Загальне Архіви — Сторінка 6 з 21

Військовий облік школярів: коли потрібно стати і як отримати приписне посвідчення

Андрій Новак, Юридична компанія Miller, Miller Law Firm — Андрій Новак, Miller Law Firm для “Українська правда”

У рік, коли юнаку має виповнитися 17, він має стати на первинний військовий облік – облік призовників. Тобто, якщо хлопець відсвяткував 16-річчя у 2024-му, то має стати на облік у 2025-му поки йому ще немає 17-ти.

Для цього потрібно прийти до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Раніше юнаки обов’язково мали проходити медогляд у військово-лікарської комісії, але зараз цю норму прибрали.

Коли саме школярі мають стати на військовий облік, як відбувається процедура, і які документи взяти з собою – розповідає “УП. Життя”.

Коли і де можна стати на військовий облік?

На обліку призовників перебувають чоловіки віком від 16 до 25 років. Їх приписують до призовної дільниці і вносять дані про таких юнаків до реєстру “Оберіг”. Це роблять для того, аби визначити кількість людей, яких у майбутньому можна буде призвати на службу, і мати всю потрібну інформацію про них.

Якщо юнак приписаний до призовної дільниці – не означає, що його можуть мобілізувати. За законом, це не вдасться зробити, поки чоловік не досягне 25 років.

Приписка до дільниць проходить щорічно із січня по березень. Якщо хлопець навчається у школі, то саме там його мають сповістити про те, що потрібно стати на облік. В іншому випадку про це мають попіклуватися голови сільських, селищних, міських рад, керівники установ чи організацій, голови ОСББ будинку.

У повістці, яку передадуть школяреві, буде зазначена дата, коли він має прийти до центру комплектування. Раніше ТЦК та СП надсилали або вручали повістки юнакам за домашньою адресою, але тепер від такого способу оповіщення відмовилися.

“Постановка хлопців на військовий облік проводиться централізовано – зазвичай школою. Класом направляється група хлопців до військкомату і вони разом стають на облік”, – розповідав адвокат юридичної компанії “Міллер” Андрій Новак у коментарі “УП.Життя”.

Школярів ставлять на облік у ТЦК за місцем навчання або проживання. Якщо школяреві не вдасться піти до військкомату разом з однокласниками, то він має зробити це самостійно, утім не пізніше встановленого терміну.

За порушення правила юнаку або його батькам доведеться сплатити штраф у розмірі 17-25,5 тисяч гривень.

За законом “Про військовий обов’язок і військову службу“, окрім 16-річних школярів на облік призовників до 25-ти також повинні стати:

ті, хто переїхали на нове місце проживання до іншого міста, селища або села (зокрема з-за кордону);
ті, хто отримали українське громадянство;
ті, хто закінчили відбувати покарання у в’язниці;
ті, кого відрахували із військових навчальних закладів;
ті, хто не пройшли базову загальновійськову підготовку.

У попередньому матеріалі ми розповідали, кого можуть зняти та виключити з обліку призовників, і як відрізняються ці поняття.

Які документи потрібні, щоб стати на облік?

Для того, аби стати на облік призовників, потрібно взяти з собою до ТЦК український паспорт. Далі треба написати заяву про взяття на облік. Після цього на допризовника заведуть особову справу і занесуть його дані до реєстру “Оберіг”.

Раніше у ТЦК одразу визначали ступінь придатності юнака, однак за новими експериментальними правилами, на облік можна буде стати без медогляду. ВЛК потрібно буде пройти, коли у 25 років чоловік стане військовозобов’язаним і буде підлягати мобілізації. Або ж раніше, якщо захоче піти служити до війська добровільно.

Кому зі школярів не потрібно йти до ТЦК, щоб стати на облік?

Деяким хлопцям не доведеться йти до центру комплектування, щоб стати призовником.

За постановою № 932, дані чоловіків, які будуть звертатися до Міграційної служби, щоб оформити український чи закордонний паспорт, “підтягнуться” до реєстру “Оберіг”. Тобто, якщо допризовник втратив чи загубив паспорт і планує отримати новий, його поставлять на військовий облік автоматично за допомогою інформації з Демографічного реєстру.

