Update: Через технічні збої результати голосування анульовані, а нове голосування відбудеться 7 січня 2025 року з 09:00 до 21:00 за тим же посиланням. Офіційна заява Міністерства оборони України – за посиланням.
26 грудня з 09.00 до 21:00 відбудеться онлайн-голосування за новий склад Громадської антикорупційної ради (ГАР) при Міністерстві оборони України.
Громадська антикорупційна рада (ГАР) – це орган, який допомагає боротися з корупцією у Міністерстві оборони. До нього входять представники громадськості. Вони стежать за прозорістю роботи, дають рекомендації та впроваджують антикорупційні реформи.
Серед кандидатів до складу ГАР — Анна Калинчук, адвокатка практики WCC, комплаєнсу та розслідувань Miller Law Firm, правозахисниця та експертка у сфері захисту прав людини.
Кар’єра та досвід Анни Калинчук:
працювала у неурядових організаціях у проєктах оборонної сфери,
є членкинею Громадського люстраційного комітету,
була секретаркою Ради громадського контролю НАБУ IV скликання,
очолювала департамент люстрації Міністерства юстиції України як в.о. директора
веде PRO BONO суспільно важливі кейси, зокрема: представляє інтереси потерпілих у справі про напад на Катерину Гандзюк, а також у справі Кагарлику проти поліцейського насилля та зловживання владою та захищає військових у кримінальних справах.
Анна є представницею від Фундації DEJURE, яка підтримує реформи та розвиток правової системи України.
Умови голосування:
Взяти участь можуть усі громадяни України. Для цього треба пройти ідентифікацію через портал Дія
Голосування відкрито 26 грудня з 9:00 до 21:00
Підтримайте Анну Калинчук (номер 34 у переліку)
Читати деталі про кандидатів та проголосувати можна за посиланням: https://rgk.vote.mod.gov.ua
Міністерство оборони України оголосить результати виборів упродовж п’яти робочих днів після завершення голосування. До нового складу ГАР МОУ увійдуть 15 кандидатів із найбільшою кількістю голосів.
Упродовж двох років вони допомагатимуть боротися з корупційними ризиками у роботі Міноборони. Разом зробимо роботу Міноборони прозорішою.
За результатами нагородження Всеукраїнського конкурсу «Адвокат року» від Асоціації адвокатів України наша команда отримала відзнаки у профільних для компанії практиках:
Антирейдерська практика
Каріна Панченко
Альона Боднар
Антикорупційна практика
Артем Крикун-Труш
Інвестиції
Каріна Панченко
White-Collar crime
В’ячеслав Коломійчук
Крім того, вся команда отримала подяку за внесок у розвиток адвокатської спільноти.
Ці відзнаки підтверджують наш високий професіоналізм та ефективні підходи до захисту інтересів клієнтів та відданість справі.
Дякуємо нашим клієнтам за довіру — вона надихає нас рухатися вперед.
Виступ Артема Крикун-Труш, адвоката, партнера і керівника практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань Miller Law Firm, на JustConf2024
Що є в кримінальній юстиції, але чого ми часто не бачимо?
Це загадка, з якої я розпочав свій виступ на JustConf2024. Відповідь проста, але водночас складна — людяність. Тож сьогодні я хочу поговорити саме про неї: що це таке, чому вона важлива та як зробити, щоб людяності в нашій системі стало більше.
Людяність: фундаментальний принцип, який ми забуваємо
Людяність — це не нове поняття, яке потрібно впроваджувати в кримінальну юстицію. Це те, на чому вона повинна базуватися. Відкрийте статтю 8 Кримінального процесуального кодексу України, де чітко сказано: “Людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями”.
Тобто людина має бути в центрі рішень кожного слідчого, прокурора, судді. Але чи це так у реальному житті? Часто ми бачимо зовсім інше: пріоритети зміщуються в бік державних інтересів, статистики, показників.
Що відбувається, коли немає людяності?
Слідчий
Коли слідчого цікавлять лише показники, а не людина, виникають фабрикації доказів, тиск на свідків, підкидання речових доказів. Найгірші приклади цього — катування та насильство. Згадайте справу Кагарлика. До чого це призводить? До недовіри до органів правопорядку. Люди сприймають поліцію як загрозу, а не захист.
Прокурор
Прокурор має бути процесуальним керівником і захисником закону, але без людяності він стає статистом, який лише ставить підписи. Часто прокурор боїться закрити необґрунтовану справу або протистояти слідчому через тиск з боку керівництва. У результаті порушується довіра до прокуратури, і люди навіть не намагаються звертатися туди зі скаргами.
Адвокат
Адвокат без людяності бачить у клієнті лише “мішок з грошима”. Це призводить до відсутності емпатії, довіри, неефективних дій, спрямованих лише на отримання вигоди. Але адвокат має бути тим, хто дивиться на клієнта з розумінням і допомагає пробивати стіни заради справедливості.
Суддя
Нелюдяний суддя — це катастрофа. Замість бути арбітром, він стає другим прокурором, ігноруючи порушення, недоліки розслідування, навіть очевидну фабрикацію доказів. Це підриває довіру до всієї системи правосуддя.
Чому людяність — це професійність?
Людяність — це не про слабкість. Це про відповідальність і професійність. Вона запобігає свавіллю, захищає права людини і робить нас усіх ефективнішими. Коли людина в центрі, зростає довіра до системи, з’являється шанс на справедливий суд, якого всі ми заслуговуємо.
Як змінити підхід?
Я закликаю кожного: перед тим, як ухвалити рішення, зупиніться на кілька секунд і спитайте себе:
– Чи я практикую людяність у цій справі?
– Що мною рухає?
Лише так ми зможемо змінити систему і повернути довіру до кримінальної юстиції. Людяність — це те, що робить нас справжніми професіоналами та людьми водночас.
Відеозапис виступу Артема можна подивитися на YouTube каналі JustTalk.
Ми пишаємося, що отримали цю престижну нагороду на церемонії PLS Top Teams 2024 під час XI Міжнародного форуму просування юридичних послуг, який організувало видавництво «Юридична практика».
Наші PRO BONO кейси — це про захист та справедливість для сильних:
Сприяння розслідуванню смерті військовослужбовця: ми працюємо, щоб відновити справедливість для його матері.
Захист репутації військовослужбовиці Аліни Михайлової: ми домоглися спростування недостовірної інформації, яка підривала її честь та гідність.
Допомога матері загиблого військового: завдяки нашій підтримці вона змогла отримати належні виплати через суд.
Захист волонтерів від незаконних звинувачень: ми не дозволили слідчим зловживанням зруйнувати їхні життя та репутацію.
Представництво ветерана АТО, який викрив хабарництво лікарів.
Захист родин жертв терористичного нападу: ми стоїмо поруч із сім’ями військового і ветерана, забезпечуючи їхній голос у суді.
Ми віримо: захист прав військових та волонтерів — це фундамент довіри, безпеки та справедливості в нашій країні.
