Miller Law Firm увійшов до списку Forbes Next 250 — рейтингу найперспективніших бізнесів України.
З понад 800 кандидатів обрали 250 компаній, які швидко зростають, створюють унікальний продукт, переосмислюють підхід до менеджменту та формують нову якість ринку.
Для нас це більше, ніж просто рейтинг.
Це визнання того, як ми мислимо. Як працюємо. Як будуємо.
Особливо приємно, що ми подавались самостійно, без залучення консультантів, без підтримки бізнес-асоціацій.
Просто показали те, що робимо щодня — і це оцінили.
Цінність саме цього рейтингу в тому, що він про бізнес по суті.
Про цифри. Рішення. Вплив.
Тут нема місця суб’єктивності — тільки те, що можна перевірити й підтвердити.
Юридичні компанії рідко потрапляють у цей список. Але ми тут.
І це вже не лише про цифри.
Це — про довіру:
Про команду, яка тримає рівень.
Про клієнтів, які довірилися.
Про партнерів, які підтримали.
І про виклики, які зробили нас сильнішими.
Forbes пише про бізнеси майбутнього. Ми творимо це майбутнє разом.
Партнер Miller Law Firm, Артем Крикун-Труш, коментує Закон, який дозволяє українцям мати друге громадянство без втрати українського, вже пройшов голосування в парламенті й очікує на підпис Президента.
Чому це рішення необхідне?
За межами України перебуває понад 7 мільйонів українців, які без цієї норми можуть втратити юридичний зв’язок із державою.
Закон зміцнює зв’язки з діаспорою та дає більше гнучкості в умовах війни та пов’язаної з нею еміграції.
Основна зміна: українці за кордоном зможуть офіційно оформити громадянство іншої країни й при цьому залишатися громадянами України.
Закон також передбачає спрощену процедуру набуття громадянства для іноземців, які воюють за Україну.
Закон не поширюється на осіб, які мають громадянство росії, Білорусі або інших держав, що підтримують збройну агресію проти України. Подвійне громадянство для них заборонене.
Виняток лише один:для тих, хто підтримує Україну й зазнає політичних переслідувань. Закон передбачає окреме врегулювання для таких випадків, оскільки росія фактично не дозволяє добровільно відмовитися від свого громадянства.
Разом із тим, юристи звертають увагу на складну ситуацію жителів тимчасово окупованих територій, які були змушені отримати паспорти держави-агресора. Згідно з українським законодавством, таке набуття громадянства є правопорушенням — але ці люди залишаються громадянами України.
Саме тому важливо не запроваджувати автоматичну заборону на множинне громадянство для всіх таких випадків, а встановити чіткі процедури перевірки — щоб відрізнити вимушене набуття громадянства від свідомого колаборантства.
Своєю думкою в коментарі для Радіо Свобода поділився Артем Крикун-Труш, партнер, керівник практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань:
“Треба перевіряти й встановлювати, чи була людина колаборантом. В цій частині законопроєкт недопрацьований, бо ми фактично відмежовуємо від себе всіх громадян, які отримали паспорт рф. Тут потрібен глибший підхід — варто прописати чіткі процедури перевірки, а не вводити заборону за замовчуванням.”
Цього тижня ми брали участь у двох масштабних івентах: круглий стіл Асоціації адвокатів України (ААУ) / Ukrainian Advocates’ Association (UAA) по обговоренню законопроєкту про кримінальну відповідальність та у II Антикорупційному форумі Асоціація правників України / Ukrainian Bar Association.
Artem-Abraham Krykun-Trush, партнер та керівник практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань, поділився інсайтами з круглого столу:
Зараз існує нечітке визначення того, що є злочином. Розмиті критерії можуть призвести до необґрунтованих звинувачень та презумпції винуватості бізнесу. Це ризик навіть для добросовісних компаній.
Потрібно розмежувати умисні порушення санкцій від помилок у комплаєнсі, за які доцільні адміністративні штрафи.
Безстрокова відповідальність — великий ризик. Відсутність строків давності означає нескінченну загрозу для бізнесу, що суперечить принципам правової визначеності та стабільності.
Добросовісна помилка має бути підставою для звільнення від кримінальної відповідальності. Це допоможе уникнути несправедливих репресій щодо бізнесу та посадових осіб, які діяли сумлінно.