Нововведення стосується й тих юнаків, які звертаються за консульськими послугами за кордоном. Їх теж поставлять на облік у такий спосіб, і ТЦК отримають дані майбутніх призовників через систему “Трембіта”. Тому не доведеться повертатися до України, щоб прийти до центру комплектування фізично.

Що таке приписне посвідчення?

Після того, як школяр стане призовником, йому видадуть перший військово-обліковий документ – посвідчення про приписку до призовної дільниці. Під час воєнного стану його потрібно всюди носити з собою або ж завантажити додаток Резерв+ і мати документ в електронному вигляді.

Приписне посвідчення може попросити показати представник ТЦК, поліцейський або прикордонник. Крім того, воно потрібне для того, аби вступити до університету, влаштуватися на роботу чи перетнути кордон.

“Держава створює всі умови для того, щоб без наявності військово-облікового документа ніхто не міг зробити нічого суттєвого. Не міг отримати послуги, які є базовими – той же паспорт, або певні довідки. Без військово-облікового документа не приймуть навіть до вищого навчального закладу“, – говорить юрист Андрій Новак.

Що зобов’язаний робити призовник?

Коли юнака ставлять на облік, то зазвичай розповідають про його права, як призовника, і пояснюють, яких правил він тепер має дотримуватися.

За постановою Кабінету Міністрів, усі військовозобов’язані, призовники та резервісти повинні:

після того, як переїжджають на нове місце проживання (в іншу область, район, громаду), за три дні до виїзду знятися з обліку на минулому місці і упродовж семи днів після прибуття стати на облік у новому;
приходити до ТЦК та СП у вказаний термін, якщо їм вручать повістку (на уточнення облікових даних, проходження ВЛК, мобілізаційне розпорядження);
проходити медичний огляд, якщо так вирішить комісія з питань військового обліку, комісія з направлення на проходження базової військової служби або військово-лікарська комісія;
проходити підготовку до військової служби, військову службу, виконувати військовий обов’язок у запасі або проходити службу у військовому резерві;
не рідше одного разу на п’ять років звіряти свої персональні дані з даними, які є у ТЦК та СП (у реєстрі “Оберіг”);
упродовж семи днів повідомляти ТЦК та СП, якщо змінилися якісь із персональних даних, які є у реєстрі;
за потреби надавати ТЦК та СП документи, які підтверджують право на відстрочку від служби під час мобілізації;
негайно повідомити ТЦК та СП, якщо втратять військово-обліковий документ.

Чи можна школярам та студентам виїжджати за кордон?

До того як юнакові виповниться 18 років, він може вільно виїжджати за межі України. Утім, лише з приписним посвідченням, якщо вже має його. За новими правилами, під час виїзду призовників не знімають з військового обліку, і дані про них залишаються в реєстрі “Оберіг”.

Ті, кого зняли з обліку до того, як почали діяти нововведення, повинні були знову стати на нього до 16 червня. Це дозволяли зробити через консульство в іноземній державі або пропонували приїхати в Україну і стати на облік у ТЦК особисто.

Раніше повнолітнім чоловікам заборонили перетинати кордон навіть задля навчання в іншій країні. Та на початку квітня Уряд ухвалив рішення, за яким деякі студенти 18-22 років зможуть брати участь у програмах академічної мобільності і упродовж семестру вчитися за кордоном.

Чи можуть мобілізувати з 18 років?

Здебільшого чоловіки стають військовозобов’язаними з 25 років. Утім, є випадки, коли людина може втратити статус призовника раніше. До прикладу:

1) після того, як пройде строкову службу (її відмінили на час воєнного стану);

2) після закінчення військового навчального закладу або військової кафедри, коли отримає молодше офіцерське звання;

3) якщо за станом здоров’я її визнали непридатною до служби в мирний час, але обмежено придатною у воєнний.

На початку вересня Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт, який забороняє мобілізувати обмежено придатних чоловіків віком від 18 до 25 років. Однак він досі чекає другого читання. Щоб зупинити мобілізацію таких людей вже зараз, мають видати спеціальний наказ. Цим наказом також мають гарантувати, щоб тих, кого встигли мобілізувати, не відправляли на штурми.

Miller Law Firm — **Наталія Баранова** та **Ілля Воробйов** для “Українська Правда”

Захисники підлітків, яких звинувачують у груповому насиллі над 14-річною дівчинкою, 4 жовтня зірвали проведення судових дебатів та завершення розгляду справи. Вони подали клопотання про закриття кримінального провадження.