Ця нагорода — це результат щоденної наполегливої праці нашої команди, яка захищає тих, хто захищає нас.
Дякуємо професійній спільноті за визнання нашої роботи!
Дотримання розумних строків — ключовий чинник для забезпечення прав підозрюваних та обвинувачених. Жодне кримінальне провадження не має тривати настільки довго, щоб об’єктивний спостерігач міг визнати таку тривалість невиправданою затримкою.
Вʼячеслав Коломійчук та Владислав Михайличенко, Miller Law Firm для Just Talk
Оскарження недотримання розумних строків за статтею 308 Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК України) — той інструмент, за допомогою якого сторона захисту теоретично може вказати стороні обвинувачення більш прискіпливо ставитися до питання процесуальних строків у кримінальних провадженнях.
Однак на практиці цей механізм не працює та ніколи не працював. Чому так? Розберемося в цій статті.
Строки, строки, строки: чому знову вони?
За новою редакцією КПК України від 08.12.2023 року строки під час досудового розслідування починають обраховуватися з моменту повідомлення особи про підозру. Спочатку органу досудового розслідування надається 2 місяці, але за певних обставин цей строк можна продовжити до 12 місяців. Якщо і в цей строк сторона обвинувачення не встигає завершити досудове розслідування, строки закінчуються, не підлягають поновленню, а кримінальне провадження потрібно закрити.
При цьому орган досудового розслідування також наділений правом зупиняти досудове розслідування з тих чи інших підстав.
Однак нерідко трапляється, що досудове розслідування залишається зупиненим довше, ніж у ньому щось відбувалося.
Що зробив законодавець?
Щоб таке траплялося рідше, законодавець запровадив інститут оскарження недотримання розумних строків.
У теорії це неймовірний інститут: прокурор вищого рівня має розглянути цю скаргу і, якщо справді порушено принцип розумності строків досудового розслідування, надати відповідні «вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень».
На практиці виникає риторичне питання: чи захочуть прокурори вказувати на недоліки в діяльності своїх колег? Звичайно, ні.
Тому постає необхідність у судовому контролі. Слідчі судді натомість обмежені у своїй діяльності та не можуть втручатися в дискрецію прокурорів і відповідно зобов’язувати їх робити те, що ті мають робити «виключно за власної волі».
Виняток із правил
Ми проаналізували практику Вищого антикорупційного суду (далі — ВАКС) та знайшли п’ять ухвал слідчих суддів, які є винятком із вищезазначеного правила. У них слідчі судді частково задовольняли скарги сторони захисту й зобов’язували прокурорів вищого рівня надати уповноваженому прокурору «обов’язкові до виконання вказівки щодо строків вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень».
В ухвалі від 12.10.2021 у справі № 991/6437/21[1] слідча суддя зобов’язала прокурора вищого рівня надати відповідні вказівки уповноваженому прокурору через те, що «матеріали скарги також не містять жодних відомостей в підтвердження цих обставин, а прокурором не надано слідчому судді жодних даних про вжиття якихось дій після 2015 року з метою дотримання розумних строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні».
В ухвалі від 09.08.2021 у справі № 991/4821/21[2] слідча суддя вдалася до виняткового заходу через те, що «матеріали скарги не містять жодних відомостей в підтвердження цих обставин, а прокурором не надано слідчому судді даних про будь-які виклики ОСОБА_4 до слідчого для проведення слідчих дій, на які він не з’являється. Відтак через невідповідність постанови прокурора від 15.04.2021 формальним вимогам ст. 110 КПК України, вона підлягає скасуванню». Окрім цього, ще раніше прокурор не виконав вимогу в попередній ухвалі, де слідча суддя також «зобов’язала прокурора вищого рівня надати уповноваженому прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42014000000000368 обов’язкові до виконання вказівки щодо строків вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень».
В ухвалі від 18.05.2021 у справі № 991/3086/21[3] слідча суддя з такої самої формальної підстави скасувала рішення прокурора та зобов’язала його надати вказівки уповноваженому прокурору.
В ухвалі від 28.12.2021 у справі № 991/8724/21[4] слідчий суддя зобов’язав надати обов’язкові до виконання вказівки уповноваженому прокурору через непроведення допиту свідків понад два роки без об’єктивних на те підстав для затягування. І це при тому, що прокурор задовольнив клопотання сторони захисту про допит цих свідків.
В ухвалі від 25.01.2022 у справі № 991/445/22[5] слідчий суддя вказав, що «уповноваженим суб’єктом на розгляд скарги про недотримання розумних строків під час досудового розслідування у постанові, прийнятій за результатом розгляду скарги захисника ОСОБА_3, повинно бути проаналізовано доводи останнього про наявність (або відсутність) підстав для закриття кримінального провадження в частині, а також надано відповідні вказівки прокурору, який є процесуальним керівником у кримінальному провадженні».
Однак зі згаданих ухвал випливає невтішний висновок: це виняткові заходи, які є вимушеною реакцією на систематичне й тривале невиконання прокурорами своїх прямих обов’язків.
Окремо варто згадати про висновок слідчого судді ВАКС в ухвалі від 05.07.2024 у справі № 991/2124/24[6], де він вказав:
«Обмеження дискреційних повноважень прокурора об’єднувати кримінальні провадження в режимі спеціального досудового розслідування має чітко кореспондувати призначенню функції судового контролю на досудовому розслідуванні, тобто ґрунтуватися саме на виправленні істотних порушень прав людини. Так, Суд вже зазначав, що постановлення слідчим суддею ухвали, яка не передбачена КПК, не є безумовною підставою для її скасування як незаконної. Адже в кримінальному провадженні може виникнути правова ситуація, яка потребуватиме судового контролю з боку слідчого судді у спосіб не передбачений КПК з метою захистити людину, її права та свободи (ухвала судді-доповідача АП ВАКС від 19.02.2021 у справі № 757/4965/21-к)».
І навіть ці виняткові заходи не допомагають, як показали ухвали від 09.08.2021 у справі № 991/4821/21 та ухвала від 18.05.2021 у справі № 991/3086/21, де слідча суддя двічі вказувала на необхідність надання обов’язкових до виконання вказівок прокурором вищого рівня. Натомість прокурор вищого рівня ігнорував прямі вказівки слідчої судді.
«Процесуальний футбол»
І тут виникає ситуація, яку один слідчий суддя ВАКС у своїй ухвалі влучно назвав процесуальним футболом[7], або будівництвом замків на піску[8].
Заради розв’язання ситуації, коли сторона захисту вже не вперше подає скаргу на недотримання розумних строків, слідчий суддя в ухвалі від 15.12.2024 у справі № 991/5294/22[9] вирішив піти проти практики ВАКС та змінити ситуацію:
«Надати органу досудового розслідування строк шість місяців з дня оголошення ухвали для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01 серпня 2018 року та для прийняття прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні, одного з передбачених ч. 1 ст. 283 КПК України процесуальних рішень за результатами проведення досудового розслідування».
