Posts tagged "війна"

  1. Home
  2. Posts tagged війна

Непокора та невиконання наказу командира: що це за дії та яка за них передбачена відповідальність?

Ми продовжуємо нашу щотижневу рубрику про найактуальніші кримінальні правопорушення. Розбираємося, що означають такі військові злочини як «непокора» та «невиконання наказу», які дії утворюють склади цих правопорушень, як відрізнити одне від іншого та чим це загрожує. 

За вчинення військових злочинів несуть відповідальність, здебільшого, військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та інших військових формувань.

1. Непокора 

Йдеться про відкриту відмову виконувати законний наказ начальника/командира або інше умисне невиконання наказу (ст. 402 КК України). 

Наказ — обов’язкова вимога начальника/командира про виконання або невиконання підлеглим певних службових дій. 

Начальник/командир — це особа, якій військовослужбовець підпорядковується за службою, тобто тимчасово або постійно є підлеглим.

Дисциплінарний статут ЗСУ говорить, що право командира — віддавати накази і розпорядження, а обов’язок підлеглого — їх виконувати, крім випадку, коли йдеться про порушення закону.   

При непокорі чи опорі підлеглого командир зобов’язаний зробити все, що передбачено статутами ЗСУ — від примусу до притягнення порушника до кримінальної відповідальності.

Військовослужбовець може прямо відмовитися виконувати задачу, або ж погодитися, але ігнорувати її виконання. 

Однак ст. 60 Конституції України передбачає, що у випадку явно злочинного наказу чи розпорядження, їх дозволено не виконувати. Підлеглий, який виконав такий наказ, та командир, який його віддав, підлягають кримінальній відповідальності. Наприклад, в умовах бойових дій командир віддав наказ стріляти у мирних жителів або бомбити житлові будинки. Такий наказ є явно протиправним. Відповідно, за невиконання такого наказу не буде кримінальної відповідальності. 

Якщо військовослужбовець не виконує вимоги статуту або інструкції, такі дії можуть бути розцінені як порушення правил несення служби, як недбале ставлення, але не як непокора. 

Чим це загрожує?

За невиконання наказу передбачено до 2 років службового обмеження (наприклад, його не зможуть підвищити за посадою чи званням тощо) чи дисциплінарного батальйону, або до 3 років в’язниці.

Якщо це вчинила група осіб, чи дії призвели до тяжких наслідків, або вчинені в умовах особливого періоду — до 7 років позбавлення волі. 

За непокору в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці — від 5 до 10 років в’язниці. 

2. Невиконання наказу 

Йдеться про невиконання поставленого завдання, що не має  ознак непокори, але призвело до тяжких наслідків (ст. 403 КК України). 

Тяжкі наслідки — велика матеріальна шкода, смерть, тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження, втрата боєздатності підрозділу тощо. 

Як відмежовується невиконання наказу від непокори?

Різниця між невиконанням наказу та непокорою полягає у ставленні винного до дій та їхніх наслідків.

Тобто при невиконанні наказу вина полягає у необережності. При цьому винний не розглядав можливості не виконувати наказ, хоча повинен був і міг передбачити. Або свідомо не виконав наказ, легковажно розраховуючи на обставини, завдяки яким його буде виконано. Це називається суб’єктивною стороною злочину. 

Це спільно з іншими ознаками цього злочину (тяжкими наслідками) дозволяє відмежовувати невиконання наказу (ст. 403 КК України) від правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 402 КК України (непокора, що спричинила тяжкі наслідки). 

Натомість суб’єктивна сторона непокори — вина у формі прямого умислу, що проявляється у невиконанні наказу. Ставлення винного до тяжких наслідків непокори (ч. 2 ст. 402 КК) характеризуються, зокрема, і необережністю. 

Якщо військовослужбовець не виконав наказ, але тяжких наслідків не виникло, тоді дії не кваліфікуються за ст. 403 КК України. Наприклад, можуть передбачати непокору (ст. 402 КК України). 

Чим це загрожує? 

До 2 років службового обмеження чи в’язниці, або до року тримання у дисциплінарному батальйоні. 

За дії, вчинені в умовах особливого періоду, передбачено від 2 до 5 років позбавлення волі.

Вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці позбавленням волі від 3 до 7 років.

«В умовах війни необхідно усвідомлювати, які дії по відношенню до керівництва є прийнятними, а які можуть стати підставою для притягнення до відповідальності. Також важливо, щоб військовослужбовці розуміли та знали свої права та обов’язки. Безумовно, якщо наказ керівника є явно протиправним, його ні в якому разі не варто виконувати. При цьому якщо військовий просто не бажає чогось робити, він має чітко розуміти, що це може не просто нашкодити його підрозділу, військовій частині, а й спричинити тяжкі наслідки та бути підставою для притягнення до кримінальної відповідальності»,

резюмує юристка кримінальної практики Наталія Баранова. 

Нагадаємо, якщо вас цікавлять якісь конкретні теми — пишіть нам у коментарях. Ми візьмемо це до уваги під час підготовки до наступних публікацій.

про те, чим загрожує самовільне залишення служби та дезертирство читайте за посиланням .  

Якщо вам потрібна індивідуальна консультація, звертайтеся до наших юристів через:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • Facebook messenger
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Мобілізація: адміністративна відповідальність за порушення правил військового обліку

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого президент Володимир Зеленський оголосив про загальну мобілізацію військовозобовʼязаних.

За ухилення чи порушення правил мобілізації чинне законодавство визначає як адміністративну так і кримінальну відповідальність. Пояснюємо детально, що передбачає адміністративна. 

Яка відповідальність передбачена законом?

  1. Стаття 210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку (зокрема, за нестання вчасно на облік). 

За це штраф — від 510 до 850 грн. За повторне порушення протягом року, а також вчинення його в особливий період штраф зростає до 1700 грн.

  1. Стаття 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Наприклад, неявка за повісткою про первинний виклик до військкомату. 

