ДБР прийшло з обшуками до народного депутата, Голови Комітету ВРУ з питань бюджету Юрія Арістова 

Державне бюро розслідувань прийшло зі слідчими діями до Голови Комітету ВРУ з питань бюджету Юрія Арістова. Обшук проводять у межах кримінальної справи, яку було порушено ще торік. 

Порушення під час обшуку

Слідчі не отримали ухвали суду про надання дозволу на проведення обшуку. Наголосимо, що до народних депутатів застосовують спеціальну процедуру — клопотання має бути погоджено генеральним прокурором.

Аргументація слідчих — проводиться невідкладний обшук. Тому вони не мали отримувати дозволу заздалегідь. Втім проникнення до житла без дозволу суду можливе лише у таких невідкладних випадках: 

  • врятуванням життя людей та майна 
  • безпосереднє переслідування осіб, яких підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення

Важливо, що у кримінальному провадженні, відкритому в 2021 році ніякої невідкладності немає.

Слідчі зламали двері житла та вилучили телефон дружини, на який знімали такі дії на відео. Крім того, депутату не повідомили суть слідчої дії, що триває, і не запропонували добровільно видати речі, які шукають. Втім не зрозуміло, чи є у слідчих взагалі намір знайти щось конкретне і чи вони знають, що шукають. 

Наші адвокати перебувають на місці проведення слідчої дії. 

Ми вже подали заяву про вчинення правоохоронцями ряду злочинів:  

  • порушення недоторканності житла (ст. 162 КК України) 
  • перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (ст. 365 КК України) 
  • перешкоджання діяльності народного депутата (ст. 351 КК України)

Попри війну важливо, щоб правоохоронці дотримувались принципу верховенства права.

Read More

Україна ратифікувала Конвенцію про екстрадицію: для чого це нам? 

Конвенція про екстрадицію діє в Україні з 18 жовтня. Іноді її ще називають Конвенцією американської екстрадиції, оскільки вперше її було укладено у межах Панамериканського союзу. Тепер Україна зможе просити США та інші країни Північної і Південної Америки видати їй людей, яких вона хоче притягнути до кримінальної відповідальності. 

Що таке екстрадиція?

Екстрадиція — це форма міжнародної допомоги у кримінальних справах, коли за запитом однієї країни людину затримують в іншій та передають для обвинувачення чи відбування покарання. Людину можуть засудити і в країні, де вона переховувалася, але для відбування покарання мають передати до батьківщини за її запитом. 

Для чого це нам?

З часів незалежності Україна є учасницею міжнародних договорів щодо екстрадиції, включно з  Радою Європи, ЄС та країнами СНД. Із більшістю країн Азії в України є двосторонні договори, щодо допомоги у кримінальному розслідуванні. Але Північна та Південна Америка довгий час залишалися майже недосяжною територією для нашої правоохоронної системи. У США раніше засудили колишнього українського прем’єра Павла Лазаренка за своїми законами, але на запит України його не видали, оскільки між нашими країнами немає підписаних домовленостей. Видавати могли на підставі принципу «взаємності» (це коли одна держава йде на поступки іншій державі з подальшим правом вимагати такої ж допомоги). 

Хто учасники?

Державами-учасницями Конвенції, до якої доєдналася Україна є Сполучені Штати Америки, Чилі, Колумбія, Домініканська Республіка, Мексика  та інші країни американських континентів.

Кого можна екстрадувати?

Екстрадувати можна людину, якщо вона скоїла злочин на території певної держави, наприклад України, та виїхала до іншої країни. Але видати її можуть тільки тоді, коли в обох країнах таке діяння є злочином та за нього передбачено покарання від одного року ув’язнення. 

Проте, якщо українець скоїть злочин в іншій країні, після чого повернеться до України, остання видавати його не буде. Це право закріплено в нашій Конституції та висловлено у застереженні до Конвенції. 

Якщо ж запитуюча країна отримала відмову у видачі такої людини, вона не може подати аналогічний запит за теж діяння. Хоча США зробили застереження щодо цієї вимоги, що передбачає можливість повторно звертатися до них. 

За що можна судити?

Судити людину можна виключно за ті злочини, про які йдеться у запиті на видачу. Винесення покарання за інші злочини буде порушенням не тільки міжнародного договору, але і нашого законодавства. 

Хто відповідальний за екстрадицію?