Антикорупційний форум АПУ ще раз підтвердив: бізнесу не варто чекати кризи, щоб згадати про комплаєнс. Ефективні антикорупційні політики, робота з викривачами, внутрішні розслідування та жива культура доброчесності — це не бюрократія, а запорука стійкості.
Особливо цінною була відверта дискусія між представниками державного, приватного секторів та антикорупційних органів. Такий обмін досвідом — ключ до того, щоб будувати прозоре і сильне середовище.
В’ячеслав Коломійчук, старший юрист White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань Miller Law Firm був учасником панелі Military White Collar Crime.
Він поділився своїми думками: “Military White Collar Crime – новий виклик для права й оборони одночасно. Враховуючи військову специфіку, формується особлива зона ризику, в якій відповідальність командирів легко підміняють кримінальним переслідуванням, а інструменти антикорупції перетворюють на зброю політичного чи бізнесового тиску. Системі потрібно навчитися розрізняти реальні злочини й управлінські рішення, інакше ми підриваємо не лише право, а й власну безпеку.”
На наше переконання бізнес не повинен очікувати, коли станеться інцидент і буде потрібно проводити внутрішні розслідування і відмиватись від підозр, обшуків та допитів. Треба вкладатись в антикорупційний комплаєнс.
Для бізнесу важливо:
щоб були ефективні внутрішні антикорупційні політики
щоб були не для “галочки” проведені внутрішні тренінги для працівників
щоб була побудована комплаєнс-система
розуміти як працювати із внутрішніми викривачами.
Ми зібрали на цій панелі коло максимально різносторонніх експертів, які представляють державні компанії, приватний та міжнародний бізнеси, та ключові антикорупційні органи для того, щоб це питання обговорити. Для того, щоб розуміти, як державні, приватні компанії та антикорупційні органи можуть бути корисні одне одному, де можуть бути точки перетинання та якому цікавому досвіду та стандартам ми можемо одне одного навчити.
Також поговоримо про антикорупційні справи у напрямку Military white-collar, які зараз набувають все більшої популярності та які не можна залишати поза увагою.
Це не чергова формальність. Це жива дискусія між тими, хто формує політику, застосовує право, впроваджує зміни: суддями, адвокатами, слідчими, комплаєнс-офіцерами, науковцями.
У програмі:
антикорупційний комплаєнс: як працюють політики, внутрішні розслідування, захист викривачів;
практика Military WCC: кейси, правові виклики, регуляторна специфіка;
санкційне право і криміналізація порушень;
міжнародне співробітництво та нові стандарти (FCPA, Bribery Act, Interpol tools).
Серед спікерів — партнер Miller Artem-Abraham Krykun-Trush (модератор антикорупційної сесії) та старший юрист В’ячеслав Коломійчук (панель про Military WCC).
Це не просто про ризики. Це про правила гри, в яких має перемагати право.
Марія Бутіна, молодша юристка практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань Miller Law Firm
Навіть найбіліший та прозорий підприємець сьогодні не застрахований від переслідування бізнесу та уваги правоохоронців – поліції, СБУ, БЕБ, НАБУ, ДБР чи прокуратури.
Тому, один із найменш контрольованих ризиків – це ризик кримінального переслідування, навіть якщо компанія веде діяльність абсолютно законно. Досить, щоб у ланцюгу постачань з’явився «проблемний» контрагент, – і вже є підстави для запитів, перевірок, а іноді й обшуків.
І це не обов’язково має бути ваш прямий контрагент – достатньо проблемного постачальника вашого партнера чи навіть третіх осіб. Можливе ухилення від сплати податків, фінансування підсанкційних компаній, поставки на тимчасово окуповані території або до рф – і вся ця історія вже торкається й вас.
Щоб цього уникнути, варто заздалегідь знати, які кроки може зробити бізнес для мінімізації таких ризиків. У цьому чек-листі – конкретні поради, як підготуватись і захистити компанію ще до того, як у двері постукають:
Перевіряйте своїх контрагентів:
Це насправді дуже важливо робити на початку співпраці з будь-яким постачальником, субпідрядником і тд. Достатньо лише опинитися у ланцюгу постачань або співпраці з компанією, яка стала фігурантом кримінального провадження і ви маєте ризики обшуку на підприємстві.
Тому, перевіряємо таке:
згадки у кримінальних справах (через Єдиний державний реєстр судових рішень, а також медіа й соцмережі);
наявність санкцій (в Державному реєстрі санкцій);
зв’язки з окупованими територіями або рф та податкові борги або сумнівні фінансові операції (в онлайн-сервісах).
