Справа «Словацького дому»: інвестиційний клімат України знову під загрозою 

Верховний суд заново порушив провадження щодо рейдерства офісного центру «Словацький дім». Йдеться про захист іноземних інвестицій в Україні, які постраждали від незаконних дій Фонду гарантування вкладів та фінансової компанії «Інвестохіллс Веста».

Раніше ми захистили вкладення на 3,5 млн євро та здобули перемогу у Верховному суду на користь словацького інвестора. Проте справу розглянуть знову на вимогу приватного нотаріуса, який посвідчував угоду між фінансовою компанією та Фондом гарантування вкладів. Слухатимуть справу у закритому режимі, досліджуючи виключно письмові матеріали без участі сторін. 

Суди за цим кейсом тривають понад 3 роки і мали б завершитися у жовтні минулого року остаточним рішенням Верховного суду. Втім їх продовжують поновлювати. 

Чому це важливо? 

У липні на Міжнародній конференції в Лугано український уряд представив План відновлення України. Згідно з ним, іноземні країни погодилися вкласти майже 1,9 млрд доларів у розбудову України після війни. 

Візією ж відновлення стало гасло: «Сильна європейська країна — магніт для іноземних інвестицій». Тобто протягом наступних 10 років Україні вкрай необхідна довіра закордонних інвесторів. 

Про яку справу йде мова? 

Два роки тому приватний нотаріус перереєстрував офісне приміщення наших клієнтів, іноземних інвесторів, на фінансову компанію. А це близько 6 тис. квадратних метрів в історичному центрі Києва. Представники «ІнвестохіллсВеста» намагалися силоміць захопити офіс і перезаключити  договори з орендарями приміщення. 

На захист іноземних інвестицій, крім усіх судових інстанцій, тоді стала Тимчасова спеціальна комісія ВРУ з питань захисту прав інвесторів, урядовий офіс із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest та Офіс протидії рейдерству. Саме за підтримки урядових організацій вдалося зберегти активи іноземних інвесторів та не дати захопити офіс силоміць. 

А також справа потрапила під особистий контроль Марека Шафіна — Надзвичайного і Повноважного Посла Словацької Республіки в Україні. 

Повторний розгляд справи Верховним судом та ухвалення рішення на користь приватного нотаріуса (фактично фінансової компанії) може негативно вплинути на інвестиційну привабливість України, в перспективі залучення коштів іноземних партнерів до відбудови нашої країни після війни. 

«Справа пішла на друге коло розгляду у Верховному суді. Замість того, щоб боротися із зовнішнім ворогом проти якого закумульовано всі ресурси нашої держави, доводиться повторно боротися за права іноземних інвесторів, які повірили в Україну до війни та продовжують її підтримувати інформаційно і гуманітарною допомогою»,

коментує адвокатка, керівниця практики захисту бізнесу Ангеліна Климчук. 

Більше про цю справу тут: .

Read More

Нашій компанії виповнилося 10 років

В Україні війна і святкування нині не на часі. Тому командою ми пішли на екскурсію до Національного музею історії України.

Ви знали, що музей нині напівпорожній? Майже всі експонати на початку війни співробітники вивезли, рятуючи від руйнувань.

На честь десятиліття компанії ми:

  • прослухали екскурсію про Київ та Україну
  • провели в музеї інтелектуальну гру з питаннями на знання історії України
  • фінансово підтримали музей

Ми відкладемо інші заходи, поки наші громадяни, колеги, друзі і клієнти на війні.

Всьому свій час.

#Miller_10yearsanniversary

Read More

Захищаємо права полонених азовців: подали скаргу до Європейського суду з прав людини 

Незаконне утримання, заборона спілкування з рідними, катування, можливий суд та подальше вбивство — частина тих порушень, з якими стикаються українські військовополонені. Наша компанія взяла під pro bono-захист матір двох братів-військовослужбовців полку «Азов», які боронили Маріуполь та навесні цього року потрапили у російський полон. 

У чому суть позову? 

Молодший, 21-річний військовослужбовець, зник безвісти 15 квітня поблизу Маріуполя маючи тяжке поранення ноги. Останнє, що про нього відомо — через три дні після зникнення його світлина з’явилася у  телеграм-каналі з повідомленням, що він у російському полоні.  Відтоді не було жодної інформацію про його місце перебування та стан здоров’я.

Старшого брата, 28 років, було захоплено у полон разом з іншими Азовцями 17-18 травня, він перебував в Оленівській колонії. Хлопець був одним із постраждалих внаслідок теракту 29 липня. Тоді росія підірвала барак з військовополоненими, щоб звинуватити в цьому Україну.  Військовий зазнав поранення та певний час перебував на лікуванні в Донецьку. 21 вересня він повернувся додому у межах обміну полоненими.