Це насправді хороше та потенційно дієве рішення могло б змінити сам характер цього інституту та перетворити теорію на реальність.
Однак його скасувала колегія Апеляційної палати ВАКС[10], указавши:
«Крім того, слідчий суддя грубо порушив принцип диспозитивності, який визначено ст. 26 КПК України, оскільки вирішив питання, що не були винесені на його розгляд стороною захисту. Також слідчий суддя, всупереч вимогам ч. 2 ст. 307 КПК України та ч. 2 ст. 308 КПК України, вийшов за межі своїх процесуальних повноважень, оскільки встановив органу досудового розслідування строки проведення досудового розслідування та надав вказівку прокурору прийняти процесуальне рішення. При цьому, кримінальний процесуальний закон не надає слідчому судді повноважень втручатися у дискреційні повноваження прокурора вищого рівня, передбачені ст. 308 КПК України».
Судова практика
І, на жаль, це була єдина подібна спроба надати життя статті 308 КПК України.
В усіх інших випадках слідчі судді, розглядаючи такі категорії скарг, не вдаються до аналізу строків досудового розслідування. Вони лише перевіряють, чи відповідає надана обвинуваченням відповідь вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Такий формалізм нівелює і без того «беззубу» статтю 308 КПК України, що позбавляє сторону захисту можливості перевіряти рішення прокурора вищого рівня.
У рішеннях Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду суд неодноразово зазначав, що слідчий суддя не має повноважень втручатися в дискреційні повноваження сторони обвинувачення. Таку позицію Верховний Суд висловлював у постанові від 05.12.2023 у справі № 757/26714/22-к[11], постанові від 14.02.2023 у справі № 405/680/22[12], постанові від 05.07.2022 у справі № 757/27041/21-к[13].
Масла у вогонь підлила постанова Верховного Суду від 14.05.2024 у справі № 991/7976/23[14], де останній «звертає увагу, що питання, яке стосується строків досудового розслідування може бути предметом оцінки суду у разі надходження обвинувального акту до суду».
Цей висновок шкодить інституту оскарження на недотримання розумних строків і фактично «поховав» статтю 308 КПК України. Навіщо скаржитися на недотримання розумних строків, якщо це все одно має перевірятися лише на підготовчому засіданні?
Це дивно ще й тому, що сам Верховний Суд вказував і не раз[15],[16],[17], що якщо відповідне положення кримінального права й процесу містить елемент невизначеності і її не можна усунути з урахуванням інших конкретних чи загальних положень, таке положення має застосовуватися за найбільш сприятливим для особи варіантом з усіх можливих.
І сама собою судова практика не може звужувати законодавчо закріплені положення, а лише трактувати й пояснювати, як застосовувати ці норми права.
Також не радує тенденція слідчих суддів самоусуватися від усе більшої кількості «неприємних» питань, що нівелює весь сенс в існуванні слідчих суддів. Адже вони як гаранти дотримання прав учасників процесу мають багато можливостей для судового контролю і, власне, були створені для того, щоб запобігати експлуатації явних прогалин кримінального процесу.
Що можна зробити?
Ми пропонуємо надати слідчим суддям реальні механізми впливу на сторону обвинувачення. Тобто надати можливість втручатися в дискрецію прокурорів і слідчих у випадку явного зловживання процесуальними правами останніми. Звичайно, це формулювання також занадто розпливчасте, і питання, що таке «явне зловживання процесуальними правами», — відкрите.
Тому можна запропонувати такий варіант: у випадку незадоволення прокурором вищого рівня скарги з приводу розумних строків слідчий суддя має можливість зобов’язати прокурора у встановлений строк вчинити процесуальні дії або ухвалити процесуальне рішення. У виняткових випадках слідчий суддя повинен мати можливість зобов’язати прокурора вчинити конкретні дії у встановлений строк.
Без існування механізму впливу навіщо взагалі такий інструмент, як оскарження недотримання розумних строків?
Тим паче такий захід допоможе слідчим суддям зменшити кількість справ, які вони будуть слухати, оскільки в сторони обвинувачення не буде формального підходу до розгляду скарг за статтею 308 КПК України.
Під керівництвом партнерів Каріни Панченко та Артема Крикуна-Труша наша компанія отримала визнання серед галузевих лідерів у таких практиках:
Захист бізнесу
Військове право
Кримінальне право
Anti-corruption
White-Collar Crime
Партнер та керівник практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань Артем Крикун-Труш увійшов до числа найкращих юристів України у сферах Anti-corruption та White-Collar Crime.
«Це визнання — результат наполегливої роботи всієї нашої команди. Ми прагнемо бути надійним партнером для клієнтів, досягати extra mile і створювати додаткову цінність для них. Раді, що це оцінили як дослідники рейтингу, так і наші колеги на ринку», — коментує Артем Крикун-Труш.
«Це важливе визнання для нашої компанії. Завдяки наполегливості та успіхам у ключових проєктах ми увійшли до переліку юридичних компаній України, яким клієнти довіряють найважливіші проєкти. Цей результат надихає нас і надалі підвищувати стандарти нашої роботи», — підкреслює Каріна Панченко.
Про дослідження:
Рейтинг «50 провідних юридичних фірм України 2025 року» від видання Юридична практика оцінює успішність кейсів, масштабність проєктів, фінансові показники та розвиток компаній в умовах повномасштабної війни. Визнання за результатами голосування колегами-юристами на ринку підкреслює нашу експертність та професіоналізм.
Miller Law Firm — уже 12 років на юридичному ринку України. Продовжуємо працювати, розвиватися та перемагати!
8 листопада 2024 року на сайті Київради опублікували проєкт рішення “Про затвердження детального плану території по провулку Киянівський у Шевченківському районі м. Києва” (ДПТ). Якщо цей документ затвердять, то це фактично відкриває шлях до забудови центральної частини парку на Пейзажній алеї — унікальної зеленої зони, яка є частиною культурної та історичної спадщини столиці.
Водночас, Київрада скоротила площу парку з 5,5 га до 4,6 га, виключивши ключову ділянку. Це рішення руйнує цілісність зеленої зони, суперечить Генеральному плану міста, законодавству про охорону культурної спадщини та правам громади.
Територія, яка піддається ризику забудови, входить до історичного ареалу Києва та охоронюваних зон об’єктів ЮНЕСКО. Київ згадується у Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (з приміткою про дату заснування V століття), і його зелені зони, зокрема Пейзажна алея, мають не лише природне, але й культурне значення. Міністерство культури вже заявило, що будівництво паркінгу на Старокиївській горі є неприпустимим, адже це може призвести до втрати унікальних пам’яток історії та археології.
Саме через протиправні та ретельно продумані дії місцевої влади місто може втратити унікальні та невідновні пам’ятки історії та археології та велику зелену зону в історичному центрі міста.