В Україні запити про екстрадицію складає та отримує Офіс Генерального прокурора (під час досудового розслідування) та Міністерство юстиції України (під час судового провадження або виконання вироку).

Чи можна буде екстрадувати людей, що вже втекли до країн Північної та Південної Америки? 

На жаль, ні. Україна не може подавати запити про екстрадицію за злочини, які були вчинені до ратифікації Конвенції, тобто до 18 жовтня. 

З ким ще немає домовленостей?

Нині  в України все ще немає жодних домовленостей щодо екстрадиції з більшістю країн Африки, Західної Азії, а також із Японією. 

Якщо вам потрібна допомога, звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Хто головний на дорозі: пішохід чи водій?

Уже майже місяць Україна живе в режимі економії електроенергії.  З настанням сутінок українські міста, селища та села поринають у темряву. Через обмежену видимість на дорогах та відключення світлофорів зростає кількість аварій.

Оскільки правила дорожнього руху порушують не лише водії, а й пішоходи, ми вирішили нагадати, що останнім робити заборонено (п. 4.14 ПДР):

  • виходити на дорогу, не перевіривши, чи є небезпека для себе та інших учасників руху
  • раптово виходити, вибігати на проїзну частину, зокрема, пішохідний перехід
  • випускати дітей на дорогу без нагляду дорослих
  • переходити проїжджу частину не у визначеному місці, якщо є розділювальна смуга або дорога має 4 і більше смуг для руху в обох напрямках
  • затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов’язано з дотриманням безпеки дорожнього руху

Водночас пішохід має право:

  • на перевагу під час переходу проїзної частини, позначеної нерегульованим пішохідним переходом, а також регульованими переходом, якщо є регулювальник чи світлофор
  • вимагати від влади створення умов для забезпечення безпеки дорожнього руху

У темний час доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні використовувати світлоповертальні елементи (стрічку, наклейку, жилет тощо) або бути в одязі, який має світлоповертальні елементи (п. 4.4. ПДР).

Тобто, пішохід має перевагу під час переходу проїзної частини, водночас  важливо бути уважним, раптово не виходити чи не вибігати на дорогу.

Але чинні обставини ускладнює подекуди повна відсутність світла на дорозі. Тому важливо пам’ятати, що життя людини найвища цінність, отже потрібно бути уважними та обережним.

Водій авто натомість зобов’язаний стежити за дорогою та реагувати на зміни,  пильнувати за правильністю розміщення та кріплення вантажу, справністю транспорту і не відволікатися від керма (п. 2.3 (б) ПДР). 

«Для безпеки всіх, як вже не раз наголошувалось, водіям потрібно їздити повільніше, ніж зазвичай, а пішоходам все ж таки мати світловідбивні елементи. Ми живемо в умовах війни і це зовсім інша реальність, до неї треба пристосовуватись, тому важливо подбати про свою безпеку та безпеку інших»,

коментує адвокатка Марина Носова

Якщо вам потрібна допомога, звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Нові правила бронювання: як бізнес може звільнити співробітників від призову без мобілізаційних завдань

Нові правила порядку звільнення від служби затвердила Верховна Рада. Законопроєкт №7687 дозволить бізнесу, який не має мобілізаційних завдань та органам державної влади забронювати своїх працівників.

Хто може підлягати бронюванню? 

Військовозобов’язані, які працюють:

  • у  державних органах, органах місцевого самоврядування, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів в особливий період
  • на підприємствах, яким доведено мобілізаційні завдання/замовлення та коли це необхідно для виконання доведених мобілізаційних завдань/замовлень
  • на підприємствах, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг оборонного призначення для задоволення потреб Збройних Сил України
  • на підприємствах, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення (енергетика, комунальні служби, екстрені служби). Віднесення суб’єктів господарювання до таких підприємств, установ і організацій визначено за критеріями та у Порядку Кабміну. 

Крім цього законопроєкт дозволяє людям, які не підлягають призову, добровільно йти на службу. Це:

  • люди з інвалідністю
  • тимчасово непридатні до військової служби особи
  • заброньовані працівники
  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває від 3 дітей
  • батьки дітей з інвалідністю тощо

«Цей законопроєкт дозволить бізнесу забронювати висококваліфіковані кадри, що принесуть більше користі на своїх місцях,  підтримують роботу компаній, що дозволить зберегти робочий процес, отримати податкові надходження, підтримати армію та населення»,

коментує молодший юрист практики захисту бізнесу Андрій Івченко. 