Для встановлення факту порушення прав двох братів ми звернулися до Європейського суду з прав людини зі скаргою про: :

  • Порушення права на життя (ст. 2 Конвенції) — понад 50 військовополонених, які перебували у смт. Оленівка, загинули внаслідок теракту, скоєного росіянами. Також довгий час високопосадовці рф та їх маріонеткові представники в Л/ДНР погрожують військовополоненим судами за «законами» Л/ДНР, яка передбачає смертну кару. Все це прямо та опосередковано створює реальну загрозу життю військовополонених та порушує їхні права.
  • Заборону катування (ст. 3 Конвенції) — під час подання скарги ми взяли пояснення у свідків, також колишніх військовополонених, які підтвердили нелюдське поводження з військовополоненими з боку рф. Їх тримають в антисанітарних умовах, не надають медичної допомоги, майже не годують та дають воду жахливої якості, що разом можна описати як поводження, заборонене Конвенцією. 
  • Право на свободу та особисту недоторканність (ст. 5 Конвенції) — ця стаття гарантує, що нікого не може бути затримано, крім як на законних підставах із повідомленням причин затримання особі та її близьким. росія не виконала цього зобов’язання, не має права затримувати українських військовополонених, тримати їх у полоні, особливо, враховуючи численні порушення правил Женевської конвенції про поводження з військовополоненими зі свого  боку;
  • Право на приватне та сімейне життя (ст. 8 Конвенції) — як і будь-яка людина, військовополонені мають право на спілкування з рідними, друзями та перебування з сім’єю. Ці права також гарантовано Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими, яка їх розширює дозвіллям, навчанням, роботою. Проте росія не допускає до них представників міжнародних організацій, забороняє і заважає їм спілкуватися з рідними. 

Чому ми позиваємося до ЄСПЛ? 

ЄСПЛ  об’єднує країни Ради Європи під дією Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує кожному, чиї права було порушене та хто не може захисти їх на національному рівні, право звернутися за захистом до ЄСПЛ. Рішення цього суду є обов’язковими до виконання всіма членами Ради Європи.

Хоча держдума рф ухвалила закон, яким відмовляються виконувати всі рішення суду після 15 березня, росія, попри  це, продовжує нести відповідальність за всі свої діяння, які вона вчинила до 16 вересня 2022 року (день остаточного виключення із Європейського суду) і має відновлювати права людей та компенсувати шкоду.

Що далі? 

Нині ми чекаємо на модерацію скарги секретаріатом та передачі її на розгляд суду. Після цього, її швидше за все об’єднають із багатьма іншими зверненнями, що подають для захисту інших військовополонених та має початися період комунікацій, під час яких сторони надають додаткові пояснення, докази та фактично розглядають скаргу.

Процес захисту у суді не швидкий і займе кілька років. Проте ми вважаємо необхідним звернутися до ЄСПЛ, щоб довести та зафіксувати рішенням суду нелюдські порушення прав людини, скоєні росією. Ми не можемо допустити, щоб світова спільноту ігнорувала численні воєнні злочини росії та її небезпеку для світу. Жодна особа чи навіть держава не мають залишатися безкарними і попри те, що рф вже відмовляється виконувати рішення суду, ми бажаємо отримати призначення компенсації та виконати його у майбутньому за допомогою інших міжнародних та національних механізмів. 

Read More

Справа проти Альфа-Банку: інтереси банку у суді представляв захисник, чиї повноваження адвоката є сумнівними 

Суд допустив до участі у засіданні представника сторони Альфа-Банку, чиї повноваження щодо можливості вести адвокатську діяльність сумнівні. Саме за його підписом Альфа-Банк вимагав зробити слухання закритим. Необхідність у цьому обгрунтували банківською таємницею.

Крім того, суд проігнорував, що проросійський банк не сплатив визначену суму судового збору. А це 868 350 грн замість 2 481 грн. 

Чому це важливо? 

Конституцією України встановлено — виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Звісно, що законом встановлено певні виключення, проте справа на 8 мільйонів доларів до таких не належить. 

Фактично заяви, докази та пояснення цієї особи не може бути прийнято судом до уваги, оскільки остання не є учасником у справі і може бути виключно слухачем. Проте Господарський суд Києва у цій справі іншої думки. 

Крім того, суд прогавив і недоліки позовної заяви та порушив  провадження. Після аргументованого клопотання наших адвокатів суд не зупинив подальший розгляд справи, щоб Альфа-Банк сплатив решту 865 869 грн судового збору та суд продовжив слухання. 

«Господарський суд Києва демонструє виключні умови слухання справ за участі Альфа-Банку, ігноруючи, зокрема, конституційну реформу інституту адвокатури. Крім того, він дозволив, щоб сторона у цій справі оминула приписи закону хитрощами. Це недопустимо. Особливо, коли в інших судів через відсутність фінансування немає можливості надсилати поштову кореспонденцію та друкувати сторонам процесуальні документи»,

коментує адвокатка, керівниця практики захисту бізнесу Ангеліна Климчук. 

Про що йдеться? 

Справа стосується угоди про купівлю-продаж Альфа-Банком іноземної валюти у Акордбанку, чиї інтереси представляє наша компанія. 

Йдеться про 8 млн доларів, які Альфа-Банк мав придбати в Акордбанку до початку війни за 227 990 424 грн. 

