Загальне Архіви — Сторінка 10 з 21

Представляємо інтереси потерпілих у справі про незаконне перешкоджання проведенню акцій протесту під час подій на Майдані

Наша компанія стала на захист інтересів двох потерпілих у ще одній зі «справ Майдану». Провадження порушено давно і нині перебуває на етапі завершення. Проте попередній представник потерпілих не може продовжувати роботу над справою, бо обраний до Вищої ради правосуддя.

Про що йдеться?

Йдеться про справу щодо незаконне притягнення у 2014 році двох потерпілих до адміністративної відповідальності.

Один із них дійсно брав участь в акціях протесту під час Революції Гідності і їздив на мітинг під резиденцією президента-втікача Януковича. По дорозі його зупиняв співробітник ДАІ, але про порушення правил дорожнього руху не йшлось. А пізніше виявилось, що стосовно потерпілого склали протокол про адмінправопорушення — нібито він не зупинився на вимогу правоохоронця.

В іншому випадку потерпілий просто їхав тією ж дорогою у своїх справах. Його теж звинуватили в такому ж правопорушенні. Хоча він навіть не був в тому місці в той час, про який вказано у протоколі про адмінправопорушення.

Пізніше судді Обухівського районного суду ухвалили рішення, якими позбавили обох право керувати авто на півроку.

У випадку з одним із потерпілих в ході розслідування також виявили втручання в систему авторозподілу, що автоматично визначає, який суддя має розглядати справу. Колишню заступницю голови апарату суду обвинувачують в тому, що вона змінила в програмі документообігу налаштування про спеціалізацію суддів так, щоб справа потрапила до так званого «правильного» судді.

За версією обвинувачення, дії суддів та працівниці апарату були спрямовані на перешкоджання масовим акціям протесту, які тривали в той час. В цей період випадки складання адмінпротоколів на протестувальників та спроби позбавити їх водійських посвідчень були масовими.

При цьому прокурор та потерпілі підтримують обвинувачення в різних версіях. На думку сторони обвинувачення мав місце замах на перешкоджання (спроба завадити участі в акціях протесту, яка не дала результату), а з точки зору потерпілих — це закінчений злочин.

Обвинуваченими у справі є колишня голова Обухівського районного суду Оксана Степанова, колишня заступниця керівника апарату цього суду Наталія Шалапуда та суддя цього ж суду Олег Мора.

На якому етапі перебуває справа?

Наразі завершено дослідження всіх доказів. Учасники доповнюють свої позиції і долучають додаткові докази перед дебатами. На останньому засіданні сторони досліджували матеріали про відповідність системи документообігу суду вимогам у сфері захисту інформації.

Наступне судове засідання відбудеться о 16:00 28 листопада. Суд розгляне клопотання сторони захисту про тимчасовий доступ до частини документів, пов’язаних з тим же питанням, які перебувають у розпорядженні різних організацій.

Ризики, з якими можуть стикатися власники віртуальних активів

Україна цьогоріч посіла третю сходинку у рейтингу глобального індексу використання криптоактивів, складеному аналітичною компанією Chainalysis. Це означає, що галузь активно розвивається і стає новим сектором економіки. Пояснюємо, з якими проблемами можуть зіткнутися власники віртуальних активів.

Стати жертвою злочину

Найбільш поширеними злочинами у такому випадку є шахрайські scam-проєкти, тобто фіктивні схеми для отримання грошей обманним шляхом. Це може бути поширення посилань на фішингові сайти чи вірусних програм під виглядом звичайного програмного забезпечення або мобільних застосунків, кібератаки на криптобіржі та злам криптогаманців з викраденням їх вмісту.

Кримінальне переслідування з боку правоохоронців

Йдеться насамперед про незаконний тиск на представників бізнесу з IT-сектору. Найпоширенішим способом є ініціювання розслідувань Нацполіцією, СБУ та Бюро економічної безпеки.

Серед так званих «типових» злочинів, які реєструють правоохоронці:

колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК України)
викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання (ст. 188-1 КК України)
шахрайство (ст. 190 КК України)
легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 КК України )
ухилення від сплати податків (ст. 212 КК України)
фінансування тероризму (ст. 258-5 КК України)
несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж (ст. 361 КК України)

Правоохоронці проводять обшуки, вилучають техніку та інше майно, арештовують корпоративні права, чим фактично блокують роботу бізнесу та чинять тиск на працівників і топ-менеджмент компанії.