За вчинення правопорушення вперше штраф для:

  • громадян — від 1700 грн до 3400 грн
  • посадовців — від 3400 грн до 5100 грн

За скоєння повторно протягом року, в особливий період штраф для:

  • громадян — від 3400 грн до 5100 грн
  • посадовців — від 5100 грн до 8500 грн

Національна поліція у встановленому законом порядку зобов’язані за зверненнями доставити до 

  • територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки
  • Центрального управління або регіональних органів СБУ

таких осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП (ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про військовий обовʼязок і військову службу»).

  1. Стаття 211 КУпАП передбачає відповідальність за псування військово-облікових документів чи втрату з необережності. Тобто йдеться про недбале зберігання призовниками, військовозобов’язаними і резервістами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов’язаних). 

За таке порушення штраф — від 510 грн до 850 грн.

За повторне порушення протягом року, за яке людина вже отримала адміністративне стягнення, а також скоєння в особливий період — штраф від 850 грн до 1700 грн.

То хто може розглядати справи та виносити постанови?

Такі категорії справ розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (крім правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі СБУ або СЗРУ).

Розглядати справи про адміністративні правопорушення і штрафувати мають право лише керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Чи можна оскаржити?

Так, і це бажано робити. Бо неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності може перерости в кримінальну. 

Для оскарження вам необхідно звернутися з позовною заявою до місцевого суду. У заяві слід просити скасувати постанову про адміністративне правопорушення за відповідною статтею, а справу — закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Наші адвокати готові надати вам фахову юридичну допомогу в оскарженні таких постанов. 

Якщо вам потрібна індивідуальна консультація, звертайтеся до наших юристів через:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • Facebook messenger
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38

А ще віднедавна у нас є Patreon. Там будемо ділитися частиною матеріалів від нашої команди. Будемо вдячні, якщо підтримаєте нас, а ми натомість зможемо брати ще більше pro bono кейсів.

Read More

Відчуження та вилучення автівок в умовах війни: що не так з визначеним порядком?

Після введення воєнного стану військове командування отримало повноваження примусово відчужувати або вилучати майно. Пояснюємо, в чому різниця між відчуженням та вилученням майна, які особливості відчуження майна у людей та бізнесу, а також які є винятки у процесі мобілізації авто.

10 років тому Верховна Рада ухвалила закон, який визначає механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб під час війни («Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»).

Отже, законом визначаються два способи передачі майна його власником на користь держави:

  • примусове відчуження майна — це позбавлення власника права на індивідуально визначене майно (приватне або комунальне) за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості;
  • вилучення майна — позбавлення державних підприємств, державних господарських об’єднань права керувати  або управляти державним майном для передачі на потреби держави.

Тому можемо виділити такий алгоритм вилучення транспорту:

  1. У громадян та бізнесу відчужувати  майно можуть лише на оплатній основі, з попереднім або наступним відшкодуванням його вартості.
  2. Рішення про відчуження майна ухвалює виключно вище командуванням Збройних сил України або окремо визначені підрозділи (ст. 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану») за погодженням з державною адміністрацією. Без погодження допускається ухвалення рішення лише у місцях, де тривають бойові дії (ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»). 

На практиці процес передачі майна виглядає так:

  • військові комісари збирають інформації про перелік авто, аналізують її та передають командуванню Збройних Сил у відповідному районі
  • начальник управління логістики штабу командування надає пропозиції щодо перерозподілу автівок між територіальними центрами комплектування
  • розпорядженням командувача ЗСУ дають завдання військовим комісарам щодо вилучення машин
  • передача авто військовим частинам
  1. відчуження майна відбувається за чітким алгоритмом, передачу майна фіксують та засвідчують у спеціальному акті про примусове відчуження або вилучення майна.
  2. під час відчуження майна обов’язково роблять оцінку  у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Оцінку мають право робити особи, які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності, органи державної влади або органи місцевого самоврядування (якщо такого фахівця залучити неможливо) за погодженням із власником майна. Оцінка вартості майна може бути оскаржена. 

Вилучення автомобілів з порушенням процедури є незаконним.

Примірник акта та висновку про оцінку варто зберігати для отримання компенсації або повернення майна у тому разі, якщо гроші не відшкодують до до відчуження. 

Які авто забирають найчастіше?

Перелік найбільш затребуваних автомобілів не є загальнодоступним, адже вказується у мобілізаційних планах. Це означає, що вилучення автомобілів здійснюється залежно від потреб конкретного військового підрозділу. До таких транспортних засобів можуть віднести як легкові автомобілі, так і вантажні. 

Які є винятки щодо передачі транспорту?

Від передачі транспорту на користь військових можуть звільнити підприємства, установи та організації, які вже виконують певні мобілізаційні завдання (доставляють продукти тощо). Тобто безпосередньо взаємодіють із військовими, виконуючи їхні вимоги.

Ще один виняток — це підприємства, у роботі яких є висока суспільна потреба. Щоправда, такого переліку нині не існує, адже його не розробив та не затвердив Кабмін. До таких підприємств можна віднести організації стратегічно важливих секторів економіки (наприклад, Укрпошта, водні комунальні господарства, пекарні, логістичні підприємства тощо). Водночас власники автомобілів мають право звернутися до обласної військової адміністрації з проханням не мобілізувати транспорт, що безперебійно задіяний в роботі підприємства. 

«Якщо використання власного транспорту підприємством є основоположним елементом його діяльності, а вилучення автомобілів на потреби наших армійців  фактично зупинить його діяльність, варто про це повідомити державним органам. Потрібно надіслати лист військовому командуванню з проханням не вилучати  автотранспор тпідприємства, адже це зупинить або значно ускладнить його роботу. Не зайвим було б і надати відповідні документи, які підтверджують задіяність транспорту в роботі виробництва. Сюди, наприклад, можна віднести договори транспортних перевезень вантажів»,

наголошує юрист практики захисту бізнесу Артур Лозіцький.

