Загальне

Партнер компанії Masi Nayyem зустрівся з Надзвичайним та Повноважним Послом Словацької Республіки в Україні Marek Šafin та народною депутаткою Галина Янченко, яка очолює в парламенті ТСК з питань захисту інвесторів.

Справа захисту словацьких інвесторів перебуває у фокусі Посла та парламенту. Це стало наслідком нашого розслідування, проведеного нами в рамках захисту клієнта. Ми виявили системну проблему – махінації з об’єктами інвестицій через недоброчесних нотаріусів.

Нагадаємо, що через сумнозвісних нотаріусів ТОВ “ФК “Інвестохіллс Веста” двічі змінювали право власності на об’єкт нерухомості, який, за законом, належить нашому клієнту – ТОВ “Фрунзе 69″.

Очевидно, що подібні махінації загрожують не тільки правам іноземних інвесторів, а й репутації України. Тому ця проблема потребує реакції на найвищому рівні.

Міллер, юридична компанія у свою чергу буде надалі робити все, аби захистити інтереси іноземних інвесторів та покращувати бізнес-клімат в Україні.

В цей вже насправді зимовий вечір, наша Кримінальна практика пропонує вам взяти чашку улюбленого напою і почитати про другу інстанцію судового розгляду кримінального провадження.

#millerCriminal

Вирок суду першої інстанції – ще не кінець. Якщо ви не погоджуєтесь з рішенням суду, у вас є можливість перегляду судового рішення в суді апеляційної інстанції. Для цього потрібно подати апеляційну скаргу.

Який же строк подання апеляційної скарги?

Апеляційна скарга на вирок подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Куди подається апеляційна скарга?

Апеляційна скарга подається через суд, який розглядав справу, тобто через суд першої інстанції, який потім передає справу разом з матеріалами до апеляційного суду.

Що відбувається з апеляційною скаргою після надходження судді?

Апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції передається судді-доповідачу. Отримавши апеляційну скаргу суддя-доповідач перевіряє її на відповідність нормам закону і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Але, якщо апеляційну скаргу подано з порушеннями суд постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху (в ухвалі зазначаються недоліки скарги і встановлюється строк для їх усунення).

Що відбувається після відкриття апеляційного провадження?

Суддя-доповідач надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасникам, інформацією про їхні права та обов’язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу;
Пропонує учасникам подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу;
Вирішує інші клопотання.

Чи може апеляційний суд вийти за межі апеляційних вимог?

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Проте, суд вправі вийти за межі таких вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Що далі?

Суддя-доповідач доповідає зміст оскарженого судового рішення, доводи учасників судового провадження, і з’ясовує, чи підтримують свої апеляційні скарги особи, які їх подали.

Спочатку надається слово скаржнику, (тому, хто подав апеляційну скаргу). Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першим висловлює доводи обвинувачений.

Перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення обвинуваченому, який брав участь в апеляційному розгляді, надається останнє слово.

Яке рішення може прийняти апеляція?

За наслідками розгляду суд апеляційної інстанції має право:

– залишити вирок без змін;
– змінити вирок;
– скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;
– скасувати вирок і закрити кримінальне провадження;
– скасувати вирок і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Важливо! Після подання апеляційної скарги і до прийняття остаточного рішення судом вирок не набирає законної сили.

Після розгляду справи в апеляційному порядку, сторона, яка не погоджується з рішенням має право на оскарження в касаційному порядку. Але про це ми розкажемо вже наступної середи.

Вже офіційно, Україну знову хочуть поставити на паузу, з 8-го по 24-те січня 2021 року.

Ми підготували вам рекомендації для підготовки до локдауну, адже це тепер питання не лише часу, а не факту. Вважаємо, що суспільний свідомий підхід допоможе пройти таку паузу більш безболісно, а наші поради допоможуть зорганізуватись.