Блокування рахунків та транзакцій з боку криптобірж

Причини блокувань є в угоді користувача на саті криптобіржі. Усе для того, щоб убезпечити компанію та користувачів сервісів від репутаційних ризиків та дотримуватися стандартів протидії відмиванню коштів (AML-перевірка). Найбільш поширені причини блокування активів:

підозрілість транзакцій з криптовалютою, отриманою незаконно або з високоризикованих гаманців (криптоміксерів, скам-проєктів, шахраїв та даркнет-маркетплейсів)
нетиповість транзакцій для конкретного облікового запису користувача та вимоги правоохоронців про блокування

Спробувати розв’язати цю проблему можна сконтактувавши зі службою підтримки та надати відповідні документи.

Фінансовий моніторинг операцій з віртуальними активами

У новому законі про фінмоніторинг є поняття «віртуальний актив» — тобто цифрове вираження вартості, з яким можна проводити операції у цифровому форматі. Тому операції з використанням криптовалют підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу. Постачальник послуг, пов’язаний з обігом віртуальних активів (будь-яка людина або компанія, що обмінює, переказує, зберігає, адмініструє віртуальні активи тощо), є суб’єктом первинного «фінмону». Закон встановив поріг у 30 тис. грн, який розділяє перевірки за обсягом даних, що вимагаються:

якщо операція вища за вказану суму, то клієнт має пояснити походження та призначення активів, а також дані про платника та одержувача
транзакція на меншу суму дозволяє вказувати лише номер віртуального гаманця
перекази за кордон навіть менше 30 тис. грн потрібно підтвердити максимально детальною інформацією про учасників транзакцій

Не потрапити на «податковий гачок»

Спеціального порядку оподаткування віртуальних активів немає, тому доходи потрібно фіксувати за загальними правилами.

Для фізичних осіб — 18% податку на доходи та 1,5% військового збору.
Для юридичних осіб на загальній системі оподаткування — 18% з продажу, а підприємства-платники ПДВ — додатково 20% у зв’язку з виникненням податкових зобов’язань.
Підприємці та підприємства ІІІ-ої групи спрощеної системи оподаткування сплачуватимуть 5% (а під час воєнного стану — 2%, але необхідно подати відповідну заяву у податкову), проте існують питання щодо обрання виду діяльності. Ведення бізнесу не за «своїм» КВЕДом може бути підставою для анулювання податковою статусу «спрощенця».

«Обіг віртуальних активів створив велике коло можливостей для їхніх власників. Разом з тим, специфіка цього ринку та відсутність на даний час його чіткого правового регулювання породжує багато ризиків та невизначеностей. Щоб уникнути негативних наслідків варто подбати про попередній аудит об’єктів інвестування та комплексну підготовку до запуску нових проєктів»,
зазначив адвокат кримінальної практики Артем Облетов.

«Ринок віртуальних активів жваво працює не перший рік, проте його перебування у тіні позитивно не позначається на економіці держави. Та й правова незахищеність його учасників не забезпечує їм належний захист активів. Тому законодавчі зміни та повна легалізація ринку — це вимога часу. Останнє слово за державою»,
наголошує юрист практики захисту бізнесу Артур Лозіцький.

Збережіть собі цей матеріал, а в разі потреби звертайтеся до наших юристів:

офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
соцмережі Facebook та Instagram
за телефоном +380 (67) 538 45 38

Справа «Трейд Коммодіті»: прослухані телефонні розмови фігурантів не містять доказів злочину

Вищий антикорупційний суд закінчив дослідження телефонних розмов фігурантів справи про закупівлю палива Міноборони. Інформацію отримали у результаті негласних слідчих дій. НАБУ прослуховувало перемовини обвинувачених та частини свідків, які вели з жовтня 2016 року до кінця 2017 року.

Наші адвокати, які у цій справі представляють інтереси інвестора ТОВ «Трейд Коммодіті» Володимира Трофименка, наголосили — за підсумками негласних слідчих дій мало б бути встановлено те, що написано в обвинувальному акті.

Володимир Трофименко мав нібито вирішальний вплив на діяльність ТОВ «Трейд Коммодіті».

