Posts tagged "війна"

  1. Home
  2. Posts tagged війна

У мирний час організовували вечірки, а тепер відновлюють Україну — як наші клієнти відбудовують Київщину

Дитячий садок, ліцей та ветеринарна клініка у Гостомелі — це перші об’єкти, які взялася відбудовувати команда об’єднання Район #1. 

У мирний час це була спільнота локальних бізнесів, розташованих на Рейтарській у столиці, яка влаштовувала вечірки й збирала гроші на облаштування вулиці. Після початку війни вони згуртувалися довкола іншої справи — відновлення міст на Київщині, що постраждали від війни та створили благодійний фонд Districtone.Foundation. 

До команди вже долучилося понад 500 волонтерів. З 18 квітня за кошти благодійників вони встигли:

  • законсервувати та підготували до аварійно-відновлювальних робіт 6 будівель у Гостомелі,  Ірпені, Бородянці та селищі Озера у Київській області (це, переважно, дитячі садочки та школи)
  • запустити відновлення житлового сектору в Ірпені
  • надали гуманітарну допомогу сотням українцям, що проживають у деокупованих населених пунктах

Основні завдання фонду — післявоєнна відбудова України. Йдеться насамперед про відновлення дошкільних та шкільних закладів, а також житлових будинків. 

Усі роботи (зокрема, купівля будівельних матеріалів, оренда спеціального транспорту для вивезення сміття та завалів) оплачують коштом зібраної благодійної допомоги.

«Одним із напрямків роботи нашої компанії є допомога з реєстрацією та подальший юридичний супровід благодійних фондів. Ми пишаємося тим, що нашій команді випадає можливість співпрацювати з такими людьми.  Волонтери з Districtone.Foundation ставлять собі за мету відновити критичну інфраструктуру — садочки, школи та житловий сектор. Все для того, щоб кожен міг повернутися до своєї безпечної домівки, а діти —  піти до школи, щойно це буде безпечним, аби повернути нормальне життя як дітям, так і їхнім батькам»,  

коментує адвокатка, керівниця практики захисту бізнесу Ангеліна Климчук.
Якщо вам потрібна з реєстрацією благодійного фонду, підготовкою договорів, ми допоможемо.  Звертайтеся до наших юристів через:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
А ще віднедавна у нас є Patreon. Там ділитимемося частиною матеріалів від нашої команди. Будемо вдячні, якщо підтримаєте нас, а ми натомість зможемо брати ще більше pro bono кейсів.
Read More

Волонтерська діяльність під час війни: як узгодити допомогу іншим із власним роботодавцем?

Доведено, що українці — чемпіони з єднання у складні часи. Наші громадяни навіть у найважчих умовах знаходять сили та можливості допомагати армійцям, медикам та один одному.

Хтось із людей втратив роботу, хтось продовжує працювати. Проте навіть ті, хто зайнятий, бажають виділяти час на волонтерство. Пояснюємо, як ці дві сторони нинішнього життя врегульовує законодавство. 

На жаль, на волонтерів не поширюються гарантії ст. 119 КЗпП України, за якою зберігаються робоче місце та середній заробіток на час виконання громадських обов’язків, як це відбувається з мобілізованими.

1. Якщо ви бажаєте поєднувати роботу з волонтерством, законодавство передбачає:

  • Гнучкий режим роботи (ст. 60 КЗпП). Це дозволить працювати не з 9 до 18 (наприклад), а підлаштовуватися під графік волонтерської роботи. Головне, що буде цікавити роботодавця — фактичний результат роботи. 
  • Неповний робочий час (ст. 56 КЗпП). Працівник має написати заяву, вказати режим роботи, який його влаштовує та причини таких змін (волонтерська діяльність). Варіанти: зменшення кількості годин роботи (щодня), зменшення кількості днів роботи, одночасне зменшення кількості годин роботи протягом робочого дня і кількості днів роботи на тиждень. Враховуйте, що у такому випадку заробітну плату теж буде зменшено. 
  • Дистанційна робота (ст. 60-2 КЗпП). Цей варіант можуть розглянути співробітники, які працюють дистанційно. Тобто, працівник матиме право працювати будь-де (навіть у волонтерському центрі), однак підтримувати зв’язок з роботодавцем у робочий час. 