Втім у перший день повномасштабного вторгнення Альфа-банк повідомив, що не зможе виконати свої зобов’язання за договором, тобто купити валюту за встановлену суму. Угоду скасували. Однак незабаром банк подав позов до суду з вимогою сплатити на його користь 8 млн доларів за курсом 28,5 за долар. А нині він майже вдвічі вищий. Тобто, на рівному місці Альфа-Банк хоче збагатитися на 101 552 736 грн.

Що далі? 

Адвокати нашої компанії будуть оскаржувати позицію Господарського суду Києва в апеляції. Такі рішення є грубим порушенням процесуального права та є підставою для скасування рішення у цій справі. 

У цій справі адвокати нашої компанії захищають Акордбанк зі 100% часткою українського капіталу у справі проти Альфа-Банку, у якому понад 85% належать резидентам росії. 

Read More

Бюро економічної безпеки України: чи ефективно працює нове правоохоронне відомство? 

Торік наприкінці листопада у структурі українських правоохоронних органів з’явилося нове відомство — Бюро економічної безпеки України. А вже за місяць детективи БЕБ оголосили про першу першу підозру за несплату 66 млн грн податків.

Що це за орган та навіщо він Україні?

Історія створення відомства, яке замінить податкову міліцію та інші фінансові органи з розслідування та протидії економічним злочинам почалася у 2013 році. Головна причина — необхідність реформувати податкову та СБУ. На той час вони були фактично каральними органами, які тиснули на бізнес, мали корупційні ризики, а їхні функції дещо дублювалися. Хоча мали займатися протидією економічній та корупційній злочинності. 

Тоді Кабмін вперше представив концепцію Служби фінансових розслідувань України. Але вона не знайшла достатньої підтримки серед депутатів та Євросоюзу. У видозміненому вигляді цей та інші проєкт кочували з Мінфіну, КМУ до ВРУ і назад, поки у 2020 році, депутати не представили новий концепт — Бюро економічної безпеки. 

Наразі БЕБ займається протидією правопорушень в економічній сфері. Головна відмінність від колишніх органів — впровадження аналітичного підходу (збір та аналіз великих об’ємів даних, використання сучасних технологій OSINT — розвідки за відкритими джерелами тощо) до виявлення та розслідування фінансово-економічних злочинів. 

Першочергові завдання:

  • виявлення ризиків у сфері економіки
  • оцінка ризиків і загроз економічній безпеці держави, їх мінімізація
  • участь в удосконаленні законодавства у сфері протидії корупції 

А потім вже — кримінальні правопорушення у сфері економіки.

Яка підслідність БЕБ?

  • Підробка грошей, цінних паперів, марок акцизного податку (ст. 199 ККУ)
  • Незаконні азартні ігри (ст. 203-2 ККУ)
  • Незаконне виготовлення і збут підакцизних товарів (ст. 204 ККУ)
  • Протидія законній господарській діяльності (ст. 206 ККУ)
  • Ухилення від сплати податків та ЄСВ (ст. 212, 212-1 ККУ)
  • Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 ККУ
  • нНезаконна приватизація (ст. 233 ККУ) тощо

Не обійшлося і без перетину з іншими органами. Так детективи БЕБ можуть розслідувати злочини щодо:

  •  розтрати, якщо предметом є бюджетне відшкодування (ст. 191 ККУ)
  •  протиправного заволодіння майном підприємства (ст. 206-2  ККУ)
  •  нецільового використання бюджетних коштів (ст. 210  ККУ)
  •  видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону (ст. 211 ККУ)

якщо досудове розслідування не віднесено до підслідності ДБР чи НАБУ. 

Однак це може викликати конфлікт між правоохоронними органами, коли на перших етапах ще не буде встановлено суб’єкт чи предмет злочину та боротьбу між органами за провадження. Що у підсумку призведе до недопустимості доказів та неефективності роботи детективів, слідчих та прокурорів.

Що зі статистикою? 

За останні кілька місяців БЕБ відзвітувалася про кілька гучних справ, серед яких:

  • Викриття так званого конвертаційного центру. Використовуючи фіктивні фірми, злочинна група допомагала підприємствам приховувати та переводити в готівку свої прибутки. Внаслідок незаконних оборудок вони привласнили понад 3,5 млрд грн. 
  • Працівники БЕБ за допомогою румунських прикордонників виявили чоловіка, який намагався перевезти незадекларовані 1,6 млн дол. США та 50 тис. євро (понад 66 млн грн). Гроші у нього вилучили. 
  • БЕБ арештував активи 420 млн грн та понад 700 тис. товарів компаній відомої російської бізнесвумен, яка володіє мережею магазинів «Brocard». 
  • Співробітники БЕБ запобігли розкраданню з бюджету 837 милн грн. Йдеться про  превентивні заходи, завдяки яким службовці 30 компаній подали уточнюючі декларації і  зменшили суму відшкодування від держави.
  • БЕБ оголосила підозри керівнику та заступнику начальника державного підприємства, яких звинувачуюють у привласнені та розтраті майна на понад 4 млн грн.