Підставою для цього вони назвали те, що потерпіла не ходить на засідання, а отже нібито не підтримує обвинувачення.

Про це у коментарі для “УП. Життя” повідомили представники потерпілої та адвокати юридичної компанії “Міллер” Наталія Баранова та Ілля Воробйов.

Вони розповіли, що суд за клопотанням адвокатів потерпілої та прокурорів дозволив їй не прибувати на кожне засідання для уникнення ретравматизації. Тому, на їхню думку, вчинок захисників обвинувачених – “верх цинізму”.

“Це адекватна і правильна практика у справах про сексуальне насилля, адже перебуваючи на засіданні, слухаючи покази учасників, потерпіла була б змушена знову проживати цей жах.

Ми вважаємо, що це клопотання не має належних підстав і його можна було відхилити одразу. Сподіваємося, що суд ухвалить справедливе рішення та не підігруватиме тактикам затягування процесу”, – пояснили адвокати.

За словами Наталії Баранової, 4 жовтня мали відбутися судові дебати – підсумкова стадія, де всі сторони виступають зі своєю позицією щодо пред’явленого обвинувачення та міри покарання. Однак їх відтермінували.

Суд пішов до нарадчої кімнати вирішувати клопотання про закриття справи до 10-ої години ранку понеділка (7 жовтня).

“Це кінцева крапка у питанні, чи дійсно обвинувачені визнають свою провину та щиро розкаються. Очевидно, що ні”, – каже Воробйов.

За словами адвоката Іллі Воробйова, і сторона потерпілої, і прокурори наполягатимуть виключно на реальному ув’язненні. Адвокати потерпілої проситимуть визнати обвинувачених винними за частиною 3 статті 152 Кримінального кодексу України – зґвалтування неповнолітньої особи групою осіб.

“Ми проти умовного терміну – для нього немає підстав, адже ніякого визнання вини та щирого каяття немає. Сторона захисту досі намагається своїми діями та висловами зробити винною постраждалу”, – наголошують адвокати.

Справа про зґвалтування: про що йдеться

На Закарпатті троє підлітків зґвалтували 14-річну дівчинку. Подія трапилася влітку 2021 року. Тоді потерпіла прийшла на запрошення одного з трьох хлопців у підвал.

За даними слідства, один з юнаків вдарив дівчину у живіт, щоб та не чинила опору, а інший нахилив та стиснув її голову між своїми ногами.

Після того, як хлопці зняли з дівчини одяг, вони по черзі її ґвалтували, фіксуючи це на відео. Згодом запис розповсюдили між учнями школи.

Через майже два роки – у березні 2023-го – хлопців визнали винними у груповому зґвалтуванні неповнолітньої. Суд призначив їм покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

Але через те, що підлітки не досягли повноліття, суд звільнив їх від відбування покарання, призначивши натомість іспитовий строк на два роки.

Після звернення до апеляційного суду вирок скасували та направили справу на повторний розгляд іншим складом суду.

Також раніше адвокати постраждалої заявляли про затягування справи.

5 вересня Miller Law Firm отримала нагороду на Всеукраїнській GR-премії 2024 у спеціальній номінації “Best G2G Solution” за ініціативу зі створення міжнародного трибуналу щодо екологічних злочинів росії під час війни в Україні.

Проєкт покликаний усунути прогалини у міжнародному законодавстві щодо притягнення до відповідальності за екоцид під час війни. Ініціатива полягає в тому, щоб створити спеціальний трибунал з юрисдикцією розслідувати злочини проти довкілля, вчинені росією, зокрема з лютого 2014 року, серед яких підрив Каховської гідроелектростанції в червні 2023 року, шантаж щодо Запорізької атомної електростанції протягом 2022-2024 років та інші акти, що становлять загрозу для світової безпеки.

Звернення Miller, підготовлено в межах проєкту громадської організації “UAnimals”, було адресоване до Ради з прав людини ООН з метою висвітлення даної проблеми та створення відповідного трибуналу.

«Ця нагорода підтверджує, що ми як свідомі правники у своїй країні маємо вносити свій внесок в те, щоб покарання відбулось за всі скоєні злочини, навіть якщо для цього досі не існує відповідної юрисдикції», коментує партнерка практики вирішення спорів Каріна Панченко.