Якщо вам потрібна допомога, звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Справа «Словацького дому»: Верховний Суд знову став на захист іноземних інвестицій, відмовивши поновити її розгляд 

Повторного розгляду справи щодо рейдерства офісного центру «Словацький дім» не буде. Верховний Суд відмовив у поновленні  провадження . Йдеться про справу стосовно захисту іноземних інвестицій в Україні, що постраждали від незаконних дій Фонду гарантування вкладів, приватних нотаріусів та фінансової компанії «Інвестохіллс Веста».

Судовий розгляд розпочався у червні 2020 року. Вже за рік ми здобули перемогу у Верховному Суді на користь словацького інвестора і захистили вкладення на 3,5 млн євро. 

Проте приватний нотаріус, яка посвідчувала угоду між фінансовою компанією та Фондом гарантування вкладів, вимагала повторного перегляду справи. 

Рішення у цій справі  суд ухвалював у закритому режимі за письмовими матеріалами сторін, без їх виклику до судового засідання.  

Чому це важливо? 

Повномасштабне вторгнення росії в Україну показало, що у боротьбі з зовнішнім ворогом та подальшій відбудові партнерство з іноземними країнами є ключовим. 

Тому Україна : «Сильна європейська країна — магніт для іноземних інвестицій». 

Рішення Верховного Суду вкотре показало, що Україна виконує задекларовані цінності та не переглядатиме наново справу, рішення в якій уже ухвалено.  Остаточність судового рішення є одним із ключових принципів міжнародного права. 

Про яку справу йде мова? 

Понад два роки тому приватний нотаріус перереєстрував офісне приміщення наших клієнтів, іноземних інвесторів, на фінансову компанію. Йдеться про  близько 6 тис. кв. м в історичному центрі Києва. Представники «Інвестохіллс Веста» неодноразово намагалися фізично зайти в офіс і перезаключити  договори з орендарями приміщення. Саме такими є методи при рейдерстві: крім судової тяганини знекровити жертву власних дій, позбавивши законного джерела доходу. 

Порушення прав інвестора привернуло увагу Тимчасової спеціальної комісії ВРУ з питань захисту прав інвесторів на чолі з Галиною Янченко, урядовий офіс з залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest. Саме за підтримки урядових організацій вдалося зберегти активи іноземних інвесторів та не дати захопити офіс силоміць. 

«Господарська палата Верховного Суду винесла справедливе та сміливе рішення: бути послідовним у кожному своєму рішенні. Це про відповідальність. Відповідальність, яку сьогодні та назавжди має взяти на себе кожен представник органу державної влади, суду, та кожен громадянин. Зрештою, тільки власна причетність та відстоювання правди є єдино правильним шляхом аби жити у цивілізованому, справедливому та послідовному світі, без особистих домовленостей як у 90-ті роки»,

коментує адвокатка, керівниця практики захисту бізнесу Ангеліна Климчук. 

Більше про цю справу тут: . 

Read More

Позбавлення батьківських/материнських прав під час війни: пояснюємо складність процедури на прикладі кейсу нашого клієнта 

Обов’язок держави розв’язувати сімейні кризи, коли постає питання позбавити матір чи батька (або обох) прав на дитину(ей) через недотримання зобов’язань. Наприклад, коли батьки зловживають алкоголем чи наркотиками, не дбають про фізичний і духовний розвиток дітей, здобуття освіти або взагалі використовують дітей у власних цілях.

Випадки, коли один з батьків не піклується про дитину, але продовжує мати права на дитину — не поодинокі. 

Наша компанія безоплатно представляє інтереси Євгена Межевого — колишнього військового, батька, який самостійно виховує трьох дітей. Жінка не бере участі у вихованні дітей і не виходить на зв’язок. Сім’я Євгена двічі евакуйовувалася з Маріуполя: вперше у 2015 році, потім після 24 лютого. Тоді батько потрапив у полон, а дітей перевезли на підконтрольну росії територію, з наміром передати на усиновлення. Завдяки волонтерам дітей вдалося знайти і повернути в Україну. Зараз родина разом. 

Цей кейс порушив важливі проблеми, які загострилися з початком повномасштабної війни: 

  • Складність дистанційного обстеження, спілкування з органом опіки та піклування (служба у справах дітей). Усе тому, що тоді ставиться під питання видача висновку про доцільність позбавлення батьківських справ для суду. А без нього рішення суду не може бути таким, що враховує інтереси дитини.
  • Відсутність фактичного місця проживання на території України.