Проте діяльність БЕП не зовсім прозора у частині звітування. На офіційному сайті у розділі «Плани та звіти» відсутні статистичні відомості. На головній сторінці розміщені три пункти, що характеризують роботу відомства:

  1. Арештовано активів рф/рб — 40 млрд грн. 
  2. Упереджено розкрадання — 4 млрд грн. 
  3. Відшкодовано збитків у КП — 3,1 млрд грн.

У той же час Офіс Генерального прокурора у своїй звітності за перші 8 місяців цього року наводить такі дані:

  • всього у провадженні БЕБ перебуває 258 кримінальних правопорушень
  • вручено повідомлення про підозру 9 особам
  • до суду направлено 3 провадження
  • закрито 4 провадження
  • встановлена сума матеріальних збитків 39 307 тис. грн.
  • накладено арешт на 4200 тис. грн.
  • відшкодовано збитків — 0 грн.

З цього випливає, що статистичні дані ОГП та БЕБ не збігаються. Коли БЕБ говорить про неймовірні успіхи, Генпрокуратура їх спростовує та наводить свої цифри, такі як повна відсутність відшкодування збитків та різниця в сумі арештованих актів майже у 1000 разів. 

Навіть якщо статистика ОГП не охоплює арешти активів рф/рб, все одно цифра, яку дає прокуратура є меншою тої, яку наводить БЕБ у своїх новинах (наприклад, про арешт автомобілів вартістю 220 млн грн). 

Які проблеми та конфлікти?

По-перше, відтік кадрів. Штат БЕП складає 700 людей. Однак за інформацією з сайту, з серпня минулого року, на роботу було прийнято 370 людей і вже звільнили 79 — тобто майже 21,5 % від найманих працівників. Наразі у штаті 291 людина — тобто 41,5% від загальної чисельності (дані станом на 20 вересня). І логічно, що такі ротації впливають на якість роботи цього органу. 

Також стосуючись першого, не зрозуміло чому при першому конкурсі торік набирали людей без досвіду, а вже в новому вимагають загальний стаж роботи для аналітиків та стаж слідчої чи оперативно-розшукової діяльності для детективів. 

Робили це ймовірно, щоб швидко наповнити відомство та запустити його діяльність, нехтуючи ризиками якості та професійності співробітників, або щоб на роботу могли прийти старі кадри з податкових органів.

Інформації щодо територіальних управлінь взагалі немає. Нині з 23 необхідних створено лише 4 у Львівській, Київській, Одеській та Волинській областях, куди триває конкурс з добору кадрів.

По-друге, склад нового БЕБ. Більшість персоналу цього органу складають колишні працівники податкових органів та податкової міліції. Фактично кадри поповнилися старими міліціонерами, і на відміну від ДБР, для БЕБ не передбачалося пільг при  прийнятті колишніх співробітників податкових органів. Це певною мірою підриває довіру до оновлення системи захисту та протидії економічним правопорушенням в Україні.

По-третє, конфлікт із Радою громадського контролю. 18 липня рада призупинила свою роботу у конкурсних комісіях та звинуватило керівництво БЕБ у неналежній організації  та призначені на керівні посади у територіальних управліннях осіб із сумнівною репутацією. Це призводить до недійсності всіх результатів конкурсу після 19 липня до призначення нових членів Ради у комісії. Чи відбулося це насправді встановити важко, оскільки Рада не публікувала жодних протоколів після 18 липня.

По-четверте, хоча КПК визначив за БЕБ виключну підслідність щодо справ з організації незаконного азартного бізнесу (ст. 203-2 ККУ), досудове розслідування та процесуальне керівництво чомусь продовжують виконувати органи національної поліції та місцеві прокуратури. Якщо такі випадки траплятимуться і далі та щодо інших злочинів теж, це зрештою нівелює створення БЕБ.

Що далі?

За 10 місяців роботи і 7 в умовах війни БЕБ розпочав свою роботу, встиг пристосуватися до нових умов, проте зіштовхнувся із багатьма труднощами. 

Нині потрібен перезапуск роботи Ради громадського контролю та відновлення її довіри до керівництва органу, щоб забезпечити повноцінний та незалежний конкурс. Далі обрати голів та нарешті запустити роботу інших територіальних управлінь. 

Важливо вирішити проблему статистики. Це можливо завдяки впровадженню повністю уніфікованих форм звітності між ОГП та БЕБ, щоб їхні дані були однаковими, а бюро відкритими та прозорим. 

