Остаточна перемога в справі «Словацького Дому»: Miller Law Firm повернула власність та захистила інвестора від рейдерства

Рейдерство - не пройде. Остаточна перемога в справі «Словацького Дому»: Miller Law Firm повернула власність та захистила інвестора від рейдерства

Рейдерство залишається однією з головних загроз для інвесторів в Україні.

6 років юридичної боротьби, 10 судових справ, міжнародний контроль та публічний розголос — і результат на користь інвестора. Рейдери спробували відібрати офісний центр словацької компанії Vi Group, але наша команда довела, що бізнес в Україні можна захистити. Цей кейс показав: системний юридичний підхід працює навіть у найскладніших ситуаціях. 

 

Що сталося?

У 2019 році словацька інвестиційна компанія Vi Group вклала 140 млн. грн. у сучасний офісний центр на Подолі в Києві. Це мала бути довгострокова інвестиція, яка б розвивала бізнес і створювала нові можливості. Але вже у 2020 році компанія зіткнулася з поширеною проблемою для іноземних інвесторів в Україні — рейдерською атакою. Офісний центр незаконно переоформили на іншу компанію, що поставило під загрозу не лише активи, а й репутацію інвестора.

Чому цей кейс важливий для бізнесу?

Рейдерство — це більше, ніж втрата майна. Це удар по довірі до юрисдикції, який може змусити міжнародних партнерів утриматися від інвестицій в Україну. Коли бізнес не впевнений у захисті своїх прав, ризики значно перевищують потенційний прибуток.

Цей кейс показав, що юридичний захист працює, якщо діяти стратегічно та використовувати всі можливі законні механізми.

Що зробила команда Miller Law Firm, щоб повернути активи та захистити репутацію?

Ми розуміли, що лише виграти суд недостатньо. Важливо було створити умови, за яких рішення на користь клієнта неможливо буде обійти або проігнорувати.

Ось які кроки ми реалізували:

  • Доказова база: провели комплексний аудит об’єкта нерухомості та дослідили всі документи й обставини, пов’язані з майном за період з 2011 року.
  • Юридична боротьба: ініціювали 10 судових справ, довели незаконність дій рейдерів та підтвердили право Vi Group на нерухомість.
  • Вплив через державні та міжнародні органи: звернулися до Верховної Ради, Офісу Президента, Бізнес-омбудсмена та Міністерства юстиції, що забезпечило підтримку на найвищому рівні та пришвидшило розгляд справи.
  • Дипломатичне втручання: залучили Посла Словаччини в Україні, що вивело справу на міжнародний рівень та зміцнило позиції клієнта.
  • Публічний розголос: залучили провідні медіа та журналістів, що зробило неможливим кулуарні рішення на користь рейдерів.
  • Захист активу від фізичного захоплення: розробили стратегію безпеки, яка не дозволила рейдерам силоміць захопити приміщення.

Результат для бізнесу: інвестиції захищені, репутація збережена

  • Повне відновлення прав власності клієнта: суд скасував усі незаконні угоди та незаконно поновлену іпотеку.
  • Притягнення до відповідальності нотаріусів: Міністерство юстиції скасувало незаконні реєстраційні дії та повернуло власність клієнту.
  • Збереження ділової репутації: завдяки підтримці Посла Словаччини та увазі медіа клієнт не лише повернув свої активи, але й зміцнив репутацію добросовісного інвестора.
  • Сигнал міжнародним інвесторам: цей кейс показав, що інвестиції в Україну можуть бути захищені, а ефективна юридична стратегія — дієвий інструмент проти рейдерства навіть у найскладніших випадках. Це є ключовим фактором для післявоєнної відбудови країни.

Що це означає для інвесторів?

Якщо ви ведете бізнес в Україні або плануєте інвестувати, важливо мати стратегію юридичного захисту. 

  • Рейдерство — це не вирок, якщо у вас є сильна юридична команда.
  • Комплексний захист працює: суди, міжнародний вплив, медійна підтримка створюють надійний щит для бізнесу.
  • Україна — перспективний ринок, де можна не лише інвестувати, але й ефективно відстоювати свої права.

Справу вели адвокатки практики вирішення спорів Альона Боднар та партнерка Каріна Панченко. Вони мають багаторічний досвід успішного захисту бізнесу від рейдерства та знають, як ефективно протидіяти незаконним захопленням.

Якщо ваш бізнес потребує юридичного захисту — команда Miller Law Firm готова діяти.

Read More

Захистимо Пейзажку від забудови: історія боротьби за спадщину Києва  

Анна Василенко, адвокатка практики вирішення спорів Miller Law Firm
Анна Василенко, адвокатка практики вирішення спорів Miller Law Firm, для “Українська правда”

8 листопада 2024 року на сайті Київради опублікували проєкт рішення “Про затвердження детального плану території по провулку Киянівський у Шевченківському районі м. Києва” (ДПТ). Якщо цей документ затвердять, то це фактично відкриває шлях до забудови центральної частини парку на Пейзажній алеї — унікальної зеленої зони, яка є частиною культурної та історичної спадщини столиці. 

Водночас, Київрада скоротила площу парку з 5,5 га до 4,6 га, виключивши ключову ділянку. Це рішення руйнує цілісність зеленої зони, суперечить Генеральному плану міста, законодавству про охорону культурної спадщини та правам громади.

Територія, яка піддається ризику забудови, входить до історичного ареалу Києва та охоронюваних зон об’єктів ЮНЕСКО. Київ згадується у Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (з приміткою про дату заснування V століття), і його зелені зони, зокрема Пейзажна алея, мають не лише природне, але й культурне значення. Міністерство культури вже заявило, що будівництво паркінгу на Старокиївській горі є неприпустимим, адже це може призвести до втрати унікальних пам’яток історії та археології.

Саме через протиправні та ретельно продумані дії місцевої влади місто може втратити унікальні та невідновні пам’ятки історії та археології та велику зелену зону в історичному центрі міста.

У колонці розглянемо, що сталося, які рішення Київради суперечать законодавству та чому забудова цієї території є незаконною.

Історія території до 2018 року

За часів незалежності України зацікавленість щодо забудови цієї території проявлялась вже неодноразово.

