Розповідає експерт з комплаєнсу Артем Крикун-Труш для Forbes Ukraine
Поки Трамп призупиняє боротьбу з хабарництвом в США, Україна запроваджує свій «FCPA». Дональд Трамп тимчасово «заморозив» легендарний американський Foreign Corrupt Practices Act (FCPA), назвавши його «жахливим законом, що заважає американським компаніям конкурувати» та пообіцяв пом’якшити правила. Тим часом в Україні з 26 грудня запрацював новий закон №4111-IX, який передбачає посилену відповідальність бізнесу за підкуп іноземних чиновників. Якщо в США паски послаблюють, то в Києві їх затягують. Як така «розбіжність курсів» вплине на український бізнес? Розповідає Артем Крикун-Труш, партнер і керівник практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань Miller Law Firm
Foreign Corrupt Practices Act (FCPA) діє в США з 1977 року й вважається «золотим стандартом» протидії міжнародній корупції. Компаніям, що працюють у США, FCPA забороняє давати хабарі іноземним чиновникам, і за це їм загрожують штрафи. Кілька прикладів з історії: Airbus – $3,9 млрд штрафу у 2020-му, Goldman Sachs – $2,9 млрд у 2020 році, Ericsson – $1 млрд у 2020-му.
Президент США Дональд Трамп з 10 лютого 2025 року тимчасово призупинив дію FCPA, наказавши перевірити, чи не надто суворі покарання цей акт передбачає для американських компаній.
У Білому домі уточнили, що американські компанії зазнають шкоди від надмірного тиску FCPA, тож нові, «м’якші» правила мають зрівняти їхні шанси з іноземними конкурентами.
Чи це кінець боротьби з хабарництвом по-американськи? Ні, бо Конгрес або суди можуть обмежити президентські ініціативи або запропонувати компроміс: змінений FCPA може повернутися за кілька місяців. Але тим часом з’являється «вікно можливостей» для тих, хто воліє «купувати» прихильність чиновників за кордоном, не боячись американських прокурорів.
Український FCPA
Поки у США міжнародна антикорупційна політика проходить перевірку на міцність, в Україні з 26 грудня почав діяти закон №4111-IX, який передбачає посилену відповідальність за підкуп іноземних чиновників. Якщо раніше вітчизняне кримінальне право карало насамперед конкретних «хабарників», то тепер у фокусі – компанії.
Новий закон робить революцію у свідомості адвокатів та юридичних радників бізнесу в Україні. Наші університети десятиліттями вчили студентів-юристів, що за злочини відповідати може лише конкретна людина. Тоді як компанія – лише «юридична фікція» без свідомості, вигадка, що не може бути винною.
Відтепер у кримінальному праві України компанія може відповідати за корупцію навіть тоді, коли слідчі не змогли встановити, хто з працівників винен.
Стратегія «у всьому винен менеджмент» тепер не працює. Якщо у компанії не було ефективної системи комплаєнсу (внутрішнього контролю), то вона нестиме відповідальність як «вільний гравець», незалежно від того, чи вдалося знайти конкретного винного.
Це глобальна зміна правил гри, яка змушує український бізнес і юридичних радників змінити парадигму мислення. Тепер важливі не лише суди чи слідчі, а й те, чи компанія готова взяти на себе реальну відповідальність за те, що відбувається в її стінах.
Суть нових правил
Перше й ключове – це самостійна відповідальність компанії. Навіть якщо слідчі не встановили, хто саме з працівників передавав хабар іноземному чиновнику, на компанію можуть накласти санкції, якщо бізнес «виграв» від корупції й така корупція цілком була в його інтересах.
Друге – штрафи до $3,4 млн, а також окремо конфіскація грошей або активів, пов’язаних із підкупом іноземних чиновників.
Третє – обмеження для бізнесу за рішенням суду. Українські суди можуть заборонити компанії на строк до трьох років брати участь у державних тендерах, використовувати ліцензії, орендувати державне майно, рекламувати бізнес, брати участь у приватизації, оренді державного або комунального майна, отримувати дозволи на користування надрами, бути учасником професійних асоціацій, виступати спонсором, брати участь у державно-приватному партнерстві, отримувати державну допомогу, пільги, майно або активи від держави чи місцевої громади, бути резидентом «Дія.City».
Суд може «вирізати» компанію з її галузі, обмеживши можливість працювати на ринку.
Четверте – ще до рішення суду по суті справи компанію можуть «заморозити» в найбільш критичних аспектах, щоб не дати їй вивести активи, оперативно перепродати частки. Це називають «забезпеченням кримінального провадження», аби при потенційному покаранні не виявилося, що всі активи давно «випарувалися».
Закон №4111-IX дозволяє на етапі розслідування через суд заборонити компанії вносити зміни до установчих документів, обмежити укладення «великих угод», заборонити розпоряджатися конкретним переліком активів або заборонити ліквідацію бізнесу.