У колонці розглянемо, що сталося, які рішення Київради суперечать законодавству та чому забудова цієї території є незаконною.
Історія території до 2018 року
За часів незалежності України зацікавленість щодо забудови цієї території проявлялась вже неодноразово.
2003 рік: Частину землі під зеленими насадженнями надали в оренду ТОВ “Елітне Житло”. Потім договір розірвали.
18.03.2004: Рішенням №125/1335 Київрада передала земельну ділянку загальною площею 5,5808 га (кадастровий номер 8000000000:91:157:0012) у провулку Киянівському, 13-21, в довгострокову оренду ТОВ “Мегаград” на 10 років для будівництва багатофункціонального комплексу (договір оренди земельної ділянки від 15.11.2004).
У цей період Автокооператив “Киянівський” намагався захистити свої інтереси та позивався до міської ради, прокуратура подавала протест до міської ради на рішення про договір оренди 2004 року. Проте ці спроби були безрезультатними.
2013 рік: Прокуратура звернулася до суду з вимогою повернути земельну ділянку місту. Рішенням суду договір оренди розірвали, а землю вартістю понад 274 мільйони гривень (на той час) повернули місту. Примітно, що у цьому процесі міська рада активної участі не брала та ігнорувала судові засідання.
Спроби створити парк
Київська міська рада рішенням від 15.11.2018 № 26/6077 надала статус парку земельній ділянці площею 5.5 га (кадастровий номер 8000000000:91:157:0012) та доручила КО “Київзеленбуд” оформити право постійного користування цією земельною ділянкою.
Надалі більш ніж три роки цільове призначення (на відповідне парку) не змінювали і до 2022 року “Київзеленбуд” так і не оформив постійне користування земельною ділянкою.
площею 4,0680 га (кадастровий номер 8000000000:91:157:0004),
площею 0,8847 га (кадастровий номер 8000000000:91:157:0005),
площею 0,6281 га (кадастровий номер 8000000000:91:157:0006).
У пояснювальній записці до цього рішення поділ землі аргументується тим, що при виконанні робіт виникла необхідність поділу через розміщені на частині земельної ділянки приватні гаражі.
При цьому у цільовому призначенні земельних ділянок, які з 2018 року були визначені парком, так і залишилось “для будівництва та експлуатації адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов’язаною з отриманням прибутку”.
Здавалось би логічним кроком була зміна цільового призначення всієї площі парку (5,5 га), але зміни цільового призначення повністю масиву парку так і не відбулось.
Обмеження закріплення парку
Лише у червні 2023 року Київрада рішенням №6524/6565 надала КО “Київзеленбуд” дозвіл на розроблення технічної документації на землю на ділянку площами 4,0680 га (кадастровий номер 8000000000:91:157:0004) і 0,6281 га (кадастровий номер 8000000000:91:157:0006) для передачі у постійне користування для експлуатації парку.
Таким чином, дозвіл стосувався лише двох із трьох ділянок, які ще у 2018 році входили до єдиного масиву парку площею 5,5 га.
Цю “невідповідність” площам парку Київська міська рада вирішила усунути теж, і у вересні 2024 року прийняла рішення №59/9867, де у назві рішення взагалі не згадується парк чи реквізити попереднього рішення. Натомість у самому тексті рада вказала, що “доповнює” попередні свої рішення новими пунктами та фактично зменшує площу парку з 5,5 га, до 4,6 га.
Зменшення площі парку
З вересня 2024 року Київрада начебто “викреслила” частину ділянки, яка раніше була парком. Стосовно логіки прийнятого рішення для збереження зеленої зони і облаштування території є сумніви, оскільки “викреслена” частина ділянки “зручно” (для паркінгу) розташована під Киянівським провулком та розміщена в самому центрі зеленого паркового масиву загальною площею 5,5 га. Варто звернути увагу, що виключення цієї центральної ділянки розриває цілісність парку.
Всі зазначені вище рішення і згадані далі проєкти рішень з додатками та графічними матеріалами розміщені на сайті Київради та доступні широкому загалу.
До нього також розміщені додатки, найцікавіші з яких – пояснювальна записка та Детальний план території по провулку Киянівський у Шевченківському районі м. Києва, розробленого КО “Київгенплан”.
Пояснювальна записка зазначає, що метою прийняття рішення затвердження детального плану території по провулку Киянівський є поліпшення транспортної інфраструктури, створення інклюзивного простору, благоустрою території, забезпечення укриття. Але в поясненні повністю ігнорується те, що територія знаходиться у зеленій зоні, яка визначена Генеральним планом міста.
Відповідно до законодавства про регулювання містобудівної діяльності, детальний план території є містобудівною документацією, що уточнює положення генплану, але не суперечить йому (на відміну від нашої ситуації).
Також Київрада активно заперечує віднесення цієї території до зеленої зони, але здійснила стратегічну екологічну оцінку в межах розробки Детального плану території по провулку Киянівському.
Обов’язкова стратегічна екологічна оцінка проводиться лише в окремих випадках під час розроблення проєкту детального плану території, у разі, якщо є ймовірні наслідки для територій та об`єктів екологічної мережі, а також для довкілля та здоров`я населення.
Цікаво, що судова практика в останні роки свідчить про численні скасування Детальних планів територій саме через відсутність стратегічної екологічної оцінки. Тобто міська рада провела стратегічну екологічну оцінку території, що начебто не є парком, щоб запобігти судовому скасуванню рішення про затвердження ДПТ.
Небезпека забудови
На “викресленій” частині парку планується будівництво паркінгу зі статусом укриття, що викликає серйозні занепокоєння. Детальний план території охоплює зону, яка належить до охоронних зон пам’яток. Це, зокрема:
Буферна зона об’єкта ЮНЕСКО “Собор Святої Софії” і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра”(частково);
територія пам’ятки археології місцевого значення “Культурний шар Копирева кінця, X-XIII ст.”;
Історичний ландшафт Київських гір і долини Дніпра;
Культурний шар ремісничих слобід Гончари та Кожум’яки IX-XVII ст.;
Об’єкт культурної спадщини Культурний шар “Міста Ярослава”;
Пам’ятка архітектури національного значення “Андріївська церква”.
Серед всього цього переліку навіть одна пам’ятка “Історичний ландшафт” накладає значне обмеження на використання території. Законодавство стосовно охорони культурних та історичних пам’яток визначає, що режим використання пам`ятки ландшафту передбачає можливість реконструкції лише у місцях, де традиційно існує забудова. Також можливе зведення окремих нових малоповерхових будівель, які не порушують цінних природних, історичних та пейзажних якостей ландшафту, що охороняється. Проте у цьому детальному плані не зазначено інших обмежувальних заходів, крім обмеження висоти забудови території.
На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам’яток, історичних ареалів населених місць (до яких відноситься Київ) забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Як ми бачимо, Київрада, замість збереження парку на Пейзажній алеї, ухвалила рішення, які суперечать Генеральному плану міста, ігнорують охоронний статус території та порушують права громади. Це створює ризик знищення зеленої зони та унікальних пам’яток історії.