Якщо вам потрібна індивідуальна консультація, звертайтеся до наших юристів через:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • Facebook messenger 
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
А ще віднедавна у нас є Patreon. Там будемо ділитися частиною матеріалів від нашої команди. Будемо вдячні, якщо підтримаєте нас, а ми натомість зможемо брати ще більше pro bono кейсів.
Read More

Реєстрація факту смерті людини під час війни: що потрібно знати?

Під час дії воєнного стану реєстрація смерті здійснюється у будь-якому відділі державної реєстрації актів цивільного стану, незалежно від місця смерті чи проживання померлої людини. У мирний час це можливо лише за місцем смерті. 

Людина померла вдома від природних причин:

  1. Зверніться до сімейного лікаря, з яким у померлого заключена декларація. Він має засвідчити факт смерті та викликати підрозділ поліції. Правоохоронці повинні  встановити відсутність насильницької смерті, після чого лікар видасть лікарське свідоцтво про смерть
  1. Якщо звернутись до сімейного лікарня неможливо, необхідно викликати швидку. Після цього вже вони зроблять огляд тіла та викличуть поліцію, яка надалі  має вирішити чи направляти його  на судово-медичну експертизу.

Судово-медична експертиза не призначається, якщо: 

  • людина померла вдома, за наявності диспансерного спостереження за хворим, при відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку 
  • людина віком понад 60 років померла вдома, за відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку

Після отримання лікарського свідоцтва про смерть (чи іншого документа, виданого медичним працівником) потрібно звернутися до ритуальної служби для направлення тіла в морг та підготовки до поховання.

Людина померла за інших обставин, до яких належать:

  • ознаки насильницької смерті (падіння з висоти, дія гострих предметів, вогнепальної зброї тощо), асфіксії, дії смертельних температур, електричного струму, низького та високого атмосферного тиску, отруєнь тощо) або підозри на таку
  • смерть людини, що настала поза місцем її проживання
  • смерть людини, чию особу не встановлено
  • смерть людини віком до 60 років, яка померла за місцем проживання, за відсутності диспансерного спостереження за хворим

Необхідно викликати швидку та правоохоронців. Після цього, за постановою слідчого або прокурора, тіло померлого направлять на судово-медичну експертизу та оформлять лікарське свідоцтво про смерть.

Після проведення експертизи та підтвердження факту «некримінальної» смерті, прокурор надає дозвіл на видачу тіла померлого з моргу та поховання людини. 

Людина померла у зоні бойових дій

Якщо людина загинула у зоні активних бойових дій, де отримати жодних медичних чи інших документів неможливо, необхідно звернутись до суду для встановлення факту смерті за особливих обставин. 

  1. Потрібно звернутися до органу державної реєстрації цивільних актів із проханням видати свідоцтво про смерть. Через відсутність у вас відповідних документів, вам відмовлять у цьому. 
  2. Після цього необхідно звернутись до суду за вашим місцезнаходженням із заявою про встановлення факту смерті.
  3. До заяви необхідно додати відмову у реєстрації смерті та всі наявні у вас докази можливої загибелі людини (колективні акти смерті, пояснення свідків, записи розмов, інформацію із ЗМІ про обстріли та вибухи тощо).
  4. Таку справу розглядають невідкладно, після надходження заяви.
  5. Після винесення судового рішення про встановлення факту смерті, необхідно звернутися до органів реєстрації.

Державна реєстрація смерті в умовах воєнного часу та бойових дій

Реєстрація факту смерті проводиться державними органами реєстрації актів цивільного стану на підставі:

  • медичного документу про смерть (лікарське свідоцтво про смерть, фельдшерська довідка про смерть, лікарське свідоцтво про перинатальну смерть)
  • рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою

Заяву про реєстрацію смерті необхідно подати не пізніше трьох днів з дня настання смерті чи виявлення тіла, якщо  медичні документи отримати неможливо — не пізніше п’яти днів.

Якщо вам потрібна індивідуальна консультація, звертайтеся до наших юристів через:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • Facebook messenger 
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Перші кроки у відбудові зруйнованих міст: як відновлюють Україну в умовах війни?

Повоєнна відбудова України відбуватиметься за комплексним планом відновлення України, який за дорученням Президента нині готує КМУ. Значну увагу уряд приділить питанню відбудови інфраструктури міст та житла українців.  

Вже сьогодні законодавство України поповнилося кількома важливими документами, для виконання першочергових заходів та робіт для відбудови населених пунктів. Зокрема постанова КМУ від 19 квітня 2022 р. № 473 

Пояснюємо, що вже роблять для відновлення України (щодо будівель, споруд та об’єктів незавершеного будівництва), зокрема, тих територій, де не ведуться бойові дії. 

Для координації та організації робіт в кожному окремому населеному пункті є уповноважені органи — виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, якщо їх немає — військові адміністрації.

Невідкладні роботи на територіях, де закінчилися активні фази бойових дій виконуватимуть за таким планом (постанова КМУ від 19 квітня 2022 р. № 473):

1. Підготовчі роботи

Сюди входить:

  • Розмінування територій, будівель та споруд. ДСНС, Національна поліція, за необхідності підрозділи ЗСУ та СБУ будуть обстежувати територію та знешкоджувати вибухонебезпечні предмети. А також, робитимуть первинний демонтаж частин будівель або їх окремих елементів (у разі потреби) для доступу до пошкоджених об’єктів рятувальниками.
  • Пошук постраждалих та загиблих рятувальниками, комунальниками, пожежниками, добровольцями тощо, транспортування тіл загиблих. 
  • Оперативно-слідчі дії у межах кримінальних проваджень.

2. Попередній візуальний огляд

Його роблять для формування переліку знищених та пошкоджених будівель і споруд, об’єктів незавершеного будівництва для подальшого обстеження.