ГРОМАДЯНАМ:

• Варто перевірити договори, по яких ви комусь щось винні, аби домовитись про певну «перерву у відносинах». Також зараз кінець року, а це значить, що по деяких договорах може сплинути термін дії, а в інших – автоматично продовжитись. Будьте пильні, прочитайте уважно.
• Пам’ятайте про всі побутові послуги, які не будуть надаватися під час локдауну, тому завчасно замовте подарунки, купіть продукти для свят та обов’язково відвідайте стоматолога 

БІЗНЕСУ:

• Пам’ятайте, що ваші обов’язки за договорами не припиняються, адже коронавірус не вважається форс-мажором автоматично, крім випадків, коли ви з іншою стороною договору домовилися про це або ж ви маєте висновок Торгово промислової палати України.
• Якщо ваш бізнес має кредит, то нагадуємо, що ставка відсотків не змінюється через локдаун, а сплати мають бути вчасними.
• Не забувайте про своїх працівників та їх заробітну плату. Якщо ж ваші умови роботи обмежені, то погодьте зі своєю командою:
– робочий час під час локдауну та умови оплати;
– умови дистанційної роботи, адже якщо працівник не може працювати з дому, то варто домовитися про покриття компанією витрат на таксі до офісу чи погодити інший спосіб;
– допоможіть, за можливості, облаштувати працівникам робоче місце вдома, що в майбутньому дозволить вам працювати частково дистанційно та менше витрачати на офіс та інші речі для працівників.
• Варто також потурбуватись про ваших клієнтів. Підготуйте детальний лист про режим роботи під час локдауну, який опублікуйте на власних сторінках в Інтернеті та відправте всім клієнтам та працівникам.
• Обов’язково влаштуйте свято своїй команді, адже їх нам всім трішки не вистачає свята в ці бурхливі часи.

А ОСЬ І ПЕРЕЛІК ОБМЕЖЕНЬ НА ЧАС ЛОКДАУНУ:

• громадський транспорт та продуктові магазини будуть працювати;
• всі заклади освіти підуть на канікули, крім дитячих садків;
• буде заборонено проведення дискотек, робота розважальних закладів (ТРЦ, нічних клубів), ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів, крім роботи на виніс чи на доставку.
• буде заборонено проведення будь-яких масових заходів.

Мабуть через тривалість карантину його останній день оголосять всеукраїнським днем бізнесу, а поки бажаємо щасливих та, перш за все, здорових зимових свят.

Горніться один до одного – це подарує сил.

На засіданні Уряду щойно проголосували за введення карантину вихідного дня. Рішення починає діяти з 14.11.2020 та впроваджується орієнтовно на 3 тижні.

Це означає?

Починаючи з 00.00 год суботи та до 00.00 год понеділка ЗАБОРОНЕНО:
– приймання відвідувачів у приміщенні кафе/ресторанів, крім як роботи на виніс чи доставку;
– приймання відвідувачів у ТРЦ та будь-яких розважальних закладах (бари, клуби і т.д.);
– робота закладів культури (театри, кінотеатри);
– робота спортзалів, басейнів.

Під час карантинних вихідних ДОЗВОЛЕНО працювати лише закладам торгівлі продуктами харчування, медичних препаратів.

Наголошуємо, що офіційного документу ще не опубліковано, тому про чіткі вимоги чи заборони можна буде говорити лише після аналізу Постанови Уряду.

Що варто пам’ятати?

Пам’ятайте, що локдаун не відміняє дії КПК України та конституційних прав та свобод громадян. Іншими словами, поліція при карантинних перевірках не може зайти в приватне приміщення без ухвали суду, навіть “просто подивитись”.

Статтею 30 Конституції України визначено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Лише у невідкладних випадках, пов’язаних із порятунком життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливе проникнення до житла чи до іншого володіння особи без ухвали суду, а також проведення в них огляду і обшуку.

І пам‘ятайте – ми поруч, на захисті Вас і Вашого бізнесу.

Бережіть себе!

Є у Практики захисту ділової репутації крута справа, де ми від імені свого Клієнта, видатної української вченої в сфері медичної генетики, спадкових захворювань та їх пренатальної діагностики, Арбузової Світлани, подали позов проти співробітниці інституту фізики НАН України Фесенко Олени Мар’янівни.

Позов до О. Фесенко нами був поданий через фрази, які вона поширила у соціальній мережі Facebook і які порушують немайнові права нашого Клієнта.

