксованим робочим часом
при нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам — ставка ЄСВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру

«Через застарілі трудові норми юридичне оформлення стандартних трудових відносин (наприклад, «сидимо в офісі з 9 до 18») для таких спеціалістів-фрілансерів грає обмежувальну роль, відповідно такі зміни мають сприяти зменшенню «тіньових трудових відносин». Трудовий договір із нефіксованим робочим часом за своєю юридичною природою є аналогом іноземного «zero hours contract», який на сьогодні широко застосовується у Великій Британії, Бельгії, Нідерландах та інших країнах»,
коментує старша юристка практики судових спорів Юлія Рябець.

Якщо вам потрібна допомога, звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:

офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
соцмережі Facebook та Instagram
за телефоном +380 (67) 538 45 38

Сплата податків, подвійне оподаткування, резидентство: що потрібно знати українцям за кордоном?

За майже 5 місяців війни за кордон виїхало кілька мільйонів українців. Частина повернулася, але більшість знайшла тимчасовий прихисток у сусідніх країнах. У людей виникають запитання: яким чином сплачувати податки, чи можна уникнути подвійного оподаткування, як визначити, податковим резидентом якої країни я є?

Спойлер: перебування в іншій країні понад 183 дні не дає автоматично податкового резидентства, аналогічно з набуттям статусу тимчасового захисту. Кожен випадок варто розглядати окремо.

Найпоширенішою є ситуація, коли українець чи українка є ФОПом та надає послуги, але нині перебуває в іншій країні, наприклад, у Польщі. Туди, за даними ООН , виїхало майже 4,5 млн наших громадян.

Перед тим, як ухвалювати рішення про отримання податкового резидентства, потрібно вирішити:

чи плануєте ви залишатися в іноземній державі чи збираєтеся повертатися?
чи бажаєте ви повернутися в Україну, але через війну вимушені залишатися за її межами під тимчасовим захистом до завершення війни?
де нині перебуває ваша родина та які у вас професійні плани?

Якщо я хочу залишитися?

У такому випадку краще за все отримати резидентство тієї країни перебування, де ви планує жити. Крім цього, щоб уникнути додаткових суперечок потрібно закрити ФОП в Україні. Ви можете зробити це онлайн і не відвідувати ЦНАП та податкову. У такому випадку реєстратор зробить запис до Єдиного державного реєстру та проінформує про це податкову. Однак, якщо ви маєте ліцензії, її слід анулювати особисто або через посередника, якщо він має нотаріально посвідчену довіреність від вашого імені.

Якщо я хочу повернутися?

Якщо ви збираєтеся повернутися в Україну і зберегти податкове резидентство, варто звернути увагу на кілька моментів.

По-перше, для визначення статусу податкового резидентства є національне законодавство країни перебування. Існують 72 двосторонні міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування між країнами. У нашому випадку це «Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень».

За національним законодавством людина може бути визнана податковим резидентом країни перебування (вагомою підставою є перебування у країні понад 183 дні). Якщо особа є українським ФОПом, то потрібно звертатись до конвенції про уникнення подвійного оподаткування та дивитися на критерії податкового резидентства. Важливими критеріями є те, де особа отримує дохід, має постійне житло, перебуває родина та де саме надає свої послуги.

Слід розуміти, статус тимчасового захисту надає право особі перебувати на території країни тимчасово, на певний термін. Постійного (звичайного) місця проживання в країні немає, тому людина не може бути податковим резидентом країни тимчасового перебування.

Наприклад, у зв’язку пандемією COVID-19 у 2019 році Організація економічного співробітництва та розвитку розробили тлумачення Конвенції, зокрема, що стосувалися ситуацій, коли люди вимушено «опинилися» в іноземній державі і як правильно розглядати національний критерій перебування у країні понад 183 дні.

По-друге, якщо виникають запитання стосовно подвійного резидентства, становище людини визначається згідно з правилами: вона вважається резидентом держави, де має постійне житло, отримує дохід, перебуває родина та де саме ФОП надає свої послуги.