Як і будь-який інший орган він зіштовхнувся із конфліктами з іншими органами розслідувань, що не хочуть чи не можуть визнавати його виключну підсудність. Проте ця проблема притаманна всім новоствореним та старим відомствам, як НАБУ, ДБР, СБУ, і потребує комплексного вирішення у Кримінальному процесуальному кодексі. 
Наразі БЕБ не викликає ентузіазму у сторонніх спостерігачів. Його планували створити як ефективне оновлення української системи попередження та протидії економічній злочинності. Орган закладає дійсно нові та важливі першочергові принципи попередження економічних правопорушень та збитків, виявлення зон ризиків та протидії ним, і вже на другому плані постає його розслідувальна та карна функція. Зрозуміло, що в умовах воєнного стану, коли він перекваліфікувався у напіввійськове відомство, що займається арештом активів рф/рб, він не зміг показати у повній мірі, через що важко зробити висновки. Проте через деякий час з притоком нових кадрів, запуском територіальних управлінь, довірою від громадського контролю на нас має чекати новий рівень економічної захищеності в Україні.

Read More

Справа «Трейд Коммодіті»: суд продовжив досліджувати телефонні розмови фігурантів провадження

Аудіорозмови між фігурантами провадження у справі про закупівлю палива Міноборони були предметом дослідження у Вищому антикорупційному суді. Вже кілька засідань постіль суд досліджує матеріали негласних слідчих дій. 

Про що йдеться? 

Суть кримінального процесу полягає у тому, що прокурор має у суді довести те, що на його думку дійсно сталося і що він описав в обвинувальному акті — основному документі у справі. Для цього сторона обвинувачення має надати суду докази — письмові документи, аудіо- та відеозаписи чи пояснення свідків.

Але на цьому судовому засіданні було досліджено розмови, які не доводять нічого з того, що викладено в обвинувальному акті: 

  • розмови, записані уже після подій, досліджуваних у справі
  • розмови, які свідчитать, що більшість фігурантів справи знайома між собою — що не є порушенням і не оспорюється 
  • часто предметом розмови є відірвані від контексту запитання — і навіть прокурор не може достеменно знати про що йдеться, тому пропонує суду припущення

У чому суть справи? 

Нагадаємо, справа стосується нібито завищених цін під час закупівлі палива Міноборони у ТОВ «Трейд Коммодіті» у 2016 році. Ціни було підвищено після укладення договорів закупівлі у зв’язку зі зростанням вартості палива на ринку. На лаві підсудних співробітники міністерства, компанії-постачальника та інвестор. 

Наша компанія представляє інтереси інвестора ТОВ  «Трейд Коммодіті» Володимира Трофименка. 

Сторона обвинувачення вважає, що посадовці Міноборони, компанії-постачальника та Володимир Трофименко змовились між собою, щоб незаконно заволодіти надбавкою до ціни на паливо.

Це не останнє засідання, присвячене дослідженню негласних слідчих дій і аудіозаписів розмов. Наступне призначено на 10:00 13 жовтня. 

Зі звітом із попереднього засідання можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/nVvOrnR.

[:en]

Аудіорозмови між фігурантами провадження у справі про закупівлю палива Міноборони були предметом дослідження у Вищому антикорупційному суді. Вже кілька засідань поспіль суд досліджує матеріали негласних слідчих дій. 

Про що йдеться? 

Суть кримінального процесу полягає у тому, що прокурор має у суді довести те, що на його думку дійсно сталося і що він описав в обвинувальному акті — основному документі у справі. Для цього сторона обвинувачення має надати суду докази — письмові документи, аудіо- та відеозаписи чи пояснення свідків.

Але на цьому судовому засіданні було досліджено розмови, які не доводять нічого з того, що викладено в обвинувальному акті: 

  • розмови, записані уже після подій, досліджуваних у справі
  • розмови, які свідчитать, що більшість фігурантів справи знайома між собою — що не є порушенням і не оспорюється 
  • часто предметом розмови є відірвані від контексту запитання — і навіть прокурор не може достеменно знати про що йдеться, тому пропонує суду припущення

У чому суть справи? 

Нагадаємо, справа стосується нібито завищених цін під час закупівлі палива Міноборони у ТОВ «Трейд Коммодіті» у 2016 році. Ціни було підвищено після укладення договорів закупівлі у зв’язку зі зростанням вартості палива на ринку. На лаві підсудних співробітники міністерства, компанії-постачальника та інвестор. 

Наша компанія представляє інтереси інвестора ТОВ  «Трейд Коммодіті» Володимира Трофименка. 

Сторона обвинувачення вважає, що посадовці Міноборони, компанії-постачальника та Володимир Трофименко змовились між собою, щоб незаконно заволодіти надбавкою до ціни на паливо.

Це не останнє засідання, присвячене дослідженню негласних слідчих дій і аудіозаписів розмов. Наступне призначено на 10:00 13 жовтня. 

Зі звітом із попереднього засідання можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/nVvOrnR.

Read More

Справа проти Альфа-Банку: проросійський банк вимагає слухати справу у закритому режимі

Адвокати Альфа-Банку заявили про вимогу слухати справу у закритому судовому засіданні. Обгрунтовують це наявністю банківської таємниці.

Господарський суд Києва на цьому засіданні нічого не вирішив та взяв паузу до 27 вересня. 

Чому це важливо? 

Закритий розгляд справи означає, що громадськість не зможе стежити за процесом, а судове рішення — не буде опубліковане у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Не можна допустити, щоб в умовах війни проти росії виконувалися забаганки банку з резидентами країни-агресора про нерозголошення інформації стосовно ходу розгляду справи. 