Довідка:

Всеукраїнська GR-премія 2024 зосереджується на визнанні та нагородженні видатних досягнень у сфері громадських відносин і лобізму.

Організатори: LOBBY CLUB та Українська асоціація професіоналів GR та лобізму.

Важливе оновлення форми заяви для військовозобов’язаних.

16 серпня уряд оновив порядок оформлення відстрочки від мобілізації (постанова № 560 від 16.05.2024) “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період”.

Поговоримо про те, як змінилася форма заяви на відстрочку і чому це стосується всіх, хто має право на відстрочку.

Що змінилося?

Фактично, це дрібниці, бо до форми заяви уряд додав лише пункти, у яких мають поставити галочку ті, хто оформлює відстрочку на підставі постійного догляду або утримання близьких осіб. Проте через це юридично форма заяви змінилася для всіх, хто наразі оформляє відстрочку, а це означає, що заяву за новою формою мають подавати всі претенденти на відстрочку.

Якщо ви вже оформили відстрочку, не потрібно бігти й оформлювати її наново.
Якщо ви подали заяву за старим зразком, і її ще не розглянули, не виключено, що комісія може формально відмовити у відстрочці та попросити вас подати заяву за новою формою.
Якщо ж ви тільки збираєтесь подавати заяву, переконайтеся, що заповнили саме нову актуальну форму.

Для вашої зручності додаємо оновлену форму заяви за посиланням: Оновлена форма заяви для оформлення відстрочки від мобілізації.docx

Якщо у вас або у працівників вашого бізнесу виникають складнощі з оформленням відстрочки, ми із задоволенням проконсультуємо вас і допоможемо правильно подати та оформити документи з першого разу.

Справа катерини Гандзюк: результати допиту експертів про телефон левіна

Для тих, хто дочитає цей пост до кінця, буде пасхалка від Android.

Вчора Дніпровський суд міста Києва допитав експертів про дані з телефону обвинуваченого в замовленні вбивства Катерини Гандзюк, Олексія Левіна.

На телефоні виявили контакти ішого фігуранта справи Владислава Мангера, підписаного як «Босс», відео спільного відпочинку з Мангером в бані та докази того, що Левін активно цікавився особою Катерини Гандзюк та розслідуванням нападу на неї.

Експертизу проводила державна експертна установа, але до роботи також залучили експерта компанії «Епос» — дистриб’ютора ізраїльського програмного забезпечення, створеного для дослідження електронних носіїв інформації. Він створив копію мобільного телефону Олексія Левіна, який вилучили під час обшуку. Ця копія була надана в якості матеріалів справи сторонам та вже досліджувалась в суді як доказ.

На вчорашньому засіданні розмова з експертами фокусувалась на питанні: чи могла інформація на мобільному телефоні змінюватись під час копіювання або після нього. За заявами експертів, — ні не могла. Телефон був запаролений, і експерти, копіюючи інформацію, не знали пароля. Щоб копіювати дані і прочитати їх в спеціальному софті, знати пароль не потрібно, але змінити скопійовану інформацію неможливо.

Цікаво, що при дослідженні в пам’яті телефона Левіна знайшли файли, датовані майбутніми датами: 2036, 2037, 5364 роками. Експерт пояснив, що це нормально для систем Android. Розробники часто ховають в програмах «пасхалки» (навмисно приховані повідомлення або відсилки), в тому числі, в вигляді таких от аномальних дат.

Справа Євгенія Дихне: адвокати подали апеляцію

У четвер, 30 березня, юридична компанія “Міллер”, яка представляє інтереси колишнього в.о. генерального директора аеропорту “Бориспіль” Євгенія Дихне, подала апеляцію на вирок Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Першого березня ВАКС визнав Євгенія Дихне та Олесю Левочко винними у зловживанні владою та призначив їм покарання у вигляді п’яти та чотирьох років позбавлення волі відповідно, а також сплату солідарно 10 мільйонів гривень.

Адвокати вимагають повного передослідження доказів через неповноту та постановлення виправдувального вироку для клієнтів. Вони підкреслюють, що НАБУ/САП/ВАКС три роки займалися справою, яка мала б розглядатися у порядку господарського судочинства. Оскільки таємниця досудового слідства більше не поширюється на даний судовий розгляд, адвокати вирішили зробити безпрецедентний хід та викласти усі матеріали у публічний доступ на сайті www.nojustice.com.ua. Це допоможе не тільки правовій спільноті здійснити власний case study, але і будь-якій зацікавленій особі зробити власні висновки.