Але тут важливо діяти не автоматикою єдиною. У більшості компаній комплаєнс-перевірка контрагентів закінчується на тому, що фінансист, комплаєнс-офіцер чи юрист-інхаус раз прогнав його через платформи. Але на практиці це не знижує ризики – навпаки, створює ілюзію безпеки.
Реальна перевірка – це додатковий доторк руки живого професіонала у вигляді OSINT, бізнес-розвідки та найголовніше – висновків про ризики та конкретні рекомендації.
Тобто:
аналіз непрямих зв’язків бенефіціарів (через офшори, дружні компанії, пов’язаних осіб);
аналіз публічних згадок в медіа, зокрема, регіональних і спеціалізованих;
використання професійного вузькопрофільного ПО та інструментів розвідки, які дозволяють виявити крос-профілі, цифрові сліди й участь у неочевидних кейсах;
пошук через неочевидні й платні джерела (наприклад, реєстри інших країн, якщо діяльність має транскордонний елемент);
аналіз стилю поведінки контрагента через інтерв’ювання попередніх партнерів, якщо йдеться про великі контракти.
Остаточну оцінку ризику має давати не алгоритм, а людина з досвідом, яка здатна побачити сигнали, що залишаються поза межами відкритих баз.
Формалізуйте відносини з контрагентами:
Усе, що не зафіксовано – не існує: у сучасних реаліях навіть скріншот повідомлення з месенджера, де ви погодили умови угоди, може стати важливим доказом у випадку кримінальної справи чи судового спору. Але краще не ризикувати – не ведіть жодних критичних перемовин лише «на словах». Усі ключові домовленості повинні мати письмову форму.
Це ваша страховка, тому:
усі ключові домовленості – лише у письмовій формі;
прописуйте зрозумілі умови договорів, деталізуйте все: вартість, межі відповідальності, комунікацію (в якій формі вона відбувається);
зберігайте листування, записів перемовин (за згодою сторін).
Майте в штаті або «на підхваті» свого адвоката:
Не «на випадок проблем», а як елемент системи безпеки вашого бізнесу, який має працювати на випередження, а не після того, як вже є повістка на допит або до вас заходь з обшуком.
брати участь у ключових переговорах або переглядати важливі договори до підписання;
інструктувати вашу команду у разі отримання запитів правоохоронців, обшуків, допитів.
буде на зв’язку 24/7 та мати чітку систему реагування у критичних ситуаціях.
Проводьте навчання у команді:
У критичних ситуаціях – під час обшуку, вручення повістки чи запиту від правоохоронців – реакція співробітників має бути не імпровізацією, а відпрацьованим алгоритмом. Неправильні дії чи зайві слова можуть коштувати компанії репутації та грошей, тому:
проводьте час від часу практичні тренінги, наприклад, «як діяти під час обшуку» та розробіть алгоритм:
хто відкриває двері та перевіряє документи в правоохоронців;
хто першим телефонує адвокату;
хто має право офіційно комунікувати з правоохоронцями від імені компанії.
Обережно працюйте з державними коштами:
Якщо ваш бізнес має справу з державними коштами (бере участь в публічних закупівлях), то маєте розуміти, що постійно перебуваєте в зоні ризиків. Проте, якщо ви ці ризики розумієте, то можете ефективно ними керувати.
Завжди звертайте увагу на таке та не беріть участь в закупівлі, якщо:
дуже завищена вартість послуг або робіт замовником: Якщо ціна занижена, то зрозуміло, що постачальники будуть відсутні, а торги скасовані. Що не можна сказати про завищення ціни, адже воно призводить до закупівлі товарів або робіт за завищеними цінами та несе за собою розтрату бюджету;
є дискримінація учасників: умови або вимоги, які навмисно створюють перевагу або обмежують можливості конкретних учасників тендеру. Це призводить до неможливості чесно конкурувати на аукціонах та створює невигідне середовище для бізнесу;
у вас вимагають «відкати»: участь у такій змові є серйозним корупційним ризиком;
є змова між учасниками: змова між учасниками тендеру є серйозним порушенням законодавства про конкуренцію та може мати серйозні правові наслідки для учасників, включаючи адміністративні штрафи, судові позови та втрату репутації.
Висновок:
Правоохоронна система сьогодні працює не завжди вибірково, а часто – «по колу». Навіть якщо ваша компанія не має жодного порушення, це не означає, що до вас не прийдуть із запитами, обшуками та не викличуть на допит.