Кожен із цих варіантів має бути узгодженим з керівництвом (заява від працівника і наказ роботодавця).

2. Якщо ж волонтерство не залишає вам часу для виконання трудових обов’язків можливе таке врегулювання:

  • відпустка без збереження заробітної плати
  • щорічна основна відпустка (24 календарні дні під час воєнного стану) або додаткова

Під час воєнного стану  роботодавець має право відмовити у наданні відпустки. Усе  залежить від того, чи залучені ви в роботі саме на об’єктах критичної інфраструктури.

Відсутність працівника-волонтера на роботі буде розцінюватися як неявка. За таких умов роботодавець може не виплачувати  зарплату працівнику, а також матиме підстави звільнити.

Звільнення за таких обставин можна спробувати оскаржити в суді, обгрунтувавши поважність причин відсутності на роботі. 

«Ми всі зараз робимо важливу справу. Хтось захищає, хтось волонтерить, хтось продовжує роботу, сплачуючи податки державі. Але навіть в цей час не варто очікувати, що хтось продумає за вас ці дещо непрості аспекти. Тому вкотре нагадуємо про необхідність дбати та захищати свої права»,

коментує юристка практики судових спорів Юлія Рябець. 
Якщо вам потрібна індивідуальна консультація, звертайтеся до наших юристів через:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Народження дитини за кордоном: як зареєструвати малюка та отримати свідоцтво?

Понад 5.9 млн людей покинуло Україну від початку війни. Такі дані міжнародних організацій.  Оскільки з 24 лютого чоловікам призовного віку  заборонено виїжджати за кордон, то переважна більшість переселенців —  жінки та діти. Вагітним жінкам доводиться народжувати за кордоном, тому виникає необхідність отримати свідоцтво про народження. Відповідаємо на найпоширеніші запитання стосовно реєстрації малюка в іншій країні. 

Хто реєструє народження дитини?

Це робить консул за місцем народження дитини або за місцем проживання когось з батьків за  письмовою  заявою. Всі дії з реєстрації регулюються Інструкцією МЗС щодо реєстрації актів цивільного стану в консульських установах. 

Заяву про   реєстрацію  народження потрібно подати протягом першого місяця з моменту  народження дитини обома батьками або одним з них.

Які документи потрібні для реєстрації?

  • Документ медичного  закладу  про  народження  дитини
  • Паспорти  батьків (або одного з них). 

Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, неможливо пред’явити із поважних причин, то відомості про другого з батьків у такому  випадку беруть зі  свідоцтва  про шлюб.  Дані  про  громадянство та національність в актовому записі про народження та свідоцтві не  заповнюють,  про що роблять  відповідний запис у графі «Для відміток».

  • Документ, що є підставою внесення відомостей про батька (свідоцтво про шлюб, заява  матері,  заява  батька про визнання батьківства тощо)

Якщо свідоцтва про шлюб немає, внести відомості про батька можуть на підставі копії актового запису про шлюб, яку витребовує консул.  

Що робити, якщо дитина народилася під час поїздки транспортом за кордоном?

Народження дитини під час подорожі матері на морському,  річковому,  повітряному судні,  у потязі або   іншому транспорті реєструють у найближчій консульській установі.  Місцем народження вказують місце проживання батьків (або одного з них).

Підставою для реєстрації народження може бути акт, складений капітаном судна,   командиром літака чи начальником потяга за участі двох свідків і лікаря або фельдшера (якщо такі є в транспорті).

Як реєструють народження дитини, якщо батьки не перебувають  у  шлюбі?

Від матері потрібно надати виписку з лікарні про народження дитини. 

Для підтвердження батьківства чоловіка можна подати: 

  • заяву матері та батька дитини (можна подати до народження дитини, так і після) 
  • заяву чоловіка, який вважає себе батьком дитини 
  • спільну заяву батька дитини та чоловіка, який перебуває у шлюбі з її матір’ю 

Якщо заяву про  визнання  батьківства  немає можливості подати особисто, це можна зробити через представника або надіслати поштою. Але  за  умови  нотаріального  засвідчення справжності  підпису заявника.

Як зареєструвати народження дитини, якщо вона народилася не у шлюбі і  чоловік не визнає свого батьківства?

