Кримінальна практика Архіви | Сторінка 11 з 28

Заявили клопотання про закриття частини кримінального провадження відносно екс-керівника аеропорту “Бориспіль”

Сьогодні по справі захисту Євгенія Дихне подали до суду клопотання про закриття судової справи в частині, що стосується відносин аеропорту “Бориспіль” та ТОВ “Кофе Бар Плюс”.

Остаточне пішення суд прийме на засіданні 24 листопада о 16.00.

Ми виявили, що Бориспільська поліція в період з 2016 по 2020 рік розслідувала ідентично ті ж обставини, що наразі досліджуються Вищим антикорупційним судом у справі за обвинуваченням нашого клієнта Євгенія Дихне. А саме – укладення аеропортом “Бориспіль” договору з ТОВ “Кофе Бар Плюс”.

Поліція за чотири роки розслідування прийшла до висновку, що ознаки злочину в діях посадових осіб аеропорту “Бориспіль” відсутні. Тому провадження закрили. Ми з цим рішенням абсолютно згодні.

Така ситуація є безумовною підставою для закриття кримінального провадження, яке стосується тих же обставин (п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК).

НАГАДАЄМО

Прокурори спеціалізованої антикорупційної прокуратури звинувачують теперішнього президента МАУ Євгенія Дихне та співробітницю аеропорту “Бориспіль” у зловживанні службовим становищем за період часу, коли наш клієнт очолював аеропорт. Звинувачення полягають в укладенні двох, випадково взятих, попередніх договорів оренди між аеропортом “Бориспіль” та двома підприємствами, в т.ч. “Кофе Бар Плюс”.

НАША ПОЗИЦІЯ:

Правоохоронні органи вже розслідували той же “злочин”, і закрили кримінальне провадження тому що встановили, що злочину, власне, і не було. Тому, що відсутній склад.

А постанова про закриття кримінального провадження, при цьому, за 1,5 роки не скасована судом чи прокурором.

Слідчий чи прокурор, який виявив подібну ситуацію, повинен закрити кримінальне провадження. Якщо він цього не зробив, то за нього це повинен зробити суд, до якого направлена справа для розгляду.

В нашій ситуації детектив і прокурор, які розслідували справу, навіть знали про існування іншого, вже закритого, кримінального провадження в поліції. І збиралися отримати до нього доступ. Але пізніше чомусь передумали.

Фактично вони і мали закрити частину кримінального провадження, замість того, щоб передавати його до ВАКС.

Адвокат Євгена, Олексій Носов:

“Суд зараз стоїть перед складним вибором.
Або задовольнити наше клопотання та закрити частину кримінального провадження як те передбачено законом, або відмовити, тим самим одночасно врятувавши сторону обвинувачення.
Але в другому випадку треба буде заявити про порушення прокурорів, що розслідували перше кримінальне провадження. І це підстава для притягнення їх до відповідальності. При тому, що діяли вони законно та навіть не є стороною нашої справи.
Це ситуація, якої могло не бути, якщо б всі вимоги закону виконувались ще на етапі досудового розслідування…»

ЩО ДАЛІ?

Під час засідання 24 листопада підтримаємо нашу позицію та будемо просити суд все ж закрити частину справи відносно Євгенія Дихне.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Норма про те, що не можна розслідувати двічі одні і ті ж самі обставини, існує не просто так. Її придумали для того, щоб правоохоронці не зловживали своїм правом відкрити кримінальне провадження щодо всього, що має або навіть не має ознак злочину.

В іншому випадку, можна було б одну і ту ж ситуацію розслідувати нескінченну кількість разів. А фігуранти справи, навіть якщо попередні слідчі/прокурори вирішили що вони все ж таки ні в чому не винні, зазнавали би все нових і нових проблем та обмежень. Кожного разу починаючи свій захист спочатку.

При цьому існують рівні контролю, які не дають безпідставно закривати кримінальні провадження щодо реальних злочинів – вищестоящі прокурори та слідчі-судді, які можуть скасувати постанову про закриття провадження.