Закликаємо всіх:
Вивчати рішення Київради та долучатися до громадських обговорень.
Підтримувати ініціативи щодо збереження історичних і зелених зон Києва.
Спільними зусиллями ми можемо зберегти зелене серце Києва для майбутніх поколінь!
Анна Василенко, адвокатка практики вирішення спорів Miller Law Firm
Артем Крикун-Труш, партнер практики White-Collar Crime Miller Law Firm
Робота з іноземними юрисдикціями – це вже буденність для наших high-profile справ. Запити про міжнародну правову допомогу, міжнародний розшук, екстрадиційні процеси, комунікація з Інтерполом та скарги до Європейського суду з прав людини супроводжують практично кожну комплексну справу у категорії White-Collar Crime. Практичним «м’ясом» та лайфхаками з реальних кейсів поділився наш партнер і керівник практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань, Артем Крикун-Труш на XI Конференції з кримінального права та процесу від Асоціації правників України.
Війна далеко не завжди перешкода для екстрадиції.
За даними Генпрокуратури, лише у 2022–2023 роках Україна надіслала 756 запитів про екстрадицію, з яких іноземні органи виконали 149. Тому коли прокурор у справі наполягає на заочному розслідуванні, бо нібито «до України нікого не екстрадують», то це маніпуляція.
Запити про міжнародну правову допомогу все частіше перетворюються на інструмент затягування справи з боку сторони обвинувачення.
Артем навів непоодинокі випадки з практики, коли слідчі судді Вищого антикорупційного суду звертали увагу, що запити виконуються по 3, 5, і навіть 7 років, але сторона обвинувачення навіть не цікавилася станом їх виконання. В одному випадку детектив НАБУ навіть приховував відмову іноземного органу виконати запит, а в іншому визнав, що запит не направлявся і одну з трьох країн детектив вказав нібито помилково. Тому за клопотанням захисту слідчі судді мають обов’язково перевіряти: – чи є докази направлення запиту, його отримання й прийняття до виконання? – чи є докази актуальності виконання, якщо пройшов тривалий час?
Рівень судового контролю за обґрунтованістю міжнародного розшуку бажає кращого.
Навіть слідчі судді Вищого антикорупційного суду не завжди орієнтуються у правилах та видах оповіщень (notice) Інтерполу. Також слідчі судді майже не цікавляться, які заходи вжили слідчі та прокурори для встановлення місцезнаходження особи перед тим, як оголошувати її в розшук. – чому не направляли запити про міжнародну правову допомогу за відомими адресами проживання за кордоном? – чому для встановлення місцезнаходження особи не використали синє оповіщення (blue notice), яке не потребує ухвали про заочний арешт?
З іноземними юрисдикціями необхідно працювати у спайці з іноземними адвокатами, які практикують у потрібній країні.
Це дозволяє добитися належної перевірки запитів українських правоохоронців та навіть отримати доступ до матеріалів міжнародної правової допомоги.
Ініціювавши відповідні справи, важливо вести системну та ґрунтовну комунікацію з міжнародними органами.
Зокрема, з Європейським судом з прав людини чи Комісією з контролю файлів Інтерполу. Це необхідно, щоб іноземні органи могли тримати руку на пульсі та системно отримувати інформацію про розвиток подій у національній кримінальній справі, нові порушення сторони обвинувачення та реакцію на ці порушення з боку національного суду.
Іноземні компетентні органи часто залишаються єдиними, хто здатен побачити необґрунтованість кримінального переслідування.
Вони можуть побачити недостатність доказів, ідентифікувати політичні мотиви справи та відмовити у обмеженні прав людини. Усвідомлюючи ці ризики, слідчі й прокурори все частіше обирають замість екстрадиції просити слідчого судді дозвіл на заочне розслідування, демонструючи неповагу до національного суду як до нібито менш компетентного та більш лояльного до обвинувачення.
Ми дякуємо АПУ та оргкомітету за можливість донести практичні проблеми та шляхи їх вирішення. Подібні заходи — це можливість обмінятися досвідом і обговорити виклики з усіма дійовими особами кримінального судочинства. Для нас важливо допомагати створювати майданчики, де професійна спільнота може розвиватися, чути одне одного, а також не тільки обговорювати проблеми, а й пропонувати рішення. Якщо ви чи ваш бізнес маєте запит на допомогу у іноземних юрисдикціях, звертайтеся до нас, ми маємо практичний досвід комунікації з багатьма країнами, Інтерполом, ЄСПЛ та одну з найбільших команд у White-Collar Crime, яка вільно володіє англійською мовою.
Податковим кодексом України передбачені різні види податкових перевірок та кожна з них має свій предмет, строки проведення та особливості здійснення.
Одним із поширених видів перевірок є документальна планова податкова перевірка. Документальною є перевірка, під час проведення якої можуть перевіряти своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати всіх податків та зборів, а також дотримання валютного законодавства, законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками. А планова ця перевірка, бо здійснюється відповідно до плану-графіку перевірок, що публікується на офіційному сайті ДПС України.
Основною ознакою цього виду перевірок є те, що платник податків включається до плану-графіку перевірок, а контролюючий орган завчасно має надіслати йому повідомлення про перевірку та наказ про проведення перевірки. Тобто вона не має бути несподіванкою для платника податків (на відміну від фактичної) і в платника податків є час підготуватись до зустрічі з податківцями.
План-графік перевірок періодично оновлюється і розміщується на сайті ДПС України. Із актуальним планом-графіком можна ознайомитись за посиланням.
Кого включають у план-графік перевірок?
На час дії воєнного стану, план-графік документальних планових перевірок має певні особливості формування. Так, окрім платників податків, що здійснюють діяльність у сфері (1) виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, (2) організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), (3) які надають фінансові, платіжні послуги, до плану-графіку можуть бути включені (4) нерезиденти, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва та/або відокремлені підрозділи, постійні представництва нерезидентів високого ступеня ризику, а також (5) інші платники податків, які відповідають певним критеріям.
Так, на основі показників 2021 року до плану-графіку можуть потрапити платники, які:
мали рівень сплати податку на прибуток та/або ПДВ менший ніж 50% по галузі;
мали вдвічі більшу дебіторську заборгованість, ніж кредиторську;
нарахування та/або виплата податковим агентом-юридичною особою заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні;
загальна сума витрат становить 75%+ суми загального річного доходу, за умови якщо сума такого доходу становить 10 млн. грн. і більше.
При формуванні плану-графіку враховується позитивна динаміка по вказаних показниках за перші 3 квартали 2023 року.
Відповідні рівні сплати податків також публікуються на сайті ДПС України:
Що робити якщо ви знайшли себе в плані графіку перевірок?