  • 2003 рік: Частину землі під зеленими насадженнями надали в оренду ТОВ “Елітне Житло”. Потім договір розірвали.
  • 18.03.2004: Рішенням №125/1335 Київрада передала земельну ділянку загальною площею 5,5808 га (кадастровий номер 8000000000:91:157:0012) у провулку Киянівському, 13-21, в довгострокову оренду ТОВ “Мегаград” на 10 років для будівництва багатофункціонального комплексу (договір оренди земельної ділянки від 15.11.2004). 

    У цей період Автокооператив “Киянівський” намагався захистити свої інтереси та позивався до міської ради, прокуратура подавала протест до міської ради на рішення про договір оренди 2004 року. Проте ці спроби були безрезультатними.  
  • 2013 рік: Прокуратура звернулася до суду з вимогою повернути земельну ділянку місту. Рішенням суду договір оренди розірвали, а землю вартістю понад 274 мільйони гривень (на той час) повернули місту. Примітно, що у цьому процесі міська рада активної участі не брала та ігнорувала судові засідання.

Спроби створити парк

Київська міська рада рішенням від 15.11.2018 № 26/6077 надала статус парку земельній ділянці площею 5.5 га (кадастровий номер 8000000000:91:157:0012) та доручила КО “Київзеленбуд” оформити право постійного користування цією земельною ділянкою.

Надалі більш ніж три роки цільове призначення (на відповідне парку) не змінювали і до 2022 року “Київзеленбуд” так і не оформив постійне користування земельною ділянкою.

Рішення про поділ земельної ділянки

У серпні 2022 року Київська міська рада приймає рішення “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:157:0012) комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради у пров. Киянівському, 13-21 у  Шевченківському районі міста Києва“, яким ділить велику земельну ділянку на три: 

  • площею 4,0680 га (кадастровий номер 8000000000:91:157:0004), 
  • площею 0,8847 га (кадастровий номер 8000000000:91:157:0005), 
  • площею 0,6281 га (кадастровий номер 8000000000:91:157:0006).

У пояснювальній записці до цього рішення поділ землі аргументується тим, що  при виконанні робіт виникла необхідність поділу через розміщені на частині земельної ділянки приватні гаражі.

При цьому у цільовому призначенні земельних ділянок, які з 2018 року були визначені парком, так і залишилось “для будівництва та експлуатації адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов’язаною з отриманням прибутку”. 

Здавалось би логічним кроком була зміна цільового призначення всієї площі парку (5,5 га), але зміни цільового призначення повністю масиву парку так і не відбулось.

Обмеження закріплення парку

Лише у червні 2023 року Київрада рішенням №6524/6565 надала  КО “Київзеленбуд” дозвіл на розроблення технічної документації на землю на ділянку площами 4,0680 га (кадастровий номер 8000000000:91:157:0004) і 0,6281 га (кадастровий номер 8000000000:91:157:0006) для передачі у постійне користування для експлуатації парку.

Таким чином, дозвіл стосувався лише двох із трьох ділянок, які ще у 2018 році входили до єдиного масиву парку площею 5,5 га. 

Цю “невідповідність” площам парку Київська міська рада вирішила усунути теж, і у вересні 2024 року прийняла рішення №59/9867, де у назві рішення взагалі не згадується парк чи реквізити попереднього рішення. Натомість у самому тексті рада вказала, що “доповнює” попередні свої рішення новими пунктами та фактично зменшує площу парку з 5,5 га, до 4,6 га.

Зменшення площі парку

З вересня 2024 року Київрада начебто “викреслила” частину ділянки, яка раніше була парком. Стосовно логіки прийнятого рішення для збереження зеленої зони і облаштування території є сумніви, оскільки “викреслена” частина ділянки “зручно” (для паркінгу) розташована під Киянівським провулком та розміщена в самому центрі зеленого паркового масиву загальною площею 5,5 га. Варто звернути увагу, що виключення цієї центральної ділянки розриває цілісність парку.

Всі зазначені вище рішення і згадані далі проєкти рішень з додатками та графічними матеріалами розміщені на сайті Київради та доступні широкому загалу.

Проєкт забудови та наслідки

Також на сайті Київської міської ради від 08.11.2024 було оприлюднено проєкт рішення “Про затвердження детального плану території по провулку Киянівський у Шевченківському районі м. Києва” за номером 1697. 

До нього також розміщені додатки, найцікавіші з яких – пояснювальна записка та Детальний план території по провулку Киянівський у Шевченківському районі м. Києва, розробленого КО “Київгенплан”.

Пояснювальна записка зазначає, що метою прийняття рішення затвердження детального плану території по провулку Киянівський є поліпшення транспортної інфраструктури, створення інклюзивного простору, благоустрою території, забезпечення укриття. Але в поясненні повністю ігнорується те, що територія знаходиться у зеленій зоні, яка визначена Генеральним планом міста.

Відповідно до законодавства про регулювання містобудівної діяльності, детальний план території є містобудівною документацією, що уточнює положення генплану, але не суперечить йому (на відміну від нашої ситуації).

Також Київрада активно заперечує віднесення цієї території до зеленої зони, але здійснила стратегічну екологічну оцінку в межах розробки Детального плану території по провулку Киянівському.

Обов’язкова стратегічна екологічна оцінка проводиться лише в окремих випадках під час розроблення проєкту детального плану території, у разі, якщо є ймовірні наслідки для територій та об`єктів екологічної мережі, а також для довкілля та здоров`я населення.

Цікаво, що судова практика в останні роки свідчить про численні скасування Детальних планів територій саме через відсутність стратегічної екологічної оцінки. Тобто міська рада провела стратегічну екологічну оцінку території, що начебто не є парком, щоб запобігти судовому скасуванню рішення про затвердження ДПТ. 

Небезпека забудови

На “викресленій” частині парку планується будівництво паркінгу зі статусом укриття, що викликає серйозні занепокоєння. Детальний план території охоплює зону, яка належить до охоронних зон пам’яток. Це, зокрема:  

  • Буферна зона об’єкта ЮНЕСКО “Собор Святої Софії”  і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра”(частково);
  • територія пам’ятки археології місцевого значення “Культурний шар Копирева кінця, X-XIII ст.”;
  • Історичний ландшафт Київських гір і долини Дніпра;
  • Культурний шар ремісничих слобід Гончари та Кожум’яки IX-XVII ст.;
  • Об’єкт культурної спадщини Культурний шар “Міста Ярослава”;
  • Пам’ятка архітектури національного значення “Андріївська церква”.