Крім цього, в умовах воєнного стану, це виникають труднощі з тим, що:

  • Батько не може підтвердити, що він єдиний з батьків, хто дбає про дитину. Відповідно не може виїхати за кордон (для безпеки дітей), бо військовозобов’язаний. 
  • Перебуваючи за кордоном не можуть підтвердити, що мати/батько дитини не бере участі у вихованні, а дитину ніхто не викрадав.

Які наслідки позбавлення батьківських прав?

Мати чи батько, які втрачають права на дитину:

  • не можуть займатися вихованням та навіть вільно спілкуватися з дитиною
  • не можуть забороняти дитині змінювати прізвище чи ім’я до повноліття
  • не можуть визначати місце проживання дитини та дозволяти/забороняти її виїзд за кордон
  • перестають бути законним представником дитини
  • втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, яку отримують я сім’ї з дітьми зокрема, це стосується виплат від держави, коли дитина (військовий/а) загинула, захищаючи країну
  • не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником для інших дітей
  • втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, дитина може бути усиновлена без їхньої згоди, як батьків)
  • втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли їх спадкування передбачене заповітом дитини)

У чому складність такої процедури під час війни?

Справи щодо позбавлення батьківства вимагають присутності обох сторін, врахування інтересів дітей завдяки спілкуванню, огляду місця проживання тощо. Про що йдеться? 

  1. Під час розгляду судом такої категорії справ обов’язково долучається орган опіки та піклування (служба у справах дітей) — він подає до суду письмовий висновок щодо обставин, в яких перебуває дитина і надає свою позицію щодо позбавлення матері чи батька батьківських прав. Для цього Служба у справах дітей зобов’язана перевірити умови проживання та поспілкуватися з дітьми. Втім, якщо вони перебувають за кордоном — це стає неможливим з точни зору служби, але ми бачимо варіанти вирішення таких ситуацій. 
  2. Порядок роботи служби не передбачає проведення дистанційних засідань. Але судові засідання за участі тих, кого планують позбавити батьківських прав, є можливість проводити онлайн. Якщо ж суд не може визначити, де перебуває батько чи мати, публікується оголошення на сайті. Тоді немає значення чи прибув відповідач у судове засідання, воно може відбутися і без нього. Але під час війни також враховують можливість порушень прав того з батьків, кого хочуть їх позбавити, скориставшись його перебуванням на тимчасово окупованій території (наприклад).
  1. Втрата минулого життя. У таких судових процесах дуже важливо підтвердити свою позитивну характеристику та загалом надати документи щодо медичної/освітньої історії дітей. На жаль через війну багато українців починають життя заново. Якщо вони втікали від війни, могли втратити або просто не забрати документи (дітей/свої) з небезпечних територій. Крім того, роботодавець навряд чи надасть їм характеристику з роботи або ж частина їх документів (відзнак) просто може бути була знищеною.

«Позбавлення батьківських прав є найжорсткішим способом впливу на батьків. Втім це не позбавляє такого тата чи маму бачитись, спілкуватись з дитиною, якщо звісно це їй не шкодить. Права дитини мають бути понад усе. Тому ми не радимо відкладати питання позбавлення батьківських прав, якщо на те є підстави. Якщо ж ситуація кардинально змінюється на краще — є процедура поновлення таких прав»,

коментує старша юристка практики судових спорів Юлія Рябець.

Якщо вам потрібна допомога, звертайтеся до наших юристів будь-яким із цих способів:

  • офіційний e-mail office@millerlawfirm.ua
  • сайт https://millerlawfirm.ua (кнопка «залишити запит» праворуч вгорі сторінки)
  • соцмережі Facebook та Instagram
  • за телефоном +380 (67) 538 45 38
Read More

Юридична компанія «Міллер» на захисті України

Юридична компанія «Міллер» на захисті України

Наша компанія у списку Forbes Ukraine. Разом з іншими підприємцями та підприємницями нас внесли до переліку бізнесменів, які на початку повномасштабної війни залишили свою справу і вступили до лав ЗСУ. Серед них і засновник компанії Масі Найєм

За 10 років компанія стала системною і налічує 30 юристів та адвокатів.

З початку повномасштабного наступу компанії вдалось зберегти команду і поповнити кількома співробітниками. Ми переглянули заробітну плату в бік збільшення. 