Це не було встановлено. Хоча прокурор намагався видати за доказ цього телефонні розмови, де наш клієнт дає невідомому співрозмовнику номер телефону комерційного директора «Трейд Коммодіті», а в іншому випадку просить його поговорити з кимось і дати інформацію про закупівлю.

Між працівниками Міноборони і ТОВ «Трейд Коммодіті» нібито була змова.

На ділі матеріалами лише підтверджують, що учасники справи були між собою знайомі. Тому що компанія регулярно брала участь у тендерах Міноборони і вигравала їх. Фігуранти справи обговорювали поточні тендери, які не стосувались тієї закупівлі, яку вивчали у нашому кримінальному провадженні.

Насправді Міноборони не моніторило рівень цін на паливо, коли ухвалювало рішення про підвищення ціни закупівлі за договором Міноборони, хоча мало б.

Прокурор намагався довести це твердження розмовою, в якій відповідальний за моніторинг цін працівник Міноборони просить в іншого дати копії документів про результат перевірки, тому що в нього немає. Сторона захисту звернула увагу, що згідно з чинною інструкцією в нього тих документів і не мало бути, він їх не зберігав. Проте готував матеріали для відповіді на запит НАБУ, а тому потребував документів.

Безперечно, поки дослідження доказів не завершено. І попереду, ймовірно, найважливіші томи матеріалів. Сьогодні суд не зміг перейти до повноцінного обговорення, оскільки засідання припинили через повітряну тривогу.

Наступне слухання відбудеться об 11:00 3 листопада. Суд досліджуватиме матеріали з техніки, вилученої у співробітників «Трейд Коммодіті» та Міністерства оборони.

Також суд має вдруге порушити питання про те, чи варто об’єднувати матеріали справи з іншим кримінальним провадженням — стосовно директора ТОВ «Трейд Коммодіті» Вадима Майка.

У чому суть справи?

Нагадаємо, справа стосується нібито завищених цін під час закупівлі палива Міноборони у ТОВ «Трейд Коммодіті» у 2016 році. Ціни було підвищено після укладення договорів закупівлі у зв’язку зі зростанням вартості палива на ринку. На лаві підсудних співробітники міністерства, компанії-постачальника та інвестор.

Наша компанія представляє інтереси інвестора ТОВ «Трейд Коммодіті» Володимира Трофименка.

Сторона обвинувачення вважає, що посадовці Міноборони, компанії-постачальника та Володимир Трофименко змовились між собою, щоб незаконно заволодіти надбавкою до ціни на паливо.

Справа Катерини Гандзюк: Левіну і Мангеру продовжили запобіжний захід ще на два місяці

До 19 грудня продовжили термін тримання під вартою для обвинувачених у справі про напад на херсонську активістку — Владислава Мангера та Олексія Левіна. Таке рішення ухвалив Дніпровський райсуд Києва. Це єдине питання, яке розглядали під час судових засідань 20-21 жовтня.

На якому етапі судова справа?

Нині допитують свідків сторони захисту. Раніше адвокати обвинувачених просили допитати 102 свідки та, за попередніми заявами, не планують скорочувати цей список. Безперечно почерговий виклик до суду такої маси людей призведе до того, що справу будуть слухати ще рік, а може і більше.

Проте останні засідання відкладали тому, що адвокати обвинуваченого Олексія Левіна не могли забезпечити явку своїх свідків. Суд зі свого боку має право визнати неможливим допит людини, якщо вона: не з’являється до суду, перебуває за кордоном, відмовляється давати показання або її місцезнаходження неможливо встановити.

Тому можна припускати, що в кінцевому підсумку суд визнає за неможливе допитати велику частину свідків, тому що вони виїхали з України або їхнє місце перебування невідоме.

При цьому прокурор відмовився від частини своїх раніше заявлених свідків, оскільки тих, хто може повідомити істотну інформацію у справі, вже допитано. Тепер ініціатива на стороні захисту.

Зараз склад адвокатів Владислава Мангера поповнився новими захисниками. Розраховуємо, що після оновлення команди адвокатів свідків все ж вдасться розшукати. Або сторона захисту займе більш конструктивну позицію і запропонує допитувати тільки тих людей, які дійсно можуть щось сказати по суті справи.

Наступне засідання призначено на 12:00 11 листопада, суд продовжить допит свідків.