У такому випадку яке прізвище, ім’я та по батькові дати малюку вирішує мати.  

Як прізвище дають дитині, якщо батьки мають різне?

При різних  прізвищах  дитині присвоюють  прізвище  батька  чи матері  або подвійне (за письмовою згодою). В останньому випадку  батьки зазначають,  з якого прізвища —  батька чи матері — повинно починатися прізвище дитини.

Чи потрібно сплачувати  консульський збір за видачу свідоцтва про народження дитини?

Платити збір за реєстрацію народження та видачу свідоцтва про реєстрацію народження не потрібно. 

Що робити, якщо у консульстві відмовили у державній реєстрації народження дитини?

Якщо вам відмовили у реєстрації малюка через відсутність довідки з лікарні, можна звернутися до суду з заявою про встановлення факту народження дитини. 

Чи можуть відмовити у реєстрації народження дитини, якщо у консульстві немає доступу до Державного реєстру актів цивільного стану?

Через війну доступ консульств до Державного реєстру актів цивільного стану було обмежено. Заяву про реєстрацію працівники консульства приймають, проте актовий запис цивільного стану складають у паперовій формі. Після відновлення доступу  дані обов’язково внесуть до Державного реєстру актів цивільного стану.

«Процедура реєстрації народження дитини закордоном не є новою, проте саме зараз вона є найбільш актуальною. Отримання українського свідоцтва в інших країнах є таким самим як на Батьківщині. Різниця полягає в тому,  що закордоном органом, що видає цей документ є дипломатичне представництво або консульська установа»,

зазначила помічниця адвоката практики судових спорів Олександра Вергелес.

Якщо вам потрібна індивідуальна консультація, звертайтеся до наших юристів через:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38

Read More

Документування воєнних злочинів рф: наша компанія збирає та передає докази примусової депортації українців  

Майже 1,2 млн людей окупанти депортували до росії з початку повномасштабної війни в Україні. З них понад 200 тисяч — діти. Такі дані наводить уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. 

Українців спершу доставляють до так званих «фільтраційних таборів» на Донбасі, а потім насильно вивозять на територію рф, зокрема, в депресивні регіони Сибіру чи за Полярне коло. Окупанти хочуть змусити наших громадян працювали на розвиток економіки того краю. Їм видають посвідки про заборону виїзду з росії до України на 2 роки. Тобто в найближчі кілька років вони житимуть в жахливих умовах без документів та будь-яких прав у чужій країні. 

Депортація — це воєнний злочин 

Будь-які дії, пов’язані з насильницьким переміщенням населення, є воєнними злочинами та злочинами проти людяності. 

Такі дії також порушують Женевську конвенцію про захист цивільного населення під час війни. Цей міжнародний договір забороняє незалежно від мотивів, примусово індивідуально чи масово переселяти/депортувати людей, які перебувають під захистом, з окупованої на територію держави-агресора або на територію будь-якої іншої держави, незалежно від того, окупована вона чи ні.

Чому важливо фіксувати такі злочини? 

Ми вважаємо своїм громадянським обов’язком допомагати тим, хто потрапив у таку жахливу та безвихідну ситуацію. Всі злочини, вчинені російськими військовими мають бути належно розслідуванні, а винні відбувати покарання за скоєне. 

Розуміючи, що саме незаконно депортовані люди наразі мають найменші шанси сконтактувати з українськими правоохоронними органами, ми вирішили допомогти зі збором доказів. 

Насамперед для того, щоб зібрати інформацію про українців, яких насильно вивезли до рф і надалі фіксувати ці докази для міжнародних судів у справі про воєнні злочини в Україні. 

Зважаючи на велику кількість депортованих ми за власної ініціативи хочемо допомогти національним правоохоронним органам та Міжнародному кримінальному суду зі збором доказів щодо воєнних злочинів окупантів. 

Якщо ви або ваші знайомі стали жертвою примусового переміщення/депортації та готові про це свідчити, просимо зв’язатися з нами через:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • Facebook messenger
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Виїзд та облаштування українців у Польщі: що потрібно знати? 