Цього ж дня адвокати Дихне та Левочко під час прес-брифінгу пояснили представникам медіа, чому саме подають апеляцію, та чому не погоджуються із вироком суду, який, до слова, цілком задовольнив прохання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. З відео можна ознайомитися тут https://nojustice.com.ua/pres-konferencziya-yevgeniya-dyhne-olesi-levochko-ta-advokativ-oleksiya-nosova-ta-artema-krykuna-trusha/.

Перше, на чому акцентували адвокати – відсутність корупції у справі як такої, адже, як визначено в самому рішенні ВАКС, ані Дихне, ані Левочко жодної вигоди не отримували. “Згадка про корупцію відсутня у матеріалах обвинувачення. Її навіть не намагалися довести. Суд навіть не дійшов висновку, що Євгеній Дихне чинив якісь дії на свою користь, отримуючи, наприклад, “відкат”. Не було такого, це навіть не доводилося, навіть не розслідувалося”.

“Цінність, якій завдається шкода у кримінальному провадженні, це об’єкт. На думку суду цінністю є бюрократичні процедури, які сам суд вважає громіздким механізмом. Але замість того, щоб встановити інтереси служби як ті, які встановлені установчими та стратегічними документами аеропорту “Бориспіль”, зокрема, зростання пасажиропотоку та економічних показників, суд бере і підміняє уявлення про те, що є цінністю”, – вважає Артем Крикун-Труш, адвокат Лесі Левочко. “Крім того, суд залишає поза увагою той факт, що якби не попередні договори, аеропорт би не отримував ніяких доходів. Тому для оцінки економічної складової треба порівнювати попередні договори не з ціною на конкурсі через два роки, а з нулем.” – додає адвокат.

Що конкретно закидають Дихне і Левочко, та що кажуть адвокати

Євгеній Дихне обвинувачується в тому, що уклав у 2016 році попередні договори оренди з ТОВ “Артерія груп” та ТОВ “Кофе Бар Плюс” нібито за зниженою вартістю, без погодження з органом управління аеропорту – Мінінфраструктури і без проведення конкурсного відбору орендаря.

Як зазначають прокурори і суд у першій інстанції, це призвело до завдання збитків державі на 15,7 млн грн. При чому збитків на 10 млн грн було ніби завдано Фонду держмайна (ФДМ), а решта – аеропорту. Аеропорт цього не визнав. А Фонд держмайна в особі Д.Сенниченка підписав цивільний позов. Прокурори і суд також вважають, що у Дихне була співучасниця злочину – його підлегла, керівниця Служби орендних відносин Олеся Левочко, яка користуючись “некомпетентними та не професійними” працівниками Фонду нібито затягувала конкурси.

Адвокати ж, хоч і не заперечують факту укладання попередніх договорів, але категорично заперечують нанесення збитків, змову та затягування конкурсів аеропортом.

По-перше, як зазначають адвокати, попередні договори укладалися саме на користь аеропорту, а не на шкоду його інтересам. Більш того, дії Євгенія Дихне, навпаки, принесли підприємству прибуток. А розрахунок розміру недоотриманих доходів був зроблений у 2019 році на основі висновку приватного спеціаліста про його теоретичне уявлення щодо ціни оренди в аеропорту “Бориспіль” у 2016 році. При тому, реальні договори на реальні аналогічні об’єкти до уваги спеціалістом не взяті, тому це помилковий підхід. А сам висновок спеціаліста не може вважатися доказом взагалі.

Як стають пособниками у справах НАБУ. Історія Олесі Левочко

“У мене є своя особиста історія відносин з НАБУ”, – каже Леся Левочко. “Детективи НАБУ з’явилися в аеропорту влітку 2019 року. Я і моя підлегла були викликані до приймальні Генерального директора, щоб всіляко допомагати детективам, які цікавилися проблемами аеропорту, зокрема, і орендою.”