Для попереднього огляду виконкоми рад створюють спеціальні комісії. Сюди входять представники відповідного органу місцевого самоврядування чи військової адміністрації. Залучати планують фахівців у галузі будівництва, а також рятувальників, правоохоронців, за необхідності військових та співробітників СБУ. 

3. Технічне обстеження будівель і споруд

Відбувається за результатами попереднього візуального огляду. Військова адміністрація завчасно повідомляє на офіційному сайті або письмово інформує власника або управителя пошкодженого майна про рішення щодо технічного обстеження. Після цього складають та затверджують програму робіт.  

Обстеження проводять відповідно до встановленого порядку. Сільські, селищні, міські ради або військові адміністрації залучають фахівців у галузі будівництва або ж або підприємства, установи та організації, у складі яких є такі експерти. 

Державна інспекція з архітектури та містобудування України  (ДІАМ) буде допомагати з обстеженням будівель

За результатами складають звіт з висновком про технічний стан та рекомендації щодо:

  • подальшої експлуатації (зокрема, щодо можливості виконання робіт із відновлення)
  • демонтажу (ліквідації)

До звіту додають акт обстеження з інформацією про категорії пошкоджень будівлі чи споруди. Це потрібно для проведення демонтажних робіт, щоб надалі ніхто не постраждав. 

4. Ухвалення рішень щодо демонтажу чи ремонту пошкоджених будівель 

1) Сільські, селищні, міські ради або військові адміністрації після перегляду звітів та актів передають їх регіональній комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (регіональна комісія ТЕБ та НС) переліки:

  • потенційно аварійно небезпечних будівель, які потребують невідкладного часткового демонтажу 
  • аварійно небезпечних будівель та споруд, які підлягають демонтажу, ліквідації

2) Комісія розглядає звіти та схвалює перелік будівель, які першочергово потрібно демонтувати. 

3) На підставі рішення регіональної комісії сільські, селищні, міські ради або військові адміністрації:

  • затверджують переліки потенційно аварійно небезпечних об’єктів, які потрібно демонтувати, ліквідувати чи відремонтувати 
  • організовує виконання цих робіт відповідно до визначеного порядку 

«Ми отримали чіткий і зрозумілий механізм, який допоможе запобігти загибелі людей завдяки вчасній ліквідації потенційних небезпек, як то демонтаж напівзруйнованої будівлі чи розмінування під’їзду, та зменшить обсяги можливих матеріальних втрат. Це необхідно для розробки подальших кроків для відновлення зруйнованих міст та територій»,

коментує юристка практики захисту бізнесу Христина Унгурян.

Якщо вам потрібна індивідуальна консультація, звертайтеся до наших юристів через:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • Facebook messenger 
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
А ще віднедавна у нас є Patreon. Там будемо ділитися частиною матеріалів від нашої команди. Будемо вдячні, якщо підтримаєте нас, а ми натомість зможемо брати ще більше pro bono кейсів. 

Read More

Що робити, якщо ваша справа залишилася в окупованому суді?

Повномасштабний наступ рф 24 лютого вплинув на всі сфери життя і суди не стали винятком. Через втрату контролю над значною кількістю населених пунктів перестало функціонувати 64 суди.

Справи, які перебувають на розгляді у цих установах, можуть бути втрачені. Це може бути через руйнування будівлі суду і, відповідно, втрати документів або ж окупанти можуть самостійно знищувати справи чи умисно обмежувати доступ до них.

Що може відбутися зі справами на тих територіях, що були під тимчасовою окупацією з 24 лютого?

Офіційної статистики та даних від органів влади щодо втрачених справ за весь період війни з 2014 року немає.  Інформацію про те, що трапилося з судами та справами, які вони розглядали на окупованих територіях можна було отримати, зокрема,  від міжнародних організацій. 

Вперше дослідження проводила Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні, яка підготувала звіт «Доступ до правосуддя в контексті конфлікту в Україні» у грудні 2015 року. У ньому зазначалося:

«…За інформацією працівників переміщеного Донецького апеляційного адміністративного суду, будівлю суду було захоплено озброєними особами, які викинули матеріали справ. Працівникам суду довелось орендувати вантажівку для того, щоб перевезти ті матеріали справ, які їм вдалось знайти. Так само не вдалось вивезти матеріали справ з Ясинуватського міськрайонного суду (Донецька область), при цьому частину матеріалів було знищено або спалено. Після захоплення незаконними збройними угрупованнями прокуратури Луганської області, її працівникам також не вдалось забрати матеріали справ, за винятком окремих особистих документів».

Як відновити втрачене провадження у цивільній, господарській чи адміністративній справі?

На жаль, процесуальне законодавство у цій частині недостатньо розроблене та адаптоване під виклики, які кидає війна.

Згідно з кодексами, відновити можна лише ті провадження, щодо яких було винесено рішення або ухвалу про закриття судового провадження (це стосується випадків, коли позивач відмовився від позову або справу не можуть розглядати в суді, до якого звернулися).

У решті випадків, коли справа, наприклад, була на стадії судового розгляду, відновити такі провадження буде неможливо. У такому разі потрібно буде подавати позовну заяву повторно, попри те, що могли бути втрачені цінні докази, зокрема, документи в єдиному екземплярі.

Важливо також підтвердити, що провадження було втрачено. Це може бути лист із суду, за яким визначено повноваження розглядати справи замість захопленого суду. Документ має підтверджувати те, що матеріали справ не надходили з попереднього суду, і тому він не має можливості її розглянути.

Якщо такого доказу не буде, суд може відмовити у відкритті провадження за повторно поданою заявою.

Якщо рішення у справі все-таки було винесено?

У разі, якщо рішення у справі було винесено, потрібно звернутися з заявою до суду, який вперше розглядав справу.

До заяви про відновлення втраченого судового провадження додають документи, що збереглися в заявника або у справі.

Якщо рішення було підготовлено тим судом, який зараз не працює, потрібно звертатися до того органу, який зараз виконує його функції. Такі суди визначаються Законами України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» та «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Наприклад, справи які розглядалися в АР Крим зараз розглядають в судах Києва.