Тож будемо інформувати про результати.

Попередні новини по справі можна прочитати тут і тут

Справа “Трейд Коммодіті”: робочий тиждень витратили на прослуховування телефонних розмов

У Вищому антикорупційному суді завершився тиждень судових засідань по справі “Трейд Коммодіті”. Досліджено протоколи негласних слідчих дій (НСРД) щодо 4 осіб, в тому числі інвестора ТОВ “Трейд Коммодіті” Володимира Трофименка, якого намагаються покарати за підвищення ціни на паливо, яке купувало Міноборони України.

Адвокат кримінальної практики нашої компанії Andrii Voznyuk із залу суду повідомив:

“Всі присутні в залі суду учасники розмов логічно пояснюють, про що йшлося і в якому контексті на записах розмов. “Сенсаційних викриттів” не сталось, ніхто не відмовляється від своїх попередніх позицій.
Фактично прокурор продовжив коментувати результати НСРД, ґрунтуючись на припущеннях.
Інакше прив’язати зміст розмов до викладеного в обвинувальному акті не можливо. Бо фігуранти говорять хоч і про зростання цін, документи, якими це може підтверджуватись. Але не говорять нічого про конкретно ті обставини, які досліджуються в справі.
На наступних засіданнях дослідження матеріалів НСРД продовжиться”.

НАША ПОЗИЦІЯ

1. Розмови прослуховували уже після укладення договорів та додаткових угод, що є предметом розгляду у справі. Ймовірно детективи сподівались, що хтось із із фігурантів скаже щось, пов’язане зі справою. Оскільки в цей період відбувалась перевірка закупівель Міністерства оборони Державною аудиторською служби.

2. Також вважаємо, що в ході проведення НСРД були допущені численні процесуальні порушення. Не будемо тут перелічувати всі.

3. Проте, за правилами ст. 253 КПК України, осіб, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних дій, прокурор має про це письмово повідомити.

4. Тобто, якщо вас прослуховували, вам про це мають сказати. Крайній строк — протягом 12 місяців з дня припинення прослуховування, але не пізніше, ніж обвинувальний акт буде направлений до суду.

5. Нікого з обвинувачених не повідомляли про проведення щодо нього НСРД вчасно, а Майкова В.М., Свірко О.С. (один зі свідків), Гарькавого В.В. взагалі не повідомляли.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Кожен має право на захист особистого життя.

У випадках, коли закон дає державі додаткові права для втручання в особисте життя, він також встановлює додаткові гарантії захисту від зловживань цими повноваженнями.

Можна і варто говорити про порушення цих гарантій у випадку отримання державою чутливої інформації.

НАГАДУЄМО

Справа стосується нібито безпідставного укладення додаткових угод, якими у 2016 році було зафіксоване підняття цін на пальне за договорами між Міністерством оборони України та ТОВ «Трейд Коммодіті»

Міллер, юридична компанія представляє інвестора ТОВ «Трейд Коммодіті» Володимира Трофименка.

Наші коментарі про попереднє засідання тут:

Деталі по справі тут: .

Готуємось до наступних засідань.

Справа щодо самозахисту Сергія Стерненка: допитали судово-медичного експерта

Під час засідання суду у справі щодо самозахисту Сергій Стерненко, де він проходить обвинуваченим, за клопотанням представника потерпілого (одного з нападників) допитали судово-медичного експерта Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи Олену Слюсаренко, яка проводила дослідження окремих обставин спричинення поранень (нападнику) Івану Кузнецову, внаслідок яких він помер.

За версією експерта, через отримані поранення Кузнецов майже одразу втратив свідомість та не міг пробігти відстань від місця нападу на Сергія Стерненка до місця, де Кузнецов помер.

