Загальне

Для того, щоб уникнути ризиків і отримати результат, клієнт звернувся до нас за супроводом процесу включення проєкту індустріального парку до реєстру з підготовкою всіх необхідних документів.

Це складна юридична, організаційна та інвестиційна процедура, яка напряму впливає на можливість отримання державної підтримки, податкових стимулів та залучення інвесторів.

Саме тому сьогодні Уряд активно виключає з Реєстру “неживі” індустріальні парки, які роками існували лише на папері.

Що зробили ми:

Наша команда забезпечила повний юридичний супровід створення та включення індустріального парку до Реєстру.

За 6 місяців ми:

• підготували концепцію індустріального парку;
• структурували корпоративну модель;
• забезпечили юридичне консультування щодоземельних та організаційних питань;
• підготували повний пакет документів та звернулись в Мінекономіки;
• організували взаємодію з Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України;
• пройшли погодження всіх документів з іншими центральними органами виконавчої влади (Міністерство фінансів України, Державна податкова служба, Державна митна служба та інші)
• брали участь в узгоджувальній нараді з ЦОВВ;
• супроводили процедуру включення індустріального парку до Реєстру індустріальних парків.

Зокрема, але не виключно, висловлюємо вдячність за можливість швидкої взаємодії під час реалізації проєкту:

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, Vitaly Kindrativ, Артуру Мележику, Антон Андрієнко за включеність у процес, конструктивну взаємодію та допомогу у проходженні такого важливого етапу для індустріального парку «Біоіндастпарк».

Результат:

Індустріальний парк “Біоіндастпарк”, плановий бюджет якого становить 2 167 млн. грн., а кількість робочих місць — близько 300 осіб, офіційно включили до Реєстру індустріальних парків України.

Тож поки ви будуєте бізнес, а ми працюємо над юридичною частиною.

Над проєктом працювали: Karina Panchenko, Attorney at law “Igor Stadnik”, Тетяна Піхновська

В умовах воєнного стану питання визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення потреб держави набуло особливого значення та актуальності.

Отримання такого статусу дозволяє продовжувати здійснювати господарську діяльність навіть попри обмеження воєнного часу, а також зберегти ключових працівників шляхом бронювання.

Загалом варто зазначити, що критично важливе для національної економікипідприємство – це підприємство/установа/організація, яка забезпечує функціонування економіки, підтримку держави або життєдіяльність населення, продовжуючи стабільну діяльність навіть в умовах підвищених ризиків.

Багато компаній уже отримали відповідний статус, проте значна кількість підприємств проходить цю процедуру вперше. Саме на етапі підготовки пакету документів у бізнесу виникає найбільше запитань – як щодо критеріїв відповідності, так і щодо правильності оформлення звернення.

Хто може отримати статус критично важливого підприємства?

Досить часто, ми чуємо, що для отримання статусу критичності обов’язково потрібно мати державний контракт у сфері оборони. Однак це не завжди так. Не лише оборонні підприємства можуть бути визнані критично важливими.
Значна кількість сфер господарської діяльності підпадає під встановлені критерії.

Серед них:

• сільськогосподарські підприємства;
• підприємства оборонно-промислового комплексу;
• транспортні компанії;
• медична сфера;
• ІТ-компанії;
• підприємства, що забезпечують енергетику, логістику, інфраструктуру та інші ключові напрями економіки.

Важливе значення має не тільки галузь сама по собі, а фактична роль підприємства у підтримці економічної стабільності, забезпеченні потреб держави або населення.
Основним нормативним актом, який визначає Критерії та порядок надання статусу, є Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76 (далі – Постанова).

В даній Постанові визначено Критерії та порядок набуття статусу. Для суб’єктів господарювання застосовуються два обов’язкові критерії:

1. Відсутність заборгованості зі сплати податків та єдиного внеску.
2. Рівень середньої заробітної плати не нижче встановленого показника (станом на 2026 – 21 650 грн за останній звітний місяць).