Ми пишаємось тим, що двоє наших співробітників також пішли на війну, це Артур Солопенко та Ілля Попович. Ми чекаємо їх вдома і підтримуємо. 

Дякуємо команді Forbes Ukraine за вашу роботу.

Ми разом і тому переможемо!

Read More

Справа військового Петра Олексюка: суд продовжить розгляд провадження попри намагання адвокатів обвинувачених його закрити

Розгляд кримінального провадження у справі про вимогу хабара за встановлення інвалідності від ветерана АТО Петра Олексюка продовжать. Суд підтримав нашу позицію пропри спроби обвинувачених та їхніх захисників закрити справу.  

Адвокати обвинувачених (а це лікар військово-лікарської комісії Міноборони та очільник столичного центру медико-соціальної експертизи) наполягали закрити  кримінальне провадження. Все через те, що нібито було порушено строки досудового розслідування під час надання матеріалів провадження для ознайомлення. А це, зі свого боку, унеможливило б подальший розгляд справи та встановлення істини. 

Наша позиція 

Наші адвокати заперечували проти закриття провадження. Обґрунтування — прокурори не порушили строків розслідування та вчасно направили обвинувальний акт до суду, а захисників та обвинувачених вчасно повідомили про завершення розслідування і дозволили ознайомитися з матеріалами справи. Той факт, що захист певний час не користувався такою можливістю не може свідчити про порушення строків розслідування. 

Але це не єдина перемога у цьому засіданні. Ми домоглися, щоб прокурор нарешті з’явився в суд. До цього він тричі не з’являвся без поважної причини. 

Чому це важливо?

Цією маленькою пер емогою у справі Петра Олексюка ми у чергове доводимо, що доб’ємося бажаного результату у будь-якому випадку. Ми діємо виключно у межах встановленого процесу та не дамо уникнути відповідальності тим, хто може бути причетний до скоєння злочину. 

Наші подальші дії 

На наступному засіданні розглядатимуть питання про повернення справи (обвинувального акту) прокурорам, на яке ми вже підготували заперечення.  

Нагадаємо

На лаві підсудних лікар відділу соціальної експертизи Центральної військово-лікарської комісії Міноборони України Валерій Наумов та голова Центральної медико-соціальної експертної комісії № 1 Київського міського центру медико-соціальної експертизи Віктор Чернявський. Медиків обвинувачують у тому, що вони вимагали у Петра Олексюка 1500 доларів хабара. За ці гроші вони готові були розглянути документи та присвоїти йому інвалідність за поранення, отримане під час війни на Донбасі у 2018 році. 

Read More

В Україні посилили покарання за номерні знаки: що потрібно знати? 

Брудні чи заклеєні номери або їхня відсутність — віднині за неналежне чи неправомірне використання номерних знаків можна буде отримати штраф або(та) залишитися без прав.

Законодавці доповнили Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 121-3.

За що та яка сума штрафу?

 Штраф 1190 грн передбачено ч. 1 ст. 121-3 КУпАП за керування транспортом:

  • без номерів
  • за встановлення на автомобіль чужого номера 
  • з номерами, розташованими у невідповідному місці
  • з перевернутим, неосвітленим чи закритим іншими предметами (зокрема, прозорими) номерним знаком
  • нанесення на номер заборонених правилами матеріалів чи покриття 
  • з брудними номерами, якщо через забрудненість не видно символи або букви з відстані 20 метрів
  • або ж будь-яке інше приховування номерного знака

2550 грн штрафу передбачено ч. 2 ст. 121-3 КУпАП, якщо водії самовільно встановили на авто номери:

  • ЗСУ
  • Національної гвардії України
  • Національної поліції України
  • Державної прикордонної служби України
  • Державної служби з надзвичайних ситуацій
  • Державної спеціальної служби транспорту
  • Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації
  • дипломатичних представництв, консульств та інших міжнародних організацій, які користуються повним та частковим імунітетом

За повторне (протягом року) порушення штраф зросте до 5100 гривень з позбавленням права сідати за кермо  від 3 до 6 місяців.

«Відтепер водіїв будуть штрафувати не лише за брудні номерні знаки, а й за протиправне використання спецномерів. Це позитивна зміна в законодавстві. Бо від правильного встановлення та використання номерного знака залежать не лише штрафи»,

коментує адвокатка Марина Носова.
Read More

Виїзд за кордон під час війни: що змінилося? 