Нагадаємо

На херсонську активістку Катерину Гандзюк напали біля її будинку 31 липня 2018 року, виливши літр сірчаної кислоти. Вже за три місяці від отриманих травм вона померла.

За напад було засуджено п’ятьох виконавців злочину. Вони пішли на угоду зі слідством і визнали, що облили керівника справами виконавчого комітету Херсонської міськради Катерину Гандзюк кислотою. За це отримали по 500 доларів.

Справу проти ймовірних організаторів — Владислава Мангера та Олексія Левіна розглядає Дніпровський районний суд Києва з серпня 2020 року.

Що варто знати державним службовцям, щоб не мати проблем із законом (у кримінальному і адміністративному аспекті)?

Зібрали ключову інформацію щодо ризиків на посаді, поведінки під час допиту та обшуку, а також прав учасників слідчих дій.

Зберігайте собі цей матеріал, а в разі потреби звертайтеся до наших юристів:

офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
соцмережі Facebook та Instagram
за телефоном +380 (67) 538 45 38

Чи можна цивільним стріляти по дронах і яка за це передбачена відповідальність?

Понад місяць росія атакує Україну дронами-камікадзе іранського виробництва. До їхнього знищення долучилися не лише правоохоронці, а й цивільні. Міністр МВС Денис Монастирський закликав людей не намагатися самостійно збивати безпілотники з вибухівкою, а залишити цю справу військовим.

Пояснюємо чи дозволяє закон цивільним діставати зброю і стріляти по дронах, якщо ні, то яка за передбачена відповідальність.

В умовах звичайного цивільного життя, якщо ви спробуєте відкрити вогонь у середмісті з власної зброї, то ваші дії слідчі поліції можуть кваліфікувати за ч. 4 ст. 296 КК України (хуліганство із застосуванням вогнепальної зброї) — а це до 7 років позбавлення волі.

Проте для кваліфікації саме за цією статтею визначальним є мотив правопорушення, а саме явна неповага до суспільства.

Очевидно, що стрілки, намагаючись самостійно збити безпілотники, не мали такого наміру, а навпаки, хотіли запобігти можливим трагічним наслідкам. Проте гіпотетичний ризик кваліфікації їх дій саме за такою статтею залишається.

Також потрібно усвідомлювати, що людина може схибити, а випущена куля зрикошетити, і хтось загине або дістане поранення.

У такому випадку, залежно від наслідків дії стрілка можуть кваліфікувати за ст. 119 КК України (вбивство через необережність). За це загрожуватиме максимальна відповідальність до 8 років позбавлення волі, або ж за ст. 128 КК України (необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження), за що можуть позбавити волі до 2 років.

Більше того, збитий у такий спосіб дрон може впасти у сусідньому дворі або влучити в інший будинок, що призведе до не менш трагічних наслідків.

Тому ми підтримуємо пораду міністра та радимо залишити задачу збиття ворожих дронів спеціально навченим військовим.

«Питання кваліфікації дій саме як хуліганства, з точки зору закону та судової практики, є вкрай суперечливим, та навряд за таких обставин наші правоохоронці реєструватимуть кримінальні провадження. Проте потрібно не забувати, що хаотична стрільба у середмісті може призвести до інших, не менш трагічних наслідків, за що загрожуватиме кримінальна відповідальність та покарання. Тому перед тим, як діставати зброю, варто задуматися про можливі наслідки таких дій»,
коментує радник кримінальної практики Ілля Воробйов.

Як працюють дрони, чому їх важко збивати і чому це не варто робити самостійно читайте у матеріалі hromadske.

Куди зникають права людини під час комендантської години?

Є тонка межа між свободою слова і правом людини на захист приватного життя, повагу до честі та гідності. Один муніципальний телеканал випустив сюжет, як патрулі ловлять порушників комендантської години. При цьому обличчя затриманого не приховували, як і вміст його телефону. Там знайшли фото та відео «сексуального змісту». За що його змусили відтискатися на камеру.

Заборона перебувати у громадських місцях у певний час без спеціальних перепусток є однією з вимог воєнного часу (п.5 ч.1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»). Це стосується не лише пішоходів, а й водіїв.

Хто стежить за дотриманням цих правил?

Спеціальні патрулі, уповноважені контролювати дотримання комендантської години, які складаються з:

поліцейських
військових ЗСУ
військовослужбовців Нацгвардії та Держприкордонслужби (також можуть долучатися)

Сили територіальної оборони входять до структури ЗСУ, тому також мають право здійснювати перевірки (ст. 3 ЗУ «Про Збройні Сили України»).