Якщо ви надаєте послуги клієнту, який не є резидентом Польщі, та не орендуєте офіс чи кабінет, як підприємець у Польщі — відповідно до ст.14 Конвенції про уникнення подвійного оподаткування у вас виникає зобов’язання сплачувати податки тільки в Україні.

Тому зберегти податкове резидентство України можна двома способами:

керуватися національним законодавством та не перебувати більше 183 днів в одній країні, зберігаючи ФОП в Україні
керуватися конвенцією про уникнення подвійного оподаткування і доказувати податковим органам країни перебування податкове резидентство України через критерії за договором

Однак, кожен випадок індивідуальний та змінюється залежно від того, де ви перебуваєте.

На підтвердження статусу податкового резидента саме України ви маєте право

звернутися до українських податкових органів за місцем своєї реєстрації із запитом про надання довідки — підтвердження статусу податкового резидента фізичної особи-приватного підприємця.

На жаль, електронній формі такої довідки поки немає, лише у паперовій. Але її можливо отримати через своїх представників (адвокатів). Таку довідку потрібно буде легалізувати для використання в іншій країні: проставити апостиль та зробити нотаріально посвідчений переклад.

Держава скасовує обов’язок виплати заробітної плати мобілізованим працівникам

Мобілізованим працівникам відтепер не виплачуватимуть середню заробітну плату. Такі зміни передбачає Закон про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин, який підписав президент Володимир Зеленський.

Що це означає?

Якщо ви роботодавець, у якого є мобілізовані працівники, потрібно підготувати накази про припинення виплати їм середнього заробітку (як тільки закон набере чинності після публікації).

Якщо ви мобілізований працівник — за вами зберігаються виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Розміри встановлюються Кабміном, враховуючи характер та умови служби. Йдеться, зокрема, про 30 тис. грн та 100 тис. грн військовим, які перебувають на фронті.

Чому ухвалили таке рішення?

Позиція авторів — несправедливо примушувати роботодавців під час війни сплачувати середній заробіток працівникам, які фактично не виконують свою роботу. Адже бізнес зараз переживає не найлегші часи: масову евакуацію співробітників, логістичні труднощі, зменшення збуту, відповідно, зменшення доходу.

Кількість мобілізованих із початку війни на Донбасі у 2014 році та початку повномасштабного вторгнення росії — це абсолютно різні показники, різні строки відсутності таких працівників на місцях. Зі свого боку фінансування таких військових державою під час повномасштабної війни було збільшено та його не скасовують. Ці оплати формують зі сплати податків, зокрема, цими ж роботодавцями.

«В Україні війна і наші бійці (серед іншого, мобілізовані працівники) ризикують своїм життям на фронті щодня. Їм потрібні гарантії на отримання хоч частини доходу з минулого мирного життя. Вже з’явилася петиція щодо перегляду саме питання збереження середнього заробітку. Адже з цієї суми відраховували, наприклад, аліменти на дітей. Відповідно постає запитання: як захистити інтереси цих дітей, якщо таку гарантію скасовано? Наголошую, що за роботодавцем залишається право все ж таки зберігати середній заробіток і це не буде порушенням законодавства»,
коментує старша юристка практики судових спорів Юлія Рябець.

Справа «Словацького дому»: суд відхилив апеляційну скаргу приватного нотаріуса і закрив провадження

Справу «Словацького дому» вкотре завершено. Північний апеляційний господарський суд закрив провадження за апеляційною скаргою приватного нотаріуса через відсутність права останньої на перегляд справи.

Торік 24 листопада приватний нотаріус КМНО Мурська Н. В. подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Києва, яке вистояло у Верховному суді України. Такий подарунок на день народження опоненти зробили нашій адвокатці, керівниці практики захисту бізнесу Ангеліні Климчук, яка веде цей кейс.

Підставами для закриття провадження стало те, що приватний нотаріус не довела, що це рішення впливає на її права та ніби-то обов‘язок виплатити гроші на користь Фінансової компанії «Інвестохіллс Веста» за недійсність посвідченої нею угоди.

У чому суть справи?

Справа стосується незаконності дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Йдеться про включення до аукціону неіснуючої заборгованості, що надалі тимчасово легалізувало фінансовій компанії «Інвестохіллс Веста» привласнення іноземних інвестицій у кілька млн євро. До вступу наших адвокатів у справу.