ТУТ Є СУПЕРЕЧНІСТЬ

Висновок експерта Олени Слюсаренко прямо суперечить висновку експерта Віктора Магрінчука, який був допитаний у судовому засіданні 05 листопада 2021. Віктор Магрінчук вважає, що з виявленими пораненням Іван Кузнецов міг вчиняти активні дії впродовж декількох десятків секунд, до втрати свідомості, а тому не виключає, що він пробіг визначену відстань.

НАША ПОЗИЦІЯ

Ми категорично не погоджуємося із таким висновком експерта Слюсаренко у зв’язку з його науковою необґрунтованістю, невмотивованістю та невідповідністю вимогам, які встановлені процесуальним кодексом.

Деталізуємо нашу позицію:

— Експерт Слюсаренко не здійснювала безпосередньо огляд трупа Івана Кузнецова, її висновок був сформований на підставі раніше проведених експертиз, у тому числі висновку експерта Віктора Магрінчука;

1) Проведення експертного дослідження Слюсаренко було зведено до формального цитування тексту попередніх експертиз та окремих матеріалів кримінального провадження, без зазначення опису проведених досліджень, отриманих результатів та її експертної оцінки, що суперечить вимогам ст. 101, 102 КПК України;

2) Експерт Слюсаренко не навела даних, які б обґрунтовували — чому саме вона дійшла до принципово протилежних висновків, зокрема щодо часу втрати Іваном Кузнецовим свідомості та можливості вчиняти активні дії.

3) У судовому засіданні експерт Слюсаренко підтвердила, що здійснила висновок про час втрати свідомості Іваном Кузнецовим не на підставі методичних рекомендацій, наукових розробок або хоча б сукупності інших об’єктивних даних, а виходячи з власного суб’єктивного переконання та одного джерела літератури (книжка 2003 року російського видання). Пояснити різницю між своїм висновком і висновком експерта Віктора Магрінчука Слюсаренко не змогла.

ЦЕ ВАЖЛИВО!

Єдиний доказ, яким сторона обвинувачення намагається довести винуватість Сергія Стерненка у скоєнні умисного вбивства, — науково необґрунтовані висновки судово-медичних експертиз.

Це вкотре вказує на безпідставність пред’явленого обвинувачення. Бо Сергій Стерненко перебував у стані необхідної оборони та не перевищив її меж.

Адвокат Кримінальної практики нашої компанії Ілля Воробйов:

«У статтях 101 та 102 Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює чіткі вимоги до висновку експерта у кримінальному провадженні. Так, висновок експерта — це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки. У даному випадку експерт без проведення будь-яких власних досліджень прийшов до принципово протилежних висновків у порівнянні з іншими експертами. За таких умов висновок є неналежним та недопустимим доказом».

ЩО ДАЛІ?

Після допиту експерта Слюсаренко сторона обвинувачення повідомила, що завершує подачу своїх доказів. Суд вирішив перейти до дослідження доказів сторони захисту.

Наступне судове засідання у справі відбудеться 03 грудня 2021 о 12:00.

Нагадаємо, 24 травня 2018 року на Сергія Стерненка було скоєно напад. Захищаючись, Сергій поранив своїх нападників, один з яких внаслідок поранення помер. Прокуратура обвинувачує Сергія Стерненка у скоєнні умисного вбивства.

Акція проти Шарія: як прокуратура визнає свою поразку

2 липня 2019 року у Києві на Майдані Незалежності проходила акція проти рішення Центрвиборчкому зареєструвати Анатолія Шарія кандидатом у народні депутати.

Там сталася провокація, влаштована прихильником партії Шарія.

Через ті події на лаві підсудних опинився наш клієнт — ветеран АТО, колишній волонтер Олексій Цимбалюк. Йому інкримінують погрози або насильство щодо журналіста (ст. 345-1 КК України) через сутичку, влаштовану провокатором.

Обвинувальний акт підписав прокурор Дауд Агрба, якого судять в тому ж Шевченківському суді (за хабарництво).