28 серпня 2019 року у Міністерстві інфраструктури за ініціативи детектива НАБУ С.Бравермана відбулася нарада, на якій обговорювалися питання проблем орендних відносин в аеропорту. Учасники наради, зокрема, Фонд держмайна та Міністерство інфраструктури мали зробити все від них залежне, щоб пришвидшити процедури – частіше публікувати оголошення та не тримати у Міністерстві інфраструктури на погоджені документи, а аеропорт – припинити підписання попередніх договорів.

“У вересні 2020 року о 7 ранку мене викликали на обшук до квартири, де я не проживала. Нічого там не знайшли. Вручили мені підозру та викликали на допит в цей же день на 15 годину.”

А потім розпочалися схиляння до угоди зі слідством з тим, що Леся Левочко дала покази на Євгенія Дихне. Аргументи про те, що ніяких вказівок він їй не надавав, а між нею і Генеральним директором завжди був по субординації ще один керівник не бентежили детектива. З цього моменту почався психологічний тиск: що на допит будуть викликатися її діти, що на підставі листа НАБУ на Міністерство інфраструктури її відсторонять від роботи. “Я маю велику повагу до НАБУ як органа і маю велику надію, що свого часу там буде проведено аудит щодо дотримання детективами норм етики та моралі. А цей конкретний випадок є поведінкою конкретного детектива, а не нормою поведінки НАБУ”, – резюмувала Леся Левочко.

Рішення ВАКС – “процесуальна аплікація” із цитат науковців, щоб приховати відсутність доказів складу злочину

Суд вважає, що Дихне – за пособництва Левочко – скористався знанням “про некомпетентність працівників Фонду”. З одного боку, суд сам визнав “некомпетентність” сімох членів комісії Фонду, які мали проводити конкурси на оренду площ, однак, переклав вину за зрив конкурсів на Євгенія Дихне з його підлеглою.

Колегія суддів констатує, що між Дихне і Левочко були ординарні стосунки керівника і підлеглої, однак кваліфікує їх як змову.

На думку суду, “Бориспіль” перераховував 70% орендної плати від попередніх договорів до бюджету з метою створити видимість легальності цих грошей.

“Як нам розвивати економіку, якщо держава не знаходитиме адекватні моделі ринкової взаємодії з бізнесом? Саме в цій взаємодії і знаходяться перспективи розвитку держави.”, – пояснює позицію сам Дихне. “Виходить, що наша нова антикорупційна вертикаль, збудована за новими демократичними принципами, у стилі ОБХСС захищає соціалістичну власність від того, щоб ефективні менеджери її не порушили. У мене розрив шаблону. З однієї сторони ми кажемо, що у нас ліберальна ринкова економіка, а з іншої вимагаємо діяти як у совку. Найбільший відомий мені совок – аеропорт Мінська – сам розпоряджається своїми площами, а “Бориспіль – ні”.” – резюмує він.

“За цей час навіть Фонд держмайна з 2019 року змінив свою процедуру по передачі в оренду приміщень, проводячи її через Prozorro-продажі й електронні оголошення. Багато речей змінилося, але ж їх не було в 2015-2016 роках“, – акцентує колишній очільник аеропорту. Однак суд відкинув аргумент Дихне про архаїчність законодавства про оренду у вироку.

Це рішення прямо суперечить принципу верховенства права, яке має пріоритет над верховенством закону. Закону, якому потрібен аудит якості. Так само як і невідкладний аудит kpi НАБУ.

Адвокати подали апеляційну скаргу і щиро розраховують на фундаментальне розуміння поставленої проблеми суддями Апеляційної палати ВАКС.

Справа Андрія Коболєва: Апеляційна палата ВАКС частково задовольнила клопотання прокурорів

Сьогодні Апеляційна палата ВАКС розглянула апеляцію на рішення суду першої інстанції щодо обрання Андрію Коболєву запобіжного заходу

Слідчі судді частково задовольнили клопотання САП та визначили йому заставу у сумі 229 мільйонів гривень.

На думку сторони обвинувачення А. Коболєв, нібито усвідомлюючи законодавчі обмеження щодо розміру премій, ініціював розгляд питання про преміювання перед Наглядовою радою НАК «Нафтогаз».

Суд прийняв частину аргументів сторони обвинувачення. На жаль, відсутність у А. Коболєва повноважень та відповідальності за прийняття рішення про визначення розміру премії Наглядовою радою не стало переконливим аргументом сторони захисту.