Пані Фесенко в судові засідання не з’являлась. Тоді ми ми почали «‎розшукувати‎» її через Facebook. Після цього вона все-таки прийшла до суду, ознайомилась із матеріалами і написала відзив.

Але у цьому своєму відзиві вона раптом заявила, що вона ніколи не писала таких фраз, які ми просимо її спростувати. І це все взагалі є помстою за її активну позицію.

Вулична магія від Фесенко полягає в тому, що вона просто внесла зміни у свої пости у Facebook. Мабуть, забувши, що історію редагувань публікацій може переглянути кожен.

ПРИКЛАДИ ТОГО, ЩО БУЛО ВІДРЕДАГОВАНО ПАНІ ФЕСЕНКО-БЛЕЙНОМ?

1. У своєму відзиві О.Фесенко вказує, що вона ніколи не писала, що Східно-Український спеціалізований центр медичної генетики та пренатальної діагностики перебуває в стані ліквідації.

Відповідачка відредагувала свій пост і у відзиві зазначила, що насправді вона писала, що Центр був у стані припинення. Так було виправлено, бо Центр перебував в стані реорганізації і оскільки реорганізація є формою припинення, то інформація стала достовірною.

2. Також у своєму відзиві О.Фесенко зазначає, що не писала фрази, що Світлана Арбузова забула повідомити про ліквідацію Центру.

Текст цієї публікації пізніше був змінений на «напевно забула повідомити‎»‎.

ТА НУ, МОЖЕМ МИ БРЕШЕМО?

Не брешемо. Кожен із вас може сам це перевірити і переконатись – за посиланням на оригінальний пост . Щоб переглянути історію змін потрібно натиснути на три крапки у правому верхньому куті публікації а потім на пункт “Переглянути історію змін”.

Ми зафіксували це все актом перегляду публікації адвокатом і відеозаписом, який подали до суду і надіслали О.Фесенко. Це на випадок, якщо відповідачка захоче видалити всі свої пости.

Ну і щодо решти публікації, то відповідачка теж заявляє, що ніяких фактів вона не публікувала, то все була її суб’єктивна оцінка, в тому числі і те, що ліквідація Центру триває через судові процеси щодо порушення ними законодавства по сплаті податків.

Наступне судове засідання у цій справі призначене на 10 грудня 2020 року, о 12:00. А до того часу – продовжуємо нашу роботу і будемо розповідати про хід справи.

P.S. Принагідно просимо пані Фесенко забрати з пошти відповідь на відзив, який ми надіслали на обидві адреси, які вона зазначила у відзиві. Бо документи досі чекають на поштових відділеннях.

15 вересня Печерський районний суд розгляне справу про захист честі та гідності за позовом Альони Шевцової – бізнесвумен і дружини начальника відділу Головного слідчого управління Нацполіції Євгена Шевцова (про нього ви могли читати у попередній наших дописах).

ЗА ЩО ПОЗОВ?

Шевцова позивається до Олексія Голобуцького, інтереси якого представляє наша компнія, та інтернет-видання «Главком» через опублікування статті про неї та її чоловіка.
Позивачка просить суд визнати недостовірною та спростувати інформацію про те, що подружжя «цькувало журналістів», а також про те, що вона причетна до діяльності онлайн-казино, а її компанія фігурує у кримінальних провадженнях і пов’язана з російським бізнесом тощо. Ми ж у цій справі будемо доводити, що автор статті надавав свою оцінку діям подружжя.

ЩО ВИМАГАЮТЬ СПРОСТУВАТИ?

Позивачка вимагає спростувати фразу про «цькування журналістів», яку автор вжив, описуючи розвиток «конфлікту» між журналістами та Євгенієм Шевцовим.

Нагадаємо, що різні ЗМІ публікували статті про статки сім’ї Шевцових (ось посилання про розслідування Бігуса (), і на думку багатьох, саме це могло стати причиною незатвердження Шевцова Є.О. та посаді в Державному бюро розслідувань. І як наслідок – численних позовів до різних ЗМІ. Тобто наша справа далеко не перша у цього подружжя.