Судовий збір не потрібно сплачувати.

Як відновити кримінальну справу?

У кримінальних справах відновленню підлягають втрачені матеріали, якщо був  вирок суду. Для цього потрібно також звернутися до суду, який ухвалив вирок.

Втрачені матеріали можуть бути відновлені за заявою учасника судового провадження. Близькі родичі засудженого, який помер, мають право подати відповідну заяву, якщо це необхідно для його реабілітації.

Що робити, якщо вирок не винесли?

Матеріали досудового розслідування, а також ті, що були на розгляді в суді відновленню не підлягатимуть.

У 2021 році представники ООН підготували  звіт «Доступність архівних і судових справ, що залишилися на непідконтрольній уряду України території Донецької та Луганської областей». Фахівці підрахували, що є близько 38 справ, які досі не розглянуті Верховним судом через дві причини:  

  • відсутність матеріалів справи або 
  • неможливість доставки засудженої особи до суду або створення відеозв’язку за наявності в касаційному суді заяви засудженого з проханням про його участь у справі

Що далі буде відбуватися з цими справами незрозуміло, проте точно можна сказати, що таких випадків є набагато більше. 

Крім цього автори звіту згадують проблему отримання паперових матеріалів кримінальних справ з ОРДЛО. Цю процедуру один раз проводили у межах роботи Тристоронньої робочої групи з врегулювання ситуації на Донбасі у 2018 році. Тоді представники групи кількома легковими автомобілями вивезли більше ста справ та передали їх українським судам, проте з того часу це більше не повторилося.

Щодо справ, які перебувають в Криму офіційних даних немає, як і дослідних та наукових пошуків у цьому напрямку.

«Право на судовий захист є одним із основних людських прав. Проте у стані війни держава не завжди може його гарантувати, що підтверджується випадками втрати матеріалів справ. Саме тому має бути запропоновано нові правові інструменти, які зможуть більш ефективно реагувати на ці виклики»,

зазначила помічниця адвоката практики судових спорів Олександра Вергелес.

Якщо вам потрібна індивідуальна консультація, звертайтеся до наших юристів через:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • месенджер Facebook
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
А ще віднедавна у нас є Patreon. Там будемо ділитися частиною матеріалів від нашої команди. Будемо вдячні, якщо підтримаєте нас, а ми натомість зможемо брати ще більше pro bono кейсів.
Read More

Межі законності під час вилучення авто в умовах війни: чи передбачена за це кримінальна відповідальність?

Навіть в умовах війни кожен громадянин має право на забезпечення конституційних прав, зокрема, права власності. Закон визначає чіткі алгоритми, які гарантують їхню реалізацію. Йдеться, серед іншого, і про вилучення транспорту у людей та бізнесу на потреби ЗСУ. 

Які ситуації виникають?

Згідно з указом Президента про воєнний стан, держава має право примусово вилучати майно у громадян та бізнесу під час війни. І це важливо, оскільки у надзвичайних умовах українські військові отримують необхідні ресурси для організації нашого захисту. 

Проте періодично виникає питання щодо зловживання цим правом та меж законності під час відчуження авто чи квартири. Йдеться про недотримання визначеної законом процедури, коли окремі правоохоронці чи військові на власний розсуд вилучають майно. 

Наприклад, приїжджають до офісу вашої компанії та без будь-яких правових підстав вимагають передати авто, зупиняють на блокпосту та відбирають машину або ж ви випадково дізнаєтесь, що ваша автівка більше не стоїть на штрафмайданчику, а їздить містом.

Розповідаємо, що ви маєте знати, опинившись у такій ситуації. 

На якій підставі у вас можуть вилучити авто?

Ст. 41 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, воно є непорушним. Однак в умовах воєнного та надзвичайного стану можуть примусово вилучати вашу власність за конкретно визначених умов, а саме:

  • за наявності суспільної необхідності
  • з дотриманням встановленого законом порядку
  • з повним відшкодуванням їх вартості

Ваше авто не можуть примусово вилучати лише на основі бажання конкретної службової особи. Вилучати транспорт можуть лише на підставі рішення військового командування, погодженим обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради та Радою міністрів АР Крим  (ст. 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»).

Проте з цього правила є виключення. На територіях, де тривають бойові дії, примусово забирати майно можуть за рішенням військового командування без погодження з вищезазначеними органами.

Відповідно до Положення про військово-транспортний обов’язок, вилучати авто можуть на підставі часткового наряду. Це розпорядчий документ голови місцевої держадміністрації, в якому встановлено завдання під час мобілізації для керівників підприємств/установ/організацій з передачі військовим авто і техніки, а також порядок, пункти та строки. Голова місцевої держадміністрації та керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки підписують частковий наряд і скріплюють підписи своїми печатками. Власникам авто частковий наряд надають у разі введення воєнного стану.

Авто громадян чи бізнесу, а також техніку на військові потреби вилучають на підставі часткового наряду за умови повернення після оголошення демобілізації. 

Щоб отримати компенсацію за примусово вилучену автівку перед її передачею потрібно провести оцінку. Процедуру можуть зробити особи, які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності. Якщо такого фахівця залучити неможливо, оцінку можуть зробити органи державної влади чи місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. Якщо власник відсутній чи відмовляється, держава має право проводити таку оцінку самостійно.

Як оформлюють вилучення авто?

Про примусове відчуження або вилучення майна складається акт за єдиним зразком (згідно з положеннями ст. 7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»). 

Акт підписує власник майна (або його законний представник) і уповноважена особа військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що ухвалив таке рішення, і скріплюється печатками. 

До акту додають висновок про вартість майна на дату його оцінки, яку провели у зв’язку примусовим відчуженням.

Якщо авто вилучають без вашої участі, акт все одно складають. Ви зможете отримати  примірник та висновок про вартість майна.

Що робити, якщо ваше авто вилучають без дотримання визначеної процедури?