Перш за все рекомендуємо:
(1) самостійно перевірити себе на відповідність критеріям включення до плану-графіку і вжити відповідних заходів у разі, якщо включення до плану відбулось помилково,
(2) провести податково-юридичну діагностику діяльності за період, який може перевірятись. Це треба зробити навіть якщо зараз ваше підприємство не включене до плану-графіку, адже зміни до нього можуть вноситись щомісяця,
(3) готуватись до перевірки. Нижче наведено базові дії, які варто здійснити платнику податків в процесі підготовки до податкової перевірки:
перевірити наявність повного переліку документів, які стосуються господарських операцій. Договори, первинні та фінансово-господарські документи мають бути в наявності в оригіналі, впорядковані, містити необхідні реквізити передбачені законодавством, та на них відсутні “примітки” персоналу тощо. Крім того, якщо договорами передбачено наявність конкретних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій та їхніх результатів (наприклад, звіти по наданню послуг), то обов’язково перевірити їх наявність.
впевнитися, що облікова політика містить основні підходи до ведення обліку компанії та позицію компанії щодо неоднозначних питань;
проаналізувати доказову базу на предмет дотримання принципу «належної обачності», зібрану перед початком співпраці з контрагентами. В ідеалі, має бути налагоджений алгоритм збору інформації та перевірки контрагентів перед початком співпраці.
перевіряємо правильність задекларованих податкових зобов’язань, у разі виявлення помилок – самостійно їх виправляємо, адже зараз відсутній штраф та пеня у разі самостійного виправлення помилок (п. 69.39 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України),
проводимо інструктаж працівників щодо комунікації із представниками контролюючого органу, визначаємо особу відповідальну за комунікацію з податківцями, закріплюємо відповідні правила у внутрішніх політиках компанії, інструкціях.
згадуємо умови допуску до документальної планової перевірки та правила комунікації з податківцями.
Допуск/недопуск до податкової перевірки
Оскільки в матеріалі ми розповідаємо саме про документальні планові перевірки, то для платника податків допуск до перевірки є важливим етапом на якому він може захистити свої права в разі їх порушення з боку податкових органів.
Допускати чи не допускати податківців до проведення перевірки – безумовно, має бути зваженим рішенням платника податків, і приймаючи таке рішення, платник перш за все має орієнтуватись у відповідному законодавстві.
Податковим законодавством передбачено, що податкові органи мають обов’язок направити (вручити) платнику податків частину документів завчасно до початку перевірки, а деякі – безпосередньо перед початком перевірки.
До перевірки (не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки) платнику податків має бути надіслано (вручено) – (1) копію наказу про проведення документальної планової перевірки та (2) письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Безпосередньо до початку перевірки працівники контролюючого органу мають пред’явити платнику податків (3) направлення на перевірку, та (4) службове посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Вказані документи мають містити конкретні реквізити передбачені законодавством. Якщо ж вказані документи оформлено із порушенням чи контролюючим органом не дотримано вище вказану процедуру, то у платника податків є право не допустити податківців до проведення перевірки.
Якщо прийнято рішення не допускати до проведення перевірки, то обов’язково вкажіть обгрунтовані причини недопуску в акті про недопуск до перевірки та отримайте примірник акту. Такі дії допоможуть в подальшому відстоювати свою позицію, коли податківці звернуться до суду з метою арешту майна підприємства (таке право виникає в податківців в разі недопуску).
Наслідки недопуску до перевірки
Можливим наслідком недопуску до перевірки є адміністративний арешт майна платника податків. Такий арешт застосовується на підставі відповідного рішення суду за результатами розгляду заяви контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.
Важливо знати, що КАС ВС у постанові від 23.02.2023 у справі № 640/17091/21 висловив нову позицію щодо арешту майна платника податків у разі недопуску до перевірки: “Оскарження платником податків наказу про проведення перевірки не є спором про право та не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків”.
Відтак, раніше популярна стратегія захисту платників податків є неефективною та оскарження наказу про проведення перевірки не є беззаперечною підставою для відмови у застосуванні арешту до майна платників податків.
Якщо ж у вас є сумніви чи варто допускати до перевірки, то обов’язково врахуйте позицію КАС ВС у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18. Так, суд вказав:
«Незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.
При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, – переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».
Таким чином, в процесі оскарження результатів перевірки, платник податків може посилатися на порушення допущені в процесі проведення та призначення такої перевірки і суди повинні ці аргументи оцінювати в першу чергу.
Що можуть перевіряти?
Предметом документальної планової перевірки є:
своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів,
дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи,
дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Які документи можуть використати під час перевірки?
податкові декларації (розрахунки),
фінансову, статистичну та іншу звітність,
регістри податкового та бухгалтерського обліку,
первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи,
отримані в установленому законодавством порядку контролюючим органом документи та податкова інформація, у т.ч. за результатами перевірок інших платників податків.
Основні правила надання документів під час перевірки
Надати податківцям всі документи, пов’язані із сплатою податків – обов’язок платника податків, проте платник зобов’язаний надавати лише документи, пов’язані з предметом перевірки
Документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, передаються окремо під опис із зазначенням посадової (службової) особи, що їх отримала
Податківці мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Запит на отримання копій документів повинен бути поданий не пізніше ніж за 5 р.д. до дати закінчення перевірки.
Забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених КПК України.
Результати перевірки
Результат проведення перевірки контролюючим органом фіксується в одному із документів або в довідці (якщо не встановлено порушень), або в акті перевірки (якщо встановлено порушення). Очевидно, що більшість перевірок закінчуються саме актом. Тому отримавши акт перевірки, важливо:
Уважно читати акт перевірки (перевірки всі цифри та дані, в т.ч. у додатках).
При підписанні акту перевірки уникати формулювань, що ви погоджуєтесь із результатами перевірки.
Зазначте про бажання надати заперечення до акту перевірки (це право, а не обов’язок).
Відмова від підписання акта перевірки не означає, що не отримаєте ППР.
Акт перевірки фіксує порушення виявлені контролюючим органом, проте акт перевірки ще не є документом, яким платнику нараховано зобов’язання. На підставі акту перевірки приймається податкове повідомлення-рішення, яке і є тим рішенням контролюючого органу, яке потрібно оскаржувати в суді в разі незгоди платника з таким рішенням.
У платника податків є право подати заперечення до акту перевірки та додати копії документів, які підтверджують позицію викладену в запереченнях та контролюючий орган має розглянути такі заперечення перш ніж прийняти ППР. На практиці, такий спосіб захисту прав платників податків обов’язково потрібно використовувати і це може дати певні позитивні результати.
Приклад з практики адвокатів Міллер
До нас звернувся клієнт щодо якого була проведена документальна перевірка. Клієнт був на етапі, коли вже було складено акт перевірки та вказано про 4 виявлених порушення податкового законодавства. Проаналізувавши ситуацію та документи, адвокати підготували пояснення, до яких надали документи, які підтверджували витрати клієнта та, відповідно, зменшували суму потенційних донарахувань. Контролюючий орган розглянув заперечення та замість прийняття ППР провів повторну позапланову перевірку. За результатами повторної перевірки, контролюючий орган також склав акт перевірки, але там вже не було зафіксовано порушення, яке мало б наслідком найбільші донарахування.