Серед всього цього переліку навіть одна пам’ятка “Історичний ландшафт” накладає значне обмеження на використання території. Законодавство стосовно охорони культурних та історичних пам’яток визначає, що режим використання пам`ятки ландшафту передбачає можливість реконструкції лише у місцях, де традиційно існує забудова. Також можливе зведення окремих нових малоповерхових будівель, які не порушують цінних природних, історичних та пейзажних якостей ландшафту, що охороняється. Проте у цьому детальному плані не зазначено інших обмежувальних заходів, крім обмеження висоти забудови території.

На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам’яток, історичних ареалів населених місць (до яких відноситься Київ) забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Як ми бачимо, Київрада, замість збереження парку на Пейзажній алеї, ухвалила рішення, які суперечать Генеральному плану міста, ігнорують охоронний статус території та порушують права громади. Це створює ризик знищення зеленої зони та унікальних пам’яток історії.

Закликаємо всіх:  

  • Вивчати рішення Київради та долучатися до громадських обговорень.
  • Підтримувати ініціативи щодо збереження історичних і зелених зон Києва.  

Спільними зусиллями ми можемо зберегти зелене серце Києва для майбутніх поколінь! 

Анна Василенко, адвокатка практики вирішення спорів Miller Law Firm

Read More

Придбали квартиру, а її не збудували: з якими документами йти в суд

Василенко Анна адвокатка
Василенко Анна, адвокатка Miller Law Firm

Актуальність теми спорів між інвесторами та забудовниками в Україні зростає через відсутність досконалого механізму залучення коштів у нове будівництво. Інвестування в нерухомість часто передбачає використання правових механізмів, які мають свої особливості й ризики. Проведення ретельного аналізу ризиків і перевірка забудовника перед підписанням угод може значно збільшити шанси на успішне отримання права власності на новозбудоване житло, але це не гарантує повного захисту інвесторів.

У випадках, коли інвестори не отримують свою нерухомість і переговори із забудовником не приносять результату, виникає необхідність звернення до суду. Загалом судова практика демонструє позитивні тенденції для інвесторів, однак результати можуть варіюватися залежно від конкретного випадку й обставин.

Різноманітність схем фінансування та постійні зміни в судовій практиці ускладнюють надання однозначної відповіді на запитання: на чиєму боці найчастіше стає суд? Анна Василенко, адвокатка практики вирішення спорів Юридичної компанії Міллер спеціально для Mind розповіла про тенденції на прикладах судових справ.

 

Інвестування в новобудови через Фонд фінансування будівництва (ФФБ)

Одним із найпоширеніших способів залучення коштів інвесторів у будівництво є механізм Фонду фінансування будівництва (ФФБ), у якому беруть участь забудовник (виконувач функцій замовника будівництва), управитель фонду (банк або інша фінансова установа з відповідною ліцензією) та довіритель (інвестор, який купує майнові права).

Управитель укладає договір із забудовником, за яким останній зобов’язується збудувати один або декілька об’єктів і забезпечити їх введення в експлуатацію. Своєю чергою управитель укладає договір із довірителем щодо участі у ФФБ. Після завершення будівництва та введення об’єкта в експлуатацію забудовник реєструє майнові права на нерухомість на довірителя.

Якщо забудовник порушує умови договору, наприклад не завершує будівництво вчасно або зовсім його не завершує, інвестор має право звернутися до суду з метою повернення вкладених коштів. Зазвичай такі справи вирішуються на користь інвесторів, за умови належного виконання ними всіх договірних зобов’язань і наявності підтверджувальних документів. Прикладом такого рішення є постанова Великої палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі №712/21651/12.

Також перспективними для інвесторів є судові спори щодо визнання права власності або майнових прав на проінвестований об’єкт, якщо він уже фізично існує (збудований), але забудовник не подає документи до державних органів. Суди неодноразово визнавали майнові права інвесторів на таку нерухомість. Про актуальність такого способу захисту прав інвестора, коли об’єкт будівництва ще не завершений, йдеться у справі №487/7152/21 (Постанова Верховного Суду від 24 січня 2024 року), де позивачка зверталася до суду з позовом про визнання майнових прав на об’єкт нерухомого майна та зобов’язання вчинити певні дії (передати у власність) щодо збудованої квартири.

Існує також стала судова практика визнання права власності на об’єкти нерухомості, розташовані в уже введених в експлуатацію будинках, коли позивачі не можуть оформити право власності в позасудовому порядку. Ефективність такого способу захисту була підтримана Великою палатою Верховного Суду в низці постанов: від 27 лютого 2019 року у справі №761/32696/13-цвід 3 квітня 2019 року у справі №1609/6643/12від 29 травня 2019 року у справі №1609/6645/12 та від 26 червня 2019 року у справі №761/3428/15-ц.

 

Інвестування в новобудови через Житлово-будівельний кооператив (ЖБК)

Залучення коштів інвесторів через ЖБК здійснюється за участі інвесторів (покупців, які стають асоційованими членами кооперативу) та самого кооперативу, який може також виступати замовником будівництва. Між покупцем і ЖБК укладається договір про пайову участь у кооперативі. Після завершення будівництва право власності спочатку реєструється на ЖБК, а потім на покупця-пайовика.

У разі порушення прав покупця-пайовика суди зазвичай стають на його бік, визнаючи за ним майнові права на квартиру, як це сталося у справі №569/5399/20, де Верховний Суд виніс постанову 21 грудня 2022 року.

Судова практика наголошує на необхідності вибору правильного способу захисту прав, залежно від стану готовності об’єкта будівництва. Якщо забудовник не виконує зобов’язання, а будинок ще не введений в експлуатацію, то за умови повної та своєчасної сплати пайових внесків учасником будівництва ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об’єкт інвестування. Відповідні правові висновки викладені в постанові Великої палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 638/12414/17.

 

Залучення коштів на підставі попереднього договору купівлі-продажу

Попередній договір купівлі-продажу – це домовленість між сторонами про укладення основного договору купівлі-продажу квартири в майбутньому, він підлягає нотаріальному посвідченню. У разі порушення умов забудовником суди зазвичай стають на бік майбутніх покупців і ухвалюють рішення про повернення безпідставно отриманих коштів.

