Гідність, свобода та справедливість. Такі категорії обрала ООН темою до цьогорічного Міжнародного дня прав людини. Його святкують вже 72 роки.
Тисячі людей в Україні зіштовхнулися з порушенням їхніх прав: убивство, полон, катування, нелюдське поводження, знищення майна тощо. Хоч цей день в першу чергу присвячений Загальній декларації з прав людини ООН, українці за захистом своїх прав найчастіше звертаються до ключового органу нашого регіону — Європейського суду з прав людини.
У нашій компанії зараз два кейси у яких юристи відстоюватимуть права клієнтів у ЄСПЛ. У першому допомагаємо мамі двох військовослужбовців полку «Азов», які навесні цього року потрапили у полон. Старшого звільнили, а де молодший — не відомо. Суд прийняв нашу скаргу та відкрив провадження.
Другий кейс стосується відшкодування за зруйноване майно клієнта, який втратив свій дім у Гостомелі. Нині ми готуємо звернення до ЄСПЛ.
Чому саме ЄСПЛ?
Після Другої світової війни міжнародна спільнота вирішила розробити механізм захисту фундаментальних прав людини, таких як життя, рівність, свобода тощо. І у 1948 році ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини.
Європа побоювалася, що ООН та її органи не будуть ефективні, бо охоплюють весь світ і тоді народилася ідея створити регіональний механізм.
У 1950 році ухвалили Європейську конвенцію прав людини, а через кілька років створили Європейський суд з прав людини. У 1997 році Україна ратифікувала для себе Європейську конвенцію і з того часу в українців з’явилася можливість звертатися до ЄСПЛ. Завдяки суду тисячі українців змогли поновити свої порушені права або отримати справедливу компенсацію.
Ще ЄСПЛ не просто судить — він створює судові прецеденти, які визнані в Україні джерелом права та мають обов’язкову силу, і дуже часто в них є відповіді на питання, яких не має наше законодавство та судова практика.
Гідність
Гідність — це моральне та етичне ставлення до людини, як окремої цілісної особистості. Кожна людина — неповторна, окрема особистість, яка заслуговує на повагу до себе та свого життя. Найважливішими статтями Конвенції, що її захищають є:
Стаття 3. Заборона катування, яка закріплює, що за жодних обставин до людини не можна застосовувати тортури та нелюдське поводження, не намагатися зруйнувати її морально, психічно чи фізично.
Стаття 4. Заборона рабства і примусової праці, яка встановлює важливе правило: людина не річ, предмет чи інструмент. Вона у праві вільно обирати чим займатися в цьому житті, де працювати, її не можна продати, купити чи обміняти.
Стаття 14. Заборона дискримінації, що гарантує кожному всі права та гарантії, закріплені конвенцією попри стать, расу, колір шкіри, мову, релігію, політичні чи інші переконання, національне чи соціальне походження, майновий стан, тощо.
Свобода
Свобода не абстрактне поняття. Це право кожного вільно переміщатися країною, обирати місце життя, сповідувати будь-яку релігію, боротися за своє майбутнє, а також виражати свої думки та переконання.
Стаття 5 Конвенції гарантує право на свободу та особисту недоторканність. Вона чітко говорить, що нікого не можна ув’язнити або обмежити у пересуванні, окрім як на законних підставах, наприклад, за судовим рішенням.
Статті 9 та 10 закріплюють право на обрання своєї релігії та вільне вираження поглядів, що означає можливість вільно думати, говорити, збирати та поширювати інформацію.
І дуже близька українцям стаття 11, що надає всім право на мирні зібрання, щоб боронити власні ідеї і робити життя краще та свободу об’єднуватися з людьми для захисту власних інтересів.
Справедливість
Цей основоположний принцип гарантує кожному, що його вислухають, а у разі порушення його прав їх захистять та відновлять.
Своє найбільше вираження він знаходить у 6 статті Конвенції — право на справедливий суд. Воно гарантує кожному можливість звернутися до суду за захистом його порушених прав, відкритість і публічність судових засідань, а також чесний та демократичний відбір суддів тощо.
Це право забезпечує і ЄСПЛ, який дозволяє будь-якому громадянину країни-учасниці звернутися за безкоштовним захистом його порушених прав.
На жаль, Україна має значні проблеми із дотриманням цього права. Торік ми посіли перше місце серед всієї Європи, за кількістю рішень, в яких суд встановив порушення статті 6 українськими судами.
Щоб розв‘язати цю проблему потрібен запуск Вищої ради правосуддя, оновлення суддівського корпусу та владнання фінансових та організаційних проблем роботи судів.
Неможливо уявити свободу без справедливості, а справедливість без гідності. Але національні органи не завжди забезпечують їх дотримання, а подекуди взагалі не можуть цього зробити.
Тоді на допомогу приходить ЄСПЛ, як неупереджений орган у системі координат світової судової системи.