СТАТИСТИКА НЕ НА КОРИСТЬ ПРОКУРАТУРИ

Ми прагнемо довести, що у діях нашого клієнта не було складу інкримінованого йому злочину. Але Шевченківська окружна прокуратура міста Києва, яка здійснює публічне обвинувачення у справі, не використовує надані їй законом можливості.

Загальний обсяг кримінального провадження — 1 том на 214 аркушах.

Всього за два роки було проведено 17 судових засідань, з яких:

— на одному засіданні допитали потерпілого;

— одне засідання витрачено на дослідження доказів;

— інше засідання відкладено за ініціативою прокурора (у зв’язку з пандемією);

— ще у одне засідання з’явився новий прокурор, який попросив час для підготовки;

— два засідання не відбулися у зв’язку з неявкою прокурора.

Всього у провадженні 11 свідків, їх присутність у судовому засіданні сторона обвинувачення не змогла забезпечити протягом 1 року та 2 місяців. Внаслідок цього змінився порядок дослідження доказів — позачергово перейшли до вивчення письмових матеріалів та речових доказів.

ЩО ДАЛІ?

У понеділок, 22 листопада, о 14:30 продовжимо дослідження матеріалів справи, лише після чого повернемось до допиту свідків.

“Є підстави вважати, що прокуратура знову не зможе забезпечити явку своїх свідків до суду. Ми ж готові доводити, що в діях нашого підзахисного немає складу інкримінованого йому злочину”, — каже партнер нашої компанії Masi Nayyem.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Притягнути до відповідальності людину можна лише за наявності беззаперечних доказів її вини. Закликаємо сторону обвинувачення скористатися наданими їй повноваженнями, щоб довести справу до логічного завершення в розумні строки.

НАГАДАЄМО

Під час акції на Майдані Незалежності один із прихильників партії Шарія вирішив спровокувати мітингувальників — підійшов до натовпу з червоною повітряною кулькою (символіка партії). Hозпочав спір і не реагував на прохання нашого клієнта припинити провокацію. Реакція мітингувальників була очікуваною, а провокатор почав наостанок вигукувати, що є журналістом проросійського видання страна.юа (нині заблоковане, під санкціями РНБО).

ДТП У Харкові: підозрюваний визнав свою вину

Сьогодні під час допиту у слідчого 16-річний підозрюваний Микола Харківський визнав свою вину у вчиненні злочину.

Крім того, в справі вже є підтвердження, що за кермом автомобіля був саме Микола Харківський.

Це підтверджується, зокрема:

1. Висновками молекулярно-генетичних експертиз (сліди крові та клітин, виявлених на подушках безпеки водія з руля та водійського сидіння, змивах з водійських дверей та сидіння, збігаються з біологічними зразками Миколи Харківського);

2. Допитами двох потерпілих, що перебували у салоні авто Infinity в момент ДТП (підтвердили, що автомобілем керував саме Микола);

3. Записами з камер відеоспостереження та особистими відеозаписами очевидців події.

ЩО ВІДБУВАТИМЕТЬСЯ ДАЛІ?

Досудове розслідування триває. Якість зібраних матеріалів все ще в пріоритеті, бо визнання вини на цьому етапі може бути виключно стратегією захисту.

Наші адвокати продовжують контролювати ситуацію та допомагати слідству в рамках своїх повноважень.

НАГАДАЄМО

ДТП сталося на проспекті Гагаріна у Харкові 26 жовтня 2021 року.

В цій справі ми представляємо інтереси потерпілих (дітей загиблого водія червоного Chevrolet Aveo) разом із колегами із компанії ACF Partners.

Справа «Трейд Коммодіті». Прокурори представили у Вищому антикорупційному суді матеріали негласних слідчих дій (прослуховування розмов)

Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) вирішили викласти суду результати прослуховування розмов фігурантів справи щодо закупівлі палива Міністерством оборони України у ТОВ «Трейд Коммодіті». Тому найближчі кілька днів у суді будуть досліджуватись ці матеріали.

Цікаві деталі пишемо нижче.