Що дозволено робити патрулям згідно з законом (спеціальний порядок Кабміну)?

Затримувати і доставляти порушників до поліції
Перевіряти посвідчення та документи, за потреби оглядати речі, транспорт, вантаж
Вилучати знаряддя/предмети правопорушення
Тимчасово обмежувати або забороняти рух
Входити (проникати) на територію та у приміщення під час припинення кримінального правопорушення та в разі переслідування підозрюваних
Застосовувати фізичну силу, зброю і спеціальні засоби, у дозволених законом випадках

Чи мав право патруль зупиняти і перевіряти порушника?

Два так, оскільки він перебував у громадському місці у комендантську годину.

Чи має право патруль перевірити телефон?

Так. Закон України «Про інформацію» визначає, що кожен має право вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, зокрема тієї, що зберігається на телефоні. Разом з тим, таке право може бути обмежене законом в інтересах нацбезпеки, територіальної цілісності або громадського порядку. В умовах воєнного стану таке обмеження конституційних прав є виправданим.

Яка відповідальність за порушення комендантської години?

Закон не має чіткої норми, де було б прописана пряма відповідальність. На практиці патрулі перевіряють документи або ж складають протокол про адмінправопорушення за ст. 185 КУпАП (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов’язків).

Покарання — штраф від 136 до 255 гривень або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, або 1-2 місяці виправних робіт з відрахуванням 20% заробітку, або 15 днів адміністративного арешту.

Тобто санкція статті не передбачає покарання у вигляді відтискання, як ми бачили в сюжеті. Тому такі дії патрулів варто розцінювати як перевищення повноважень.

Чи можна у сюжетах демонструвати на загал вміст мобільного телефону правопорушника, зокрема, збережене там порно?

Ні, не можна. Згідно з Конституцією та Цивільним кодексом України кожна людина має право на приватність. Вона сама визначає, якими обставинами особистого життя вона готова поділитися, а що зберігати у таємниці. Обставини особистого життя людини може бути розголошено лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду, або за її згодою.

Записи в телефоні можна оцінювати як «особисті папери» — наприклад, особистий архів, або як приватне листування. В обох випадках така інформація не може поширюватись без згоди власника.

Очевидно, що у випадку затримання хлопця посеред вулиці в комендантську годину відсутнє рішення суду про вчинення ним адміністративного правопорушення.

Тобто інформацію про порушника і про зміст його телефону в обох випадках мала б поширювати лише за його особистої згоди. Якщо цього не було — він має право вимагати видалення такої інформації та відшкодування шкоди, завданої такими діями.

Чи є перегляд порно кримінальним правопорушенням і чи загрожує національній безпеці та територіальній цілісності?

Ні. Кримінальний кодекс закріплює відповідальність за ввезення, виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення порнографічних предметів з метою збуту чи розповсюдження (ст. 301 КК України). Диспозицією статті визначено, що кримінальне правопорушення утворюють ввезення в Україну творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження, або їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з тією ж метою, а також примушування до участі в їх створенні. Проте наявність у телефоні фото чи відео порнографічного характеру саме по собі не є злочином.

Чи можна було показувати обличчя затриманого?

У цьому випадку виникає суперечність двох норм. З одного боку презюмується, що людина, яка знята у відео на вулиці була згодна, щоб її знімали (якщо не заявила протилежного). У такому випадку знімати людину можна. Навіть якщо людина погодилась — вона може вимагати видалення інформації про себе, але повинна відшкодувати витрати на це.

З іншого — обставини особистого життя людини може бути розголошено лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, підтверджені рішенням суду, а також за її згодою. У нашому випадку про конкретну людину поширили особисту інформацію — про порушення нею комендантської години та про санкції, які у зв’язку з цим застосували представники ТрО. Оскільки така інформація може оцінюватись як особиста, немає рішення суду, що перехожий скоїв правопорушення, ситуація може розглядатись як така, що принижує честь та гідність людини. Тому поширювати таку інформацію про конкретну людину без її згоди заборонено. Коректніше було б заблюрити обличчя хлопця.

Безперечно, журналісти у таких випадках можуть апелювати до суспільної значущості та свободи слова. Але це було б виправдано, у випадку, якби сюжет стосувався публічної особи, а не просто випадкового перехожого.