Про що йдеться? 

Справа стосується угоди про купівлю-продаж Альфа-Банком іноземної валюти у Акордбанку, чиї інтереси представляє наша компанія. 

Йдеться про 8 млн доларів, які Альфа-Банк мав придбати в Акордбанку до початку війни за 227 990 424 грн. 

Втім у перший день повномасштабного вторгнення Альфа-банк повідомив, що не зможе виконати свої зобов’язання за договором, тобто купити валюту за встановлену суму. Угоду скасували. Однак незабаром банк подав позов до суду про вимогу сплатити на його користь 8 млн доларів за курсом 28,5 за долар. А нині він майже вдвічі вищий. Тобто, на рівному місці Альфа-Банк хоче збагатитися на 101 552 736 грн.

Що далі? 

Наші адвокати готують вмотивоване заперечення аби не допустити закритого розгляду справи, оскільки для такого процесу відсутні підстави. Ця позиція буде донесена до суду 27 вересня.

У цій справі адвокати компанії «‎Міллер» захищають Акордбанк зі 100% часткою українського капіталу у справі проти Альфа-Банку, у якому понад 85% належать резидентам росії. 

Read More

Справа про самозахист Сергія Стерненка: прокурор підтвердив тиск та втручання у справу з боку ОП та Генпрокуратури

Прокурор, який у 2020 році вів справу активіста та відмовлявся підписувати йому підозру, повідомив суду про тиск під час розслідування з боку Офісу Президента. Йдеться про вказівки з боку заступника голови ОП Андрія Смирнова про переслідування Стерненка. Також прокурор зазначав про «злив» частини матеріалів справ проросійському журналісту Анатолію Шарію та проросійському діячу, першому ексзаступнику глави Адміністрації Президента часів Януковича Андрію Портнову.

За словами прокурора, Смирнов тоді особисто контролював хід справи стосовно Сергія та наполягав повідомити йому про підозру. Прокурор відмовився це робити, оскільки вважав підозру Сергію невмотивованою. Як наслідок, керівництво змінило групу прокурорів, які вели цю справу. 

Свідок розповів також про тиск під час розслідування з боку Ірини Венедіктової. Тодішня очільниця Генпрокуратури обіцяла підписати підозру Стерненку у будь-якому випадку, навіть не ознайомившись з матеріалами провадження.  Крім  того, було згадано про упередженість інших прокурорів та слідчих у справі, а також левову частку доказів, які не доводять провину Сергія Стерненка, а навпаки ставлять під сумнів версію обвинувачення. 

Що це означає?

Свідчення прокурора підтверджують, що доказів винуватості Сергія у інкримінованих йому злочинах немає. Тобто розслідування справи відбувалося під тиском, що вплинуло на процесуальну самостійність і незалежність слідчих та прокурорів.

Ця інформація підтверджує версію сторони захисту — слідство не намагалося об’єктивно та неупереджено дослідити обставини справи, а лише притягнути до кримінальної відповідальності Сергія Стерненка.

Чому це важливо?

Справедливе й прозоре судочинство — це один з необхідних елементів сучасного, демократичного і правового суспільства. Контроль за дотриманням цього процесу покладається, насамперед, на народ, а далі вже суд. Чим якісніше ми будемо це робити, тим більше в Україні діятимуть принципи верховенства права. 

Що далі?

На наступному засіданні суд продовжить допити свідків сторони захисту стосовно обставин справи щодо самозахисту.

Нагадаємо, 24 травня 2018 року на Сергія Стерненка було скоєно напад. Захищаючись, Сергій поранив своїх нападників, один з яких внаслідок поранення помер. Прокуратура обвинувачує Сергія Стерненка в умисному вбивстві.

У цій справі Сергія Стерненка, окрім адвокатів нашої компанії, захищають також Vitaliy Kolomiets, Mykola Orekhovsky, Вадим Оксюта та Andrii Pysarenko.

Read More

Як міжнародне право захищає військовополонених?

На початку XXI світове товариство ще визнавало війну (передбачено статутом Ліги націй), як одну із можливостей вирішення конфліктів. З 1945 року світ не визнає війну, як спосіб вирішення суперечок, проте військові конфлікти стаються, і щоб якось прогнозувати їхній перебіг у 1949 році було прийнято 4 Женевські конвенції — так звані «правила війни». 

Женевські конвенції є дійсними і нині. Але те, що вони існують, не означає, що сторони  дотримуються їхніх норм. У цьому контексті спробуємо розібратися з порушеннями щодо українських військових, які вчиняють росіяни на конкретних прикладах.

Важливо, що право Женеви не вимагає від учасників визнання конфлікту — війною. Тобто будь-яка військова агресія та захист вже підпадають під дію правил і збройні сторони мають їх дотримуватися. На жаль, росія часто нехтує цими правилами та порушує взяті на себе зобов’язання. 