НАШ КЛІЄНТ ХОТІВ ВІДКРИТОСТІ

Інвестор ТОВ «Трейд Коммодіті» Володимир Трофименко наполягав на тому, щоб прослуховування його розмов досліджувались відкрито, аби суспільство разом із судом надали належну оцінку і впевнилися, що в цій справі детективи НАБУ припустилися помилки.

Але суд вирішив припинити трансляцію судових засідань. Пояснення — теоретично можуть бути розкриті подробиці чийогось особистого життя.

СТОРІТЕЛІНГ ВІД ОБВИНУВАЧЕННЯ

Проведення негласних слідчих дій (НСРД) можливе лише у випадку, якщо в інший спосіб отримати докази не можливо і якщо є дійсно серйозні причини для втручання в особисте життя.

Тому що особа не усвідомлює, що її прослуховують і може розкрити стороннім людям багато подробиць особистого життя, які не стосуються справи. Тому такі дії мають вчинятися в суворому дотриманні законодавства та під належним контролем суду.

У нашому випадку НСРД проводилось через півроку після подій укладання договорів про закупівлю пального та додаткових угод, коли поставка пального вже відбулася.

Але прокурор в судовому засіданні намагається трактувати висловлювання фігурантів так, начебто вони стосуються тих подій, що відбувались півроку тому, чи навіть більше. Ось один з прикладів:

Під час розмови двох осіб один з них каже, що пан Олег зараз не може відреагувати на його прохання, тому що знаходиться в Міністерстві оборони України.

Прокурор після дослідження даного аудіозапису трактує це так: пан Олег в міністерстві вів перемовини про постачання пального.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПОМИЛКИ:

• Як зауважив адвокат Vasil Kisil & Partners Андрій Слюсар, у всіх протоколах про результати проведення НСРД вказано, що слідчі дії проведені Оперативно-технічним управлінням Національного антикорупційного бюро України (тобто Національним антикорупційним бюро).

Однак, на момент проведення НСРД Національне антикорупційне бюро України не мало повноважень самостійно проводити прослуховування.

Кримінальний процесуальний кодекс в редакції, чинній на той час, надавав такі повноваження виключно уповноваженим підрозділам органів Національної поліції та Служби безпеки України.

Прокурор визнав, що інформацію фактично здобувало СБУ. Яким чином передавалась ця інформація НАБУ – прокурору невідомо і документів про це він не надав і коли надасть не повідомив. Важливо, що під час відкриття матеріалів справи (згідно ст. 290 КПК) обвинувачення також не надавало таких документів.

Звісно, вважаємо, що не можна вважати допустимим доказ, який здобуто незрозуміло ким і не зрозуміло на підставі яких повноважень.

• Не були дотримані вимоги, передбачені ст. 248 КПК, а саме:

1) детективи просили одним клопотанням провести декілька видів слідчих дій, хоча мали звертатись до суду по кожній окремій дії окремо (умовно кажучи, могли звернутись із одним клопотанням про прослуховування декількох телефонів, але якщо йде мова вже про візуальне спостереження, то це вже інша слідча дія і, відповідно, нове клопотання);

2) детективи не надавали інформації, яка передбачена пунктом 8 цієї статті, що допомогла би ідентифікувати об’єкт спостереження (приміром, відслідкувати місцезнаходження телефону можна було за наявності IMEI коду, але його слідчі не надавали суду).

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Тому що кожен має право на приватність і таємницю особистого життя. В нашому випадку ця таємниця була порушена для того, щоб набрати сотні сторінок стенограм різноманітних розмов. Жодна з розмов прямо зі справою не пов’язана.

Але багато чого зі сказаного можна довільно інтерпретувати — на користь своєї версії. Тобто сторона обвинувачення просто пропонує суду керуватись припущеннями.

НАШІ ДІЇ

Під час сьогоднішнього і в подальших судових засіданнях ми продовжимо звертати увагу суду на те, що такий формальний і завідомо безпідставний підхід до проведення НСРД та втручання в приватне спілкування осіб не може відбуватись безслідно.