Ризики кримінального переслідування не зникають самі – ними потрібно керувати.І найефективніше – це робити заздалегідь: перевіряти контрагентів, документувати домовленості, мати підготовлену команду та адвоката на зв’язку.
У 2022 році до юридичної компанії Miller звернувся клієнт із запитом на позов про позбавлення батьківських прав матері його дітей. На перший погляд — нетипова для нас категорія справ. Але за цим позовом стояла історія, повз яку неможливо пройти.
Євген Межовий — уродженець Маріуполя. Під час окупації він намагався евакуюватися разом із дітьми, однак їх затримали на блокпості: батька кинули до російської в’язниці, а дітей депортували до РФ. Після 45 днів незаконного утримання Євген вийшов на свободу й почав боротьбу за повернення своїх дітей.
Йому вдалося зробити неможливе — повернути дітей і вивезти їх у безпечне місце, до Латвії. Проте, щоб залишатися в правовому полі та мати змогу законно піклуватися про них, Євген мусив звернутись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав матері, яка не брала участі у вихованні дітей навіть після їх порятунку. Ми супроводжували цей процес на умовах pro bono і домоглися рішення, яке надало батькові одноосібну опіку.
Історія їх сімʼї та реабілітації після всього пережитого, лягли в основу документального фільму «After the Rain» режисерки Сари Маккартні — глибокої, чесної стрічки про депортацію українських дітей. Фільм говорить про травму війни, втрати та силу батьківської любові для зцілення.
Партнерка юридичної компанії Miller, Каріна Панченко, була присутня на прем’єрі фільму в резиденції Посла Великої Британії. Як лідерка спільноти Woman Leaders for Ukraine, вона мала змогу особисто подякувати режисерці за важливий внесок у висвітлення цієї теми.
«Ми супроводжували юридичну частину цієї історії. Але побачити її очима режисерки — це зовсім інший рівень емоції та глибини. Цей фільм — ще один доказ того, чому ми не маємо права мовчати», — зазначає Каріна Панченко.
Міжнародний фонд “Відродження” започаткував Премію Відкритого Суспільства. Її отримують ті, хто щодня виборює справедливість, вибудовує людяність — всупереч бездушній машині системи.
Нагорода виглядає як цеглина. І це — не випадково.
Україна досі не є правовою державою. Верховенство права у нас — не норма, а мрія. Справедливий суд — не гарантія, а боротьба. У цих умовах кожен із нас, хто не мовчить, хто пручається злу — це цеглина. Ми кладемо себе у фундамент майбутнього, вибудовуємо цю державу ніби вручну — блок за блоком, спротив за спротивом, слово за словом.
Masi Nayyem — один із тих, хто тримає цей мур. Людина, яка пережила війну, втратила око, але не зір. Його бачення — гостре, принципове, безкомпромісне. Він не просто адвокат. Він людина, яка після фронту, поранення, операцій не відійшла в тінь, а пішла ще далі — у захист поранених, ветеранів, військових. У захист тих, кого мала б захищати держава, але не може або не хоче. Він пройшов усе це не тільки як адвокат, а як людина. І саме тому має моральне право говорити.
Разом із ним премію отримали Українська правда, Мирослав Маринович, фонд Повернись живим — ті, хто говорять правду, тримають моральний компас і рятують життя.
Ця цеглина — про тих, хто зводить барикади там, де держава провалюється. Про тих, хто не дозволяє справедливості розсипатися. Про тих, хто будує майбутнє руками, словами, правозахисною роботою.
Це не про медалі. Це про відповідальність. Бо кожна цеглина має вагу. І якщо ми не складемо їх правильно — правова та людяна держава не постане.
Ми в Miller Law Firm офіційно підписали Принципи бізнесу, дружнього до ветеранів і ветеранок.
Для нас це не просто декларація. Це — зобов’язання. Попереду — реальна робота: інтеграція принципів у політики компанії, адаптація процесів і підтримка ветеранів не на словах, а у діях.
Ми переконані: ставлення до ветеранів — це дзеркало нашого майбутнього. І майбутнє ми будуємо вже сьогодні — разом.
Принципи, які ми підтримуємо:
Лідерство у підтримці ветеранів на найвищому рівні компанії.
Справедливий рекрутинг та адаптація після повернення.
Освіта, перекваліфікація та можливості розвитку.
Інвестування у дружню корпоративну культуру.