Повідомлення інформації про військовополонених

За правилами Женевської конвенції на початку конфлікту кожна сторона має заснувати Національне інформаційне бюро. Його головна задача — це збір усіма можливими способами та узагальнення даних про військовополонених, загиблих, зниклих безвісті, незаконно затриманих окупантами, зокрема, і з-поміж мирного населення з обох сторін воєнних дій.

В Україні цю роль виконує Український національний центр розбудови миру. Додатково на нейтральній території має бути створено Центральне агентство у справах військовополонених — зараз його роль виконує Міжнародний комітет Червоного Хреста. 

Між цими інститутами має відбуватися постійний обмін інформацією Йдеться про: 

  1. Особисті дані кожного військовополоненого: 
  • прізвище, ім’я, звання, армійський, полковий, особовий чи серійний номер
  • місце та повну дату народження
  • зазначення держави, від якої він залежить
  • ім’я батька, дівоче прізвище матері
  • ім’я та адресу особи, яку слід поінформувати
  • адресу, на яку можна для військовополоненого надіслати кореспонденцію
  1. Всі випадки переміщення, звільнення, репатріації, втечі, госпіталізації, смерті військовополоненого.
  1. Якщо можливо щотижня — інформацію про стан здоров’я тяжко поранених або хворих військовополонених.

Всупереч усім цим правилам, росія не створила в своїй країні інформаційне бюро та всіляко заважає роботі українського бюро та МКЧХ. російська сторона  не контактує з міжнародними організаціями, не передає інформацію та не допускає представників нейтральних організацій до зустрічі з військовополоненими, через що багато родин досі не знають де саме перебувають їх захисники, що з ними та чи живі вони взагалі.

Захист життя та здоров’я військовополонених, надання медичної допомоги, забезпечення побуту

Під час пресконференції оборонців Азовсталі вони розповідали, про жорстоке поводження в Оленівській колонії з в’язнями, особливо з бійцями полку Азов” та відсутність медичної допомоги. Вони були свідками або чули, як застосовували тортури щодо військових. Медичної допомоги їм не надавали. Після прибуття до колонії у них забирали особисті речі та всі медикаменти. Годували військових погано, через що вони були постійно голодні.

Стаття 13 Конвенції встановлює, що з військовополоненими необхідно  завжди  поводитися  гуманно. Зі свого боку гуманність забороняє:

  • вбивство
  • серйозні загрози здоров’ю (фізичне каліцтво, жорстоке поводження, тортури, биття електрикою, тощо)
  • медичні та наукові експерименти
  • залякування
  • цькування тощо

Статтями 15, 30 Конвенції закріплено, що всі військовополонені мають право на належнe медичну допомогу та умови тримання. Сторона, яка взяла в полон, має піклуватися про фізичний стан військовополонених, забезпечувати їх всіма необхідними ліками. 

А стаття 18 гарантує військовополоненим право на залишення особистих речей, в тому числі медикаментів, особистих документів та навіть відмітних знаків й знаки  державної  належності,  нагороди  та предмети, які мають насамперед особисту або суб’єктивну цінність.

Вимоги щодо харчування, яке має бути якісним, достатнім та різноманітним висуває ст. 26 Конвенції. Воно має бути таким, щоб запобігати втраті  ваги або  розвитку  недостатності  харчування. Також військовополонених забезпечують питною водою у   достатній кількості.

Додатково хочемо зазначити, що заборону вбивств, каліцтв та катувань та вимогу забезпечення комфортних умов утримання ще закріплено в Європейський конвенції з прав людини, а саме у ст. 2 «Право на життя», ст. 3 «Заборона катувань», ст. 8 «Право на повагу до приватного і сімейного життя». Для цього ЄСПЛ 23 серпня ще додатково наказав росії утриматися від протиправних дій щодо військовополонених та захисти всі їх права. 

Спілкування військовополонених із рідними

Багато рідних не спілкувалися із захисниками понад 2 місяці, а подекуди з моменту, як ті потрапили у полон. У військових відбирають мобільну техніку, забороняють телефонувати та відправляти листи рідним в Україну.

Військовополоненим дозволено листуватися. Листи й поштові картки мають пересилати найшвидшим способом,  який є у держави,  що тримає  в  полоні. Це право закріплено ст. 71 Конвенції

На жаль, Конвенція давно не оновлювалася, тому не містить жодних положень щодо мобільного зв’язку, але виходячи із самої сутності права мати зв’язок із рідними, право дзвонити у військовополонених теж є. 

Також ст. 72 встановлює, що військовополонені мають право одержувати поштою чи будь-якими іншими   способами   пакунки,  індивідуальні  та  колективні,  з їжею,  одягом,   медикаментами, книгами, музичними інструментами чи спортивним інвентарем тощо. 

Ці ж вимоги закріплені Європейським судом з прав людини. У своїх позиціях суд неодноразово вказував, що ст. 8 Європейської конвенції захищає право на переписку, яке може бути обмежене тільки у надзвичайних ситуаціях. 

Суд над військовополоненими

На початку стало відомо про рішення суду самопроголошеної ДНР «засудити» громадян Великої Британії та Марокко, які воювали за Україну, а також можливий суд над військовими з Азовсталі у Маріуполі.