І що докази прямо не стосуються справи.

ДЕТАЛІ ПО КЕЙСУ «ТРЕЙД КОММОДІТІ»

За версією сторони обвинувачення, внаслідок зміни ціни у договорі публічної закупівлі між Міноборони та ТОВ «Трейд Коммодіті», ціну палива було начебто необґрунтовано та незаконного збільшено, а Міністерству — буцімто завдано збитків. Деталі по справі тут:.

Ефективно застосували новий механізм щодо виклику обвинуваченого, який переховувався в РФ!

Прокуратура та Київський апеляційний суд викликали Саітова Магомета-Саліха на судове засідання. Це громадянин РФ, який з минулого року не з’являється в Київський апеляційний суд у справі, де він обвинувачений. Справа стосується нападу на Мустафу Найєма у квітні 2018 року.

За словами захисника, Саітов знаходився в Москві, за постійним місцем проживання. Завдяки роботі адвокатів кримінальної практики, обвинувачений — вже в Україні.

ЩО ЗА НОВИЙ МЕХАНІЗМ І ЯК МИ ЙОГО ЗАСТОСУВАЛИ?

Подібна проблема існує не тільки у цій справі. Для того, щоб встановити, що людина дійсно уникає участі в суді, а не просто не знає про нього, потрібні докази вручення їй повістки про виклик до суду.

Тільки після цього можна примусово привести людину в суд чи оголосити її в розшук.

Якщо людина проживає за кордоном, як в нашому випадку, то повістку їй вручають державні органи країни проживання.

Для цього існують спеціальні договори між державами, які регулюють надання «міжнародної правової допомоги». До цього належить і вручення судових повісток.

Але з початком війни Росія ігнорує запити на міжнародну правову допомогу від України (ну або виконує їх вибірково). Тому вручити повістку про виклик до суду обвинуваченому в Росії доволі проблематично — російський Мінюст просто ігнорує такі прохання, всупереч міжнародному договору.

Ще складніша ситуація, коли підозрюваний/обвинувачений тікає на непідконтрольну Україні територію ЛНР/ДНР.

Для таких ситуацій в Кримінальний процесуальний кодекс весною цього року внесли новий механізм — повідомляти про судове засідання у всеукраїнському ЗМІ (наприклад «Урядовому кур’єрі») та на сайті Офісу генерального прокурора.

Ми цю можливість використали і обвинувачений Саітов Магомед-Саліх з’явився на судове засідання.

У ЧОМУ СУТЬ НАШОЇ СПРАВИ

Четверо чоловіків, в тому числі Саітов Магомед-Саліх, весною 2018 року поблизу Бесарабського ринку у Києві напали на тоді ще народного депутата Mustafa Nayyem та завдали йому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Справа трьох з чотирьох нападників розглядалась в Шевченківському районному суді з жовтня 2018 року. 30 червня 2020 року суддя Оксана Голуб виправдала всіх трьох обвинувачених. Детальний розбір вироку тут: .

Розгляд апеляційної скарги на виправдувальний вирок затримувався через зникнення Саітова Магомеда-Саліха.

Коментар адвоката Кримінальної практики нашої компанії Оля Веретільник:

«Суд та прокуратура опублікували такі оголошення про виклик Саітова. Тому він з’явився на засідання. Це зрушить справу і дасть можливість розглянути апеляцію хоча б щодо двох обвинувачених в розумні строки».

ЦЕ ВАЖЛИВО

Така ситуація є демонстрацією загальних проблем, з якими стикаються учасники справ, в яких підозрюваний/обвинувачений знаходиться за кордоном, особливо на території РФ, та ігнорує судовий розгляд. Це значно затягує строки розгляду справи через спроби повідомити таку людину про засідання суду.

Проте, навіть в цій ситуації є вихід і ми його демонструємо.