Захист наполягає на тому, що у діях Коболєва немає складу злочину. Він є високоефективним менеджером, який наважився на безпрецедентний крок — боротьбу із російським енергетичним зашморгом, коли цей тренд ще не був активно підтримуваний у Європі так, як зараз.

У своїй промові на суді Андрій Коболєв зазначив, що з 2014 року жоден з президентів та премʼєр-міністрів України вже не був вимушений йти на поступки росіянам через газове питання чи гасити газові борги шляхом передачі стратегічних бомбардувальників. «Ми б ніколи не виграли Стокгольм без реформи корпоративного управління, яка забезпечила передачу ключових рішень професіональним та некорумпованим фахівцям», — проте в цьому кримінальному провадженні ідея незалежної Наглядової ради, яка вільна у своїх рішеннях, не знайшла підтримки.

Апеляційна палата вирішила застосувати запобіжний захід: заставу в розмірі 229 млн грн.

Ми продовжуємо роботу і плануємо довести відсутність складу злочину в ході судового розгляду справи.

Справа Євгенія Дихне: «Корупція» без корупції і вільне тлумачення інтересів служби

Сьогодні колегія суддів ВАКС оголосила вирок, яким визнала екскерівника аеропорту «Бориспіль» Євгенія Дихне та начальника служби орендних відносин у зловживанні службовим становищем. Вирок ще не набув чинності, і ми відразу хочемо повідомити, що будемо подавати апеляцію.

За що саме судять Дихне?

Адвокати Євгенія Дихне дослідили 10 000 сторінок справи за два роки, і виявили, що в справі про корупцію, яка сьогодні вирішувалася в ВАКС, корупції немає.

Євгеній Дихне, будучи в.о. гендиректора аеропорту «Бориспіль», у 2016 році підписав договори, за якими площі летовища передавалися потенційним орендарям на час, поки Фонд держмайна проводив конкурс. Фонд — розпорядник не квапливий, який не працює за KPI у вигляді строків, і конкурси за договорами, які сьогодні стали фатальними для Дихне, тривали близько двох років. Це означає, що два роки пасажири аеропорту не отримували б послуги в непрацюючих закладах, а сам аеропорт мав би сплачувати покриття експлуатаційних витрат на неорендованих площах замість того, щоб отримувати надходження від орендних платежів.

Аналогічні договори підписували усі директори «Борисполя», починаючи з 2011 року, бо проблема виникла не вчора, а її рішення придумав не Дихне. Їх було підписано близько 150.

За керування Дихне аеропорт «Бориспіль» вдвічі наростив пасажиропотік та вийшов із фінансових збитків у великий плюс: у 2016 році прибуток склав 1,7 млрд.грн.

При цьому, його обвинувачують у зловживанні службовим становищем, що завдало понад 15,7 млн грн збитків, тобто у вчиненні злочину за ч.2 ст.364 ККУ.

Підстави для апеляції

В отриманні неправомірної вигоди самого Євгенія Дихне не звинувачують. Те, що будь-якого його особистого інтересу у цій справі немає визначено і в рішенні суду.

«Сьогодні на промові в суді Євгеній Дихне, який сповідує бізнес-підходи в управлінні держпідприємствами, підкреслив, що діяв виключно в інтересах аеропорту «Бориспіль». Ми поважаємо рішення суду, але будемо подавати апеляцію. Ми довели відсутність причинно-наслідкових зв’язків між діями Євгенія Дихне і тривалістю конкурсів, підтвердили факти отримання підприємством прибутків від укладення договорів, збільшення пасажиропотоку та покращення інфраструктури в період роботи Євгенія Дихне. Але ця справа вже зараз має звернути увагу законодавців на те, як архаїчність законодавства про державні підприємства шкодить державі. А ще — на те, як гучні обвинувачення можуть ламати репутацію та кар’єру. Я радий, що ця справа викликала резонанс і багато людей зараз публічно висловлюють нам підтримку»,
адвокати Євгенія Дихне.

Відновлення обов’язкових декларацій посадовців: що чекає на порушників

Через повномасштабне вторгнення в Україні призупинили обов’язкове декларування для осіб, які виконують функції держави: вони подавали декларації тільки за бажанням.