Женевська конвенція забороняє  судові процеси над військовополоненими за саму участь у збройному конфлікті за захист своєї чи іншої держави. Їх можуть засуджувати лише за вчинення індивідуальних та умисних злочинів, які переслідуються законом держави, що їх утримує та за порушення правил та заборон Женевської конвенції.

Військовополонені, що постають перед судом, продовжують користуватися захистом Конвенції, зокрема, ст. 13, про яку розповідали вище. Військовополонені користуються правом на ефективний захист, мають право на  допомогу вибраного ними адвоката та не зобов’язані  визнавати будь-яку вину. 

Важливо, що ст. 87 та 102 встановлює правило, за яким військовополонених можна судити лише за ті діяння та присуджувати покарання тільке таке, як і військовим держави-утримувача. 

Водночас росія визнала спеціальний полк «Азов» — терористичною організацію, намагаючись вивести їх за межі міжнародного гуманітарного права, що явно не підпадає під вимоги конвенції. І додатково перекладаючи обов’язки утримуючої сторони на квазіутворення “ДНР”, вона намагається зняти з себе обов’язок відсутності смертної кари, яка існує за «законами» «ДНР». Таким чином нашим захисникам загрожує умисне вбивство. 

Також право Женеви говорить, що полонені можуть постати лише перед судами, які забезпечать «основні загальновизнані гарантії незалежності та неупередженості». Водночас, військовополонених планують судити в ДНР та ЛНР. Квазіутворення, що не визнані у світі, які не є підписантами міжнародних угод про захист прав та свобод людей. Тобто їхні суди не можуть розглядатися в світі принципів правової держави, і будь-які їхні рішення будуть порушеннями Конвенції. 

До 16 вересня росія продовжує нести обов’язки визначені Європейською конвенцією, вона здійснює ефективний контроль (спеціальний термін, який визначає, хто насправді має владу на певній території) за ДНР, ЛНР та іншими окупованими територіями, тому для неї досі діє заборона на «смертну кару» та обов’язок забезпечити всім особам під її юрисдикцією «Право на життя», в тому числі нашим військовим. 

Проте росія і підконтрольні їй території та утворення порушили майже всі можливі правила і заборони права Женеви та продовжують нехтувати міжнародним порядком, а гуманітарні міжнародні організації не завжди є ефективними у цій війни. 

Для розв’язання цієї проблеми треба продовжувати тиснути на росію та її предстаників, змушуючи виконувати взяті на себе зобов’язання. Важливо постійно фіксувати ці порушення, всіма можливими засобами та висвітлювати їх як у засобах масової інформації, так і в усіх можливих міжнародних органах, зустрічах, конференціях. І звісно збирати докази цих порушень, для майбутніх трибуналів над рф. 

Read More

Постанова VS протокол про адміністративне правопорушення

1. Яка різниця між постановою і протоколом про адміністративне правопорушення?

Є два види документів, які працівник патрульної поліції має право оформити щодо водія — це постанова або протокол у справі про адміністративне правопорушення. 

Постановою водія одразу притягують до відповідальності. Протокол лише фіксує порушення, а питання про винуватість чи невинуватість вирішує суд. 

Буде це постанова чи протокол — залежить від правопорушення.  

2. Коли складають протокол про адміністративне правопорушення, а коли виносять постанову?

Наприклад, за ДТП без потерпілих або відмову пройти огляд на стан сп’яніння на водія складають саме протокол.

Якщо порушено правила проїзду перехрестя, проігноровано сигнали світлофору, наприклад, або немає «автоцивілки» — складають саме постанову, де вказують розмір штрафу, який потрібно сплатити протягом 15-ти днів.

3. Чи треба підписувати протокол про адміністративне правопорушення або постанову?

У постанові чи протоколі водію пропонують підписатися у відповідній графі, до якої водій, як особа, яку притягують до відповідальності, може внести свої пояснення чи заперечення.

Важливо розуміти, що відмова підписувати протокол чи постанову та незгода зі змістом таких документів — це різні речі. 

4. Що буде, якщо відмовитися від підпису?

Якщо водій відмовляється проставити підпис, то інспектор патрульної поліції не дає копію протоколу чи постанови. 

Після відмови поставити підпис у протоколі, оригінал з копією, який мав отримати водій, надійде до суду. З ним можна буде ознайомитися. Але не факт, що після складення матеріалів до протоколу не будуть внесені додаткові дані.

Після відмови в отриманні постанови, інспектор повинен надіслати її за місцем проживання водія. Проте, невідомо коли така постанова надійде до водія поштою, якщо взагалі надійде. Без наявної постанови водій не зможе ні сплатити суму штрафу, ні оскаржити його.

5. Як оскаржити?

Протокол про адміністративне правопорушення разом з доказами буде розглядатися в суді. Винесену ж постанову інспектора поліції можна буде оскаржити в суді протягом 10 днів.

Якщо вам потрібна юридична допомога, звертайтеся до нас:
  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More