Негативні судові рішення в таких спорах зазвичай стосуються випадків, коли сторони не виконували вимоги щодо нотаріального посвідчення договору, не зазначали строки укладення основного договору або неправильно обирали спосіб захисту прав.

Наприклад, у справі №727/11573/22 застосовано нестандартний підхід до захисту прав, але він не призвів до бажаного результату. Суд не визнав непосвідчений нотаріально попередній договір купівлі-продажу інвестиційним договором, однак у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2024 року розмежував правове регулювання таких договорів.

Наразі існує дещо негативна тенденція щодо реального виконання позитивних судових рішень на користь інвесторів. Різноманітність способів залучення коштів і ще більша варіація фактичних обставин кожної ситуації призводять до того, що суди ухвалюють рішення на кшталт «зобов’язати завершити будівництво» або «передати документи для подальшого оформлення права власності», але такі рішення потім виконати практично неможливо.

Наразі в Україні немає єдиного дієвого механізму залучення коштів інвесторів у нове будівництво, хоча поступово впроваджуються більш уніфіковані нормативні акти, наприклад революційний Закон України «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому».

 

Які запобіжні заходи допоможуть захистити інтереси інвесторів?

У разі купівлі житла за будь-якою схемою залучення коштів варто проявити належну обачність і зробити таке:

  1. Перед укладенням будь-яких угод та перерахуванням коштів провести due diligence – самостійно або з допомогою юристів зібрати та перевірити інформацію про забудовника, девелопера, підрядника, проєктувальника про земельну ділянку під будівництвом і дозвільні документи на об’єкт будівництва. Також цей аналіз включає моніторинг судових реєстрів на наявність будь-яких судових спорів, що стосуються як земельної ділянки та дозвільних документів, так і забудовника.
  2. До укладання будь-яких угод варто запитати в потенційного продавця проєкти договорів, які обслуговують процес залучення коштів на будівництво й отримання у власність квартири. Всі ці проєкти документів варто ретельно вивчити та проаналізувати на відповідність законодавству й наявність можливих ризиків для інвестора.
  3. Під час підписання угод обов’язково потрібно перевірити обсяг повноважень осіб, які підписують договори від імені забудовника. Якщо договори підписує керівник юридичної особи, то відповідні відомості про особу та право підпису мають бути відображені в реєстрі юридичних осіб. У разі якщо підписантом виступає інший представник, варто запитати документи, що підтверджують право укладати саме такі угоди.
  4. На етапі внесення коштів необхідно ретельно перевіряти реквізити рахунку, який надав забудовник (продавець) і відомості про призначення платежу. Призначення платежу та реквізити договору мають збігатися з фактично укладеними сторонами. Не варто перераховувати кошти «За консультаційні послуги» на рахунок ФОП, якщо договором передбачено внесення, наприклад, авансу на рахунок ТОВ.
  5. Обов’язково варто зберігати всі оригінали документів (договори, довіреності, квитанції, заяви, листи тощо) до моменту отримання права власності на квартиру й щонайменше три роки після. Також корисним буде запитувати та зберігати  належним чином засвідчені копії документів від забудовника.
  6. Протягом усього часу здійснення будівництва варто цікавитися його ходом, стежити за тематичними новинами у ЗМІ й у разі виникнення сумнівів, звертатися за захистом своїх прав у позасудовому порядку. Саме інформація про виведення техніки з будівельного майданчика, поява судових справ щодо земельної ділянки під будівництвом, новини про фінансові негаразди в забудовника чи інших учасників проєкту мають стати сигналом для звернення до юриста та початку розробки стратегії захисту інтересів інвестора.

Звісно, жодні запобіжні заходи не дають стовідсоткової гарантії розв’язання проблем, але значно збільшують імовірність успішного захисту інтересів інвесторів.

Read More

Miller Law Firm представила інтереси міської ради у справі щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки

 


Міська рада звернулася до Miller із запитом щодо скасування через суд державної реєстрації земельної ділянки, яка фактично була самовільно зайнята непорядним бізнесом.

Обставини цієї справи стосуються порушень вимог законодавства зі сторони уповноваженого органу — Головного управління Держгеокадастру однієї з областей, який повинен був скасувати державну реєстрацію земельної ділянки. 

Однак право користування спірною земельною ділянкою за окремою фізичною особою не було зареєстровано упродовж понад 10 років, тоді як закон вимагає здійснити реєстрацію речових прав (власність, користування) упродовж 1 року з дня державної реєстрації такої земельної ділянки. 

Відповідну земельну ділянку було віднесено до земель житлової та громадської забудови, втім фактично ділянка накладалась з прибережною захисною смугою, до того ж – ділянка розташована за межами населеного пункту, що суперечить земельному законодавству.  

Крім того, технічну документацію щодо земельної ділянки було розроблено за відсутності дозволу уповноваженого органу виконавчої влади.

Команда Miller, проаналізувавши судову практику, обрала стратегію скасування реєстрації ділянки в позасудовому порядку.

Однак після подачі відповідної заяви, ми зіштовхнулися з ігноруванням Держгеокадастром наведених нами законних підстав для скасування реєстрації ділянки.

З огляду на це, наші адвокати, Марк Копанчук та Катерина Пономаренко, підготували юридичну позицію для оскарження таких дій Держгеокадастру у суді.

Після пред’явлення нами позову Головне управління Держгеокадастру, все ж таки, скасувало реєстрацію ділянки в позасудовому порядку, тобто без ухвалення рішення суду.

Цей кейс — приклад того, як складні земельні спори можуть бути вирішені ефективно, з економією часу та коштів клієнта.

Read More

Агрорейдерство: чому активи агробізнесу часто стають ласим шматочком для рейдерів і як уникнути ризиків

 


Агрорейдерство стало однією з найсерйозніших проблем, з якими стикається аграрний сектор України. Це явище включає незаконне захоплення майна, земель, врожаїв та інших активів сільськогосподарських підприємств. Такі дії не лише завдають значних збитків фермерам та підприємствам, але й підривають економічну стабільність регіонів та країни в цілому.

Чому агробізнес у топі ризикових індустрій для рейдерів?

Агробізнес займає одну з провідних позицій серед ризикових індустрій для рейдерів з кількох причин.