Третій критерій залежить від сфери діяльності підприємства. У цьому випадку необхідно звертатися до окремих Наказів та Розпоряджень профільних міністерств або обласних військових адміністрацій (ОВА). Кожен уповноважений орган встановлює власні додаткові вимоги, яким має відповідати підприємство залежно від галузі.

Оскільки зміни у сфері визначення підприємств критично важливими відбуваються доволі часто, бізнесу необхідно постійно моніторити нормативну базу та оперативно реагувати на нові вимоги. Дійсно, у багатьох випадках оновлення спрямовані на посилення критеріїв, деталізацію процедур та підвищення контролю.

Проте варто наголосити: не всі зміни мають виключно обмежувальний характер. Нещодавно Міністерство оборони України внесло зміни до Критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій у сфері оборонно-промислового комплексу, в авіабудівній галузі та у сфері космічної діяльності такими, що мають важливе значення для національної економіки.

Відповідні критерії затверджені наказом Міноборони від 28.10.2025 №722. Зміни передбачають доповнення переліку новими підставами для визнання підприємства таким, що має важливе значення.

Зокрема, додано два нові критерії:

– наявність у підприємства, установи, організації статусу резидента Дефенс Сіті відповідно до Порядку подання та розгляду заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2025 №1745 «Деякі питання правового режиму Дефенс Сіті»;

– укладення підприємством, установою, організацією, яке, відповідно до Порядку виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів, затвердженого постановою КМУ від 16.07.2025 №902 «Деякі питання виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів» має статус виробника та право на виробництво, постачання вибухових речовин і боєприпасів для сил безпеки та сил оборони України, спільного рішення з Міноборони про розробку та / або виробництво ними вибухових речовин.

Фактично запроваджені критерії розширюють можливості для підприємств оборонного сектору, особливо для тих, що працюють у межах нових спеціальних правових режимів або мають прямі виробничі зв’язки з сектором безпеки і оборони.

Також серед останніх змін варто звернути увагу на оновлення, внесені Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Саме Наказом від 22.12.2025 №3650 було додано досить важливі критерії, зокрема щодо розміру заробітної плати залежно від кількості співробітників.

Раніше цей критерій часто використовувався підприємствами, проте після розформування окремих міністерств – Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України на певний час виключило таку можливість. Наразі ж його знову повернули до загального переліку.

Однак не всі зміни у цьому напрямку були позитивними. Досить відчутними стали нові вимоги для галузі лісового та мисливського господарства, сільського господарства, а також сфери охорони навколишнього природного середовища. Зокрема, було збільшено площу оброблення угідь, додано в окремих критеріях вимогу щодо кількості співробітників та підвищено розмір доходу від реалізації та інші.

Тому важливо не просто вважати, що підприємство підпадає під встановлені критерії, а бути готовими до можливих та інколи раптових змін, які можуть вплинути на можливість отримання або збереження статусу.

Тож, які можуть бути ризики для підприємств, що вже набули статусу критично важливого підприємства?

Насамперед важливим фактором є дотримання саме тих критеріїв, за якими ви отримували цей статус. Якщо підприємство відповідало певним показникам на момент подання документів, воно має й надалі їх підтримувати. Особливо це стосується постійного контролю за відповідністю зарплатному критерію та дотриманням встановленої квоти.
Варто зазначити, що наразі контроль за дотриманням квоти покладено безпосередньо на керівника підприємства. Крім того, вже передбачена можливість анулювання бронювання у будь-який момент, якщо підприємство вважає це за необхідне.

Окремо потрібно звернути увагу на вимогу щодо структури власності. Важливою умовою для отримання статусу критичності є відсутність серед засновників, акціонерів або кінцевих бенефіціарних власників російської федерації, республіки білорусь, держав із чорного списку FATF, а також їх громадян (за винятком осіб, які постійно проживають на території України на законних підставах). Якщо підприємство в будь-якій мірі підпадає під ці критерії, існує ризик відмови у наданні статусу. У такому випадку необхідно бути готовими належним чином обґрунтовувати свою позицію та доводити право на отримання критичності.