  • З’ясуйте підстави та мету вилучення транспорту (наприклад, тимчасове затримання авто через правопорушення або відчуження для військових потреб).
  • Попросіть роз’яснити суть процедури, на підставі якої намагаються забрати авто, нормативний акт, яким визначено порядок та обсяг ваших прав та обов’язків. 
  • Вимагайте надати офіційні документи на підтвердження підстав вилучення авто та факту його передачі.
  • У разі відмови дзвоніть у поліцію. Чітко опишіть ваше місце перебування, розпізнавальні знаки ініціаторів вилучення авто (військові/спеціальні звання, прізвище та ім’я, назви посад, підрозділів тощо).
  • Залучіть людей поруч у якості свідків (обов’язково просіть їхні контактні дані.
  • Викличте адвоката на місце події (його участь допоможе в оцінці ситуації, веденні діалогу з ініціаторами вилучення авто, складанні документів та, за необхідності, поданні заяви про кримінальне правопорушення).
  • За можливості зафіксуйте деталі на фото чи відео. 
  • Зверніться за номерами «гарячих ліній»: 
  1. МВС (за номером 1536)
  2. Департамент внутрішньої безпеки Нацполіції України (+380 (50) 352 72 77)
  3. Державне бюро розслідувань (+38 (044) 300 27 07 )
  4. Офіс Генерального прокурора (+38 (096) 236-70-53 )
  5. Міністерство оборони та ЗС України (0 800 50 04 42)
  • У випадку незаконного вилучення зверніться до Державного бюро розслідувань чи прокуратури з заявою про кримінальне правопорушення.

Яка відповідальність загрожує за вилучення майна без дотримання процедури?

Якщо незаконні дії вчиняють правоохоронці, то їх можна кваліфікувати за ст. 365 КК України. Йдеться про перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб. 

Якщо це скоює військовий, то це кваліфікується ст. 426-1 КК України — перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень. Йдеться про умисні дії, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду.

У будь-якому разі, незалежно від того, хто вилучає авто, у його діях можуть бути ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 КК України (незаконне заволодіння транспортом).

«Введення воєнного стану дійсно може призвести до обмеження певних прав громадян, зокрема, права власності. Проте це повинно відбуватися з чітким дотриманням визначених процедур. Особливо йдеться про ті території, де не немає активних бойових дій, а окремі службовці, користуючись військовим станом, відверто перевищують надані їм повноваження. Не вірте тим, хто переконуватиме вас, що зараз в умовах воєнного стану правові системи не працюють та немає сенсу вимагати дотримання законних процедур. Саме своєчасне та повне документування порушення ваших прав дозволить  притягнути винних до встановленої законом відповідальності та створити підґрунтя для відшкодування завданих збитків у майбутньому»,

коментує радник, адвокат кримінальної практики Ілля Воробйов. 

Якщо вашу автівку вилучили незаконно, адвокати нашої компанії готові надати кваліфіковану юридичну допомогу для притягненні винних до відповідальності та забезпеченні компенсації завданої шкоди. 

Якщо вам потрібна індивідуальна консультація, звертайтеся до наших юристів через:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • Facebook messenger 
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
А ще віднедавна у нас є Patreon. Там будемо ділитися частиною матеріалів від нашої команди. Будемо вдячні, якщо підтримаєте нас, а ми натомість зможемо брати ще більше pro bono кейсів.
Read More

Відновлення ринку нерухомості: поновлення доступу нотаріусів до реєстру речових прав на нерухоме майно

З моменту російського вторгнення в Україну, ринок нерухомості став на паузу. Це, серед іншого, пояснюється бажанням держави зберегти кібербезпеку держреєстрів, а також уникнути можливих спроб рейдерських атак. 

Разом з тим, пішов третій місяць війни, частина українців бажає продати своє майно, а релокований бізнес — не залежати від бажань орендодавця.

Тому Кабмін вдосконалив постанову про новою від 19 квітня 2022 року. Документ визначає, які нотаріуси матимуть право укладати угоди з купівлі-продажу нерухомого майна в Україні.

Що має зробити нотаріус, щоб отримати доступ до реєстру нерухомого майна? 

1. Подати заяву про включення до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, які в умовах воєнного стану мають право працювати з цінним майном, голові відповідного відділення Нотаріальної палати або відповідальним особам — нотаріусам відповідного відділення.

2. Нотаріальна палата або її відділення протягом 2-х робочих днів направляє повідомлення до Мін’юсту щодо фактичного провадження приватної діяльності таким нотаріусом на його робочому місці (в офісі, вказаному в ліцензії, а не віддалено).

Станом на 29 квітня 271 нотаріус Києва подав заяву до Мін’юсту на продовження діяльності під час військового стану та поновлення доступу до державних реєстрів. Такі дані голови Комісії НПУ з питань запобігання та протидії кіберзлочинності Наталії Козаєвої.  

Хто матиме право вчиняти дії стосовно нерухомого майна? 

До переліку включено нотаріусів, які відповідають таким критеріям:

  • після 24 листопада 2017 року не вчиняли виконавчого напису на кредитному договорі, що не є нотаріально посвідченим
  • після 1 січня 2020 року Мін’юст не анульовував/блокував на три місяці або ухвалював щонайменше два рішення про блокування на менше трьох місяців доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, крім рішень, які скасовано (визнано протиправними або нечинними) рішенням суду, яке набрало законної сили
  • у період із 25 лютого цього року до їх включення до переліку не посвідчували договори щодо відчуження нерухомого майна, поділу (виділу) нерухомого майна, іпотеки, встановлення довірчої власності на нерухоме майно
  • щодо них не внесено подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, яке перебуває на розгляді Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мін’юсті
  • не вчиняли нотаріальних дій від імені фізичних осіб, які в цей час  перебували за межами України (крім дій на підставі довіреності або в порядку законного представництва) або померли
  • не мають простроченої заборгованості зі сплати членських внесків до Нотаріальної палати за понад  рік

Які нотаріальні дії заборонено? 