Програми підтримки фізичного та психологічного здоров’я.
Увага до гендерних особливостей і потреб.
Підтримка сімей ветеранів і сімей загиблих.
Розбудова безбар’єрних просторів і сервісів.
Недискримінаційне висвітлення ветеранів у комунікаціях.
Підтримка ветеранського бізнесу.
Підтримка ветеранських спільнот і громадських організацій.
Вшанування пам’яті загиблих співробітників.
Вимірювання ефективності програм і звітність.
Ми горді бути серед компаній, які об’єдналися навколо цієї ініціативи:
Засідання у справі катування дівчинки у Білій Церкві відбудеться 21 травня 2025 року у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області. Справу буде розглядати голова суду — Шовкопляс О. П. Номер справи 357/6410/25
Злочин стався у січні 2025 року в місті Біла Церква. Група підлітків вчинила насильницькі дії над потерпілою та вимагали у неї гроші – 15000 грн.
До злочину причетні 12 осіб:
2 підлітків — обвинувачені, справу передали до суду;
3 — не досягли віку кримінальної відповідальності, щодо них прокуратура направила в суд клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру;
7 — мають статус свідків, бо не брали активної участі в насильстві.
Справу кваліфікують за: – ч. 1 ст. 127 КК України — катування – ч. 4 ст. 189 КК України — вимагання
То що ж загрожує кривдникам в реальності?
Двоє основних фігурантів справи звинувачуються у:
катуванні (ст. 127 КК) — до 10 років,
вимаганні грошей під час воєнного стану (ст. 189 КК) — до 12 років.
При цьому важливо розуміти, що Кримінальний кодекс України зобов’язує пом’якшити покарання неповнолітнім. Щодо тих, хто не досяг віку кримінальної відповідальності — застосувати покарання неможливо.
У стосунку до дітей, що не досягли віку кримінальної відповідальності можуть бути застосовані заходи примусового виховного характеру, такі як:
попередження,
обмеження дозвілля,
передача під нагляд батьків або педагогів,
направлення до спецзакладів для неповнолітніх.
Правоохоронці також намагалися з’ясувати, хто саме розповсюдив відео із місця подій, що пропагує культ насильства та жорстокості, проте безрезультатно.
Наразі у справі триває етап визначення складу суду, який розглядатиме обвинувальні акти та відповідні клопотання, про які йшлося вище — у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області.
Також нам відомо про результати притягнення до адміністративної відповідальності батьків усіх підлітків за неналежне виховання (стаття 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
В Україні діє саме адміністративна відповідальність батьків, оскільки вважається, що саме батьки не забезпечили того рівня виховання та догляду, які б могли стримати дітей від вчинення правопорушень, у тому числі й злочинів.
До кримінальної відповідальності за правопорушення, які скоїли діти, батьків притягнути неможливо, це заборонено законом, оскільки діє принцип індивідуальності.
Ми проаналізували рішення суддів:
До батьків підозрюваних/обвинувачених суд застосував в одному випадку попередження, а в іншому штраф — у розмірі 1700 грн, яке є найм’якішим адміністративним стягненням.
До батьків підлітків, щодо яких скерували клопотання про застосування заходів виховного характеру: штрафи у розмірі від 850 грн до 1700 грн.
Щодо батьків, чиї діти залишилися свідками у справі: у двох випадках справи закрили за відсутності в діях складу адміністративної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП;
в одному випадку — справу повернули поліції на доопрацювання і її доля невідома наразі;
щодо інших чотирьох — застосували штрафи: тричі у розмірі 850 грн, в іншому випадку – 1700 грн.
Так, до батьків підозрюваних та осіб, до яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, судді застосували найм’якіші стягнення, які передбачені відповідною частиною ст. 184 КУпАП. Водночас до батьків підлітків, які були присутніми під час подій, судді – жодного разу не застосували попередження.
Це вказує на повну відсутність єдності судової практики, судді, не надають обґрунтованої мотивації щодо диференціації відповідальності батьків.
Ми, юристи компанії Miller, проаналізували всі документи та заявляємо: мер Києва Віталій Кличко має всі підстави законно звільнити директора Молодого театру Андрія Білоуса вже сьогодні.
Нагадаємо, мова про масові звинувачення від акторок та студенток у сексуальних домаганнях, харасменті та неетичній поведінці, у тому числі щодо неповнолітніх. Деталі зі скрінами листування опублікувала телеведуча й почесна посолка ООН Марія Єфросиніна на своїй сторінці (посилання в коментарі).