Справа «Трейд Коммодіті». Розпочинаємо тижневий марафон судових засідань у Вищому антикорупційному суді

Сьогодні розпочався у Вищому антикорупційному суді тиждень судових засідань у справі про нібито безпідставне укладення додаткових угод, якими у 2016 році було зафіксоване підняття цін на пальне за договорами між Міністерством оборони України та ТОВ «Трейд Коммодіті».

Судові засідання відбуватимуться щоденно 15-19 листопада з 13:00 до 19:00.

За тим, що відбувається у залі суду, можна спостерігати за посиланням: .

НАША ПОЗИЦІЯ:

1) Продовжуємо наголошувати на безпідставності обвинувачення, оскільки ціни на пальне суттєво підвищились з моменту укладання договору, а ціна ТОВ «Трейд Коммодіті» все одно була нижчою за ціну конкурентів та нижче ринкової, навіть після підписання додаткових угод.

2) Законом України «Про здійснення державних закупівель» (який діяв на момент укладення додаткових угод) прямо передбачено можливість збільшення ціни за договором закупівлі не більше ніж на 10% у разі коливання. Разом з тим, не визначено, як саме таке коливання має бути підтверджено.

Під час укладення додаткових угод ТОВ «Трейд Коммодіті» за письмовою вимогою Міноборони України надало не одну, а дві довідки, якими підтверджувалось збільшення цін, хоча закон цього і не вимагав.

«Якби в той час сторони, Міноборони України та ТОВ «Трейд Коммодіті», зволікали з укладенням додаткових угод, армія воюючої країни могла б залишитися без палива. Оскільки був ризик припинення постачання пального через суттєве збільшення його собівартості.

Разом з тим, навіть після збільшення вартості ціни, ціни ТОВ «Трейд Коммодіті» залишились нижчими за інші пропоновані. Саме це сьогодні ми будемо схематично пояснити суду», — наголошує Masi Nayyem, партнер Міллер, юридична компанія, який представляє в суді інтереси інвестора ТОВ «Трейд Коммодіті» Володимира Трофименка.

ЦЕ ВАЖЛИВО

Справа відрізняється від багатьох інших антикорупційних справ, бо сторона захисту протягом усього судового процесу демонструє зацікавленість в якнайшвидшому розгляді. Саме тому адвокати наполягали на долученні більшості доказів без їх дослідження (не оскаржували обставини, викладені в тих документах, та просили визнати їх дослідження недоцільним).

Але сторона обвинувачення проти такого порядку. Цілком очевидним є висновок, що шановні представники Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) затягують розгляд справи. Це, зокрема, може бути обумовлено відтягуванням ймовірного виправдувального вироку, який може позначитися на кількості доведених до обвинувального вироку справ, що веде САП.

Подали заяву до СБУ: За громадським активістом Миколою Виговським незаконно стежать і прослуховують

Сьогодні під будівлею СБУ відбулась прес-конференція щодо незаконного прослуховування та стеження за Микола Виговський. Одразу після цього ми подали заяву про вчинення кримінальних правопорушень, за ст. 182 ККУ (порушення недоторканності приватного життя) та ст. 359 ККУ (незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації).

ДЕТАЛІ СПРАВИ

12 жовтня 2021 року активіст Микола Виговський знайшов прикріплений до дна свого автомобіля на магніт пристрій, який виявився GPS-трекером. Такі пристрої використовується для відстеження пересування.

Вже 25 жовтня у його авто виявлено ще один пристрій — для прослуховування.

НАША ПОЗИЦІЯ

Законне прослуховування та стеження можуть проводитись тільки в рамках кримінального провадження та є негласними слідчими (розшуковими) діями.

Ми вже подали запити до Офіс Генерального прокурора Служба безпеки України та Національна поліція України, щоб дізнатися, чи проводились щодо нашого клієнта негласні слідчі (розшукові) дії.

Але є підстави вважати, що прослуховування та стеження за Миколою Виговським не були санкціоновані. Ймовірно, пристрої були прикріплені невстановленими особами для спостереження за громадським активістом, за його переміщенням та за його розмовами.