  • Вносити майно до статутного капіталу або отримувати у зв’язку з виходом із товариства 
  • Укладати договори купівлі-продажу предмета іпотеки, що належить фізичній особі, за споживчим кредитом, крім випадків, коли такий продаж здійснено за згодою іпотекодавця
  • Продавати нерухоме майно, що перебуває у власності менше місяця, крім випадків отримання його у спадщину чи внаслідок визначення розміру частки у спільній сумісній власності
  • Укладати угоди щодо продажу нерухомого майна, корпоративних прав, іпотеки від імені фізичної особи за участі представника на підставі довіреності
  • Нотаріальне посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, іпотеки здійснюють виключно за місцезнаходженням такого майна, крім нерухомого майна, розташованого у Києві чи області

«Відновлення ринку нерухомості йде на користь усім — і громадянам, які бажають продати своє нерухоме майно для подальшої зміни місця проживання, і бізнесу, який релокувався, і державі, яка отримуватиме кошти у вигляді податків із таких угод. Держава встановила механізми, які є своєрідним щитом у боротьбі з можливими рейдерськими атаками чи недобросовісними діями з боку нотаріусів»,

коментує керівниця практики захисту бізнесу Ангеліна Климчук. 

Якщо вам потрібна індивідуальна консультація, звертайтеся до наших юристів через:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • месенджер Facebook
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

КАСКО, автоцивілка, безпека життя та здоров’я: що потрібно знати про страхування у період воєнного стану?

З початку введення воєнного стану в Україні у багатьох людей виникали запитання стосовно дії договорів страхування на авто, майно та здоров’я. Відповідаємо на найпоширеніші запити. 

Чи діють зараз договори страхування?

Так. Всі договори страхування діють, як і до війни. Страхові компанії працюють у звичному режимі, проте з урахуванням обмежень через бойові дії на певних територіях.

Більшість страхових компаній надали роз’яснення про режим роботи, механізм повідомлення про страхові випадки та  контакти для оперативного вирішення будь-яких питань. Таким чином, попри воєнний стан в Україні, майно чи здоров’я українців залишаються застрахованими, а люди можуть розраховувати на страхові виплати.

Чи укладають зараз нові договори страхування?

У випадку, якщо ваш попередній договір закінчився, ви можете укласти новий. Це стосується всіх типових видів страхування:

  • ОСЦПВ (автоцивілка)
  • КАСКО
  • Страхування майна
  • Страхування життя
  • Медичне страхування
  • Туристичне страхування

Чи є воєнний стан підставою для відмови у страховій виплаті?

Саме по собі введення воєнного стану в країні не є підставою для відмови у страхових виплатах. Все залежить від того, які саме умови прописані в договорі та яким чином пошкоджено ваше майно.

Якщо пошкодження майна сталось внаслідок бойових дій?

Шкода, завдана в результаті бойових дій (обстріли, бомбардування тощо), не покривається страховкою, тому не підлягає страховому відшкодуванню.

Якщо майнові втрати не спричинені бойовими діями?

Якщо ваше майно знищено чи пошкоджено під час війни, проте не внаслідок бойових дій (ДТП, звичайна пожежа тощо) страхові компанії здебільшого виплачують страхове відшкодування в звичайному порядку.

Втім після початку війни на Донбасі у 2014 році, страхові компанії почали вносити до договорів пункти, якими обмежують страхові відшкодування за пошкодження майна внаслідок або під час війни, вторгнення, збройних протистоянь тощо у зоні, де тривають бойові дії. Ця територія постійно змінюється, тому неможливо чітко встановити та нормативно закріпити кордони, на яких договори страхування не діють.

Найімовірніше у суперечливих ситуаціях страхові компанії будуть відмовляти у виплатах, а тому така відмова стане предметом спору у судах. Щоб відмовити у страховому відшкодуванні, страхова компанія має довести, що конкретний випадок стався саме в зоні безпосередніх бойових дій.

Медичне страхування під час війни

Як правило, поранення або загибель цивільних внаслідок бойових дій не покривається страховкою, а тому розраховувати на страхове відшкодування не варто.

Однак деякі страхові компанії вже заявили, що готові повністю або частково компенсувати витрати на лікування своїм клієнтам. Тому можливість отримати страхове відшкодування необхідно з’ясувати у своєї страхової.

Військова агресія росії проти України є форс-мажорною обставиною. Це підтверджує лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого.

Чи є війна «форс-мажором»?

Законодавство передбачає, що сторони звільняються від відповідальності за порушення своїх зобов’язань, внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин (форс-мажор).

Так, страхова компанія може посилатися на дію таких обставин, як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання умов договору.

Проте слід пам’ятати, що дія форс-мажорних обставин не звільняє страхову від виконання своїх зобов’язань за договором, а лише дозволяє відстрочити їх виконання та звільняє від штрафів за таке прострочення.

Саме тому страховик може затримати страхову виплату, але змушений буде здійснити її, коли дія форс-мажору припиниться.

Що робити, якщо настав страховий випадок?

У випадку настання страхового випадку, знищення чи пошкодження майна, насамперед слід зафіксувати всі пошкодження на фото чи відео. Навіть якщо така шкода завдана внаслідок бойових дій — ви можете отримати компенсацію від держави (детальніше про фіксацію пошкодження майна та відшкодування читайте тут і тут ).

Далі вам потрібно ознайомитися з умовами договору та звернутися до страхової компанії. У договорі зазвичай вказують детальну інформацію по порядку, строкам звернення та документам, необхідним для підтвердження настання страхового випадку.

Наразі НБУ у своєму роз’ясненні рекомендував страховикам спростити врегулювання страхових випадків, використовуючи електронні документи і копії (якщо немає оригіналів), а також використовувати інші способи дистанційно врегульовувати страхові випадки.