Понад 3,2 млн українців виїхали до Польщі від початку повномасштабного російського вторгнення. Більшість із них — жінки та діти. Для того, щоб наші громадяни змогли якомога швидше адаптуватися до нових реалій та здобули відчуття безпеки, наша команда підготувала так званий путівник для переселенців. З його допомогою можна розібратися з:

  • процедурою отримання документів
  • виплатами
  • правом на працю
  • медициною
  • навчанням
  • волонтерською допомогою

Весь алгоритм доступний .  

Якщо вам потрібна індивідуальна консультація, звертайтеся до наших юристів через:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • messenger
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Торгівля бронежилетами: як отримати ліцензію під час війни?

Військово-промисловий комплекс України (ВПК) до війни 2014 року був типовим рудиментом радянської системи. Монополія на виробництво чи торгівлю зброєю належала державі в особі профільних оборонних державних підприємств. 

Проте початок війни на Донбасі змінив усталені процедури у господарській діяльності, пов’язаній з обслуговування ВПК. Повномасштабне російське вторгнення залучило не одне українське підприємство до переорієнтації напрямків роботи на благо Збройних Сил. Хтось почав займатися виробництвом та ремонтом вогнепальної зброї і боєприпасів до неї, інші переорієнтували свою діяльність на холодну зброю.

Проте найчастіше українські підприємці і волонтери займаються виготовленням та торгівлею засобами індивідуального захисту. Саме так називають бронежилети. 

Розповідаємо, що потрібно для того, щоб надавати послуги у сфері ВПК або як отримати ліцензію на: 

  • виробництво та ремонт вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної та пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м/c 
  • торгівлю вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною та пневматичною зброєю калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м/с 
  • виробництво та продаж спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони 

Вартість: один прожитковий мінімум на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії — нині це 2481,00 грн.

Строк надання ліцензії: 10 робочих днів з дня одержання заяви органом ліцензування.

Орган, що видає ліцензію: Міністерство внутрішніх справ України.

Перелік необхідних документів:

  1. Копія дозволу на відкриття об’єкта дозвільної системи

Для отримання дозволу необхідно направити лист-заяву до керівника управління МВС відповідної області з проханням обстежити приміщення на відповідність вимогам законодавства (йдеться про постанову про затвердження ліцензійних вимог). Зазвичай такі повноваження має  керівник управління МВС області, його заступник або ж очільник структурного підрозділу.

Крім того, для виробництва та продажу засобів індивідуального захисту потрібно мати необхідні виробничі умови. 

Бронежилети мають зберігатися лише у спеціально облаштованих для цього приміщеннях, з дотриманням певних вимог. Наприклад, кімнати чи склади  обов’язково повинні  бути ізольованими від інших приміщень, мати капітальні стіни, міцні перекриття на стелі та підлозі, двоє дверей з міцними і надійними замками, а також сталеві ґрати всередині приміщення та між рамами (повний перелік  тут).  

Для зберігання спеціальних засобів у торговельних залах існують окремі вимоги, що стосуються, насамперед, правил безпеки. Вітрини, стелажі та прилавки, де зберігається зброя та боєприпаси, мають бути зачиненими чи скріпленими тросами, щоб люди не могли без дозволу їх брати. 

На складах зброю, боєприпаси до неї та спеціальні засоби мають зберігатися  в металевих шафах (сейфах) з товщиною стінок щонайменше 3 мм. Двері повинні бути укріплені сталевими накладками або косинцями, з надійними (щонайменше двома) внутрішніми замками.

  1. Довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування

Для її отримання необхідно пройти навчання та скласти іспит. Навчання триває протягом 10 годин.

  1. Копія документа, що підтверджує відсутність у керівника підприємства-здобувача ліцензії та працівників медичних протипоказань

Медична довідка форми №127/о є офіційним висновком комісії. Її видають після медогляду, як засвідчення, що у людини немає протипоказань для отримання дозволу на зброю.

  1. Копія паспорта керівника здобувача ліцензії (або довіреної особи)
  2. Опис документів, що подаються для одержання ліцензії. 
  3. Засвідчена керівником здобувача ліцензії копія документа, що підтверджує право власності підприємства, що подається на отримання ліцензії, або оренди ним приміщень для ведення відповідного виду господарської діяльності.
  4. Заява про отримання ліцензії на господарську діяльність.
  5. Інформація про місце її ведення.