Таким чином, своєчасне реагування та обґрунтована правова позиція навіть на етапі заперечень до акта перевірки, можуть дати позитивний результат для платника податків.
Оскарження результатів перевірки
Поетапний процес оскарження результатів податкової перевірки можна зобразити так:
Весь процес податкової перевірки від підготовки до оскарження результатів може бути значно безпечнішим, якщо залучити фахівців у цій сфері.
Так, адвокати Міллер можуть надати кваліфіковану правову допомогу платникам податків, а саме:
Підготувати до проведення податкової перевірки:
Провести податково-юридичну діагностику за період який може бути перевірений,
Провести інструктаж команди щодо взаємодії з представниками ДПС під час проведення перевірки,
Надати правову допомогу під час податкової перевірки, що може включати:
Юридичний аналіз правомірності призначення податкової перевірки,
Правову допомогу під час допуску (недопуску) до податкової перевірки,
Юридичний аналіз запитів ДПС та підготовку відповідей на запити ДПС,
Консультування щодо правомірності дій контролюючого органу під час проведення перевірки,
Підготовку заперечень до акта перевірки та участь під час розгляду заперечень.
Також адвокати Міллер допоможуть оскаржити результати податкових перевірок в адміністративному порядку (підготовка скарги), підготувати скаргу до Ради бізнес-омбудсмена, а якщо досудовий етап не дасть потрібного результату – оскаржити ППР до суду.
Крім того, якщо у вас вже є судовий спір з податковою, то адвокати Міллер можуть проаналізувати ваші аргументи та надати рекомендації щодо посилення правової позиції платника податків в суді.
Артем Крикун-Труш, Партнер Miller Law Firm, для Forbes Ukraine.
Відомий бренд жіночого одягу One by One і його власницю Лідію Сметану накрило хейтом. Причина – ДТП за участі її авто і її водія, його некоректна поведінка, некоректна поведінка його адвоката, нібито некомпетентні дії поліції та неемпатійна поведінка Сметани. А ще в цій історії є шахраї під виглядом БЕБ і випадкова спроба зачепити репутацію гурту «Океан Ельзи».
Пояснюємо, що відбувається.
Водій позашляховика Mercedes 10 жовтня близько 10-ї вечора в центрі Києва виїхав на тротуар і збив людей, які сиділи на літньому майданчику кафе. «Сиділа ближче всього до дороги, бампер машини вʼїхав мені прямо в голову та спину. Як підвелася – втратила свідомість», – написала у своєму Instagram потерпіла Марія Апціаурі, яка отримала струс мозку. Всього постраждало четверо людей, йдеться в дописі.
За кермом авто – Дмитро Рисич, особистий водій власниці бренду одягу One by One Лідії Сметани. Авто належить Сметані, але вона не була в ньому під час аварії. «Я була на лікарняному. Зателефонував Дмитро в 21:40, сказав про ДТП, після чого виїхала на місце події, де поліція сказала, що єдину постраждалу забрала швидка», – говорить Forbes Лідія Сметана.
«На думку потерпілих, хід справі ніхто давати не збирався», – каже Forbes адвокат юрфірми «Міллер» Артем Крикун-Труш, який представляє потерпілих (вони погодилися говорити тільки через своїх адвокатів). Звідки такі сумніви? За їхньою версією, причин декілька: неадекватна поведінка водія після ДТП, агресія його адвоката, пасивність і порушення правил поліцією і нібито бажання «зам’яти» справу.
На наступний день після події постраждалі опублікували спільний пост із деталями ДТП. За шість днів він набрав понад 90 000 лайків і більше 2500 коментарів. Про ситуацію, зокрема, написали популярні телеграм-канали «Лачен пише» з аудиторією понад 1,5 млн підписників, і STERNENKO з понад 830 000 підписників.
ДТП за участі Рисича повернулося проти його роботодавиці – щодо Лідії Сметани та One by One пішли хвилі хейту та особисті погрози. Forbes поговорив з адвокатами обох сторін, потерпілими та Сметаною.
Що потерпілі хочуть саме від Сметани та що загрожує їй та її бізнесу?
«Байдужий» водій та «агресивний» адвокат
«Водій не спитав про наш стан і почав пропонувати хабар, сказав, що його відмажуть, бо він із відомого гурту», – йдеться у відповіді іншої постраждалої Поліни Чупайленко, яку вона передала Forbes через адвоката. Після ДТП Дмитро Рисич сказав, що він із команди гурту «Океан Ельзи», говорить адвокат потерпілих Артем Крикун-Труш.
One by One 7 жовтня анонсував колаборацію з «Океаном Ельзи». «В день ДТП мій особистий водій вдень завозив речі бренду в «Палац спорту» на концерт, після чого їздив у своїх справах і увечері віз свою подругу додому», – каже Лідія Сметана. Водій не має жодного стосунку до «Океану Ельзи» і повинен понести відповідальність згідно чинного законодавства, відповіла на запит Forbes менеджерка гурту Вікторія Хоменко.
Чому сталася аварія? «За словами водія, він «зарубився» з чуваком на світлофорі та не впорався з керуванням», – пише постраждала Марія Апціаурі. «Через втому після тривалих поїздок не розрахував натискання на газ при старті зі світлофора, тому потужну машину занесло», – говорить Андрій Вареник, нинішній адвокат Рисича.
Щоправда, на місце ДТП водія приїхав захищати інший адвокат – партнер фірми Podvezko & Partners Геннадій Подвезько. Його викликав сам водій Рисич, каже його нинішній адвокат. «Адвокат Геннадій Подвезько ніколи не був представником ані Лідії Сметани, ані бренду One by One. В день ДТП вона взагалі не потребувала послуг адвоката, оскільки не є її учасницею», – говорить представниця Лідії Сметани Катерина Маліченко з адвокатського бюро «Маліченко і партнери».
Зі слів потерпілих, Подвезько відвів у сторону поліцію, і вони разом почали заповнювати документи, ігноруючи потерпілих, каже Крикун-Труш. Через це і слово «відмажуть» від водія потерпілі подумали про недоброчесне розслідування, додає він. «Моя суб’єктивна думка – перше, що має зробити адвокат на місці події, – це показати свої документи поліції і з’ясувати деталі ДТП», – говорить Катерина Маліченко з бюро «Маліченко і партнери».
На відео з камер спостереження адвокат Геннадій Подвезько нападає на одну з потерпілих, говорить адвокат Крикун-Труш.