Також багато хто говорить, що після отримання статусу критично важливого підприємства необхідно правильно вести військовий облік і що це складно. Проте військовий облік є обов’язком для всіх підприємств, незалежно від того, чи мають вони статус критичності.

Загалом, на нашу думку, статус критично важливого підприємства надає роботодавцям більше можливостей. Зокрема, підприємство отримує право здійснювати бронювання своїх ключових співробітників та забезпечувати часткову стабільність і підтримку свого персоналу в умовах воєнного стану, що дозволяє повноцінно здійснювати свою діяльність.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, варто зазначити, що статус критично важливого підприємства – це не просто формальність, а постійна відповідальність за дотримання встановлених критеріїв. Водночас, попри певні ризики та посилення критеріїв, статус критичності надає підприємству дуже багато переваг.

Під час виступу нашого партнера Масі Найєма на зустрічі спільноти BOARD – це питання звучало на кожному кроці. І ми раді, що сьогодні воно звучить не лише з вуст правників, а й у колах українського бізнесу.

Ветеранська політика в бізнес-спільноті BOARD — це не про формальні ініціативи, а про знання та відповідальність. Ми розуміємо, що повернення з війни — це не кінець історії, а її продовження в нових умовах. Тому в основі підходу має бути повага, рівність, співтворення та усвідомлене ставлення до досвіду ветеранів і ветеранок.

Ветеранська політика — не про гучні жести. Це про повагу, включення, партнерство, знання і стратегію.

Масі Найєм на зустрічі говорив про головне:

• Чому повага — це не тільки слова, а й дії.
• Чому ми не маємо героїзувати або ізолювати ветеранів.
• Чому «нічого про ветеранів — без ветеранів» має бути правилом, а не лозунгом.
• І чому підтримка — це не про слабкість, а про силу спільноти.

Він поділився практикою, яку ми втілюємо у Miller:

Людяне повернення до роботи після служби.

Повна добровільність участі в ініціативах.

Травмоінформований підхід і мовна чутливість.

Вшанування не лише втрат, а й стійкості.

Для нас, як юридичної компанії, важливо не тільки знати закон. А й ставити цінності вище формальностей.

Бо ветеран — не об’єкт допомоги. Ветеран — це партнер, якому ми довіряємо. І якого ми підтримуємо.

Війна змінила країну, і змінила саме розуміння права: його межі, застосування, відповідальність і навіть моральну вартість.

Саме тому Miller став генеральним партнером Першого форуму з військового права, який організовують Асоціація правників України / Ukrainian Bar Association, КНУ імені Тараса Шевченка та Інститут правотворчості НАН України.

Для нас це не просто професійна подія. Це логічне продовження нашої роботи у сфері військового права: від юридичного захисту й консультування — до публічних і інституційних змін. Це спосіб підсилювати тих, хто воює, і тих, хто повертається. Це про повагу до військових і відповідальність держави перед ними.

У програмі:

• Захист прав і законних інтересів військовослужбовців та членів їхніх сімей.
• Правове забезпечення оборони, військового обов’язку та служби: виклики і рішення.
• Формування системи військової юстиції: синергія правового та політичного підходів.

Одним з модераторів сесії про розвиток військової юстиції стане засновник Miller Law Firm та ГО «Принцип» Masi Nayyem.

10 вересня, Київ / онлайн

10:00 – 17:00

Участь для військових безкоштовна (за попереднім запитом: forum@uba.ua)

Ми віримо: сильна армія потребує сильного права. І робимо все, щоб воно працювало не на папері, а на боці тих, хто захищає країну.

Після 20 років існування в Україні скасували Господарський кодекс. Всі комерційні відносини тепер регулює Цивільний кодекс України. Це справжній крок до європейської інтеграції, але на практиці зміни торкнуться не всіх однаково.