«Відповідність складу, приміщення чи магазину критеріям постанови, якою встановлений порядок ведення діяльності щодо торгівлі бронежилетами, перевіряють працівники МВС. Попри складність процедури збору документів, отримання ліцензії навіть в умовах війни дозволяє «з нуля» відкрити бізнес та виготовляти, зберігати або ж продавати бронежилети чи інші спеціальні засоби. Переваги приватного бізнесу — це здатність швидко реагувати на потреби та оперативно виконувати замовлення такої необхідної продукції в часи війни, як бронежилети»,

наголошує юрист практики захисту бізнесу Артур Лозіцький.
Read More

Нова процедура визнання людини зниклою в умовах війни: хто може розраховувати на пенсію по втраті годувальника?

Майже 7 тисяч людей вважають зниклими безвісти за два місяці повномасштабної війни в Україні. Такі офіційні дані МВС. За цей час правоохоронцям вдалося розшукати близько половини з них. Для встановлення особи загиблих у межах кримінальних проваджень було призначено 927 експертиз ДНК.

Більшість загиблих — це дорослі, які матеріально забезпечували сім’ю. Але тепер така сім’я позбавлена єдиного джерела існування. Тому виникає запитання: як держава може потурбуватися про людей, які втратили годувальника?

Для цього була розроблена абсолютно нова процедура — визнання особи зниклою безвісти.

Коли особу визнають зниклою безвісти?

Для визнання зниклим безвісти членам сім’ї потрібно подати заяву до поліції про розшук. Зробити це можна відразу, як стало відомо про зникнення. Людина, яка зникла безвісти, набуває відповідного статусу з дати подання цієї заяви.  

Крім родича, заяву може подати представник військового формування, орган державної влади/місцевого самоврядування, об’єднання громадян або будь-яка інша людина, яка дізналася про зникнення.

Подати заяву можна також на телефон гарячої лінії Національної поліції: 

  • 102              
  • +38 089 420 18 67

Коли виникає право на отримання пенсії по втраті годувальника у членів сім’ї зниклої безвісти особи?

Через місяць із дня внесення інформації про зникнення людини до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Хто з членів родини людини, зниклої безвісти, має право на пенсію по втраті годувальника?

  • Діти до 18 років
  • Діти від 18 до 23 років, які навчаються на денній формі навчання
  • Діти-сироти до 23 років
  • Чоловік або дружина, батьки такої людини, якщо вони мають інвалідність або на пенсії
  • Чоловік або дружина, а в разі їх відсутності — один із батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся годувальника, незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і доглядають за дитиною годувальника (особи, яка зникла) до досягнення нею 8 років

На яку суму пенсії можуть розраховувати близькі зниклого за особливих обставин?

Розмір пенсії на одну непрацездатну особу (наприклад, неповнолітню дитину) становитиме 50% пенсії за віком померлого годувальника. Це приблизно 1500 грн на місяць.

Якщо в сім’ї двоє та більше непрацездатних членів сім’ї (наприклад, дружина з інвалідністю та неповнолітня дитина), їм будуть виплачувати 100% пенсії за віком померлого годувальника (розподіляється між ними рівними частками). Повна сума пенсії може бути 3000 грн, що буде ділитися на двох.

Які особливості виплати пенсії по втраті годувальника членам сім’ї осіб, зниклих безвісти?

Пенсію виплачують за весь час, протягом якого зникла безвісти людина зберігає цей статус. Для отримання виплат не має значення тривалість страхового стажу особи, яка зникла.

Куди звернутись за призначенням пенсії по втраті годувальника?

У будь-яке відділення органів Пенсійного фонду або через офіційний портал.

Як було раніше?

До 24 лютого визнати особу такою, що зникла, можна було лише через суд, за умови, що протягом року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. Така особа визнавалася безвісно відсутньою.

Нині ж, для швидкого захисту як прав особи, що зникла, так і рідних, можна одразу звертатися до поліції із заявою про зникнення і не чекати спливу року.  Таку людину визнають зниклою безвісти.

Померлою людину можуть оголосити за загальним правилом, якщо немає відомостей про місце її перебування протягом 3-ох років. У випадку війни, і якщо людина перебувала у зоні бойових дій, її можна визнати померлою щонайменше через 6 місяців. Ця процедура відбувається виключно через суд. 