Чому це сталося? Версії сторін різняться. «Подвезько знімав тест на стан алкогольного сп’яніння на відео з документами в руках. Їх хтось вихопив. Почалася бійка», – розповідає Лідія Сметана. Коли потерпілі побачили, що адвокат і поліція самостійно оформлюють якийсь документ, почали просити його переглянути і внести свої дані, говорить Крикун-Труш. «Його не надали. Від безнадії одна з дівчат вихопила лист із рук Геннадія, той кинувся на неї, а потім ще на одну дівчину, яку повалив на землю», – додає він.
Пояснити ці дії може лише сам Геннадій, каже новий захисник Рисича. Геннадій Подвезько не надав відповіді на запит Forbes, хоча спочатку погодився поговорити. Наступного після ДТП дня водій припинив із ним співпрацю.
Документ, про який йдеться, не протокол, а бланк, який водієві Дмитру надали для письмового пояснення ситуації, говорить Вареник.
Питання до поліції
«Перший загін поліції зняв місце ДТП і подивився запис камер спостереження. Зкласти протокол чи заяву відмовилися. Дані потерпілих не записали», – переказують у своєму спільному дописі потерпілі. Викликали інший наряд, пише постраждала Апціаурі. Водій Рисич викликав поліцію після того, як трапилася ДТП, озвучує іншу версію його адвокат.
Але поліція не вписала жодного з потерпілих у протокол, ніби їх не існує, говорить Крикун-Труш. Нам копію протоколу не надавали, додає захисник водія Рисича.
Юридична фірма «Міллер» надала Forbes Ukraine фото протоколу, складеного на місці події. «Адвокати фірми сфотографували його у відділі поліції», – каже Крикун-Труш. Серед учасників події вказані водій авто та свідки, імена та прізвища потерпілих не вказані. «Нікого на місці події не опитували», – цитує потерпілих адвокат Крикун-Труш.
Поліція на місці мала відкрити фактову справу за ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу – ДТП, бо без судово-медичної експертизи неможливо визначити ступінь тілесних ушкоджень, говорить адвокат постраждалих. «Слідчі мають визначити кількість потерпілих, призначити судмедекспертизу. За результатами вирішують, що робити зі справою», – каже захисник водія.
Якщо буде встановлений ступінь завданих тілесних ушкоджень хоча б середньої тяжкості, для водія може настати кримінальна відповідальність, розповідає Анастасія Блинду, радниця та адвокатка Attorneys at Law «Leshchenko, Doroshenko & Partners». В іншому випадку – адміністративна.
Прописаний сценарій. Як мають діяти правоохоронні органи?
Пояснює Анастасія Блинду, радниця та адвокатка Attorneys at Law «Leshchenko, Doroshenko & Partners».
У випадках, коли внаслідок ДТП її учасникам або потерпілим заподіяно тілесних ушкоджень, викликається слідчо-оперативна група для проведення слідчих дій на місці пригоди відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України та згідно із Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Тому фактично у ситуації, коли має місце завдання тілесних ушкоджень потерпілим під час дорожньо-транспортної пригоди, на її місце має викликатися слідчо-оперативна група для проведення слідчих дій на місці пригоди, і в межах проведення досудового розслідування повинен встановлюватись ступінь завданих тілесних ушкоджень цією пригодою потерпілим.
Поліція
Версія Нацполіції Києва, яку опублікували за два дні: слідчі відправили потерпілих на проведення судмедекспертизи, після встановлення ступеня тяжкості буде рішення про кваліфікацію ДТП. Жодна норма закону не дозволяє оцінити ступінь тяжкості тілесних ушкоджень поза межами кримінальної справи, каже захисник потерпілих.
Станом на 17 жовтня 2024 року кримінальну справу за фактом ДТП не відкрили. Потерпілі повідомили, що хід справі Нацполіція врешті дала, проте без належної уваги.
Forbes направив Нацполіції запит для уточнення деталей, зокрема про внесення до протоколу потерпілих. Відповідь: ДТП зареєстрована в обліку Нацполіції, проводимо перевірку, щоб встановити ознаки кримінального правопорушення.
Ще одне гостре питання – перевірка стану водія. «Тільки за дві години нам вдалося змусити зробити тест водія на алкоголь», – пишуть потерпілі в спільному Instagram-дописі. Але поліція відмовилася перевірити водія на ознаки наркотичного спʼяніння на місці, сказавши, що це нібито буде пізніше, йдеться в пості юркомпанії «Міллер».
«Драгер показав, що водій був тверезим. Він також пройшов освідування у медичному закладі, чекаємо результати», – йдеться в релізі Нацполіції.
Що загрожує Лідії Сметані
«Відповідальність виключно на Дмитрі. Лідії Сметани не було в автомобілі на момент ДТП, тож Рисич не виконував функції її водія», – каже його адвокат. Лідія Сметана як власниця автомобіля зобов’язана відшкодувати шкоду, яку завдав її автомобіль, за ст. 1187 Цивільного кодексу України, вважає адвокат потерпілих Крикун-Труш.
Сметана як власниця авто, яка не перебувала за кермом під час ДТП, не нестиме жодної відповідальності, говорить юристка Ольга Коваль, радниця Ario Law Firm.
«Вона не тільки юридично, а й репутаційно у справі через поведінку свого працівника та залученого адвоката. Має запропонувати алгоритм дій – наша сторона готова до діалогу», – каже адвокат потерпілих. Станом на 17 жовтня Лідія Сметана вийшла на зв’язок із нами через адвокатів, говорять у юридичній фірмі «Міллер».
У адвокатів Сметани своя версія – юристи потерпілих зв’язувалися з Лідією Сметаною та звинувачували у спробах недоброчесно вирішити ситуацію. «Такі повідомлення я вважаю тиском», – каже Катерина Маліченко. Бажання Лідії відшкодувати збитки потерпілим – виключно її особисте, без будь-якого юридичного підґрунтя, додає вона.
Чого хочуть потерпілі? Прозорого та обʼєктивного розслідування, притягнення водія до відповідальності, повного відшкодування медичних і юридичних витрат від Сметани, щирих публічних вибачень.
«Дмитро Рисич визнає свою провину, готовий компенсувати всі витрати потерпілим, співпрацюватиме зі слідством», – каже адвокат водія Вареник.
Чи постраждав бізнес One by One
На сайт One by One здійснили DDoS-атаки, каже Лідія Сметана. «Була масова реєстрація фейкових замовлень – 215 на хвилину, загалом майже 3000», – йдеться у коментарі ІТ-відділу One by One для Forbes. Представники бренду надали скріншоти з CRM-системи, бази даних та сервісу Cloudflare.
Втратили дохід через тимчасову недоступність сайту, бо база даних була перевантажена, говорить Лідія Сметана. «Офлайн-трафік впав на 10–15%. Онлайн-конверсія впала удвічі, частота покупок удвічі менша», – каже вона.
Всі наші співпраці, комунікації, колаборації – під питанням через кенселинг і хейт у соцмережах, додає Сметана. Колаборацію з «Океаном Ельзи» ми поки взагалі не коментуємо, каже вона.