Земля є одним з найцінніших ресурсів, особливо в Україні, де родючі ґрунти є основою аграрного виробництва. Контроль над великими земельними ділянками дає можливість отримувати високі прибутки, що робить агропідприємства привабливими для рейдерів.

Агробізнес часто володіє великими земельними площами, що можуть бути цінними для розширення інших бізнесів чи розвитку житлово-комерційних проектів. Землі можуть мати велику ринкову вартість, особливо в добродійних місцях або розвинених аграрних регіонах.

Сільське господарство та агробізнес часто привертають інтерес через високу доходність. Успішні агробізнес-підприємства можуть мати стабільні доходи, що робить їх привабливими для захоплення та контролю.

Недосконале законодавство та відсутність чітких правил щодо власності та користування земельними ділянками створюють правові лакуни, які використовують рейдери. Це дозволяє їм маніпулювати документами та здійснювати незаконні дії. 

Захист прав власності та ефективне управління ризиками є критичними для збереження стабільності та розвитку аграрного сектора в Україні.

Високий рівень корупції в правоохоронних та судових органах дозволяє рейдерам діяти безкарно. Вони можуть отримати підтримку корумпованих чиновників, що значно полегшує захоплення агропідприємств. 

В умовах політичної нестабільності чи корупції агробізнес може стати мішенню для впливових осіб чи організацій, які можуть використовувати рейдерство як інструмент для збагачення або впливу.

Багато фермерів не мають достатнього правового захисту та знань, що робить їх вразливими до рейдерських атак. Відсутність ресурсів для боротьби з рейдерами також ускладнює ситуацію.

Сільські райони часто стикаються з економічними проблемами, що створює соціальну напругу і сприяє випадкам агрорейдерства. Наприклад, низький рівень зайнятості та відсутність альтернативних джерел доходу можуть змушувати деяких людей шукати шляхи до швидкого збагачення, включаючи інвазію на чужі власності.

Агробізнес, з його великими земельними активами та високою доходністю, представляє собою значний економічний інтерес для рейдерів. Легкість доступу до цих активів через недосконалість правової системи або політичну нестабільність підвищує ризики незаконного захоплення. Однак з належними заходами захисту та розумним управлінням ризиками можна зменшити вплив рейдерства на агробізнес та забезпечити стабільність виробництва та розвитку галузі.

На які саме активи агробізнесу найчастіше посягають рейдери?

Найчастіше рейдери намагаються захопити земельні ділянки, оскільки це основний актив агропідприємств.

Також під загрозою є врожаї. Готовий до збору врожай є швидким і легким джерелом доходу для рейдерів.

Сільськогосподарська техніка є цінним активом, який можна швидко реалізувати або використовувати на інших захоплених підприємствах.

Нерухомість та інфраструктура: складські приміщення, ангари, офіси та інша нерухомість також часто стають об’єктами рейдерських атак.

Як можна захистити активи та запобігти рейдерству?

У першу чергу потрібно забезпечити своєчасну та правильну реєстрацію прав власності на земельні ділянки та інші активи. Це ускладнить можливості для рейдерських атак. Також варто регулярно проводити аудит юридичних документів, щоб виявити потенційні ризики та виправити недоліки. 

Укладайте договори оренди або власності з чіткими умовами, щоб уникнути можливих правових спорів. Співпрацюйте з кваліфікованими юристами для отримання консультацій та супроводу в правових питаннях.

Фермери повинні бути поінформовані про свої права та механізми захисту від рейдерських атак. Це включає участь у навчальних програмах та консультації з юристами.

Важливим елементом уникнення ризиків агрорейдерства є прозорість земельних операцій. Впровадження електронних реєстрів та інших технологій для забезпечення прозорості земельних операцій.

Співпраця з аграрними асоціаціями та громадськими організаціями, які займаються захистом прав фермерів, може надати додаткові ресурси та підтримку у боротьбі з рейдерами. Наявність фахівців з аграрного права, до яких можна звернутися у разі необхідності.

Використання систем відеоспостереження, датчиків та інших засобів для моніторингу та захисту своїх активів. Впровадження цифрових технологій для управління земельними ресурсами та контролю за операціями. Використовуйте датчики та системи сигналізації для запобігання незаконним діям на території підприємства.

Створення системи раннього попередження. Потрібно мати мережу інформаторів. Створення мережі інформаторів серед місцевих жителів та працівників підприємства, які можуть попереджати про можливі рейдерські атаки. Регулярний аналіз ризиків та вразливих місць підприємства з метою виявлення та усунення потенційних загроз.

Активна робота з медіа є необхідною. Поширення інформації про діяльність підприємства через медіа для підвищення його прозорості та відкритості. Використання медіа для привернення уваги громадськості до проблеми агрорейдерства та отримання підтримки.

Захист активів агробізнесу в Україні вимагає комплексного підходу, що включає юридичні, освітні, технологічні та соціальні заходи. Прозорість операцій, підвищення рівня правової грамотності, активна співпраця з громадськими організаціями та боротьба з корупцією є ключовими елементами успішної стратегії захисту від агрорейдерства. Лише спільними зусиллями держави, бізнесу та громадськості можна забезпечити стабільний розвиток аграрного сектору та захистити його від загроз.

Як діяти, якщо ви дізналися про спробу або активний початок рейдерських дій?

  1. Негайно зверніться до правоохоронних органів. Подавайте заяву про спробу незаконного захоплення та вимагайте розслідування. У заяві детально опишіть ситуацію, зазначте осіб, які брали участь, і надайте всі наявні докази.
  2. Надайте поліції всі докази, включаючи фото, відео, документи та свідчення очевидців. Це допоможе швидше розпочати розслідування.
  3. Залучіть юристів. Зверніться до адвокатів, спеціалізованих на агрорейдерстві, для захисту ваших прав у суді та підготовки необхідних документів.
  4. Інформуйте громадськість. Поширюйте інформацію про спробу рейдерства через ЗМІ та соціальні мережі, щоб привернути увагу громадськості та отримати підтримку. Швидко поширте інформацію про спробу рейдерства через засоби масової інформації та соціальні мережі. Зробіть публічні заяви через прес-релізи або прес-конференції, щоб повідомити про ситуацію та закликати до дій. Це допоможе привернути увагу громадськості та отримати підтримку.
  5. Мобілізація підтримки. Зв’яжіться з аграрними асоціаціями, правозахисними організаціями та іншими групами, які можуть надати підтримку та допомогу. Залучіть місцевих жителів та співробітників підприємства до захисту активів. Їхня підтримка може бути вирішальною у критичний момент.
  6. Захист активів: фізична охорона, моніторинг та спостереження. Якщо ситуація загострюється, найміть приватну охорону для захисту території підприємства та запобігання незаконним діям. Встановіть системи відеоспостереження та сигналізації, щоб мати докази незаконних дій та швидко реагувати на загрози.