Інша фраза, яку вимагають спростувати:

«Про те, що Олена Дегрик [тобто Шевцова] причетна до діяльності заборонених в Україні онлайн-казино, що її компанія «Леогеймінг-Пей» фігурує у кримінальних провадженнях. Дегрик, зокрема, підозрювали у фінансуванні терористів на Донбасі».

Як ви оціните слово «причетна»? На думку позивачки це явно означає звинувачення у злочинній діяльності.
Проте це слово має інше значення. «Причетний» – який має безпосереднє відношення до якої-небудь справи або до когось.

ОЦІНОЧНІ СУДЖЕННЯ ЧИ ЗВИНУВАЧЕННЯ В ЗЛОЧИНІ?

А як щодо слова «підозрюють»? Чи завжди це про підозру в злочині? Адже це слово використовують і в іншому контексті:
З підозрою – недовірливо, підозрюючи в чому-небудь;
На підозрі – у становищі, коли комусь не довіряють.

В даній справі автор висловлював свої оціночні судження, а не вказував про злочин, що передбачений Кримінальним кодексом. Зверніть увагу, він не писав «повідомили про підозру», «вручили підозру», як це звичайно вказується у випадку, коли йдеться про злочини.

При цьому, в автора були підстави говорити про таку «причетність» Шевцової. Адже у відкритому судовому реєстрі є ухвали (), де згадуються компанії ТОВ «Леогеймінг» і ТОВ «ФК Леогеймінг пей».

Ці компанії фігурували в кримінальному провадженні, відкритому за матеріалами Служби безпеки України за фактом щорічного виведення до Російської Федерації 350 млн. доларів від грального бізнесу (кримінальне провадження №42017000000002925).

І ЗМІ стверджували, що фігурантом цього кримінального провадження була Шевцова А.В. ().

Можливо така форма оціночних суджень трохи жорстка для Шевцової, та це не означає, що ніхто не має права так висловлюватись щодо неї. Особливо, якщо для цього є підстави.

Цим та іншим висловлюванням у статті надасть оцінку тепер суд, а ми будемо тримати вас у курсі цієї справи.

Дуже коротко і про головне.

Від сьогодні Київ відноситься до жовтої зони.

ЩО ЗАБОРОНЕНО?

З 17 серпня 2020 року на території м. Києва не дозволено:
– роботу після 24-ї та до 7-ї години розважальних закладів (нічних клубів), а також закладів громадського харчування з організацією дозвілля або без нього (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), за виключенням здійснення адресної доставки замовлень та замовлень на винос;
– проведення масових заходів в закладах громадського харчування у кількості більш як 20 осіб та більше однієї особи на 10 кв. метрів;
– діяльність хостелів.

Проведення масових заходів до 24-ї години дозволено із розрахунку 1-єї особи на 5 м2 та за умови дотримання соціальної дистанції.

ЩО РОБИТИ?

1. Дотримуватись закону (кеп).
2. Очікувати, що після 24 години масовий захід або робота кафе чи ресторану буде вже за участі поліції. І ось наші рекомендації щодо роботи із поліцією.

– Без паніки та агресії, почніть знімати на камеру. І пам’ятайте, що вони також записують на бодікамери і ваша поведінка має бути витончено адекватною.

– Попросіть пред’явити документи всіх, хто намагається зайти до вас в заклад (або вже увійшов). Нагадуємо, фотографувати та знімати їх документи не варто, а тому зачитайте їх на камеру, щоб ці данні збереглись.

– Попросіть почекати ваших адвокатів (раптом вони у вас є). Поліція, можливо, не почує вас. Але точно не попадає в ціль той, хто не стріляє.

– Попросіть чітко вказати які вони порушення вбачають. Поліція має скласти протокол, але ви не завжди знаєте про що той протокол. Тому нехай чітко скажуть що саме ви порушили і яким нормативним актом це заборонено.

– Всі, хто прийшов, мають бути в полі вашого зору. Тому під час складання протоколу слідкуйте, щоб ніхто нікуди не ходив з виглядом директора кооперативу.

– Ні в якому разі не відмовляйтесь підписувати протокол. Його треба підписати із усіма зауваженнями.