ПОДАЛЬШІ ДІЇ

Протягом 24 годин після подання заяви повинно бути відкрито кримінальне провадження. Якщо його не відкриють, будемо подавати скаргу на бездіяльність до суду і після судового розгляду та отримання відповідної ухвали — вимагатимемо щоб провадження було зареєстровано.

Після відкриття справи плануємо:

— ініціювати ряд слідчих (розшукових) дій та допит нашого клієнта для визнання його потерпілим;
— проведення необхідних експертиз зі знайденим GPS-трекером та пристроєм прослуховування;
— отримання відеозаписів з камер спостереження у місцях, де саме могли встановити ці пристрої.

ЧОМУ ПОДАЛИ ЗАЯВУ В СБУ І ЯКА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ?

Заяву подано за статтями 182 та 359 ККУ. Незаконне використання спеціальних технічних засобів отримання інформації (ст. 359 КК України) — в підслідності СБУ, згідно ст. 216 КПК України. Тому, заяву подано саме до цього органу.

Якщо СБУ розслідує і доведе, що незаконне стеження влаштувала одна людина, то їй загрожує максимальна відповідальність — позбавлення волі до 4 років.
Якщо за стеженням і прослуховуванням стоїть група людей, яка попередньо про це домовилась, то їм максимально може загрожувати до 7 років позбавлення волі.

РЕЗЮМУЄМО

Якщо справа не буде належним чином розслідуватися, це буде ознакою того, що це спостереження проводилося самими правоохоронцями.

Якщо ж слідство буде ефективним, це сигналізуватиме суспільству, що ставлення держави до громадських активістів суттєво змінилось в бік покращення. Що дуже важливо для демократичної держави.

Апеляційний суд відпустив з-під варти нашого клієнта

Громадянин України, інтереси якого ми представляємо, з березня 2021 року перебував під вартою як підозрюваний у справі про міжнародне шахрайство.

Цей запобіжний захід Печерський районний суд продовжував п’ять разів. З можливістю вийти під заставу спочатку в 325 (!) млн грн, а пізніше — 145 млн грн.

Наші адвокати переконали Київський апеляційний суд: підозра знята, клієнта звільнили з-під варти, арешт з майна знято.

ДЕТАЛІ СПРАВИ

За версією слідства, у ЄС з 2016 року діяла група шахраїв. Вони використовували веб-сайти, які імітували торгівлю фінансовими інструментами для того, щоб виманювати у громадян ЄС кошти. Більше про те, як цю схему описували західні ЗМІ, читайте тут: .

Європейські правоохоронці виявили зв’язок окремих учасників схеми з Україною, тому правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження і в нашій державі. Так про це писав Офіс Генерального Прокурора: .

У зв’язку із можливою причетністю до вказаної схеми, наш клієнт з березня цього року був під вартою в Київському слідчому ізоляторі.

Однак, фінансовий стан підозрюваного та його сім’ї не може свідчити про причетність до вищеописаної шахрайської схеми. І, очевидно, що заставу він сплатити не міг.

Врешті апеляційний суд скасував ухвалу Печерського районного суду та відпустив нашого клієнта під домашній арешт.

«В суді традиційно важко змінити запобіжний захід, якщо йдеться про особливо тяжкі статті Кримінального кодексу. Тому раді, що ситуація зсунулась з мертвої точки»
прокоментувала рішення Оля Веретільник, адвокатка Міллер, юридична компанія.

ЦЕ ВАЖЛИВО

Бо будь-яке обмеження свободи має бути виправданим. Слідчі судді не можуть приймати рішення без існування як підстав, що передбачені законом, так і підстав, що дійсно існують на момент розгляду справи.

Ми довели, що при прийнятті рішення тримати людину під вартою не завжди звертається увага на всі фактичні обставини, а інколи і регулюються ці рішення лише формальними нормами права без детального вивчення ситуації.

Вітаємо клієнта та його родину!