Тож висновок той самий — герой сюжету має право видалення інформації про себе та відшкодування моральної шкоди.

Над матеріалом працювали: радниця практики економічних та службових злочинів Ольга Веретільник та юристка кримінальної практики Наталія Баранова.

«Кредитні канікули»: як банки підтримують позичальників під час війни?

Що таке кредитні канікули?

Для позичальників кредитні канікули — це час, коли можна забути про платежі за кредитом. Щоправда, тимчасово.

У законодавстві немає чітко визначеного поняття кредитні канікули, проте під цим поняттям прийнято розуміти реструктуризацію боргу. Простими словами це зміна графіку платежів по кредиту для комфортних умов оплати.

Такий графік змінюється наступним чином:

зменшується відсоткова ставка та сума платежу
зменшується сума платежу по тілу кредиту і певний час сплачуються тільки відсотки за користування, а платежі переносять у кінець графіку
«розтягується» строк повернення кредиту, тим самим зменшується платіж

Це допомагає водночас і зберегти резерви банків за рахунок «живих» грошей, і не погіршувати кредитну історію позичальників.

Під час реструктуризації кредитів банк часто просить додаткове забезпечення кредиту. Це посилює позиції банку. Проте процедура реструктуризації має зворотній бік — це призводить до подорожчання кредиту, бо клієнт довше користується грошима банку і за договором все одно доведеться оплачувати кредит.

В умовах економічної кризи, карантину та повномасштабної війни кредитори часто пропонують кредитні канікули, які передбачають не тільки зменшення суми платежів, а й часткове списання кредиту, тобто його часткове прощення.

Прощення кредиту — з точки зору податкового законодавства вважається додатковим благом. Тому клієнтові банка потрібно буде подавати декларацію про доходи і сплатити суму ПДФО (18%) та ВЗ (1,5%), тобто 19,5% від суми.

Але і тут є нюанси, бо є ситуації коли такі списання не є додатковим благом. Слід виокремити, що до додатково блага не відносяться заробітна плата та оплата будь-яких послуг за цивільно-правовими договорами.

Податковий кодекс наголошує, що додаткові блага виплачуються платнику податку податковим агентом. Тобто за наслідками, повинно відбутись фактичне отримання грошей або товару. Наприклад, за кредитним договором позичальник має отримати від кредитора повернення сплачених коштів.

Законодавством не передбачено скасування нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Списання для погашення кредитів є правомірним з боку кредитора.

Які спрощення пропонує Нацбанк?

Дуже важливо звернути увагу на те, Національний банк України дозволив:

у період дії воєнного стану та ще 30 днів після дня його припинення або скасування, споживач за договором про споживчий кредит не нестиме відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов’язань за договором
навіть у разі допущення такого прострочення споживач може бути звільнений від сплати неустойки (штрафу, пені) та за ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних та інфляційних витрат

Тобто реструктуризація тимчасово знімає фінансове навантаження з боржника без порушення зобов’язань перед кредитором. «Кредитні канікули» — це не скасування, а лише відтермінування сплати боргу. Кредитна історія боржника не псується, а це означає, що несплата за кредитом під час реструктуризації не стане перешкодою в отриманні кредитів у майбутньому.

«Сподіватися, що банк забуде про ваш кредит, штраф чи пеню — це доволі наївно. Тому будь-яку заборгованість можливо реструктуризувати на прийнятних умовах для сторін. Адже банк завжди зацікавлений у «живих» грошах. А позичальник має нагоду домовитися про вигідні для себе умови погашення боргу»,
стверджує юрист практики захисту бізнесу Артур Лозіцький.

Якщо вам потрібна юридична допомога, звертайтеся до нас:

офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua

сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)

соцмережі Facebook та Instagram

за телефоном +380 (67) 538 45 38

Встановлення історичної справедливості: навіщо добиватися результату у справі, де вже неможливо покарати винних?

Наша компанія представляє потерпілого в одній зі «справ Майдану». Справа стосується обвинувачення 19 людей у службовому підробленні рапортів. Це стало підставою для складання протоколів про адмінправопорушення та незаконного перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій.

За цими протоколами пізніше притягнули до відповідальності учасників акції «Автомайдану» — автопробігу до резиденції екс-президента Януковича 29 грудня 2013 року.