Але в суспільстві є запит на відновлення обов’язкових декларацій. Відповідна петиція на сайті президента набрала необхідні 25000 голосів усього за кілька днів, і Володимир Зеленський заявив, що підтримує цей крок. Тепер справа за Верховною Радою.

Цікаво, що ще в вересні минулого року в парламенті зареєстрували законопроект №8071 про відновлення електронного декларування, але, попри позитивний висновок Комітету з питань антикорупційної політики, його досі не було ухвалено. Тепер про нього згадали.

Законопроект пропонує особам, які у 2022 році не подали декларацію у строки, визначені Законом України «Про запобігання корупції» (за загальним правилом — до 1 квітня), подають таку декларацію не пізніше 60 календарних днів з дня набрання чинності цим законом.

Порушення подачі декларацій матимуть такі наслідки в межах адміністративного та кримінального права України.

Адміністративна відповідальність може наставати за:

несвоєчасне подання без поважних причин декларації посадовцями;
неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку за кордоном;
неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані (сума має перевищувати 50 прожиткових мінімумів)
подання завідомо недостовірних відомостей у декларації.

«Особу можна притягнути до адміністративної відповідальності протягом півроку з дня виявлення правопорушення, але не пізніше 2 років з дня його вчинення. Після притягнення до відповідальності особу включають до Реєстру корупціонерів, що матиме вплив на репутацію. Тому, не варто нехтувати питанням декларування», — коментує адвокатка «Міллер» Марина Носова.

Кримінальна відповідальність може наставати за:

декларування недостовірної інформації;
неподання суб’єктом декларування декларації.

Строк давності для притягнення до відповідальності за подібні дії (чи бездіяльність) — три роки.

Тобто, ті, хто, припустимо, був зобов’язаний подати декларацію до 1 квітня 2023 року, можуть бути притягнені до відповідальності за її неподання до 1 квітня 2026 року.

«Наразі народні депутати стикнулись із хвилею підозр за декларування недостовірної інформації. Це відбувається внаслідок того, що НАЗК направляє до НАБУ свої висновки за результатами перевірки декларацій. НАБУ за наявності в декларації недостовірної інформації масово реєструє кримінальні провадження. То ж до питання декларування варто поставитись максимально відповідально», — коментує адвокатка «Міллер» Ольга Веретільник/

Справа Андрія Коболєва: НАБУ просить прокурора продовжити розслідування справи через брак доказів

Чим детективи займались п’ять років та чому затягується справа Андрія Коболєва?

Детективи НАБУ мають намір попросити прокурора САП продовжити строк розслідування справи Андрія Коболєва до трьох місяців (до 19 квітня 2023). Відповідне клопотання вручили стороні захисту.

Попри те, що слідчі дії тривають уже п’ять років, детективи хочуть зібрати додаткові докази і провести експертизу для розрахунку суми збитків. Тобто, коли до цього у справі екс-очільника «‎Нафтогазу» заявлялося про величезні збитки для держави, йшлося про власні розрахунки слідчих, які не були підкріплені висновками судового експерта.

На нашу думку, це клопотання є зловживанням правами зі сторони обвинувачення, і свідчить про те, що НАБУ не вистачає доказів не тільки для обвинувачення, але й для підозри Андрія Коболєва.

Коболєв отримав підозру, а коли версія слідчих не пройшла перевірку першим судом, вони вирішили зібрати докази, які мали бути долучені до справи ще на етапі підозри.

Усе це обмежує права підозрюваного, адже згідно з засадами кримінального процесу, він має бути настільки коротким, наскільки це можливо для того, щоб повною мірою зібрати докази. Натомість, ми бачимо дії слідчих, які створюють видимість процесу, утримують медійну увагу до справи, але з функціональної точки зору є радше процесуальною імітацією слідства, яка затягує САП у воронку суспільної недовіри. Це справа з одним підозрюваним, у якій склад інкримінованого злочину становить одну дію. То невже слідству потрібні цілих п’ять років для збору доказів? Та й чи має сенс таке затягування процесів через брак аргументів з метою збору доказів у справах, в яких відсутній склад злочину, і чи доцільне взагалі витрачання ресурсів НАБУ, САП та ВАКС на боротьбу з корупцією там, де корупції немає?

Є відчуття, що такі справи відволікають антикорупційні органи від головної мети їх створення — усунення великої корупції та реалізація запиту суспільства на справедливість.

Загальне