Як встановити опіку над майном людини, яку визнали зниклою або померлою?

На підставі заяви особи або рішення суду про визнання людини безвісно відсутньою, нотаріус за місцем проживання описує майно, яке належало зниклій людині, та встановлює над ним опіку.

Опікун над майном має виконувати певні обов’язки щодо його утримання (ремонт, догляд, погашення боргів тощо) в інтересах зниклої людини.

Правові наслідки оголошення людини померлою прирівнюються до тих, що настають у разі смерті.

Спадкоємці людини, яку оголосили померлою, не мають права відчужувати протягом п’яти років нерухоме майно, що перейшло до них у спадщину.

«Створення спрощеної процедури для визнання особи такою, що зникла безвісти, полегшить захистити права як близьких, так і майно зниклого, над яким встановиться опіка. На щастя, багато людей знаходяться, тому такі заходи є важливою тимчасовою підтримкою держави»,

зазначила помічниця адвоката практики судових спорів Олександра Вергелес.

Якщо вам потрібна індивідуальна консультація, звертайтеся до наших юристів через:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Відпустка під час війни: що потрібно знати про основні особливості?

Віднедавна набув чинності закон, який регулює надання щорічних відпусток під час війни (закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»). Документ передбачає, що під час воєнного стану працівники мають право на 24 дні оплачуваної відпустки. Розбір цього законопроєкту ми робили у попередньому матеріалі. 

Які особливості надання відпусток під час війни? 

  • Якщо щорічна основна відпустка (до запровадження воєнного стану) працівника більше 24 календарних днів, невикористані дні можна буде взяти після  скасування/припинення воєнного стану.
  • Якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, роботодавець має право відмовити у наданні відпустки. 
  • Якщо ж працівник не залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, відпустку надають згідно з графіком, затвердженим роботодавцем, відповідно до ст. 10 Закону України «Про відпустки».
  • Роботодавець має право звільнити працівника під час відпустки (виняток —   відпустка у зв’язку з вагітністю і пологами та  догляду за дитиною.

Відпустки у зручний час для працівника в умовах воєнного стану обов’язково надають таким групам населення:

  • дітям  до 18 років
  • особам з інвалідністю
  • жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї
  • жінкам, які мають 2 і більше дітей до 15 років або дитину з інвалідністю
  • одинокій матері (батьку), які виховують дитину самостійно 
  • опікунам, піклувальникам або іншим самотнім людям, які фактично виховують одного або більше дітей до 15 років за відсутності батьків
  • дружинам (чоловікам) військовослужбовців
  • ветеранам праці та людям, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною
  • ветеранам війни, людям, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
  • батькам – вихователям дитячих будинків сімейного типу
  • в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором

В індивідуальному порядку за згодою сторін можуть змінити графік відпусток. 

Часто отримуємо також такі запитання щодо відпусток:

– Чи можуть мене змусити змінити дату запланованої відпустки під час війни?

Ні. Адже, щорічна відпустка може бути перенесена на інший період лише за письмовою згодою працівника.

– Чи має право роботодавець примусово відправити мене у відпустку без збереження заробітної плати?

Ні, примушування роботодавця піти у відпустку працівника незаконно. 

– Я мати неповнолітньої дитини, чи маю я право на відпустку, щоб вивезти дитину у безпечне місце?

Одинокій матері (незаміжня і в свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька; жінка, яка виховує дитину без батька; вдова) може надаватися додаткова оплачувана відпустка —10 календарних днів.

«На період дії воєнного стану відсутнє обмеження щодо тривалості відпустки без збереження заробітної плати. Але якщо ця відпустка триває протягом місяця та більше — працівнику не гарантується збереження на цей час страхового стажу, що впливає на розрахунок пенсій»,

коментує юрист практики судових спорів Юлія Рябець. 
Read More

Протягом дії воєнного стану громадян можуть затримувати на дев’ять днів, замість трьох без ухвали слідчого судді

В Україні протягом дії воєнного стану правоохоронці зможуть затримувати громадян на 9 днів. У мирний час перебувати в ізоляторі тимчасового тримання без ухвали судді можна було лише три дні. Ці зміни передбачає Закон України по вдосконаленню кримінального процесу в умовах воєнного стану.