У 2019 році наші клієнти інвестували в український ринок нерухомості понад 3 млн євро, ставши бенефіціарними власниками активів «Словацького дому». За рік погодили вкласти ще близько 183 млн гривень, проте не змогли втілити рішення через рейдерство їхніх активів.

Йдеться про офісний центр в історичному центрі Києва. Власниками вони були недовго, оскільки їхнє майно було перереєстровано у жовтні 2020 року приватним нотаріусом Києва без їхнього відома на користь фінансової компанії у розпал судового спору, стосовно законності дій Фонду гарантування вкладів.

Вже припинені кредитні зобов’язання у Фонду гарантування придбала фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» і неодноразово намагалась переоформити право власності (ми писали про це тут: і тут:).

Фінансова компанія зі свого боку намагалася легалізувати повторні стягнення за вже припиненими кредитами через українські суди.

Підстава визнати недійсними результати електронних торгів, на яких Фонд продав припинені борги, така: оскільки кредит було погашено, то й іпотеку було знято законно. Про погашення боргів свідчать не лише банківські документи, а й рішення судів.

Торік 13 жовтня Касаційний господарський суд у складі Верховного суду України, здавалося б ухвалив остаточне рішення на користь нашого клієнта та визнав обґрунтованим рішення Господарського суду Києва про незаконність продажу Фондом гарантування вкладів неіснуючих боргів попереднього власника столичної будівлі (деталі тут:). Проте через подання скарги приватного нотаріуса була спроба переглянути справу наново.

Чому це важливо?

Рішення судів, тим більше, Верховного суду України — має бути остаточним та викликати повагу всіх оточуючих, незалежно від того, акулами якого ринку вони є.

Маніпуляції висновками, встановленими у судовому рішенні, та спроби їх повторного перегляду ставлять під сумнів презумпцію верховенства права.

«Необхідно вміти програвати. Вдаватися до процесуальних диверсій, затягувати розгляд справ, які вже були переглянуті та встояли в Верховному суді України — це гра проти інвестиційного іміджу України в очах світу, особливо, коли йдеться про іноземних інвесторів, які брали участь у цій справі»,
коментує адвокатка та керівниця практики захисту бізнесу Anhelina Klymchuk.

Усі деталі цієї справи → .

Захистили в суді права Павла Вишебаби — керівника ГО «Єдина Планета»

Йдеться про те, що нібито під час кампанії ХутроOFF про неї було поширено негативні та неправдиві дані, які завдали шкоди її честі та гідності. Проте доказів, що підтверджували б це, вона не надала.

Ба більше, вона хотіла перекласти тягар доказування на нашого клієнта, посилаючись на «презумпцію добропорядності», яка існувала у Цивільному кодексі України до 2014 року.

Оцінивши всі наявні докази та заслухавши представників обох сторін, суд вирішив, що підстав для задоволення позову немає (детальніше щодо аргументів, на які посилався суд, зможемо сказати після публікації повного тексту рішення).

«Свобода слова — для нас не просто слова. Ми поважаємо право кожного на висловлення своєї думки, якщо це не порушує права інших людей. На жаль, дехто може користуватися цим правом не для власного захисту, а для тиску на тих, чия діяльність заважає. Таких як ГО «Єдина планета». І наш обов’язок не дати цьому тиску досягти мети»,
коментує адвокат практики захисту ділової репутації Юрій Мельник.

Якщо потрібно відстояти вашу честь, гідність та ділову репутацію, звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:

офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
соцмережі Facebook та Instagram
за телефоном +380 (67) 538 45 38

Є запитання, пов’язані з мобілізацією співробітників?

Відстрочка від мобілізації
Бронювання працівників
Права та обов’язки під час воєнного стану
Інші правові аспекти

Замовляйте юридичний вебінар від Miller!

Отримаєте всі відповіді протягом години
Донесете всю необхідну інформацію одразу до всієї команди
Кваліфікована консультація юриста з приводу найбільш актуальних тем

Звертайтеся вже зараз:

офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
соцмережі Facebook та Instagram
за телефоном +380 (67) 538 45 38