– Ваша мета з самого початку – фіксувати порушення. Потім їх всіх вписати в протокол (там де зауваження). Якщо місця мало – беріть ще папірці і вписуйте, але зазначте про їх кількість на самому протоколі та вкажіть на скількох аркушах додано зауваження.

– Якщо залишилися пусті рядки, то перекресліть їх буквою Z, щоб потім в ці рядки не було нічого дописано.

– Обов’язково підписуйте останнім, коли в руки передали два екземпляри протоколу. Тому що вам має залишитись один із них. Отже, берете два протоколи підписаних усіма, підписуєте самі обидва і повертаєте лише один. Якщо копію не дають, то сфотографуйте підписаний усіма протокол і додатки до нього.

Найголовніше – бережіть себе і своїх близьких.

Сьогодні, 14.07.2020 Верховна Рада України прийняла у другому читанні проект закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». Цей законопроект було подано до Верховної ради ще в грудні 2019 року.

Далі, коротко про найцікавіше:

У проекті закону запропоновано легалізацію грального бізнесу в Україні, однак обмеження щодо проведення такої діяльності можна назвати безпрецедентними для українського законодавця. Так, законопроектом передбачається низка обмежень щодо юридичних осіб (а тільки юридичні особу зможуть провадити таку діяльність) які будуть мати можливість отримати ліцензію на проведення діяльності з організації азартних ігор. До речі, така ліцензія не буде «універсальною», а тому для того, щоб, наприклад, організувати діяльність казино та ігрових автоматів у ньому, необхідно буде отримати 2 ліцензії.

Так, організаторами азартних ігор можуть бути виключно резиденти України, які не мають серед своїх засновників органів державної влади та місцевого самоврядування (за винятком державних лотерей), які не контролюються нерезидентами, тощо. Встановлено вимоги до мінімального розміру статутного капіталу і навіть його складу та походження. Більше того, встановлено вимоги до кваліфікації головного бухгалтера такої організації.

Проектом закону також встановлено обмеження щодо розташування ігрових закладів. Так, зокрема, казино можуть бути розміщені виключно у п’ятизіркових готелях, або у спеціальних зонах, які можуть бути створені за розпорядженням Кабінету міністрів України. Окремі обмеження встановлено щодо розміщення закладів з ігровими автоматами та букмекерських контор по відношенню до навчальних закладів та органів влади.

Судячи з окремих положень законопроекту, законодавець розраховує на те, що купівля ліцензій на провадження діяльності з організації грального бізнесу та щорічні ліцензійні платежі значно наповнять бюджет. Відповідно до редакції законопроекту від 14.01.2020, за окремі види ліцензій доведеться сплатити 120 000 (сто двадцять тисяч) мінімальних заробітних плат. Це приблизно 500 000 000 гривень.

Проте, даний законопроект не позбавлений недоліків. Зокрема він містить корупційні ризики та ризики монополізації “гральної” сфери.

«Вкрай великі суми ліцензійних платежів, а також безпрецеденті вимоги до суб’єктів здійснення діяльності дають підстави припускати, що законопроект написаний під конкретних юридичних осіб, які чекають вступу в силу даного закону та вже «на низькому старті». Більше того, питання формування повноважень та організації роботи уповноваженого органу, який буде здійснювати регулювання у даній сфері та, зокрема, формувати ліцензійні вимоги, досі залишається відкритим. Деякі обмеження, які пропонується ввести, взагалі не зрозумілі, наприклад обмеження кількості ліцензій на провадження діяльності з гральними автоматами та організації продажу таких ліцензій у вигляді аукціону. Законопроект не приймає до уваги ризики того, що через казино та інші гральні заходи буде здійснюватись відмивання коштів, набутих злочинних шляхом, а з такою проблемою стикалися майже усі країни, які дозволяли гральний бізнес за обмеженою моделлю, як, наприклад, Болгарія»

коментує адвокат нашої компанії Голієнко Володимир.

У будь-якому випадку, для формування остаточної думки необхідно дочекатись повного тексту закону, а також початку роботи уповноваженого органу. Тому тримаємо «руку на пульсі» даної теми і слідкуємо за подальшою долею законопроекту.

Ну а поки, цікава ваша думка, ви за легалізацію грального бізнесу в Україні чи ні?