Що таке затримання без ухвали слідчого судді?

Це тимчасовий захід кримінального примусу, коли людину затримують та доставляють до правоохоронних органів чи місць тимчасового утримання без попереднього дозволу на це суду. 

Затримання можуть проводити уповноважені органи — поліція, слідчий, дізнавач (ст. 208 КПК), коли людину підозрюють у вчиненні злочину, за яке передбачено ув’язнення:

  • людину застали безпосередньо під час вчинення злочину, або замаху на його вчинення
  • очевидець, потерпілий або ознаки на одязі, тілі чи місці події вказують, що саме ця конкретна людина вчинила злочин
  • є обґрунтовані підстави вважати, що людина може втекти, щоб уникнути кримінальної відповідальності за скоєне

Також звичайні громадяни теж можуть затримувати людей (ст. 207 КПК) і одразу доставляти їх до правоохоронних органів чи викликати поліцію на місце:

  • при вчиненні затриманим або замаху на вчинення кримінального правопорушення
  • безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування людини, яку підозрюють у його вчиненні

Коли людину вважають затриманою?

У ст. 209 КПК чітко вказано, що момент затримання — це момент, з якого людина силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою (поліцейський, слідчий, наглядач) чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Що далі?

Після затримання людини, протягом 216 годин (9 днів), у мирний час такий строк складав 72 години (3 дні), її мають доставити до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури для обрання запобіжного заходу, або звільнити.

Якщо вам потрібна індивідуальна консультація, звертайтеся до наших юристів через:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • Facebook messenger
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38

Read More

Допомога на проживання українцям під час війни: хто відтепер зможе отримувати гроші?

Кабмін звузив перелік отримувачів допомоги на проживання під час війни. Це оновлення передбачає постанова «Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України». Пояснюємо, кого торкнуться зміни. 

Що важливо знати? 

Допомогу на проживання за березень та квітень надаватимуть всім внутрішньо переміщеним особам (ВПО).

Починаючи з травня перелік отримувачів звузили. 

 Компенсації зможуть отримувати лише: 

  • ВПО, які переїхали з території територіальних громад, розташованих у зоні  бойових дій або які перебувають в тимчасовій окупації чи оточенні. Перелік таких території тут, він змінюється з урахуванням поточного стану в країні. Стежити за змінами можна на сайті Мінреінтеграції)
  • ВПО, чиє  житло зруйноване війною або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування грошей  (через Єдиний державний портал електронних послуг).

Розмір допомоги ВПО становить: 

  • для осіб з інвалідністю та дітей — 3000 гривень
  • для інших осіб  — 2000 гривень

Допомогу виплачують за повний місяць, незалежно від дати звернення (про це детальніше у нашому попередньому матеріалі).

Крім цього, згідно з оновленнями, підтримка надається:

  • людям, які евакуюються із зони бойових дій (можливих бойових дій), у безпечні райони — у вигляді гуманітарної та іншої допомоги (детальніше про таку допомогу тут) або коштами від міжнародних організацій (про допомогу українцям від ООН та ЮНІСЕФ писали тут)
  • людям, які проживають у деокупованих населених пунктах, не мають і не мали статусу внутрішньо переміщених осіб — також у вигляді гуманітарної та іншої допомоги.

Людям, які проживають під тимчасовою окупацією, в оточенні (блокуванні), продовжать нараховувати всі соціальні виплати (пенсії, соціальну допомогу, пільги, субсидії тощо).

«Питання фінансових виплат українцям, які були вимушені покинути свої домівки через війну, нині стоїть дуже гостро. Адже багато людей залишилися без житла, роботи, необхідних базових засобів для життя, що у свою чергу зумовлює потребу у підтримці від держави. Уряд продовжує впроваджувати необхідні зміни до законодавства для допомоги громадянам, проте ми всі маємо пам’ятати —це не швидкі процеси, вони потребують часу, перевірок, а також необхідних узгоджень перед тим, як виділені кошти розподілять на потреби населення»,

зазначила помічниця юриста практики судових спорів Дар’я Палієнко. 
Read More