У випадку спроби або активного початку рейдерських дій важливо діяти швидко та рішуче. Негайне звернення до правоохоронних органів, залучення юристів, інформування громадськості та мобілізація підтримки можуть допомогти захистити ваші активи та права. Впровадження запобіжних заходів та розробка плану дій також сприятимуть зниженню ризиків у майбутньому. Спільні зусилля підприємців, громадськості та державних інституцій є ключем до ефективного захисту агробізнесу від рейдерських атак.

Постійно аналізуйте ситуацію та вразливі місця вашого підприємства, щоб уникнути подібних атак у майбутньому. Розробіть детальний план дій на випадок повторної спроби рейдерства, включаючи контакти з адвокатами, правоохоронними органами та громадськими організаціями.

Як діяти в разі фактичного вилучення активів рейдерами, фізичному захопленні нерухомості, погрози застосування зброї?

Ситуація з фактичним вилученням активів рейдерами, фізичним захопленням нерухомості та погрозами застосування зброї є вкрай небезпечною. Дії в такій ситуації повинні бути оперативними та добре координованими. 

  1. Перше, що необхідно зробити – це негайно звернутися до правоохоронних органів. Зателефонуйте до поліції та повідомте про захоплення, надаючи максимально детальну інформацію про ситуацію, включаючи кількість нападників, наявність зброї та стан постраждалих.
  2. Докази: Фіксуйте докази (фото, відео) за можливості. Це допоможе у розслідуванні та судових процесах.
  3. Якщо є загроза життю та здоров’ю працівників, негайно евакуюйте їх з території підприємства. Не вступайте в конфлікти з рейдерами, особливо якщо вони озброєні. Ваша безпека та безпека ваших працівників важливіші.
  4. Залучення юристів. Негайно зв’яжіться з адвокатом, який спеціалізується на захисті прав власності та агрорейдерстві.
  5. Інформування громадськості. Поширте інформацію про інцидент через засоби масової інформації та соціальні мережі. Це допоможе привернути увагу громадськості та отримати підтримку.
  6. Найміть приватні охоронні служби для захисту території підприємства та запобігання подальшим незаконним діям. Встановіть системи відеоспостереження, датчики руху та сигналізації для моніторингу та захисту ваших активів.
  7. Співпраця з державними органами. Звертайтесь до вищих органів влади та правоохоронних структур, якщо місцева поліція не вживає належних заходів. Залучайте до справи прокуратуру, СБУ та інші правоохоронні органи для комплексного розслідування.
  8. Психологічна підтримка постраждалих. Забезпечте психологічну підтримку для працівників та членів родини, які постраждали від інциденту. Залучайте професійних психологів для надання допомоги тим, хто зазнав стресу або травми.

Дії у випадку фактичного вилучення активів рейдерами, фізичного захоплення нерухомості та погроз застосування зброї повинні бути швидкими, рішучими та добре координованими. Негайне звернення до правоохоронних органів, забезпечення безпеки людей, залучення юристів, інформування громадськості та мобілізація підтримки є ключовими елементами успішної стратегії захисту. Також важливо забезпечити фізичний захист активів та співпрацю з державними органами для повного розслідування та захисту ваших прав.

Як повернути вилучені рейдерами активи агробізнесу?

Незаконне вилучення активів, фізичне захоплення нерухомості та погрози застосування зброї створюють вкрай небезпечні ситуації для підприємців. У таких умовах важливо знати, як діяти для повернення своїх активів. Ця стаття надасть покрокову інструкцію, як захистити свої права та повернути вилучене майно.

Якщо ваші активи були незаконно вилучені, перший крок – негайно звернутися до місцевого відділення поліції та прокуратури. Подача заяви про злочин є необхідною для офіційного розслідування. У заяві потрібно детально описати обставини захоплення, зазначити всіх причетних осіб та надати наявні докази: фотографії, відео, свідчення очевидців.

Наполягайте на залученні слідчих для розслідування випадку рейдерства. Підтримуйте регулярний контакт з правоохоронцями для відстеження прогресу розслідування. Важливо не допустити затягування справи та вимагати оперативних дій.

Зв’яжіться з адвокатом, який спеціалізується на аграрному праві та питаннях рейдерства. Професійний юрист допоможе вам розробити правову стратегію та подати необхідні позови до суду про захист прав власності та повернення незаконно вилучених активів. Вимагайте накладання арешту на ці активи до завершення розслідування. Це допоможе зупинити подальше використання чи перепродаж вашого майна рейдерами.

У разі позитивного рішення суду вимагайте його виконання через державну виконавчу службу.

Іноді медіація та переговори з рейдерами можуть бути ефективними для повернення активів без тривалих судових процесів.

Збирайте всі можливі докази рейдерства: фото, відео, свідчення очевидців, копії документів. Кожен доказ може стати вирішальним у судовому процесі та допомогти довести вашу правоту.

Проведіть детальний аналіз усіх юридичних документів, щоб виявити можливі підстави для рейдерства та недоліки в захисті активів. Залучіть до цього процесу юристів, які зможуть виявити слабкі місця та запропонувати шляхи їх усунення.

Перевірте дані в державних реєстрах на предмет змін у праві власності. 

Організуйте прес-конференції для інформування суспільства про ситуацію та заходи, що вживаються для повернення активів. Публічний резонанс може змусити правоохоронні органи діяти швидше та ефективніше.

Зв’яжіться з аграрними асоціаціями, правозахисними організаціями та іншими групами, які можуть надати підтримку. Колективні зусилля мають більшу вагу та можуть допомогти у вирішенні конфлікту.