Український закон багато в чому наслідує логіку FCPA, де «розплачуватися» за корупційний злочин мусить насамперед компанія, адже саме вона виграє від хабарів.
Довести міжнародний хабар
Але як же перевірити, хто й кому платив, якщо все це відбувалося за кордоном? У таких справах українські слідчі кооперуються з іноземними колегами: створюють спільні слідчі групи, отримують показання свідків та документи з інших країн через інструменти міжнародної допомоги.
У цей час слідчі можуть проводити обшуки в компанії й вилучати документи та електронні носії. Негласно моніторити і вилучати корпоративне листування працівників з закордонними партнерами, таємно прослуховувати переговорні кімнати та кабінети топменеджменту, а також заводити агентуру серед працівників компанії.
Це складний процес, але тепер у правоохоронців є більше приводів (та інструментів) прийти до вашої компанії з розслідуванням, якщо «просочиться» інформація про те, що хтось зі штату компанії десь за кордоном міг дати хабар.
«Тиснути» можна без вироку
На бізнес могли тиснути й без закону №4111-IX – у так званих фактових справах, де роками немає підозрюваних, але є обшуки, допити, арешти активів й постійні репутаційні ризики. Але закон №4111-IX збільшує ризик зловживань правоохоронними органами.
Однією рукою зміни ніби посилюють культуру антикорупційного комплаєнсу, а іншою відкривають двері можливим зловживанням у справах, які можливо почати відразу проти компанії. Це дозволяє паралізувати роботу бізнесу тимчасовими заходами, допитами, вилученням серверів, а потім, можливо, справу й закрити.
Уявімо, що власника бізнесу залякують мільйонним штрафом і повною забороною брати участь у тендерах. Це може спонукати його «домовлятися». Як офіційно – через угоду зі слідством, так і неофіційно – через хабар правоохоронцям. Цей ризик зловживань реальний, адже міжнародні антикорупційні стандарти віддали в руки українських правоохоронців, які поки що не мають експертизи в комплаєнсі, без належних запобіжників і реального судового контролю на етапі розслідування.
Наслідки для бізнесу
Тепер іноземна корупція в Україні під суворішим наглядом, ніж в США, з яких ми брали приклад у цих змінах. Навіть якщо в інших юрисдикціях (приміром, у США) «зелене світло» на іноземні корупційні схеми стало яскравішим, на батьківщині за це загрожує реальне покарання.
Тепер українські компанії мають нерівні умови з американськими конкурентами. Тимчасове «розмороження» FCPA Дональдом Трампом дає транснаціональним корпораціям зі США перевагу: їм буде простіше робити «неофіційні» проплати іноземним чиновникам, не боячись гігантських штрафів удома.
Український бізнес має по новому подивитися на комплаєнс та перестати сприймати його як примху міжнародного бізнесу. Якщо ваша компанія хоче уникнути розслідувань та тиску слідчими діями, доведеться посилювати антикорупційні процедури, робити їх дієвими, а не «для галочки»: антикорупційне навчання команди, чіткі політики щодо подарунків та оплат, контроль витрат топменеджменту, фіксація всіх платежів, система повідомлень для викривачів.
Тому першочергово – укріпіть комплаєнс у компанії від і до. Проведіть внутрішній комплаєнс-аудит, щоб виявити слабкі місця. Кожна підозріла транзакція чи розписка про «подарункові» гроші може стати приводом для слідчих дій.
Регулярно навчайте своїх працівників. Ви здивуєтеся, як багато з них досі вважають «невеликий презент іноземним колегам» нормою. На прикладах реальних кейсів поясніть співробітникам, що йдеться про ризик величезних санкцій для всієї компанії.
Найбільший ворог компанії – хаос у паперах. Фіксуйте та перевіряйте все: чіткі документи, прозорі контракти, детальний облік витрат.
Залучайте зовнішніх радників, які, на відміну від штатних юристів і комплаєнс-офіцерів, частіше стикаються з корупційними інцидентами в компаніях, знають, як провести ефективне внутрішнє розслідування та підсвічувати ризики для бізнесу.
Зараз ми спостерігаємо парадокс: США тимчасово послаблюють контроль за корупцією своїх компаній за кордоном, а Україна, навпаки, запроваджує жорстку відповідальність для бізнесу. Хто виграє від цієї «зміни вектора» – покаже час. Але вже тепер українським компаніям, які мають проєкти в інших країнах, варто готуватися до підвищеної уваги органів правопорядку.
Правило на сьогодні: якщо ви цінуєте репутацію та не хочете жити в режимі постійних обшуків та штрафів, інвестуйте в прозорий комплаєнс, навчайте команду й уникайте «дешевих хабарних рішень». Адже підкуп, зрештою, не вирішує, а руйнує.