Після оголошення мобілізації в Україні влада встановила обмеження на виїзд чоловіків за кордон. З того часу Верховна Рада неодноразово вносила зміни до законодавства. Ми стежимо за нововведеннями, тому зібрали ключову інформацію про те, хто може виїжджати за межі країни в умовах воєнного стану.  

Чоловіки з інвалідністю (будь-якої групи)

Для перетину кордону необхідно надати один із документів, що підтверджують цей статус:

  • довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації  №  157-1/о)
  • пенсійного посвідчення
  • посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги

Чоловіки, що супроводжують інших людей при перетині кордону

Раніше чоловік із такою підставою для виїзду міг перетинати кордон лише один раз, але нині  ці обмеження скасували і кількість разів перетину кордону необмежена.

Такі чоловіки можуть перетинати кордон у разі супроводу:

  1. Дружини з інвалідністю за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність
  2. Батьків (своїх або дружини) з інвалідністю І – ІІ групи

Необхідно пред’явити:

  • документи, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність, а також підтвердження спільного місця проживання з такими батьками
  • або документів про здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), чи документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд
  1. Дітей з інвалідністю І – ІІ групи, або тяжкохворих на перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, дитячий  церебральний параліч, тощо

Необхідними документами для цього є:

  • довідка про отримання державної допомоги на дитину, що має одне з перелічених захворювань
  • документи, що підтверджують інвалідність
  • документів, що підтверджують родинні зв’язки або документ, що підтверджує відповідні повноваження такого чоловіка (у разі супроводу опікуном, прийомним батьком, тощо)
  1. Повнолітня дитина, яка перебуває на утриманні батьків, і є особою з інвалідністю  I чи II групи за наявності свідоцтва про її народження та документів, що підтверджують інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій).

Якщо ці категорії людей перебувають на консульському обліку за кордоном, то чоловік може виїхати самостійно, але мусить повернутись в Україну не пізніше за них.

Заброньовані за підприємствами на період воєнного стану можуть виїжджати у відрядження

Для виїзду за кордон необхідно надати: 

  • наказ про службове відрядження
  • посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік або витяг з наказу Міністерства економіки (його отримує підприємство, як підтвердження вашого бронювання)

Батьківство

Багатодітному батьку (який має трьох і більше дітей до 18 років), якщо це його рідні діти й батько вписаний у свідоцтвах про народження. На кордоні достатньо буде показати свідоцтва про народження дітей, чи їх нотаріальні копії.

Якщо ж не всі діти є рідними, проте батько їх утримує, для перетину кордону потрібно надати один із підтверджуючих документів:

  • свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір’ю дітей та свідоцтва про народження цих дітей
  • рішення суду про визначення місця проживання дітей з батьком або рішення від органу опіки та піклування, за яким діти мають проживати з батьком
  • посвідчення батька багатодітної сім’ї

Право на виїзд за кордон також має батько, який самостійно виховує дитину. 

Йому необхідно пред’явити свідоцтво про народження дітей, а також один з документів:

  • свідоцтво про смерть матері дитини чи рішення суду про визнання матері безвісно відсутньою або оголошення її померлою
  • рішення суду про позбавлення матері батьківських прав

Моряки

Перетин кордону дозволено певним категоріями моряків, а саме:

1) Курсантам (студентам), які мають пройти практичну підготовку на суднах.

Потрібно надати:

  • посвідчення особи моряка
  • довідку від закладу освіти щодо направлення курсанта для проходження практичної підготовки на судні під українським або іноземним прапором
  • військово-облікові документи з відповідними відмітками ТЦК (військомату)

2) Екіпажі суден, які задіяні які прямують для роботи на суднах у складі екіпажів суден, що здійснюють рейси до/з морських портів України. Потрібно надати: 

  • посвідчення особи моряка
  • суднову роль (список осіб суднового екіпажу)
  • підтвердження від Адміністрації судноплавства про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів

3) Інші особи, які прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден. Потрібно надати:

  • посвідчення особи моряка
  • підтвердження від Адміністрації судноплавства про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документіввійськово-облікові документи з відповідними відмітками ТЦК (військомат)

Ситуація з виїздом студентів-чоловіків

У середині вересня Держприкордонслужба заборонила студентам, які навчаються або мали навчатися за кордоном, виїжджати з України. Пояснили це великою кількістю підроблених документів, а також правилами, які забороняють чоловікам, які навчаються за кордоном, покидати межі України. 

Read More