Повернення активів, вилучених рейдерами, вимагає швидких та рішучих дій. Звернення до правоохоронних органів, юридичні заходи, збір доказів, інформування громадськості та мобілізація підтримки є ключовими кроками для захисту ваших прав. Співпраця з державними органами та громадськими організаціями також відіграє важливу роль у вирішенні конфлікту. Лише спільними зусиллями можна захистити агробізнес від загроз рейдерства та забезпечити стабільний розвиток галузі.

Read More

Як ділити борги, кредити і банківські скриньки після розлучення?

«Нажиті» грошові позики і вкладення, як і майно, ділять при розлученні. Розберемось в нюансах цього процесу зі старшою юристкою практики судових спорів Юлія Рябець.

Коли передбачена спільна відповідальність?

  • якщо договір (купівлі-продажу, іпотеки, кредиту) був підписаний одним з членів подружжя, а інший дав на це згоду (завірену нотаріально)
  • якщо при підписанні договору одним із подружжя інший виступав поручителем
  • якщо кошти призначались для інтересів сім`ї.

У якому випадку можна довести свою непричетність до «боргу»?

  • якщо ви не давали на нього письмової згоди
  • якщо «борг» був взятий не в інтересах сім’ї (наприклад на придбання моторної лодки для чоловіка, який займається риболовлею як хобі)

Як поділити банківські вклади?

  • грошові вклади (депозити), які були відкриті під час шлюбу, є спільною власністю подружжя. Їх ділять 50/50.

Важливо: якщо вклад був валютним, ви можете стягувати свою частку у валюті.

  • договір оренди банківської скриньки ділиться в індивідуальному порядку. Він не передбачає, що саме ви там будете зберігати, тому потребує доведення, що там були коштовності або гроші (та відповідно їх розмір), які мали б підлягати поділу.

Рекомендуємо підписувати нотаріальні договори, щоб уникнути спорів у питанні боргів/банківських вкладів та загалом спільного майна:

  • шлюбний договір
  • договір про поділ майна

«Відстежуйте, на що ви надаєте згоду та не соромтесь просити час на ознайомлення з документами — це говорить про вашу правову культуру. Також враховуйте, що кожна справа має різні обставини. Наприклад, якщо з вами залишаються проживати діти, то ваша частина «боргу» може бути зменшена»,

коментує старша юристка практики судових спорів Юрія Рябець.

Якщо вам потрібна допомога у поділі майна при розлученні, звертайтесь до нас.

Read More

Як подбати про «придане» у 21 сторіччі: шлюбний договір — для кого і навіщо?

Укладання шлюбного договору стає нормою, а не рідкістю. Це тому, що правова культура в нашій країні дійсно розвивається. Навіщо потрібен цей договір і коли варто його укладати? Про нюанси розповідає старша юристка практики судових спорів Юлія Рябець. 

Що фіксують, а чого не прописують у шлюбному договорі? 

  • майнові зобов‘язання, вирішення спірних питань подружжя
  • зобов`язання щодо особистісних стосунків. Наприклад, щоденне прибирання чи приготування обіду кимось із пари прописати не можна. 

Чи фіксують у договорі питання дітей?

Так. Але тільки ті, що стосуються забезпечення дитини. Питання графіку побачень чи місця проживання дитини у випадку розлучення цей договір не фіксує. 

Навіщо договір, якщо є закони?

Шлюбний договір – ніби ваш особистий додаток до законодавства. Адже, ви можете  зазначити індивідуальні опції, які будуть комфортні саме для ваших обставин.

Чи потрібно нотаріально посвідчувати договір?

Так.

Коли можна заключати шлюбний договір?

  • До реєстрації шлюбу (набирає чинності вже з моменту реєстрації шлюбу)
  • Вже знаходячись у шлюбі.

Поки діє договір?

Прописані умови чинні до моменту розірвання шлюбу. Але у документі можна передбачити збільшення строку дії договору за потреби.

Чи можна потім відмовитись від такого договору?

Так, якщо на це згодні обидві сторони. Також за спільною згодою можна вносити зміни у договір. Вони повинні бути посвідчені нотаріусом.

«Шлюбний договір — не панацея, але це інструмент попередження спорів між подружжям. Проте, звертайте увагу на те, що наше законодавство встановлює заборону ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище, тому варто детально продумати та узгодити умови такого договору з юристом»,

коментує старша юристка практики судових спорів Юлія Рябець.
Read More

Поділ бізнесу після розлучення: яку роль відіграє «вибір в інтересах сім’ї»?

Коли хтось із подружжя не працює, а доглядає за дітьми — це також є вкладом до сімейного доходу і розглядається як вибір «в інтересах сім’ї». Це враховується при поділі бізнесу, коли пара ухвалює рішення розлучитися. 

Що ще має значення? 

Розглянемо на прикладі поділу бізнесу, що був у формі компанії (ТОВ), коли один із подружжя був/була у складі власників компанії, а інший(а) з подружжя — ні.

Вкладення у компанію

  • Якщо вкладення були в форматі внеску до статутного капіталу ТОВ — інший(а) з подружжя можуть претендувати на повернення половини такого внеску. Та часто розмір цього капіталу формальний — 500-1000 грн.
  • Частку компанії, якою володіє один із подружжя поділити не можна. Це вже розглядають як самостійну професійну діяльність.

Дохід компанії

  • Весь дохід (чистий прибуток) належить самій компанії і націлений переважно на її подальший розвиток. 
  • Особисті дивіденди того з подружжя, хто володіє часткою, є спільною власністю подружжя, яка може ділитись 50/50. Але попередньо мають з`ясувати, чи нараховувались взагалі ці дивіденди і чи не витрачали їх під час шлюбу в інтересах сім`ї?

Якщо бізнес — це ваша спільна справа, важливо зазначати це юридично також. Оскільки йдеться не лише про дохід, а і про клієнтську базу, постачальників, брендинг, який вже є впізнаваним на ринку.

«Кожна історія клієнта є індивідуальною. Успіх справи залежить від доказової бази та обраної стратегії, яку ми разом з клієнтом вибудовуємо, враховуючи всі особливості конкретної справи. А також не варто виключати можливість ведення досудових переговорів»,

коментує старша юристка практики судових спорів Юлія Рябець. 

У попередньому матеріалі Юлія також розповіла про особливості і нюанси поділу майна подружжя при розлученні.  