Практика розділення на цивільний та господарський кодекси – це особливість, притаманна пострадянським країнам. У європейських країнах дуалізм приватного права (паралельне існування цивільного і торгового права) закінчився ще у XIX столітті з прийняттям у Франції Торгового кодексу 1808 року та Торгового кодексу Німеччини 1897 року, які стали логічним продовженням цивільних кодексів, а не окремими системами.

Радянська система створила власний варіант дуалізму – господарське право для планової економіки. Україна успадкувала цю модель і зберігала її навіть після переходу до ринкової економіки.

Закон №4196-IX прийняли ще у січні 2025 року, у лютому його підписав Президент, але в дію він вступив 28 серпня 2025 року. Цей документ остаточно ліквідує дуалізм у корпоративному праві. Розберемося, що це означає для бізнесу і чому законодавець вирішив це зробити саме зараз.

Чому скасували Господарський кодекс під час війни?

Приведення українського законодавства у відповідність до стандартів Європейського Союзу – головна мета реформи. У європейських країнах немає окремих господарських кодексів, всі комерційні відносини регулює цивільне право.

Водночас це вирішує і внутрішні проблеми. Господарський та Цивільний кодекси створювали правову невизначеність через суперечності між їх нормами. Єдиний базовий закон спрощує правозастосування для бізнесу і судів.

Чому саме зараз? Україна зобов’язана виконувати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, а війна, як це не парадоксально, прискорює євроінтеграційні процеси. Законодавець розраховує, що спрощене правове поле сприятеме залученню іноземних інвестицій для майбутньої відбудови країни.

Кого торкнуться зміни: великий розподіл

Малий та середній приватний бізнес відчує зміни мінімально. Максимум – доведеться підправити статути там, де є посилання на норми Господарського кодексу.

Великий приватний бізнес матиме більше роботи з адаптацією. Великі корпорації часто мають складні внутрішні регламенти, договірні шаблони та корпоративні процедури, які базувалися на нормах Господарського кодексу України. Потрібно буде переглянути всю документальну базу на предмет посилань на скасовані норми та привести її у відповідність до Цивільного кодексу України. Але це технічна робота, яка не змінює суті бізнес-процесів.

Державні та комунальні підприємства чекають кардинальні зміни. Закон забороняє створювати нові юридичні особи у таких організаційно-правових формах:

• державні підприємства (комерційні та некомерційні)
• комунальні підприємства
• спільні комунальні підприємства
• приватні підприємства
• іновативні підприємства
• підприємства громадських об’єднань, релігійних організацій, профспілок
• підприємства споживчої кооперації

Існуючі підприємства цих форм мають три роки на реорганізацію в товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) або акціонерні товариства (АТ).

Власність при цьому залишається державною чи комунальною – змінюється тільки організаційно-правова форма.

Чому держава вирішила прибрати “державні” та “комунальні” підприємства у старому вигляді?

Тому що формат державних/комунальних унітарних підприємств визнаний застарілим і непрозорим. Застарілі форми не відповідають стандартам корпоративного управління, які існують в ЄС та за рекомендаціями OECD.

Реформа передбачає корпоратизацію: усі державні та комунальні підприємства мають бути перетворені у АТ або ТОВ (або неприбуткові організації, де держава/громада володітиме 100% акцій). Це дає змогу отримувати держвласнику прибуток не просто від управління активами, а від капіталу.

Відповідно підвищуються прозорість і підзвітність: операції з майном мають проводитися через відкриті аукціони (“Прозорро”), публікуватиметься фінансова звітність тощо. Отже, держава відмовляється від прямого управління “націоналізованими” підприємствами на користь сучасних корпоративних механізмів, що сприятиме прозорості і залученню інвестицій.

Як це вплине на інвесторів: їм буде легше чи важче заходити в Україну?