А тепер людською мовою та без юрні, відкидаємо складні юридичні терміни та пояснюємо просто й на пальцях:
Є чітка норма закону — пункт 8 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (КЗпП), яка чітко визначає, що припинити трудові відносини можна на “підставах, передбачених контрактом”.
Є контракт між КМДА та Білоусом. У контракті, який є частиною трудових відносин, є пункт 4.3.15.
Цей пункт каже: директора можна звільнити, якщо його дії “дають підстави для втрати довіри до нього з боку органу управління (КМДА)”.
Цей пункт контракту не обмежує “втрату довіри” абсолютно нічим (у тому числі матеріальними цінностями, як обманює Сергій Анжияк).
Пункт 4.3.15 дає КМДА повне право самій оцінити, чи дії директора театру призвели до втрати довіри.
У чому маніпуляція Сергія Анжияка, на яку ведеться Віталій Кличко?
Пан Анжияк обманює мера, команду театру та громадськість, що звільнити можна тільки за статтею 41 КЗпП, яка про “втрату довіри” через роботу з матеріальними цінностями. Це неправда та маніпуляція.
“Врата довіри” у контракті — це набагато ширше поняття, яке може стосуватися будь-чого, у тому числі репутаційної шкоди театру. Сергій Анжияк навмисно ігнорує пункт 4.3.15 контракту та пункт 8 частини 1 статті 36 КЗпП, які є окремими, законними підставами для звільнення Андрія Білоуса!
Ще одна маніпуляція — це те, що звільнення Андрія Білоуса треба чекати вироку суду у кримінальній справі. Звільнення за вчинення злочину та звільнення за “втрату довіри” по контракту — це окремі незалежні підстави, які не пов’язані між собою.
Ніхто не пропонує звільнити Андрія Білоуса за сексуальне насильство до вироку. Але у питаннях відсторонення та звільнення по контракту, КМДА не залежить від слідчого, прокурора та суду. По контракту з Білоусом у КМДА є повне право самостійно приймати рішення про відсторонення (пункт 2.5.4) та про звільнення у разі втрати довіри (пункт 4.3.15).
Головний державний орган у сфері праці підтвердив нашу правоту.
Щоб поставити крапку та підтвердити очевидне, юристи Miller звернулися до Державної служби України з питань праці (Держпраці).
Ми дали їм контракт і запитали:
Чи є чітке визначення “втрати довіри” у контракті?
Чи пов’язаний пункт 4.3.15 контракту тільки зі статтею 41 КЗпП (про матеріальні цінності)?
Офіційна відповідь Держпраці:
НІ, контракт не дає чітке визначення “втрати довіри”. Це оціночне поняття, і роботодавець (КМДА) має оцінювати ситуацію на власний розсуд.
НІ, пункт 4.3.15 контракту ширший за статтю 41 КЗпП і може застосовуватись незалежно від сфери діяльності працівника, втрата довіри може стосуватися і репутаційних наслідків.
Це вирок юридичним “відмазкам” та бездіяльності Сергія Анжияка. Держпраці офіційно підтвердила: КМДА може звільнити Білоуса за контрактом на свій розсуд лише за репутаційні наслідки для театру та міста.
Доказів, що довіра втрачена – більше, ніж достатньо.
Це не просто слова та звернення 46 працівників театру, це такі фактичні й документальні підстави для КМДА як:
Висновок незалежної комісії КМДА, до якої увійшли кращі експертки: комісія ще в березні 2025 року рекомендувала розглянути звільнення Білоуса саме за пунктом 4.3.15 (через втрату довіри);
Всеукраїнський публічний скандал: дії Білоуса завдали колосальної репутаційної шкоди театру та іміджу міста. Це пряма підстава для втрати довіри органу управління;
Блискавична петиція киян: бездіяльність Сергія Анжияка та Віталія Кличка змусила громаду діяти та збирати підписи. Понад 6000 підписів за 9 днів – це ще один доказ втрати довіри та прямий голос громади, яка вимагає звільнення.
Але Сергій Анжияк та Віталій Кличко, на жаль, і досі вважають, що цього “недостатньо”, навіть після відповіді Держпраці. Може тому, що серед постраждалих немає їх дочок? Чи їм є що ховати разом з Білоусом? Ви готові й далі давати мільйонні дотації від міста в руки Білоуса?