Залишилися запитання? Пишіть нам. Якщо не виходить поділити бізнес після розлучення без суду, звертайтесь за правовим захистом до наших юристів, які допоможуть у сімейних спорах. 

Щоб отримати консультацію щодо поділу бізнесу, звертайтесь за контактами, що вказані у нас на сайті. 

Read More

Спадкування чи поділ майна, сімейні та трудові спори, захист інтелектуальної чи іншої власності — ми захистимо ваші права

Зараз майже кожен українець в тилу живе в форматі бойової готовності — має заряджений павербанк, теплий одяг, їжу швидкого приготування та запаси води.

Попри те, що в країні повномасштабна війна, кількість юридичних проблем та міжособистісних конфліктів не зменшується.

Тож як отримати спокій та впевненість в юридичному захисті ваших інтересів?

Знайомимо вас із основними напрямками практики судових спорів на прикладі реальних кейсів і знаємо, як їх розв’язати.

  • Трудові спори
    Роботодавець призупинив дію трудового договору працівнику та не виплачує заробітну плату, мотивуючи війною.
    При цьому підприємство вже не в окупації, потужності та частина працівників працюють, але договір нашому клієнту, який в Україні та готовий приступити до роботи, не поновлюють.
  • Спадкові спори
    Батько загиблого військовослужбовця, який не спілкувався з сином впродовж життя, а потім  зацікавився його спадщиною.
    Судовий процес щодо усунення його від права на спадкування, так як він не забезпечував сина, дозволить родичам загиблого відновити справедливість.
  • Сімейні спори
    Евакуація та життя далеко від чоловіка дало зрозуміти клієнтці, що вона живе в аб’юзивних відносинах.
    У гонці емоцій варто мати план дій — як буде відбуватись спілкування обох батьків з дитиною, як ділити майно та забезпечувати фінансово дитину обома батьками.
  • Справи про захист честі, гідності та ділової репутації
    Фігурант журналістського розслідування хоче цензурувати ЗМІ.
  • Спори, пов’язані з захистом інтелектуальної власності
    Клієнтка, придумала дизайн прикраси з українською символікою та почала продавати її через соцмережі. А згодом виявила, що інші інтернет-магазини копіюють її дизайн.
  • Майнові спори та спори про захист права власності
    Кошти, взяті в борг і не повернуті, спори з співвласниками будинку про те, хто та як має жити в ньому — все це не на паузі. 

Наші юристи допоможуть розібратися з тонкощами цих та інших питань, та віднайти правильний шлях.

Якщо ви опинилися у схожій ситуації і вам потрібна допомога, звертайтеся будь-яким із цих способів:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Джонні Депп vs. Ембер Герд: секрет його перемоги

Нещодавно закінчився один із найбільш гучних судових процесів за останній час, до якого було прикуто погляди мільйонів людей. Розбираємо цей зірковий конфлікт з юридичної точки зору та з’ясовуємо, завдяки чому Депп виграв. 

Передісторія

Джонні та Ембер офіційно розірвали стосунки у 2016 році. За результатами розлучення, Ембер отримала 7 млн доларів, які пообіцяла передати двом організаціям на благодійність (обличчям однієї з них вона стане найближчим часом).

Вже за два роки після початку руху #MeToo (соціальна акція-флешмоб проти сексуального насильства та домагань), у статті The Washington Post Ембер Герд написала, що була «представницею» домашнього насильства у шлюбі, завжди виступала проти цього явища, але зіштовхнулася з гнівом культури та установами, які захищають чоловіків, звинувачених у насильстві. Хоча ім’я Деппа вона прямо не згадувала.

Саме ця стаття й стала підставою для позову з боку Джонні у 50 млн доларів. Натомість Герд і собі подала зустрічні позови на загальну суму вимоги — 100 млн доларів.

Рішення суду

1 червня суд виніс своє рішення — фактично виграли як Депп, так і Герд. Проте якщо мірятися, то перемога Деппа значно вагоміша.

Деппу було присуджено 10 млн доларів компенсації та 5 млн доларів штрафних санкцій. Однак через законодавчі обмеження штрафні санкції не можуть перевищувати 350 тис. доларів. 

Герд виграла один із трьох своїх зустрічних позовів, в якому зазначала — Депп оббрехав її через свого адвоката. Останній заявив, що та просто інсценувала всі випадки домашнього насильства, про які вона заявляла. 

Їй було присуджено всього 2 млн доларів компенсації.

Судовий розгляд

Для початку зазначимо, що ключовою відмінністю судового процесу в Сполучених Штатах є те, що вердикт виносить журі (суд присяжних).

В іншому процес розгляду дифамаційного спору (про визнання поширеної інформації неправдивою) схожий з українським. Позивачу необхідно довести:

  • факт поширення інформації
  • що інформація поширена саме про нього
  • що поширена інформація неправдива
  • поширення інформації завдало шкоди 

Розгляд справи відбувався в окрузі Ферфакс, штат Вірджинія, оскільки  там розташована штаб-квартира видання The Washington Post. Хоча сторона Герд  хотіла перенести суд в Каліфорнію.

Суд заслухав обидві сторони, понад 60 свідків, переглянув сотні сторінок листувань, фотографій та відео.

Позицією сторони Деппа було: 

  • визнання того, що Джонні далеко не ідеальний і розкаяння за проблеми з алкоголем та наркотиками
  • підтвердження репутації Джонні, як людини, що не змогла б заподіяти фізичну шкоду (у цьому допомогли як розповіді про власну історію дитинства, так і численні показання свідків, зокрема, його колишніх дівчат)
  • дискредитація репутації Ембер (історіями як про можливі подружні зради, так й брудні «сюрпризи» в ліжку)
  • виставлення Ембер в очах журі у більшості випадків саме абьюзером (тут факти крім показань свідків вже підтверджувалися доказами, свідченнями експертів-психологів)

Позиція сторони Герд зводилася більше до емоційного тиску на журі та намаганні переконати в тому, що вона все-таки є жертвою.

Замість висновку

Адвокатам Джонні Деппа вдалося сформувати правильний образ свого клієнта, викликати довіру у журі (в цьому Герд також дуже допомогла, постійно дивлячись на журі при своїх промовах) та через докази довести факт того, що Герд не була жертвою домашнього насилля — вона була його учасником.

Фото у межах CC BY-SA: Gage Skidmore, Bielbienneboy.

Read More