Це повинно полегшити вхід інвесторам. Перехід на єдину систему правових норм робить регуляторне середовище прозорішим і передбачуванішим. Інвестори люблять, коли правила є зрозумілими: тепер не доведеться розділяти, який кодекс застосовувати до контракту чи майнових відносин. У підсумку Україна стає ближчою до правових стандартів Європейського Союзу, а відтак іноземним інвесторам буде зрозуміліше і безпечніше вкладати кошти тут.

Три роки на адаптацію: що потрібно встигнути до 2028-го?

Закон №4196-ІХ встановлює перехідний період тривалістю три роки з моменту набрання ним чинності (тобто з 28 серпня 2025 по 28 серпня 2028 року).

Протягом цього часу діють особливі норми, які поступово переводять державні й комунальні підприємства в сучасні форми (АТ чи ТОВ) і адаптують усі нормативні акти. Такий “м’який старт” покликаний дати бізнесу достатньо часу для перереєстрації, оновлення договорів та інших змін. За цей перехідний період підприємствам рекомендується поступово оновлювати документи і приготуватися до роботи за новими правилами.

Що буде, якщо компанія не встигне змінити документи?

Якщо компанія не адаптує свої документи до кінця перехідного періоду, це може призвести до правової невизначеності та ризиків.

Зокрема, компанії у застарілих організаційних формах із 2028 року не зможуть вносити зміни до Єдиного державного реєстру, крім випадків ліквідації чи банкрутства. Це означає, що підприємство не зможе міняти керівника чи склад учасників, що може ускладнити операційну діяльність.

Для державних підприємств закон передбачає жорсткіший сценарій: якщо протягом перших 6 місяців після набрання чинності закону керівництво не ухвалить рішення про перетворення в ТОВ або АТ, майно таких підприємств буде передано Фонду державного майна.

Договори та документи: що переписувати?

Насамперед треба перевірити установчі документи та контракти. Статути (установчі договори) компаній, які містять посилання на норми Господарського кодексу України, можуть містити застарілі або невідповідні новому законодавству положення.

Також слід переглянути шаблони договорів і угод: в них можуть бути спеціальні формулювання з посиланням на Господарський кодекс України або “господарський договір”. Якщо такі зустрічаються, їх потрібно замінити посиланнями зокрема на норми Цивільного кодексу України.

У цілому рекомендується провести аудит внутрішніх положень компанії (наприклад положення про відповідальність керівників чи органів управління), щоби впевнитися, що вони не суперечать оновленим правилам.

• Статути та установчі договори – якщо там є згадки Господарського кодексу України, слід внести правки;
• Договори і контракти – переглянути типові форми (договір поставки, оренди тощо), прибрати посилання на Господарський кодекс України;
• Внутрішні документи (положення, накази) – переконатися, що опис посадових обов’язків чи механізми управління відповідають Цивільному кодексу України.

Це дозволить уникнути непорозумінь та автоматично сконвертувати бізнес у нову правову реальність.

Що буде з працівниками?

Для співробітників підприємств, які проходять реорганізацію, особливо нічого не зміниться. Трудові відносини зберігаються в повному обсязі.

Ризики виникають тільки у разі, якщо підприємство вирішить ліквідуватися замість реорганізації або не виконає вимоги закону. Тоді його долю вирішуватиме Фонд державного майна.

Чи стане простіше вирішувати спори?

Безумовно, так. Замість двох кодексів, які іноді суперечили один одному, тепер діятиме основний Закон для всіх учасників ринку.

Це зменшить правове навантаження на бізнес і спростить роботу юристів. Іноземним інвесторам також буде легше розуміти “правила гри” – адже система стане подібною європейській.

Висновок

Скасування Господарського кодексу – це не революція, а еволюція. Приватний бізнес відчує зміни мінімально, а от державним підприємствам доведеться серйозно попрацювати.

Головна мета реформи – створення прозорішого правового поля, зрозумілого для європейських партнерів та інвесторів. І в цьому контексті скасування дуалізму в корпоративному праві – логічний крок. 

Дмитро Деркач, адвокат практики вирішення спорів юридичної компанії Miller, для Бізнес Цензор.