«Навіть якщо страхова відмовляє вам у виплаті, залишається ще один спосіб отримати компенсацію — судовий. Тому важливо отримати фахову консультацію адвоката, як під час збору документів, так і під час оскарження рішення страхової компанії. Так, адвокат зможе оцінити перспективи судового процесу та вірогідність позитивного результату у майбутньому»,

зазначає адвокат практики судових спорів Андрій Новак.

Якщо вам потрібна індивідуальна консультація, звертайтеся до наших юристів через:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • месенджер Facebook
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Самовільне залишення військової частини або місця служби та дезертирство: пояснюємо чим це загрожує

Відсьогодні стартує наша нова щотижнева рубрика про найактуальніші #міллерпрозлочини. 

Наша команда буде детально пояснювати, які дії можуть призвести до порушення закону, як відрізнити кримінальне правопорушення від адміністративного та багато іншого. 

В Україні третій місяць війна і в умовах воєнного стану та загальної мобілізації дуже важливо, щоб кожен армієць належно ніс військову службу та завжди був готовим стати на захист держави.

Проте ми не можемо виключати поодинокі випадки чи то самовільного залишення служби, чи то дезертирства. Тому допомагаємо розібратися, що це за поняття та чим загрожує недотримання воєнних уставів. 

Самовільне залишення військової частини або місця служби

Під самовільним залишенням розуміють те, що вчиняють неправомірно, без дозволу керівництва. Ці порушення передбачають адміністративну або кримінальну відповідальність. 

Адміністративна відповідальність (ст. 172-11 КУпАП)

  • Самовільне залишення військової частини чи місця служби військовослужбовцем-строковиком або неявка протягом 3-х днів без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення/переведення, з відпустки, відрядження чи лікування. 

Покарання — 5 днів арешту з утриманням на гауптвахті (місце, де примусово утримують військовиків-порушників військової дисципліни).

  • Повторне вчинення такого правопорушення протягом року. 

Покарання — від 7 до 10 днів арешту з утриманням на гауптвахті.

  • Неявка протягом 10 днів військовослужбовця (крім строкової служби), військовозобов’язаного та резервіста без поважних причин з відпустки, відрядження, лікування, призначення/переведення. 

Покарання — штраф або 7 днів арешту з утриманням на гауптвахті.

Кримінальна відповідальність (ст. 407 КК України) 

Відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби виділяють для: 

  • військовослужбовців строкової та нестрокової служби 
  • військовослужбовців в умовах особливого періоду, воєнного стану або в бойовій обстановці

Військовослужбовці строкової служби (частина 1 ст. 407 КК України) 

Неявка військовослужбовця строкової служби вчасно та без поважних причин на службу (у разі звільнення), з відпустки, відрядження, лікування,  призначення/переведення понад три дні, але не більше місяця.

Покарання — до 2 років у дисциплінарному батальйоні або до 3 років позбавлення волі.

Військовослужбовці, крім строкової служби (частина 2 ст. 407 КК України) 

Самовільне залишення військової частини або місця служби, неявка без поважних причин від 3 до 10 днів, але не більше місяця, скоєні повторно протягом року.

Покарання —  штраф; службове обмеження до 2 років; до 3 років позбавлення волі.

Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також неявка вчасно на службу без поважних причин на понад місяць (частина 3 ст. 407 КК України).

Покарання  —  від 2 до 5 років позбавлення волі. 

Самовільне залишення військової частини або місця служби в умовах особливого періоду (частина 4 ст. 407 КК України). 

Покарання  — від 3 до 7 років позбавленням волі. 

Самовільне залишення військової частини або місця служби в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці (частина 5 ст. 407 КК України) 

Покарання —  від 5 до 10 років позбавлення волі. 

Незаконна відсутність до 3 днів військовослужбовця строкової служби та до 10 днів, скоєна офіцером, прапорщиком, військовослужбовцем за контрактом вперше або через рік з моменту самовільного залишення військової частини або місця служби, є дисциплінарним проступком.

Чи буде відповідальність, якщо на неявку є поважні причини?

Ні, такі дії не кваліфікуються за ст. 407 КК України. Причинами неявки можуть бути хвороба військовослужбовця або його родичів, стихійні лиха, аварія тощо. 

Чи буде кримінальним правопорушенням, якщо військовий  самовільно залишив один підрозділ та перебуває в іншому в межах однієї військової частини?

Ні, такі дії не є злочином. Проте, якщо підрозділи однієї частини розташовані окремо один від одного, самовільне залишення підрозділу буде вважатися протиправним.

Кого можуть покарати за такі дії?

Військовослужбовця строкової служби, особу офіцерського складу, прапорщика, мічмана і військовослужбовця за контрактом. 

Дезертирство 

Дезертирство — самовільне залишення військової частини або місця служби для ухилення від виконання обов’язку, а також свідома неявка у разі призначення/переведення, з відрядження, відпустки або лікування (ст. 408 КК України).

Покарання  — від 2 до 5 років позбавлення волі.

Якщо дезертирство зі зброєю або за попередньою змовою групою осіб — від 5 до 10 років позбавлення волі. 

Дезертирство в умовах особливого періоду карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. 

Вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці — від 5 до 12 років в’язниці.

Вчиняючи дезертирство військовослужбовець має намір в подальшому не повертатись до військової служби.

Кого можуть покарати?

Військовослужбовця, який служить за призовом або за контрактом.

Чим відрізняється дезертирство від самовільного залишення служби?

Прямим умислом на ухилення від подальшої військової служби. 

Підтвердження прямого умислу: 

  • придбання військовослужбовцем фіктивних документів 
  • проживання під чужим іменем 
  • приховування своєї приналежності до військових формувань тощо

У випадку самовільного залишення частини військовий має намір повернутися до служби. 

Якщо вас цікавлять якісь конкретні теми, які вам важливо з’ясувати та отримати більш детальне пояснення — пишіть, будь ласка, нам у коментарях. Ми візьмемо це до уваги під час підготовки до наступних публікацій. 

Read More