Обвинуваченими у справі є колишні співробітники Державтоінспекції, екс-заступник начальник ДАІ Києва Ігор Опанасенко, колишній командир полку Дорожньо-патрульної служби ДАІ столиці Віктор Тищенко.

Справа наразі перебуває на етапі допиту потерпілих, їх кілька десятків. Під час минулого судового засідання допитали трьох потерпілих: вони підтвердили участь в акції протесту і їх можна ідентифікувати як учасників, і що вони не бачили, що їх зупиняли співробітники ДАІ. При цьому у протоколах про адміністративні правопорушення і рапортах цих співробітників зазначалось, що водії не зупинялись на вимоги співробітників ДАІ.

Строки притягнення до відповідальності обвинувачених закінчилися.

Раніше представником частини потерпілих у справі був Роман Маселко, який уже не може виконувати цю функцію у зв’язку з обранням до Вищої Ради Правосуддя.

Чому це важливо?

Йдеться про надважливий час української історії — протести проти корупції, свавілля правоохоронців та підтримки євроінтеграції, які переросли у Революцію Гідності. І роль «встановлювача історичної істини» у цьому випадку має відіграти суд.

Чому так відбулось?

У справі дуже багато обвинувачених — це розтягує тривалість розгляду будь-якої справи. Крім того, попередній суддя не встиг закінчити розгляд справи, і слухання почалось з початку минулого року.

Тому, на жаль, притягнути до відповідальності будь-кого за ці злочини вже неможливо.

Тоді навіщо надавати увагу такій справі?

Для встановлення фактів. Суд не може покарати обвинувачених. Але кінцеве рішення поставить крапку у встановленні фактів — було підроблення документів, чи протестувальники дійсно не зупинялися на вимоги правоохоронців, чи мало місце масове безпідставне складання адмінпротоколів, для того, щоб перешкодити мирним протестам.

Справа Катерини Гандзюк: суд допитав судово-медичних експертів, які оцінювали причини смерті активістки

Двох експертів, які проводили комісійну судово-медичну експертизу допитали за клопотанням сторони захисту (адвокатів обвинувачених Владислава Мангера та Олексія Левіна).

Про що йдеться?

На суді сторони з’ясовували деталі проведеної фахівцями експертизи:

Які захворювання мала Катерина Гандзюк під час перебування в лікарні, і чи могли вони вплинути на настання її смерті?
Чи були дефекти у наданні медичної допомоги херсонській активістці?
Чи могли медичні препарати, які використовувались під час лікування померлої, призвести до її смерті.

Експерти Володимир Зосіменко і Єдуард Лєйчак мали спільну позицію:

Причиною смерті Катерини Гандзюк були хімічні опіки. Вони спричинили синдром системної запальної відповіді та сепсис. Це зі свого боку призвело до поліорганної недостатньості та смерті.

Експерти повністю спростували попередні припущення адвокатів Левіна та Мангера про те, що Катерина могла померти від неякісного лікування, масажу, тромбу чи чогось подібного.

Експерт Зосіменко зазначив — у Катерини Гандзюк швидше за все не було шансів на видужати. Все через площу опіків, які вона дістала, і, головне, речовини, які їх спричинили — сірчаної кислоти. Проте навряд їй могли в Києві надати десь кращу медичну допомогу, ніж в Київській міській клінічній лікарні №2, де вона лікувалась. Медики боролися за її життя 3 місяці і підтримували у стабільному стані. В іншому випадку Катерина Гандзюк швидше за все загинула б у перші дні після нападу (максимум тиждень).

Допит проводили адвокати Олексія Левіна. Владислав Мангер наразі захищає себе сам і в допиті активної участі не брав, задавши кілька запитань.

Чому це важливо?

Допит цих експертів був важливим, тому що питання причин загибелі та зв’язку між отриманими опіками і смертю за два роки засідань сторони обговорювали десятки разів. Але лише експерти на цьому етапі можуть поставити таким дискусію крапку (до рішення суду).

У чому суть справи?

Зараз справа перебуває на етапі допиту свідків та експертів.

Наступні засідання заплановано на 10 та 11 жовтня. Ситуація ускладнюється тим, що частина свідків або не виходять на зв’язок або перебувають на окупованих територіях. Тому чи продовжать допити в ці дати — поки невідомо.